Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти оцінювання впливу митного тарифу” визначено місце митного тарифу в сучасній системі заходів щодо здійснення державної торговельної політики та його зв’язок з розвитком економіки; класифіковано існуючі методи оцінки здійснення державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання; проаналізовано та систематизовано визнані у світі підходи до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики; встановлено провідну роль моделей загальної рівноваги та систематизовано основні, притаманні їм елементи моделювання.

Аналіз, проведений з метою визначення характерних властивостей сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі, дозволив дійти висновку, що митний тариф як інструмент державної політики не втратив своєї значущості. Серед таких властивостей важливо виділити процес тарифікації у рамках СОТ, який полягає у переході від нетарифних механізмів регулювання до застосування адвалорної ставки митного тарифу еквівалентного рівня. Основою для цього процесу стало визнання того, що митний тариф як інструмент зовнішньоторговельного регулювання вносить порівняно набагато менші диспропорції у виробничі процеси й зовнішню торгівлю, є прозорішим і більш передбачуваним з точки зору наслідків.

Процес тарифікації зумовлюється і тим, що застосування митного тарифу не вимагає створення додаткових адміністративних структур, а реалізується у рамках митно-тарифної системи країни. Запровадження митно-тарифного регулювання є узгодженим на міжнародному рівні – процес зв’язування та зниження ставок митного тарифу є добре апробованим механізмом лібералізації міжнародної торгівлі, в ході якої теж досягнуто відчутного успіху в узгодженні та стандартизації правил функціонування митно-тарифної системи у різних країнах.

Аналіз емпіричних досліджень зарубіжних вчених щодо оцінки процесів лібералізації міжнародної торгівлі у рамках ГАТТ/СОТ, а також зв’язку між митно-тарифною політикою та економічним розвитком дозволив дійти висновку, що закономірність позитивного впливу лібералізації торговельної політики на економічне зростання країни науково не підтверджено. Як результат, сформульовано положення, відповідно до якого формування ефективної структури митного тарифу в умовах реалізації системного підходу до державного управління в економічній сфері може бути сприятливішим для економічного зростання країни, ніж повна лібералізація торговельного режиму.

Здійснений аналіз і систематизація існуючих методів оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання свідчать про те, що цей напрям досліджень перебуває у постійному розвитку, зумовленому пошуком універсального показника, який би забезпечував системну оцінку торговельного режиму країни, охоплював як тарифні, так і нетарифні заходи регулювання, і одночасно був придатним для порівняння країн світу. Сьогодні свої позиції за рівнем поширення продовжують зберігати методи оцінки на основі розрахунку середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу. Проведений аналіз дав можливість вказати на доцільність врахування при оцінюванні показників еластичності попиту на імпорт і еластичності заміщення імпорту за ціною, що у свою чергу дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни та характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку, і тим самим поглибити оцінку. На користь цього свідчать результати обчислення Індексу обмеження торгівлі Світового Банку за методикою, що враховує коефіцієнти еластичностей попиту на імпорт: показники середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу недооцінюють обмежувальний ефект національних тарифних режимів порівняно з Індексом обмеження торгівлі у середньому на 30 %.

У процесі лібералізації міжнародної торгівлі виникла потреба масштабно зменшити тарифні бар’єри, поставивши проблематику здійснення митно-тарифної політики на макрорівень на відміну від попередніх часів, коли митно-тарифне регулювання стосувалося переважно мікрорівня, та визначивши нове завдання щодо оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки. Порівняльний аналіз і систематизація визнаних у світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торгівельної політики показали, що провідну роль серед них відіграє модель загальної рівноваги, оскільки дозволяє вивчати економічну систему в цілому, всі ринки, і в тому числі – ринки факторів виробництва.

Аналіз можливостей адаптації моделі загальної рівноваги для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України дозволив встановити, що відносно ефективним у цьому випадку є порівняльний статичний підхід, який зумовлюється системністю результатів, отриманих на його основі. Статичність як характеристика обраного підходу визначає його обмеженість порівняно з динамічним підходом, але реалізація останнього ускладнюється його як низькою результативністю застосування на базі існуючих статистичних даних по економіці України, так і високою ресурсозатратністю.

Поширеним методом реалізації моделі загальної рівноваги є формалізація її бази даних за допомогою МСР, яка може застосовуватись як самостійний інструмент аналізу державної економічної політики, чому сприяють такі властивості цього формату подання даних як алгебраїчна простота, гнучкість і легкість у сприйнятті.

