Тест з української літератури аналіз художнього тексту
| Вид материала | Документы |
- Теми рефератів до курсу «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», 63.19kb.
- Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності "українська мова І література", 149.75kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 90.82kb.
- Навчальна програма спецсемінару "Аналіз художнього твору" для студентів денної І заочної, 253.23kb.
- Головченко Ніна Іванівна, 182.45kb.
- Реферат з української літератури Драматургія української діаспори, 125.63kb.
- Програма співбесіди з української літератури для вступників спеціальності 010103. Педагогіка, 155.64kb.
ТЕСТ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Аналіз художнього тексту
Завдання 1–5 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь і позначте її
Валентина Беля
***
Співало літо рясно на покосах,
Петрівка жар із горна вимітала,
Блакить прозора в променистих росах
Початок літа в чебрецях купала.
Ріки манила прохолода синя,
Забута пісня аж у саме серце,
І матіола п’янко попросила
Зібрати щастя в золоте відерце.
Стара черемха заздро поглядала
На першу вишню, визрілу несміло,
А літо, мов на крилах, колихало
Надій людських гармонію стосилу.
1. У вірші «Співало літо рясно на покосах» поєднано всі види лірики, КРІМ
А пейзажної
Б особистої
В патріотичної
Г філософської
2. У другій строфі вірша використано всі художні засоби, КРІМ
А інверсії
Б персоніфікації
В оксиморона
Г епітета
3. Твір написано віршовим розміром
А ямбом
Б хореєм
В анапестом
Г дактилем
4. Незайманість і початок дорослого життя уособлює
А матіола
Б черемха
В чебрець
Г вишня
5. В останній строфі вірша звучить мотив
А вічного кохання
Б краси людських стосунків
В плинності життя
Г віри у вічне життя
Дмитро Павличко
***
Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить, не бачачи ланів,
Поліських плес, подільських ясенів,
Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.
У глибині моїх темнот і снів
Твоя лунала б мова солов’їно;
Той світ, що ти дала мені у віно,
Від сяйва слова знову б заяснів.
А глухоти не зможу перенести,
Бо не вкладе ніхто в печальні жести
Шум Черемоша, співи солов’я,
Дивитися на радощі обнови,
Та материнської не чути мови –
Ото була б загибель – смерть моя.
1. Цей ліричний твір за жанром
А ода
Б елегія
В сонет
Г послання
2. У вірші використано всі художні засоби, КРІМ
А алітерації
Б порівняння
В риторичного звертання
Г анафори
3. Твір написано віршовим розміром
А ямбом
Б хореєм
В амфібрахієм
Г анапестом
4. Емоційний лад і змістове ядро вірша визначає
А перший рядок
Б перша строфа
В останній рядок
Г остання строфа
5. Провідним у вірші є мотив
А любові до рідної землі
Б відданості своїй матері
В любові до мови та її значення в житті людини
Г замилування красою рідної землі
Василь Думанський
ОСІННІЙ ЕТЮД
Полями наближалась осінь. І літо, розтрушуючи листя, згортало свої розкішні шати. Зачувши холодний подих, здіймались у вирій птахи. А за ними навздогін, махаючи крильми, бігли сільською вулицею домашні гуси.
На якусь мить у них ще пробуджувався поклик заморських країв, і вони поривалися полинути над хатами. Та, звиклі до годівниці, гуси так обважніли, що вже не могли відірватися од землі. І, поґелґотавши в синю вись, чалапали до свого корита, щоб наїстися, напитися та й куняти собі під кружляння сніжинок, дзьоба встромивши у пір’я.
