Українська Зернова Асоціація

Вид материалаДокументы

Содержание


Прес-реліз Української зернової асоціації
Аграрії б'ють на сполох: зернові мита руйнують ринок. Звернення
Оцінка впливу застосування експортного мита на зернові культури та невідшкодування ПДВ
Минагропрод не намерен вводить пошлины на экспорт зерна в 2012 году
Развитие агропроизводства через внутренний рынок: опыт США
Украинского зернового конгресса
Украина теряет мировые рынки сбыта зерна — УСПП
Рынок зерновых и масличных: цены и тенденции (14-20.09)
Зерновые культуры
Масличные культуры
Просроченная задолженность по возмещению НДС сократилась до 464 млн. гривен
Рост производства зерна в РФ замедлится в 2012-2014 гг. - Минэкономразвития
Канадские фермеры за сохранение монополии на торговлю пшеницей
Украина в 2011 году соберет 52-53 млн. тонн зерна – Клюев
ВР отказалась увеличить расходы Минагрополитики на 4,9 млрд грн.
Инициативы Украины по изменению условий членства в ВТО не глобальны - Н.Азаров
Аграрный комитет не одобрил ни один из трех законопроектов о рынке земли
Россия: Зерну готовят складские места общего пользования
Больше и больше
Меньше и меньше
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


UGA



УЗА

Tel/fax (380 44)

528-67-64,

528-67-99

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація


Огляд преси

16 вересня – 23 вересня 2011 року

Випуск № 76 - 09

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказах у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.













Прес-реліз Української зернової асоціації



Експортне мито на зернові потрібно негайно відмінити


З 1 липня 2011 року в Україні діє експортне мито на пшеницю і суміш пшениці та жита в розмірі 9%, але не менше 17 євро за тонну, на ячмінь - 14%, але не менш 23 євро / тонну, на кукурудзу - 12%, але не менше 20 євро / тонну.


За інформацією влади такий захід запроваджено з метою наповнення Державного бюджету України.


Підтримуючи необхідність збільшення надходжень до Державного бюджету України, категорично не погоджуємось із механізмами та методами, які використовує влада для виконання цього завдання.


Переконані, єдиною умовою збільшення дохідної частини бюджету є зростання економіки України, збільшення інвестування, виробництва та споживання товарів і послуг підприємствами та населенням.


Влада ж використовує хибний шлях додаткового оподаткування національних виробників – і це під гаслами зниження податкового тягаря на економіку України.

Філософія застосування експортного мито в «нормальних» економічних і політичних умовах передбачає стягнення його з кінцевого покупця продукції – тобто з її імпортера. За такої філософії вплив на вітчизняного виробника відсутній, оскільки він отримує ту ж ціну, яку отримав би і без дії мит. Натомість імпортер вимушений крім ціни виробнику оплачувати й додатковий податок, яким виступає експортне мито.


Світова практика доводить – зазначений механізм є сенс використовувати в умовах, коли країна, яка запровадила експортне мито, є одним з ключових гравців на світовому ринку даного товару, або коли більша частка виробленої в країні продукції, відносно якої запровадили експортне мито, спрямовується за межі країни.


В українських реаліях експортне мито на пшеницю, ячмінь та кукурудзу вимушені сплачувати сільськогосподарські виробники, оскільки частка України в світовому експорті пшениці не перевищує 6%, кукурудзи – 3%, ячменю – 21%. За таких умов світовий ринок, а відповідно і світова ціна, не зазнають змін при наявності чи відсутності експортного мита.


Таким чином українські виробники, які не мають достатньо коштів для закупівлі техніки, будівництва елеваторів, сьогодні втрачають 200-250 гривень на тонні збіжжя внаслідок запровадження експортного мита.


Запровадивши експортне мито до стратегічних продуктів влада прирівняла вітчизняний зерновий комплекс до аграрного комплексу Зімбабве, Гватемали, Уганди, Колумбії, Коста Ріки, Малайзії, Індонезії, Фіджі, Індії.


Зазначені країни активно використовують експортні мита на певні види продукції сільського господарства. Зокрема, Фіджі використовує експортне мито на цукор (який практично весь експортується з країни), Гватемала, Уганда та Колумбія – на каву, Коста Ріка – на банани, Зімбабве – на тютюн.


Малайзія та Індонезія застосовують експортне мито на пальмову олію, оскільки їх частка на світовому ринку даного товару становить 90%.


Аргентина використовує експортне мито на соєву олію, оскільки 85-95% її виробництва експортується.