У другому розділі “Митно-тарифна політика України та її вплив на економічний розвиток” розроблено схему аналізу митно-тарифної політики та визначено її мету, проблеми і завдання на сучасному етапі; сформовано набір індикаторів оцінки митно-тарифної політики в Україні; проведено економічний аналіз розвитку зовнішньої торгівлі за останнє десятиріччя та здійснено оцінювання митно-тарифної політики в Україні; узагальнено можливості гармонізації митно-тарифної політики із стратегією промислового розвитку; проаналізовано перспективи підписання між ЄС та Україною угоди про створення зони вільної торгівлі.

Сучасними викликами митно-тарифній політиці в Україні, згідно із стратегією її розвитку, є забезпечення захисту пріоритетних галузей економіки в рамках механізмів, дозволених багатосторонньою системою торговельних угод СОТ, і заохочення інвестиційного імпорту. Для досягнення результативності вирішення окреслених завдань необхідною є гармонізація структури митного тарифу країни із загальною стратегією економічного розвитку, і – промисловою політикою.

Проведений аналіз розвитку зовнішньої торгівлі в Україні за останнє десятиріччя продемонстрував відсутність стабільної тенденції, що пояснюється його якісними ознаками, пов’язаними з експортоорієнтованим типом економічного зростання країни при неефективній структурі економіки і значній її залежності від імпорту енергоносіїв. Тенденція формування в Україні додатного торговельного сальдо у 2000–2004 рр. змінилася на протилежну у 2005 р. Випереджаючі темпи зростання імпорту порівняно з експортом в цьому році фахівці пов’язували, зокрема, з лібералізацією доступу імпорту через зниження митних тарифів, яка відбулась тоді як результат виконання Україною домовленостей у процесі приєднання її до СОТ. Аналіз обсягів імпорту товарів кінцевого споживання у вартісному вимірі у 2005 р. вказує на їх відчутне збільшення, причинами якого стало зростання реальних доходів населення на фоні розбалансування попиту і пропозиції на внутрішньому ринку.

Зміни, внесені до Закону України “Про Митний тариф України” у 2005 р., поставили крапку у процесі наближення рівня обкладання митним тарифом в Україні до вимог, які стояли перед нею в ході приєднання до СОТ. Проведені розрахунки свідчать про зниження в Україні в результаті згаданих змін середньоарифметичної ставки митного тарифу з 15,59% до 6,60% щодо торговельних партнерів у РНС. Це узгоджується з рівнем консолідованої тарифної пропозиції України при приєднанні її до СОТ, відповідно до якої у 2005 р. середньоарифметична ставка митного тарифу мала становити 6,72%.

Проведений порівняльний аналіз рівня обкладання митним тарифом у країнах світу у 2006 р. продемонстрував, що він не є еквівалентним для країн–членів СОТ, оскільки ряд країн зберігає відносно високі показники оцінки тарифного режиму вже у рамках домовленостей при приєднанні до цієї організації. В Україні середній рівень ставки ввізного мита є дещо вищим ніж у розвинутих країнах–членах СОТ, при цьому майже у 2 рази нижчим, ніж у країнах СНД, які не є членами СОТ, а також Туреччині, Китаї, Індії, Румунії та Болгарії.

Розрахунок коефіцієнта стягнення мита у 2002–2005 рр. як співвідношення бюджетних надходжень від обкладання ввізним митом і вартості імпорту товарів, а також подальше порівняння отриманих результатів з оцінкою середньозваженої ставки митного тарифу в Україні, показали, що у згаданий період його фіскальна ефективність була не досить високою. Протягом 2002–2004 рр. цей коефіцієнт становив у середньому 2,46%, тоді як середньозважена ставка митного тарифу перебувала на рівні 4,56%. У 2005 р. спостерігалося зростання фіскальної ефективності до 3,2% при середньозваженій ставці митного тарифу на рівні 4,22%.

