Програма проведення виробничої практики для студентів спеціальності 050. 102 «Економічна кібернетика» Запоріжжя 2008

Вид материала

Содержание

Загальні положення
1 Мета та завдання практики
2 Об'єкт, бази та зміст практики
Базами практики
Зміст практики
Керівництво практикою та організація її проведення
4 Обов'язки керівника практики від університету
5 Обов'язки керівника практики від підприємства
Обов'язки студента-практиканта
Індивідуальне завдання
8 Вимоги до складання звіту про проходження практики
У введенні
Висновки (1стр
9 Рекомендації щодо оформлення звіту
9.2 Нумерація сторінок
9.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
9.9 Формули та рівняння
9.11 Титульний аркуш
9.12 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
10 Підведення підсумків практики
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2

Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

Затверджую

Перший проректор

_________Бондар О.Г.

______________2008р.

ПРОГРАМА

проведення виробничої практики

для студентів спеціальності 7.050.102 «Економічна кібернетика»

Запоріжжя 2008

Програма проведення виробничої практики для студентів спеціальності 7.050.102 «Економічна кібернетика» / Уклад.: д.ф.-м.н., проф.. Перепелиця В.О., к.ф.-м.н., доц. Максишко Н.К., к.ф.-м.н., доц. Козін І. В.. Відп. за випуск зав. кафедрою, проф. В.О.Перепелиця - Запоріжжя: ДВНЗ «ЗНУ», 2008. - 34 стор.

Визначені мета, завдання, зміст, форми та методи контролю, вимоги до звіту з виробничої практики студентів спеціальності «Економічна кібернетика» з урахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст з економічної кібернетики».

Ухвалено

на засіданні науково-

методичної ради факультету

Протокол №

від «__»_________ 2008р.

Голова ради

_________ І.І.Колобердянко

Програму рекомендовано кафедрою економічної кібернетики

Протокол №

від « » 2008р.

Зав. кафедрою економічної кібернетики

__________В.О.Перепелиця

ЗМІСТ

Стор

	Загальні положення	4
1.	Мета та завдання практики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
2.	Об'єкт, бази та зміст практики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
3.	Керівництво практикою та організація її проведення. . . . .	7
4.	Обов'язки керівника практики від університету. . . . . . . . . .	8
5.	Обов'язки керівника практики від підприємства. . . . . . . . .	8
6.	Обов'язки студента-практиканта. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	9
7.	Індивідуальне завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	9
8.	Вимоги до складання звіту про проходження практики. . . .	15
9.	Рекомендації щодо оформлення звіту з виробничої практики	17
10	Підведення підсумків практики . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . .	26
	Перелік літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Інтернет – ресурси .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	26 30
	Додаток А – Приклад оформлення титульного листа Додаток Б – Критерії оцінювання результатів практики	31 32

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виробнича практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності «Економічна кібернетика».

Програма практики розроблена у відповідності до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів», Закону України “Про вищу освіту”, Указу Президента України від 04.07.2005 р. № 1013/2005 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, Державної програми розвитку вищої освіти на 2005 – 2007 роки з врахуванням положень Концепції досконалості Європейського фонду управління якістю, вимог Міжнародного стандарту якості ISO серії 9000.

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Виробнича практика здійснюється з урахуванням підготовки економістів-математиків за двома спеціалізаціями: «Економіко-математичне моделювання» та «Інформаційні системи в економіці». З урахуванням цих спеціалізацій метою практики є::

1. Вміння застосовувати на практиці системний підхід в процесі пізнання.

2. Закріплення отриманих теоретичних та практичних знань для розв’язання актуальних задач управління економікою.

3. Вміння збирати, узагальнювати та аналізувати конкретну економічну інформацію, робити самостійні висновки та пропозиції.

4. Отримання практичних навиків комплексного розв’язання професійних задач в галузі науково-дослідної, виробничої та комерційної діяльності із використанням економіко-математичних методів (ЕММ), програмних засобів, інформаційних систем та технологій.

5. Дослідження та аналіз конкретних фінансово-економічних ситуацій, управління економічними об’єктами в ринкових умовах.

6. Набуття навичок із застосування на практиці комп’ютерних технологій, аналізу та моделювання економічних систем.

7. Набуття практичних навичок організаційно-управлінської діяльності в трудовому колективі.

8. Збирання, систематизація та впорядкування техніко-економічної інформації для розрахунків з підготовки та прийняття ефективних рішень з економічних проблем на базі економіко-математичних методів и сучасних комп’ютерних інформаційних систем та технологій.

З а в д а н н я м практики є:

вивчення досвіду підприємств, обраних об'єктом практики в галузі методів організації та управління їх діяльністю, застосуванні комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, що отримано ними в процесі навчання,
оволодіння функціональними обов'язками службових осіб з профілю майбутньої роботи, формування системного підходу до аналізу економічного об’єкта,
формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретного виробництва,
оволодіння сучасними методами, формами організації праці, знаряддями праці в галузі їх майбутньої спеціальності.
здобуття практичних навичок та досвіду роботи в галузі застосування знань з економіки, економіко-математичного моделювання та нових комп`ютерних інформаційних технологій, автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП), автоматизованих систем обробки економічної інформації (АСОЕІ), автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП).

