2. Мікроекономіка Тема Економічна політика
| Вид материала | Документы |
- Тя освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра за спеціальністю "Економічна, 404.15kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 596.31kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 586.84kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 695.24kb.
- Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної І практичної підготовки, 370.99kb.
- Україна в 20-х роках ХХ століття, 287.19kb.
- 12 квітня 2011 р, 268.71kb.
- 1. Закон пропозиції. Взаємодія попиту І пропозиції. Ринкова рівновага. Сутність, 17.16kb.
- 1. Назва модуля, 29.89kb.
- 1 Предмет історії економіки та економічної думки. Первісна доба та Cтародавній світ, 588.42kb.
Приймальна комісія працює за адресою:
Одеса, вул. Генуезька, 22, каб. 218, 219.
Тел. (048) 741-48-84, (0482) 63-86-55
Кафедра управління проектами:
каб. 313, 314. Тел. (048) 729-76-69
Понеділок-п’ятниця з 9.00 до 17.00;
субота з 10.00 до 15.00
(під час роботи приймальної комісії)
ІІ. Програма вступних екзаменів
та перелік тестових питань
Управління підприємницькою діяльністю
1. Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництв.
2. Характер дії економічних законів і механізми їх використання.
3. Економічна система суспільства та її основні структурні елементи.
4. Економічний зміст власності, її форми та історичні види.
5. Загальні засади економічного розвитку.
6. Товарне виробництво, гроші і витрати виробництва.
7. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес.
Список рекомендованих джерел
1. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. / В.Г.Бодров. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 102 c.
2. Дзюбик С.Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування: Навч. посіб. / С.Д.Дзюбик. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 168 с.
3. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 481 с.
4. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: Б.Д.Гаврилишин, С.В.Мочерний (відп. ред.), О.А.Устенко (заст. відп. ред.) та ін. - К.: ВЦ "Академія", 2001-2003.
5. Івашов М.Ф. Актуальні питання економічної теорії та практики її застосування в державному управлінні: Навч. посіб. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 56 с.
6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н.Климко; Кол. авт.: Г.Н.Климко, Л.О.Каніщенко, В.М.Пригода, В.Г.Бодров та ін. - 5-те вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2004. - 616 c.
1. Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва
1. Головна ознака, що характеризує потреби в економічному сенсі, - це:
а) різноманітність;
б) неподільність;
в) безмежність.
2. Обмеженість ресурсів означає, що:
а) у суспільства вони є у такій кількості, що їх не вистачає для виробництва необхідних товарів і послуг;
б) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання;
в) за їх допомогою неможливо забезпечити одночасне і повне задоволення всіх наявних потреб.
3. Виробничі економічні потреби - це:
а) потреби у споживчих товарах;
б) потреби у засобах дозвілля та відпочинку;
в) потреби у робочій силі та засобах виробництва, виробничих технологіях.
4. Речовина природи є економічним благом, якщо:
а) може бути спожита без процесу виробництва;
б) є доступною для споживання;
в) процесу його споживання передує процес переробки, тобто вплив людини.
5. Із збільшенням кількості одиниць блага, які є у розпорядженні споживача, загальна корисність цього блага:
а) зменшується;
б) залишається незмінною;
в) збільшується.
2. Характер дії економічних законів і механізми їх використання
1. Закон попиту за всіх інших рівних умов встановлює:
а) прямий зв’язок між кількістю і ціною товару, що може бути куплений споживачами;
б) прямий зв’язок між ціною та якістю товару;
в) зворотний зв’язок між ціною і кількістю товару, що може бути куплений споживачами.
2. Закон пропозиції за інших рівних обставин встановлює:
а) зворотний зв’язок між ціною і кількістю товару, що пропонується для продажу;
б) прямий зв’язок між ціною та якістю товару;
в) прямий зв’язок між ціною і кількістю товару, що пропонується для продажу.
3. Економічні закони відображають:
а) взаємодію сил природи;
б) відношення людей до сил природи;
в) істотні, стійкі, такі, що повторюються, внутрішні причинно-наслідкові зв’язки та залежності реальних економічних явищ і процесів.
5. Закони природи вічні, а закони економічні закони - історичні:
а) так;
б) ні.
6. Закони природи нейтральні до людських бажань і мотивів поведінки, а економічні закони діють через людей, які мають певну мету й певні матеріальні інтереси:
а) так;
б) ні.
7. Закони природи є об’єктивними, а економічні закони - суб’єктивними:
а) так;
б) ні.
8. Закони природи є абсолютними, тоді як економічні закони діють як певні тенденції
а) так;
б) ні.
9. Економічні закони, як і закони природи, можуть мати формалізоване вираження:
а) так;
б) ні.
3. Економічна система суспільства та її основні структурні елементи
1. Економічна система - це:
а) сукупність приватних виробників товарів і послуг;
б) сукупність продуктивних сил суспільства;
в) сфера функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності.
2. Вихідною ознакою для класифікації сучасних моделей економічної системи є:
а) продуктивність праці;
б) рівень життя населення;
в) форми власності на засоби виробництва.
3. Змішана економіка - це:
а) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у державній власності, а основним регулятором економіки є ринковій механізм;
б) економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у приватній власності, а основним регулятором економіки є директивний план;
в) економічна система, в якій співіснують приватна та державна власність і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.
4. Які з наведених ознак не є характеристиками ринкової економіки:
а) конкуренція;
б) свобода підприємницького вибору;
в) централізоване директивне планування.
6. Продуктивні сили суспільства - це:
а) робоча сили і виробничі відносини;
б) засоби виробництва;
в) робоча сила і засоби виробництва.
7. Засоби виробництва - це:
а) весь капітал, що використовується у виробництві;
б) трудові ресурси і капітал;
в) засоби і предмети праці.
4. Економічний зміст власності, її форми та історичні види
1. Власність в економічному розумінні - це:
а) відношення людини до речі;
б) сама річ;
в) відносини між людьми з приводу речей.
