Geum.ru

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

Вид материалаДокументы

Содержание


4.3. Теоретичні питання визначення нечинного та недійсного договорів
За загальними правилами договір вступає у силу (набуває чинності) з моменту його укладення
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

- встановлення обов’язкових параметрів безпечності товарів: затвердження гігієнічних нормативів вмісту певних видів бактерій у харчових продуктах та продовольчій сировині; допустимих рівнів вмісту канцерогенних для людини речовин, загальної ртуті; максимальних меж залишків пестицидів та ветеринарних препаратів для харчових продуктів; ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів), які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів тощо;

- введення реєстраційної системи щодо окремих категорій товарів: харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, харчових добавок і ароматизаторів; джерел харчових продуктів (ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 р. № 771 [46; 1998. – № 19. – Ст. 98]); харчових продуктів, косметичних засобів, лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням (ЗУ «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31 травня 2007 р. № 1103 [46; 2007. – № 35. – Ст. 484]); лікарських засобів (ЗУ «Про лікарські засоби» від 4 квіня 1996 р. № 123 [46; 1996. – № 22. – Ст. 86]) тощо, та дозвільної системи щодо надання окремих видів послуг, пов’язаних зокрема із зберіганням, транспортуванням, використанням, захороненням, знищенням та утилізацією отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. До державної реєстрації об’єктів щодо яких ввеждена реєстраційна система забороняється їх товарне (промислове) виробництво, використання у процесі виробництва та введення у обіг. Так само до отримання дозволу на надання відповідних послуг забороняється провадження діяльності, пов’язаної з їх наданням;


- наділення спеціальним господарсько-правовим статусом продавця товарів (виконавця послуг). Чинним законодавством надано виключний характер окремим видам господарської діяльності, пов’язаної з наданням певних впослуг (фінансових, посередницьких у сфері випуску та обігу цінних паперів; посередницьких послуг страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні та ін). Суб’єкти господарювання, що здійснюють певні види господарської діяльності (роздрібна торгівля, забезпечення електороенергією, послуги зв’язку, банківське обслуговування, послуги залізничного та інших видів транспорту та ін.) отримали за чинним законодавством статус суб’єктів публічних зобов’язань;

- встановлення умов та правил ринкового обміну різноманітних товарів шляхом державного регулювання ринкових відносин; затвердження типових та примірних договорів, які опосередковують такі відносини; нормативного встановлення переліку істотних умов для цілої низки господарських договорів тощо;

- встановлення порядку зберігання, транспортування окремих видів товарів. Встановлення ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі зберігання окремих товарів (Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання природного газу; Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування нафти магістральними трубопроводами); нормативне встановлення вимог до місць зберігання (Технічний регламент зернового складу, Положення про склади тимчасового зберігання; Перелік вимог до місць зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюну; Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування та обміну медичних імунобіологічних препаратів та ін.); встановлення правил транспортування окремих видів товарів (Правила перевезень вантажів, затверджені наказами Міністерства транспорту України – Правила перевезень небезпечних вантажів, Правила перевезення вантажів, які змерзаються; Правила перевезення швидкопсувних вантажів та ін.); участь у міжнародних транспортних конвенціях.

Об’єкти договору, які не є об’єктами сфери обігу, здатні реалізувати свою товароздатність лише одноразово під час виконання відповідного договору (на надання робіт чи виконання послуг). Отже, вони спроможні обмінюватися на грошовий еквівалент одноразово («руху» як такого не відбувається), а їх отримання для управненої сторони (покупця товару) має незворотний характер. На відміну від об’єктів, не здатних до обігу, оборотоздатні об’єкти господарського права потенційно спроможні до багаторазової реалізації своєї товароздатності (виробниче обладнання, інтелектуальна власність, корпоративні права тощо), а їх обіг призводить до «руху» інші оборотоздатні об’єкти.

Підсумовуючи усе вищевикладене, можемо стверджувати, що за допомогою комерційного договору відбувається: 1) або включення в обіг об’єкта господарських прав; 2) або його безпосередній обіг; 3) або обмін, який не передбачає ні включення об’єкта в обіг, ні його безпосередній обіг (по-перше, якщо об’єкти господарських прав не є об’єктами сфери обігу, а відразу переходять у сферу виробничого споживання (приміром, результати послуг); по-друге, якщо умовами договору не передбачено обіг оборотоздатних об’єктів (наприклад, надання майна в оплатне користування)).


4.3. Теоретичні питання визначення нечинного та недійсного договорів

у господарському праві


Показниками правомірної природи договору є елементи його юридичної конструкції, відповідно їх «деформація» впливає на дійсність або усієї договірної конструкції (постає питання про нікчемність або оспорюваність договору) або її окремої частини (постає питання про недійсність окремих договірних умов). Недійсний договір має неправомірну природу через суспільно шкідливі або суспільно небажані властивості: в одних випадках його укладенням (при використанні обману, насильства), а в інших – його виконанням, здійснюється (можуть бути здійснені, якщо договір ще не виконано) правопорушення1. Отже, дійсністю господарського договору – є його здатність у випадку дотримання всіх умов, передбачених законодавством, установлювати, змінювати, припиняти правовідносини у сфері господарювання та спричиняти той правовий результат, настання якого прагнули сторони договору, юридична сила якого забезпечується державою [399, с. 4].

Вітчизняне законодавство не проводить розмежування між поняттями «дійсність» та «чинність» договорів, а використовує їх як синоніми. Так, у ст. 203 ЦК України перелічено загальні вимоги, дотримання яких є обов’язковою умовою чинності правочину, а за ст. 215 ЦК України відсутність таких вимог (В.М. – вимог чинності) у момент учинення правочину, є підставою його недійсності. ГК України взагалі оперує одним поняттям «недійсність господарського зобов’язання», при цьому за одних й тих самих підстав господарські договори одними судовими рішеннями визнаються недійсними, іншими – нечинними.

Чинним завжди є діючий договір, який набув юридичної сили і має її на даний проміжок часу. Тільки договір, що набув юридичної сили, створює юридичні наслідки для його сторін [100, с. 71]. Юридична сила договору означає для сторін обов’язковість його виконання протягом усього терміну дії договору, який за ч. 3 ст. 180 ГК України віднесено до істотних умов господарського договору. За ч. 7 ст. 180 ГК України, терміном дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. Інакше кажучи, терміном дії договору є періоду часу, на який установлюється господарський договірний зв’язок між сторонами і протягом якого договір підлягає виконанню у повному обсязі [126, с. 309], за умови відсутності обставин, які припиняють його дію. Після закінчення терміну дії, який не пролонговано сторонами1, договір утрачає чинність. Закінчення терміну дії договору припиняє договірні зобов’язання сторін, однак не звільняє їх від відповідальності за порушення (невиконання) конкретних договірних обов’язків.

