Електронні засоби навчання
| Вид материала | Документы |
- Електронні програмні засоби навчання у педагогічній практиці сучасного вчителя, 58.81kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів всесвітня історія, 626.05kb.
- Електронні засоби навчального призначення світовий досвід й українська освіта // „вища, 179.96kb.
- Методи І засоби навчання, 392.17kb.
- Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійними програмами, 131.7kb.
- Використання мультимедійних технологій в сучасному навчально-виховному процесі, 34.75kb.
- Реферат на цикл наукових праць, 103.17kb.
- Урок засвоєння нових знань, 67.12kb.
- Методи та засо6и тестування, відладки та діагностики зот. Вступ. Мета та задачі курсу, 542.89kb.
- Реферат по курсу «Фармакологія» на тему: «Засоби які впливають на серцево-судину систему», 414.74kb.
1 2
ЗМІСТ
| ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ............................................... | 4 |
| ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ППЗ............................................ | 8 |
| ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ..................................................... | 9 |
| ПРАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ................................................................. | 10 |
| АТЕСТАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ........................................................... | 11 |
| СТРУКТУРА ППЗ....................................................................................... | 14 |
| МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ | 21 |
| МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ | 31 |
| МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ З ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТОВОЇ РОБОТИ | 37 |
ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ
Перехід до інформаційного суспільства, в якому знання й інформація будуть основними виробничими силами, не може не вплинути на таку сферу людської діяльності, як освіта. В інформаційному суспільстві докорінно змінюється стратегія освіти, основною її рисою буде відкритість і доступність.
Необхідність впровадження інформаційних технологій в освіту очевидна і не потребує доказів. Електронні підручники, електронні бібліотеки, електронне тестування — вже звичні поняття.
Створення педагогічного програмного засобу «Основи енергоефективності» як додаткового електронного навчального засобу дозволяє методично правильно організувати як індивідуальну, так і групову роботу учнів.
Електронні підручники і посібники – це принципово інші засоби навчання, які, доповнюючи традиційні «паперові» засоби навчання, дозволяють підвищити ефективність навчального процесу. Стисло охарактеризуємо їхні позитивні властивості:
— Індивідуалізація навчання. Здійснюється завдяки тому, що електронний засіб дозволяє кожному учневі засвоювати матеріал у прийнятному для нього темпі.
— Наочність. Забезпечується використанням мультимедійних технологій: анімації, звукового супроводу, гіперпосилань, відеосюжетів, інтерактивних моделей тощо. Якість ілюстративного матеріалу незрівнянна з якістю ілюстрацій у традиційному підручнику.
— Об’єктивність і достовірність визначення й оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Досягається за допомогою багатоваріантних багаторівневих тестів. Викладач може визначити рівень первинного сприйняття навчального матеріалу, проконтролювати проміжний етап опанування і визначити підсумковий рівень навчальних досягнень учнів. При цьому електронний підручник передбачає таку кількість варіантів тестових робіт, що одвічна проблема списування розв’язується автоматично.
— Підвищення ефективності роботи викладача. Вивільнившись від рутинної праці, він зможе більше часу витрачати на творчу працю, освоєння та впровадження нових педагогічних технологій.
— Мобільність підручника. Він є відкритою навчальною системою. Викладач може доповнювати матеріал, модифікувати, коригувати, враховуючи особливості регіону, в якому відбувається навчання, характеристик контингенту учнів, нової інформації, що з’являється у галузі тощо.
При створенні електронних курсів широко використовують гіпертекстові технології та мультимедійні засоби. Використання гіперпосилань дозволяє формувати нелінійну структуру курсу, надає можливість учневі переміщуватися за власною стратегією навчання по всьому тексту курсу. Гіпертекст — це можливість створення «живого» інтерактивного матеріалу, оснащеного посиланнями між різними частинами матеріалу. Властивості гіпертексту дозволяють викладачеві поділити матеріал на більшу кількість фрагментів, об’єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. У роботі з гіпертекстом позиція учня в процесі навчання стає більш активною, оскільки він повинен робити висновки щодо прочитаного матеріалу, і сам вибирає послідовність переходів по гіперпосиланнях, на відміну від звичайної книги, де матеріал викладається послідовно від сторінки до сторінки. Навчання стає орієнтованим на учня. Використання засобів мультимедіа та гіперпосилань дозволяє покращити наочність навчального матеріалу; організувати широкомасштабні дискусії; забезпечити зручний інтерфейс.