2. Економічна форма реалізації прав власності - це:
а) виключно продаж об’єкта власності;
б) передача об’єкта власності у спадок;
в) економічні відносини, що забезпечують власнику отримання доходу від об’єкта власності.
3. Якщо виробництво здійснюється в інтересах окремого індивідуума, то це:
а) колективна власність і колективне привласнення;
б) суспільна власність і суспільне привласнення;
в) приватна власність і приватне привласнення.
4. Приватна власність - це форма закріплення за окремим індивідуумом прав:
а) володіння певним майном;
б) користування і розпорядженням певним майном;
в) володіння, користування і розпорядження певним майном.
5. Ринкова система господарювання базується на:
а) державній власності на засоби виробництва;
б) колективні власності на засоби виробництва на засоби виробництва;
в) приватній власності на засоби виробництва.
6. Приватизація - це процес передачі (продажу) державного майна в колективну або приватну власність:
а) так;
б) ні.
5. Загальні засади економічного розвитку
1. Фундаментальна економічна суперечність суспільного розвитку - це:
а) суперечність між матеріальними потребами суспільства й економічною політикою держави;
б) суперечність між рівнем економічного розвитку країни й інтелектуальним рівнем нації;
в) суперечність між безмежними матеріальними потребами людей і обмеженими економічними ресурсами.
2. Обмеженість ресурсів в економічному розумінні означає:
а) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання;
б) ресурсів вистачає лише на виробництво засобів виробництва;
в) неможливість одночасного і повного задоволення всіх наявних потреб суспільства.
3. Економіка є ефективною, якщо в ній досягнуті:
а) повна зайнятість трудових ресурсів;
б) повне використання природних ресурсів;
в) повне використання виробничих ресурсів.
4. Початковою фазою економічного циклу є депресія:
а) так;
б) ні.
5. Що розуміють під ефективністю економіки:
а) темпи економічного зростання в країні;
б) зростання курсу національної валюти;
в) співвідношення між результатами і витратами виробництва товарів і послуг у країні.
6. Якщо працівник втратив роботу у зв’язку зі скороченням обсягу виробництва, то виникає безробіття:
а) природне;
б) структурне;
в) циклічне.
6. Товарне виробництво, гроші і витрати виробництва
1.Товар - це:
а) благо, яке не є продуктом праці, але корисне для людини;
б) річ, яка має споживчу вартість або корисність;
в) продукт праці, який виробляють для обміну чи продажу.
2. Гроші - це:
а) предмет домовленості між людьми;
б) умовність, яка не має власної вартості;
в) товар, який виконує особливу функцію загального еквівалента.
3. Змінні витрати виробництва - це:
а) альтернативні витрати виробництва;
б) витрати, які мають місце поза залежністю від зміни обсягу виробництва;
в) витрати, які змінюються залежно від зміни обсягу виробництва.
4. Яка з наведених ознак характерна лише для товарного виробництва:
а) суспільний поділ праці;
б) універсалізація праці;
в) економічна відокремленість виробників і розвиток обміну.
5. Яку функцію виконують кредитні гроші:
а) засобу обігу;
б) засобу нагромадження;
в) засобу платежу.
6. Які з перерахованих благ мають абсолютну ліквідність:
а) акції;
б) нерухомість;
в) гроші.
7. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес
1. Економічне зростання вимірюється:
а) приростом грошової маси;
б) зниженням загального рівня цін;
в) приростом реального валового внутрішнього продукту.
2. Головними чинниками економічного зростання в розвинутих країнах є:
а) збільшення обсягу робочого часу;
б) збільшення обсягу використання матеріальних ресурсів;
в) технологічні зміни у виробництві.
3. Економічний розвиток характеризує якісні зміни в економіці:
а) так;
б) ні.
4. Економічне зростання та економічний розвиток є тотожними процесами:
а) так;
б) ні.
5. Економічне зростання вимірюється:
а) приростом грошової маси;
б) зниженням загального рівня цін;
в) приростом реального ВВП.
6. Найбільш суттєвим фактором економічного зростання у розвинутих країнах світу нині є:
а) збільшення обсягу основного капіталу;
б) збільшення чисельності зайнятого у виробництві населення;
в) позитивні технологічні зміни у виробництві товарів і послуг.
7. Економічне зростання забезпечує безпосередню залежність між збільшенням кількості товарів і послуг і збереженням навколишнього середовища:
а) так;
б) ні.
1. Предмет і теоретичні засади мікроекономіки.
2. Попит і пропозиція.
3. Ринкова рівновага.
4. Теорія виробництва.
5. Теорія ринкових структур.
6. Загальна рівновага і ефективність: економічна теорія добробуту
Список рекомендованих джерел
1. Блауг Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з англ. І.Дзюб. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001.
2. Макконнелл К.Р, Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Ч. 2. Мікроекономіка. - Л.: Просвіта,1999.
3. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти / За ред. С.М. Будаговської. - К.: Основи,1998.
4. Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка. -К.: Основи, 1997.
5. Cемюельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. - К.: Основи, 1998.
1. Предмет і теоретичні засади мікроекономіки
1. Що з переліченого нижче є предметом вивчення курсу "Мікроекономіка":
а) взаємовідносини людини та природи;
б) економічні явища, які відображають функціонування економіки як єдиного цілого;
в) прийняття рішень та поведінку окремих економічних одиниць.
2. Який з перелічених нижче ресурсів є нематеріальним:
а) земельні ресурси;
б) інформаційні ресурси;
в) підприємницький хист.
3. Що з переліченого нижче не є відображенням сутності економічної моделі:
а) ідеальний тип економічної політики;
б) інструмент для формування стратегій економічного розвитку;
в) пояснення, як функціонує економіка у цілому та окремі її сегменти.
4. Що з переліченого нижче вивчається в курсі "Мікроекономіка":
а) динаміка ВВП;
б) економічний стан конкретного підприємства;
в) загальний рівень цін на товари та послуги.