збирання необхідних матеріалів для написання курсових та дипломних робіт.

2 ОБ'ЄКТ, БАЗИ ТА ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Об'єктом практики є процеси збирання, аналізу, обробки, зберігання інформації щодо діяльності організацій та підприємств в різних галузях економіки та методи управління, що на ній базуються.

Згідно до навчального плану підготовки спеціаліста зі спеціальності «Економічна кібернетика» виробничу практику студенти проходять на початку 2 семестру.

Тривалість практики - 4 тижня.

Базами практики є організації та підприємства різних форм власності та підпорядкування.

Вимогою до бази практики є наявність комп’ютерної техніки, її програмного забезпечення та можливості забезпечення умов для виконання програми практики для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст з економічної кібернетики».

Визначення баз практики здійснюється керівництвом навчального закладу на основі прямих договорів із підприємствами (організаціями, установами) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

При підготовці фахівців за цільовими договорами з підприємствами (організаціями, установами) бази практики передбачаються у цих договорах.

У випадку, коли підготовка фахівців здійснюється за замовленням фізичних осіб, бази практики забезпечують ці особи з урахуванням всіх вимог Програми.

Студенти можуть самостійно, за погодженням з керівництвом вищого навчального закладу, підбирати базу практики і пропонувати її для використання.

Проходження практики оформляється наказом по підприємству і здійснюється згідно з режимом його роботи.

Студенти та керівники практики повинні дотримуватися певного порядку його проходження:

Зміст практики визначається наступними завданнями, які студент повинен виконати при проходженні практики:

1. Проаналізувати діяльність підприємства з позицій системного підходу, в тому числі дослідити напрям основної діяльності підприємства, зовнішні та внутрішні зв’язки, організацію колективної праці на підприємстві з урахуванням форм її розподілу, виробничої та організаційної структури.

2. Ознайомитися із конкретною проектною та виробничою документацією (державні та галузеві стандарти, стандарти підприємства, керівні матеріали та методики, норми та правила тощо).

3. Виконати функції стажера (дублера) на конкретному робочому місці економіста відповідної спеціалізації.

4. Проаналізувати структуру та зміст інформаційних потоків, що мають місце на підприємстві та виділити дані, що будуть використані в дипломній роботі;

5. Обґрунтувати доцільність застосування економіко-математичних моделей та методів та ПЕОМ на підприємстві (установі) та розрахувати економічну ефективність такого застосування.

6. Здійснити постановку економічної задачі, розробити алгоритм її розв’язання за допомогою методів, що вивчалися, реалізувати його роботу на сучасній обчислювальній техниці. Провести аналіз розрахунків на адекватність та застосовність до конкретного підприємства або конкретної економічної ситуації, виконати розрахунок економічної ефективності впровадження задачі.

7. Ознайомитися із структурою існуючого програмного забезпечення на підприємстві, проаналізувати ступінь та спрямованість його використання.

8. Ознайомитися з однією з діючих на підприємстві автоматизованих систем обробки економічної інформації, структурою бази даних та системою управління базами даних (СУБД). Проаналізувати існуючи аналоги - програмні засоби та технології, що пропонуються на відповідному сегменті ринку IT для вирішення функціональних задач виробництва (установи), що розглядаються. Виконати порівняльний аналіз за показниками ефективності, функціональності, вартості тощо.

9. Розробити АРМ економічного профілю засобами систем управління базами даних (СУБД).

10. Здійснювати ефективний бізнес-аналіз в корпоративних комп’ютерних мережах, а також в мережі Інтернет.

КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

Розподіл студентів для проведення виробничої практики проводиться відповідно наявності баз практики і кількості місць на кожній з них, і оформлюється наказом по університету. На початку практики проводиться установча конференція, яка закінчується проведенням інструктажу із техніки безпеки під час практики.

Загальне керівництво практикою на підприємстві здійснюється головними фахівцями або їх заступниками. Безпосереднє керівництво покладається на керівників структурних підрозділів та окремих висококваліфікованих спеціалістів. Орієнтовний перелік первинних посад спеціалістів, на які орієнтуються студенти під час проходження практики див. у Додатку А.

Навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснюють викладачі кафедри економічної кібернетики ЗНУ, які закріплюються за базами практики.

Проведення виробничої практики зі спеціальності «Економічна кібернетика» забезпечується такими документами:

програма практики;
щоденник практики;
індивідуальне завдання.

Головним розділом щоденника є календарний план про проходження практики, розроблений студентом разом з керівниками від підприємства і університету на основі програми практики. У щоденнику вказують місце роботи, перелік робіт і час їх виконання, прізвище і посада фахівця, що здійснює керівництво роботою.

Практика проводиться в три етапи.

П е р ш и й е т а п ( перший тиждень) – ознайомлення зі специфікою підприємства, виділення та аналіз первинної інформації за темою дипломної роботи.

Д р у г и й е т а п (наступні 1,5 –2 тижня) – уточнення постановки економічної задачі, апробація алгоритму її розв’язання на даних бази практики.