Господарський, зокрема комерційний, договір залишається чинним, незалежно від того, чи минули встановлені сторонами терміни виконання окремих договірних зобов’язань2, доки не сплив загальний термін дії договору, або не припинилися всі господарсько-договірні зобов’язання, що виникли на його підставі, за іншими передбаченими у законі3, або у самому договорі обставинами.

Усе вищесказане свідчить про те, що «чинність» договору є більш широким поняттям, яке охоплює своїм змістом його «дійсність»: чинність – показник юридичної сили договору (сторони можуть відстрочити момент набуття юридичної сили укладеного ними договору; або раніше чинний договір за певних обставин може втратити юридичну силу); дійсність – показник правомірної природи договору та обов’язкова умова його чинності.

Отже, нечинним може бути не тільки недійсний договір. Про нечинність договору свідчать наступні обставини: 1) ненастання часу, з якого договір вступає у юридичну силу (сторони можуть відстрочити початок дії договору від моменту його укладення); 2) сплив терміну дії (чинності) договору; 3) дострокове виконання договору, проведене належним чином і прийняте управленою стороною (зобов’язана сторона має право виконати зобов’язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актом або договором, або не випливає із змісту зобов’язання); 4) розірвання договору або за взаємною згодою сторін, або в односторонньому порядку (якщо така можливість передбачена щодо певного виду договору законом чи умовами самого договору), або за рішенням суду; 5) настання обставин непереборної сили, форс-мажорних обставин; 6) недосягнення у належній формі, у передбаченому законом порядку згоди щодо всіх істотних умов договору (неукладений договір); 7) для договору, укладеного під скасувальну умову1 – наступ скасувальної умови; 8) для договорів, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення – недотримання вимог про нотаріальне посвідчення; 9) для договорів, що потребують державної реєстрації – недодержання вимог щодо державної реєстрації (наприклад, підлягає державній реєстрації договір комерційної концесії, договір оренди землі та ін.) 10) для субдоговору - нечинність основного договору, на підставі якого його укладено; 11) для окремих різновидів договорів, відносно яких закон встановлює особливі умови набуття саме ними чинності – невиконання таких умов (так, договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового внеску, якщо інше не передбачено в ньому); 12) недійсність договору.

За загальними правилами договір вступає у силу (набуває чинності) з моменту його укладення, яким для більшості договорів є момент досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зауважимо, для окремих різновидів договорів закон окремо називає умови набуття саме ними чинності). Разом із тим, сторони договору вільні у визначенні іншого моменту, з якого їх договір має вступити у силу (мова йде не про відкладальну умову2, а про встановлення сторонами чіткої дати, з якої укладений між ними договір набуде чинності).

За ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (В.М. – курсив автора). Вказана стаття до істотніх відносить умови договору, що визначені такими за законом чи є необхідними для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

27. Проведене дисертаційне дослідження свідчить про потребу модернізації господарського законодавства в частині нормування господарсько-договірних відносин з урахуванням основних тенденцій правового, економічного та соціального розвитку для більш гармонічного врахування приватних і публічних інтересів. Повне та якісне законодавче забезпечення функціонування господарського обороту, значну частину якого репрезентовано господарсько-договірними відносинами, має два взаємопов’язаних боки: змістовний (подальший розвиток господарсько-правових норм) та технічний (раціональне викладення правових інститутів та норм у господарсько-правових актах та досягнення узгодженості між ними).

У межах загального процесу модернізації господарського законодавства в цілому, так і в частині регулювання господарсько-договірних відносин зокрема, мають бути здійснені наступні кроки:

І. Розширення досить стислого нормативного переліку принципів господарсько-правового регулювання господарських відносин (у ст. 6 ГК України ці принципи названо загальними принципами господарювання, проте їх дія поширюється як на етап правовстановлення, так і на етап правореалізації); деінституціоналізація принципу «обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки».

ІІ. Чітке окреслення предмету (сфери відносин) господарсько-правового впливу, якими в контексті ст. 3 ГК України, вважаємо на наше переконання, слід визнати господарсько-виробничі, господарсько-споживчі, організаційно-господарські, господарські організаційно-управлінські, а також внутрішньогосподарські відносини, що спричинить потребу коригування змісту означеної статті таким чином:

„Господарсько-виробничими є майнові відносини, що виникають між суб’єктами господарювання під час безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Господарсько-споживчими є відносини, які виникають з приводу реалізації суб’єктами господарювання результатів їх виробничої діяльності споживачам.

Організаційно-господарськими є відносини, які виникають з приводу заснування господарських організацій (об’єднань), а також у зв’язку зі встановленням інших організаційних зв’язків у сфері господарювання.

Господарськими організаційно-управлінськими є відносини, які виникають між учасниками відносин у сфері господарювання та органами державної влади, місцевого самоврядування у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами, а також відносини, що складаються між учасниками господарського об’єднання в межах реалізації спільних господарських цілей цього об’єднання”.

ІІI. Визнання державної реєстрації юридичних осіб як факту набуття ними відповідного загального господарсько-правового статусу (суб’єкта підприємницької діяльності, суб’єкта некомерційного господарювання, негосподарюючого суб’єкта).

IV. Офіційне визнання регулювального впливу несанкціонованих звичаїв, узвичаєнь, «формулярного права», заведеного порядку та перейменування ст. 7 ГК України «Нормативно-правове регулювання господарської діяльності» на «Регулювання господарської діяльності»; закріплення в означеній статті, по-перше, норм-дефініцій, які розкривають зміст понять «звичай», «узвичаєння», «формулярне право», «заведений порядок», по-друге, умов їх застосування в господарській практиці.

V. Заповнення прогалин у господарсько-законодавчому понятійному апараті шляхом нормативного закріплення визначень таких категорій: «суб’єкт некомерційного господарювання», «негосподарюючий суб’єкт», «споживач», «об’єкти господарських прав», «об’єкти господарських правовідносин», «господарсько-договірна правосуб’єктність»; «об’єкт» та «предмет» договору (шляхом визначення складників предметів договорів, що належать до певного договірного виду, різновиду); «оборотоздатність» і «товароздатністі» об’єктів господарських прав; «чинність» та «дійсність» господарського договору тощо.