5. Що з переліченого нижче вивчає позитивна економічна теорія:
а) наявна економічна ситуація;
б) перспективи економічного розвитку;
в) позитивні та негативні тенденції суспільного розвитку.
6. Що з переліченого нижче належить до чинників економічного зростання в умовах дії закону зменшення продуктивності факторів виробництва:
а) залучення додаткових ресурсів призведе до їх подорожчання;
б) необхідно забезпечити раціональне використання наявних ресурсів та ефективне використання усе зростаючої кількості додаткових ресурсів;
в) приріст додаткових ресурсів не збільшить, а зменшить загальний обсяг виробництва.
2. Попит і пропозиція
1. Що з переліченого нижче не належить до факторів, що визначають рівень попиту:
а) доходи споживача;
б) ціна товару чи послуги;
в) очікування виробника.
2. Що з переліченого нижче визначає попит на ресурси:
а) державна політика;
б) ціни даного та взаємодоповнюючих ресурсів;
в) ціни на товари конкурентів.
3. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "пропозиція":
а) бажання та здатність людей стати споживачами товарів (послуг);
б) бажання та здатність продавців заповнити ринок різними товарами та послугами;
в) сукупність благ, пропонованих на ринку.
4. Що з переліченого нижче належить до факторів, що визначають рівень пропозиції:
а) державне регулювання та конкуренція на ринку;
б) очікування зміни ціни на продукцію та ресурси;
в) усі попередні відповіді правильні.
5. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "ринкова рівновага":
а) така ситуація, коли доходи споживачів відповідають розміру пропозиції відповідного ринку;
б) такий стан ринку, коли обсяги попиту збігаються з обсягами пропозиції;
в) такий стан ринку, коли споживачі можуть максимально задовольняти свої потреби.
6. Про яке з перелічених нижче понять йде мова, якщо воно відображає "бажання та здатність економічних суб’єктів стати споживачами товарів і послуг":
а) попит;
б) пропозиція;
в) споживання.
7. Що з переліченого нижче визначає рівень пропозиції:
а) вмотивованість працівників;
б) ринкова кон’юнктура;
в) технологія виробництва.
3. Ринкова рівновага
1. Який з перелічених нижче видів безробіття найбільшою мірою сприяє фіаско ринку:
а) інституційне;
б) фрикційне;
в) циклічне.
2. Що з переліченого нижче відповідає сутності поняття "корисність товару":
а) задоволення, яке отримують споживачі від користування товаром;
б) споживчі властивості товару;
в) поєднання ціни та якості.
3. Що з переліченого нижче є відображенням "ефекту доходу":
а) знижка за дисконтною карткою;
б) гроші, отримані студентом від батьків;
в) підвищення розміру заробітної плати.
4. Що відповідає сутності поняття "ефект":
а) результат, наслідок виробництва;
б) різниця між виручкою і собівартістю виробництва продукції;
в) свідчення того, наскільки ефективно ведеться виробництво.
5. Якому із перелічених нижче типу економічних систем притаманна проблема того, "що, як і для кого виробляти":
а) будь-яка економічна система;
б) командно-адміністративна економіка;
в) ринкова економіка.
6. За яких із перелічених нижче умов проблема "як виробляти" не існує:
а) в інформаційному суспільстві;
б) якщо економіка не відчуває дії закону зменшення доходності факторів виробництва;
в) якщо кількість виробничих ресурсів жорстко зафіксовано і "прив’язано" до конкретних товарів.
4. Теорія виробництва
1. На яку з перелічених нижче проблем спрямоване вирішення питання "що, як і для кого виробляти":
а) визначення параметрів та структури виробництва;
б) максимізація зайнятості;
в) стимулювання економічного зростання.
2. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "як виробляти" в умовах ринкової економіки:
а) динаміка та обсяги попиту на кінцевий продукт;
б) прагнення виробників мінімізувати виробничі витрати та максимізувати прибутковість;
в) рівень спеціалізації виробництва.
3. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "що виробляти" в умовах ринкової економіки:
а) вибір між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання;
б) розвиток ринку досконалої конкуренції;
в) ступінь та засоби державного регулювання виробничої сфери.
4. Що з переліченого нижче відіграє вирішальну роль під час вирішення проблеми "для кого виробляти" в умовах ринкової економіки:
а) рівень конкуренції на внутрішньому ринку;
б) рівень платоспроможного попиту і особистих переваг різних покупців;
в) споживачі відмовляються купувати менш привабливі для них товари.
5. Про який із перелічених нижче показників йде мова, якщо той відображає "величину, на яку змінюється сукупних дохід у результаті збільшення кількості реалізованої продукції на одиницю":
а) граничний дохід;
б) граничний прибуток;
в) прибуток.
6. У чому полягає економічна роль уряду:
а) встановлення рівноваги між попитом і пропозицією;
б) дієве втручання у функціонування ринку із спрямованням його діяльності на досягнення максимального рівня ефективності товарообміну;
в) наповнення державного бюджету.
7. Що з переліченого нижче є наслідком "ефективності під час розподілу":
а) ситуація, за якої неможливо шляхом перерозподілу наявної кількості благ задовольнити потреби однією людини, не завдавши шкоди задоволенню потреб іншої людини;
б) ситуація, коли розподіл суспільного продукту здійснюється відповідно до власності на засоби виробництва;
в) ситуація, коли усі індивіди отримали однакову кількість суспільного продукту.
5. Теорія ринкових структур
1. Що з переліченого нижче зазвичай не відбувається на олігопольному ринку:
а) максимальне використання виробничих потужностей;
б) обмеження обсягів виробництва;
в) фіксування цін.
2. Що з переліченого нижче є умовою максимізації прибутку:
а) збільшення граничної вартості;
б) зменшення граничних витрат;
в) збільшення різниці між доходами і видатками.