Т р е т і й е т а п (1-1,5 тижня) - Проведення аналізу розрахунків на адекватність та застосовність до конкретного підприємства або конкретної економічної ситуації, виконання розрахунку економічної ефективності впровадження задачі, оформлення звіту з виробничої практики.

4 ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ

Керівник практики від університету зобов'язаний:
допомогти студентам скласти календарний графік проходження практики і затвердити його;
відвідувати відповідні бази практики;
консультувати практикантів з питань проходження практики: методики здійснення необхідних розрахунків, складання звіту, виконання індивідуального завдання;
рецензувати звіти студентів, перевіряти повноту та достовірність матеріалів, що збираються до звіту, брати участь у комісії, що приймає залік з практики;
після закінчення практики скласти письмовий звіт про результати практики, а також надати пропозиції щодо її поліпшення.

5 ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ ВІД ПІДПРИЄМСТВА

Керівник практики від підприємства зобов'язаний:

влаштувати студентів на робочі місця, забезпечити проведення інструктажу з техніки безпеки і охорони праці;
провести бесіду про зміст та особливості діяльності менеджера на підприємстві або його підрозділі;
всебічно сприяти дотриманню студентами графіку та виконанню програми практики, консультувати студентів, залучати їх до виконання виробничих завдань;
вживати необхідні виховні та адміністративні заходи щодо студентів, які порушують правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства та повідомляти про це керівника від ЗНУ, деканат економічного факультету;
ознайомитися зі звітами студентів. Надати відгук у щоденнику про результати проходження практики і попередню оцінку.

ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Студенти-практиканти повинні:

своєчасно прибути на бази з відповідними документами, одержаними в університеті;
дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, правил охорони праці та техніки безпеки;
систематично вести записи у щоденнику практики, фіксувати обсяг та зміст виконаної за день роботи;
ретельно виконувати всі доручення і докладати всіх зусиль щодо повного виконання програми практики;
підготувати та надати на кафедру економічної кібернетики таку звітність:

Звіт про практику обсягом 20-30 сторінок;
Виконане індивідуальне завдання;
Щоденник з практики, підписаний керівником практики від підприємства та завірений печаткою підприємства.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Виконання студентами індивідуальних завдань є важливим етапом у вирішенні основних завдань виробничої практики.

Індивідуальне завдання розробляється керівником практики від кафедри і видається кожному студенту. Зміст індивідуального завдання повинен ураховувати конкретні умови та можливості підприємства (організації, установи), відповідати потребам виробництва і одночасно відповідати цілям і завданням навчального процесу. Крім того, індивідуальне завдання повинно відповідати здібностям і теоретичній підготовці студентів

Загальне керівництво виробничою практикою, консультування та контроль виконання індивідуального завдання з дипломної роботи здійснюється науковим керівником роботи.

Зміст індивідуальних завдань формуються з урахуванням наукових напрямів, які розробляються кафедрою. На основі цих напрямів і здійснюється конкретна діяльність студента при проходженні виробничої практики. Розглянемо наукові напрями кафедри, які виступають як індивідуальні завдання і включають відповідні види робіт.

А) Системний аналіз економіки:

1) вивчити літературу, що розкриває необхідність вживання системного підходу до дослідження економічних процесів;

2) вивчити та проаналізувати методи і прийоми системного аналізу;

3) дослідити конкретний економічний процес за допомогою методу структурного системного аналізу;

4) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Б) Макроекономічні моделі:

1) вивчити і систематизувати фундаментальні положення по теоретичному аналізу найбільш загальних закономірностей функціонування і розвитку народного господарства;

2) вивчити методику розрахунку нормативних коефіцієнтів галузевої структури фондів заміщення, вжитку і накопичення;

3) взяти участь в розробці звітних і нормативних матеріалів у зв'язку з підготовкою звітного міжгалузевого балансу;

4) взяти участь в роботі, пов'язаній із застосуванням ЕММ в конкретній економічній задачі з оптимального розподілу капітальних вкладень, трудових ресурсів і так далі;

5) розробити ЕММ по стабілізації грошового потоку в конкретному регіоні, по інвестиційних проектах і екологічних рішеннях;

6) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

В) Економіко-математичні методи і моделі в управлінні виробництвом:

1) вивчити основні особливості підприємства по організації технології виробництва, плануванню та обліку;

2) вивчити досвід застосування ЕММ в управлінні виробництвом;

3) з'ясувати основні напрями по вдосконаленню управління виробництвом за допомогою ЕММ і ПЕВМ;

4) розробити нову ЕММ;

5) самостійно отримати та обробити економічну інформацію для подальшого її використання в ЕММ;

6) взяти участь в постановці задачі та проведенні розрахунків на ПЕВМ;

7) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Г) Економіко-математичні методи і моделі в менеджменті:

1) вивчити питання по моделюванню заробітної плати, доходів і витрат населення, фондів вжитку, виявити раціональні норми вжитку, вивчити питання зростання кваліфікації працівників;

2) вивчити матеріальну структуру фондів вжитку та взаємовідношення суспільних і особистих фондів вжитку, визначити зв'язки між прибутками населення і структурою вжитку, величиною і структурою товарообігу;

3) зібрати дані про рівень життя робітників і службовців, розподілі робітників і службовців по заробітній платі, суспільних фондах і нормах вжитку, виробити математичну обробку і аналіз статистичних даних;

