Geum.ru

Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва про стан та перспективи розвитку підприємництва в україні національна доповідь

Вид материалаДокументы
4.5. Підприємництво в умовах економічної кризи
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

4.5. Підприємництво в умовах економічної кризи



Негативний вплив світової фінансової кризи на економіку України закономірним чином позначився й на розвитку вітчизняного підприємництва. І в першу чергу мова йде про малий та середній бізнес, який не має достатніх резервних ресурсів та страхових інструментів для самостійного подолання кризового тиску, який з кожним днем лише посилюється.

Очікуване зростання безробіття та інфляційні процеси є серйозним викликом для національної безпеки держави. В результаті скорочення штатів підприємств значна частина працездатного населення вже стикнулася з проблемою пошуку роботи і зміни професії. За даними Мінпраці кількість безробітних до кінця 2009 року зросте на 2,4 млн. осіб.

Всі вони є потенційними кандидатами на зайняття підприємницькою діяльністю. Ситуація ускладнюється тим, що з кожним днем кількість безробітних зростає і в ряді регіонів проблеми працевлаштування вже перевищують можливості регіональних центрів зайнятості. Так за даними Державної служби зайнятості України станом на 1 січня 2009 року у Вінницькій області на 1 вакантну посаду претендували 39 осіб, в Івано-Франківській і Хмельницькій – 48, Черкаській – 77 безробітних.

Саме тому основна увага державної політики має зосереджуватись на створенні умов для самостійної підприємницької діяльності вільної робочої сили. А успішне вирішення проблем підприємництва в умовах кризи матиме подвійний ефект. Тобто, якщо держава створить сприятливі умови для забезпечення функціонування існуючих підприємницьких структур та безперешкодного входження до лав малого бізнесу безробітних, то в свою чергу підприємницький потенціал здатний виступити потужним ресурсом у вирішенні, по-перше, соціальних проблем (подолання безробіття й зниження соціальної напруженості) і, по-друге, сприятиме наповненню бюджетів різних рівнів та зміцненню економіки регіонів і держави в цілому.

Загальновизнано, що основними економічними засобами держави в умовах економічної кризи є лібералізація процедур ведення господарської діяльності – зниження податкового навантаження, спрощення дозвільних процедур, правил ліцензування, сертифікації, інших норм технічного регулювання, а також зменшення кількості перевірок.

Одним з напрямків удосконалення підприємницького середовища в умовах кризи має бути завершення впровадження принципу „єдиного вікна” при здійсненні державної реєстрації суб’єктів господарювання та постановки їх на облік у відповідних органах.

Це забезпечується через визначення єдиного документу, що підтверджує постановку на облік новоствореного суб’єкта господарювання у відповідних органах – виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Виписка отримується у державного реєстратора. Цей документ заміняє відповідні довідки органів податкової служби, статистики, фондів соціального страхування, які зараз необхідно подавати для відкриття рахунку в банку. Реалізація такої норми дозволить суттєво скоротити часові затрати для започаткування власної справи.

З метою упорядкування нормативно-правової бази щодо порядку видачі документів дозвільного характеру та забезпечення прозорості видачі окремих видів документів дозвільного характеру доцільно внести зміни до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, що в свою чергу сприятиме залученню громадян до участі у підприємницькій діяльності та мінімізації їх витрат при започаткуванні та здійсненні господарської діяльності.

Потребує удосконалення діяльність дозвільних центрів країни, оскільки окремі з них ще працюють за старими обтяжливими схемами при видачі дозвільних документів.

У зв’язку з цим важливо забезпечити посилення контролю за додержанням порядку видачі документів дозвільного характеру через удосконалення законодавчих вимог щодо функціонування дозвільних центрів, а також запровадження адміністративної відповідальності за видачу документів дозвільного характеру поза межами дозвільних центрів.

На сьогодні не відбулося скасування дозвільних документів, які прямо не визначені законами. Усупереч законодавству, органи влади лише обмежуються призупиненням їх видачі (здебільшого це видача дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг та на торгівлю).

В цьому напрямку необхідно забезпечити додатковий перегляд дозвільних документів, які видаються центральними і місцевими органами влади, у відповідність до вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, з подальшим їх скасуванням (у разі відсутності необхідності їх отримання в законах).

Центральним органам виконавчої влади необхідно здійснити перегляд діючих вимог і процедур видачі документів дозвільного характеру у підвідомчих їм сферах у частині можливості заміни їх видачі запровадженням декларації.

Потребує врегулювання проблема невідповідності існуючого рівня посади адміністратора реальному рівню посадових обов’язків, покладених законодавством.