3. Цінова дискримінація - це:
а) підвищення цін на товар більш високої якості;
б) реалізація різним покупцям однієї й тієї самої продукції за різними цінами;
в) різниця в оплаті праці за національністю або за статтю.
4. Що з переліченого нижче належить до переваг цінового механізму:
а) забезпечення ефективного розподілу ресурсів;
б) надання свободи вибору усім економічним суб’єктам;
в) сприяння стабільному розвитку економіки.
5. До якого з переліченого нижче видів монополій належить "Укртелеком":
а) відкрита;
б) закрита;
в) природна.
6. Який із перелічених нижче засобів захисту зазвичай застосовують закриті монополії:
а) авторське право, патенти, ліцензії;
б) виробництво унікальної продукції;
в) економія на масштабах виробництва.
7. Що з переліченого нижче розкриває зміст поняття "цінова війна":
а) встановлення цін на рівні вищому, ніж у конкурентів;
б) встановлення цін на рівні нижчому, ніж у конкурентів;
в) почергове зниження ціни конкурентами з метою заволодіння олігопольним ринком, яке призводить до встановлення ціни рівноваги.
6. Загальна рівновага і ефективність: економічна теорія добробуту
1. Економічна теорія добробуту:
а) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої виробничих можливостей хоче перебувати суспільство;
б) дає спосіб вирішення задачі, визначаючи, у якій точці кривої можливих корисностей хоче перебувати суспільство;
в) дає можливість оцінити соціальну бажаність різних економічних станів.
2. При аналізі загальної рівноваги, коли попит на насіння соняшнику змінюється, економіст досліджує вплив цієї зміни:
а) тільки на ринку насіння соняшнику;
б) на всіх ринках, де насіння соняшнику є змінником, доповнювачем або ресурсом;
в) на ринку олії.
3. Ринки неефективні, якщо:
а) відсутні зовнішні ефекти;
б) відсутня конкуренція;
в) доходи розподіляються несправедливо.
4. Аналіз часткової рівноваги на ринку нафти відрізняється від аналізу загальної рівноваги в економіці тим, що:
а) не треба розглядати вплив зміни ціни на нафту на стан всіх інших суміжних ринків;
б) потрібно брати до уваги вплив здешевлення нафти на стан рівноваги на ринку пального;
в) ці два види аналізу нічим не відрізняються один від одного.
5. Економічна теорія добробуту:
а) ґрунтується на нормативних аспектах економічної теорії;
б) є складовою позитивної економічної теорії;
в) базується на припущеннях інституціональної економіки.
6. Передумовою аналізу загальної рівноваги є:
а) припущення щодо відсутності змін цін на ресурси;
б) припущення щодо досконалої конкуренції на всіх ринках;
в) припущення щодо послідовної економічної політики уряду.
7. Умови ефективності розміщення ресурсів:
а) еквівалентні умовам ефективності в споживанні товарів/послуг;
б) виконуються, якщо неможливий перерозподіл ресурсів, що збільшує обсяги виробництва якогось товару/послуги без одночасного зменшення обсягів виробництва якогось іншого товару/послуги;
в) використовуються для формування соціальної політики.
1. Роль та функції держави в сучасних економічних системах.
2. Сутність державного регулювання економіки.
3. Система органів державного регулювання економіки.
4. Методи та форми державного регулювання економіки.
Список рекомендованих джерел
1. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 104 с.
2. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 392 с.
3. Гаман М.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 217 с.
4. Державне регулювання економіки: Підруч. для студ. екон. спец. вузів / І.Р.Михасюк, А.Ф.Мельник, М.І.Крупка, З.М.Залога; За ред. І.Р.Михасюка. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: Атіка; Ельга-Н, 2002. - 592 с.
5. Дзюбик С.Д. Сучасна економічна теорія і проблеми її застосування: Навч. посіб. / С.Д. Дзюбик. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 168 с.
6. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: Б.Д.Гаврилишин, С.В.Мочерний (відп. ред.), О.А.Устенко (заст. відп. ред.) та ін. - К.: ВЦ "Академія", 2001-2003.
1. Роль та функції держави в сучасних економічних системах
1. Економічна функція держави полягає у:
а) забезпеченні територіальної цілісності країни;
б) забезпеченні прав і свобод людини і громадянина;
в) створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суб’єктів господарювання.
2. Серед основних завдань державного регулювання в сучасній ринковій економіці є:
а) повна заміна ринкового механізму регулювання;
б) послаблення конкуренції;
в) контроль за рівнем зайнятості та інфляції.
3. До функцій держави в ринковій економіці не відносяться:
а) законотворча діяльність;
б) підтримка конкурентного середовища;
в) тотальний контроль за встановленням цін на продукцію приватного сектору.
4. Якщо економічні проблеми розвитку країни вирішуються частково ринком, а частково - урядом, то економіка країни є:
а) адміністративно-командною;
б) ринковою;
в) змішаною.
5. Мінімальна функція держави в сучасній ринковій економіці - це:
а) повна заміна ринкових регуляторів економіки державними;
б) забезпечення тотального державного контролю над ринковими процесами та відносинами;
в) створення правової бази, захист конкуренції, усунення (мінімізація) негативних екстерналій, розподіл і перерозподіл доходів, виробництво суспільних товарів і послуг.
6. Економічний лібералізм - це:
а) система регулювання економіки, в якій держава відіграє домінуючу роль;
б) жорстко централізоване, тотальне планове управління соціально-економічним розвитком країни;
в) система регулювання економіки, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.
7. Державний сектор економіки - це:
а) державні фінансові ресурси, необхідні державі для виконання нею відповідних функцій;
б) підприємства, які є економічною базою для здійснення державою підприємницької діяльності;
в) комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково перебувають у власності держави та використовуються нею для виконання економічних, соціальних та політичних функцій.
2. Сутність державного регулювання економіки
1. Об’єктами державного регулювання в умовах ринкової економіки є:
а) профспілки і союзи підприємців;
б) центральні і місцеві органи влади;
в) галузі, сфери економіки.