4) удосконалити існуючі моделі рівня життя на основі нових даних;

5) виробити відповідні оптимізаційні розрахунки на ПЕВМ, здійснити аналіз отриманих результатів;

6) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Д) Економіко-математичні методи і моделі в маркетингу:

1) вивчити сучасне стан маркетингу на Україні в період переходу до ринкових стосунків;

2) вивчити напрями застосування і вдосконалення ЕММ маркетингу;

3) розробка АРМ фахівця з маркетингу;

4) дослідження основних положень організації інформаційного маркетингу: інформація як предмет комерційного поширення; технологія комерційного поширення інформації; методи проведення аналізу ринку інформаційних систем;

5) концепції управління інформаційним маркетингом;

6) мережеві комп'ютерні технології в системі міжнародного маркетингу: сучасний стан глобального маркетингу; INTERNET і його роль в маркетингу;

7) аналіз продажів і маркетингу, реєстрація доходу, фінансовий аналіз;

8) оцінити результати, зробити висновки та рекомендації.

Е) Інтегровані автоматизовані системи управління:

1) вивчення питань по структурі, організації і функціонуванню автоматизованих систем управління технологіями, підприємством, об'єднанням, регіоном, галуззю;

2) знайомитися з базисними модулями інтегрованої інформаційної системи SAP R\3: фінансовий відділ, бухгалтерія, збут, відділ зовнішньоекономічних зв'язків;

3) розглянути основні принципи вирішення виробничих завдань за допомогою імітаційного моделювання на основі конкретних даних підприємства;

4) розробити основні положення по впровадженню модулів РА і PD на основі Sapry3;

5) провести аналіз інформаційного забезпечення системи управління персоналом;

6) провести аналіз технічного забезпечення системи управління організації;

7) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Ж) Комп'ютерні технології:

1) вивчення фундаментальних питань генерування, передачі і використання інформації в комп'ютерних мережах;

2) вибір структури і розробка локальної комп'ютерної мережі типа INTRANET;

3) призначення основних положень по доставці комерційній інформації на основі Web-кастеров;

4) передумови до створення електронного бізнесу на підприємствах України;

5) розробка системи сканування для ділових комунікацій в корпоративних мережах;

6) захист інформації в комп'ютерних мережах;

7) розробка пакетів програм стосовно об'єктно-орієнтованих СУБД;

8) застосувати до конкретно економічного завдання прогресивні інструментальні засоби підвищенного рівня;

9) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

3) Оцінка бізнесу і інновації (E-business на Україні):

1) основні положення по розвитку електронного бізнесу і інновацій на Україні;

2) захист даних за допомогою протоколу захищених електронних транзакцій (SET);

3) кредитова і дебітна смарт-карта в електронному бізнесі;

4) пакети для вузлів електронної комутації: порівняння по різних критеріях;

5) стандартизація форм фінансових повідомлень на основі міжнародної системи S.w.i.f.t.;

6) фінансовий звіт і його аналіз;

7) фінансовий контроль і планування: бюджет, прогнозування, рівень якості;

8) інвестиційні рішення: бізнес-аналіз, бізнес-ситуації, планування прибутку, чинник невизначеності, фіксовані активи;

9) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

И) Технологія структурного системного аналізу і проектування в управлінні ПЕС

1) вивчити методологію IDEFO і DFD;

2) освоїти програмний комплекс BРwin;

3) дослідити виробничий процес або процес управління якою-небудь системою на підприємстві з позицій методології IDEFO;

4) синтезувати idefo-модель досліджуваного процесу;

5) взяти участь в роботі по впровадженню розробленої моделі в практику підприємства;

6) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

К) Управління стратегічним проектом на підприємстві з використанням технології «ПРО-ІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ»

1) досліджувати систему управління підприємства з позицій технології «ПРО-ІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ»;

2) зібрати дані, проаналізувати їх, перетворити до введення в ПЕВМ;

3) проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства з використанням технології «Audit Expert» (tm);

4) розробити маркетинговий план з використанням технології «Marketing Expert» (tm);

5) розробити план реалізації стратегії з використанням технології «Project Expert» (tm);

6) проаналізувати результати з використанням технології «Project Questionnarie&risk» (tm);

7) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Л) Управління проектом фінансового розвитку підприємства (підрозділу) з використанням технології «Project Expert» (tm)

1) дослідити фінансову систему підприємства з позицій технології «Project Expert» (tm);

2) зібрати дані, проаналізувати їх, перетворити до введення в ПЕВМ;

3) розробити детальний фінансовий план;

4) визначити потребу в грошових коштах на перспективу;

5) визначити схему подальшого фінансування підприємства;

6) оцінити можливості та ефективність залучення грошових коштів з різних джерел;

7) проаналізувати різні сценарії розвитку підприємства залежно від чинників зовнішнього і внутрішнього середовища;

8) оформити бізнес-план розвитку;

9) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

М) Управління інвестиційним (інноваційним) проектом на підприємстві з використанням технології «Project Expert» (tm)

1) дослідити фінансову систему підприємства з позицій технології «Project Expert» (tm);