У результаті проведеного аналізу протекціоністської функції на базі розрахунку показника еквівалентної ставки мита, що дозволив оцінити ефективність тарифного захисту з урахуванням динаміки зростання цін усередині економіки на основі індексу-дефлятора ВВП і змін номінального курсу гривні до долара США за видами економічної діяльності, визначено, що у 2004–2005 рр. реальний тарифний захист в Україні був або на рівні, нижчому від рівня існуючої номінальної ставки тарифу, або взагалі відсутнім. Розрахунок індексу-дефлятора імпорту у 2005 р. показав, що при наявному співвідношенні цін на імпорт і цін усередині економіки протекціоністська ефективність існуючої структури митного тарифу в Україні є досить низькою. Одержані результати, а також оцінка, наведена Світовим Банком відносно рівня обкладання митом в Україні протягом 1993–2003 рр., що свідчить про існування у нас в цей період порівняно ліберального тарифного режиму, дозволили зробити висновок: причиною оцінки торговельного режиму України з боку провідних міжнародних організацій, як досить обмежувального, та основою для пред’явлення до неї жорстких вимог у процесі приєднання нашої держави до СОТ (і в тому числі щодо зниження рівня тарифного захисту) переважно були обмеження, пов’язані із застосуванням паратарифних заходів і технічних бар’єрів, а не існуючий у країні рівень обкладання митом, тому значні вимоги його зниження не були безперечними.

Реалізація митно-тарифної політики в Україні автономно від решти аспектів державного управління в економічній сфері не дозволяє досягти необхідних результативності та ефективності, які б могли бути при застосуванні системного підходу. Відповідно до нього, першочерговим завданням у середньостроковій перспективі має стати реалізація параторговельної політики, спрямованої на розвиток торговельної інфраструктури країни, в тому числі – на підвищення ефективності митної системи. При розробці державної політики у сфері регулювання імпорту в Україні слід виходити з розмежування проблем і завдань щодо імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту.

Проведене у рамках аналізу перспектив підписання угоди між ЄС та Україною про створення зони вільної торгівлі порівняння показників середньоарифметичної ставки митного тарифу за товарними групами, що належать до несільськогосподарських товарів, показало, що асиметричне на користь України зняття тарифних обмежень може надати їй переваги у торгівлі текстильним одягом, створити привабливіші умови для експорту нафти і продуктів її перегонки та, можливо, дозволити адаптуватися певним вітчизняним виробникам механічного та електричного обладнання до нових умов. Для підписання угоди в асиметричному форматі важливо обрати форму ефективну за напрямами і в часі, з огляду на те, що результативність її підписання для сприяння економічному розвиткові не буде високою у разі затягування процесу.

У третьому розділі “Оцінка впливу митного тарифу на основі моделі загальної рівноваги” розроблено теоретичну порівняльну статичну модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України; запропоновано методику побудови МСР на основі статистики національних рахунків України, обраної для формалізації бази даних моделі; здійснено реалізацію моделі в частині оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення та аналіз митно-тарифної політики шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР в постійних цінах.

У ході розробки порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України запропоновано базову блочну структуру моделі, подану на рисунку 1.

Примітка: на рисунку пунктиром позначено елементи введення митного тарифу до структури моделі. Пояснення символів формул, поданих на схемі, наведено нижче по тексту, крім PW ^IM (що є світовою ціною на імпортну продукцію), ER ( відповідно ставкою обміну іноземної валюти) і t ^IM (ставкою митного тарифу на імпорт).

Рис.1. Блочна структура порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України

Для формалізації бази даних запропонованої моделі обрано МСР. Шляхом схематичного порівняння потоків доходів рахунків матриці зі структурою розробленої моделі встановлено їх відповідність. Запропоновано розв’язання блоків цієї моделі шляхом подання їх за допомогою функціональних форм з використанням ряду стандартних підходів до побудови моделей такого класу.

У ході розробки моделі враховано всі необхідні складові реалізації порівняльної статичної моделі загальної рівноваги для відкритої економіки. Запропонована нами модель містить 24 рівняння, логічно розподілених по її 5 ключових блоках, які як описують поведінку економічних одиниць та їх взаємодію із зовнішнім світом, так і встановлюють рівновагу на внутрішньому ринку, узгоджують витрати економічних одиниць з їх доходами, визначають замикаючі умови моделі. Базова кількість галузей, для якої планується розв’язання моделі, становить 15, що відповідає переліку видів економічної діяльності за центральною статистичною класифікацією продукції. Цю кількість можна змінити шляхом проведення процедури агрегації/дезагрегації за наявності змістовних даних, що є перевагою, яку надає МСР, обрана для формалізації бази даних моделі.

У результаті реалізації моделі щодо побудови МСР запропоновано покрокову методику побудови МСР для України на основі статистики національних рахунків відповідно до обраної базової структури матриці, поданої на рисунку 2.