Курс електронного навчання розробляється на модульній основі: кожний модуль – це стандартний навчальний продукт, що містить чітко визначений обсяг знань і навичок, призначений для вивчення протягом визначеного часу, або залікова одиниця, якість роботи з якою фіксується контрольними, тестовими, заліковими й екзаменаційними роботами.
Основні вимоги до побудови такої структури: логічність виділення структурної одиниці, оглядовість її зі змісту розділу, пряма навігація (можливість перейти з будь-якої структурної одиниці в будь-яку іншу, логічно з нею пов’язану, від одного розділу до іншого).
Електронний підручник повинен мати такі властивості:
— розвинену гіпертекстову структуру в теоретичній частині курсу (визначення, теореми), а також у логічній структурі викладу (послідовність, взаємозв’язок частин);
— зручну для користувача систему навігації, яка дозволяє йому легко переміщатися по курсу, відправляти електронні листи викладачеві, переходити в розділ диспутів;
— використання мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів та Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку, за необхідності);
— наявність підсистеми контролю знань, вбудованої в підручник;
— розбивка курсу на невеликі блоки (сторінки);
— наявність глосарію (автономні довідкові матеріали) та посилань до нього;
— посилання на літературні джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернет;
— швидке завантаження без ускладнень;
— ефективний зворотний зв’язок з викладачем.
Слід зауважити, що порівняно з електронними традиційні підручники та навчальні посібники мають певні недоліки:
— лінійний порядок викладання;
— відсутність зворотного зв’язку між викладачем і учнем;
— відсутність можливості ефективного контролю знань;
— висока вартість підручника;
— ставлення до учня як до об’єкта, на який спрямований освітній потік;
— обмеженість у застосуванні індивідуального підходу, неможливість врахування особистих якостей сприйняття та опанування навчального матеріалу, невеликий арсенал методів і прийомів активізації пізнавальної активності учнів;
— складний і тривалий процес внесення змін до структури і змісту підручника в той час, як людські знання в будь-якій галузі постійно і досить швидко оновлюються.
ППЗ як сукупність сучасних освітніх технологій дозволяє індивідуалізувати навчальний процес з урахуванням особистості учня. Навчання за допомогою ППЗ — це не просто передавання знань від викладача до учня. Це інтерактивний процес, що ґрунтується насамперед на особистісно-орієнтованій моделі освіти. Одне з найважливіших завдань впровадження ППЗ полягає в тому, щоб, створюючи інтерактивний комунікаційний мережевий простір, виявляючи індивідуальні особливості кожного учасника, стимулювати його до пошуку самостійного вирішення проблеми, до самоосвіти. Спільна діяльність усіх учасників особистісно-орієнтованої моделі освіти реалізується через співробітництво, а всі учасники діяльності переходять у позицію суб’єкта. Співробітництво — умова формування діалогічності та самозміни кожного суб’єкта в освітній діяльності.
Визначені необхідні умови конструювання змісту викладачем для підвищення ефективності навчального процесу:
— урахування інтересів і цілей кожного учня на основі особистого цілепокладання, рефлексії і здійснення практичної діяльності;
— участь самого учня в побудові особистісно-значущого змісту, яка забезпечується можливістю вільного вибору навчальних модулів курсу;
— створення продуктивного освітнього поля, можливостей для творчості, активності, самостійності, самоврядування;
— послідовність у змісті, можливість урахування ситуативних моментів і розширення їхніх можливостей з використанням суб’єктивного досвіду учнів.
Визначальну роль в освіті відіграє викладач, оскільки саме він керує процесом навчання, організацією інформації в усіх її можливих формах і видах. Нові засоби навчання вимагають від викладача нових знань, якостей, умінь. У процесі роботи з ППЗ викладач створює змістовну інформаційну сторінку (електронний журнал). Вона має містити таку інформацію: назва курсу, терміни проведення (тривалість), відомості про авторів, мета, завдання курсу, для кого призначений курс, рівень початкової підготовки слухачів.
Викладач має продумати навчальну діяльність учнів на кожний навчальний тиждень, розпланувати дні для виконання тестових і практичних завдань, курсових робіт тощо.
Досвід попередніх розробок ППЗ засвідчив, що викладач повинен мати певний фаховий рівень:
— уміти адаптувати свої повідомлення до особливостей і здібностей учнів, враховуючи їхні репрезентативні системи;
— мати відповідні здібності, а також знання, вміння та навички з дисципліни або курсу, вміти формулювати педагогічну мету, передбачати навчальний результат, створювати систему і послідовність залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності;
— володіти стратегіями навчання і формувати потрібну систему здібностей, знань, умінь і навичок учнів;
— володіти стратегією перетворення курсу на засіб формування особистості;
— прагнути до вдосконалення потреб учнів у самовихованні, самоосвіті і саморозвитку.
