Митний кодекс україни

Вид материалаКодекс
Стаття 2. Митна політика
Стаття 8. Прапор та розпізнавальний знак митної служби України
Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи
Стаття 10. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації
Стаття 12. Митна служба України
Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Стаття 2. Митна політика

Стаття 2. Митна політика

Стаття 2. Митна політика

Стаття 2. Митна політика

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері митного регулювання, спрямованої на забезпечення її митних інтересів та безпеки, а також на досягнення її цілей .

Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митна політика – це складова частина внутрішньої і зовнішньої політики України, що являє собою систему економічних, адміністративних і правових заходів, спрямованих на регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:










1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;










2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних угодах (конвенціях) з митних питань;










3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;










4) законодавство України з питань митної справи.







Кабінет Міністрів України забезпечує проведення митної політики.







Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека

Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека







1. Митні інтереси України – це національні інтереси, забезпечення та реалізація яких досягається здійсненням митної справи.

Митні інтереси України – це національні інтереси, забезпечення та реалізація яких покладено на митну службу України.







2. Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України.

Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України, який дає можливість незалежно від будь-яких зовнішніх і внутрішніх загроз забезпечити здійснення митної справи.




Стаття 3. Митна справа

Стаття 4. Митна справа

Стаття 4. Митна справа

Стаття 3. Митна справа

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

1. Митна справа – це діяльність митної служби України щодо реалізації митної політики, забезпечення митної безпеки держави.

Установлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, справляння митних платежів, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил та інші заходи, спрямовані на реалізацію митної політики України та підвищення митної безпеки, становлять митну справу.

1. Установлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, справляння митних платежів, ведення митної статистики, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил. організація і забезпечення діяльності митних органів та інші засоби, спрямовані на реалізацію митної політики України становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

2. При здійсненні митної справи митна служба України додержується прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Митна справа здійснюється із додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

2. Митна справа здійснюється із додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом.


3. Засади митної справи, у тому числі, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, правові основи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Засади митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

3. Засади митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

4. Здійснення митної справи організовується та забезпечується Кабінетом Міністрів України, який спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Здійснення митної справи організовується та забезпечується Кабінетом Міністрів України, який спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.




Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

5. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

4. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 4. Принципи митного регулювання

Стаття 5. Принципи здійснення митної справи

Стаття 5. Принципи здійснення митної справи

Стаття 4. Принципи здійснення митної справи

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1. Митна справа здійснюється на основі принципів:

Митна справа здійснюється на основі принципів:

Митна справа здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

3) законності;

3) законності та презумпції невинності;

3) законності та презумпції невинності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;




5) спрощення законної торгівлі;

5) спрощення законної торгівлі;

6) ефективності;




6) визнання рівності та правомірності інтересів всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності;

6) визнання рівності та правомірності інтересів всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

5) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;




6) заохочення доброчесності;

8) використання інформаційних та комунікаційних технологій для оброблення всіх митних та торговельних транзакцій в електронному вигляді;

8) заохочення доброчесності;

8) гласності та прозорості.

7) гласності та прозорості.

9) гласності та прозорості;

9) гласності та прозорості;







10) відповідальності усіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.













Стаття 5. Митна територія України

Стаття 6. Митна територія України

Стаття 6. Митна територія України

Стаття 5. Митна територія України

Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

1. Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

1. Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України.

2. Для цілей застосування положень глави 47 цього Кодексу території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

Території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

2. Для цілей застосування положень розділів VIII та ІХ цього Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

Стаття 6. Митний кордон України

Стаття 7. Митний кордон України

Стаття 7. Митний кордон України

Стаття 6. Митний кордон України

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи

Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи

Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи

Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

1. Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у частинах другій та третій статті 4 цього Кодексу, а також з виданих на їх основі актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України з питань митної справи (митне законодавство) складається з цього Кодексу, інших законів України, міжнародних угод, які містять положення з митних питань у тому обсязі, в якому вони застосовуються в Україні.

