Дисципліна «Бухгалтерський облік на підприємствах торговельного бізнесу»
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля, 20.04kb.
- Курс ІІІ кепіт спеціальність "Бухгалтерський облік" дисципліна "Бухгалтерський облік, 667.78kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 116.73kb.
- Валерія Василівна "Бухгалтерський облік", 175.47kb.
- РОбоча навчальна програма з дисципліни: «Бухгалтерський облік» для підготовки фахівців, 343.59kb.
- Бухгалтерський облік Бухгалтерський облік у галузях економіки, 40.57kb.
- Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 "Отчет о движении денежных средств", утвержденное, 41.04kb.
- Бухгалтерський облік – всесвітня мова бізнесу кафедра, 33.22kb.
- Аудит Аудит. Савченко, 41.52kb.
- Програма вступних випробувань з предметА „ бухгалтерський облік абітурієнтів за галуззю, 176.06kb.
Дисципліна «Бухгалтерський облік на підприємствах торговельного бізнесу»
Викладач Фурса В.П.
Спеціальність «Облік і аудит» 5 курс
ТЕМА ЛЕКЦЇЇ 11.Інвентаризація товарів та облік її результатів
Зміст
Вступ
1. Особливості проведення інвентаризації
2. Інвентаризація товарів
3. Основні процедурні моменти інвентаризації
4. Чи застосовувати норми природного убутку?
5. Перерахування до держбюджету суми збитків від нестач матеріальних цінностей, яка перевищує збитки підприємств
Використана література
Вступ
Інвентаризація в житті бухгалтерії кожного підприємства – як старе, добре кіно... Щороку, перед складанням фінансової звітності підприємство інвентаризує свої активи та зобов’язання для „ забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності”. Утім, перегляд такого „кіно” не можна назвати нецікавим тільки через те, що ти знаєш сюжет. В інвентаризаційному сюжеті кожен новий рік відкриває нові пласти й нюанси, адже фінансово – господарське життя підприємства постійно перебуває в русі.
Тому в «Інвентаризаційній мозаїці” два типи матеріалів:
- „ хрестоматійні” – матеріали, що висвітлюють основні моменти інвентаризації добре знайомих кожному бухгалтерові об’єктів обліку: необоротних матеріальних активів, запасів, каси, розрахунків, цінних паперів та фінансових інвестицій.
- „ пізнавальні” – про те, яким чином провести інвентаризацію специфічних об’єктів – нематеріальних активів, в який спосіб оформити пересортицю на сучасному торговельному підприємстві і що робити, якщо інвентаризацією зацікавилися перевіряючі з ДПІ.
1. Особливості проведення інвентаризації
Основні завдання:
- виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі
- встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
- виявлення товарно – матеріальних цінностей, які частково втратили свої первісні властивості, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що не використовуються
- перевірка дотримання умов і порядку збереження матеріальних і грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних засобів
- перевірка реальності вартості застрахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей в касах, на поточних рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторська та кредиторська заборгованості, незавершеного будівництва, витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат і платежів.
Обовязкова інвентаризація:
- передача сайна державного підприємства в оренду, приватизація майна державного підприємства, переведення державного підприємства в акціонерне товариство
- складання річної бухгалтерської звітності
- змінення матеріально відповідальних осіб
- встановлення фактів ккрадіжок або зловживань, псування цінностей
- приписи судово – слідчих органів
- техногенні аврії, пожежі або стихійне лихо
- передача підприємства та їх структурних підрозділів
- ліквідація підприємств
- змінення керівника колективу, вибуття з колективу більше половини його членів, а також на вимогу хоча б одного члена колективу – у разі колективної матеріальної відповідальності
За рішенням керівника:
- інвентаризацію проводять в міру потреби, що виникає в процесі господарської діяльності підприємтсва. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити обєкти, кількість і строки проведення інвентаризації.