2. Об’єктом державного регулювання економіки виступає:
а) система органів виконавчої влади;
б) сукупність наддержавних органів та інституцій;
в) сукупність економічних процесів, відносин, явищ.
3. Основні цілі державного регулювання ринкової економіки - це забезпечення:
а) тотального державного контролю над ринковими процесами;
б) повної заміни ринкових регуляторів економічних процесів;
в) макроекономічної стабільності і ефективності, конкурентоспроможності національної економіки.
4. Принцип мінімальної достатності в державному регулюванні економіки означає, що держава:
а) використовує обмежений арсенал засобів впливу (правові та економічні методи);
б) зосереджує зусилля на розв’язанні стратегічних економічних проблем;
в) виконує тільки ті функції, які ринок виконати не може або виконує погано.
5. Дерегуляція економіки - це:
а) форма державного регулювання економіки, яка включає тільки економічні методи державного впливу на економічні процеси;
б) проведення адміністративної реформи;
в) відмова держави від втручання в економічне життя суспільства.
6. Регуляторна політика держави - це:
а) заходи держави, що передбачають реалізацію абсолютних та порівняльних переваг країни;
б) вид політико-правової реформи, здійснюваної у сфері виконавчої влади;
в) система заходів щодо регламентації, підтримки і розвитку підприємництва.
7. Об’єктом державного регулювання економіки є економічні процеси, відносини і явища, які формуються і здійснюються:
а) виключно на мікрорівні;
б) виключно на макрорівні;
в) на мікро- і макрорівні.
8. Необхідність державного регулювання економіки зумовлена:
а) потребою забезпечення тотального державного контролю за економічною поведінкою ринкових суб’єктів господарювання;
б) заміною ринкових регуляторів економічних процесів;
в) створенням умов для ефективного функціонування ринкового механізму господарювання, усуненням негативних наслідків ринкових процесів, захистом національних інтересів на світовому ринку.
3. Система органів державного регулювання економіки
1. Верховна Рада України входить до системи органів державного регулювання економіки:
а) так;
б) ні.
2. Національний банк України не входить до системи органів державного регулювання економіки:
а) так;
б) ні.
3. Основними суб’єктами державного регулювання економіки є:
а) галузі, сфери і сектори економіки, регіони, соціально-економічні процеси та явища;
б) господарюючі суб’єкти;
в) законодавчі, виконавчі та судові органи державної влади.
4. Суб’єктами державного регулювання економіки є:
а) підприємства і організації різних форм власності;
б) підприємства і організації державної форми власності;
в) законодавчі, виконавчі і судові органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські, професійні організації, рухи, асоціації, виробничі колективи, соціальні групи в частині делегованих повноважень.
5. До центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні належить:
а) бюджетний комітет Верховної Ради України;
б) Рада з вивчення продуктивних сил України;
в) Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.
6. Основним органом грошово-кредитного регулювання в Україні є:
а) Міністерство фінансів України;
б) Ощадний банк України;
в) Національний банк України.
7. Запровадження місцевих податків і зборів в Україні належить до компетенції:
а) Верховної Ради України;
б) Міністерства фінансів України;
в) місцевих рад.
8. Державний бюджет України затверджується:
а) Кабінетом Міністрів України;
б) Міністерством фінансів України;
в) Верховною Радою України.
4. Методи та форми державного регулювання економіки
1. Класифікація методів державного регулювання економіки за формою впливу включає:
а) методи прямого та непрямого впливу;
б) економічні, моральні методи;
в) правові, економічні, адміністративні методи.
2. Індикативне планування значною мірою властиве:
а) адміністративно-командній економіці;
б) перехідній економіці;
в) змішаній економіці.
3. Методи державного регулювання економіки - це:
а) єдність продуктивних сил, виробничих, техніко-економічних відносин та господарського механізму;
б) сукупність адміністративних важелів, за допомогою яких держава здійснює економічну політику;
в) способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їх ефективного функціонування відповідно до пріоритетів державної економічної політики.
4. До адміністративних (прямих) методів державного регулювання економіки не належить:
а) державна закупівля товарів і послуг;
б) ліцензування певних видів господарської діяльності;
в) індикативне планування.
5. Регуляторна політика держави у сфері господарської діяльності спрямовується на:
а) повне скасування адміністративних обмежень, встановлених державою у сфері господарської діяльності;
б) посилення адміністративного впливу на діяльність суб’єктів господарювання;
в) вдосконалення правового регулювання господарських відносин, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів щодо господарської діяльності.
6. Прикладом прямого державного регулювання цін виступає:
а) грошова емісія;
б) зміна облікової ставки;
в) встановлення податку на додану вартість і акцизів.
7. Сутність економічних методів державного регулювання полягає у:
а) формуванні правового простору діяльності суб’єктів господарювання;
б) створенні адміністративних обмежень у діяльності суб’єктів господарювання;
в) створенні фінансових чи матеріальних стимулів для ефективної діяльності суб’єктів господарювання.
8. До адміністративних методів державного регулювання економіки відносять:
а) встановлення норм амортизації та ставки оподаткування;
б) визначення ставки облікового процента та митних тарифів;
в) встановлення стандартів, видача сертифікатів, ліцензування певних видів діяльності.
9. Макроекономічне планування - це:
а) детальний розпис обсягів виробництва товарів і послуг для всіх суб’єктів господарювання;
б) централізоване встановлення обсягів споживання всіх матеріальних, фінансових, людських ресурсів країни;
в) розробка моделі бажаного майбутнього стану економіки при одночасному визначенні шляхів, способів, засобів і строків досягнення цього стану.
10. Сутність стратегічного макроекономічного планування полягає у:
а) розробці перспективного (довгострокового) макроекономічного прогнозу;
б) підпорядкуванні державі процесу розподілу ресурсів країни;
в) виборі основних пріоритетів розвитку національної економіки, головну роль у реалізації яких відіграє держава.
