Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України
Вид материала | Документы |
СодержаниеГлава 3. Особливості складання квартальної фінансової звітності банків Глава 4. Особливості складання річної фінансової звітності в банках України |
- Вимогами Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків, 3995.88kb.
- 3 примітки до фінансової звітності, 507.84kb.
- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, 2818.44kb.
- Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність, 1658.75kb.
- І. Загальні положення, 60.53kb.
- Що перебувають на поточних рахунках, відкритих в установах банків, 45.1kb.
- Звіт про результати фінансової діяльності (форма №9д, №9м), 68.43kb.
- Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, 369.22kb.
- Щ одо складання звітності, 36.36kb.
- Міністерство фінансів україни державне казначейство україни, 285.21kb.
Глава 3. Особливості складання квартальної
фінансової звітності банків
3.1. Банк складає та подає квартальну фінансову звітність разом із супровідним листом у формі звіту „Баланс” (додаток 2), Звіту про фінансові результати (додаток 4), приміток „Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках” (додаток 9), „Рахунки довірчого управління” (додаток 10), „Окремі показники діяльності банку” (додаток 11).
3.2. Банк визнає активи, зобов’язання, доходи і витрати в проміжних звітних періодах за тими самими принципами, що застосовуються в річних фінансових звітах.
3.3. Банк зазначає у супровідному листі до квартальної фінансової звітності на паперових носіях склад фінансової звітності, інформацію про виявлені помилки та пов’язані з ними коригування, дає пояснення подій та операцій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані та результатах діяльності банку, після дати останньої річної звітності. Банк розкриває інформацію про будь-які події або операції, які є суттєвими для розуміння поточного квартального періоду (наприклад, зміна облікової політики, характер і суми статей, що впливають на активи, зобов’язання, капітал або на потоки грошових коштів, які не є типовими).
Банк визначає суттєвість операцій за період з початку року до поточної звітної дати.
3.4. Банк застосовує у квартальному фінансовому звіті таку саму облікову політику, що й у річному фінансовому звіті, за винятком змін в обліковій політиці, які відбувалися після дати останнього річного балансу та мають відображатися надалі в річних фінансових звітах.
Банк відображає зміну облікової політики банку:
- шляхом перерахунку фінансових звітів за попередні проміжні періоди поточного фінансового року та за зіставні проміжні періоди за будь-який з попередніх фінансових років, які підлягатимуть перерахунку в річних фінансових звітах, або
б) у разі недоречності визначення наростаючим підсумком на початку фінансового року впливу застосування нової облікової політики до всіх попередніх періодів шляхом коригування фінансових звітів за попередні проміжні періоди поточного фінансового року і зіставні проміжні періоди попередніх фінансових років банк застосовує нову облікову політику надалі, запроваджуючи її якомога раніше.
Банк розкриває обставини, які призвели до того, що ретроспективне застосування є неможливим для конкретного попереднього періоду або періодів, що передують відображеним, а також робить опис того, як та з якого часу застосовується зміна в обліковій політиці.
3.5. Банк до звіту „Баланс” включає дані за станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані за станом на кінець попереднього фінансового року.
Банк складає та подає Національному банку електронною поштою фінансовий звіт „Баланс”, уключаючи до колонки „На кінець попереднього фінансового року” за I – IV квартали дані з файла 81.
3.6. Банк до Звіту про фінансові результати включає дані за станом на кінець поточного кварталу наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за станом на кінець зіставленого кварталу попереднього фінансового року.
Банк складає та подає Національному банку електронною поштою Звіт про фінансові результати, уключаючи до колонки „На звітну дату кварталу попереднього фінансового року”:
за I – III квартали – дані з файла 02;
за IV квартал – дані з файла А4.
3.7. Банк складає та подає Національному банку електронною поштою примітку „Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках” (додаток 9), уключаючи до колонки „На кінець попереднього фінансового року” за I – IV квартали дані з файла 81.
3.8. Банк складає та подає Національному банку електронною поштою примітку „Рахунки довірчого управління”, уключаючи до колонки „На кінець попереднього фінансового року” за I – IV квартали дані з файла 81.
3.9. Банк включає до примітки „Окремі показники діяльності банку” розраховані дані за станом на звітну дату порівняно з нормативними показниками, визначеними Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами). Структурні підрозділи бухгалтерського обліку та банківського нагляду центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку здійснюють контроль за дотриманням положень цього пункту.
Глава 4. Особливості складання річної фінансової
звітності в банках України
4.1. Банк включає до річної фінансової звітності:
загальну інформацію про діяльність банку;
звіт „Баланс” (додаток 3);
Звіт про фінансові результати (додаток 5);
Звіт про рух грошових коштів (додатки 6, 7);
Звіт про власний капітал (додаток 8);
примітки до звітів.