Проведене оцінювання можливостей реалізації розробленої моделі дозволило виявити труднощі, пов’язані з частковою недостатністю даних за ціновими параметрами, необхідними для розв’язання моделі, а також з визначенням параметрів рівнянь моделі через обмеженість застосування існуючих методів їх оцінки. З огляду на це, реалізацію моделі здійснено частково шляхом розв’язання блоку агрегованої пропозиції на внутрішньому ринку, що складається з пропозиції товарів і послуг, імпортованих і вироблених на внутрішньому ринку. Агрегована пропозиція на внутрішньому ринку визначається в моделі за допомогою функції з постійною еластичністю заміщення (CES-функції):

,

де

– агрегована пропозиція продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;

– параметри CES-функції рівняння агрегованої пропозиції для продукції і-ї галузі;

– еластичність заміщення імпорту для продукції і-ї галузі;

– пропозиція імпортної продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;

– пропозиція продукції і-ї галузі, виробленої на внутрішньому ринку;

– ціна імпортної продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;

– ціна продукції і-ї галузі, виробленої на внутрішньому ринку.

Для підвищення якості оцінки зроблено розподіл об’єкта моделювання на пропозицію товарів проміжного (GS_INPUTS) та кінцевого (GS_FIN) споживання. Оцінювання параметрів рівнянь здійснено із застосуванням методу калібрування на основі даних за 2001–2006 рр. про розподіл проміжного й кінцевого споживання між імпортом і товарами, виробленими на внутрішньому ринку

У результаті одержано рівняння агрегованої пропозиції товарів проміжного споживання:

та рівняння агрегованої пропозиції товарів кінцевого споживання:

_{Витрати} _{Надходження}		_{1. Види} _{діяльності}	_{2. Фактори}	_{3 . Інституційні сектори}			_{4. Рахунок операцій з капіталом}	_5._“_{Інший світ”}	_ВСЬОГО
_{Витрати} _{Надходження}		_{1. Види} _{діяльності}	_{2. Фактори}	_{підприєм-ства}	_{домогоспо-дарства}	_сектор _{державного управління}	_{4. Рахунок операцій з капіталом}	_5._“_{Інший світ”}	_ВСЬОГО
_{1. Види діяльності}		_{проміжне} _{споживання}			_{кінцеве} _{споживання}	_{кінцеве} _{споживання}	_{інвестиції}	_{експорт}	_{загальні} _{продажі}
_{2. Фактори}		_додана _{вартість}						_{прибуток від використання іноземних факторів} _{виробництва вітчизняними інвесторами}	_{надходження} _{від факторів} _{виробництва}
_{3. Інституційні} _{сектори}	_{підприємства}		_{валовий} _{прибуток}			_{трансферти}			_{надходження} _{підприємств}
	_{домогосподарства}		_{заробітна} _плата	_{розподілені прибутки}		_{трансферти}		_{переводи з-за} _{кордону}	_доходи _{домогосподарств}
	_сектор _{державного} _{управління}	_{непрямі} _{податки}	_{податки} _{на фактори} _{виробництва}	_{податки з} _{підприємств}	_прямі _{податки}				_доходи _{бюджету}
_{4. Рахунок операцій з капіталом}				_{нерозподілені прибутки}	_{заощадження} _{домогосподарств}	_{державні} _{заощадження}		_{капітальні} _{трансферти} _{з-за кордону}	_{загальні} _{заощадження}
_5._“_{Інший світ”}		_імпорт	_{прибуток від використання вітчизняних факторів виробництва іноземними} _{інвесторами}		_{трансферти} _{за кордон}	_{трансферти} _{за кордон}	_{капітальні трансферти за кордон}		_{виплати} _{в іноземній} _валюті
_ВСЬОГО		_{загальні} _{витрати}	_{витрати на} _{фактори} _{виробництва}	_{витрати} _{підприємств}	_{витрати} _{домогосподарств}	_{видатки} _{бюджету}	_{загальні інвестиції}	_{надходження в іноземній} _валюті

Рис. 2. Базова структура матриці суспільних рахунків

На основі одержаних значень параметрів рівнянь агрегованої пропозиції товарів проміжного й кінцевого споживання проведено оцінювання імпортозаміщення на внутрішньому ринку України, в результаті чого встановлено, що підвищення ставки мита на 1% для товарів проміжного споживання спричиняє заміщення імпорту в середньому на 0,59%, а для товарів кінцевого споживання – відповідно на 0,75%. Одержані результати дозволили підтвердити попередньо висунуту гіпотезу про низьку протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні, та пов’язати її з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку. Низькі показники еластичності заміщення імпорту за ціною, що закладались у модель як припущення і дістали підтвердження, говорять про низький рівень диференціації продукції, що виробляється на внутрішньому ринку України, з розвитком якого зросте ефективність митного тарифу як інструмента державного регулювання.