Наказ керівника про проведення інвентаризації запасів
- Інвентаризаційний опис за видами запасів ( форма № инв – 3 або № М – 21, № инв – 5, № инв -6)
- Акт інвентаризації товарів і матеріалів, що знаходяться в дорозі ( форма № инв – 6)
- Порівняльна відомість ( форма № инв – 19)
- Протокол засідання інвентаризаційної комісії, пояснення винних осіб щодо виявлення відхилень
- Затвердження протоколу керівником підприємства
- Відображення даних інвентаризації в обліку і Примітках до фінансової звітності ( відомість результатів інвентаризації, додаток №3 до Інструкції „ 69)
Інвентаризаційні комісії на підприємстві
| Постійно діючі | Робочі |
| Створюються на всіх підприємствах відповідно до розпорядчого документа керівника Мета створення: забезпечення організації інвентаризаційного процесу | Створюються на тих підприємствах, на яких проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією ( постійно діючою) комісією, відповідно до розпорядчого документа керівника. Мета створення : безпосереднє проведення інвентаризації в місцях зберігання та виробництва |
| Склад комісії | |
|
|
| Голова комісії | |
| Керівник підприємства або його заступник | Представник керівника підприємства, який призначив інвентаризацію |
| Повноваження комісії | |
|
|
| Проведення контрольних перевірок інвентаризації | |
| Проводять після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу ( комори, секції, тощо), де проводили інвентаризацію. При цьому перевіряють з опису найбільш цінні матеріальні цінності й ті, що користуються підвищеним попитом. У разі виявлення серйозних порушень можливим є призначення нового складу робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей. | |
2. Інвентаризація запасів
Під лаконічним формуванням „ запаси” розуміють чималий і різноманітний перелік активів. Одне із завдань інвентаризації – перевірити фактичну наявність цих активів. Попри величезну різноманітність запасів порядок їх інвентаризації для кожного підприємства містить низку загальних процедур, про які йтиметься далі.
Нормативне забезпечення
Основні процедурні моменти проведення інвентаризації запасів встановлено Інструкцією № 69:
11.8. При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:
а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.
При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне приміщення;
б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);
в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;
г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;
д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;
е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.
11.9. При інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту:
а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;
б) сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах;
в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції;
г) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан об'єктів, що законсервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їх консервації;
д) на збудовані об'єкти, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в дію об'єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.
3. Основні процедурні моменти інвентаризації
Інвентаризацію запасів можуть проводити так:
Крок 1. Підготовка запасів для проведення інвентаризації
Під час проведення інвентаризації сировини, матеріалів та інших запасів, що знаходяться на скадах, їх необхідно підготувати шляхом сортування, розкладання, групування за сортами, групами. Такою підготовкою зазвичай займаються матеріально відповідальні особи під час проведення планової інвентаризації
Крок 2. Проведення інвентаризації
На цьому етапі основним завданням інвентаризаційної комісії є виявлення, перерахунок фактичних залишків запасів і відображення їх в інвентаризаційних описах. Однак у цій простій і, здавалося б, чисто механічній процедурі є свої нюанси, знання і застосування на практиці яких допоможе правильно відобразити дані інвентаризації в обліку. Так, на етапі перерахунків запасів слід відокремити і відобразити в окремому інвентаризаційному описі ті з них, які:
- Втратили первинні властивості і підлягають уцінці
- Зіпсовані, не можуть бути використані у виробництві продукції та реалізовані. Такі запаси підлягають списанню
- Запаси, що потребують проведення ремонту
Крім того, до окремих відомостей необхідно внести ті запаси, які надійшли на підприємство або були передані у виробництвр.
Під час інвентаризації незавершеного виробництва для зазначення кількості запасів, що входять до його складу, необхідно використовувати розрахункові показники, що грунтуються на ГОСТ, ТУ, технологічних картах та інших нормативних документах. Ступінь завершеності тих чи інших робіт визначають технологи, інженери та інші фахівці, що входять до складу інвентаризаційної комісії на підставі первинних документів.
Крок 3. Звірка показників.
Після того як всі дані про фактичну наявність запасів буде внесено до інвентаризаційних описів, матеріально відповідальні особи засвідчують правильне складання інвентаризаційного опису шляхом їх підписання. Потін інвентаризаційні описи передають до бухгалтерії, і бухгалтер зазначає в описі кількість та ціну запасів, грунтуючись на даних бухгалтерського обліку за кожним видом запасів. Якщо відомості про певні запаси є в бухгалтерському обліку, але ці запаси не було відображено в інвентаризаційному описі, то цей факт необхідно відобразити у висновках інвентаризаційної комісії. Дописувати їх у закритий інвентаризаційний опис не можна.
Крок 4. Прийняття рішення щодо відображення інвеетаризаційних різниць
Якщо фактичні дані щодо наявності запасів повністю збігаються з даними бухгалтерського обліку, то підприємство пропускає цей, а також наступний крок проведення інвентаризації. Вони стосуються лише тих підприємств, на яких під час проведення інвентаризації виявлено нестачі та / або надлишки запасів.
