Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2007 2008 навчальний рік Факультети медичний №1 та стоматологічний, 2, 3

Вид материалаДокументы
Засоби та форми
Оцінювання дисципліни
Перелік теоретичних питань, практичних навичок та професійних вмінь для підготовки студентів до підсумкового залікового контролю
Подобный материал:
1   2   3   4   5




Засоби та форми


проведення початкового, поточного,

проміжного та підсумкового контролю

відповідно до конкретних цілей


1. Початковий контроль – здійснюється на практичних заняттях. Включає в себе перевірку теоретичного матеріалу, який набувається студентами в процесі засвоєння лекційного курсу та вивчення інших дисциплін (шкільного курсу української мови, історія України, української та зарубіжної культури та ін.), що проводиться методом фронтального усного опитування або написанням контрольної чи самостійної роботи.


  1. Поточний контроль здійснюється на практичних заняттях і охоплює:

а) усне опитування згідно з розробленими викладачем методичними рекомендаціями;

б) контрольні запитання, що охоплюють складні випадки мовного оформлення документації;

в) систему тренувальних вправ і творчих завдань;

г) картки ущільненого опитування тощо.


3. Проміжний контроль здійснюється на практичних заняттях і охоплює:

а) усні та письмові тести кінцевого рівня знань;

б) розв’язування ситуаційних задач;

в) написання та заслуховування коротких цікавих повідомлень на мовну тематику;

г) самостійні й контрольні роботи тощо.


4. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, що охоплює:

а) перевірку практичних навичок;

б) теоретичні питання.


Оцінювання дисципліни


Підсумковий контроль здійснюється на останньому практичному занятті у вигляді залікової контрольної роботи або в формі системи запитань, тестових завдань з множинним вибором відповіді, вирішення типових і ситуаційних задач (теоретичні знання) та індивідуального контролю практичних дій (практичні навички і вміння), затверджених на засіданні кафедри і схвалених предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я. Оцінювання робіт студентів проводиться у відповідності з розробленими та затвердженими критеріями .

До заліку (написання залікової контрольної роботи) допускаються студенти, які не мають академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму з ділової української мови, регулярно відвідували лекції та практичні заняття, виконували обов’язкові завдання (самостійні, контрольні роботи, тестові завдання, кросворди, реферати), відвідували консультації з даної дисципліни тощо.

Дисципліна зараховується (тобто ставиться «зараховано») студентам, які повністю відвідали аудиторні навчальні заняття, виконали усі види робіт, передбачені навчальною програмою, і при поточній навчальній діяльності отримали позитивні оцінки та успішно написали залікову контрольну роботу.

Без опитування й написання залікової контрольної роботи оцінку “зараховано” отримують ті студенти, в яких середній бал з дисципліни складає 3,7 бали і вище. Студенти, знання яких на практичних заняттях були оцінені нижче за середній бал (3,7) складають залік.


Перелік теоретичних питань, практичних навичок та професійних вмінь для підготовки студентів до підсумкового залікового контролю


Культура писемного та усного ділового мовлення.


Студент повинен знати:

  1. Основні відомості про українську мову, історії її розвитку та становлення.
  2. Теорія походження української мови.
  3. Основних представників в історії розвитку української мови.
  4. Поняття „стиль”, „стилістика”.
  5. Класифікація функціональних стилів української мови.
  6. Особливості наукового, офіційно-ділового стилів.
  7. Визначення терміна, термінології.
  8. Походження медичної термінології.
  9. Етапи розвитку української медичного термінології.
  10. Базові поняття культури мови.
  11. Комунікативні ознаки культури мовлення.
  12. Поняття: „мова” і „мовлення”; „усне мовлення” і „писемне мовлення”, „національна мова”, „літературна мова”.
  13. Особливості труднощів слововживання.
  14. Поняття „книжні слова”, „урочисті слова”, „іншомовна лексика”, „універсальні слова”, „терміни” та „професіоналізми”, „емоційна лексика”.
  15. Види складноскорочень у діловому мовленні; осовні граматичні форми слів (Р. і Д. відм.).
  16. Правопис прізвищ та географічних назв.


Студент повинен вміти:

  1. Перекладати терміни українською мовою, користуватися термінологічними словниками.
  2. Перекладати терміни українською мовою.
  3. Користуватися термінологічними словниками.
  4. Застосовувати свої знання на практиці усного (розмовного) офіційного спілкування.
  5. Знайти у реченні відокремлені члени і розставити відповідні розділові знаки.
  6. Розрізняти терміни „мова” і „мовлення”.
  7. Обґрунтовувати випадки труднощів слововживання.
  8. Правильно добирати слова та необхідну граматичну форму у конкретній ситуації, у таких випадках, коли в мові налічується не одне, а кілька паралельних висловлювань.
  9. Орієнтуватися в основних датах, які характеризують походження мови.
  10. Погнисти терміни, що характеризують розвиток української мови.