Сучасні проблеми розвитку суспільства
1. Поняття, основні ознаки та концепції держави.
2. Поняття, ознаки та види органів державної влади.
3. Норми та джерела права.
4. Поняття та види систематизації законодавства.
5. Поняття та види юридичної відповідальності.
6. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
Список рекомендованих джерел
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - С. 141.
2. Закон України про внесення змін до Конституції України // Відом. Верховної Ради України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.
3. Закон України про Кабінет Міністрів України // Відом. Верховної Ради України. - 2007. - № 11. - С. 94.
4. Закон України про судоустрій України // Відом. Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.
5. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Академ. курс: У 2 т. - К., 2006.
6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нац. ун-т внутр. справ. - 2-ге вид. - Х.: Консум, 2005. - 656 с.
1. Поняття, основні ознаки та концепції держави
1. Основними теоріями походження держави є:
а) теологічна, патріархальна, договірна, органічна, матеріалістична (класова), насильства, демократична;
б) патріархальна, теологічна, договірна, матеріалістична (класова), насильства;
в) патріархальна, теологічна, договірна, органічна, матеріалістична (класова), насильства, ціннісна.
2. Назвіть теорію походження держави і права, яка пов’язує їх виникнення з сім’єю, що збільшилась, розрослася, де влада глави держави походить від влади батька над членами сім’ї:
а) теорія насильства;
б) патріархальна;
в) теологічна.
3. Назвіть представників "класової теорії" походження держави і права:
а) Макіавеллі, Гамільтон;
б) Маркс, Енгельс, Ленін;
в) Михайлівський, Бакунін.
4. До основних ознак держави належать:
а) територія, населення, наявність особливого апарату управління, суверенітет, офіційна система оподаткування;
б) територія, населення, наявність особливого апарату управління, державна символіка, офіційна система оподаткування, наявність політичних партій;
в) територія, населення, наявність особливих апаратів управління і легального примусу, суверенітет, офіційна система оподаткування; грошова одиниця, мова, державна символіка, столиця, наявність Конституції.
5. Держава це:
а) система взаємодії людей, які пов’язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в суспільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі і юридичних);
б) система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об’єднань, що добровільно сформувались і перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім втручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку;
в) суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів із використанням, у разі потреби, легального примусу.
6. Функції держави це:
а) основні напрями впливу на волю, свідомість, поведінку суб’єктів права та суспільні відносини з метою їх врегулювання;
б) основні напрями впливу правосвідомості на розвиток суспільних відносин;
в) основні напрями діяльності держави, що відображають її сутність і зміст, а також характеризують те соціальне призначення, яке має держава в суспільстві.
7. Концепція, згідно з якою активне втручання держави в економічне життя є панацеєю від усіх соціальних негараздів, засобом згладжування соціальних суперечностей, оздоровлення і стабілізації економіки називається:
а) концепцією перехідної державності;
б) концепцією держави "загального добробуту";
в) концепцією "конвергенції".
2. Поняття, ознаки та види органів державної влади
1. Система пов’язаних між собою, об’єднаних загальними принципами і цілями державних органів, які наділені повноваженнями та матеріально-технічними засобами щодо здійснення завдань і функцій держави, - це:
а) система органів виконавчої влади;
б) державний апарат;
в) механізми держави.
2. Вищим представницьким і законодавчим органом в Україні є:
а) Верховна Рада України;
б) Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
в) Президент України.
3. Конституційний склад Верховної Ради України -
а) триста народних депутатів України;
б) чотириста п’ятдесят народних депутатів України.
4. Строк повноважень Верховної Ради України становить:
а) 2 роки;
б) 4 роки;
в) 5 років.
5. Вибори народних депутатів України здійснюється за:
а) мажоритарною системою;
б) змішаною системою;
в) пропорційною системою.
6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її конституційного поділу на:
а) центральну, регіональну і місцеву;
б) законодавчу, виконавчу і судову.
7. Як називається принцип організації і діяльності апарату держави, який відображається у побудові основних інститутів (гілок) державної влади на основі чіткого розподілу компетенції з метою запобігання монополізації владних повноважень у руках одного органу?
а) демократичний централізм;
б) поділ влади;
в) бюрократичний централізм.
8. Місцеві державні адміністрації в Україні створюються в:
а) селах, селищах і містах;
б) районах і областях, містах Києві і Севастополі.
3. Норми та джерела права
1. Яким соціальним регуляторам притаманна загальнообов’язковість, нормативність і формальна визначеність?
а) моральним нормам;
б) звичаям та традиціям;
в) правовим нормам.
2. Норма права - це:
а) правила зовнішньої поведінки, які розглядаються членами соціального об’єднання як обов’язкові, здійснюються добровільно, а у разі їх порушення до порушників застосовуються засоби громадського впливу;
б) правила поведінки, які встановлені в певній корпорації (підприємстві, установі, організації) для регулювання відносин між людьми, спрямовані на досягнення цілей її функціонування і вираженні в її статутах, положеннях, рішеннях;
в) загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлення або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
3. Який із перерахованих актів є нормативно-правовим?
а) розпорядження Президента України про святкування дня юриста;
б) наказ про зарахування на посаду;
в) положення про преміювання, затверджене наказом центрального органу виконавчої влади.
4. Яке поняття відповідає визначенню: "це офіційний правовий документ, що містить індивідуальний державно-владний припис компетентного органу"?
а) нормативно-правовий акт;
б) акт застосування норм права;
в) відомчий нормативно-правовий акт.
5. Які нормативно-правові акти приймає вищий орган законодавчої влади?
а) загальні підзаконні нормативно-правові акти;
б) внутрішньо-організаційні нормативно-правові акти;
в) закони.
6. Як називається елемент правової норми, який передбачає умови застосування правової норми?
а) презумпція;
б) гіпотеза;
в) диспозиція.
7. Який елемент норми права передбачає визначення умов її застосування?
а) преюдиція;
б) преамбула;
в) гіпотеза.