Інвентаризаційні різниці може бути відображено в обліку лише після того, інвентаризаційна комісія прийме стосовно них відповідне рішення, а керівник підприємства це рішення затвердить. Якщо говорити конкретніше, то інвентаризаційна комісія має прийняти рішення з таких питань:
- За якими запасами й надлишками можна відобразити як пересортицю
- Чи є особа, винна в нестачі запасів, і якщо є, то яку суму нестачі з неї слід стягнети
- У якій сумі слід оцінити запаси, виявлені в надлишку
Загальний порядок регулювання інвентаризаційних різниць встановлений п. 11.12 Інструкції 69 і включає такі основні моменти:
- Виявлені надлишки запасів підлягають оприбуткуванню з відображенням у складі доходів підприємста. Одночасно з цим необхідно встановити причини появи надлишків і винних у цьому осіб
- Убуток цінностей у межах затверджених норм спсують за рішенням керівника підприємства на витрати періоду. Норми природного убутку можуть використовуватися тільки у випадках виявлення фактичних нестач і після заліку нестач цінностей надлишки з пересориці. За відсутності норм убуток розглядають як наднормативну нестачу
- Наднормативну нестачу цінностей, а також втрати від псування цінностей відносять на винних осіб. Сума шкоди встановлюється за рішенням керівника
- Наднормативні втрати і нестачі матеральних ціннностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винних осіб не встановлено або в стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства.
- Взаємний залік залишків і нестач внаслідок пересориці може бути допущений лише за товарно – матеріальними цінностями однаково найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки й нестачі утворилися за той самий пеіод який перевіряли, і у тієї самої особи, яку перевіряли
- У разі якщо під час заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінностей, виявлених у нестачі, більша ніж вартість цінностей, виявлених у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб. Якщо конкретних осіб, винних у пересориці, не встановлено, то сумові різниці розглядають як нестачу понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово – господарської діяльності підприємства. За такими сумовими різницями інвентаризаційна комісія у протоколах має навести вичерпні пояснення причин, з яких різниці не може бути віднесено на винних осіб.
Перевищення вартості цінностей, виявлених у надлишках, над вартістю цінностей, виявлених у нестачі при перевориці, відносять на збільшення даних обліку відповідних запасів і результатів фінансово – господарської діяльності.
Згідно з п. 12 Інструкції № 69 до Приміток до фінансової звітності підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 29. 11. 2000 р. № 302, додають пояснювальну записку, до якої включають, крім іншого, відомість результатів інвентаризації.
Крок 5. Відображення результатів інвентаризації в обліку
Останній крок – обліковий. Це означає, що бухгалтерія підприємства повинна відобразити в бухгалтерському та податковому обліку результати інвентаризації: пересорицю, нестачі й надлишки, а також операції зі стягнення суми шкоди з винної особи. Первинним документом, на підставі якого бухгалтер відобразить в обліку господарські операції зврегулювання інвентаризаційних різниць, є висновок інвентаризаційної комісії, затверджений керівником підпримства.
Проте ще до відображення результатів інвентаризації працівники бухгалтерії повинні перевірити інвентаризаційні описи. Така перевірка передбачає визначення того, наскільки правильно в них здійснено підрахунки. Помилки, допущені в арифметичних підрахунках або в цінах і таксуванні документів, мають бути виправленні відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24. 05. 95 р. № 88
Документальне забезпечення
Під час інвентаризації запасів складають документи, перелік яких наведено в таблиці:
| Код форми документа | Назва |
| Типова форма № М-21 | Інвентаризаційний опис |
| Инв – 3 | Інвентаризаційний опис товарно – матеріальних цінностей |
| Инв – 5 | Інвентаризаційний опис товарно – матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання |
| Инв – 6 | Акт інвентаризації матеріалів і товарів, які перебуваються у дорозі |
| Инв – 7 | Інвентаризаційний опис незавершеного виробництва |
У разі використання під час проведення інвентаризації запасів тих або тих первинних документів затвердженої форми слід звернути увагу на один істотний момент. За практикою, що склалася, підприємства використовують „старі” форми докуметів лише у тому випадку, коли « українську» форму первинного документа не затверджено. Якщо звернути увагу на первинні документи, якими оформлюють інвентаризацію запасів, то видно, що разом зі „старим” інвентаризаційним описом товарно – матеріальних цінностей існує і „новий” інвентаризаційний опис.
Якщо підходити до цього питання саме так, то перевагу слід віддати інвентаризаційному опису за формою № инв 3. На це є кілька причин:
- По – перше, в заголовній частині опису за формою № М- 21 немає розписки матеріально відповідальної особи, яка є як обовязковий елемент в інвентаризаційному описі № инв – 3
- По – друге, в описі за формою № М – 21 немає графи „ за даними бухгалтерського обліку”, необхідної для звірки фактичних даних, виявлених під час інвентаризації, з даними бухгалтерського обліку.
