Розділ V. Податок на додану вартість

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

18.1.8) постачання фінансових послуг, якими для цілей цієї статті є:

а) випуск та обслуговування обігу платіжних документів;

б) довірче управління коштами, цінними паперами та іншим майном;

в) діяльність з обміну валют;

г) емісія платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування;

г) залучення вкладів та інших фінансових активів з подальшим їх поверненням;

е) надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

є) надання гарантій та поручительств;

ж) операції з фінансовими активами, що проводяться в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, за рахунок залучених фінансових активів;

з) операції в системі електронних платежів для клірингових операцій (клірингові договори);

и) переказ грошей;

і) посередницькі послуги у проведенні операцій з фінансовими активами;

ї) послуги щодо розміщення цінних паперів та гарантування їх розміщення;

к) послуги у сфері страхування та перестрахування;

л) управління фінансовими активами на користь третіх осіб;

м) факторинг;

н) фінансовий лізинг – у частині процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об’єкта лізингу згідно з договором лізингу), в сумі, що не перевищує потрійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на день нарахування таких процентів (комісій) .

При цьому звільнення не застосовується до операцій з постачання бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам’ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей.

Стаття 19. Операції, звільнені від оподаткування

19.1. Звільняються від оподаткування операції з:

19.1.1) постачання вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів згідно з додатком 1 до цього розділу, а також постачання товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком згідно з додатком 1 (а) до цього розділу;

19.1.2) постачання підручників, навчальних посібників, книжок та учнівських зошитів;

19.1.3) постачання за переліком згідно з додатком 2 до цього розділу послуг для здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти навчальними закладами, які мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей будинками культури, дитячими музичними, художніми, спортивними школами і клубами, школами мистецтв;

19.1.4) товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, визначеним у додатку 3 до цього розділу, у тому числі легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу державної виконавчої влади, з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам у випадках, визначених законодавством;

19.1.5) постачання послуг з доставки пенсій та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;

19.1.6) постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком згідно з додатком 4 до цього розділу;

19.1.7) постачання послуг з охорони здоров'я, крім послуг, зазначених у додатку 5 до цього розділу, закладами охорони здоров'я, які мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг;

19.1.8) постачання путівок на лікування та оздоровлення (відпочинок) дітей та підлітків віком до 16 років (тих, які навчаються - до 18 років) у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку всіх типів, розташованих на митній території України;

19.1.9) постачання послуг з:

а) утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах;

б) утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

в) харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

г) харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах;

д) харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, за переліком, згідно з додатком 6 до цього розділу;

19.1.10) постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);

19.1.11) постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком згідно з додатком 7 до цього розділу;

19.1.12) постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів за переліком згідно з додатком 8 до цього розділу;

19.1.13) передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного у цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Операції з наступного постачання таких товарів оподатковується на загальних підставах;

19.1.14) безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності в порядку, встановленому у додатку 9 до цього розділу;

19.1.15) безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, присадибних земельних ділянок, та земельних паїв відповідно до законодавства України, а також постачання послуг, одержання яких згідно з законодавством України є обов'язковою передумовою приватизації житла, присадибних земельних ділянок та земельних паїв;

19.1.16) постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті під першим постачанням житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перше постачання дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд);

19.1.20) надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів, послуг благодійним організаціям, створеним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів, послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій. У разі недотримання умов, визначеним цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Правила маркування та порядок розподілу товарів, одержаних як благодійна допомога, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг визначені у додатку 10 до цього розділу.

Марковані товари, одержані з метою надання благодійної допомоги, які поставляються за кошти або інші види компенсації, та(або) виручка, одержана за таке постачання, підлягають вилученню у недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі V цього Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів, послуг, призначених для використання у господарській діяльності;

19.1.21) безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що здійснюються за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку на додану вартість;

19.1.22) безоплатного постачання товарів, послуг власного виробництва підсобними господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів, територіальних центрів обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), спеціалізованих лікарень, лікувально-профілактичних закладів особливого типу та диспансерів за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;

19.1.23) постачання державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством України надавати зазначені послуги, та обов'язковість одержання (надання) яких установлюється законодавством України, включаючи плату за реєстрацію, одержання ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

19.1.24) постачання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;

19.1.25) постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (нічний абонемент), тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок;

19.1.26) безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівня акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави.

