Ю. О. Заіка Українське цивільне право

Вид материала

Документы

Содержание 26.3.2. Обов'язки наймача 26.4. Припинення договору 28.1. Загальна характеристика Сторони договору Спеціальний дозвіл (ліцензія) Строк виконання Основні обов'язки підрядника Обов'язки замовника

Подобный материал:

• Вимоги щодо написання курсових робіт з навчальної дисципліни „Цивільне право України”, 37.21kb.
• Одеська національна юридична академія, 548.25kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка, 1283.07kb.
• Прикарпатський національний університет імені василя стефаника, 1123.13kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 3071.65kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий, 2337.3kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права імені в. М. Корецького фурса, 688.71kb.
• Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 842.55kb.
• “Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України”,, 44.56kb.

Способи приватизації:

а) безоплатний, за умови, якщо на кожного наймача при­
падає не більше 21 кв. м загальної площі та додатково 10 кв. м
на сім'ю. Однокімнатні квартири приватизуються безоплатно
незалежно від розміру. Право на безоплатну приватизацію мають
також певні категорії громадян (Герої Радянського Союзу,
ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани праці (стаж ро­
боти у жінок — не менше 25 років, у чоловіків — ЗО років),
інваліди з дитинства, особи, визнані жертвами політичних репре­
сій та ін.);

б) оплатний;

• право на перепланування та переобладнання житлового при­
міщення. За згоди всіх членів сім'ї наймача, наймодавця, від­
повідних дозволів наймач може переплановувати та перебу­
довувати житлове приміщення (збільшити житлову площу за
рахунок підсобних приміщень, перенести вікна, двері, перетво­
рити неізольовані кімнати на ізольовані тощо).

26.3. Обов'язки сторін

26.3.1. Обов'язки наймодавця

Договір найму житлового приміщення — договір взаємний, тобто це означає, що кожна із сторін в договорі не лише набуває прав, а й несе обов'язки. Основні права сторін за договором

215


найму житлового приміщення передбачені ЖК та Типовим договором найму жилого приміщення.

За договором найму житлового приміщення наймодавець зобов'язаний надати наймачу житлового приміщення зазначене в ордері житлове приміщення в справному стані з належним санітарно-технічним устаткуванням. Передача приміщення і устаткування із зазначенням їх стану повинна оформлюватися приймальним актом, який додається до договору найму.

Наймодавець зобов'язаний своєчасно виконувати ремонт жит­лових будинків. Відповідно до ст. 819 ЦК капітальний ремонт житла за загальним правилом покладається на наймодавця. Вод­ночас в умовах договору (за винятком договору соціального найму житла) сторони можуть передбачити й інший розподіл цього обов'язку.

Наймодавець зобов'язаний виконувати окремі види вну­трішньоквартирного поточного ремонту, а саме: заміну зношених дверей, вікон і ремонт підлоги із заміною дощок (паркету), лінолеуму та іншого покриття, а також ремонт санітарно-техніч­ного й іншого устаткування.

Якщо необхідність у виконанні внутрішньоквартирного поточного ремонту пов'язана із пошкодженнями частин будинку, інженерного устаткування або пов'язана із капітальним ремонтом будинку або його конструктивних частин, цей ремонт викону­ється наймодавцем або за його рахунок (ч. З ст. 177 ЖК).

На наймодавця покладаються й інші обов'язки, виконання яких спрямовано на забезпечення збереженості житлового фонду і підвищення його упорядкованості. Так, наймодавець зобов'яза­ний у встановлені строки періодично оглядати житловий будинок з метою попередження його передчасного зносу, не­допущення аварій, а також підтримання будинку в належному технічному стані. Наймодавець зобов'язаний забезпечити безперервну роботу інженерно-санітарного устаткування, своє­часно усувати пошкодження внутрішньоквартирного устатку­вання, а в разі аварії — вживати негайних заходів щодо ЇЇ усунення.

Наймодавець зобов'язаний щорічно проводити підготовку до зими житлового будинку, місць загального користування і устаткування, а в будинках із центральним опаленням — забезпечувати безперебійне опалення житлового приміщення протягом опалювального сезону.