8. Які форми права є джерелами національного права в Україні?
а) судові прецеденти;
б) нормативно-правові акти;
в) правові звичаї та традиції.
4. Поняття та види систематизації законодавства
1. Об’єктивно обумовлена системою суспільних відносин структура права, яка складається із взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями, інститутами, - це:
а) система права;
б) правова система;
в) система законодавства.
2. Внутрішня організація масиву упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства, - це:
а) система законодавства;
б) структура законодавства;
в) систематизація законодавства.
3. Поділ нормативно-правових актів на певні групи за їх юридичною силою: закони, укази Президента, постанови уряду - це:
а) субординаційна або ієрархічна (вертикальна) структура законодавства;
б) галузева (горизонтальна) структура законодавства;
в) державно-організаційна (вертикальна) структура законодавства.
4. Поділ нормативно-правових актів за предметом правового регулювання - це:
а) субординаційна або ієрархічна (вертикальна) структура законодавства;
б) галузева (горизонтальна) структура законодавства;
в) державно-організаційна (вертикальна) структура законодавства.
5. Поділ нормативно-правових актів за територіальною ознакою - це:
а) субординаційна або ієрархічна (вертикальна) структура законодавства;
б) галузева (горизонтальна) структура законодавства;
в) державно-організаційна (вертикальна) структура законодавства.
6. Кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, мету і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрями регулювання певної сфери суспільних відносин - це:
а) кодекс;
б) основи законодавства;
в) статут.
7. Єдиний, зведений, юридично і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативно-правовий акт - це:
а) кодекс;
б) збірка нормативно-правових актів;
в) статут.
5. Поняття та види юридичної відповідальності
1. Основні напрями застосування примусових заходів щодо правопорушників з метою забезпечення реалізації права, попередження правопорушень, покарання і виправлення правопорушників, відновлення порушених прав - це:
а) принципи юридичної відповідальності;
б) функції юридичної відповідальності;
в) примусові державно-правові заходи.
2. Передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) визнання особою обмежень особистого, організаційного і майнового характеру - це:
а) державний примус;
б) юридична відповідальність;
в) правозастосовча діяльність.
3. Функцією юридичної відповідальності не є:
а) правоохоронна;
б) виховна;
в) організаційна.
4. Видом юридичної відповідальності не є:
а) конституційна;
б) адміністративна;
в) політична.
5. Сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та необхідною, - це:
а) підстави юридичної відповідальності;
б) стадії юридичної відповідальності.
6. Видами юридичної відповідальності є:
а) дисциплінарна відповідальність;
б) кримінально-процесуальна відповідальність;
в) етична відповідальність.
7. Дисциплінарне стягнення як вид юридичної відповідальності застосовують:
а) особи, наділені правом призначення на посаду;
б) керівники структурних підрозділів;
в) вищестоящі керівники.
6. Конституційно-правовий статус людини і громадянина
1. Чи можуть бути скасовані права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України?
а) так;
б) ні.
2. Права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України:
а) є вичерпними;
б) не є вичерпними.
3. Конституційні права і свободи людини і громадянина України:
а) не можуть бути обмеженими;
б) можуть бути обмеженими у випадках, передбачених Конституцією України.
4. Найвищою соціальною цінністю в Україні визнаються:
а) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси;
б) людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека.
5. Громадянин України:
а) може бути позбавлений громадянства України;
б) не може бути позбавлений громадянства України.
6. Громадянин України:
а) має право змінити громадянство;
б) не має права змінити громадянство.
7. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів:
а) не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
б) допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
1. Політична система: зміст, функції, структура.
2. Становлення і розвиток політичної системи та політичного процесу в Україні.
3. Основні сфери суспільного буття.
4. Сутність та критерії суспільного прогресу
Список рекомендованих джерел
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - Х.: Прус, 2006. - 55 с.
2. Антоненко В.Г., Бабкін В.Д., Бабкіна О.В., Бебик В.М., Головатий М.Ф., Горбатенко В.П. Політологія: підручник / О.В.Бабкіна (ред.), В.П.Горбатенко (ред.). - 3-тє вид., перероб., доп. - К. : Академія, 2008. - 567c. - (Серія "Альма-матер"). - ISBN 978-966-580-2*58-7.
3. Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии. - М., 2004. - 468 с.
4. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політологія: навч. посіб. - 7-ме вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 415с. - Бібліогр.: с. 414-415. - ISBN 978-966-346-467-1.
5. Дмитренко М.А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції / Нац. педагог. ун-т ім. М.П.Драгоманова; Ін-т оперативної діяльності та державної безпеки. - К. : Знання України, 2008. - 544 с. - Бібліогр.: с. 514-540. - ISBN 978-966-316-210-2.
6. Князєв В.М., Бакаєв Ю.В. Громадянське суспільство в контексті реалій сучасної України // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 26-38.
7. Організаційна культура: навчально-методичний посібник навчальної дисципліни "Філософські засади державного управління" / Уклад.: В.М.Князєв, Т.Е.Василевська, А.В.Ліпенцев. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. - 32 с.
8. Філософія: Навч. посіб. / І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.М.Князєв та ін.; За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 2004. - 516 с.
1. Політична система: зміст, функції, структура.
1. Основу державного устрою складає:
а) форма правління;
б) система політичних партій;
в) економічна та культурні підсистеми суспільства.
2. Для правової держави характерно:
а) підкорення влади праву;
б) політична доцільність як основа для прийняття управлінських рішень;
в) домінування держави над усіма сферами суспільства.
3. Основою правової держави є:
а) демократичний політичний режим;
б) авторитарний політичний режим;
в) тоталітарний політичний режим.
4. До основ соціальної держави не належить:
а) високий рівень економічного розвитку;
б) розвинене громадянське суспільство;
в) встановлення меж та міри влади.
5. До одного з основних напрямів діяльності соціальної держави належить:
а) формування умов для всебічного розвитку особистості;
б) створення умов для розвитку приватної власності;
в) реалізація принципу "кожен сам за себе".