19.2. Звільняються від оподаткування операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів, послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встановлений у додатку 12 до цього розділу виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі здійснення наступної поставки на митній території України автомобілів, що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується у загальному порядку.

19.3. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені на борошно або іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого постачання зазначених товарів юридичними особами - судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

19.4. Звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 19.1 цієї статті, поширюється і на операції з ввезення на митну територію України аналогічних товарів, крім підакцизних.

19.5. Звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 19.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI цього Кодексу, крім операцій з постачання товарів, зазначених у підпункті 19.1.12. пункту 19.1 цієї статті.

19.6. Звільняються від оподаткування операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, яка здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

19.7. Звільняються від оподаткування операції, які здійснюються в рамках наукового і технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, з:

а) безкоштовної передачі на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, учасникам української сторони товарів, послуг, придбаних за кошти Європейського Співтовариства або організацій, заснованих за участю Європейського Співтовариства;

б) ввезення на митну територію України, а також постачання послуг (за кошти, надані Європейським Співтовариством) для їх використання або споживання на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, та/або учасниками наукового і технологічного співробітництва.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів та послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України, постачання послуг на митній території України або нарахована на загальних підставах, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства України.

19.8. Звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонер) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітент) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку орган державної податкової служби скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

19.9. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України культурних цінностей згідно з кодами УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених п'ятдесят і більше років тому, які ввозяться з метою їх подальшої передачі музеям, галереям, виставковим центрам, архівам, установам культури або освіти, що перебувають у державній або комунальній власності, та фізичними особами у обсягах, які перевищують обсяги, що не підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством.

Операції з подальшого продажу зазначених культурних цінностей юридичними та фізичними особами оподатковуються відповідно до законодавства.

Звільнення від оподаткування, передбачене цим пунктом, поширюється на операції з культурними цінностями, які ввозяться в Україну і внесені до Державного реєстру культурних цінностей України. Порядок створення і ведення цього Реєстру визначений у додатку 13 до цього Розділу.

19.10. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, а також з постачання послуг, пов’язаних з таким перевезенням (переміщенням).

19.11. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України суб’єктами господарювання товарів, в обсягах, що не підлягають декларуванню відповідно до митного законодавства;

19.12. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

19.13. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Дія цього пункту не поширюється на ввезення на митну територію України підакцизних товарів у вигляді гуманітарної допомоги.

19.14. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України:

19.14.1) устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно – енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива (далі - товари), за умов, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік та обсяги зазначених товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

19.14.2) матеріалів, устаткування та комплектуючих, що використовуються для виробництва устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлювальних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно – енергетичних ресурсів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно – енергетичних ресурсів, якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік та обсяги відповідних товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання даних товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що мала бути сплачена із зазначених операцій у звичайному режимі, а також сплатити пеню.

Стаття 20. Податковий кредит

20.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 та підпунктом «б» пунтку 31.2 статті 31 цього Розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

б) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів (у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх ввезенні на митну територію України, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку;

в) отриманням послуг, наданих нерезидентом на митній території України.

20.2. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

20.3. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування згідно з цим Розділом, чи основні засоби переводяться до складу невиробничих фондів, встановлені факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні засоби вважаються проданими за їх договірними цінами, визначеними в порядку, встановленому пунктом 10.1 статті 10 цього Розділу, а для основних засобів за первісною балансовою вартістю, зменшеною на суму амортизаційних нарахувань, визначених на дату постачання за весь строк експлуатації таких фондів в порядку, встановленому цим Кодексом.

20.4. У разі коли товари (послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх виготовлення або придбання, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.

20.5. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні засоби, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

20.6. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 23.6 статті 23 цього Розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

20.7. У разі вивезення (експорту) товарів за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не включається до складу податкового кредиту, а відноситься до складу валових витрат платника податку.

Стаття 21. Дата виникнення права на податковий кредит

21.1. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг), дата виписки відповідного розрахункового документа, зазначеного в статті 23 цього Розділу;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

21.2. Для операцій з ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України, з постачання товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів, визначених у статті 30 цього Розділу, датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно пункту 9.8 статті 9 цього Розділу.