В Правилах надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 1997 р. № 1497 передбачено, що при опаленні

216

житлових приміщень температура повітря повинна бути з ура­хуванням утеплення — не менше 18 градусів, а в наріжних кімна­тах — не менше 20 градусів. Допустимий рівень відхилення — 12 годин на добу не більше один раз на місяць. За кожний градус відхилення температури від встановленого від 18 до 13 градусів оплата повинна зменшуватися на 5%. При відхиленні від 12 до 5 градусів — оплата зменшується на 10% за кожний градус відхилення. Якщо температура в житловому приміщенні нижче 5 граду­сів, плата за опалення не повинна стягуватися. Наймодавець повинен забезпечити належне опалення житло­вого приміщення в зимовий період. За несвоєчасний початок опалювального сезону (допустимий термін відхилення — три доби згідно з графіком, затвердженим держадміністрацією) плата за опалення зменшується на 3,3% за кожний день прострочки.

На наймодавця покладаються й інші обов'язки.

26.3.2. Обов'язки наймача

Наділяючи наймача житлового приміщення широким колом прав, законодавець одночасно покладає на нього і певні обов'язки.

Наймач повинен використовувати житлове приміщення від­повідно до його призначення, тобто лише для проживання в ньому. Наймачу заборонено розміщувати в житловому примі­щенні, наприклад, майстерню, офіс, склад тощо.

Одним із найважливіших обов'язків наймача є дбайливе ставлення до житлового приміщення, в якому він проживає. Підставою виселення наймача з житлового приміщення дер­жавного житлового фонду є невиконання саме цього обов'язку. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату, своєчасно сплачувати за послуги центрального опалення і кому­нальні послуги (водопровід, каналізація, електроенергія, газ, очистка вигрібних ям в будинках, в яких відсутня каналізація тощо). Якщо наймач і члени його сім'ї відсутні за місцем постій­ного проживання, виникає питання про обгрунтованість сплати за послуги, якими наймач і члени його сім'ї не користуються. Рішенням Київської держадміністрації від 28 березня 2002 р. "Про порядок звільнення наймачів (власників) квартир (приват­них будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачан­ня, водовідведення, газопостачання)" передбачено, що наймач та члени його сім'ї за період відсутності мають право на несплату вар­тості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, газопостачання за дотримання певних умов.

217


Форма договору залежить від суб'єктного складу договору та предмета договору. Так, договір позички:

• речей побутового призначення між фізичними особами
  може укладатися в усній формі;
  
• між юридичними особами, а також між юридичною та
  фізичною особою укладається в письмовій формі;
  
• будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмо­
  вій формі, а строком понад один рік — підлягає нотаріальному
  посвідченню;
  
• транспортного засобу, якщо однією із сторін виступає
  фізична особа, укладається в нотаріальній формі.
  

Користувач має право повернути річ в будь-який час, але якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, він зобов'язаний повідомити позичкодавця про свою відмову від договору не пізніше ніж за сім днів.

Кожна із сторін має право вимагати дострокового розір­вання договору у випадку істотних порушень договору іншою стороною.

Так, позичкодавець має на це право, якщо у зв'язку з непе­редбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; в результаті недбалого поводження вона може бути знищена або пошкоджена.

Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, але новий власник має право в будь-який час розірвати договір, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Схожість договору позички з договором майнового найму дозволяє поширити на нього положення договору майнового найму (оренди).

Глава 28 Договір підряду

28.1. Загальна характеристика

Сучасне виробництво включає в себе як один із найважли­віших елементів виконання різних за своїм змістом робіт як виготовлення матеріальних об'єктів, так і надання різного роду послуг. Ця мета реалізується в рамках договору підряду. На відміну від раніше розглянутих договорів (купівлі-продажу,

220

найму), підрядник повинен не передати якесь майно (у влас­ність чи тимчасове користування, відплатно чи безоплатно), а зобов'язується щось зробити, тобто виконати певну роботу, спрямовану на досягнення певного результату, який і потрібно передати замовнику.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зо­бов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК).

Договір підряду за своїм змістом охоплює виконання най­різноманітніших в широкому розумінні цього слова робіт:

1. створення нових речей (будівництво будинків, гаражів,
   пошиття одягу, виготовлення інструмента для зламування сейфів
   тощо);
   
2. відновлення речей (ремонт квартир, комбайнів, годин­
   ників);
   
3. надання інших послуг:
   

а) речового характеру (фарбування парканів, прибирання
снігу, гоління);

б) які не дають речового результату (юридичні, медичні,
інформаційні, організація урочистих подій, догляд за хворими
та дітьми).

Правове регулювання підрядних відносин здійснюється гл. 61 ЦК, Законом України від "Про захист прав споживачів" та окремими підзаконними актами, які регламентують порядок виконання окремих підрядних договорів. ЦК 2003 p. об'єднав в одну главу договори підрядного характеру, які в ЦК 1963 p. розглядалися як самостійні, а саме:

• будівельний підряд;
  
• побутовий підряд;
  
• підряд на проектні та пошукові роботи.
  