VI. Подальший розвиток глави 20 ГК України «Господарські договори», яка має відбивати основи правового регулювання господарсько-договірних відносин і яку у зв’язку із цим пропонуємо перейменувати на «Загальні положення про господарські договори». У межах цієї глави пропонуємо:

1) здійснити класифікацію господарських договорів за допомогою «поетапного» методу, що передбачає виокремлення договірних типів (якими пропонуємо визнати виробничий і невиробничий договори), а також договірних видів у межах кожного договірного типу (у межах виробничого – комерційний договір, господарський некомерційний договір; господарсько-виробничий договір за участю підприємця, зокрема господарсько-споживчий договір, державний контракт тощо; у межах невиробничого – господарський організаційний договір, господарський організаційно-управлінський договір, інвестиційний невиробничий договір), та різновидів договорів (за ринковими секторами та економіко-правовими результатами договорів); а також забезпечити нормативне закріплення визначень усіх видів господарських договорів;

2) нормативно закріпити поняття господарської правосуб’єктності, та передумов її набуття для участі у господарських виробничих договорах; визнати істотною умовою комерційних договорів «застереження про господарсько-договірну правосуб’єктність»;

3) виокремити різновиди нечинного та недійсного господарських договорів; провести чітке розмежування нікчемних та оспорюваних господарських договорів за матеріальним (а не процесуальним) критерієм з обов’язковим виокремленням підстав нікчемності, оспорюваності та визнання неукладеними господарських договорів, а також наслідків цього;

4) вилучити з п. 2 ст. 207 ГК України положення, за якими недійсними (за наявності відповідних умов) у судовому порядку може бути визнано умови типових договорів (у такому випадку повинно йтися не про визнання недійсної окремої умови конкретного договору, укладеного на підставі типового, а про заміну самої «проформи» як певної конфігурації договірних умов, узяту за підставу типового договору;

5) узгодити окремі положення ГК України в частині регулювання договірних відносин між собою (подолання внутрішньогалузевих колізій), передусім шляхом: а) нормативного відбиття тільки однієї із правових іпостасей господарського договору, якою, вважаємо, має стати юридичний факт – акт згоди суб’єктів господарського права щодо встановлення, змінення або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у сфері господарювання для досягнення господарської мети (цілей); б) відповідно перейменування ст. 206 ГК України «Розірвання господарського зобов’язання» на «Розірвання господарського договору», ст. 207 ГК України «Недійсність господарського зобов’язання» на «Недійсність господарського договору» тощо;

6) в якості загальних підстав розірвання (змінення) господарського договору в судовому порядку нормативно визнати: а) істотне змінення обставин, у яких має відбутися його виконання; б) істотне порушення договору. Як взірець вітчизняному законодавцеві пропонуємо використати положення, що містяться у Принципах міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.

VII. Забезпечити в кожному законодавчому акті, спрямованому на нормування господарсько-виробничих відносин у межах окремого ринкового сектору, наявність окремої статті «Особливості укладання та виконання договорів у межах …».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


1. Каминка А.И. Очерки торгового права. – Вып. 1. – СПб.: Право, 1912.− 437 с.

2. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. – СПб.: Изд-е Бр. Башмаковых, 1908. – 314 с.

3. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учебник / Под ред. Д.М. Генкина. − М.: Юрид. лит., 1949. − 543 с.

4. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник / Под ред. Е.А. Васильева. − М.: Меджународ. отношения, 1993. − 560 с.

5. Гольмстен А.Х. Очерки по русскому торговому праву. – Вып. 1. − СПб.: Типография Д.В. Чичинадзе, 1895. − 210 с.

6. Устав торговый: законодательство и комментарии / Сост. А.А. Добровольский, П.С. Цыпкин. − СПб.: Законоведение, 1914. − 913 с.

7. Гордон В.М. Система советского торгового права. − Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. − 193 с.

8. Ландкоф С.Н. Торговые сделки. − Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1929. − 273 с.

9. Гуляев А.И. Справочная книга по торговопромышленному законодательству и торговой практике. – СПб: Из-е книжного склада «Книжное Дело», 1912. – 443 с.

10. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Издание Бр. Башмаковых, 1914. – 483 с.

11. Цитович П. Учебник торгового права. – СПб.: Изд-е книгопродавца Н.Я. Оглобина, 1891. − 300 с.

12. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права: В 2-х т. – Т. 1. – Рига: Издание Давида Гликсмана, 1924. – 515 с.

13. Саниахметова Н.А. Проблемы терминологического согласования легальных дефиниций в хозяйственном законодательстве Украины // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – С. 41-45.

14. История предпринимательства в России: В 2-х кн. – Кн. 2. Вторая половина XІX – начало XX века. − М.: Рос. полит. энциклопедия (РОССПЭН), 1999. − 575 с.

15. Шретер В. Советское хозяйственное право. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1928. – 332 с.

16. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права: В 2-х т. – Т. 1.− СПб.: Тип-я М.М. Стасюлевича. − 1911. − 780 с.

17. Победоносцев К. Курс гражданского права: В 3-х ч. – Ч. 3. Договоры и обязательства. – СПб.: Тип-я путей сообщения (А. Бенке), 1880. – 629 с.

18. Занковский С.С. Предпринимательские договоры в России. Проблемы теории и законодательства: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.03 / Ин-т гос-ва и права Российской академии наук. – М., 2004. – 398 с.

19. Овчинников И.Н. Понятие и классификация хозяйственных договоров: Учеб. пособие. − Владивосток: Изд-во Дальневосточного гос. ун-та, 1970. − 158 с.

20. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». − М.: Статут, 2000. − 777 с.

21. Собрание постановлений и распоряжений Совета Министров СССР.

22. Быков А.Г. План и хозяйственный договор. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 157 с.

23. Александров Н.Г. Правовые отношения в социалистическом обществе. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1959. − 44 с.

24. Язев В.А. Договор поставки в системе советской торговли. – М.: Госторгиздат., 1956. – 88 с.

25. Басин Ю.Г. Планово-договорные обязательства и Закон о государственном предприятии (объединении) // Межвузовский сборник научных трудов. − Свердловск: Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 1989. − С. 49-58.

26. Гражданское право: В 2-х т. – Т. 1 / Под ред. П.Е.Орловского, С.М. Корнеева. − М.: Юрид. лит., 1969. − 560 с.