21.3. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

21.4. Датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до цього Кодексу, є дата збільшення валових витрат або балансової вартості відповідної групи основних засобів замовника довгострокового контракту.

21.5. Для товарів (послуг), придбання (постачання) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (постачання) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Стаття 22. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

22.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

22.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 22.1 статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим Розділом.

22.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 22.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

22.4. Якщо в наступному звітному періоді платники податку, які здійснюють операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту (реекспорту), мають інвестиційні витрати (придбання основних засобів) за попередній звітний період, у якому подається розрахунок бюджетного відшкодування, проводять діяльність, пов’язану із сезонною закупівлею товарів сума, розрахована згідно з пунктом 22.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню грошовими коштами підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.5. Від’ємне значення суми податку, розраховане згідно з пунктом 22.1 цієї статті, яке виникло в результаті здійснення інших господарських операцій погашається податковими зобов’язаннями, які виникли протягом шести наступних звітних періодів.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом шести наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України грошовими коштами на умовах, визначених пунктом «а» пункту 22.4 цієї статті.

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.6. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов передбачених пунктом 22.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

22.7. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби України податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

22.8. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) митних декларацій, у разі проведення експортних операцій.

22.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

22.10. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, орган державної податкової служби проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

22.11. Достатніми підставами для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість є:

а) неподання платником податку та його контрагентами для перевірки належним чином оформлених копій платіжних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді;

б) встановлення факту про те, що постачальник товарів (послуг) не є платником податку, чи встановлення факту неповноти включення постачальником зазначених сум до податкових зобов’язань;

в) сума податку, заявлена до відшкодування за попередні 12 календарних місяців, перевищує залишкову вартість основних засобів платника податку за звітну дату за даними податкового обліку;

г) заявлення бюджетного відшкодування платником податку, що здійснює виробничу діяльності без достатньої наявності трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

д) встановлення факту про те, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, у тому числі за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції;

е) проведення платником податку у поточній декларації коригування податкового кредиту чи податкових зобов’язань у сумі, що перевищує 10, 0 тис. грн.;

є) платником податку вперше з моменту його реєстрації як платника податку заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

ж) від’ємне значення виникло в результаті здійснення операцій на митній території України без проведення значних інвестиційних витрат чи застосування „0” ставки;

з) платник декларує від’ємний фінансовий результат;

и) протягом останніх 12 місяців було встановлено порушення податкового законодавства;

і) заявлена сума податку сформована за рахунок нетипових для виробничої діяльності такого платника операцій.

22.11.1. У разі встановлення невиїзною документальною (камеральною) або виїзною (документальною) перевіркою факту господарських стосунків платника податку з суб’єктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку припинена або визнана фіктивною, такий платник податку позбавляється права на податковий кредит з податку і на бюджетне відшкодування цього податку.

22.12. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також повідомити про суму, яка визнана недостовірною і не підлягає відшкодуванню.

22.13. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

22.14. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган державної податкової служби:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 22.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби внаслідок проведення таких перевірок, орган державної податкової служби надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

22.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби України розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, та до кінцевого терміну набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах, визначених статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

22.16. У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього Розділу, та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

22.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

22.18. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

а) були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (за винятком платників, які здійснюють операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту), мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних засобів;

б) не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

в) є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Розділом.

22.19. Сума від’ємного значення податку на додану вартість, що виникла протягом 12 календарних місяців з моменту реєстрації платником податку на додану вартість, включається до розрахунку бюджетного відшкодування за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому здійснено його реєстрацію у якості платника податку на додану вартість, в межах перевищення суми віднесеного до податкового кредиту податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, над податковими зобов’язаннями.

22.20. Сума бюджетного відшкодування, яка не підтверджена висновком органу державної податкової служби протягом п’яти робочих днів після закінчення перевірки, процедури адміністративного або судового оскарження, на адресу органу Державного казначейства України або не відшкодована органом Державного казначейства України протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби вважається бюджетною заборгованістю, на суму якої нараховується пеня у розмірі, встановленому розділом ІІ цього Кодексу.