Студент повинен опанувати такі практичні навички:

  1. Уміти добирати власне мовні відповідники до стереотипів фахового та офіційного спілкування.
  2. Застосовувати у лікарській практиці терміни латинського, грецького та українського походження.
  3. Використовувати комунікативні ознаки культури мовлення у повсякденному та офіційному спілкуванні.
  4. Правильно застосовувати знання з синтаксису складносурядного, складнопідрядного, безсполучникового речення.
  5. Правильно використовувати знання з правопису прізвищ та географічних назв.
  6. Роботи зі словниками труднощів слововживання, тлумачними та орфографічними.
  7. Використовувати знання із синтаксису складного речення на практиці.


Призначення та класифікація документів. Основні вимови до складання й оформлення текстів документів.


Студент повинен знати:
  1. Основні вимови до укладання документів.
  2. Функції документа (специфічні та загальні).
  3. Класифікацію документів.
  4. Правила оформлення довідки, доручення, розписки та їх основні реквізити.
  5. Правила оформлення рефератів, нотаток, додатків, приміток.
  6. Правила оформлення наказу та розпорядження.
  7. Правила оформлення заяви, пояснювальної та доповідної записок.
  8. Правила написання оголошення, повідомлення про захід.
  9. Правила оформлення протоколу, витягу з протоколу.
  10. Правила написання анотації, відгуку, рецензії.
  11. Особливості оформлення договору, трудової угоди, контракту.
  12. Правила написання характеристики, автобіографії.
  13. Вимоги до укладання медичної документації.


Студент повинен вміти:

  1. Оформляти медичну карту хворого.
  2. Укладати договори, трудові угоди.
  3. Написати реферат, занотувати усний і письмовий тексти.
  4. Оформляти ділові документи (стандартні та нестандартні), зокрема заяву, автобіографію, розписку, довідку, пояснювальну записку, характеристику, протокол, витяг з протоколу та ін.
  5. Добирати власне мовні відповідники до стереотипів фахового офіційного спілкування.


Студент повинен опанувати такі практичні навички:

  1. Оформлення автобіографії та характеристики.
  2. Оформлення всіх видів заяв.
  3. Оформлення наказу та розпорядження.
  4. Оформлення розписки.
  5. Оформлення довідки.
  6. Оформлення доручення.
  7. Оформлення пояснювальної та доповідної записок.
  8. Оформлення медичної карти амбулаторного хворого.
  9. Оформлення медичної карти стаціонарного хворого.
  10. Оформлення виписки з медичної карти стаціонарного хворого.



Перелік практичних навичок,

які повинен опанувати студент і які підлягають контролю до або під час проведення заліку


Студенти повинні вміти:


1. Розрізняти поняття мови: мовлення в житті суспільства, зокрема української мови як символу національної гідності, державності; розкрити історію розвитку української мови як національної мови світу; нетотожність понять «Русь» і «Росія» і навпаки, тотожність понять «Русь» та «Україна».

2. Тлумачити лексичне значення слова, однозначні та багатозначні слова, пряме і переносне значення слова; використовувати в усному та писемному мовленні синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми, а також професійну і термінологічну лексику, іншомовні слова, архаїзми, неологізми.

3. Користуватися тлумачним та орфографічним словниками, словником синонімів, антонімів, паронімів тощо; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні.

4. Відтворювати готові тексти різних стилів, детально, вибірково чи стисло переказувати їх; складати власні висловлювання, добирати у віповідній ситуації тип мовлення та вдосконалювати написане.

5. Правильно сприймати чуже мовлення, виділяти й запам’ятовувати головне в прослуханому; створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування; підпорядковувати висловлювання темі й основній думці.

6. Дотримуватись основних правил етики в спілкуванні; готувати публічний виступ, складати конспект, план, тези.

7. Охарактеризувати діловий стиль української мови, сфери його призначення та обслуговування, довести, чому діловий стиль є повноправним стилем сучасної української мови; визначати види документів за найменуванням, походженням, призначенням та охарактеризувати їх структурні ознаки.

8. Визначати жанри офіційних документів; вміло використовувати загальномовну лексику, напівтерміни, терміни, інтернаціоналізми, неасимільовані словосполучення, професійну лексику, а6ревіатури.

9. Написати заяву, характеристику, заповнювати особову справу й картку; написати накази з особового складу, договір, телеграму, доручення, звіт, пояснювальну записку, розписку, медичну картку, листок непрацездатності, медичну довідку тощо.

10. Довести, чому мовленнєвий етикет є однією зі складових частин наукової спадщини спілкування нашого народу, чому мовна поведінка українців привертає до себе увагу етнографів, лінгвістів; пояснити, в яких одиницях лексики, фразеологізмах реалізуються етичні правила спілкування українців, дотримуватись основних правил етики у спілкуванні.

11. Створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування, підпорядковувати висловлювання темі й основній думці, використовувати вивчені засоби зв'язку між реченнями в тексті: самостійно добирати для висловлювань матеріал із власного досвіду; знаходити та виправляти недоліки та помилки у змісті; побудові й мовленнєвому оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання.