27. Гальперин Л.Б. Вопросы договорной дисциплины в советской торговле: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ленинград. гос. ун-т им. А.А. Жданова.− Л., 1962. − 358 с.

28. Иоффе О.С. План и договор в социалистическом хозяйстве. − М.: Юрид. лит., 1971. − 216 с.

29. Пугинский Б.И., Сафиуллин Д.Н. Правовая экономика: проблемы становления. – М: Юрид. лит., 1991. – 240 с.

30. Хозяйственное право: Учеб. пособие / Под ред.. В.А. Рясенцева. − М.: ВНИИТЭМР, 1984. − 217 с.

31. Мрига В.В., Жудра К.В., Ткач А.П. и др. Правовые основы хозяйствования. − К.: Техника, 1977. − 287 с.

32. Калмыков Ю.Х. Правовое регулирование хозяйственных отношений. − Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1982. − 203 с.

33. Семеусов В.А. Функции хозяйственного договора: Учеб. пособие − Иркутск: Изд-во Иркут. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1979. − 86 с.

34. Первушин А.Г. Хозяйственный договор в деятельности предприятий сельского хозяйства. – М.: Юрид. лит., 1976. – 224 с.

35. Хохлов С.А. Договорная работа: Учеб. пособие.– Свердловск: Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 1986. – 127 с.

36. Овчинников Н.И. Понятие и классификация хозяйственніх договоров: Учеб. пособие − Владивосток: Изд-во Дальневосточного гос. ун-та, 1970. − 159 с.

37. Лаптев В.В. Система хозяйственных договоров в Германской Демократической Республике. − М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1959. − 207 с.

38. Можейко В.Н. Хозяйственный договор в СССР. − М.: Юрид. лит., 1962. − 239 с.

39. Ткач А.П. Господарський договір за радянським правом. − К.: Вид-во Вищої партійної школи ЦК КП України, 1976. − 76 с.

40. Шелестов В.С. Хозяйственные договоры: Конспект лекций для студентов Харьков. юрид. ин-та. − Харьков: Тип. Харьков. обл. управления по печати, 1965. − 41 с.

41. Хозяйственное право: Учебник / Под ред. В.В. Лаптева. − М.: Юрид. лит., 1983. − 528 с.

42. Луць В.В. Господарські договори / Лекція з спецкурсу ”Господарський договір” для студентів юрид. факультету. − Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1973. − 27 с.

43. Братусь С.Н., Лунц Л.А. Вопросы хозяйственного договора. – М.: Госюриздат, 1954. – 154 с.

44. Луць В.В. Хозяйстенный договор и эффективность производства // Советское государство и право. – 1980. − № 3. − С. 41-52.

45. Відомості Верховної Ради УРСР.

46. Відомості Верховної Ради України.

47. Луць В.В. Кодифікація договірного права в Україні: короткий історичний огляд і сучасні проблеми // Вісник Академії правових наук України. – 1994. – № 2. – С. 99-107.

48. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. пос. – К.: Юрінком Інтер, 1999. − 560 с.

49. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. − Львів, 2001. − 166 с.

50. Борисова В.И. Правовые основы предпринимательской деятельности. − Харьков: Интеграл, 1998. − 177 с.

51. Ковалев М.В. Предпринимательский договор в системе российского гражданского права: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Моск. гос. юрид. академия. − М., 2004. – 166 с.

52. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій: Навч. пос. − К.: Вентурі, 1996. − 288 с.

53. Пархоменко Н.М. Договір у системі права України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. − К., 1998. − 202 с.

54. Ханик-Посполітак Р.Ю. Договори на проведення аудиту: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. − К., 1997. − 201 с.

55. Коломієць О.О. Цивільно-правове регулювання діяльності фізичної особи – підприємця: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. торговельно-економіч. ун-т. − К., 2002. − 185 с.

56. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 1999. − 180 с.

57. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навч. пос. – К.: Наук. думка, 2002. – 277 с.

58. Чучковська А.В. Правове регулювання господарських договорів, що вчиняються через мережі електронного зв’язку: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 2004. − 240 с.

59. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. − К.: Атака, 2004. − 624 с.

60. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств: Підручник для юрид. вузів і фак-тів / За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. − Харків: Право, 2000. − 288 с.

61. Господарське право: Навч. пос. / За ред. Жук Л.А., Жук І.Л. − К.: Кондор, 2003. − 400 с.

62. Підприємницьке право України: Підручник / За ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2000. − 480 с.

63. Предпринимательское право Украины: Учебник / Под ред. Р.Б. Шишки.− Харьков: Эспада, 2001. − 624 с.

64. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства.− Харьков: Консум, 1997. − 112 с.

65. Хромченков О.В. Понятие и признаки предпринимательских договоров // Гражданское право. – 2006. – № 3. – С. 45-48.

66. Белых В.С. Правовое регулирование предпринимательской деятельности в России: Монография. – М.: Проспект, 2005. – 432 с.

67. Белых В.С. Предпринимательский договор: понятие, виды и сфера применения // Цивилистические исследования. – Вып. 1: Сборник научных трудов памяти профессора И.В. Федорова / Под ред. Б.Л. Хаскельберга. − М.: Статут, 2004. − С. 123-132.

68. Попов А.А. Лекции по правовым основам предпринимательской деятельности в Украине. − Харьков: Консум, 1997. − 104 с.

69. Андреева Л.В. Коммерческое право России: Учебник. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 288 с.

70. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2002. – 544 с.

71. Полдников Д.Ю. Истоки современного понятия гражданско-правового договора // Вестн. Моск. Ун-та. – Серия 11: Право. – 2006. – № 5. – С. 94-112.

72. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

73. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 350 с.

74. Лебедев В.М. Трудовое право: Проблемы общей части. – Томск: Изв-во Том. гос. пед. ун-т, 1998. – 184 с.

75. Юдін З.М. Тлумачення договору: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська нац. юрид. академія. − Одеса, 2004. − 19 с.

76. Пугинский Б.И. Гражданско-правовой договор // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 2002. – № 2. – С. 38-57.

77. Иванов В.В. Общая теория договора. – М.: Юристъ, 2006. – 238 с.

78. Калабеков Ш.В. Договор как универсальная правовая конструкция: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Моск. гос. юрид. академия. − М., 2003. – 259 с.

79. Некрасова М.Е. Договор как тегретико-правовая категория: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Рос. академия гос. службы при Президенте Российской Федерации. − М., 2004. – 188 с.