Використовуючи ППЗ, викладач, який творчо працює сам, стимулює творчість учнів, навчає їх думати, шукати, аналізувати. Удосконалення підходів до створення навчальних програм, урахування особливостей змісту, стилів і форм навчання дозволять задовольняти навчальні потреби учнів. Як наслідок навчальної діяльності передбачається, що кожний індивід, використовуючи свій попередній досвід, створить певну особисту інформаційну систему або структуру і удосконалюватиме, поглиблюватиме її (свої знання) протягом усього життя.
Одне з головних завдань, яке постає зараз перед викладачами, — це підвищення їхньої психологічної компетентності. Психологічна компетентність — це наявність необхідних здібностей, психологічних знань і вмінь. Необхідними знаннями і вміннями людини вважаються ті, які допомагають їй зробити своє життя, а відтак і оточення — повноцінним, цікавим, насиченим. Слід враховувати основні складові психологічної компетентності, які сприяють особистому зростанню викладача:
— позитивне сприймання навколишньої дійсності, управління власним психологічним станом, настроєм;
— подолання стереотипів негативного самосприйняття;
— підвищення самооцінки, впевненості в собі, власних силах і можливостях;
— вміння викликати симпатію, встановлювати позитивні міжособистісні стосунки;
— аналіз власних бажань, потреб, орієнтація на реальні життєві цілі.
Розвиваючи названі складові психологічної компетентності, викладач зможе стимулювати власне особистісне зростання, вдосконалювати себе, гармонізувати свою взаємодію з іншими людьми.
Головним завданням викладача є полегшення і, разом з тим, стимулювання процесу навчання учнів, тобто вміння створювати відповідну атмосферу, сприятливу інтелектуальну й емоційну обстановку в аудиторії, психологічний комфорт і підтримку.
Підсумовуючи, можна зазначити, що актуальність створення електронних засобів навчання безсумнівна, потреба в них назріла і починає задовольнятися.
Проте існують і проблеми: недостатнє забезпечення навчальних закладів комп’ютерними класами, непідготовленість викладачів, відсутність відповідної системи педагогічної перепідготовки, методики використання електронних засобів навчання. Недостатньо досліджено вплив комп’ютера на здоров’я учня, немає санітарно-гігієнічних норм і рекомендацій щодо виготовлення і використання інформаційних засобів у навчальному процесі.
Який висновок можна зробити? Інформаційні технології передбачають використання комп’ютера разом з іншими технічними засобами навчання не тільки і не стільки як певного «інструменту». Вони потребують радикальної перебудови всього навчального процесу, зміни пріоритетів у діяльності учнів і викладачів, розробки принципово нових педагогічних технологій, методик, прийомів.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ППЗ
ППЗ «Основи енергоефективності» призначений для розвитку в учнів цілісного сприйняття світу, формування професійного самовизначення, вміння розв’язувати задачі профільного напрямку, забезпечення навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційного рівня.
ППЗ орієнтований на сучасні форми навчання, забезпечує сумісність з традиційними навчальними матеріалами у повній відповідності до нормативних документів, які регламентують зміст освіти. Він призначений для використання у різних формах організованого та самостійного навчання учнів і забезпечує найповніше представлення структурних компонентів навчального процесу:
— інформаційний (навчання);
— практичний (тренування та закріплення знань, умінь та навичок);
— атестаційний (контроль отриманих знань, умінь і навичок, оцінювання рівня навчальних досягнень учнів).
Кожний розділ і кожна тема мають тестову систему перевірки рівня навчальних досягнень учнів шляхом самоконтролю і контролю.
Кожна лабораторно-практична робота виконується за певним алгоритмом, відображеним в інструктивно-технологічній карті. У карті вказані мета, зміст, перелік інструментів, обладнання, матеріалів, технічних умов, правил охорони праці.
Зміст ППЗ повністю відповідає сучасним науковим знанням у зазначеній предметній галузі та достовірному фактографічному представленню всіх необхідних матеріалів (якщо є декілька аргументованих міркувань з одного й того самого матеріалу, вони подані у ППЗ з відповідними поясненнями).
Зі змістом користувач може ознайомитися на початку роботи й у режимі «Викладач» увійти до будь-якої його частини.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ
Інформаційний компонент ППЗ забезпечує інформаційну повноту та цілісність цієї предметної галузі. У теоретичній частині ППЗ використовуються такі мультимедіакомпоненти: кінофрагменти, фотографії, схеми, таблиці, інтерактивні тренажери, посилання на стандартні поліграфічні видання тощо. Це допомагає дати уявлення про об’єкти, явища і процеси, отримати і закріпити знання. Користувач може поповнювати інформаційний компонент ППЗ за допомогою експорту/імпорту навчальних матеріалів з інших джерел.