2) зібрати дані, проаналізувати їх, перетворити до введення в ПЕВМ;

3) побудувати фінансову модель підприємства;

4) визначити потребу в ресурсах для здійснення проекту;

5) побудувати календарний план проекту з вказівкою сформованих активів;

6) визначити потребу у фінансових коштах для здійснення проекту;

7) розробити стратегію фінансування проекту;

8) проаналізувати фінансові результати;

9) сформувати бізнес-план проекту;

10) взяти участь в роботі по впровадженню розробленої моделі в практику підприємства;

11) оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

Н) Управління оперативним проектом на підприємстві з використанням технології "Microsoft Project"

1) Дослідити систему управління підприємства з позицій технології "Microsoft Project" (tm);

2) Зібрати дані, проаналізувати їх, перетворити до ведення в ПЕВМ;

3) Створити календар проекту;

4) Скласти список завдань;

5) Здійснити структуризацію завдань;

6) Призначити зв'язки між завданнями;

7) Виявити критичні завдання, скоректувати зв'язки;

8) Скласти список ресурсів для реалізації проекту;

9) Призначити ресурси завданням проекту;

10) Роздрукувати звіт за результатами планерування;

11) Взяти участь в роботі по впровадженню розробленої моделі в практику підприємства;

12) Оцінити результати, зробити висновки та пропозиції.

8 ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Заключним етапом проходження практики є складання студентом та подання на кафедру економічної кібернетики письмового звіту про проходження виробничої практики. До звіту додається щоденник, виконане індивідуальне завдання, відгук керівника практики підприємства або фірми.

Під час проходження практики студент щодня записує в щоденнику по практиці виконувану роботу. Ці записи, а також необхідний статистичний матеріал, результати моделювання і так далі є основою для написання звіту по практиці.

Звіт по практиці оформляється у вигляді пояснювальної записки, текст якої набраний на комп'ютері. Структура звіту включає:

1) титульний аркуш;

2) завдання на розробку (при необхідності);

3) зміст;

4) перелік умовних позначень;

5) вступ;

6)глави (розділи), що складають основну частину звіту (2-3 розділи);

7) висновки;

8) список літератури;

9) застосувань.

Зміст звіту залежить від конкретних умов проведення практики та узгоджується з керівником практики від кафедри і підприємства. У звіті необхідно викласти наступне:

1) характеристика створення і розвитку підприємства (об'єднання);

2) структура підприємства, його підрозділів, відділів;

3) призначення окремих підрозділів;

4) основних економічних показників, що характеризують діяльність підприємства;

5) перелік завдань, що вирішуються на підприємстві, їх характеристика та очікуваний економічний ефект від їх впровадження;

6) опис економіко-математичних методів, покладених в основу розрахунку;

7) опис стандартних програмних модулів, технології програмування;

8) характеристика ПЕВМ, комп'ютерної мережі;

9) опис економічної суті конкретної задачі і аналітичний огляд методів її розв’язання;

10) інформаційне, математичне та програмне забезпечення, що використане при розв’язанні задачі;

11) обгрунтування типу прийнятої моделі, її опис і метод розв’язання;

12) аналіз результатів розв’ячання задачі, рекомендації для практичного використання;

13) розрахунок економічної ефективності від прийнятих економіко-математичних рішень.

У введенні (1-2 стор.) необхідно коротко охарактеризувати:

- сучасний стан наукової (економічною) проблеми (питання);

- актуальність роботи;

- мета роботи;

- завдання, що вирішуються в роботі для досягнення вказаної мети;

- стан наукової проблеми;

- новизну питання.

У першому розділі (7-12 стор.) роботи повинно знайти відображення системне дослідження поставленої проблеми, її декомпозиція на підпроблеми, основні чинники, що визначають їх розв’язання, характеристика цілей дослідження та їх пріоритети, існуючі обмеження та межі аналізу, що проводиться. Перший розділ повинен містити техніко-економічну постановку задачі і характеристику методики, застосованої до її вирішення. Вибір або розробка такої методики мають бути обґрунтовані.

У другому розділі (10 - 15 стор.) роботи відображаються результати досліджень, пов'язаних з розробкою та застосуванням методу економіко-математичного моделювання. Іншими словами це - математичне та алгоритмічне забезпечення вирішення проблеми. По кожній задачі дослідження слід описати: змістовну постановку, математичну модель, зону пошуку рішень, обмеження, цільову функцію, математичний клас задачі, обгрунтування методу рішення, суть алгоритму, обчислювальну складність

Третій розділ (7 - 12 стор.) роботи має бути присвячений характеристиці питань практичної реалізації задач. У цьому розділі слід описати інформаційні потоки і їх моделі, інформаційну базу і способи її формування, джерела отримання даних, періодичність їх оновлення; питання розробки програмного забезпечення, обгрунтування можливості використання стандартних пакетів прикладних програм для реалізації експериментів на ПЕВМ, дати характеристику якості програмного забезпечення.

Висновки (1стр.) розміщують після викладу суті питання на новій сторінці. У висновках приводять оцінку отриманих результатів роботи відповідно до цілей і завдань практики. Текст висновків може бути роздільний на пункти. По кожному результату формулюються: суть, актуальність, наукова новизна (вперше формалізовано, розроблений метод, досліджена поведінка, допрацьований відомий метод, розширені межі формального підходу, створена концепція та ін.); доведенність (доведена теорема, проведений експеримент); практичне значення, апробація (де використаний, де опублікований).

