Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства 2.1 Аналіз чисельного складу працівників
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства

2.1 Аналіз чисельного складу працівників


Для характеристики стану використання на підприємстві тру­дових ресурсів і виявлення резервів збільшення обсягу виробниц­тва та підвищення рентабельності роботи треба проаналізувати такі показники, пов'язані з рухом, якістю робочої сили, її продуктивні­стю, а також її вартістю:
  • чисельність персоналу підприємства з точки зору динаміки,
    категорійної структури, професійної підготовленості, плинності пра­цівників;
  • використання робітниками і службовцями робочого часу, стан
    трудової дисципліни;
  • продуктивність праці;
  • фонд оплати праці, динаміка середньої заробітної плати праців­ників і трудомісткості продукції.

В Україні офіційна статистична звітність про використання тру­дових ресурсів складається з таких звітів: «Звіт з праці» (річний та щомісячні); «Звіт про основні показники діяльності підприємства» (річний); «Звіт про використання робочого часу» (щоквартальний); щомісячний «Звіт про стан заборгованості із заробітної плати»; річний звіт «Чисельність окремих категорій працівників та підго­товка кадрів»; «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах». Інформаційна база для цього роз­ділу аналізу ґрунтується також на зведених матеріалах первісного обліку (табелях, змінних рапортах, робочих нарядах, відомостях, особових рахунках тощо), разових обстежень, опитувань тощо, більшість з яких є документами управлінського обліку. Готують їх відповідні функціональні служби і підрозділи підприємства: відділи праці та заробітної плати, кадрів, планово-економічний, бухгалтерія, а також цехи та дільниці.

Починати аналіз окресленого кола питань доцільно з характе­ристики динаміки чисельності працівників на підприємстві (з обо­в'язковим виділенням чисельності працівників основної діяльності) за останні 2—3 роки. Такий аналіз дає змогу оцінити, як підприєм­ство «вписується» у ринкові умови господарювання (це особливо актуально для перехідного періоду в Україні), наскільки успішно воно витримує конкурентну боротьбу на ринку своєї продукції і на ринку трудових ресурсів. Ясна річ, просте порівняння чисельності працівників підприємства за кілька років повної відповіді на ці питання не дає (хоч воно має певне аналітичне значення). Лише з урахуванням динаміки виробничих потужностей підприємства і їх використання, динаміки продуктивності праці висновки про динаміку чисельності працівників підприємства набувають обґрунтованості й аналітичної цінності.

Якщо за незмінних (або змінених незначною мірою) виробничих потужностей на підприємстві з року в рік скорочуються чисельність персоналу і, пропорційно, обсяг випуску продукції, тобто коли скоро­чення чисельності персоналу не компенсується зростанням продук­тивності праці, а отже, відбувається зниження показника викорис­тання виробничої потужності підприємства, це однозначно свідчить про недоліки в організації виробництва, маркетингової служби, про неспроможність власників і керівників підприємства утримати його «на плаву», зберегти трудовий колектив. Така ситуація потребує з'я­сування конкретних причин відпливу робочої сили і розробки ре­комендацій для стабілізації становища.

У табл. 2.1 наведено дані про роботу умовного підприємства за останні чотири роки (перший рік — найвіддаленіший, останній — звітний) у цінах звітного року.

Наведені дані про роботу підприємства свідчать про те, що воно в останні три роки невпинно скорочувало кількість зайнятих пра­цівників: порівняно з базовим роком чисельність персоналу підприєм­ства у звітному році зменшилась на 32,8 % (100 - 816 * 100 : 1215), обсяг випуску продукції — на 26,2 % (100 - 6794 * 100 : 9205) за практично незмінної виробничої потужності. Виробіток продукції на одного працюючого підвищився на підприємстві за ці роки лише на 9,9 % (8326 * 100 : 7576 - 100), що не компенсувало скорочення чисельності персоналу. Це, звичайно, призвело до різкого спаду кое­фіцієнта використання виробничої потужності: з 90,7 % у базово­му році до 67,3 % у звітному.

Таблиця 2.1 Дані про роботу підприємства

№ п/п

Показник

1-й рік

2-й рік

3-й рік

Звітний рік

1

Виробнича потужність, тис. грн

10 150

10 050

10 275

10 100

2

Обсяг товарної продукції у зіставній оцінці, тис. грн

9 205

7 436

6 729

6 794

3

Середньорічна чисельність пер­соналу основної діяльності, осіб

1 215

942

919

816

4

Коефіцієнт використання виробни­чої потужності (р. 2 : р. 1)

90,7

74,0

65,5

67,3

5

Виробіток товарної продукції на одного працівника (р. 2 : р. 3), грн

7 576

7 896

7 322

8 326

Представивши формулу для розрахунку коефіцієнта викорис­тання виробничої потужності (КВП) як:

КВП=Ч*ПП/ВП,

де Ч — середня чисельність працівників (за рік, квартал тощо);

ППвиробіток товарної продукції на одного працівника;

ВП — виробнича потужність підприємства,

можна обчислити, яка частина зміни коефіцієнта використання ви­робничої потужності викликана саме тим, що підприємство зали­шили його працівники:

КВП=(100*Ч1(ПП)0)/(ВП0)-(КВП)0

де КВП — відсоток зміни виробничої потужності за рахунок ско­рочення (збільшення) чисельності працівників;

(1) і (0) — ознаки показників відповідно звітного і базового пе­ріодів.