Довідник бухгалтерських проводок
Результати інвентаризації запасів відображають у бухгалтерського обліку для спрощення прикладу в таблиці не наведено всі рахунки обліку запасів, а зазначено тільки рахунок 20” Виробничі запаси”
Бухгалтерський облік результатів інвентаризації запасів
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт |
| Відображення нестачі запасів у межах норм природного убутку | |||
| 1 | Відображено у складі витрат звітного періоду суму нестачі | 901,903,91,93 | 20 |
| Відображення нестачі запасів понад норми природного убутку | |||
| 2 | Відображено у складі витрат звітного періоду суму нестач | 947 | 20 |
| 3 | Відображено суму нестачі позабалансом | 072 | ---- |
| 4 | Відображено нарахування суми податкових зобовязань | 947 | 641 |
| 5 | Визнано заборгованістю винної особи і відображено у складі доходів звітного періоду | 375 | 716 |
| 6 | Списано із позабансового рахунку суму нестачі, що підлягає відшкодуванню | --- | 072 |
| 7 | Частково утримано із заробітної плати суму, що підлягає відшкодуванню | 661 | 375 |
| 8 | Частково внесено до каси підприємства суму, що підлягає відшкодування | 301 | 375 |
| Відображення надлишків запасів | |||
| 9 | Визначено активами надлишків, виявлені внаслідок інвентаризації | 20 | 719 |
| Відображення заліку надлишків і нестач | |||
| 10 | Відображено взаємний залік запасів, яких не вистачає, і надлишків запасів, виявлених за результатами інвентаризації | 20 | 20 |
| 11 | Відображено нестачу запасів, що залишилася після відображення в обліку заліку | 947 | 20 |
| 12 | Відображено нарахування суми податкових зобовязань | 947 | 641 |
| 13 | Визначено заборгованості винної особи і відображено у складі доходів звітного періоду суму нестачі, що підлягає відшкодуванню | 375 | 716 |
| 14 | Списано із позабалансового рахунку суму нестачі, що підлягає відшкодуванню | --- | 072 |
| 15 | Частково утримано із заробітної плати суму, що підлягає відшкодуванню | 661 | 375 |
| 16 | Частково внесено до каси підприємства суму, що підлягає відшкодуванню | 301 | 375 |
| 17 | Відображено надлишок запасів, що залишився після відображення в обліку заліку | 20 | 719 |
Податкові наслідки
Документально зафіксований факт наявності інвентаризаційних різниць має бути відображений у податковому обліку. Результат такого відображення насамперед залежить від характеру наявних різниць.
Надлишків запасів. Оприбуткування надлишків запасів, виявлених у результаті інвентаризації, платники податків відображення переважно як безоплатне отримання запасів. Операція з безоплатного валового доходу на підставі формулювання пп. 4.1.6. ст 4 Закону про прибуток. Суму валового доходу визначають на рівні вартості надлишків запасів, відображених у бухгалтерському обліку. При цьому вартість таких запасів не повинна брати участь у розрахунках приросту / убутку балансової вартості запасів за механізмом, передбаченим п.5.9. ст5 Закону про прибуток, оскільки у підприємства немає валових витрат, повязаних з придбанням запасів. Такої самої позиції дотримуються і представники контролюючих органів під час проведення планових документальних перевірок.
Однак для особливо сміливих платників податку на прибуток наведемо ще одну точку зору, яку Держкомпідприємництво висловило в листі від 12.08.2004р № 5460. на думку цього відомства, „ надлишки сировини ( матеріалів), утворені в результаті виробничої діяльності і виявлені під час інвентаризації платником податку самостійно, не належать до безоплатно наданих, оскільки за нимибули здійснені витрати на їх придбання, тому вони повинні бути віднесені на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей з подальшим коригуванням доходів і витрат, а також приросту ( убутку) запасів”. При цьому Держкомпідприємництво мотивує свою позицію тим, що оприбуткування запасів за результатами інвентаризації не підпадає під визначення терміна „ безоплатно надані товари”, наведене в п.1.23. ст 1 Закону про прибуток.
Нестача запасів. Відображення в податковому обліку прибутку операції зі списання запасів, яких не вмстачає, залежить від кількох факторів:
- Чи було вартість запасів відображено у складі валових витрат
- Чи встановлено винну в нечтачі особу, що компенсуватиме підприємству збитки
- Яку позицію має платникик податків
Варіант 1. вартість запасів, яких не вистачає, відображали у складі валових витрат, винну особу встановлено, платник податків дотримується сміливої точки зору. Тоді він не включає з валових витрат вартість запасів, яких не вистачає. При цьому суму компенсації, отриману від винної особи, повністю включають до складу валового доходу в періоді її отримання
Варіан 2. вартість запасів, яких не вистачає, відображали у складі валових витрат, винну особу встановлено, платник податків дотримується обережної точки зору. Тоді він включає з валових витрат вартість запасів, яких не вистачає. При цьому суму компенсації, отриману від винної особи, включають до складу валового доходу в періоді її отримання не повнюстю, а лише в частини, що перевищує вартість запасів, яких не вистачає.