У звіті на підставі отриманих висновків можуть бути подані рекомендації (1 стор.). Рекомендації розташовують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, при цьому основну увагу приділяють пропозиціям по ефективному використанню результатів практики. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути повністю підтверджені звітною роботою.

Додатки (об'єм не лімітується, але в межах розумного) містять, як правило, громіздкі таблиці з вихідними і розрахунковими даними, схеми, графічний матеріал, лістинги і так далі.

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

9.1 Загальні вимоги

Звіт, як правило, друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, використовуючи шрифти текстового редактора Word розміру 14.

Звіт виконується українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи, дозволяється виконання роботи та її захист іншою мовою.

Обсяг звіту визначається відповідною кафедрою з урахуванням повного розкриття обраної теми. До визначеного загального обсягу звіту не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів звіту підлягають нумерації на загальних засадах.

Текст звіту слід друкувати, додержуючись такої ширини полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менш 10 мм.

Дозволяється вписувати в текст звіту від руки тушшю або пастою (чорного кольору) окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту, а розмір (по висоті) – не меншим за розмір шрифту усього тексту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники степенів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою не менше 2 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання звіту, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом (“коректором”), поверх якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п’яти таких виправлень. Виправлення повинно бути такого же кольору, як і основний текст.

Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 12 – 20 мм.

Під час виконання звіту необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості тексту.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. (ГОСТ 7.12-93 Бібліографічний опис: скорочення слів на російській мові).

Структурні елементи “ЗАВДАННЯ”, “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”. “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “РЕКОМЕНДАЦІЇ”, тощо не нумерують, а їх назви використовують у якості заголовків структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту та дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення тексту, рисунків і таблиць за машинного способу їх виконання повинно відповідати вимогам цих стандартів з урахуванням можливостей комп'ютерної техніки.

9.2 Нумерація сторінок

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Завдання на практику включають до загальної нумерації сторінок. При двохсторонньому типографському бланку завдання враховують як дві сторінки. Номера сторінок на завдання не проставляють.

Реферат і текст змісту також включають до загальної нумерації сторінок. Номера сторінок на них не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

9.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання змісту звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1.2.3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад. 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують.

9.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в звіті.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми розміщені в звіті мають відповідати вимогам стандартів "Единой системы конструкторской документации" та "Единой системы программной документации".

Фотознімки розміром менше, ніж формат А4, мають бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок __" , яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 2.1 - Дифрактограма".

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.1 – перший рисунок другого розділу (див. додаток Ж).

9.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць (див. рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 – Структурна схема таблиці

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На номер таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу (див. додаток К).

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю розділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці без абзацу, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці __” по правому краю з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

9.6 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліками ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Наприклад:

а) форма і розмір клітини;

б) живий склад клітини;

1) частина клітини;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

9.7 Примітки

Примітки розміщують у звіті за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово “Примітка” друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи, після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Наприклад:

Примітка. ______________________________________________ ___________________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери додають текст примітки.

Наприклад:

Примітки:

1.______________________________________________________ ___________________________________________________________

2.______________________________________________________ ___________________________________________________________

9.8 Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрукованими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски розміщують під таблицею або в кінці сторінки, відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 - 40 мм проведеною з лівого боку сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання звіту через один інтервал, за машинного способу – з мінімальним міжрядковим інтервалом.

9.9 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння в звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Наприклад:

Цитата в тексті: “Відомо, що

, (3.1)

де

– математичне очікування;

– середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “×”. Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом відокремлюють комою.

9.10 Посилання

Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “... у роботах [1-5] ...”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: ”... у розділі 4...”, ”... дивись 2.1 ...“, “... за 3.3.4...”, “... відповідно до 2.3.2.1 ...”, “... на рис. 1.2 ...“, або “... на рисунку 1.2 ...”, “... у таблиці 3.2 ...”, “... (див. 3.2) ...”, “... за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (1.23) - (1.25)...”, “... у додатку Б...”.

9.11 Титульний аркуш

Інформацію, що подається на титульному аркуші, допускається розташовувати у будь-якому положенні, яке автор вважає припустимим з естетичної точки зору, і з використанням різних шрифтів. Слово “звіт” друкують великими літерами посередині рядка. Назву роботи також друкують великими літерами.

Відомості про вищий навчальний заклад (ВНЗ) містять:

- назву міністерства, до системи якого належить ВНЗ,

- повну назву ВНЗ.

Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.

Підписи рекомендується виконувати чорнилами, тушшю, або пастою.

Підписи осіб, оформлюють таким чином: ліворуч вказують шифр академгрупи студента, посади – керівника і інших осіб, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках розміщують імена (або перші літери імен з крапкою) та прізвища осіб, які підписали звіт, нижче особистих підписів проставляють дати підписання.

Рік складання звіту вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слів “рік” або “р.”).

Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку А.