Юридична характеристика договору: двосторонній (вза­ємний), відплатний та типовий консенсуальний договір, ос­кільки на відміну від інших договорів, підряд не може бути виконаний негайно, в момент укладення договору, оскільки для досягнення обумовленого результату завжди потрібен певний час.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк вико­нання.

Сторони договору — підрядник і замовник. Підрядник — це особа, яка бере на себе обов'язок виконати певну роботу, за­мовлення, послугу, а замовник — це особа, яка доручає це зробити, обіцяючи сплатити винагороду. Для виконання певних видів робіт необхідно отримати спеціальний дозвіл (ліцензію).

221


Так, лише державні підприємства можуть займатися діяльністю, пов'язаною із виготовленням наркотиків, зброї армійського зразка та боєприпасів до неї, випробуванням та експлуатацією ракетної техніки тощо.

Спеціальний дозвіл (ліцензія) потрібні для виконання окремих видів робіт підрядного характеру, таких як:

• пошук та розвідка родовищ корисних копалин;
  
• виробництво, ремонт спортивної, мисливської вогнепаль­
  ної та пневматичної зброї;
  
• виготовлення лікарських засобів, небезпечних хімічних
  речовин, цінних паперів, спеціальних засобів;
  
• утримання тирів, стрільбищ;
  
• будівельна діяльність, окремі види проектних та будівельно-
  монтажних робіт;
  
• розробка та виготовлення спеціальних засобів для зняття
  інформації з каналів зв'язку;
  
• надання охоронних послуг;
  
• медична, ветеринарна практика тощо.
  

Для виконання окремих видів робіт (насамперед спеціалі­зованих, наприклад, виконання проектно-кошторисних, інже­нерних робіт тощо) підрядник може залучати інших осіб — субпідрядників, але відповідальність перед замовником за ре­зультат їхньої роботи буде нести підрядник, який в цьому ви­падку стає генеральним підрядником.

Предметом договору підряду є виконання певної роботи та її кінцевий результат. Залежно від виду робіт і завдання за­мовника результат може полягати в створенні нової речі або поновленні, поліпшені чи в інших змінах речі, яка вже існує. Замовника цікавить, як правило, не процес виконання роботи, а саме результат, оскільки оплачується саме він.

Можна пригадати епізод із роману Е.М. Ремарка "Три товари­ша". Один із героїв, Роберт Локамп допоміг своєму знайомому художнику отримати вигідне замовлення — намалювати портрет померлої жінки булочника з маленької фотографії за 720 марок за шість тижнів. Після того, як клієнт пішов, Роберт запитав худож­ника: "Ти будеш працювати над портретом шість тижнів? — Яке там! Чотири — п'ять днів. Але я йому не можу цього сказати, а то він почне рахувати, скільки я заробляю за годину і вирішить, що його обдурили".

Художник мав на увазі, що клієнт не зрозуміє, що для того, щоб малювати портрет "п'ять-шість днів" треба витратити багато часу і грошей на навчання. Тому і обрахування роботи в годинах буде не зовсім коректним.

222

Характерною ознакою договору підряду є те, що підрядник виконує роботу на свій ризик, тобто це означає, що він позбавля­ється права на винагороду у разі випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін. Так, якщо після закінчення будівництва в дачний будинок вдарила блискавка і будинок згорів, підрядник не має права на винагороду за виконану вчасно і добросовісно роботу.

Строк виконання договору є однією із істотних умов дого­вору підряду. В договорі прийнято розрізняти момент початку і закінчення виконання роботи, а також проміжні строки, на­приклад, поетапні строки здачі об'єкта. Особливе значення строку полягає в тому, що саме з його порушенням пов'язані негативні наслідки (штраф, пеня за несвоєчасне виконання ро­боти, а інколи і за несвоєчасний її початок, наприклад, при ремонті квартири).

Ціна за договором підряду — це грошова сума, яка, як правило, визначається на момент укладення договору і яку замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. Ціна в договорі складається з винагороди підряднику, та із компенсації витрат (наприклад, вартість витрачених під­рядником матеріалів, амортизація устаткування, оплата послуг третіх осіб тощо).

Якщо для досягнення результату роботи підрядник повинен виконати комплекс робіт, значних за обсягом та складністю, ціна визначається шляхом складання кошторису.