Методично цілісний навчальний матеріал ППЗ поділений на розділи. До кожного розділу входить декілька тем занять, розрахованих на 1 годину. У межах навчального матеріалу забезпечено можливість розгляду основних теоретичних положень і застосування їх на практиці.
Для самостійного вивчення теоретичних основ в електронному підручнику наведено матеріал, структурований за розділами і темами. Для наочного вивчення лекційного (теоретичного) матеріалу в системі передбачені інтерактивні ролики, що ілюструють роботу сільськогосподарського обладнання. Усі ролики вміщено у відповідних лекціях та інтегровано в гіпертекст. При їх створенні використовувалася технологія Macromedia Flash, орієнтована як для Web, так і для автономного застосування.
Системою також передбачено й демонстраційні відеоролики, що демонструють послідовність дій під час виконання практичних робіт. Відеодемонстрації виконані у форматі Microsoft Video — AVI з використанням прогресивного методу стиснення. Зручна і зрозуміла навігація дозволяє вибрати необхідну тему.
У режимі самостійного вивчення теоретичного матеріалу заняття побудоване у формі діалогу з комп’ютером, у ході якого учень у доступній і зручній для сприйняття формі одержує і, за можливості, закріплює деяку сукупність знань щодо однієї з тем.
При вивченні матеріалу з використанням віртуальних об’єктів і середовищ ППЗ забезпечує учня системою підказок, яка не заважає його роботі у віртуальному середовищі.
Викладач може змінювати інформаційний компонент шляхом створення нових занять, додавання до заняття та видалення із заняття окремих сторінок, імпорту, експорту створеного заняття або певного медіаоб’єкта.
ППЗ має зручні засоби для введення та форматування тексту, абзаців, графічної інформації (зміна розмірів об’єкта, розташування на екрані та взаємного розташування кількох об’єктів), збереження створеного заняття при виході з конструктора. Таким чином, у ППЗ можна вносити доповнення, реагуючи на зміни у техніці, обладнанні й технологіях тощо.
ПРАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ
Основне методичне завдання практичного компонента ППЗ — це реалізація тренінгу та закріплення знань, умінь і навичок. Він містить різнорівневі тренувальні вправи для опанування матеріалу на понятійному рівні (терміни, поняття, визначення, правила, закони тощо); репродуктивному рівні (типові ситуації, використання конкретних правил у типових ситуаціях, прийняття рішень за шаблоном і зразком, формування умінь і навичок); творчому рівні (використання засвоєних знань у комплексі, здійснення міжпредметних зв’язків; самостійний вибір відповіді з наданих тощо).
Практичні заняття подано у вигляді прикладів розв’язання задач і тренажерів з використанням анімації і звуку. Працюючи над практичним заняттям, учень має повне уявлення про те, як виконується та чи інша задача і практично готовий до виконання індивідуального завдання з відповідної теми.
У викладі лабораторно-практичних робіт застосовано єдиний організаційний принцип. Перша сторінка ознайомлює учня з порядковим номером, темою, метою виконання й основними положеннями, без знання яких виконання роботи неможливе.
Після цього етапу починається практична частина роботи. Дружній інтерфейс забезпечує безпроблемну організацію процесу. Працюють кнопки «Інформація», «Допомога», «Почати», «Повторити».
Учень самостійно вирішує, коли він може переходити до наступного завдання. Учень може виконувати певні завдання декілька разів або пропускати їх і переходити до виконання наступного завдання. Все це враховується програмою при оцінюванні.
Учень не може виконувати роботу без дозволу викладача. Загальна оцінка кожного учня зберігається в журналі, викладач може звернутися до неї в будь-який час.
АТЕСТАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ
Контроль знань, умінь, здібностей учнів включає, в першу чергу, розв’язання проблеми визначення сукупності необхідних якостей знань та їх критеріїв. Контроль дозволяє викладачеві отримати інформацію про процес навчання, виміряти рівень досягнень учнів, забезпечити їх еталонними тестами і керувати стратегіями навчання. Отже, контроль спрямований на одержання інформації, аналізуючи яку, викладач вносить необхідні корективи у навчально-виховний процес.
Атестаційний компонент ППЗ надає можливість підсумкового контролю отриманих знань сучасними методами комп’ютерної атестації на тренажерах і шляхом виконання тестових завдань; проміжного контролю знань і навичок після кожної вивченої теми.