9.12 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

9.13 Додатки

Додатки слід оформляти, як продовження звіту на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток. Приклад оформлення додатка представлено у додатку Л.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток Б і т.д.. Один додаток позначається, як Додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатку Д.

10 ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Підсумки практики підводяться на заключній конференції з практики на підставі захисту звітів. В конференції беруть участь всі студенти, що проходили практику, та не менш трьох викладачів кафедри економічної кібернетики. Присутність керівників практики від ВНЗ обов’язкова, керівників практики від підприємства – за можливістю.

Для оцінки роботи, виконаної студентом під час практики, керівником кафедри призначається комісія, яка диференційовано, оцінює роботу виходячи з таких складових:

1) оцінки, виставленою керівником від бази практики;

2) оцінки, виставленою керівником від кафедри;

3) усної відповіді студента на питання комісії за змістом звіту і виконаної на практиці роботи;

4) міри збору статистичного матеріалу за темою практики.

Диференційована оцінка з практики враховується нарівні з іншими оцінками, які характеризують успішність студента. У тих випадках, коли практика закінчується після проведення екзаменаційної сесії і призначення стипендії, оцінка по цій практиці враховується разом з оцінками наступного семестру

Результати захисту звіту з практики заносяться в екзаменаційну відомість, виставляється в заліковій книжці студента.

Позитивна оцінка, отримана на захисті, є офіційним завершенням практики.

Студент, який не виконав програму практики та отримав незадовільну оцінку на базі практики або незадовільну оцінку при захисті звіту, проходить практику повторно або відраховується з університету.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1.Економическая кибернетика / Геец В.М., Лисенко Ю.Г., Вовк В.М. и др. - Донецк: ООО "Юго-Восток", 2005.
Пономаренко Л.А. Основи економічної кібернетики. - К.: КНТЕУ, 2002.
Экономическая кибернетика: Учебное пособие / Ю.Г.Лысенко, В.Л.Петренко, В.А.Забродский и др. - Донецк: ДонГУ, 1999.
Бажин И.И.Экономическая кибернетика. – Харьков: Крнсум, 2004. – 292 с.
Алєксєєв А.А., Костіна Н.І., Василик О.Д. Фінанси: система моделей і прогнозів. -К.: "Четверта хвиля", 1998.
Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид. - К.: Знання, 2005.
Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Євроконтекст - пер. з англ., -К.: Основи, 1998.
Костіна Н.І., Алєксєєв А.А., Мельник П.В. Моделювання фінансів. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.
Грегорі Манків. Н. Макроекономіка. - К.: Основи, 2000.
Черняк О.І., Федоренко І.К., Чорноус Г.О., Карагодова О.О., Горбунов О.В. Дослідження операцій в економіці. - К.:Знання, 2006.
Зайченко Ю.П. Исследование операций.-К: Слово, 2003. – 352с.
Таха Х. Введение в исследование операций. Пер.с англ.- М.:Мир, 2003. – 496с.
Исследование операций в экономике: Учебн. пособие для вузов/Н.Ш.Кремер, В.А.Путко, И.М.Тришин, М.Н.Фридман; Под ред. Проф. Н.Ш.Кремера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 407с.
Сакович В.А. Исследование операций (детерминированные методы и модели) : Справочное пособие.-Мн.: Выш.шк., 1984.-254 с.
Кобелев Н.Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей/ Учеб.-практ.пособие.– М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. – 246с.
Методичні вказівки та завдання для лабораторних робіт з курсу «Математичне програмування» для студентів спеціальності «економічна кібернетика»/ Укладачі: Максишко Н.К., Заховалко Т.В., Левикіна І.О. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004.– 54с.
Черняк О.І., Ставицький А.В., Чорноус Г.О. Системи обробки економічної інформації. Підручник. -К.: Знання, 2006.
Інформаційні системи в економіці / Під ред.В.С. Пономаренка. - К.: ВІД Академія, 2002.
Лысенко Ю.Г., Андриенко В.АН., Иванов Н.Н. Информатика и компьютерная техника. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд.", 2003.
Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці. -К.: СЛОВО, 2003.
Матросов А., Новиков Ф., Усаров Г., Харитонов И. МS Оfficе ХР: разработка приложений. - М.: 2003.
Михеева В. Місrоsоft Ассеss 2002. - М.: 2003.
Новиков Ф., Яценко А. . Місrоsоft Оfficе в целом. - М.: 2001,728 с,
Плескач В.Л.. Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. - К.: "КНИГА", 2004.
Порохня В.М. Експертні системи в економіці. - Запоріжжя: ВПК "Запоріжжя", 1997.
Ситник В.Ф. та інші. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001.
Анісімов В.В., Черняк О.І. Математична статистика. К.: МП "Леся", 1995.
Доугерти К. Введение в эконометрику. - М.: ИНФРА-М, 2001.
В.Грін. Економетричний аналіз. (Переклад і наукова редакція О.В.Комашка, передмова О.І.Черняка). - К.: Основи, 2005.
Теоретико-ймовірнісні та статистичні методи в економетриці та фінансовій математиці / М.М.Леоненко, Ю.С. Мішура, В.М.Пархоменко, М.Й. Ядренко. - К.: Інформтехніка, 1995.
Лук'яненко І.Г., Краснікова Л.І. Економетрика: Підручник. -К.: "Знання", КОО, 1998.
Холден К., Піл Д., Томпсон Дж. Економічне прогнозування. Вступ. (Переклад О.В. Комашко). -К.: "Інформтехніка", 1996.
Черняк О.Ї., Ставицький А.В. Динамічна економетрика. -К.:КВЩ, 2000.
Рыжиков Ю.И. Имитационное моделирование. Теория и технологии. – СПб.: Корона принт, 2004. – 384 с.
Емельянов А.А., Власова Е.А., Дума Р.В. Имитационное моделирование экономических процессов. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 368 с.
Кельтон В., Лоу А. Имитационное моделирование. – СПб: Питер, 2004. – 847 с.
Бакаев А.А., Костина Н.И., Яровицкий Н.В. Имитационные модели в экономике. - К.: Наукова думка, 1978.
Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. -К.: КНЕУ, 2001.
Ситник: В.Ф., Орленко Н.С. Імітаційне моделювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998.
Мур Дж., Уєдерфорд Л.Р. и др. – Экономическое моделирование в Microsoft Excel. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 1024 с.
ВітлінськийВ.В., ВеликоіваненкоГ.І. Ризикологіяв економіці та підприємництві. - К.: КНЕУ, 2004.
Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз,моделювання та управління економічним ризиком. - К.: КНЕУ, 2000.
Камінський А.Б. Економічний ризик та методи його вимірювання. Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім "Козаки", 2002.
Шведов А.С. Теория эффективных портфелей ценных бумаг: учебное пособие для студентов, изучающих портфельную теорию и теорию финансовых деривативов. - М.: ГУВШЗ, 1999. - 144 с.
Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику. - К.: Артек, 1997.
Вітлінський В.В. Моделювання економіки. Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 2003.
Костіна Н.І., Алєксєєв А.А., Мельник П.В. Моделювання фінансів. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.
Математические модели трансформационной экономики / Клебанова Т.С., Раевнева Е.В. и др.- Харьков: ИД "ИНЖЕК", 2004.
Порохня В.М. Моделювання економіки. - Запоріжжя: ЗДІА, 2001.
ТрояновскийВ.М. Математическое моделирование в менеджменте. Учебное пособие. - М.: Русская деловая литература, 1999.
Шикин Е.В., Чхартишвили А.Г. Математические методы и модели в управлений. Учебное пособие. - М.: Дело, 2000.
Геєць В.М., Клебанова Т.С., Черняк О,І., Іванов В.В., ДубровінаН.А., Ставицький А.В. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005.
Алєксєєв А.А., Костіна Н.І. Финансовое прогнозирование в экономических системах. - М.: ЮНИТИ, 2002.
Черняк О.І., Ставицький А.В. Динамічна економетрика. -К.:КВЩ, 2000.
В.П. Боровиков, Г.И, Ивченко. Прогнозирование в системе Statistica. -М.: 1999.
Секторальні моделі прогнозування економіки України / За ред. В.М.Гейця. - К.: Фенікс, 1999.
Статистическое моделирование и прогнозирование / Под ред. А.Г. Гранберга. - М.: Финансы и статистика, 1990.
Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. -К.: КНЕУ, 2001.
Комашко О.В.Практикум з прогнозування.-К.:РВВ КІЕМБСС, 2000.
Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений, а также хроника событий в Волшебных странах. - М.: Логос, 2003.
Ситник В.Ф.Системи підтримки прийняття рішень - К • КНЕУ, 2004.
Эддоус М.,Стэнсфилд Р. Методи принятия решений -М.: ЮНИТИ, 1997.

