Закон УкраЇни " Про ринок земель"

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Проект

Закон УкраЇни

“Про ринок земель”

Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель та спрямований на врегулювання відносин, пов’язаних з процесом забезпечення захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин з метою створення умов для реалізації конституційних прав власності на землю.

Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;

2) виконавець земельного аукціону (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір на проведення продажу об’єкта торгів на аукціоні;

3) замовник — власник земельної ділянки або права на її оренду (фізична або юридична особа), орган місцевого самоврядування, місцевий орган виконавчої влади, державний орган приватизації або державний виконавець, який здійснює продаж земельної ділянки відповідно до рішення суду, заставодержатель або іпотекодержатель, який прийняв рішення про продаж об’єкта на аукціоні;

4) крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;

5) ліцитатор — фізична особа із спеціальною підготовкою, яка безпосередньо проводить аукціон;

6) лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або право оренди на неї) із якісними та кількісними характеристиками, що виставляється для продажу на аукціоні;

7) обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі цивільно-правових угод, у тому числі укладених за результатами аукціону”;

8) організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або державний виконавець відповідно до рішення суду, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки або права на неї на земельних торгах;

9) переможець земельних торгів (переможець) — особа з числа учасників, яка в ході аукціону запропонувала за лот найвищу ціну та за результатами земельних торгів має право на укладання договору купівлі-продажу лота;

10) покупець — переможець, який здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;

11) ринок земель — система земельних відносин, що виникають між суб’єктами ринку в результаті застосування економічного та правового механізму взаємодії суб’єктів ринку у процесі обігу земельних ділянок (прав на них) та надання послуг;

12) саморегулівні організації ліцитаторів — добровільні професійні об’єднання, що здійснюють контроль за якістю професійної підготовки ліцитаторів;

13) стартова ціна – ціна земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на аукціоні;

14) учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в аукціоні та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;

15) функціональне використання земельної ділянки — вид використання земельної ділянки відповідної категорії земель, встановлений з урахуванням економічної діяльності, що провадиться на ній;

16) ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем.

Стаття 2. Принципи державної політики у сфері діяльності на ринку земель

1. Діяльність на ринку земель базується на таких основних принципах:

прозорість обігу земельних ділянок (прав на них) на ринку земель;

раціональне використання та охорона земель;

забезпечення конституційних гарантій та захисту прав суб’єктів ринку земель;

забезпечення сталого функціонування і розвитку ринку земель;

пріоритетність суспільних потреб.

2. Діяльність на ринку земель сільськогосподарського призначення базується крім принципів, визначених частиною першою цієї статті, на принципах:

пріоритетності їх використання за цільовим призначенням;

забезпечення консолідації земель та оптимізації землекористування;

встановлення додаткових вимог для покупців окремих видів земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

наукове обґрунтування максимальних норм придбання земельних ділянок у приватну власність.

Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель

1. Суб’єктами ринку земель є власники та покупці земельних ділянок (прав на них):

громадяни та юридичні особи України;

територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;

держава в особі відповідних органів виконавчої влади;

іноземні громадяни та особи без громадянства;

іноземні юридичні особи, підприємства з іноземними інвестиціями;

іноземні держави.

2. Об’єктами ринку земель, що виставляються для продажу, є:

земельні ділянки державної або комунальної власності відповідного цільового призначення та функціонального використання;

земельні ділянки відповідного цільового призначення та функціонального використання, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;

земельні ділянки, конфісковані за рішенням суду;

земельні частки (паї);

право на оренду земельної ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);

об’єкт іпотеки або застави.

Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права на їх оренду

1. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права на їх оренду здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, державні органи приватизації у межах повноважень, встановлених Земельним кодексом України.

Стаття 5. Інформування громадськості про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права на їх оренду

1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права на їх оренду органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:

інформують населення через засоби масової інформації про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (права на них);

залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;

забезпечують врахування інтересів територіальних громад при розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.

Глава 2. Аукціонна діяльність на ринку земель

Стаття 6. Суб’єкти аукціонної діяльності

1. Аукціонну діяльність може провадити:

юридична особа, яка отримала ліцензію на проведення земельних торгів та має у своєму складі не менш як двох ліцитаторів, що отримали кваліфікаційні свідоцтва ліцитатора;

центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який проводить ліцензування суб’єктів аукціонної діяльності та здійснює підготовку ліцитаторів для обслуговування аукціонів відповідно до закону;

фізичні та юридичні особи, що надають інформаційні та юридичні послуги на аукціонах.

Стаття 7. Здійснення підготовки фахівців з аукціонної діяльності

1. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів забезпечує разом з навчальними закладами на підставі укладеної угоди про співробітництво професійну підготовку фахівців для провадження аукціонної діяльності на ринку земель та створення конкурентного середовища серед таких навчальних закладів.