Стаття 23. Податкова накладна

23.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (одержувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата, коли була виписана податкова накладна;

в) назва юридичної особи-продавця або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкову адресу фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах отримувача;

е) опис (номенклатуру) товарів (послуг) та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

23.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби України.

23.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 19 цього Розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт і підпункт статті 19 цього розділу.

23.4. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг).

23.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

23.6. Податкова накладна є звітним податковим документом.

23.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів (послуг). У разі коли частка товару, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

23.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 5 цього Розділу.

23.9. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки зазначеного постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою цивільно-правовою операцією.

23.10. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

23.11. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, або погашений податковий вексель.

23.12. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

23.13. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів (послуг), які підлягають обкладанню податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно цим Розділом.

23.14. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби України. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у цій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

Разом з поданням податкової звітності за відповідний звітний період платник податку надає органу державної податкової служби України копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за цей період в електронному вигляді. Документальні та електронні носії інформації повинні зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законодавством. Платники податку, у яких річний обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців становить менше 1 млн. гривень, можуть надавати органу державної податкової служби копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за цей період у документальному вигляді.

Орган державної податкової служби України розробляє та розміщує на своїй офіційній сторінці (веб-сайті) в глобальній мережі передачі даних (Інтернет) програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Стаття 24. Звітні (податкові) періоди

24.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється у інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим періодом) є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Стаття 25. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом

25.1. Податкова декларація з податку подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

25.2. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 25.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Стаття 26. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції

26.1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається податком шляхом видачі простого авальованого векселя органу державної податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, який не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною.

26.2. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в договорі між іноземним замовником та українським виконавцем, за межі митної території України в установлений строк, податок, який повинен бути сплачений у разі ввезення давальницької сировини, не справляється, а простий авальований вексель погашається.

26.2.1. Простий авальований вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами договору, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить сплату податку, який повинен бути сплачений під час ввезення в Україну тієї частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію або яка одержана резидентом як плата за виконану роботу.

26.2.2. Для визначення суми податку вартість давальницької сировини перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

26.2.3. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель погашається і податок не справляється. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її подальшого використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Сплата податку проводиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару на митну територію України).

26.2.4. Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття або обробки чи переробки давальницької сировини чи готової продукції, у разі їх постачання на митній території України підлягають обкладенню податком.

26.3. Готова продукція, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог законодавства України про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах або закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, не обкладається податком.

26.4. За частину готової продукції або за частину давальницької сировини, що одержана як плата за поставлені послуги з переробки цієї сировини, український виконавець сплачує податок як при ввезенні на митну територію України товарів з оформленням відповідних митних документів (без фактичного ввезення готової продукції в Україну).

26.5. Операції з постачання готової продукції, виготовленої з давальницької сировини нерезидента у разі її постачання на митній території України, оподатковуються в порядку, передбаченому пунктом 13.1 статті 13 цього Розідлу.

Стаття 27. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції

27.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму переробки за межами митної території України, податком не обкладається.

27.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з ввезення товарів на митну територію України. При цьому митна вартість такої готової продукції має бути не меншою від митної вартості вивезеної давальницької сировини українського замовника.

27.3 У разі повернення в Україну валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.

Стаття 28. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України

28.1. У разі ввезення товарів на митну територію України залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:

а) у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (за винятком товарів, що звільняються від оподаткування відповідно до статті 19 цього розділу).

б) у митних режимах транзиту та відмови на користь держави податок не сплачується.

в) у митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування.

г) у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується повне чи часткове умовне звільнення від оподаткування, а саме:

повне умовне звільнення застосовується при:

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні товарів, визначених статтями 117, 119 і 206 Митного кодексу України та Додатками В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення;

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу;

тимчасовому вивезенні товарів з митної території України та їх подальшому ввезенні до закінчення строку тимчасового вивезення.

часткове умовне звільнення застосовується у разі тимчасового ввезення товарів, визначених у додатку Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом а) цього пункту, на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт. За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податків, які підлягали б сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту.

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до частини другої статті 208 Митного кодексу України.

Без сплати податків здійснюється продовження строку тимчасового ввезення цих товарів після закінчення трирічного періоду їх перебування на митній території України та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у попередні періоди такого перебування.

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті у разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суму, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку.