Бразилія відмовилась від використання експортних мит ще в середині 1990-х років. Як результат, за останні 20 років країна збільшила експорт цукру в 13 разів, птиці – в 11 разів, яловичини – в 10 разів, кукурудзи – в 7 разів, сої – в 6 разів.


Україна йде іншим шляхом. Динаміка експорту зернових у липні-серпні яскраво підтверджує хибність цього шляху – обсяги експорту втричі нижчі, ніж за попередні роки та ніж у головного конкурента – Росії.


Враховуючи, що рентабельність зернових культур минулого року – найнижча у рослинництві, наступний результат дії експортних мит – зменшення виробництва пшениці, ячменю та кукурудзи.


Ці обставини дають підстави давати невтішні прогнози розвитку сільського господарства без зміни відношення влади до зернового комплексу.

Рішучим кроком, який поліпшить інвестиційний та підприємницький клімат в аграрному секторі Україні, має бути відміна експортних мит на зерно

Українська Зернова Асоціація


Аграрії б'ють на сполох: зернові мита руйнують ринок. Звернення



Громадські професійні організації АПК України у своєму Відкритому зверненні від 15 вересня ц.р. звернулися до Президента України Віктора Януковича із проханням скасувати експортні мита на зернові культури.

 

Президентові України

Віктору Федоровичу Януковичу

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Звернення

асоціацій виробників сільськогосподарської продукції

Товаровиробники сільськогосподарської продукції високо цінують зусилля Президента України та Уряду, спрямовані на перетворення аграрного сектору економіки країни на сучасну конкурентоспроможну галузь, яка не лише повністю задовольняє потреби населення України в продовольстві, але й може стати візитною карткою держави на світовій економічній арені. Експерти прогнозують, що із зростанням світового попиту на продовольство, буде зміцнюватися не тільки економічний, а й політичний вплив основних країн-виробників сільськогосподарської продукції, аналогічно до того, як це відбулося на ринку енергоносіїв.

Саме як елемент політики, спрямованої на динамічний розвиток агропродовольчого сектору України, ми сприйняли дії Верховної Ради та уряду в 2010 році. Мова йде про збереження сприятливого режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників при прийнятті Податкового Кодексу.

Водночас, змушені зауважити, що в 2011 році ситуація докорінно погіршилась. З 1 липня 2011 року припинено відшкодування ПДВ експортерам зернових та технічних культур, що є єдиним подібним прикладом "стимулювання" експорту серед базових галузей економіки України. З цієї ж дати запроваджено експортні мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу, розмір яких становить від 9 до 14 відсотків.

Допускаючи застосування таких заходів як тимчасових, ми вкрай занепокоєні останніми повідомленнями про те, що надзвичайно високий фіскальний тиск при експорті сільськогосподарської продукції може продовжитись на 2012 рік. Мова йде про збереження експортних мит на зернові культури та їх поширення на інші види продукції, зокрема на олійні культури та соняшникову олію. Наслідки такої політики, що вже частково простежуються на зерновому ринку, будуть вкрай негативними, а саме:

- Втрата експортних ринків через зменшення конкурентоспроможності в порівнянні із країнами, в яких експорт не оподатковується (наприклад, експортні ринки України в липні-серпні 2011 року зайняла Росія, що експортувала майже в 4 рази більше зерна, чим Україна).

- Зменшення доходів сільськогосподарських товаровиробників і їх можливостей для інвестування, що унеможливить подальше зростання врожайності і валових зборів, тобто зупинить розвиток галузі.

- Втрата валютних надходжень і погіршення зовнішньоторговельного балансу, що може дестабілізувати ситуацію на валютному ринку України.

- Різке погіршення інвестиційного клімату в галузі, адже інвестори сприймають суттєве посилення фіскального тиску як ознаку не пріоритетності галузі для держави.

Більш детальний аналіз наслідків застосування експортних мит наводиться в додатку до цього листа.

Змушені констатувати, що така політика в цілому призведе до неможливості подальшого розвитку галузі, відставання України в розвитку АПК не лише від розвинутих аграрних країн, але і від тих країн, що динамічно розвиваються в останні роки (наприклад Бразилія та Росія), неможливості досягнення амбіційних цілей аграрної політики, зокрема виробництва 80 млн. тонн зернових.

Шановний Вікторе Федоровичу, звертаємось до Вас із проханням дати доручення Кабінету Міністрів якнайшвидше розробити законопроект щодо скасування експортних мит на зернові культури та незастосування надалі оподаткування експорту сільськогосподарських культур та соняшникової олії, не передбаченого зобов’язаннями України перед Світовою організацією торгівлі, а також відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових відповідно до режиму, який діє для інших галузей економіки.