12. Пізнавати за словами, словосполученнями та граматичними формами української мови національне світосприймання, ментальність українського народу.


Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко


Рекомендована література


Основна:

  1. Глущик С.В. та інші. Сучасі ділові папери: Навч. посібник. – 4-е вид., перероб. і допов. – К.: А.С.К., 2002. – 400 с.
  2. Золотоухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика: Ділова українська мова для студентів-медиків: Підручник. – Здоров’я, 2002. – 392 с.
  3. Ковбан Л.Б., Навчук Г.В. Ділова українська мова: Методичний посібник для студентів І-го курсу медичного інституту. – 100 с.
  4. Шутак Л.Б., Ткач А.В. Ділова українська мова: Навчально-методичний посібник для студентів ВНИЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Чернівці, 2003.
  5. Юкало В.Я. Культура мови. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 77с.


Додаткова:

        1. Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991.
        2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. – 232с.
        3. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.
        4. Болтарович Ф.Є. Українська народна медицина. – К.: Абрис, 1994.
        5. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібник. – К.: „АртЕк”, 1998 – 192 с.
        6. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
        7. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови.–К.: Наук. думка, 1992. – 224с.
        8. Во Вік-О’Басс. Як набути популярності, або Правдивий сучасний етикет. – Тернопіль: Акціонерне Товариство „Тарнекс”, 1992. – 128 с.
        9. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. школа, 1986. – 222с.
        10. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.
        11. Дідух Г. Ділове та наукове мовлення у вищій школі. – Тернопіль: ТДПУ, 2000. – 144 с.
        12. Ділова українська мова: Навч. посібник/ О.Д.Горбул, Л.І.Галузинська, Т.І.Ситнік, С.А. Яременко; За ред. О.Д. Горбула. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 226 с.
        13. Зубков М.Г. сучасна українська ділова мова. 3-є вид., доповнене. – Х.: Торсінг, 2003. – 448 с.
        14. Караванський С. Секрети української мови. – К.: Кобза, 1994.
        15. Карнеги Д. Как приобрести друзей и оказывать влияние на людей / Пер. с англ. – К., 1989.
        16. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – 280с.
        17. Коваль А.П. Культура української мови. – К.: Наукова думка, 1966. – 192с.
        18. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – 214с.
        19. Коваль А.П. Слово про слово. – К.: Рад. школа, 1986.
        20. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.
        21. Лизанчук Василь. Завжди пам’ятай, Ти українець! – Львів.: Вид-во “За вільну Україну”, 1996. – 254с.
        22. Литвиненко Н.П., Місник Н.В., Українська та медична термінологія у фаховій мові лікаря: Навчальний посібник. – К.: Книга Плюс, 2001. – 174 с.
        23. Любивець А.П. Ділові папери. – Київ, 1981. – 112 с.
        24. Медвідь А.В. Практикум з ділової української мови. – К.: Здоров’я, 2002. – 220 с.
        25. Миронюк О.М. Історія граматичних засобів вираження ввічливості в українській мові // Мовознавство. – 1993. - №2.
        26. Моцак П. Звичаї, приписи доброї поведінки (Поради молодим і старшим). – Львів, 1994.
        27. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. – Київ.: Техніка, 1992. – 399 с.
        28. Нечай С. Російсько-український словник з іншомовними назвами. – К.: УЛТК, 2003 – 640 с.
        29. Орфоепічний словник української мови. –К.: Рад. школа, 1984. – 629с.
        30. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К.: Либідь, 1998.–296с.
        31. Пахомов В. Ділова українська мова: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: Факел, 2002. – 358 с.
        32. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови. – К.: Либідь, 1993. – 248с.
        33. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 240с.
        34. Плющ М.Н., Грипас Н.Я. Українська мова: довідник. –К., 1990. – 236с.
        35. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: В-во „СПОЛОМ”, 2001. – 224.
        36. Симоненко Л., Тараненко О. Українська термінологія: Стан, проблеми і перспективи // Урядовий кур’єр. – 1993. – 18 березня.
        37. Словник української мови: В 11-и т. –К.: Наук. думка, 1970-1980.
        38. Словник труднощів української мови. –К.: Рад. школа, 1989. – 336с.
        39. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь. 1990.
        40. Тараненко О. Передмова. Російсько-український медичний словник; за ред. М.Лалина. – К., 1994.
        41. Товстуха Є.С. Українська народна медицина. – К.: Рось, 1994.
        42. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – Прага, 1981.–Київ,1998. – 293с.
        43. Українська термінологія і сучасність / Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997
        44. Українське термінознавство / За ред Г.І. Панько. – Львів, 1994.
        45. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1993.–240 с.
        46. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів/ С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УН ВЦ „Рідна мова”, 1998. – 507 с.
        47. Чак Е.Д. Складні випадки правопису та слововживання. – К.: “А.С.К.”, 1998. – 271с.
        48. Чередниченко І.Г. Нариси загальної стилістики сучасної української мови. – К., 1962. – 218с.
        49. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 480 с.
        50. Ющук І.П.Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 1997. – 254с.