6. За територіально-адміністративним устроєм Україна є:
а) унітарною державою;
б) конфедерацією;
в) республікою.
7. До атрибутів держави не належить:
а) населення;
б) влада;
в) публічний договір.
8. Хто безпосередньо контролює діяльність органів місцевого самоврядування:
а) відповідні виборні представницькі органи на місцях;
б) Президент;
в) уряд.
2. Становлення і розвиток політичної системи та політичного процесу в Україні
1. Політичні процеси ділять на:
а) локально-регіональні;
б) ефективні;
в) законні.
2. До просторового континууму політичного життя не належить рівень:
а) локальний;
б) регіональний;
в) індивідуальний.
3. Макрополітика визначається діяльністю:
а) держави-нації;
б) окремих індивідів;
в) парламенту окремої держави.
4. Одним з інститутів, що визначає мегаполітику, є:
а) ООН;
б) Верховна Рада України;
в) Президент.
5. Суб’єктом мікрополітики є:
а) система соціальних інститутів;
б) соціальна група;
в) інститути громадянського суспільства.
6. Для політичної статики притаманне:
а) перехід від одного стану до іншого;
б) збереження морфологічних структур;
в) пошук нових моделей відносин між головними акторами на політичній сцені.
7. Політичний протест це:
а) різновид негативної реакції індивіда (групи) на сформовану в суспільстві політичну ситуацію або конкретну дію окремих органів держави й політичних опонентів;
б) негативна реакція індивіда на економічну кризу;
в) реакція соціуму на гальмування державними органами влади економічного розвитку суспільства.
8. Базові політичні процеси характеризують:
а) способи включення широких соціальних верств у відносини з державою;
б) розвиток місцевого самоврядування;
в) непринципові впливи на домінуючі форми і способи функціонування влади.
9. Явний політичний процес базується на:
а) публічних домаганнях до влади громадян з приводу реалізації своїх інтересів;
б) діяльності неоформлених політичних інститутів;
в) неформальних взаємозв’язках між політиками.
10. Режим розвитку політичного процесу визначається:
а) виведенням політики держави на рівень, що дозволяє адекватно відповідати на нові соціальні вимоги населення;
б) розпадом політичної цілісності;
в) чіткою ієрархічною розбудовою стосунків між державою і суспільством.
3. Основні сфери суспільного буття
1. Соціальну структуру суспільства складають наступні елементи:
а) класи і суспільні прошарки;
б) природні та соціальні елементи;
в) окремі індивіди.
2. Прихильники концепції соціальної стратифікації вважають, що головною ознакою соціального розподілу в інформаційну епоху є:
а) власність на засоби виробництва;
б) рівень культури і освіти;
в) розмір прибутку.
3. Сфера матеріального виробництва містить у собі такі елементи, як предмети праці, знаряддя праці, а також:
а) матеріальні потреби;
б) духовні потреби;
в) цілеспрямовану трудову діяльність.
4. Сфера соціальних відносин, в якої інтереси окремих груп підтримуються інститутом державної влади, - це:
а) сфера сімейних стосунків;
б) сфера політики;
в) сфера духовних процесів.
5. До функцій демократичної держави відносять:
а) боротьбу з інакодумцями;
б) максимальну монополізацію влади;
в) забезпечення умов для підтримки соціального паритету.
6. Умовою існування громадянського суспільства є:
а) влада сили;
б) сила влади;
в) авторитет влади.
7. До духовної сфери суспільства не відносять:
а) законодавчі норми;
б) традиційні правила;
в) релігійні уявлення.
8. Релігія виступає:
а) засобом соціальної регуляції;
б) формою духовного осягнення світу;
в) психотерапевтичним заходом.
9. Культура - це:
а) сукупність духовних надбань суспільства;
б) сукупність результатів матеріальної та духовної діяльності людства;
в) сукупність матеріальних цінностей.
10. Поняття, яке вказує на людську, соціальну та культурну значимість певних явищ і предметів діяльності, - це:
а) цінності;
б) коштовності;
в) гроші.
4. Сутність та критерії суспільного прогресу
1. Уявлення про прогрес у розвитку людства притаманний:
а) представникам епохи просвітництва;
б) прихильникам екзистенціалізму;
в) представникам "філософії життя".
2. Як критерій суспільного прогресу гуманістична філософія визнає:
а) опанування природних процесів;
б) створення штучної сфери людського буття;
в) гуманізацію суспільних відносин.
3. Вкажіть представника технологічного детермінізму:
а) Арістотель;
б) Маркс;
в) Мемфорд.
4. Представникам технократизму властиве бачення майбутнього цивілізації:
а) оптимістичне;
б) песимістичне;
в) есхатологічне.
5. Представники якого напрямку в історії філософії вважали науку рушійною силою суспільного прогресу:
а) античної філософії;
б) філософії епохи Відродження;
в) філософії Нового часу.
6. Антисцієнтизм - це:
а) прояв стурбованості розпадом традиційного суспільства;
б) розуміння науки як головного чинника негативних моментів розвитку цивілізації;
в) розуміння науки як форми задоволення потреби людини в істині.
7. Сучасна цивілізація є:
а) космологічною;
б) техногенною;
в) антропогенною.
8. До головних характеристик ірраціоналістичної філософії відносять:
а) віру в технічний прогрес;
б) відношення до науки як засобу поліпшення людського існування;
в) пріоритет внутрішнього життя людини над зовнішнім.
9. Екологічні проблеми сучасності є наслідком:
а) технічного прогресу;
б) духовного розвитку;
в) це дія об’єктивних законів природного розвитку.
10. Технофобія - це:
а) реалістична оцінка техніки;
б) емоційно-упереджена оцінка техніки;
в) оптимістична віра в техніку.
ІІI. Методичні матеріали, відповідно до програми вступних екзаменів у 2009 році
ІІІ.1. Управління підприємницькою діяльністю