Кошторис може бути твердим і приблизним. За наявності всіх вихідних даних повинен складатися твердий кошторис, який не підлягає перегляду і зміні в односторонньому порядку, наприклад, кошторис на ремонт квартири має бути твердим, оскільки за прейскурантами можна обрахувати вартість побілки, фарбування, шпалер, циклювання тощо. При перевищені твер­дого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Приблизний кошторис складають в тому випадку, коли не­можливо заздалегідь визначити перелік необхідних робіт та їх обсяг, наприклад, при пробиванні водної свердловини на дачній ділянці. Якщо виникла необхідність значно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов'язаний погодити це питання з замовником.

28.2. Обов'язки сторін

Обов'язки підрядника мають інформаційно-попереджуваль­ний характер (ст. 847 ЦК), а саме підрядник зобов'язаний сво­єчасно попередити замовника про:

223

1. недоброякісність або непридатність матеріалу, одержа­
   ного від замовника (скажімо, матеріал, який залишився у за­
   мовника від прадіда, що служив у царській армії, є недобро­
   якісним або з наданого замовницею відрізу драпу купальник
   шити не можна, оскільки такий матеріал непридатний для за­
   мовленої речі);
   
2. те, що додержання вказівок замовника загрожує якості
   або придатності результату роботи (наприклад, огрядна замов­
   ниця наполягає, щоб у весільної сукні була "осина талія", а
   майстер як фахівець повинен пояснити, що з такою "талією"
   наречена не зможе не лише їсти, а й дихати);
   
3. наявність інших обставин, що не залежать від підряд­
   ника, які загрожують якості або придатності результату роботи
   (цей обов'язок підрядник виконує вже процесі роботи). На­
   приклад, при будівництві гаражу на колишньому засипаному
   болоті підрядник (за наявності підстав) повинен попередити,
   що робота є безглуздою, оскільки через місяць гараж "про­
   сяде").
   

Основні обов'язки підрядника:

• організувати роботу і керувати нею, залишаючись відпові­
  дальним перед замовником за виконання всієї роботи, якщо до
  її виконання залучаються субпідрядники;
  
• виконати роботу, визначену договором підряду, із свого
  матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено догово­
  ром (робота повинна бути виконана якісно, тобто відповідно
  до встановлених стандартів, технічних умов, в точній відповід­
  ності до вказівок замовника чи вимог, які зазвичай ставляться
  до такої роботи);
  
• виконати роботу у визначений договором чи законом строк
  (підрядник може відповідати за порушення тільки строку здачі
  роботи, а й строку початку робіт чи проміжних строків вико­
  нання роботи);
  
• вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого
  йому замовником, і ощадливо його витрачати (по закінченні
  роботи підрядник зобов'язаний повернути залишки матеріалу
  замовника. Тому якщо замовником надається матеріал підряд­
  нику, то в договорі зазначається найменування матеріалу, його
  кількість, вартість тощо);
  

• у встановленому порядку здати замовнику предмет до­
говору (підрядник зобов'язаний не лише своєчасно виконати
роботу, а й своєчасно її здати замовнику в порядку, передбаче­
ному договором чи законом, наприклад, шляхом складання
приймально-передаточного акта тощо). За несвоєчасну передачу

роботи підрядник відповідає перед замовником як за невико­нання роботи;

• передати замовникові разом з результатом роботи інфор­
  мацію щодо експлуатації або іншого використання предмета
  договору підряду (виконання цього обов'язку зумовлено тією
  обставиною, що інколи без необхідної інформації неможливо
  належно використати результат роботи);
  
• надати замовникові звіт за витратами і повернути залишок
  матеріалу замовнику (якщо за договором був укладений при­
  близний кошторис, замовником був надано матеріал, підрядник
  повинен надати обгрунтований звіт щодо витрат та повернути
  залишки матеріалу замовнику).
  

Обов'язки замовника:

• якщо робота виконується з матеріалу замовника — своє­
  часно надати матеріал підряднику;
  
• прийняти виконану відповідно до договору роботу (тобто
  оглянути з метою виявлення недоліків, а за їх наявності — без
  зволікань заявити про них підряднику. Прийняття роботи, як
  правило, має бути негайним, як тільки підрядник сповістив
  про її виконання);
  
• сплатити обумовлену винагороду (якщо робота виконува­
  лася із матеріалу підрядника, то, відповідно, сплатити і вартість
  матеріалу. В тих випадках, коли за договором виконуються
  значні за обсягом роботи або підрядні відносини є довготрива­
  лими, робота, яка виконується, може оплачуватися по частинах
  або замовник може внести аванс);
  

• залежно від виду договору на замовника можуть бути
покладені й інші обов'язки, наприклад, підготувати приміщен­
ня для ремонту, надати місце для інструменту та осіб, які будуть
виконувати роботу тощо.