80. Казьмина М.А. Некоторые проблемы юридико-технического содержания договора и ответственности: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Рос. гос. ин-т интелектуальной собственности. – Москва, 2006. – 142 с.

81. Черданцев А.Ф. Юридические конструкции, их роль в науке и практике // Правоведение. – 1972. – № 3. – С. 12-19.

82. Тарасов Н.Н. Юридические конструкции в праве и научном исследовании (методологические проблемы // Российский юридический журнал. – 2000. – № 3. – С. 25-36.

83. Тариканов Д.В. Юридическая личность коммерческих организаций в гражданском праве России. – М.: Статут, 2006. – 254.

84. Бондарь Т.В. Формирование и реализация хозяйственных связей в Украине в условиях перехода к рыночной экономики (гражданско-правовой аспект): Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Киев. нац. ун-т ім. Тараса Шевченко. − К., 1994. − 136 с.

85. Соловьев В.С. Теория стратегического управления социальними организованными системами. − Новосибирск: СибАГС, 2000. − 500 с.

86. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственних отношениях. – М.: Юрид. лит., 1984. – 224 с.

87. Rosett A Contract Low and its Application. – 5-th ed. – Westbury, New York: The Foundation Press, Inc., 1994. – 1071 p.

88. Summers R.S., Hillman R.A. Contract and Related Obligations: Theory Doctrine and Practice. – St. Paul Minn: West Publishing Co., 1987. – 1086 p.

89. Goode R. Commercial Low 2-nd. еd. – Penguin Books, 1995. – 1264 p.

90. Black H.C. Black’s Low Dictionary. – 6 th ed. – St. Paul Minn.: West Publishing Co., 1990. – 1657 p.

91. Macaulay St., Kidwell J., Whitford W. еtc. Contracts: Law in Action. – Charlottesville Virginia: The Michie Company, 1995. – 1224 p.

92. Barnett R. E. Perspectives on Contract Law: Does a Pmise Differ from an Offer ? On the Nature of Offer, Acceptance and Promise. – New York: ASHTN publishers, 2005. – 480 p.

93. Pestatement of the Low Second: Contracts 2d.-vol. – St Paul Minn: American Law Institute Publishers, 1981. – 492 p.

94. Murray J E Murray on Contracts. 3d. еd. – Charlottesville, Virginia: The Michie Company, 1990. – 1189 p.

95. Осакве К. Экономико-философская интерпретация договора в англо-американском обшем праве: либеральная теория договоров // Журнал российского права. – 2004. – № 9. – С. 90-110.

96. Шевченко Л., Шевченко Е. Теоретические и практические проблемы определения содержания гражданско-правовых договоров и круга их существенных условий // Хозяйство и право. – 2006. – № 12. – С. 26-36.

97. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти т. Т. 5 Кн.2. Договірне право: Ч. 1. Загальні положення про договори на передачу майна у власність / За ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2006. – 336 с.

98. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія.– К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

99. Бекленищева И.В. Граджанско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с.

100. Ракова Е.Г. Договор как форма и процедурный институт позитивного права: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.01. – СПб, 2004. – 193 с.

101. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре. − СПб.: Юридический центр «Пресс», 2001. − 211 с.

102. Кабалкин А.Ю. К вопросу о сущности гражданско-правового договора по российскому законодательству // Юридический мир. – 2001. – № 10. – С. 7-14.

103. Тихомиров Ю.А. Договор как регулятор общественных отношений // Правоведение. – 1990. − № 5. − С. 27-35.

104. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор и его функции // Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. О.А. Красавчикова. – Свердловск: Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 1980. – 141 с.

105. Мозолин В.П., Фарнсворт Е.А. Договорное право США и СССР. – М.: Наука, 1988. – 308 с.

106. Плюснина О.В. Индивидуально-правовые договоры: природа, практика реализации и толкования: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Костромской гос. технолог. ун-т. – Кострома, 2003. – 137 с.

107. Деревянко Г.Ф. Договор: Лекция для студентов Новосибир. ин-та советской кооперативной торговли. − Новосибирск: Изд-во Центрсоюза, 1966. − 22 с.

108. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. − М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1954. − 238 с.

109. Бобкова А.Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності. – Донецьк: Юго-Восток, 2000. – 308 с.

110. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право: Учеб. пособие. – М.: РДЛ, 2006. – 832 с.

111. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 352 с.

112. Кашанина Т.В. Правовые понятия как средства выражения содержания права // Советское государство и право. – 1981. – № 1. – С. 36-44.

113. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под ред. В.И. Даниленко. − М.: NOTA BENE, 2000. − 576 с.

114. Мірошниченко М. Право: терміно-поняття, поняття, категорії // Право України. – 2006. – № 3. – С. 29-32.

115. Писчиков В.А. Смешанные и нетипичные договоры в гражданском праве России: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Моск. ун-т МВД России. – М., 2004. – 178 с.

116. Весельская Н.Р. Договорно-хозяйственные связи с участием организаций потребительской кооперации: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Казахский гос. ун-т им. С.М. Кирова. − Алма-Ата, 1985. − 212 с.

117. Бару М.И. Возмездность и безвозмездность в советском гражданском праве: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.03 / Харьков. юрид. ин-т. − Харьков, 1957. − 630 с.

118. Договір у цивільному і трудовому праві: Довідник: У 3-х ч. – Ч. 1. – К.: ВД «Юридична книга», 2000. − 280 с.

119. Козлова Н.В. Правовая природа учредительного договора о создании юридического лица // Государство и право. – 1993. − № 10. – С. 92-100.

120. Степанов Д. Особенности договора учредителей о создании акционерного общества // Хозяйство и право. − 2000. − № 2. – С. 42-57.

121. Иоффе О.С. Обязательственное право. − М.: Юрид. лит., 1975. − 880 с.

122. Новицкий И.Б. Обязательства из договоров. − М.: Право и жизнь, 1924. − 54 с.

123. Гражданское право: Ученик: В 2-х т. – Т. 1 / Под ред. М.М. Агаркова, Д.М. Генкина. − М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1944. – 419 с.

124. Лауга С.В. Механизм договорных отношений организаций с хозяйствующими партнерами: Дис … канд. эконом. наук: 08.00.05 / Моск. гос. ун-т управления. – М., 2002. – 177с .

125. Невельська-Гордєєва О.П. Логічні класифікації й типології в юриспруденції // Проблеми законності. – 2004. − № 70. − С. 111-116.

126. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.

127. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. − 496 с.

128. Кравець І.М. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів організаційно-госопдарських повноважень // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С. 201-206.

129. Офіційний вісник України.

130. Беляневич О.А. Адміністративні договори та розмежування юрисдикції спеціалізованих судів // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 1. – С. 117-124.

131. Битяк Ю., Константий О. Правова природа адміністративних договорів // Вісник академії правових наук. – 2001. − № 3. − С. 101-109.

132. Токар А. Адміністративний договір як форма управлінської діяльності (питання теорії) // Підприємництво, господарство і право. – 2001. − № 6. − С. 72-74.

133. Афанасьєв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи. − Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. − 320 с.

134. Самсін І., Іваницька Н. Адміністративний договір – форма реалізації пеблічного інтересу // Право України. – 2006. – № 6. – С. 114-118.

135. Бахрах Д.Н. Администативное право России. – М.: НОРМА-ИНФРА, 2000. – 640 с.

136. Знаменский Г.Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: цель и средства. – К.: Наукова думка, 1980. – 186 с.

137. Конвенція «Про охорону біологічного різноманіття» від 5 червня 1992 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). –Т. 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 344 с.

138. Віденська Конвенція «Про охорону озонового шару» від 8 липня 1985 р. // Міжнародні договори України: Зб. договорів. Т. 1. – К.: Право, 1997. – 397 с.

139. Роттердамська конвенція «Про процедуру попереднього обгрунтування згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Т. 9. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 336 с.

140. Приймаченко Д. Використання адміністративних договорів у діяльності митних органів // Право України. – 2006. – № 8. – С. 20-24.

141. Вінник О.М. Інвестиційне право: Навч. пос. – К.: Атіка, 2000. – 264 с.

142. Симсон О. Существенные условия и класификация инвестиционных договоров // Підприємництво, господарство і право. − 2001. − № 3. − С.18-22.

143. Пугинский Б.И. Коммерческое право России: Учебник. – М.: ИКД «Зерцало - М», 2005. – 328 с.

144. Гуняков Ю.В. Экономические отношения коммерческой деятельности: сущность, структрура, механизмы функционирования (теоретический аспект): Дис … докт. экон. наук: 08.00.01 / Рос. академия наук. Сибирское отделение. – Новосибирск, 2005. – 604 с.

145. Момот В.Є. Чинники ринкової невизначеності у поведінці підприємств. − Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2002. − 228 с.

146. Розенбег М.Г. Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. – М.: Международ. центр финансово-экономич. развития, 1996. − 656 с.

147. Вилкова Н.Г. Договорное право в международном обороте. − М.: Статут, 2002. − 511 с.

148. Принципы международных коммерческих договоров / Пер. с англ. А.С. Комарова. − М.: Международ. центр финансово-экономич. развития, 1996. − 328 с.

149. Дашко А.В. Теоретико-прикладное моделирование договорных отношений с участием потребителей: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Всероссийская государственная налоговая академия Министерства финансов Российской Федерации. – М., 2005. – 179 с.

150. Плавич В.П. Роль права в формуванні ринкових відносин в Україні: Теоретико-правові проблеми: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. − К., 2002. − 167 с.

151. Кравчук В.М. Корпоративне право: Науково-практичний коментар законодавства та судової практики. – К.: Істина, 2005. – 720 с.

152. Филиппов М.М. Что такое интерес ? // Вопросы методологии и методики педагогических исследований: Материалы научной конференции. − Томск: Изд-во Томского ун-та, 1974. − С. 157-174.

153. Иванькова Н.А. Экономические интересы как фактор ускорения. − Л.: Знание, 1990. − 16 с.

154. Коноваленко Н. Проблема потреб та інтересів у соціальному управлінні (методологічний аналіз) // Схід: аналітично-інформаційний журнал. – 2001. − № 5. − С. 64-70.

155. Горин А.Н. Природа материальных интересов (философско-социологический аспект): Автореф. дис… канд. философ. наук: 09.00.01 / Ленинград. гос. ун-т им. А.А. Жданова. − Л., 1977. − 17 с.

156. Крашенинников Е.А. Интерес и субъективное гражданское право // Правоведение. − 2000. − № 3. − С. 133-141.

157. Вінник О.М. Приватні та публічні інтереси, їх роль та відображення в господарському праві // Підприємництво, господарство та право. – 2001. – № 4. – С. 6-9.

158. Малько А.В., Субочев В.В. Законные интересы как правовая категория. – СПб.: Юридический центр «Пресс», 2004. – 359 с.

159. Цивільне право України: Підручник: У 2-х т. – Т. 1 / За ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. − К.: Юрінком Інтер, 2004. − 480 с.

160. Михайлов С.В. Категория интереса в российском гражданском праве. − М.: Статут, 2002. − 205 с.

161. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2001. – 411 с.

162. Экономика для юристов: Учебник. − М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1999. − 472 с.

163. Экимов А.И. Интересы и право в социалистическом обществе. − Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. − 134 с.

164. Маслоу А. Мотивация и личность. − СПб.: Питер, 2003. − 352 с.

165. Кузнецов Н.С. Человек: потребности и ценности. − Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1992. − 152 с.

166. Воронцов Б.Н. Разумные потребности личности: сущность, критерии, пути формирования. − Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. − 189 с.

167. Герасимов Н.В. Экономическая система: генезис, структура, развитие. − Мн.: Наука і техніка, 1991. − 351 с.

168. Магун В.С. Понятие потребности и его теоретико-психологический контекст // Вопросы психологии. – 1985. − № 2. − С. 118-126.

169. Додонов Б.И. Потребности, отношения и направленность личности // Вопросы психологи. – 1973. − № 5. − С. 18-29.

170. Богачев С.П. Ценность – основа систематизации потребностей // Вестник Моск. ун-та. Серия 6. Экономика. – 2003. − № 1. − С. 3-23.

171. Економічна енциклопедія: У 3-х т. – Т.3 / За ред. С.В. Мочерного. − К.: Академія, 2002. − 952 с.

172. Фадейчева Г.В. Общественные потребности как система // Вестник Моск. ун-та. Серия 6. Экономика. – 2000. − № 2. − С. 3 -16.

173. Рустамбеков Г.Б. Национальные экономические интересы (предпосылки, цели и средства достижения). − Баку: Изд-во Бакинского ун-та, 1998. − 243 с.

