Зміст вступ 5

Вид материалаДокументы
§ 4.1 Організація відображення графічної інформації
§ 4.2 Вправи та завдання
5. Поняття розгалуження і вибору.
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   32

§ 4.1 Організація відображення графічної інформації




Для того, щоб мати можливість створювати графічні зображення на екрані перш за все необхідно знати параметри монітора, або, точніше кажучи, графічного адаптера. Будемо орієнтуватись на те, що режим CGA підтримує кожен монітор, і тому розпочнемо з такої програми, яку рекомендуємо вам просто набрати і виконати:

uses graph;

var gd, gm : integer;

begin

gd := 1; gm := 1;

initgraph(gd,gm,'cga.bgi');

readln;

closegraph;

end.

Ми не випадково не написали ніяких коментарів до цієї програми. Що ж робить дана програма. По великому рахунку нічого, але то тільки на перший погляд. Якщо при виконанні даної програми у вас почорнів екран а після натиснення на клавішу відновився попередній вигляд екрану, то це значить, що у наша програма виконала досить солідний об’єм роботи. Розберемо по рядках, що ж такого зробила програма:

uses graph; – підключено графічний модуль

var gd, gm : integer; – зарезервовано пам’ять під дві змінні типу integer

begin – програма почала роботу

gd := 1; gm := 1; – зарезервованим змінним присвоєно по одиниці

initgraph(gd,gm,'cga.bgi'); – підключено драйвер cga.bgi

readln; – дочекались натиснення на клавішу

closegraph; – закрили графічний режим і відновили текстовий

end. – попрацювали – можна й відпочити – кінець програми

Ми привели цю програму тільки тому, що у ній зібрано той мінімум команд, які обов’язково потрібно використати для роботи у графічному режимі (за винятком readln яке введено для того, щоб можна було побачити, що програма дійсно візуально щось таки робить, ну хоча б робить темним екран монітора).

Після цього нам залишилось описати декілька основних графічних процедур і показати їх роботу, знову ж таки, на прикладі невеличкої демонстраційної програми.

Ми відійдемо від загально прийнятого способу подання матеріалу і будемо знайомити з основними графічними процедурами прямо в програмі, роблячи необхідні коментарі. Ми розглянемо лише виведення тексту в графічному режимі, та побудову основних графічних примітивів. Одразу відмітимо, що графічна система координат ПЕОМ відрізняється від текстової, спільними у них є лише початок та напрям. Більш детально розберіться з командами графіки самостійно на прикладах програм, що поставляються з середовищем програмування та описані в системі допомоги.

uses graph;

var gd, gm : integer;

begin

gd := 9; gm := 1;

initgraph(gd,gm,'egavga.bgi');

setcolor(4); { встановили колір }

rectangle(0,0,639,349); { намалювали прямокутник }

SetBkColor(0); { колір фону }

SetColor(2); { встановили колір }

Outtextxy(40,20,'Приклад виведення тексту '); { вивели текст }

SetFillStyle(1,10); { стиль заповнення фігур }

Bar(100,100,150,120); { зафарбований стовпчик }

Bar3D(200,100,250,130,10,true); { 3–х мірний паралелепіпед }

Arc(300,110,0,180,20); { дуга – кут проти годинникової стрілки }

Circle(400,110,20); { коло }

Ellipse(500,110,0,360,20,50); { еліпс }

FillEllipse(600,110,20,40); { заповнений еліпс }

SetColor(12); { встановили колір }

line (10,170,630,170); { лінія }

readln;

closegraph;

end.

Для детального вивчення графіки можна було б написати окрему книгу (і не одну!), тому ми на цьому і зупинимось.


§ 4.2 Вправи та завдання




50 Самостійно придумайте малюнок, виконайте його спочатку на аркуші паперу, а потім намалюйте на екрані ПЕОМ, використовуючи графічні оператори (не забувайте, що початок координат – у верхньому лівому куті екрану!).


5. Поняття розгалуження і вибору.


До даного часу у всіх розглядуваних нами прикладах та задачах всі дії виконувались строго одна за одною, але в реальному житті такі випадки бувають не досить часто. Згадайте, як в дитячій казці братику–Іванку говорила сестриця–Оленка “Не пий з калюжі водиці – козликом станеш!” Тобто, Іванко був поставлений перед можливістю вибору: пити або не пити водичку і необхідністю його здійснити: або послухатись сестричку і не пити водичку, або ж вгамувати спрагу і стати козликом. Ви всі знаєте який вибір здійснив Іванко, але головне, що нам хотілося б підкреслити у наведеному прикладі, це те, що у нашому повсякденному житті з необхідністю здійснювати вибір ми зустрічаємось майже кожної миті, навіть не усвідомлюючи цього. І якщо людина буде робити свій вибір завжди підсвідомо, то вона може наробити такого, що навіть в самій страшній казці не описати. Людина саме тому і є людиною, що вона повинна замислюватись і замислюється над тим, що ж і як їй потрібно зробити, щоб досягнути певного результату, як тимчасового – при вирішені конкретного завдання так і більш довготривалого – ким стати, що робити, на кого бути схожим і т.д.

Відповідно до цього і при розв’язуванні задач з допомогою ПЕОМ може постати необхідність здійснити вибір. Якщо у нас є дві можливості для подальших дій, то кажуть, що має місце розгалуження, а якщо багато можливостей на даному етапі – то має місце вибір.

Наведемо приклад: нехай нам потрібно скласти програму для розв’язання наступної задачі.

Задача 51 Знайти корені квадратного рівняння ax2 + bx + c = 0.

Розв’язання: Опишемо розв’язок математично. Спочатку знаходимо дискримінант квадратного рівняння: . У нас D може набувати трьох значень: більше нуля, дорівнювати нулеві і бути меншим нуля. Якщо дискримінант D>0, то маємо два корені: і інакше, якщо D=0, то один корінь: інакше, якщо D<0, то коренів взагалі не існує. Кінцеву програмну реалізацію ми приведемо трохи пізніше.