Серед антикризових заходів слід зосередити увагу на прискоренні прийняття Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до деяких законів України" (щодо принципів державної політики у сфері ліцензування), який дозволить забезпечити:
  • скорочення деяких видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
  • неможливість необґрунтованого запровадження нових ліцензувань;
  • зменшення надмірного адміністративного контролю у сфері ліцензування.

Під час економічної кризи особливо загострилась проблема, пов’язана з недостатністю фінансових ресурсів, необхідних для сталого виробничого процесу. Конкретним економічним інструментом державної підтримки та розвитку внутрішнього ринку в цій ситуації є здійснення оподаткування за зниженою ставкою (15 відсотків) прибутку, який спрямовується на реінвестування у виробництво, оновлення або модернізацію основних фондів

Зазначений захід дозволить збільшити оборотні кошти підприємств, акумулювати та спрямувати ресурси на оновлення їх матеріально-технічної бази, що підвищить рівень їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Передбачається збільшення норм амортизації для кожної з груп основних засобів. Враховуючи, що вартість обладнання визначається рівнем морального старіння, зміною в кон’юнктурі ринку та інфляції, механізм розрахунку амортизації повинен бути достатньо гнучким для того, щоб забезпечити інвестиційну активність та розширення виробництва.

Підвищення норм амортизаційних відрахувань допоможе підприємству запобігти втратам від морального зношування основних засобів, збільшити інвестиційні ресурси, прискорити відновлення об’єктів основних засобів. Крім того, це безпосередньо вплине на підвищення продуктивності праці та рентабельності на підприємстві.

Останнім часом спостерігається значне падіння обсягів імпорту та експорту продукції. В умовах фінансової кризи ситуація погіршується ще й у зв’язку з тим, що митними органами безпідставно припинено прийняття податкових векселів від суб’єктів господарювання при митному оформленні товарів при тому, що це право платників передбачено нормами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Такі дії митних органів спричиняють перешкоди у здійсненні господарської діяльності суб’єктів господарювання, погіршують їх фінансовий стан через зменшення обігових коштів. Особливо це впливає на виробників-експортерів, які використовують у виробничому процесі імпортну сировину та комплектуючі.

Відновлення права надання податкових векселів у рахунок сплати ПДВ при митному оформленні товарів дозволить покращити фінансовий стан підприємств, збільшити обігові кошти та відновити законні права суб’єктів господарювання.

З метою недопущення порушень суб’єктами господарювання порядку погашення векселів, вважаємо за доцільне, удосконалити порядок погашення податкових векселів, виданих в рахунок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів, як шляхом їх грошової оплати, так і шляхом заліку підтверджених органами державної податкової служби сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що світова практика щодо подолання кризових ситуацій в економіках різних країн встановлює доцільність утримання від дій з підвищення регульованих цін і тарифів під час кризи. У зв’

язку з цим необхідно внести зміни до Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо заборони підвищення державних фіксованих та регульованих цін і тарифів під час здійснення заходів, спрямованих на подолання кризового стану в економіці та здійснення дій по стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі, зокрема, на період з 2008 по 2010 рік.

На сьогодні збільшення тарифів та регульованих цін під час кризової ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках країни, може мати місце лише, як виключні заходи, які неможливо перенести на іншій період. Таке збільшення повинно бути економічно обґрунтоване, прозоре, з урахуванням необхідності попереднього інформування основних операторів цього сегменту ринку. Крім того, введення в дію таких змін необхідно проводити з моменту початку нового фінансового періоду з попереднім інформуванням.

Саме тепер, коли скорочуються робочі місця, різко зростає рівень безробіття, погіршується матеріальне становище населення, малий бізнес потребує гарантованої опіки з боку держави. При цьому реальним інструментом державної підтримки має стати прийняття у найкоротший термін Закону України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

Пропонується також скасувати низку місцевих податків та зборів, оскільки витрати на їх адміністрування перевищують доходи від їх стягнення, а умови є обтяжливими для суб’єктів господарювання та потребують додаткових витрат на складання та подання численних та трудомістких форм звітності.

Потребує врегулювання питання сплати підприємцями страхових внесків, фінансових санкцій та пені. З метою запровадження механізму стимулювання й прискорення погашення боргів суб’єктів господарювання до Пенсійного фонду необхідно надати можливість страхувальникам за бажанням розстрочувати суми простроченої заборгованості.

У багатьох регіонах досі не впорядковано земельні відносини організації роботи ринків (відсутні підстави користування землею), відсутня система укладання договорів між підприємцями та адміністрацією ринків про надання торгового місця, а у разі їх наявності вони не відповідають чинному законодавству.