4.2. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим, ніж 12 місяців, але не більшим, ніж 15 місяців.
Банк розкриває таку інформацію:
причину через яку використовується довший або коротший період;
факт, що порівнювальні суми для Звіту про фінансові результати, Звіту про власний капітал, Звіту про рух грошових коштів і для пов’язаних з ними приміток не є повністю зіставними.
4.3. Національний банк, ураховуючи особливості завершення фінансового року в банках, надає банкам роз’яснення до складання річного фінансового звіту щодо його підготовки та методики.
4.4. Банк у примітці 1 „Облікова політика” зазначає:
- у примітці 1.1 „Основна діяльність”:
нормативно-правові акти України, якими керується банк під час виконання своїх функцій;
структурні одиниці і підрозділи, що входять до системи банку і забезпечують його діяльність;
характер операцій та основної діяльності банку;
інше;
- у примітці 1.2 „Основи облікової політики та складання звітності”:
основи оцінки, що застосовувалися під час складання фінансових звітів, наприклад, історична (первісна) собівартість, справедлива вартість;
стандарти, на яких базуються основні принципи бухгалтерського обліку;
функціональна валюта, у якій ведеться бухгалтерський облік банку, одиниці виміру, у яких подається фінансова звітність;
статті звітності, щодо яких облікова політика не застосовувалася відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;
принципи облікової політики (критерії визнання та оцінки) конкретних активів і зобов’язань, доходів та витрат;
- у примітці 1.3 „Консолідована фінансова звітність”:
учасників консолідованої групи, показники річної звітності яких включені до консолідованого фінансового звіту;
характер відносин між материнським банком і дочірньою, асоційованою компаніями, якщо материнський банк не володіє в дочірній компанії (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів. Характер та ступінь будь-яких важливих обмежень щодо здатності асоційованої компанії передавати кошти материнському банку у формі дивідендів грошовими коштами або повернення позик чи авансових платежів. Зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль над діяльністю дочірньої компанії;
методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника консолідованої групи, у тому числі: обґрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50 %; обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20 %; обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також винятків за кожним методом консолідації;
причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої або асоційованої компаній не включені до консолідованої фінансової звітності;
облік різниць, що виникають під час складання першої консолідованої звітності;
невизнану частку збитків асоційованої компанії за звітний період та на кумулятивній основі, якщо материнський банк припинив визнання своєї частки в збитках асоційованої компанії; свою частку в непередбачених зобов’язаннях асоційованої компанії, за які материнський банк несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами; непередбачені зобов’язання, які виникають унаслідок роздільної відповідальності материнського банку та інших інвесторів за всіма або за частиною зобов’язань асоційованої компанії;
у разі зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, на прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;
методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів і зобов’язань (об’єднання здебільшого призводить до переоцінки);
методи консолідації, що використовуються з метою надання зіставної інформації у разі змін периметра консолідації;
- у примітці 1.4 „Первісне визнання фінансових інструментів” банк зазначає оцінку фінансових інструментів за категоріями, що банк застосовує під час первісного їх визнання;
ґ) у примітці 1.5 „Торгові цінні папери” банк зазначає метод оцінки цінних паперів;
- у примітці 1.6 „Кредити та заборгованість клієнтів”:
метод оцінки кредитів та заборгованості клієнтів;
оцінку, що застосовує банк під час первісного їх визнання знецінених фінансових активів, умови яких були суттєво змінені;
процедуру визнання знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю;
взяті на себе зобов’язання кредитного характеру, у частині акредитивів та фінансових гарантій;
- у примітці 1.7 „Цінні папери у портфелі банку на продаж”:
метод оцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж;
порядок застосування переоцінки щодо них;
визнання зменшення корисності1 цінних паперів;
наявність цінних паперів, які продані та куплені за договорами репо;
є) у примітці 1.8 „Цінні папери у портфелі банку до погашення” банк зазначає метод оцінки цінних паперів у портфелі банку до погашення;
- у примітці 1.9 „Інвестиційна нерухомість”:
критерії визнання інвестиційної нерухомості;
метод оцінки інвестиційної нерухомості;
- у примітці 1.10 „Основні засоби”:
методи оцінки придбаних (виготовлених) основних засобів;
метод амортизації та строки корисного використання (експлуатації). У разі зміни методу амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкраще відображає очікувану форму споживання майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахованих амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднім методами (додаток 12);
норми амортизації та їх перегляд;
перегляд строку корисного використання;
дату набрання чинності переоцінки;
залучення незалежного оцінювача;
методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об’єктів;
дооцінку із зазначенням зміни за період;