Варіант 3. вартість запасів, яких не вистачає, відображали у складі валових витрат, винну особу не встановлено, платник податків дотримується обережної точки зору. За цього варіанта вартість запасів, яких не вистачає, платник податків виключає з валових витрат.
Варіант 4. вартість запасів, яких не вистачає, не відображали у складі валових витрат. У цьому випадку коригувати валові витрати немає потреби. А суму компенсації в періоді її отримання не буде відображено у складі валового доходу.
Щодо суми ПДВ, нарахованого ( сплаченого) під час придбання запасів, яких не вистачає, то слід зазначити, що і після всіх змін, внесених до пп.7.4.1. ст 7 Закону про ПДВ , і за відсутності взаємозвязку між валовими витратами і податковим кредитом , представники контролюючих органів продовжують дотримуватися дуже фіскальної позиції: якщо платник податків не відображає валові витрати або з якоїсь причини коригує їх, то й податковий кредит з ПДВ не слід відображати або його необхідно відкоригувати. І навіть якщо платник податків доводить, що коригування податкового кредиту не передбачено Законом про ПДВ, то в цьому випадку податківці наполягають на „ невиробничому” вокиристанні запасів і нарахуванні податкових зобов’язань на підставі п4.2.ст4 цього Закону. І, як це часто буває, платники податків роблять свій вибір виходячи з обережної або сміливої точки зору.
А от у сумі одержаної компенсації ПДВ немає, оскільки отримання компенсації шкоди, завданої винною особою підприємству, не є оплатою товарів, тобто не є операцією поставкою.
4. Чи застосовувати норми природного убутку?
Якими нормами убутку користуватися
У Листах № 56 і № 55 Мінекономіки повідомляють, що за період з 1991 по 2001 роки в Україні нормативна база щодо норм природного убутку і списання втрат товарів не поновлювалася.
Норм природного убутку продовольчих товарів та інструкції щодо їх застосування є кілька. Кожну застосовують залежно від виду товарів, виду підприємства та умов використання товарів.
Норми природного убутку продовольчих товарів та умови їх застосування
| № | Нормативний документ | Умови застосування |
| 1 | Норми природного убутку продовольчих товарів в роздрібній мережі державної та корпоративної торгівлі ( додаток 1 до Наказу №88) та Інструкція з їх застосування ( додаток 2до Наказу №88 ) | Поширюються на стандартні товари, які реалізуються в роздрібній мережі на вагу, у відсотках до роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюють при зберіганні товарів у підсобному приміщенні і на прилавках, а також при підготовці до продажу і безпосередньому продажу. До штучних товарів або товарів, які надходять у розфасованому вигляді, ці норми не застосовують. Якщо торгівельна площа магазинів менше 400 кв.м, застосовують норми для другої групи магазинів, більше 400 кв.м – для першої групи. Для України застосовують норми першої зони |
| 2 | Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні на складах і базах роздрібних торгівельних організацій та організацій громадського харчування ( додаток 3 до Наказу №88) та Інструкція з їх застосування ( додаток 4 до Наказу №88 ) | Застосовують на складах і базах роздрібних торгівельних підприємств до товарів, відпущених зі складу між двома суміжними інвентаризаціями з урахуванням терміну їх зберігання |
| 3 | Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібно гуртових базах ( додаток 5 до Наказу №88) та Інструкція з їх застосування ( додаток 7до Наказу №88 ) | Застосовують не тільки дрібно гуртові бази, але й магазини у разі дрібно гуртового відпуску товарів |
| 4 | Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і видачі в коморах підприємств громадського харчування ( додаток 5 до Наказу №88 ) та Інструкція з їх застосування ( додаток 7до Наказу №88 ) | Норми встановлено на стандартні товари, які відпускають за фактичною масою, у відсотках до кількості ( суми) відпущеного товару. До першої групи належать комори ресторанів на 400 – 500 місць. До другої групи – комори ресторанів на 300 місць, їдалень відкритої мережі до 250 місць та їдалень при виробничих підприємствах і навчальних закладах до 500 місць |
| 5 | Норми природного убутку сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі ( додаток 8до Наказу №88 ) та Інструкція з їх застосування ( додаток 9 до Наказу №88) | Норми застосовують на сири, що їх відпускають за фактичною масою, після закінчення реалізації партії або під час інвентаризації |
| 6 | Норми природного убутку продовольчих товарів у міській і сільській роздрібній торгівельній мережі ( додаток 1 до Наказу №75 ) та Інструкція з їх застосування ( додаток 2 до Наказу №75) | Норми поширюються на роздрібні підприємства і стосуються плодів, овочів і грибів перероблених. Норми встановлено на стандартні товари, які реалізують на вагу, у відсотках до їх роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюються під час зберігання товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також підготовки до продаж і безпосереднього продажу. До штучних товарів, а також до товарів, які надходять у роздрібні підприємства фасовану вигляді, ці норми не застосовують |