Наприкінці кожної теми учень має можливість пройти самотестування і переглянути приклад виконання практичних занять, що імітують реально проведені практичні роботи.
Режим самотестування виконується в ході вивчення теоретичного матеріалу і допомагає учневі оцінити ступінь опанування навчальним матеріалом. Оцінювання в цьому випадку реалізується на «стороні клієнта» без виставляння оцінок у журнал. Самотестування допомагає учневі звикнути й адаптуватися до тестової системи. Проходження самотестування не обмежене часом і, у разі неправильної відповіді, учень має можливість ознайомитися з правильною.
Після кожної теми також передбачено поточний контроль, що реалізується шляхом створення клієнт-серверних систем контролю знань і проведенням оцінювання відповідей учнів на «стороні сервера». При проходженні поточного контролю учень дає відповідь на таку кількість питань, що встановив викладач на свій розсуд. У цьому випадку тестування проводиться з обмеженням часу відповіді на тест. Цей час також установлюється викладачем. При проведенні поточного контролю передбачені кілька рівнів складності. Кількість цих рівнів (від 1 до 4) установлюється викладачем. Пройшовши один рівень складності, учень може вийти на вищий. Таким чином, ППЗ може бути використаний для аудиторій з різним ступенем підготовки.
У разі одержання позитивної оцінки учневі надається можливість вибору індивідуального завдання з бази даних завдань. Результати його виконання будуть відбиті в журналі викладача. Кількість індивідуальних завдань визначається викладачем відповідно до кількості учнів у класі.
Виконання індивідуального завдання проводиться в зошиті учня. У ньому відображається вся робота учня за рік. Зошит учня доступний викладачеві, і він може переглядати його і робити свої зауваження.
Якщо результат тестування негативний, то з’являється повідомлення про недостатнє засвоєння матеріалу із зазначенням тем, які необхідно повторити. Потім учневі надається можливість ще раз пройти тестування й, у разі успішного проходження тесту, результат вноситься до журналу з відповідним коефіцієнтом.
Якщо і друга спроба завершилася невдало, то учень втрачає право на проходження тесту, і тест знімається з його комп’ютера. Повторне проходження тесту учнем може відбутися тільки після дозволу викладача. У цьому випадку викладач із сервера виставляє на комп’ютер учня контрольну крапку, що включає в себе проходження тесту і вибір індивідуального завдання. У журналі викладача з’являється інформація про те, що цей тест виконується повторно.
Після завершення вивчення розділу проводиться підсумкове тестування, результат якого також заноситься до журналу. Підсумкове тестування містить питання з усього розділу і дає уяву про рівень засвоєння учнем матеріалу всього розділу. Система оцінювання знань тут схожа на оцінювання поточного тестування. Результат засвоєння учнем визначеного матеріалу видається системою в процентному відношенні, а викладач, маючи у своєму журналі повну інформацію про роботу учня, виводить остаточну оцінку.
У системі тестів, яка включає тестові завдання різного рівня складності, використовуються такі методичні форми:
— вибір однієї правильної відповіді з декількох запропонованих;
— доповнення підписами або позначеннями схем, таблиць, текстів, ілюстрацій тощо;
— вибір декількох правильних відповідей із декількох запропонованих;
— встановлення зв’язку в класифікації, схемі;
— розташування понять за рівнями ієрархічної системи;
— розміщення об’єктів у потрібному місці;
— компонування рішення із запропонованих кроків;
— знаходження та виправлення помилок у поданому фрагменті твердження, висновку або визначення;
— додавання та формулювання речення, знаходження пропущених фрагментів тощо;
— конструювання складної відповіді в інтерактивному режимі;
— розв’язування контрольних завдань, які потребують знань, умінь і навичок в інтеграції з іншими предметними галузями.
Тестовий блок перевірки знань учня за даною темою складається за допомогою генератора випадкових чисел і містить вправи різного рівня (кількість вправ викладач вибирає сам). Результати відповідей на тестові завдання кожного учня заносяться до електронного журналу класу. Викладач має змогу замінити будь-який фрагмент теста тим, який вважає за потрібне, що дає простір для творчості педагога.
ППЗ дозволяє викладачеві вести персональний облік результатів виконання учнями лабораторно-практичних і атестаційних робіт, додавати (створювати) нові та видаляти існуючі тести і задачі, адаптуючи їх до контингенту учнів, особливостей регіону, до змін у технологіях, техніці й обладнанні. Оцінки, внесені до електронного журналу, викладач може переглянути в будь-який час. Для здійснення контролю за допомогою ППЗ, викладач має виконувати певні дії:
— узгодження стандартів виконання контрольних завдань, тестів (терміни, режим, особливості);
— регулярний коментар про успіхи учнів (особливо на початкових етапах навчання);
— узгодження готовності окремих учнів до виконання підсумкового тесту або іспиту;
— складання рейтингової таблиці успішності й активності учасників навчання в електронному журналі.