У вищенаведеному прикладі загальна зміна коефіцієнта вико­ристання виробничої потужності у звітному році порівняно з базо­вим роком становила 23,4 % (90,7 - 67,3), у тому числі за рахунок скорочення чисельності персоналу 29,8 % (100 * 816 * 7 576 / 10 150 - 90,7). Інші фактори (а саме деяке зростання продуктивності праці та виведення виробничих потужностей) дещо поліпшили цей по­казник.

Аналіз чисельного складу підприємства у динаміці дає змогу дійти висновків щодо того, який вплив справляє на продуктивність праці, обсяг виробництва та інші показники роботи зміна питомої ваги робітників у загальній кількості працівників в основному виробництві, зміна постатевої структури колективу (у бік збільшення питомої ваги чоловіків або жінок), частка допоміжних робітників у загальній кількості робітників та інші структурні показники чисельного складу підприємства.

Розглянемо аналіз чисельного складу підприємства на наступному прикладі. На заводі металовиробів і швейній фабриці дані про чисельність і склад персоналу характеризуються такими величинами (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Дані про чисельність і склад персоналу



Показник



Завод металовиробів

Швейна фабрика

Минулий

рік

Звітний рік

Мину­лий рік

Звіт­ний

рік

Середньооблікова чисельність персоналу

2422

2810

931

824

у тому числі працівників основної діяльності

2402

2796

919

816

У складі персоналу основної

діяльності:













чоловіки

1344

1487

226

176

їхня питома вага, %

56,0

53,2

24,6

21,6

жінки

1058

1309

693

640

їхня питома вага, %

44,0

46,9

75,4

78,4

Середньооблікова чисельність:

робітників

їхня питома вага у складі

персоналу основної діяль­ності, %


1829


76,1


2159


77,3


715


77,8


647


79,3


Продовження таблиці 2.2


Показник



Завод металовиробів

Швейна фабрика

Минулий

рік

Звітний рік

Мину­лий рік

Звіт­ний

рік



інженерно-технічні пра­цівники, службовці, інші категорії працівників

їхня питома вага, %

573

23,9

637

22,7

204

22,2

169

20,7

У складі робітників:

робітники-відрядники

їхня питома вага, %


1387

75,8


1641

76,0


542

75,8


505

78,0

робітники-почасовики

їхня питома вага, %

442

24,2

518

24,0

173

24,2

142

22,0

Основні робітники

їхня питома вага, %

1149

62,8

1386

64,2

472

66,0

422

65,2

Допоміжні робітники

їхня питома вага, %

680

37,2

773

35,8

243

34,0

225

34,8


Завод металовиробів у звітному році спромігся забезпечити зро­стання кількості робочих місць (загальна чисельність працівників основної діяльності підприємства зросла у звітному році порівняно з попереднім роком на 16,5 %), причому переважно за рахунок жінок. Питома вага жінок зросла також і на швейній фабриці, де у звітному році спостерігається значний відплив робочої сили. Для обох підприємств також характерне зростання питомої ваги робіт­ників у загальній кількості працівників і відповідне зменшення питомої ваги інженерно-технічних працівників та службовців.

При докладнішому вивченні причин зміни питомої ваги робіт­ників у складі всього персоналу треба мати на увазі, що найчастіше це розцінюється як позитивний фактор зростання загальної про­дуктивності праці й обсягу виробництва, бо обсяг виробництва про­дукції розглядається як функція від чисельності всього персоналу підприємства, продуктивності праці робітників і питомої ваги робіт­ників у загальній кількості працівників. Проте одночасно слід пе­ревірити, чи не призвело зменшення частки інженерно-технічних працівників і службовців до погіршення стану організації вироб­ництва і трудової дисципліни, затримки освоєння нових (чи якіс­ніших) виробів, нових технологій, автоматизації цехів, дільниць.

Так, на заводі металовиробів у звітному році за рахунок збільшен­ня чисельності робітників у складі персоналу досягнуто зростання обсягу виробництва проти попереднього року на 429 тис. грн. Однак перевіркою накреслених на рік організаційно-технічних заходів, спрямованих на удосконалення ви­робничих процесів, встановлено, що частина з них не була виконана, і це не дало можливості підприємству збільшити обсяг продукції на суму 1968 тис. грн, у тому числі майже половина заходів не викона­на через нестачу інженерно-технічних працівників необхідної ква­ліфікації. Отож, у результаті подібних розрахунків (у частині впливу зростання питомої ваги робітників) слід внести відповідні корективи, бо таке «поліпшення» структури персоналу підприємства аж ніяк не може оцінюватися позитивно.

Цікаву інформацію для характеристики трудових ресурсів під­приємства являють собою розрахунки, які описують динаміку рівня кваліфікації робітників. Таку характеристику можна одержати, виз­начивши середній тарифний розряд робітників (підприємства, цеху, дільниці) як середньозважену за кількістю робітників кожного роз­ряду величину. Зростання або зменшення цього показника за ряд років характеризуватиме стан виробничо-технічного навчання і си­стеми підвищення кваліфікації на підприємстві. З цією ж метою вивчаються в динаміці дані державної статистичної звітності про перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників (а також служ­бовців).

Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розрахо­вують кілька показників, які характеризують за категоріями праців­ників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибут­тя, плинність кадрів. Коефіцієнт обороту з прийняття (вибуття) працівників визначається як відношення кількості прийнятих (або вибулих незалежно від причин) до середньоспискової чисельності. Для об'єктивнішої оцінки сталості колективу підприємства вико­ристовують коефіцієнт плинності кадрів (Кпк), який обчислюється за формулою

КПК=В/Ч, де

В — кількість вибулих працівників підприємства за аналізова­ний період за власним бажанням та через порушення трудової дисципліни;

Ч — середньооблікова чисельність персоналу.