| 7 | Норми втрат рідких харчових продуктів при продажу через автомати, ізотермічні ємності та інше обладнання ( додаток 1 до Наказу №217 ) та Інструкція з їх застосування ( додаток 2 до Наказу №217) | Норми застосовують підприємства торгівлі і ресторанного господарства під час продажу газованої води з сиропом, квасу, пива, соків, напоїв зі згущених продуктів, рослинної олії через автомати, ізотермічні ємності та інше обладнання. |
| 8 | Додаткові норми природного убутку борошна, крупи, крохмалю і цукру – піску, що надходять на підприємства торгівлі та громадського харчування стандартною масою 9 додаток 1 до Наказу № 339) | Норми застосовують на підприємствах торгівлі і громадського харчування при отриманні товарів стандартною масою і відпуску їх фактичною масою додатково до основних норм, якщо виявлена під час інвентаризації нестача перевищує основні норми. Розрахунок сум, що підлягають списанню за додатковими нормами, проводить бухгалтерія у порядку встановленому для застосування основних норм убутку |
| 9 | Норми відходів і втрат м’яса та рибного філе при машинному нарізанні в магазинах ( додаток до Наказу 339) | Ці норми відходів і втрат застосовують під час інвентаризації матеріальних цінностей у випадках, якщо виявиться, що нестача товарів проти облікових залишків перевищила норми природного убутку цих товарів, встановлені для роздрібної торгівельної мережі. |
Особливості застосування норм природного убутку
Принципові особливості застосування однакові для всіх наведених у таблиці норм убутку ( хоча кожні норми мають свої нюанси).
По – перше, норми стосуються тільки природного убутку товарів унаслідок: усушки, розпилу, розкришення, які виникають під час продажу товарів; витікання ( танення, просочування); розливу під час перекачування і продажу рідких товарів; витрат речовин на дихання. Тобто в наслідок природних, фізичних процесів, які не можливо уникнути. Якщо ж товари вибули з інших причин ( крадіжка, псування через певні обставини, тощо), то застосовувати норми природного убутку не можна ( це концептуально не правильно). І керівництво підприємства має відстежувати такі моменти. Для врегулювання цих питань існують інші методи, насамперед, виявлення винних осіб, від яких можна вимагати відшкодування збитків підприємства.
По – друге, норми є граничними і застосовуються тільки у тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів встановлено нестачу порівняно з обліковими даними. При цьому за нормами списують фактичну нестачу, але не вище за норму.
По – третє, списання природного убутку товарів здійснює тільки після проведення інвентаризації. Тобто списання товарів у межах норм природного убутку провадять за між інвентаризаційний період.
По – четверте, списання природного убутку товарів проводять на підставі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого в порядку передбачену кожними нормами.
Насамперед, на торгівельному підприємстві має бути організовано постійний аналітичний облік сум природного убутку за всіма первинними документами, що відображають рух товарів, і за інвентарними описами. З цією метою на всіх документах на проти кожного найменування товарів потрібно проставляти норму і суму природного убутку. При чому суму убутку слід розраховувати виходячи з роздрібних цін. Хоча на практиці це вдається далеко не завжди. Тоді потрібно робити вибірки руху товарів ( надходження, вибуття) у роздрібних цінах і розраховувати норми убутку.
Вибірка руху за проданими між інвентаризаційний період товарами з розрахунком суми природного убутку
| Найменування товару | Продано, в цінах продажу, грн | Норма природного убутку, % | Сума природного убутку, грн |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Макаронні вироби | 10000 | 0,30 | 30 |
| Борошно | 20000 | 0,20 | 40 |
| Усього | --- | --- | 70 |
Отже, перш ніж розраховувати природний убуток товарів поточного періоду ( за даними останньої інвентаризації), потрібно мати підсумкові дані за сумою природного убутку, розрахованою за роздрібними цінами:
- На фактичний залишок товарів за інвентаризаційною відомістю попередньої інвентаризації;
- На товари, які надійшли на підприємство в між інвентаризаційний період;
- На фактичний залишок товарів за інвентаризаційною відомістю поточної ( останньої ) інвентаризації;
- На товари, які у між інвентаризаційний період : відпущені відокремленим підрозділом підприємства, які мають окремий облік матеріальних цінностей, а також продані дрібним гуртом; повернені постачальникам, а також здані на переробку; списані за актами внаслідок лому, розкришення, псування, зниження якості, зважування і пошкодження тари.