2. Професійна підготовка ліцитаторів складається з навчання за програмами підготовки та підвищення кваліфікації на базі навчальних закладів, які уклали відповідну угоду з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Загальні вимоги до змісту навчальних програм підлягають обов`язковому погодженню Наглядовою радою з питань земельних аукціонів та аукціонної діяльності, до складу якої входять представники центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Фонду державного майна, інших заінтересованих органів, до повноважень яких належить реалізація державної політики з питань аукціонної діяльності, саморегулівних організацій ліцитаторів.

Положення про Наглядову раду з питань земельних аукціонів та аукціонної діяльності затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Фізичним особам, що пройшли навчання за програмою підготовки ліцитаторів та стажування протягом одного року у складі суб`єкта аукціонної діяльності разом з ліцитатором, який має не менш як дворічний досвід практичної діяльності у цій сфері, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційне свідоцтво.

4. Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймає екзаменаційна комісія. Склад комісії формується з представників центрального органу виконавчої влади по земельних ресурсах, Фонду державного майна, інших заінтересованих органів, до повноважень яких належить реалізація державної політики з питань аукціонної діяльності, і які мають необхідний рівень підготовки, та представників саморегулівних організацій ліцитаторів, що здійснюють контроль за якістю професійної підготовки зазначених осіб, і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

5. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр ліцитаторів в установленому ним порядку.

6. Ліцитатори зобов’язані не рідше, ніж один раз у три роки, підвищувати кваліфікацію за відповідною програмою. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва.

Розділ ІІ. ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ПРАВ НА НИХ

Глава 3. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення (права на їх оренду)

Стаття 8. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права на їх оренду із земель запасу

1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення (права на їх оренду) із земель запасу здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

2. Продаж зазначених у частині першій земельних ділянок (права на їх оренду) під забудову, здійснюється на підставі затверджених планів земельно-господарського устрою населеного пункту або генерального плану населеного пункту та проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки виключно на аукціонах, крім випадків встановлених законом щодо набуття права на оренду земельних ділянок без конкурентних засад.

3. Загальна площа земельних ділянок, які підлягають продажу, протягом одного року не може перевищувати 15 відсотків загальної площі земель запасу.

Стаття 9. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності (права на їх оренду), на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців таких ділянок (права на їх оренду)

1. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельної ділянки у власність, а також іноземним державам відповідно до Земельного кодексу України за ціною, визначеною за результатами експертної грошової оцінки.

2. За бажанням землекористувачів ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є їх власністю, органами державної влади та органами місцевого самоврядування може бути продане їм право на оренду такої земельної ділянки за ціною, визначеною за результатами експертної грошової оцінки.

Стаття 10. Продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації

Продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, провадиться державними органами приватизації одночасно з приватизацією будівель і споруд відповідно до закону.

Стаття 11. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб

1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників.

2. У разі продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності зі складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, інші учасники мають переважне право купівлі такої частки.

3. У разі продажу виділеної зі складу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває у спільній сумісній власності, окремої частки, переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.

4. Продаж земельних ділянок іноземним юридичним особам здійснюється за договором купівлі-продажу, укладеним та нотаріально посвідченим виключно на території України

Глава 4. Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної або комунальної власності (права на оренду)

Стаття 12. Умови купівлі - продажу земельної ділянки та права на її оренду

1. Продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права на її оренду) здійснюється без зміни її цільового призначення та функціонального використання.

2. Цільове призначення (функціональне використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права на її оренду) може бути змінене до прийняття рішення про її продаж або продаж права на оренду у встановленому законодавством порядку при умові, якщо зміна цільового призначення (функціонального використання) передбачена законодавством.

Стаття 13. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права на оренду), не наданих у користування

1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права на оренду), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється виключно на конкурентних засадах (аукціонах, конкурсах).

2. Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Експертна оцінка визначається експертом методичними підходами, що дають вартість земельної ділянки не нижче величини нормативної грошової оцінки.

3. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, інформують населення про продаж на конкурентних засадах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності шляхом оголошення про проведення земельних торгів відповідно до вимог Земельного кодексу України.

4. Право на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може продаватися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (у тому числі для фермерського господарства), особистого селянського господарства, садівництва та підсобного сільського господарства.

5. Земельні конкурси проводяться у випадку необхідності консолідації земель, покращення організації сівозмін, розширення фермерського господарства.

6. Право на оренду (суборенду) земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземними юридичними особами, спільними підприємствами, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам з іноземними інвестиціями набувається за погодженням з Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Стаття 14. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності під господарськими будівлями і дворами

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі, двори та інші споруди виробничого призначення, які знаходяться у власності фізичних чи юридичних осіб, провадиться за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідності з проектами землеустрою щодо відведення вказаних ділянок, затвердженими у встановленому порядку.

Розмір такої земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм і правил, що забезпечують умови обслуговування і експлуатації зазначених будівель і споруд.

