Запрорвадження ринку земель в україні

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Відомості Верховної Ради (ввр), 2004, n 15, ст. 229 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 191.4kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2004, n 15, ст. 229 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 182.31kb.
• Щодо запровадження ринку земель в Україні, 68.84kb.
• Лекція Тема: Страховий ринок І організація страхової справи в Україні, 141.73kb.
• Закон УкраЇни " Про ринок земель", 399.86kb.
• Закон україни "Про ринок земель", 1241.99kb.
• Запровадження та перспективи розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення, 88.25kb.
• України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 3, 4, 7, 8 Закону України "Про, 707.3kb.
• Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних, 330.52kb.
• Про внесення змін до Положення про порядок навчання та атестації фахівців з питань, 19.24kb.

ЗАПРОРВАДЖЕННЯ РИНКУ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ


Реформування земельних відносин в Україні здійснюється з 1991 року. Основним принципом стало подолання монополії держави на земельну власність і встановлення багатосуб»єктності права власності на землю.

На даний час в Україні тимчасово встановлений мораторій,який обмежує конституційні права власників земельних ділянок. Мораторій продовжується не зважаючи на те, що його існування стримує створення цивілізованого земельного ринку та призводить до нагромадження проблем.

Серед негативних наслідків продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення можна відокремити основні:

1. стримування оптимізації сільськогосподарського землеволодіння та землекористування;
   
2. концентрація більшої частини земель сільськогосподарського призначення у власності найменш економічно активної частини сільського населення,що не має належних знань, фінансових та фізичних можливостей займатися землеробською роботою;
   
3. отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у спадщину особами,що проживають в містах, інших країнах, та не мають наміру займатися сільськогосподарським виробництвом, що призводить до невикористання земель сільськогосподарського призначення;
   
4. зниження інвестиційної привабливості аграрного сектору української економіки, пов»язане з підвищенням ризику вкладень внаслідок неможливості іпотечного кредитування сільського господарства під заставу земельних ділянок.
   

Необхідність стримування повноцінного включення земель сільськогосподарського призначення у економічний оборот на ринкових засадах багатьма політичними силами обгрунтовується потенційною небезпекою виникнення низки негативних явищ суспільно-економічного характеру, зокрема:

1. скуповування значних площ сільськогосподарського призначення фінансово-промисловими групами;
   
2. відчуження селянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ціною, що є істотно нижчою за економічно обґрунтовану;
   
3. концентрація значних площ сільськогосподарського призначення у власності фінансових установ під час переходу заставної землі у власність заставоутримувача;
   
4. виникнення явища «спекуляції» земельними ділянками, коли землі сільськогосподарського призначення будуть скуповуватися з метою перепродажу за більш високою ціною;
   
5. неконтрольована зміна цільового призначення та урбанізація сільськогосподарських земель.
   

З огляду на нейтралізацію зазначених ризиків і враховуючи важливість прийняття Закону України Про ринок земель» його завданням можна вважати:

- законодавче визначення принципів та механізмів державного регулювання ринку земель;

- досягнення суб»єктами ринку монопольного становища;

- деталізацію умов цвільно-правових угод, за якими може здійснюватися відчуження речових прав на земельні ділянки;

- попередження спекулятивних операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення дозволить забезпечити реалізацію низки проблем, зокрема:

1. повноцінна реалізація права приватної власності та інших прав на земельні ділянки усіма суб»єктами земельних відносин;
   
2. підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства;
   
3. встановлення об»єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення у процесі їх економічного обороту;
   
4. збереження та створення робочих місць у сільській місцевості;
   
5. безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку;
   
6. підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави.
   

Прийняття Закону України «Про ринок земель» із урахуванням запропонованих підходів дозволить створити правові передумови для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.