Розмір природного убутку по підприємству в цілому або по відділу, секції визначають на основі розрахунків складених бухгалтерією підприємства за участю матеріально відповідальних осіб. Розрахунки затверджує керівник підприємства.
Наприклад 1:
Станом на 01.10.2009 року у магазині „ Ягідка” ТОВ „Брусниця” було проведено інвентаризацію. Попередню інвентаризацію проводили станом на 01.07.2009 року.
За між інвентаризаційний період зібрано підсумкові дані за сумою природного убутку: за інвентаризаційною відомістю на фактичний залишок товарів на 01.07.2009 р. – 60 грн., за інвентаризаційною відомістю на фактичний залишок товарів на 01.10.2009 р. – 80 грн.; за товарами що надійшли за між інвентаризаційний період – 1200 грн.; за товарами, відпущеними відокремленим підрозділом, поверненими постачальником і списаним за актами за між інвентаризаційний період – 40 грн..
Магазин „ Ягідка” ТОВ „Брусниця” Затверджено
Код ЄДРПОУ 25163865 Директор ТОВ „Брусниця”
_________ Хромов А.П.
01. 10 .2009р
Розрахунок природного убутку на реалізовані товари
з 01.07.200.р. по 01.10.2009р.
( до інвентаризаційної відомості № 1 від 01.10.2009р.)
| № | Показники | Сума, грн. |
| 1 | Природний убуток за інвентаризаційним описом попередньої інвентаризації на 01.07.2009р. | 60,00 |
| 2 | Природний убуток на товари, що надійшли за період з 01.07.2009 по 01.10.2009 р | 1200,00 |
| 3 | Усього нараховано із залишком ( рядок 1 + рядок 2) | 1260,00 |
| 4 | Віднімають:
| 40,00 |
| 5 |
| 80,00 |
| 6 | Усього віднімають від нарахованої суми ( рядок 4 + рядок 5) | 120,00 |
| 7 | Сума природного убутку до списання на реалізовані товари ( рядок 3 – рядок 6) | 1140,00 |
Матеріально відповідальна особа: продавець ____________/ Горбань Л.М./
Головний бухгалтер: ___________ / Антонець Л.М/
Наприклад 2:
(з використання даних прикладу 1). За даними інвентаризаційної відомості на 01.10.2009 р. Фактичний залишок товарів за цінами реалізації становив 20000 грн., а за даними бухгалтерського обліку - 21000 грн.
підприємство може списати природний убуток у сумі 1140 грн. . але фактичний убуток дорівнює 1000 грн. ( 21000 – 20000). Тому за даними останньої інвентаризації на 01.10.2009 р. Підлягають списанню за нормами природного убутку товари на суму 1000 грн.
Наприклад 3:
(з використання даних прикладу 1). За даними інвентаризаційної відомості на 01.10.2009 р. Фактичний залишок товарів у продажних цінах становив 20000 грн., а за даними бухгалтерського обліку 22000 грн.
Фактично товару убуло на суму 2000 грн. (22000 – 20000). З неї у межах норм можна списати тільки 1140 грн. Щодо різниці в 860 грн. (2000 – 1140) , то треба діяти відповідно до обставин, які призвели до товарних втрат. Якщо до втрат призвела халатність осіб, відповідальних за зберігання товарів ( не було дотримано встановленого режиму зберігання, температури, вологості), внаслідок чого виникла нестача, яка перевищила норми природного убутку, то відповідати мають такі особи.
Бухгалтерський облік.
Суми як природного убутку в межах норм, так і понаднормативного убутку відображають проводками :
Дт 947 – Кт 282 – на первісну вартість;
Дт 285 – Кт 282 – на суму націнки ( якщо підприємство веде облік товарів за продажними цінами)
Якщо до понаднормативних втрат призвели дії осіб, визнаних винними, то використовують проводку Дт 375 – Кт 716. якщо винних осіб на момент виявлених нестачі, що призвели до втрат товарів понад норми природного убутку, не встановлено, суму таких втрат відображають на позабалансовому рахунку 072 „ невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” до того моменту, поки це питання буде вирішено.
Наприклад 4:
(з використанням даних прикладу 3 ). Відсоток торгівельної націнки, що стосується реалізованих у вересні 2009 р, товарів, становив 40 %.
Загальна сума нестачі ( за первісною вартістю товарів) становить 1428,57 грн. (2000 *100 : 140) сума торгівельної націнки – 571,43 грн. (2000 – 1428,57). Сума понаднормативних втрат ( за первісною вартістю товарів ) – 614,29 грн. (860 * 100 :140).