СТРУКТУРА ППЗ
Можливість ефективного досягнення навчально-виховної мети забезпечують складові ППЗ:
— зміст;
— теоретична і практична частини;
— текст (у вигляді екранних сторінок);
— рисунки, схеми, діаграми, графіки, карти, таблиці тощо;
— фотографії;
— відеофрагменти зі звуковим супроводом;
— 2D- або 3D-анімації;
— словник термінів і понять;
— предметний довідник;
— перелік джерел інформації;
— система запитань і завдань для самоперевірки, для поточного, тематичного та підсумкового контролю.
Змістовне наповнення ППЗ поділено на навчальні блоки:
Теоретична частина буде включати теми, на які буде відведено орієнтовно 20 годин, практична частина включатиме 10 лабораторно-практичних робіт, які відповідатимуть теоретичному матеріалу і знаходитимуться у певних темах.
Орієнтовний зміст ППЗ
«Основы энергоэффективности»
1. Общий модуль. Энергия и ее виды. Роль энергии в обществе. Актуальность энергосбережения и повышения энергоэффективности.
1.1.Энергия. Виды энергии. Роль энергии в природе, жизни человека и в обществе. Превращения энергии. Источники энергии. Виды энергоресурсов.
1.2. Анализ мировых запасов энергоресурсов. Тенденции и перспективы развития энергетики в мире. Энергетическая политика стран Евросоюза.
1.3. Понятие энергосбережения. Основные принципы энеогосбережения. Энергосбережение и экология. Энергосбережение и экономика. Энергосбережение и политика.
1.4. Законодательная база Украины по энергосбережению.
Лабораторно-практическая работа № 1 «Анализ энергоресурсов Украины» (2 часа)
2. Отраслевой модуль. Виды энергии, потребляемой отраслью. Источники энергии для машиностроения. Организация энергосбережения в машиностроении.
2.1. Каменные работы
2.1.2. Керамические пустотелые блоки Поротерм, их характеристики и назначение
2.1.3. Пенополистирол, его назначение и его характеристики
2.1.4. Газобетон его назначение и способы применения
2.1.5. Теплый камень
2.1.6. Лабораторно-практическая работа. Определение теплозащитных свойств «Керамоизола»
2.2. Монтажник гипсокартонных конструкций
2.2.1. Современные теплоизоляционные материалы
2.2.2. Пенополистирол как звуко так и теплоизоляция
2.2.3. Лабораторно-практическая работа. Определение теплотехнических свойств пенополистирола в зависимости от его толщины
2.3. Штукатурные работы
2.3.1. Грунтовка «Путцгрунд», ее назначение и применение
2.3.2. Грунтовка «Путцгрунд-Минерал», ее назначение и применение
2.3.3. Грунтовка «Тифенгрунд»,ее назначение и применение
2.3.4. Штукатурные материалы
2.3.5. Лабораторно- практическая работа
2.4. Машиностроение
2.4.1. Виды энергии для машиностроения, источники энергии.
2.4.2. Пути повышения эффективности потребления энергии в машиностроении.
2.4.3. Применение в машиностроении альтернативных источников энергии.
2.4.4. Нормативная база по энергосбережению в машиностроении.
2.4.5. Тенденции развития энергосбережения в машиностроении.
2.4.6. Система комплексного повышения эффективности использования энергоресурсов в отрасли.
2.4.7. Лабораторно-практическая работа №1
2.4.8. Лабораторно-практическая работа №2
3. Производственный модуль. Энергетический аудит предприятия. Организация энергосбережения на предприятии.
3.1. Каменные работы
3.1.1. Энергосберегающие кирпичные кладки, их значение и преимущества
3.1.2. Колодцевая кладка, кладка с диафрагмами, воздушными прослойками
3.1.3. Энергетический аудит предприятия
3.1.4. Лабораторно-практическая работа. Определение энергосберегающих свойств колодцевой кладки, кладки с кирпичными диафрагмами
3.2. Монтажник гипсокартонных конструкций
3.2.1. Определение толщины теплоизоляции перегородки на металлическом каркасе в зависимости от размеров профиля и толщины стены
3.2.2. Энергетический аудит предприятия
3.2.3. Лабораторно-практическая работа. Определение толщины теплоизоляции перегородки на металлическом каркасе
3.3. Штукатурные работы
3.3.1. Подготовка поверхности, способы нанесения, уход за оштукатуренными поверхностями, дизайн, варианты применения штукатурки санирующей «Грюнбанд»
3.3.2. Энергетический аудит предприятия
3.3.3. Лабораторно-практическая работа. Определение теплотехнических свойств санирующей штукатурки «Грюнбанд»
3.4. Машиностроение
3.4.1. Источники энергии для машиностроительного предприятия.