174. Матузов Н.И. Теоретические проблемы субъективного права: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.01 / Саратов. юрид. ин-т им. Д.И. Курского. − Саратов, 1973. − 354 с.

175. Явич Л.С. Общая теория права. − Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1976. − 286 с.

176. Дедов Д.И. Соразмерность ограничения свободы предпринимательства. – М.: Юристъ, 2002. – 187 с. 44444

177. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення. − К.: Атака, 2003. − 352 с.

178. Мадіссон В.В. Деякі питання соціології приватного права: Монографія. − К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2003. − 124 с.

179. Лаптев В.В. Проблемы предпринимательской (хозяйственной) правосубъектности // Государство и право. – 1999. − № 11. − С. 13-21.

180. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. − М.: Юрид.лит., 1950. − 368 с.

181. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. − Л.: Изд-во Ленинград. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1949. − 141 с.

182. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т.2. − М.: Юрид. лит., 1982. − 360 с.

183. Малько А.В. Субъективное право и законный интерес // Правоведение. − 2000. − № 3. − С. 31-48.

184. Юдкевич М.М. Основы теории контрактов: модели и задачи: Учеб. пособие. − М.: ГУ ВШЭ, 2002. − 352 с.

185. Васюченок Л.П., Гаврилюк В.В. и др. Характер, структура и факторы формирования экономических отношений / Под ред. А.П. Моровой. − Мн.: Наука і техніка, 1992. − 191 с.

186. Некрасов А.И. Основы социологии: Конспект лекций. − Харьков: Одиссей, 2002. − 256 с.

187. Тихомиров Ю.А. Публичное право: падение и взлеты // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 3-12.

188. Морозова Л.А. Проблемы современной российской государственности. – М.: Юрид. лит., 1998. – 218 с.

189. Иванов В.П. Организационно-правовой механизм обеспечения государственных интересов Российской Федерации. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 189 с.

190. Дедов Д.И. Общее благо как система критериев правомерного регулирования экономики. – М.: Юрист, 2003. – 276 с.

191. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. − М.: Политиздат, 1986. − 223 с.

192. Бех В.П. Соціальний організм: Філософсько-методологічний аналіз: Автореф. дис… док. філософ. наук: 09.00.03 / Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. − Київ, 1999. − 35 с.

193. Ельмеев В.Я. К новой парадигме социально-экономического развития и познания общества. − СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1999. − 140 с.

194. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при регулировании предпринимательской деятельности. − М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. − 212 с.

195. Нагребельний В., Шемшученко Г., Кафарський В. Правовий зміст соціального ефекту як результату інвестиційної діяльності // Юридична Україна. – 2003. – № 12. – С. 52-55.

196. Політична економія: Підручник / За ред. С.В. Мочерного, М.М. Павлишенка. − К.: Ніка-Центр, Елога, 2000. − 525 с.

197. Селиванова И.А. Хозяйственно-правовые проблемы формирования ассортимента товаров народного потребления: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Харьков. юрид. ин-т им. Ф.Э. Дзержинского. − Харьков, 1989. − 191 с.

198. Атаманова Ю.Є. Інноваційне право України: проблеми теорії та систематизації: Монографія. – Харків: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 128 с.

199. Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємництво і підприємницька діяльність: Навч. пос. / За ред. В.В. Сопка. – К.: Вища шк., 1997. − 224 с.

200. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти / За ред. С.В. Мочерного. − К.: ВЦ «Академія», 1999. − 592 с.

201. Лаптев В.В. Предмет и система хозяйственного права. − М.: Юрид. лит., 1969. − 175 с.

202. Ильин С.С., Маренков Н.Л. Основы экономики. Серия «Высшее образование». − Ростов-н/Д.: Феникс, 2004. − 627 с.

203. Экономический закон неуклонного роста производительности труда: сущность, действие и использование. − М.: Мысль, 1974. − 263 с.

204. Федулова Л., Пашута Н. Развитие национальной инновационной системы Украины // Экономика Украины. – 2005. – № 4. – С. 35-47.

205. Алимова Т.Д. Законы товарно-денежных отношений в условиях социалистического обобществления труда.− Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1981. − 157 с.

206. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. − М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1961. − 171 с.

207. Красько И.Е. Предмет и метод советского хозяйственного права: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.04 / Харьков. юрид. ин-т им. Ф.Э. Дзержинского. − Харьков, 1982. − 287 с.

208. Стахівський В.І. Обмін у суспільному виробництві: Монографія. − К.: КНЕУ, 2004. − 182 с.

209. Захарченко В. Пятый цикл индустриального (постиндустриального) развития и формирования промышленных территориальных систем // Экономика Украины. – 2005. – № 11. – С. 38-45.

210. Жук М.В. Комерційні відносини України: розвиток експортного потенціалу: Підручник. – Чернівці: Рута, 2004. – 352 с.

211. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. В.А. Предборського. − К.: Кондор, 2002. − 621 с.

212. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. – М.: Юристъ, 1998. – 659 с.

213. Цират А.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: Учеб. пособие. – К.: Истина, 2002. – 240 с.

214. Афанасьев М., Масникова Л. Мировая конкуренция и кластеризация экономики // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 75-86.

215. Дюмулен И.И. Международная торговля услугами. – М.: Экономика, 2003. – 315 с.

216. Галкин С.Е. Бизнес в Интернет. – М.: Центр, 1998. – 144 с.

217. Винарик Л.С., Щедрин А.Н., Васильева Н.Ф. Онлайновый электронный рынок: становление, проблемы: Монография. – Донецк: Центр экономики и промышленности, 2003. – 176 с.

218. Коммерческое (торговое право): Учебник / Под ред. Ю.Е. Булатецкого, В.А. Язева. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002. – 960 с.

219. Білоус О. Новий тоталітаризм глобальних корпорацій – зростаюча загроза безпеці розвитку у XXI ст // Економічний часопис - XXI, 2004.– № 9.– С. 3 - 7.

220. Білоус О. Глобалізація і глобалізм: парадокси чи закономірність постіндустріальної цивілізаційної еволюції ? // Економічний часопис – XXI. – 2004. – № 3. – С. 7-11.

221. Тарануха Ю.В. Предприятие и предпринимательство в трансформируемой экономике. – М.: Дело и сервис, 2003. – 368 с.

222. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: Монографія. – К.: НІСД, 2002. – 132 с.

223. Биконя С.Ф. Теорія монопольного прибутку в умовах трансформаційних змін в економіці // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 4 (46). – С. 3-16.

