Geum.ru

Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4
ЛП(t) → ЛП(t+1)). Задля цього означені на рис. 3 види ЛП введено до поданої на рис. 5 моделі як важелі впливу для МОЛУ.



Рис. 3.12. Схема логіки імітаційного моделювання життєдіяльності

окремого бізнес процесу будь-якого рівня агрегації


За умови адаптації та розширення поданої на рис. 3.12 схеми можна отримати аналогічну модель, виражену у вигляді конвекторів та резервуарів та подану на рис. 3.13). Дана схема розкриває логіку взаємодії ЛЛС в рамках поданих на рис. 3.12 блоків. Так, кожен елемент на рис. 3.12 підтримується відповідною субмоделлю. Основу відстеження динаміки показників та використання означених важелів впливу являє представлена на рис. П.2 панель управління. За її допомогою, через зміну параметрів завантаження устаткування та здійснення закупівель, моделюється (у вигляді графіку) задоволення споживчого попиту на виході бізнес-процесу "здійснювати виробництво мотоблоку" (див. рис. 3.9).

Рис. 3.13. Логіка використання темпів та рівнів імітаційної моделі


Далі детально розглянемо програмну реалізацію наведених на рис. 3.12 та рис. 3.13 пропозицій (через те, що використовувана версія пакета iThink не русифікована, у процесі моделювання використано англійські варіанти назв блоків і параметрів). Наявні числові параметри, представлені в моделі, відповідають поданому на рис. 3.9 процесу та означеній у табл. 3.7 його структуризації. Основним завданням процедури моделювання є формування прогнозної інформації щодо ефективності процесів і видів діяльності. Відповідно, на відміну від традиційного підходу до калькулювання, бюджетний процес буде розширюватися уздовж ланцюжка створення вартості. Першим елементом, що розкриває логіку моделювання, буде представлена на рис. 3.14 субмодель управління ЗРР. По відношенню до 13-процесного структурування бізнес-процесів (див. рис. 3.6) та рахунків бухгалтерського обліку, логіка даної субмоделі зведена до поданої на рис. П.3 схеми




Completing_on_order(t) = Completing_on_order(t - dt) + (Completing_ordering - receving_completing) * dt

Completing_ordering = Completing_ordering_decision-safe_supplier_amount * RANDOM(1,risk_livel)/100 * * Completing_ordering_decision

Completing_storehouse(t) = Completing_storehouse(t - dt) + (receving_completing - completive_outcome) * dt

completive_outcome = produse_outcome*Completing_per_product

material_on_order(t) = material_on_order(t - dt) + (material_ordering - receving_material) * dt

material_ordering = (material_ordering_decision – material_ordering_decision* afe_interaction*
* RANDOM(1,risk_livel)/100)*by_or_produce_koef

material_storehouse(t) = material_storehouse(t - dt) + (receving_material + Outsorcing_material_receiving –
– material_outcome) * dt

material_outcome = produse_outcome*material_per_product

outsorcing_material_on_order(t) = outsorcing_material_on_order(t - dt) + (outsorcing_material_ordering -

- Outsorcing_material_receiving) * dt

outsorcing_material_ordering = (material_ordering_decision –
– material_ordering_decision*safe_supplier_amount*RANDOM(1,risk_livel)/100)*(1-by_or_produce_koef)

Completing_ordering_decision = completing_order_signal*Completing_order_size

completing_order_signal = if supply_line_inventoru < completing_order_thereshold then 1 else 0

material_in_way = material_on_order+outsorcing_material_on_order

material_line_inventory = material_storehouse

material_ordering_decision = material_ordering_signal*material_order_size

material_ordering_signal = if material_line_inventory <

(material_spare_koef*produse_outcome*material_per_product*10) then 1 else 0

supply_line_inventoru = Completing_on_order+Completing_storehouse


Рис. 3.14 Субмодель управління ресурсним забезпеченням (логістики поставок)

Логіка планування в розглянутому випадку укладається в ітераційному підборі оптимальних параметрів процесно-орієнтованого бюджету (ПОБ), установлюваних у результаті проведення ряду експериментів. У розрізі представленої на рис. 3.14 субмодели такими параметрами є: розмір замовлення комплектуючих (completing_order_size = 300) і матеріалів (material_order_size = 500) в одиницях; відповідний час доставки запасів (completing_supplier_lead_time = 4, material_lead_time = 3, outcorsing_material_lead_time = 5) у днях; крапка поповнення замовлення комплектуючих (completing_order_thereshold = 300) і коефіцієнт нагромадження матеріалів (material_spare_koef = 0.4), що визначають час виставляння заявки постачальнику. Слід зазначити, що запропонована модель не припускає можливості реконфигурування ланцюга поставки. Разом з тим, у сфері закупівельної логістики передбачений елемент передачі частини процесів в аутсорсінг. При цьому в розрізі поставок матеріалів запропоноване виділення двох ЗРР (зовнішній постачальник і вихід власного бізнес процесу підприємства), що дозволяє моделювати внутрішню конкуренцію й приймати рішення "виробляти або купувати". Для цього вводиться коеффициент розподілу поставок матеріалів (by_or_produce_koef = 0.7).

У дужках зазначені початкові параметри змінних. Можливість їхнього варіювання, разом з діапазоном змін, зазначені на означеній на рис. П.2 панелі управління. Слід звернути увагу на обмежене розкриття панель управління та на відсутність деяких балансових співвідношень й початкових значень змінних, що не впливають на сприйняття моделі. Головні ж причинно-наслідкові зв’язки між змінними моделі разом з відповідною логікою співвідношення рівнів і темпів представлена на рис. 3.14.