Сподіваємось на Вашу підтримку та віримо, що спільними зусиллями ми виведемо Україну на чільні місця на світовому ринку сільськогосподарської продукції як країну, з якою будуть рахуватися, яку будуть поважати і в яку будуть інвестувати.

 

Керівники асоціацій :

Голова Аграрного союзу України
Новіков Г.В.

Президент Української аграрної конфедерації
Козаченко Л.П.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України
Миркевич М.С.

Президент Української зернової асоціації
Клименко В.Г.

Голова Ради директорів Асоціації "Союз птахівників України"
Бакуменко О. Б.

Голова правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром»
Бондаренко В.М.

Генеральний директор Асоціації «Укроліяпром»
Капшук С.П.

Голова правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
Ярчук М.М.

Директор Асоціації «Виноградарі та винороби України»
Петренко С.С.

____________________

 

м. Київ 15 вересня 2011 року.

 

Додаток до Звернення


від 15 вересня 2011 року


Оцінка

впливу застосування експортного мита на зернові культури та невідшкодування ПДВ

при експорті зернових і технічних культур.

З часу введення мит на експорт зерна у липні 2011 року обсяги експорту зернових різко знизились: за оптимістичними оцінками, експорт за липень-серпень не перевищив 1,8 млн. тонн, тоді як в 2009/10 маркетинговому році (МР) при загальному урожаї зернових в 46,03 млн. тонн (на 4 млн. тонн менше від цьогорічного прогнозу) було експортовано протягом липня-серпня 3,85 млн. тонн зерна.

За короткий період Україна фактично втратила зовнішні ринки збуту. Ключовий імпортер української пшениці в попередньому році – Єгипет став основним імпортером російської пшениці в поточному МР, а з України в липні 2011/12 МР в цю країну не було поставлено жодної тонни пшениці. Загалом Україна віддала Росії на зовнішніх ринках збуту як мінімум в 2,35 млн. тонн [1], чим остання відразу скористалася і протягом липня-серпня поточного року експортувала майже 6 млн. тонн зерна.

Уже сьогодні ситуація на ринку зерна спровокувала ряд негативних наслідків для економіки країни:

- Зменшення валютних надходжень в економіку країни протягом липня-серпня на 658 млн. дол. США [2], що значно погіршило стан платіжного балансу. Якщо зазначена тенденція продовжиться то втрати за рік можуть досягнути 3,9 млрд. дол. США [3];

- Заниження внутрішніх закупівельних цін на зернові, що спричинило значне недоотримання аграріями доходу – при світовій ціні в 305 дол./т, в Україні на сьогодні ціна 1600 грн./т або 200 дол./т; за відсутності експортних мит і при відшкодуванні ПДВ внутрішня ціна повинна дорівнювати як мінімум 244 дол./т або 1960 грн./т, а це значить, що на кожній тонні експортованого зерна аграрії недотримують 300-400 грн.. - Як результат на уже експортованих 1,5 млн. тонн зерна аграрії втратили 66 млн. дол.[4] При анонсованому експорті зернових в 24 млн. тонн втрати аграрних виробників за рік можуть скласти 1,06 млрд. дол. або 8,45 млрд. грн. при загальному розмірі бюджетної підтримки підприємств АПК у 2010 році в 4,56 млрд. грн.;

- Капіталізація 14 українських агропромислових компаній, що котуються на міжнародних фондових біржах, зменшилась на 1,4 млрд. дол. США протягом липня-серпня поточного року. Зниження капіталізації компаній обмежує можливості по залученню фінансових ресурсів – а отже і можливості по інвестуванню в зернове виробництво. Як наслідок, перспективи розвитку галузі суттєво погіршуються.

- За умови продовження дії експортних мит та їх поширення на соняшникову олію Україна не лише поступиться Росії позицією експортера № 1 в чорноморському басейні, але і витратить завойовану довгими роками позицію №1 експортера соняшникової олії в світі, поступово перетворюючись на сировинний придаток розвинутих країн, через зупинку ряду олійнодобувних підприємств та скорочення робочих місць.

Короткострокові вигоди, отримані від запровадження мита та невідшкодування ПДВ мізерні у порівнянні з вищезазначеними втратами від впровадження економічно необґрунтованих заходів з регулювання експорту зернових з України.

____________________

[1] 3,85 - 1,5=2,35 млн. т

[2] 2,35 млн. т х 280 дол./т = 658 млн. дол..

[3] 658 х 6 = 3900 млн. дол.

[4] (244 – 200) х 1,5 = 66 млн. дол. 

Українська Аграрна Конфедерація