У податковому й бухгалтерському обліку списання природного убутку товарів у межах норм і понаднормативного убутку здійснюють так, як показано в таблиці .
Списання товарів у межах норм природного убутку і понад норм
| № | Зміст бух запису або податкова подія | Бухгалтерський облік | Податковий облік | |||
| Дт | Кт | Сума, грн | Валовий дохід | Валові витрати | ||
| 1 | Списано собівартість убутку | 947 | 282 | 2428,57 | --- | -614,28 |
| 2 | Списано суму націнки | 285 | 282 | 571,43 | --- | --- |
| 3 | Понаднормативний убуток віднесено на матеріально відповідальну особу | 375 | 716 | 860,00 | --- | --- |
| 4 | Матеріально відповідальною особою внесено нестачу до каси | 301 | 375 | 860,00 | --- | --- |
На закінчення зауважу, що нормами природного убутку користуватися можна й треба, але тільки тоді, коли до втрат товарів дійсно призвів природний їх убуток, а не інші причини.
5. Перерахування до держбюджету суми збитків від нестач матеріальних цінностей, яка перевищує збитки підприємства
Міністерство фінансів України розглянуло лист Міжнародного центру фінансово – економічного розвитку від 10. 07. 2009 р. № 207 щодо перерахування до бюджету суми збитків від нестачі матеріальних цінностей, яка перевищує збитки підприємства, і повідомляє.
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджений постановою КМУ від 22. 01. 96 р. № 116, визначає механізм розрахунків розміру збитків підприємств від розкрадань, нестачі, знищення 9 псування) матеріальних цінностей. Цей механізм передбачає стягнення з порушника сум у розмірі, який перевищує суму прямих збитків підприємства.
Зазначим нормативно – правовим актом не зазначено коло субєктів, на яких поширюється його чинність. Отже, норми зазначеного Порядку поширюються на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та відомчої приналежності.
Згідно з пунктом 10 Порядку із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується доДержавного бюджету України.
При цьому відповідно до частини першої ст 117 Конституції України постанови і розпорядження, які в межах своєї компетенції видає КМУ, є обовязковими до виконання.
Відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 27. 12. 2001 р. № 604 „ Про бюджетну класифікацію та її запровадження”, для зарахування зазначених коштів застосовується код бюджетної класифікації доходів 21080600 „ Суми стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації”.
Визначення розміру збитків
Головне контрольно – ревізійне управління України за результатами розгляду листа повідомляє, що відповідно до законодавства ГоловКРУ не наділено повноваженнями щодо надання розяснень вимог законодавства.
Разом з тим ГоловКРУ висловлює свою думку по суті заданих питань.
- Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення ( псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22. 01. 96. р. № 116, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.
Таким чином, враховуючи, що амортизаційні відрахування ( знос) на бібліотечні фонди не нараховуються, збитки від нестачі літератури з бібліотечного фонду відносяться на рахунок винної особи в сумі, яка обчислюється у двократному розмірі відповідно до вартості придбання з ПДВ та з урахуванням індексу інфляції.
- Відповідно до частини5 ст 130 КЗпП працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
Якщо працівник відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду і шкода перевищує середньомісячний заробіток винної особи, то відповідно до частини 3 ст 136 КЗпП покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Згідно з частиною 4 ст 136 КЗпП стягнення з керівників підприємства, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадяться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявкою прокурора. Судом визначається розмір шкоди, що підлягає покриттю.
Покриття шкоди може проводиться шляхом відрахування із заробітної плати керівника. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавтвом України, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При цьому при відрахуванні із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь – якому разі повинно бути збережено 50 % заробітку.
- Відповідно до пункту 12 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10. 08. 2001р. № 142/ 181, списанню підлягають недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втати від псування, стихійного лиха, а також, коли конкретні винуватціне встановлені. Нестачі списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому.
Тому у разі, якщо винна особа встановлена, сума шкоди перевищує її середньмісячний заробіток і вона відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду, то керівник з метою забезпечення відшкодування збитків повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Якщо суд відмовить у задоволенні позову або визначить розмір шкоди до покриття у меншому розмірі, ніж заявлено в позові, то сума збитку списується за рішенням керівника на зменшення фонду у необоротних активах за їх видами.
Використана література:
- Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей і документів та розрахунків, затверджена законом Мінфіну України від 11.08.94р.
- Друшляк О. „ Запаси на складі та у виробництві”. – 2007. – випуск 8.
- Самарченко О. „ Інвентаризація запасів: порядок проведення, документальне оформлення”. 2006. – Випуск 12
- Самарченко О. Відображення інвентаризаційних різниць в обліку. 2006. – Випуск 12