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, що тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

28.2. При розміщенні товарів у митний режим переробки на митній території України податок підлягає сплаті, або застосовується повне умовне звільнення, а саме:

Повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого авальованого векселя та за умови вивезення продуктів переробки з митної території України в визначений термін при таких операціях:

а) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником відповідно до статті 26 цього Розділу;

б) при ввезенні товарів з метою ремонту, у тому числі гарантійного. Термін погашення простого авальованого векселя, який видається за бажанням платника податку, припадає на дату закінчення строку ремонту цих товарів, але не більш як 360 днів. У разі якщо платник податку не видає простий авальований вексель, податкове зобов’язання сплачується на загальних підставах.

Випуск, обіг та погашення простих авальованих векселів здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною та здійснення операцій з ремонту (тому числі гарантійного).

В інших випадках при розміщенні товарів у митному режимі переробки на митній території України податок підлягає сплаті.

28.3. товарів, що вивозилися у митному режимі переробки за межами митної території України, податок сплачується, за винятком випадку, зазначеного у абзаці другому цього підпункту.

При ввезенні в Україну продуктів переробки товарів, що вивозились з метою ремонту за її межі в митному режимі переробки за межами митної території України податок не справляється.

28.4. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яке було надано умовне звільнення не пізніше дати такого порушення.

28.5. При ввезенні на митну територію України фізичними особами особистих речей, товарів та транспортних засобів, порядок справляння податку, що підлягає сплаті при переміщенні товарів через митний кордон України, а також умови, на яких товари підлягають звільненню від оподаткування визначаються митним законодавством.

Стаття 29. Порядок оподаткування туристичних послуг

29.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування туристичних послуг, що надаються особою, яка під час постачання таких послуг діє від свого власного імені і не є агентом іншої особи, і яка використовує товари чи послуги інших осіб у процесі постачання цих туристичних послуг.

29.2. Туристична послуга - послуга з тимчасового розміщення туриста у готелі (мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання ), а також супутні до неї послуги з харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування, включаючи послуги зі страхування життя або здоров'я такого туриста чи його цивільної відповідальності перед третіми особами, які включаються до вартості послуги з тимчасового розміщення туриста або вартості туристичного ваучера (путівки).

Зазначений комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.

29.3. Туристичний оператор - особа, що безпосередньо надає послугу з тимчасового розміщення туриста чи придбаває послуги інших платників податку, що включаються до складу туристичної послуги згідно з частиною другою цієї статті, з метою їх надання туристам як безпосередньо, так і через туристичного агента шляхом постачання туристичного ваучера (путівки).

29.4. Туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або здійснює посередницькі операції з постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам.

29.5. З урахуванням частини другої цього пункту базою оподаткування при здійсненні операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги ( без урахування цього податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування цього податку), та фактичними витратами туристичного оператора на здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів (послуг), вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів - вартістю туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції в якості посередників.

29.6. Базою оподаткування при здійсненні операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є вартість такої послуги (туристичного ваучера (путівки)). Податкове зобов'язання платника податку, пов'язане із таким постачанням, виникає за результатами податкового періоду, в якому таке постачання відбувається, а право на збільшення податкового кредиту виникає за наслідками податкового періоду, протягом якого такий платник податку надає грошову або іншу компенсацію продавцю такої туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки).

29.7. У разі коли постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не зареєстровані як платники податку, обов'язок зі сплати цього податку покладається на осіб, що отримують такі послуги.

29.8. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до правил цього пункту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту та бюджетному відшкодуванню.

Стаття 30. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами та постачання окремих товарів на митній території України

30.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг на митній території України особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій юридичній особі – резиденту, а також у разі постачання товарів та послуг, пов’язаних із постачанням на митній території України таких товарів, перелік яких визначений у додатку 14 до цього розділу.

30.2. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) нараховує податок за повною ставкою податку на суму, що сплачується особі - нерезиденту за послуги (особі-резиденту за товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів), що постачаються на митній території України.

При цьому, одержувач послуг (товарів) – платник податку складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку у порядку визначеному статтею 23 цього розділу, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна складається у одному примірнику і залишається у одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) – платника податку.