Наступним елементом, розглянутої на рис. 3.12, блокової структури моделі буде бюджетування виробничих операцій. Відповідна візуальна діаграма відображена на рис. 3.15. Тут, відповідно до наведеної на рис. П.5 логіки структурування бізнес-процесу, передбачена взаємодія трьох ланок логістичної системи, для кожної з яких заданий час обробки матеріалів (produse_1_block_lead_time = 7, produse_2_block_lead_time = 5, asembly_block_lead_time = 3), що і є одним з параметрів бюджетування. При цьому задається умова, відповідно до якої зменшення часу обробки (наприклад для прискорення просування продукції на ринок) приводить до збільшення вартості продукції (задано у вигляді співвідношення). Також задаються параметри завантаження устаткування, шляхом установлення кількість виробничих підпроцесів більше низького рівня (machines = 2) і їхньої продуктивності (thruput_per_machine = 10).





Рис. 3.15. Субмодель забезпечення виробничого процесу


Субмодель виробничої логістики також припускає, що на виробництво одиниці готової продукції використається Completing_per_product комплектуючих і material_per_product матеріалів. Крім цього встановлено відсоток витрат, пов'язаних зі зберіганням матеріалів, комплектуючих і готової продукції. Дана модель є "моделлю з витягуванням", тобто завантаження устаткування підлегле поточному попиту на продукцію й портфелю замовлень, які формуються за допомогою розглянутої на рис. 3.16 субмодели збутової логістики. Відповідна логіка організації управління збутовими операціями у контексті рис. 3.6 подана на рис. П.4.

Базовими параметрами для бюджетування в цьому випадку є рівень страхових запасів готової продукції (target_FG = 40) і рівень цін, встановлюваних залежно




cumulative_lost_competition(t) = cumulative_lost_competition(t - dt) +

+ (revenue_lost_to_competition) * dt

revenue_lost_to_competition = demand_for_finished_goods-Finished_Goods_out

Cumulative_demand(t) = Cumulative_demand(t - dt) + (N2) * dt

cumulative_finishhed_Goods(t) = cumulative_finishhed_Goods(t - dt) + (N1) * dt

INIT cumulative_finishhed_Goods = 0

Finished_Goods(t) = Finished_Goods(t - dt) + (producing - Finished_Goods_out) * dt

INIT Finished_Goods = target_FG

Finished_Goods_out = INT(demand_for_finished_goods*price_correlation*loyaliti_factor -

- safe_demand)

demand_for_finished_goods = INT(max(0,demand_trend*((demand_adjustment- 25)/100+1)*NORMAL(1,variability_in_demand/100,8786)))

marcet_share = cumulative_finishhed_Goods/Cumulative_demand*100

price_correlation = if competition_price*1/price_factor/finished_goods_price > 1 then 1 else competition_price*1/price_factor/finished_goods_price

production_signal = target_FG-Finished_Goods

safe_demand = afe_amount*demand_for_finished_goods*RANDOM(1,risk_livel)/100


Рис. 3.16. Субмодель присутності підприємства на обраному ринку


від динаміки й сезонності попиту, як підприємством (finished_goods_price = GRAPH(time)), так і конкурентами (competition_price = GRAPH(time)). Крім цього вводяться параметри, що відображають особливості ведення конкурентної боротьби на цільовому ринку. Для цього задається як значимість цінової конкуренції (price_factor = 1) і лояльності споживачів до виробленої продукції (loyaliti_factor = 1), так і діапазони їхніх змін (на означеній на рис. П.2 панелі управління). При цьому в результаті проведення розрахунків оцінюється частка ринку (marcet_share) і, відповідно, кількість споживачів, що переорієнтувалися на продукцію конкурентів (revenue_lost_to_competition). Метою МЛДУП в цьому випадку буде максимізація задоволення споживчого попиту з мінімізацією сумарних витрат бізнесу-процесу. При цьому, необхідно створення фінансової частини розроблювального бюджету, що й представлено на рис. 3.17.




Рис. 3.17. Субмодель розрахунку фінансових параметрів бізнесу-процесу


Основними параметрами моделювання в цьому випадку є співвідношення доходів, прибутку й витрат (рис. П.7), а також розмір відволікання коштів у дебіторську заборгованість (debitor day resive). Також установлюється базова ціна на комплектуючі (base_comleting_price = 204) і матеріали (base_material_price = 326), що буде змінюватися під впливом бюджетних параметрів і впливу факторів погроз. З урахуванням візуальної очевидності балансових співвідношень руху фінансових потоків, їхній детальний розгляд не приводиться (наводиться лише лістинг сформованої програми на рис. П.8). Крім цього, детальний розгляд решти блоків з означеної на рис. 3.12 схеми також не наведено. Подано лише їх візуалізацію на рис. П.9, яка відображає процес перенесення витрат допоміжних процесів пропорційно часу виробництва й часу закупівлі матеріалів.

В цілому ж розроблена модель відображає роботу в рамках 100 тижневого періоду (шаг моделі dt=1/16), що дозволяє передбачити й сезонні коливання попиту. Відповідні результати розрахунків в частині відображення частки ринку підприємства при різних параметрах моделювання, представлені на рис. П.7.

Таким чином, пропонований підхід розширює означену на рис. 3.1 логіку стратегічного процесу та надає можливість побудови динамічних, процесно-орієнтованих бюджетів, що базуються на моделюванні логістичного циклу. Разом з тим, процедура бюджетування повинна враховувати й можливість невиконання окремими ЛЛС встановлених завдань (виникнення "план-фактних" відхилень). Таке невиконання, у разі коли воно обумовлене впливом непередбачуваних факторів, пропонується визначати як загрозу економічній безпеці логістичної системи з виділенням відповідного контуру в процесі дій МОЛУ.


автор кандидат економічних наук

ПОСПЄЛОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