1. Законодавство України з питань митної справи (митне законодавство) складається з цього Кодексу, інших законів України, міжнародних угод, які стосуються митної справи, у тому обсязі, в якому вони застосовуються в Україні.







Питання, зазначені у статті 3 цього Кодексу можуть регулюватися Президентом України відповідно до Конституції України. Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень на виконання законів України та актів Президента України видає нормативно-правові акти та приймає рішення в галузі митної справи.

2. Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України приймає нормативно-правові акти в галузі митної справи.




2. Відносини, пов’язані зі справлянням митних платежів, регулюються положеннями цього Кодексу в частині, що не охоплюється законодавством України з питань оподаткування.

Відносини, пов’язані зі справлянням мит та податків (митних платежів), регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України, Законом України «Про Єдиний митний тариф України».

3. Відносини, пов’язані зі справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом та Податковим кодексом України.







Митне регулювання здійснюється у відповідності до законодавства України з питань митної справи та законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

4. Митні формальності здійснюються відповідно до цього Кодексу, інших актів законодавства України з питань митної справи, а також законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

3. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.




5. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 8. Прапор та розпізнавальний знак митної служби України










Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації, морські та річкові судна, які перебувають у їх розпорядженні, мають свій прапор. Автотранспортні засоби і повітряні судна, що перебувають у розпорядженні митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, мають розпізнавальний знак.










Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

Стаття 8. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи

Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

1. Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи починаються з 0 годин дня, наступного за днем настання події, з якою пов’язано їх початок, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.

Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи та іншими центральними органами виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Офіційним опублікуванням закону з питань митної справи або нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи чи іншим центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його повного тексту в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Датою офіційного опублікування закону або іншого нормативно-правового акта вважається дата виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

1. Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Офіційним опублікуванням закону з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його повного тексту в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Датою офіційного опублікування закону або іншого нормативно-правового акта з питань митної справи вважається дата виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі якщо такі нормативно-правові акти не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.

2. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на день його офіційного опублікування, цей закон або акт вважається чинним з 24 години зазначеного дня.

Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи визначені днями починаються з 0 годин дня, наступного за днем настання події, з якою пов’язано їх початок, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.

2. Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи, визначені днями, починаються з 0 годин дня, наступного за днем настання події, з якою пов’язано їх початок, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.

Офіційним опублікуванням закону та іншого нормативно-правового акта з питань митної справи вважається його опублікування в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Датою офіційного опублікування нормативно-правового акта вважається дата виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому зазначений акт було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

3. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на певну подію, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем настання цієї події.

3. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на певну подію, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем настання цієї події.

Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи, визначені днями, починаються з 0 годин дня, наступного за датою офіційного опублікування закону або іншого нормативно-правового акта, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.

4. Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

4. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

Якщо строк набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на день його офіційного опублікування, цей закон або акт вважається чинним з 24 години зазначеного дня.

5. Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані митницями, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, а ті, що не підлягають державній реєстрації, – з дня їх видання, якщо в цих актах не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

5. Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані митницями, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, а ті, що не підлягають державній реєстрації, – з дня їх видання, якщо в цих актах не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

Якщо строк набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

6. Офіційним опублікуванням Закону України з питань митної справи або нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи чи іншим центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Днем офіційного опублікування Закону України, нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади вважається день виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було надруковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.










7. Офіційним опублікуванням нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих митницями, вважається опублікування їх у друкованих засобах масової інформації відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.







Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі

Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі

Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі

Стаття 9. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

1. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

1. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.

2. У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.

2. У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

3. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

3. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження у справах про порушення митних правил ведеться на підставі законодавства, що діє під час розгляду справи про правопорушення.



















Стаття 10. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації










1. Уся інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами від суб'єктів господарювання та інших джерел, щодо цих суб'єктів господарювання, інших суб'єктів господарювання та товарів, які переміщуються ними через митний кордон України, може використовуватися митним органом виключно для цілей, передбачених цим Кодексом, і не може без спеціального дозволу цих осіб чи органу, що надав таку інформацію, розголошуватися або передаватися іншим органи державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.