3.4.2. Энергетический аудит машиностроительного предприятия.
3.4.3. Энергетический баланс машиностроительного предприятия.
3.4.4. Нормативная база энергосбережения на предприятии.
3.4.5. Энергетический анализ технологических процессов на предприятии.
3.4.6. Анализ влияния машиностроительного предприятия на экологию.
3.4.7. Лабораторно-практическая работа №1
3.4.8. Лабораторно-практическая работа №2
3.4.9. Лабораторно-практическая работа №3
4. Профессиональный модуль. Анализ трудовых процессов на рабочем месте и определение путей повышения энергоэффективности в рамках выполнения профессиональных обязанностей.
4.1. Каменные работы
4.1.1. Кирпичная кладка с применением современных энергосберегающих материалов
4.1.2. Анализ трудовых процессов на рабочем месте и определение путей повышения энергоэффективности в рамках выполнения профессиональных обязанностей
4.1.3. Лабораторно-практическая работа. Определить преимущества канадских технологий по сбережению тепла при монтаже зданий с деревянных блоков
4.2. Монтажник гипсокартонных конструкций
4.2.1. Определение толщины теплоизоляции мансард на металлическом каркасе в зависимости от размеров профиля и толщины кровли
4.2.2. Анализ трудовых процессов на рабочем месте и определение путей повышения энергоэффективности
4.2.3. Лабораторно-практическая работа. Определение толщины теплоизоляции мансард
4.3. Штукатурные работы
4.3.1. Подготовка поверхности, способы нанесения, уход за оштукатуренными поверхностями, дизайн, варианты применения штукатурки структурной «Диамант»
4.3.2. Основные требования к производству работ при выполнении энергосберегающих штукатурок
4.3.3. Анализ трудовых процессов на рабочем месте и определение путей повышения энергоэффективности в рамках выполнения профессиональных обязанностей
4.3.4. Лабораторно-практическая работа. Определение теплотехнических свойств структурной штукатурки «Диамант»
4.4. Машиностроение
4.1. Энергетический аудит рабочего места станочника широкого профиля.
4.2. Снижение расхода электроэнергии при эксплуатации металлорежущих станков.
4.3. Прогрессивное инструментальное обеспечение — метод уменьшения энергозатрат.
4.4. Уменьшение энергозатрат путем повышения качества продукции.
4.5. Энергосбережение при изготовлении деталей на многоцелевых станках.
4.6. Экономическое стимулирование энергосбережения на рабочем месте.
4.1. Лабораторно-практическая работа №1
4.2. Лабораторно-практическая работа №2
4.3. Лабораторно-практическая работа №3
4.4. Лабораторно-практическая работа №4
5. Бытовой модуль. Повышение энергоэффективности в быту.
5.1. Экономические и экологические аспекты энергоэффективности жилища. Концепция энергосберегающего дома.
5.1.1. Энергоэффективное жилище
5.2. Пути повышения энергоэффективности жилища. Поддержание комфортной температуры жилища. Вентиляция. и энергоэффективность. Бытовые приборы и энергоэффективность.
5.3. Использование альтернативных источников энергии для бытовых нужд.
Лабораторно-практическая работа № 1 «Анализ энергоэффективности жилища» (2 часа)
Лабораторно-практическая работа № 2 «Повышение энергоэффективности жилища» (2 часа)
ВИКОРИСТАННЯ ППЗ
ППЗ може бути реалізований як у локальній мережі, так і на персональному комп’ютері. У випадку використання підручника в локальній мережі на сервері розміщується програма-оболонка, яка забезпечує підтримку всього комп’ютерного підручника. Мережева навчальна система має три категорії користувачів: «адміністратор», «викладач» і «учень». Функції адміністратора і викладача можуть бути суміщені.
Викладач у категорії «адміністратор» може вводити ім’я, пароль і входити на сторінку, де знаходиться список усіх доступних йому команд. Він має всі можливі права: може заповнювати базу даних, що містить списки учнів, викладачів і груп, надбудовувати систему, редагувати структуру ППЗ.