Інтернет-ресурси

oft.com — компания MathSoft(Mathcad)
ad.com/products/Add-ons.asp — додаткові пакети до Mathcad.
ad.com/library/ — бібліотека pecypciв з системи Mathcad: книги, електронні підручники, файли.
enta.ru/soft/Mathcad/Mathcad.asp — ресурси з системи Mathcad на освітньому математичному сайті.
orks.com — компанія MathWorks (Matlab)
b.ru — консультаційний центр Matlab.
b.ru/mltb/ — авторські матеріали з Matlab Toolboxes.
enta.ru/soft/Matlab/Matlab.asp — ресурси з системиMatlab на освітньому математичному сайті.
http: / /www. maplesoft. com — компанія Waterloo Maple (Maple)
st.narod.ru — центр застосувань Maple для СНД.
enta.ru/soft/Maple/Maple.asp — ресурси з системи Maple на освітньому математичному сайті.
am.com — компанія Wolfram Research (Mathematica)
olfram.com — бібліотека pecypciв з системи Mathematica:книги, електронні підручники, файли.
enta.ru/soft/Mathemat/Mathemat.asp — ресурси з системи Mathematica на освіньому математичному сайті.
http: / /www. Undo. com — компанія Lindo Systems (Lingo, Lindo)
enta.ru — освітній математичний сайт.
arod.ru — віртуальна лабораторія математичного моделювання.
itonline.com/vcg/materials.php">

Blog

Програма проведення виробничої практики для студентів спеціальності 050. 102 «Економічна кібернетика» Запоріжжя 2008

Содержание