У зв’язку з цим, необхідно у невідкладному порядку вирішити організаційно-правові питання забезпечення здійснення підприємницької діяльності на ринках суб’єктами господарювання, а також організації та оформлення взаємовідносин між підприємцями, адміністраціями ринків та органами місцевого самоврядування.

Для врегулювання проблем орендарів слід запровадити у дію типовий договір оренди торгового місця, рекомендований для оформлення взаємовідносин між адміністрацією ринку та продавцем.

Обтяжливі для суб’єктів підприємницької діяльності розміри земельного податку та орендної плати створюють перешкоди на шляху розвитку підприємництва. В умовах фінансової кризи це призводить до підвищення цін на продовольчі товари та зниження купівельної спроможності громадян.

У зв’язку з цим необхідно проаналізувати положення законів в частині зменшення ставок земельного податку і наслідків його застосування та розробити економічно обґрунтовані розміри ставок з податку та оренди землі з внесенням відповідних змін до Законів України „Про плату за землю”, „Про оренду землі”.

Питання щодо передачі в оренду державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах викликало негативне відношення суб’єктів господарювання та на сьогоднішній день залишається одним із резонансних.

В умовах зниження платоспроможності суб’єктів господарювання та обмеження їх фінансових ресурсів встановлення високих орендних ставок та постійний їх перегляд може призвести до того, що орендарі не зможуть платити високі орендні ставки, що, в свою чергу, призведе до дострокового розірвання договорів оренди, закриття та банкрутства значної кількості підприємств.

Це вимагає законодавчого закріплення практики довгострокової оренди державного і комунального майна строком не менше 5 років. Такі зміни сприятимуть ефективному використанню об’єктів власності, та, водночас, дозволять зберегти мотивацію бізнесу до ділової активності та наповнити державний та місцеві бюджети.

Важливим напрямком пом’якшення наслідків фінансової кризи є забезпечення доступу суб'єктів малого підприємництва до фінансово-кредитних ресурсів. З цією метою є нагальна потреба в реалізації на центральному і місцевому рівнях низки заходів, зокрема:
  • забезпечення здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;
  • залучення більш широкого кола представників малого бізнесу до участі в програмі часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;
  • створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого та середнього бізнесу;
  • розроблення та впровадження механізмів компенсації: лізингових платежів, витрат, пов’язаних з участю у виставково-ярмаркових заходах для суб'єктів малого та середнього бізнесу.

Основними інструментами реалізації системи заходів з оздоровлення і формування сприятливого підприємницького середовища в Україні є програми підтримки малого підприємництва на центральному і місцевому рівнях.

З огляду на сучасний стан економіки країни та її фінансового сектору такі програми мають носити антикризовий характер, тобто їх заходи в першу чергу спрямовуються на спрощення процедур започаткування малого бізнесу, забезпечення доступу підприємців-початківців до інформаційних, майнових, фінансово-кредитних ресурсів, надання їм навчально-освітніх, консультативних послуг для швидкого опанування базовими знаннями в сфері правової, бухгалтерської, маркетингової освіти.

Однак, це мають бути програми не виживання, а стимулювання й розвитку для забезпечення конкурентоспроможності України і її підприємницького сектора. Необхідно невідкладно забезпечити формування правових, організаційних та економічних засад для реалізації амбітної інноваційної політики. Розвиток інновацій повинен бути акцентованим на розбудові власної національної інноваційно-технологічної бази. Крім того, інноваційне підприємництво має докорінно змінити підходи до освіти, до підготовки кадрів у відповідність до потреб інноваційного розвитку економіки.

Новими мають бути державні підходи до створення інституціональних та інфраструктурних установ для забезпечення реалізації заходів щодо створення технополісів, науково-технічних центрів, регіональних техніко-технологічних кластерів.

Забезпечення повноцінного фінансування програм науково-технічного розвитку та програм підтримки малого підприємництва на центральному і місцевому рівнях сприятиме успішній реалізації комплексу антикризових заходів. Із впровадженням принципів Європейської Хартії малі підприємства стануть однією з основних рушійних сил розвитку інноваційної економіки, забезпечення зайнятості населення, соціально-політичної та соціально-економічної інтеграції України до Європейського Союзу.

Реалізація усього комплексу антикризових заходів, удосконалення правових засад державного регулювання господарської діяльності, встановлення ефективних, справедливих, прозорих і передбачуваних „правил гри”, усунення необґрунтованих регуляторних, бюрократичних та ресурсних бар’єрів на шляху прояву й реалізації підприємницьких ініціатив, а також заохочення конкуренції – це алгоритм пом’якшення негативних наслідків світової економічної кризи і створення умов для максимального використання потенціалу вітчизняного підприємництва та забезпечення сталого розвитку економіки країни.