1. Цей твір за родовою ознакою
А ліричний
Б епічний
В ліро-епічний
Г драматичний
2. Етюд як літературний жанр – це твір
А ніби незавершений, настроєвого характеру, переважно безсюжетний
Б про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом
В з яскраво вираженою мораллю
Г журливого змісту
3. У другому реченні етюду використано всі художні засоби, КРІМ
А персоніфікації
Б епітета
В метафори
Г інверсії
4. Гуси не могли полетіти за птахами у вирій, бо
А не здатні літати від природи
Б так обважніли, що вже не могли відірватися від землі
В не звикли добувати собі їжу самостійно
Г лише на мить відчувають поклик заморських країв
5. Ідея етюду така:
А не бійся труднощів
Б літати вміють усі, навіть безкрилі
В народжений плазувати не здатен літати
Г не заздри тому, хто вміє літати
Ліна Костенко
***
Мене ізмалку люблять всі дерева,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» – крізь туман.
Чому ліси чекають мене знову,
на щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю, я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.
За родовою ознакою цей твір
А ліричний
Б епічний
В ліро-епічний
Г драматичний
2. У вірші «Мене ізмалку люблять всі дерева» поєднано всі види лірики, КРІМ
А особистої
Б пейзажної
В патріотичної
Г філософської
3. В останньому рядку вірша використано
А метафору
Б епітет
В оксиморон
Г тавтологію
4. Твір написано віршовим розміром
А ямбом
Б хореєм
В амфібрахієм
Г анапестом
5. У вірші звучать усі мотиви, КРІМ
А любові до природи
Б гармонії людини й природи
В екології
Г спілкування ліричного героя з природою
Михайло Коцюбинський
УТОМА
Душа моя втомлена - і навіть той жаль, що почуваю, нагадує лиш усміх, застиглий на обличчі мерця...
Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним і блакитним. Жаль маю до землі, бо тіні, що вкривають її, пересунуться на інше місце, і, де було тьмяно і сумно, знов ляже золото сонця.
З жалем дивлюсь на воду: мов дзеркало, одбиває вона красу світу, і коли невдоволена навіть - ламле всі лінії й фарби і т в о р и т ь своє.
І маю жаль я до осінньої рослини: кожна брунька ховає в собі надію життя і дасть нові пагони.
Тоді як я...
Тоді як попіл надій моїх нерухомою хмарою завис наді мною, тоді як сонце щастя не зжене з душі тіней, як дзеркало душі моєї померкло, потьмарилось, не одбива нічого, тоді як те, що облетіло і стало голим, - не розів'ється знову.
І чом не живу я, вища істота, як те мертве небо, як нежива земля, як вода, як рослина?
Спитати?
Не хочу... Втомився...
1. Образ Утоми перегукується з подібним у такому творі М.Коцюбинського:
А «Intermezzo»
Б «Цвіт яблуні»
В «Дорогою ціною»
Г «Тіні забутих предків»
2. У мініатюрі «Утома» найяскравіше виявлена така ознака імпресіоністичного твору:
А уривчаста синтаксична будова речень
Б часте використання інверсій
В безсполучникові конструкції
Д багатство зорових і звукових образів
3. В останніх двох реченнях мініатюри використано три крапки на позначення
А інтонації незавершеності
Б уривчастості мови під час утоми й сильних переживань
В перерваності думок
Г уривчастості мови від зворушення
4. Головна проблема мініатюри М.Коцюбинського «Утома» висловлена в реченні
А Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним і блакитним.
Б Жаль маю до землі, бо тіні, що вкривають її, пересунуться на інше місце, і, де було тьмяно і сумно, знов ляже золото сонця.
В І маю жаль я до осінньої рослини: кожна брунька ховає в собі надію життя і дасть нові пагони.
Г І чом не живу я, вища істота, як те мертве небо, як нежива земля, як вода, як рослина?
5. У мініатюрі «Утома» наявні ознаки усіх названих жанрів художніх творів, крім
А соціально-психологічного
Б філософського
В соціально-побутового
Г ліричного
Підготував Олександр Авраменко,
доцент кафедри методики мов і літератур
ІППО КМПУ ім. Б.Д.Грінченка