224. Губайдуллина Ф. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 2. – С. 42-47.

225. Рабинович Н.В. Недействительность сделок и ее правовые последствия. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1960. – 171 с.

226. Гайворонский В.Н. Правовые средства перестройки хозяйственного механизма: Дис… докт. юрид. наук: 12.00.04 / Харьков. юрид. ин-т им. Ф.Э. Дзержинского. − Харьков, 1990. – 292 с.

227. Хвостов В.М. Система римского права. Общая часть: Конспект лекций.− М.: Типография Вильде, 1907. − 204 с.

228. Теория права и государства: Учебник для вузов / Под ред. Г.Н. Манова. − М.: БЕК, 1996. − 336 с.

229. Цивільне право України: Підручник. Частина перша / За ред. проф. Ч.Н. Азімова.− Харків: Право, 2000.− 368 с.

230. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х. Т. 1.− Свердловск: Уральский рабочий, 1972.− 395 с.

231. Алексеев С.С. Философия права. – М.: НОРМА, 1999. – 336 с.

232. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. − К.: Юрінком Інтер, 2005. − 275 с.

233. Смирнов С.В. Соотношение норм и принципов в советском праве // Советское государство и право. – 1977. – № 2. – С. 11-18.

234. Шутенко О.В. Понятие и система принципов гражданского процессуального права // Предпринимательство, хозяйство и право, 2000. – №11. – С. 49-50.

235. В.М. Марчук, Л.В. Ніколаєва. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб / За ред. Н.М. Мироненко.− К.: Істина, 2001.− 144 с.

236. Теория государства и права: Учебник / Под ред. А.И. Королева, Л.С. Явич. − Л: Изд-во Ленинград. ун-та, 1987. − 549 с.

237. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Корельского.− М.: Юрид. лит., 1998.− 528 с.

238. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько.− М.: Юристъ, 1997.− 672 с.

239. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты // Правоведение, 2000.− № 3.− С. 4-16.

240. Знаменский Г.Л. Блеск и нищета современной цивилистики // Економіка та право. – 2005. – № 2. – С. 5-15.

241. Воронов І.О. Правова держава як предмет політологічного аналізу. − К.: Віра ІНСАЙТ, 2000. − 375 с.

242. Танага А.Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России. − СПб.: Юридический центр «Пресс», 2003. − 211 с.

243. Тельгарин Р. О свободе заключения гражданско-правовых договоров в сфере предпринимательства // Российская юстиция. – 1997. – № 10. – С. 13-15.

244. Дедов Д.И. Общеправовой принцип соразмерности и ограничение свободы предпринимательства // Вестник Москов. ун-та. – Серия 11: Право. − 2002. − № 6. − С. 22-38.

245. Покровский Б.В. Необходимость и свобода хозяйственного договора в период развернутого строительства коммунизма // Советское государство и право в период развернутого строительства коммунизма: Тезисы докладов и науч. сообщений. – Харьков: Харьков. юрид. ин-т, 1962. − С. 112-115.

246. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник: В 2-х ч. – Ч. 2 / Под ред. Р.Л. Нарышкиной. − М.: Междунар. отношения, 1984. − 304 с.

247. Ансон В. Договорное право / Под ред. О.Н. Садикова. − М.: Юрид. лит., 1984. − 464 с.

248. Гражданское право: Учебник: В 2-х т. – Т.1 / Под ред. Е.А. Суханова. − М.: БЕК, 1998. − 816 с.

249. Яковлев Е.Ф. Россия: економика, гражданское право (вопросы теории и практики). − М.: РИЦ ИСПИ РАН, 2000. – 224 с.

250. Козлова М.Ю. Проблема свободы договора и антимонопольное законодательство Российской Федерации: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Волгоградский гос. ун-т. – Волгоград, 2002. – 186 с.

251. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права: В 2-х т. – Т. 2. – М.: СПАРК, 1995. − 556 с.

252. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. − М.: Статут, 1998. − 353 с.

253. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Кн.1: Общие положения. – М: Статут, 1997. – 682 с.

254. Підприємницьке право України: Підручник / За ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2000. − 480 с.

255. Гражданское и семейное право Украины: Учебно-практич. справочник / Под ред. Е.О. Харитонова. – Харьков: Одиссей, 2000. – 544 с.

256. Предпринимательское право Украины: Учебник / Под ред. Р.Б. Шишки. − Харьков: Эспада, 2001. − 624 с.

257. Гражданское право России: Учебник : В 3-х ч. − Ч. 1 / Под ред. З.И. Цыбуленко. − М.: Юристъ, 1998. − 464 с.

258. Луць А.В. Свобода договору за проектом нового Цивільного Кодексу України // Вісник Вищого арбітражного суду України. − 2000. − № 3. − С. 215-221.

259. Полич С. Изменение и расторжение договора приватизации жилья // Законность. − 1999. − № 9. − С. 32-34.

260. Гавзе Ф.И. Договор по Гражданскому кодексу // Еженедельник советской юстиции. − 1923. − № 13. − С. 290-292.

261. Ершов Ю.Л. Принцип свободы договора и его реализация в гражданском праве Российской Федерации: Дис … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Уральская гос. юрид. академия. – Екатеринбург, 2001. – 166 с.

262. Зыкин И.С. Договор во внешнеэкономической деятельности. – М.: Меджунар. отнош., 1990.− 221 с.

263. Беляневич О.А. Принципи регулювання договірних відносин за Цивільним та Носподарським кодексами України (порівняльний аналіз) // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матеріали наук.-практ. семінару: У 2-х ч. – Ч.1. / Уклад.: М.І. Панов, В.І. Борисова, В.Л. Яроцький та ін. − Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. − С. 35-38.

264. Малько А.В. Правовые средства как общетеоретическая проблема // Правоведение. – 1999. − № 2. − С. 4-16.

265. Задыхайло Д.В. Реализация конституционного права на предпринимательскую деятельность как фактор государственных доходов // Правове регулювання державних доходів та видатків: Док. та виступи на міжнарод. наук.-практ. конференції 24-26 вересня 1998. − Харків: Акад. правових наук України, 1998. − С. 111-126.

266. Иванов В.В. Общее вопросы теории договора. − М.: Эдиториал УРСС, 2000. − 160 с.

267. Забоев К.И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора.- СПб.: Юридический центр «Пресс», 2003. – 278 с.

268. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. – Т.1. − Свердловск: Уральский рабочий, 1972. − 395 с.