Також запропоновано підхід до використання МСР як самостійного інструмента аналізу економічної політики шляхом порівняння часового ряду матриць у порівнянних цінах. У результаті переведення побудованих МСР за 2003–2005 рр. у постійні ціни 2001 р. із застосуванням методу дефляції та RAS-методу одержано ефективний інструмент аналізу, який дає уявлення про міжгалузеві економічні зв’язки, структуру та пропорції національної економіки, і який був використаний для виявлення фактичного впливу на структурні зміни в економіці, витрати й доходи інституційних секторів щодо ефекту відчутного зниження рівня обкладання імпорту митним тарифом в Україні у 2005 р.

Проведення такого аналізу дозволило підтвердити ряд попередньо висунутих гіпотез. Зокрема, про те, що одним з факторів формування від’ємного торговельного сальдо у 2005 р. було зростання реальних доходів населення на фоні розбалансування попиту та пропозиції на внутрішньому ринку. В таблиці 1 подано вибірку з матриць коефіцієнтів фактичних змін елементів МСР за 2004–2005 рр. порівняно з попереднім роком.

Наведені дані демонструють значне зростання імпорту при відчутному збільшенні витрат домогосподарств на товари, що виробляються у процесі цих видів економічної діяльності (крім текстильної та шкіряної промисловості), на фоні зниження фактичних доходів від них. Це свідчить про те, що зростаючий попит на споживчі товари, викликаний зростанням доходів домогосподарств, на той момент не міг бути забезпеченим за рахунок збільшення обсягів внутрішнього виробництва.

Аналіз перспектив застосування моделі загальної рівноваги для оцінки впливу митного тарифу в Україні дозволив виділити декілька напрямів розвитку такого підходу. Зокрема, встановлено, що для забезпечення ефективного виконання митним тарифом регулюючої функції важливо і необхідно не тільки розробити механізм визначення характеру імпортозаміщення в Україні, але й здійснити його прогнозування, принаймні, на середньострокову перспективу.

Таблиця 1

Темпи зростання імпорту, обсягів кінцевого споживання домогосподарств і надходжень від деяких видів економічної діяльності, пов’язаних з виробництвом споживчих товарів

(рази порівняно з попереднім роком)

Види економічної діяльності	Темпи зростання імпорту		Темпи зростання обсягів кінцевого споживання домогосподарств		Темпи зростання доходів
Види економічної діяльності	2004	2005	2004	2005	2004	2005
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	0,58	1,31	1,03	1,40	1,17	1,01
Рибне господарство	1,19	1,32	1,18	1,31	1,13	1,21
Харчова промисловість	0,84	1,43	1,03	1,12	1,07	0,96
Текстильна та шкіряна промисловість	1,20	1,13	1,28	1,11	1,08	1,04
Інші види виробництва	1,51	2,05	0,98	0,84	1,22	1,05

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретико-прикладний інструментарій для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, наявність якого є необхідною умовою аналізу ефективності її участі у процесах міжнародного співробітництва та економічної інтеграції.

1. Систематизовано та класифіковано існуючі методи оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання. Встановлено, що найпоширенішими серед них залишаються методи розрахунку показників середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу. Запропоновано алгоритм аналізу на основі порівняння цих показників, який дозволяє якісно розширити уявлення про характер митно-тарифної політики. Доведено доцільність включення показників еластичності попиту на імпорт і еластичності заміщення імпорту за ціною при оцінці впливу митного тарифу, що дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни та характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку.

2. У результаті проведеного порівняльного аналізу та систематизації визнаних у світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики визначено провідну роль моделі загальної рівноваги. При дослідженні можливостей адаптації такого підходу узагальнено основні елементи системного моделювання, притаманні моделі загальної рівноваги щодо визначення базисних умов моделювання, побудови необхідних структурних складових моделі та функціональних форм рівнянь, які їх характеризують, методів оцінки ендогенних та екзогенних параметрів, формату подання бази даних моделі.