2. Умови, викладені у частині першій цієї статті, не стосуються знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальних питань роботи митниці, інформації, яка не відноситься до конкретних фізичних та/або юридичних осіб, та інформації, яка не може становити комерційну таємницю. Крім того, це не стосується інформації стосовно правопорушень, публічного обговорення в засобах масової інформації проблем митної справи.










3. За розголошення зазначеної у частині першій цієї статті інформації посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із цим Кодексом та законодавством України.

ГЛАВА 2. Структура та організація діяльності митної служби України

ГЛАВА 2. Структура та організація діяльності митної служби України




Главу перенесено в Розділ ХХІ

Стаття 11. Здійснення митної справи

Стаття 11. Місія, функції, обов’язки та основні завдання митної служби України







Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

1. Місією митної служби України є забезпечення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, гарантування безпеки зовнішньої торгівлі та суспільства, захист митних інтересів України.










2. Функції митної служби України – це призначення й сукупність обов’язків по відношенню до держави. Митна служба України виконує фіскальну, економіко-регуляторну, захисну, правоохоронну, контрольно-організаційну, інформаційно-статистичну та міжнародно-комунікаційну функції.










3. Обов’язками митної служби України є надання послуг з митного оформлення товарів, транспортних засобів, контроль за безпечністю та відповідністю при здійсненні митної справи, управління митною інфраструктурою.



















Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

4. Митна служба України, здійснюючи митну справу, виконує такі основні завдання:







1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

1) контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;







2) захист економічних інтересів України;

2) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України;







3) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

3) забезпечення справляння митних платежів у межах компетенції, визначеної законами України з питань оподаткування та цим Кодексом;







4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

4) здійснення контролю правильності нарахування митних платежів на товари після їх митного оформлення (пост-аудит контроль);







5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

5) застосування передбачених законодавством заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;







6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

6) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.







7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

7) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;







8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

8) здійснення, спільно з іншими уповноваженими органами державної влади, заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;







9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

9) розвиток та впровадження інформаційних та телекомунікаційних систем в митній справі, автоматизація митних процедур;







10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

10) здійснення аналізу та управління ризиками з метою спрощення процедур митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;







11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

11) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;







12) ведення митної статистики;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;







13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) видача сертифікатів про походження та верифікація сертифікатів про походження товарів з України, якщо це передбачено міжнародними договорами;







14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

14) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;










15) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають митні послуги або здійснюють операції з товарами, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем;










16) накопичення інформації щодо здійснення митної справи, її аналіз та розроблення на його підставі рішень щодо вдосконалення митної справи;










17) надання послуг з митного контролю та оформлення на підставі електронних документів (електронне декларування);










19) здійснення міжнародного співробітництва у галузі митної справи, забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;










20) обмін інформацією про товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, з митними органами інших країн та міжнародними організаціями;










21) співпраця з бізнесом, створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзитові, збільшення товаробігу та пасажиропотоку через митний кордон України;










22) здійснення зв’язків з громадськістю, забезпечення довіри суспільства до митної служби і послуг, які нею надаються;










23) управління об’єктами митної інфраструктури, розвиток матеріально-технічного забезпечення митних органів;










24) управління персоналом та підготовка фахівців з митної справи;










25) запобігання та протидія появам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України;










26) реалізація політики митної етики.







Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.










Стаття 12. Митна служба України

Стаття 12. Митна служба України







Митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

1. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів та організацій.







Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

2. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, митниці, митні пости, а також спеціалізовані митні органи.







Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи

Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи







Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, організацій та підприємств щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.








Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи здійснює свої повноваження на всій митній території України. Йому підпорядковані митні органи, митні організації та підприємства.







Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.







Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.










Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України.

4. Створення, реорганізація та ліквідація спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи здійснюються Президентом України.