Викладач, уводячи своє ім’я і пароль, входить до головної сторінки викладача. На ній є два розділи: перший надає викладачеві можливість проводити тестування, завантажувати свої тести, розміщати в мережі навчальні матеріали і редагувати їх, бачити журнал групи, змінювати заголовки і склад журнальних стовпчиків.
Класний журнал викладача містить набір стовпчиків, які викладач може змінювати на свій розсуд. У цих стовпчиках відбито результати проміжного і підсумкового тестування, результати контрольної роботи з кожної теми, а також тривалість тестування і надходження результатів контрольної роботи. В електронному класному журналі викладач зможе переглянути всі оцінки кожного з учнів, виявити прогалини в його знаннях, видрукувати сторінку класного журналу, протокол роботи конкретного учня, матеріал, який його зацікавив. Учні не мають доступу до сторінок, адресованих викладачеві.
При проведенні заняття викладач зі своєї сторінки може встановлювати на клієнтські комп’ютери визначений розділ чи тему, дозволяти установку всього навчального матеріалу. Він також може дозволити чи заборонити проходження тестів за визначеними темами.
ППЗ дає можливість викладачеві читати лекцію в комп’ютерному залі або аудиторії, обладнаних комп’ютером і проектором. З такою метою в цьому розділі сторінки викладача розміщено набір слайдів, відеороликів та іншого наочного матеріалу, необхідного для проведення лекції. Весь матеріал структурований за темами згідно з робочою програмою, і викладачеві нескладно завантажити необхідний матеріал для проведення лекції. Завдяки цьому електронний підручник можна використовувати для проведення лекцій. Викладач може звертатися до ППЗ для демонстрації того чи іншого процесу, пояснення схеми, ілюстрації тощо. Можна також проводити теоретичне заняття в інтерактивному режимі за допомогою віртуальних тренажерів, можна включати певні компоненти інтерактивну, застосовуючи як традиційні, так й інноваційні педагогічні технології, методи і прийоми.
Учень після введення пароля потрапляє на сторінку учня, де він має доступ до певного навчального матеріалу, інтерактивних тренажерів, лабораторно-практичної роботи або тесту. У цьому режимі учні мають такі можливості:
— самостійне вивчення нового матеріалу;
— виконання лабораторно-практичних робіт учнями, які були відсутні на заняттях окремо від групи;
— виконання індивідуального завдання (індивідуальний підхід, диференціація навчання);
— виконання лабораторно-практичної роботи вдома учнями, які тривалий час хворіють;
— підготовка до виконання лабораторно-практичної роботи;
— виконання здібними й обдарованими учнями творчих завдань у режимі «Конструктор»;
— отримання якісної освіти за дистанційними проектами й індивідуальними програмами;
— користування довідником, який можна поповнювати новими відомостями;
— підготовка до тематичної атестації та екзамену.
За допомогою ППЗ учні можуть відпрацювати знання, уміння і навички в групах і парах, виконуючи лабораторно-практичні або тестові роботи. Підручник може допомогти учневі в його самоосвіті, дати йому можливість працювати в індивідуальному темпі, опановуючи ту чи іншу тему, врахувати здібності, темперамент, рівень сформованості умінь і навичок та інші грані особистості.
ППЗ виконаний у зручному інтерфейсі, що дозволяє викладачеві дуже швидко знайти необхідний режим роботи (усі розділи меню подані в елементарних, легкозрозумілих графічних об’єктах (далі — кнопках)), вибір необхідного режиму роботи здійснюється натисканням на необхідну кнопку.
Розгалужена система випадаючих вікон-підказок допомагає викладачеві, навіть якщо він володіє лише мінімальними навиками роботи з ПК, швидко засвоїти основні принципи роботи з даною програмною оболонкою.
ППЗ дозволяє під час атестації швидко й об’єктивно перевірити рівень навчальних досягнень учнів за чотирирівневою дванадцятибальною системою.
Інтерфейс програми виконано таким чином, щоб процес навчання за комп’ютером якнайближче нагадував знайомі методи навчання. У меню є список розділів курсу. Перегляд тем розділів здійснюється за допомогою вибору відповідного пункту меню в лівій частині чи за допомогою "перегляду" сторінок клавішами
("наступна") і ("назад"). Повернення до переліку розділів здійснюється натисканням клавіші із зображенням "будиночка" (
– home). За необхідності завершити роботу з програмою достатньо клацнути клавішею «вихід» (
– exit).ППЗ допоможе учням швидко і якісно виконати завдання, а викладачеві – оцінити їх, зробити елементарний педагогічний аналіз й оперативно скорегувати навчально-виховний процес, щоб підвищити його ефективність.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