30.3. Якщо одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) зареєстровано платником податку, сума нарахованого податку перераховується ним до бюджету відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби України, не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому йому поставлені послуги (товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів).

30.4. Якщо одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) не зареєстровано платником податку, сума нарахованого податку перераховується ним до бюджету відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби, протягом 5 днів із дати отримання послуг. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) подає податковий розрахунок до органу державної податкової служби відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби України, не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому одержані послуги (товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів).

30.5. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Стаття 31. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

31.1. До 1 січня 2010 року будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування цим податком.

31.2. Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у підпункті «а» пункту 15.1 статті 15 цього Розділу;

б) оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за ставкою податку 12 відсотків.

31.3. Ставка податку, зазначена у цьому пункті, нараховується на базу оподаткування, визначену згідно із пунктом 10.1 статті 10 цього розділу.

31.4. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставки, визначеної пунктом підпунктом б) пункту 31.2 цієї статті:

а) повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього розділу та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей;

б) не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

31.5. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставкою, встановленою підпунктом «б» пункту 31.2 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 цього Розділу, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

31.6. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання бюджетного відшкодування у разі експорту сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується за загальними правилами цього розділу, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, що утворилася у результаті придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

31.7. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права:

а) нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 цього розділу у разі продажу (постачання) сільськогосподарської продукції;

б) реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, який відрізняється від загальних норм цього розділу, чи звільнення від сплати цього податку.

31.8. У разі постачання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 цього розділу, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті. При цьому сума податку, який належить сплатити до бюджету або який підлягає бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами, встановленими у цьому Розділі.

31.9. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому статтею 23 цього розділу, з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за ставкою, зазначеною у підпункті «б» пункту 31.2 цієї статті. Покупець такої сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах, визначених у цьому розділі.

31.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку із спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися у відповідному органі державної податкової служби України за правилами та у строки, що визначені статтею 5 цього розділу для реєстрації платників податку, за самостійним рішенням, а орган державної податкової служби зобов'язаний видати сільськогосподарському підприємству свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування у встановлений цим розділом строк.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування повинне містити крім відомостей, зазначених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню з таких підстав:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися як платник цього податку на загальних умовах у випадку, визначеному у пункті 31.12 цієї статті;

в) сільськогосподарське підприємство підпадає під дію статті 6 цього Розділу.

У зазначених випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути органу державної податкової служби України свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

31.11. Орган державної податкової служби зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що перевищує 25 відсотків загальної суми всіх оподатковуваних операцій за такий самий період. До складу зазначених оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (постачання) активів, попередньо включених до відповідної групи основних засобів такого сільськогосподарського підприємства за 12 і більше календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (постачання).

31.12. Якщо протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що перевищує 25 відсотків загальної суми оподатковуваних операцій, здійснених за останні дванадцять календарних місяців, то з місяця, що настає за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 цього розділу. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (постачання) активів, попередньо включених до відповідної групи основних засобів такого сільськогосподарського підприємства не пізніше ніж за 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (постачання).

31.13. Сільськогосподарське підприємство (суб'єкт спеціального режиму оподаткування) у строки, встановлені законом, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію.

Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює постачання товарів (послуг), які відповідно до цього Розділу оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:

а) суму податків, нарахованих (отриманих) за ставкою, встановленою підпунктом «б» пункту 31.2 цієї статті, та за ставкою, встановленою підпунктом «а» пункту 15.1 статті 15 цього розділу;

б) розподіл податкового кредиту виходячи з частки виробничих факторів у загальній сумі податкового кредиту.

Податкова декларація, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до законодавства.

31.14. У цій статті терміни вживаються у такому значенні:

31.14.1) виробничі фактори - товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних засобів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних засобів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (постачання) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (постачання) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за звітний період, за винятком продажу (постачання) таких основних засобів;

31.14.2) сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються в результаті діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних);

31.14.3) послуги, супутні сільськогосподарській продукції, - послуги із:

а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;

в) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

г) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);

г) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;

д) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

31.14.4) діяльність у сфері сільського господарства:

а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;

31.14.5) діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) діяльність із садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Кримських та Карпатських гір, що з метою оподаткування цим податком вважається промисловим виробництвом), збирання дикорослих грибів та ягід;