3. Запропоновано схему системного аналізу митно-тарифної політики, що дозволяє встановити її зв’язок з іншими напрямами державного управління в економічній сфері. Сформовано ряд індикаторів, який дозволяє розширити оцінку ефективності застосування митного тарифу в Україні. Він включає (крім середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу за товарними групами та видами економічної діяльності) коефіцієнт стягнення та еквівалентну ставку мита. Остання дає можливість оцінити ефективність тарифного захисту з урахуванням динаміки зростання цін усередині економіки на основі індексу-дефлятора ВВП і змін номінального курсу гривні до долара США, що, у свою чергу, дозволило врахувати вплив ревальвації гривні відносно долара США на протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні.

4. Існуючий сьогодні рівень середньоарифметичної ставки митного тарифу в Україні узгоджується з рівнем консолідованої тарифної пропозиції при приєднанні до СОТ і може бути охарактеризований як досить ліберальний, що було встановлено в результаті проведених розрахунків і порівняння ставок обкладання митом у різних країнах світу. Здійснено оцінку фіскальної ефективності митного тарифу в Україні протягом 2002–2005 рр. на основі розрахунку коефіцієнта стягнення мита і його порівняння із середньозваженою ставкою митного тарифу за той самий період, що дозволило охарактеризувати її як невисоку. Оцінка протекціоністської функції на основі розрахунку показника еквівалентної ставки мита за видами економічної діяльності дала можливість зазначити, що в 2004–2005 рр. реальний тарифний захист в Україні був на рівні, нижчому, від існуючої номінальної ставки тарифу, або взагалі відсутнім. Розрахунок індексу-дефлятора імпорту в 2005 р. продемонстрував, що при такому співвідношенні цін на імпорт і цін усередині економіки протекціоністська ефективність існуючої структури митного тарифу в Україні є відносно низькою.

5. Визначено, що структура митного тарифу має формуватись у контексті загальної стратегії економічного розвитку, і зокрема – узгоджуватися з промисловою політикою. Проведений аналіз державної політики у сфері регулювання імпорту в Україні дозволив сформулювати принцип формування структури митного тарифу шляхом розмежування цілей та завдань зовнішньоторговельного регулювання імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту та запропонувати підходи до регулювання на його основі.

6. Розроблено модель оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України як адаптовану порівняльну статичну модель загальної рівноваги. Для формалізації бази даних розробленої моделі обрано матрицю суспільних рахунків (МСР) і перевірено її відповідність структурі цієї моделі шляхом схематичного порівняння потоків доходів рахунків матриці з її блоками.

7. Запропоновано методику побудови МСР на основі статистики національних рахунків України. Обґрунтовано метод оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР у порівнянних цінах. На його основі здійснено оцінку фактичних змін у структурі економіки, витратах і доходах інституційних секторів щодо ефекту відчутного зниження рівня обкладання митним тарифом в Україні в 2005 р., що дозволило підтвердити ряд гіпотез, зокрема – про те, що одним з факторів формування від’ємного торговельного сальдо цього року стало зростання реальних доходів населення на фоні розбалансування попиту та пропозиції на внутрішньому ринку.

8. Проведене оцінювання можливостей реалізації розробленої моделі дозволило виявити труднощі, пов’язані з частковою недостатністю даних по цінових параметрах, необхідних для розв’язання моделі, та з визначенням параметрів її рівнянь через обмеженість застосування існуючих методів щодо їх оцінки. В результаті проведеної реалізації щодо розв’язання блоку агрегованої пропозиції з метою оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення на внутрішньому ринку України побудовано два рівняння агрегованої пропозиції для товарів проміжного й кінцевого споживання. Одержані результати підтвердили попередньо зроблений висновок про низьку протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні: для товарів проміжного споживання підвищення ставки мита на 1% спричиняє заміщення імпорту в середньому на 0,59%, для товарів кінцевого споживання – на 0,75%.

9. Одержані результати дослідження дали можливість дійти узагальнюючого висновку про те, що митний тариф як інструмент державного регулювання в Україні сьогодні є слаборезультативним через низьку протекціоністську ефективність, пов’язану з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку. Низькі показники еластичності заміщення імпорту за ціною, закладені в модель як припущення (яке в результаті її реалізації дістало підтвердження), вказують на низький рівень диференціації продукції, що виробляється на внутрішньому ринку. Ефективність митного тарифу як інструмента державного регулювання в Україні зростатиме з розвитком вітчизняного виробництва товарів, збільшенням диференціації товарів кінцевого споживання та скороченням в імпорті частки однорідних продуктів.

Blog

Загальна характеристика роботи актуальність теми

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