Стаття 15. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з розстроченням платежу

1. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (права на її оренду) державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.

2. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права на її оренду) державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які:

до 1 січня 2008 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства;

протягом останніх п’яти років ведуть особисте селянське господарство і набувають у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи сільськогосподарського підприємства;

є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для створення сільськогосподарських підприємств, особистих селянських і фермерських господарств;

купують деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для заліснення, залуження, створення об'єктів природно-заповідного фонду та їх включення до складу екомережі.

3. Термін розстрочення платежу при продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати двадцяти років.

4. У разі купівлі земельної ділянки (права на її оренду) з розстроченням платежу, у договорі купівлі-продажу обов’язково вказується, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу, який є підставою для видачі правовстановлюючого документу, та у разі несвоєчасної сплати наступних платежів, це право припиняється у судовому порядку.

Стаття 16. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства можуть продаватись громадянам та юридичним особам України в межах, що не перевищують граничних максимальних розмірів земельних ділянок для придбання у приватну власність з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2. Науково обґрунтовані мінімальні граничні розміри земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та науково обґрунтовані максимальні граничні розміри земельних ділянок для придбання у приватну власність з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах відповідного регіону за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та Української академії аграрних наук установлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може бути більшою від граничних максимальних розмірів земельних ділянок приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у разі успадкування земельних ділянок за законом.

Глава 5. Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб

Стаття 17. Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, або прав на неї

1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється з урахуванням переважного права купівлі цих ділянок шляхом укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення або шляхом продажу на земельному аукціоні.

Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності, за ціною, оголошеною для продажу, має держава для суспільних потреб, користувач (орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

У разі відмови такого користувача від придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення за оголошеною ціною, переважне право мають власники та користувачі суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Продавець земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити користувача (орендаря чи користувача чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) земельної ділянки, а в разі його відмови також власників та користувачів суміжних земельних ділянок про намір продати свою ділянку, зазначивши ціну та інші умови, на яких він її продає.

2. У разі продажу права на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення чи права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, власник права зобов’язаний запропонувати для продажу таке право особам, що мають переважне право на його придбання, а саме власнику земельної ділянки за оголошеною ціною, а в разі відмови такого власника – власникам та користувачам суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Продавець права на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення чи права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб зобов’язаний письмово повідомити власника земельної ділянки, а в разі його відмови також власників та користувачів суміжних земельних ділянок про намір продати відповідне право, зазначивши ціну та інші умови, на яких він його продає.

3. У разі, коли особи, які мають переважне право на купівлю земельної ділянки (право на неї) відмовилися від нього, або протягом одного місяця після надходження повідомлення не надали згоди на придбання такої земельної ділянки (права на неї), продавець має право продати земельну ділянку (право на неї) іншій особі.

4. Якщо бажання придбати земельну ділянку сільськогосподарського призначення (право на неї) виявили кілька осіб, продавець має право вибору покупця.

Стаття 18. Вимоги щодо купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні

Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, або права на її оренду, здійснюється після закінчення періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою та строку дії договору оренди земельних ділянок.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні, або права на її оренду, обмеження, встановлене на виділення земельної ділянки з єдиного масиву переходять до осіб, які набули таку ділянку (право на її оренду).

Стаття 19. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення спільної власності

1. У разі продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, інші учасники мають переважне право купівлі частки з урахуванням особливостей, встановлених статтею 18 цього Закону.

2. У разі продажу виділеної із земельної ділянки сільськогосподарського призначення спільної сумісної власності окремої частки, переважне право купівлі такої частки, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 18 цього Закону, мають інші співвласники.

Стаття 20. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення з меліоративними системами

Перехід права власності на земельну ділянку із розташованими на ній інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремих об’єктів, а також інженерною інфраструктурою міжгосподарських меліоративних систем та її окремих об’єктів не тягне за собою перехід права власності на зазначені об’єкти.

Стаття 21. Запобігання спекулятивним операціям на ринку земель сільськогосподарського призначення

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (права на її оренду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва протягом п’яти років з дня державної реєстрації договору купівлі-продажу за ціною, що перевищує ціну її придбання, продавець земельної ділянки сплачує державне мито у розмірах, встановлених законодавством.

Стаття 22. Умови зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення

1. Продаж земельної ділянки, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб (прав на неї), здійснюється без зміни її цільового призначення.

2. Не допускається зміна цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом 10 років з дня її придбання у приватну власність або придбання права на її оренду.

Стаття 23. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права на оренду) банківськими та іншими кредитними установами

Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права на оренду), право власності (право на оренду) на які перейшло до них в результаті невиконання зобов’язань іпотекодавцем або заставодавцем, обов’язково проводиться протягом двох місяців шляхом продажу на аукціоні.

Розділ ІІІ. ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ПРАВ НА НИХ НА АУКЦІОНІ

Blog

Закон УкраЇни " Про ринок земель"

Содержание