31.14.6) діяльність у сфері рибальства:

а) виловлювання прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) та їх розведення;

б) збір мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей та діяльність з їх розведення;

31.14.7) діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського господарства, рибальства, а також лісового господарства (тільки у частині обробки (переробки) дикорослих грибів та ягід), вважається відповідно діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо таким платником податку;

31.15. Терміни, визначені цією статтею, використовуються з урахуванням класифікації видів економічної діяльності Державного класифікатора України за групами 01.1 - 01.4 розділу 0.1, а також розділів 0.2 та 0.5. Перелік видів діяльності, що підпадають під дію цієї статті, визначений у додатку 11 до цього розділу.

Стаття 32. Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату

32.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню у загальному порядку, встановленому цим Розділом.

32.2. У цій статті терміни вживаються у такому значенні:

а) вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату - товари, включені до кодів 9701 - 9706 УКТ ЗЕД;

б) дилер – особа, яка придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату (далі - культурні цінності) з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, чи діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду та зареєстрована як платник податку;

в) організатор продажу на публічних торгах (аукціонах) – особа, що пропонує товари для аукціонного продажу з метою їх постачання покупцю, що запропонував найвищу ціну за однакових умов платежу, та зареєстрована як платник податку.

32.3. Базою оподаткування за ставкою 20 відсотків для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржа, що дорівнює різниці між ціною продажу таких товарів та ціною їх придбання (без урахування податкуаного на таку маржу), розрахованими за звичайними цінами.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) базою оподаткування за ставкою 20 відсотків є різниця між сумою, яка сплачується організатору продажу на публічних торгах (аукціонах) покупцем таких культурних цінностей, та сумою, яка виплачується (підлягає сплаті) особі, яка виставила такий товар на аукціон (без урахування податку).

У разі ввезення на митну територію України платником податку культурних цінностей база оподаткування визначається відповідно до норм пункту 12.1 статті 12 цього Розділу.

32.4. Норми пункту 32.3 застосовуються лише у разі, коли дилер придбаває культурні цінності у:

а) особи, не зареєстрованої як платник податку;

б) платника податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з цим розділом;

в) платника податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей оподатковується у порядку, встановленому цією статтею;

г) ввозить на митну територію України.

32.5. У разі експорту дилером культурних цінностей нульова ставка податку не застосовується до суми податку, нарахованого на маржу, визначену згідно пункту 32.3 цієї статті.

32.6. Платник податку, який придбаває у дилера культурні цінності, не має права:

а) включати до складу податкового кредиту суму податку, нарахованого таким дилером на його маржу;

б) включати до розрахунку бюджетного відшкодування суми податку, нарахованого таким дилером на його маржу.

32.7. Дилер не має права включати до складу податкового кредиту:

а) податок, сплачений (нарахований) при ввезенні на митну територію України культурних цінностей;

б) податок, сплачений (нарахований) таким дилером на користь платника податку, який не є дилером відповідно до підпункту "б" пункту 32.2 цієї статті, але поставляє такому дилеру культурні цінності.

32.8. Якщо дилер є платником податку на загальних підставах, то податковий облік його операцій з культурними цінностями, у тому числі податковий облік податку, нарахованого на маржу, ведеться окремо від загального податкового обліку.

32.9. Дилер, організатор продажу на публічних торгах, який продає культурні цінності згідно з нормами цієї статті, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку на маржу, розраховану згідно з пунктом 32.3 цієї статті. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається у такої особи.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до підпункту "б" пункту 32.2 цієї статті.

Стаття 33. Прикінцеві положення

33.1. Зміни порядку оподаткування цим податком можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Розділу. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування податком, що відрізняються від зазначених у цьому розділі, пріоритет мають норми цього Розділу. Це правило не поширюється на міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

33.2. У разі використання платниками для розрахунків із споживачами електронних контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

33.3. На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:

звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

оподатковуються за нульовою ставкою операції з поставки товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з отримувачем міжнародної технічної допомоги (реципієнтом) або з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються із бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.

Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та постачання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та постачання послуг на митній території України, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт і постачання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.

33.4. З моменту набрання чинності цим Кодексом запроваджується на 5 років мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг з цього податку.

Blog

Розділ V. Податок на додану вартість