визнання знецінення основних засобів;
- у примітці 1.11 „Нематеріальні активи”:
методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;
метод амортизації. У разі зміни методу амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкраще відображає очікувану форму споживання майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахованих амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднім методами (додаток 13);
норми амортизації та їх перегляд;
переоцінку первісної вартості;
залучення незалежного оцінювача;
перегляд строку корисного використання;
і) у примітці 1.12 „Оперативний лізинг (оренда)” банк зазначає надання основних засобів в оперативний лізинг;
ї) у примітці 1.13 „Фінансовий лізинг (оренда)”:
метод оцінки наданих активів у фінансовий лізинг (оренду);
визнання їх знецінення;
метод оцінки отриманих активів у фінансовий лізинг (оренду);
й) у примітці 1.14 „Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття”:
оцінку довгострокових активів, призначених для продажу, та активів групи вибуття;
зміни в плані продажу;
- у примітці 1.15 „Припинена діяльність” банк розкриває інформацію щодо припиненої діяльності;
- у примітці 1.16 „Похідні фінансові інструменти”:
методи оцінки похідних фінансових інструментів щодо кожного виду похідних фінансових інструментів;
визнання похідних фінансових інструментів як активу;
критерії, за якими банк відокремлює вбудовані похідні інструменти від основного контракту;
- у примітці 1.17 „Податок на прибуток”:
ставку податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом;
пояснення різниці між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток;
суму тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, суму податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податкового активу;
суму тимчасових різниць, пов’язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані;
суму витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена;
- у примітці 1.18 „Власні акції, викуплені в акціонерів” банк зазначає політику щодо викуплених в акціонерів власних акцій банку;
- у примітці 1.19 „Доходи та витрати”:
критерії визнання доходу і витрат;
облікова політика щодо визнання доходу та витрат;
- у примітці 1.20 „Іноземна валюта”:
визнання активів, зобов’язань, доходів і витрат в іноземній валюті;
принципи застосування банком курсів іноземних валют, за якими відображені монетарні та немонетарні активи і зобов’язання в іноземній валюті в звіті „Баланс”;
статті, за якими відображаються результати переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті;
політику керівництва банку щодо ризику збитків унаслідок зміни курсу іноземної валюти;
- у примітці 1.21 „Взаємозалік статей активів і зобов’язань” банк зазначає, чи було здійснено взаємозалік активів і зобов’язань балансу, за якими статтями звітів, а також його юридичне обґрунтування;
- у примітці 1.22 „Звітність за сегментами”:
критерії, за якими визнано звітні сегменти;
засади ціноутворення за міжсегментними операціями;
основу для розподілу доходів і витрат за сегментами.
пояснення щодо характеру змін облікової політики сегмента;
причини змін;
факт, що порівняльна інформація була перерахована або неможливість це здійснити;
фінансовий вплив змін, якщо він може бути обґрунтовано визначений;
- у примітці 1.23 „Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок”:
яка облікова політика змінюється, причини та суть змін, статті звітів, у яких відображені коригування;
факт повторного надання зіставленої інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку;
зміст та суму помилки;
статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного надання зіставленої інформації;
факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність їх повторного оприлюднення.
4.5. Примітки до фінансової звітності (крім квартальної), які розкривають ліквідність банку, а також ризики, пов’язані з активами і зобов’язаннями, визнаними в балансі, наводяться в додатку 14.
4.6. Банк у примітці 2 „Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність” надає таку інформацію:
опис економічного середовища, в умовах якого він здійснює свою діяльність;
вплив цих умов на його фінансовий стан та результати діяльності.
4.7. Банк у примітці 3 „Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти” надає таку інформацію:
зазначає дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності;
наводить перелік стандартів і тлумачень, які застосовуються банком або можуть бути застосовані надалі;
вплив на облікову політику банку.
Банк розкриває відомості стосовно узгодження власного капіталу та прибутків або збитків у фінансовій звітності за попередні періоди з його власним капіталом та прибутками або збитками розрахованими за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Банк подає у вигляді таблиці 4.7.1 пояснення щодо кожної статті звіту „Баланс” річного фінансового звіту, Звіту про фінансові результати, якщо застосування міжнародного стандарту фінансової звітності внесли суттєві зміни у фінансові звіти.
Таблиця 4.7.1. Вплив переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.
№ з/п | Найменування статті | Попередні дані | Вплив переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності | Дані з урахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Банк розраховує дані колонки 4 таблиці 4.7.1 як різницю колонок 3 та 5.
Банк наводить у таблиці лише ті статті, за якими є розбіжність. Банк розкриває узгодження у Звіті про рух грошових коштів, якщо це доречно.