Спецкурс: Православ’я в історії народів Східної Європи Х хviii ст київський національний університет

Вид материала

Документы

Содержание Мета і завдання навчальної дисципліни Предмет навчальної дисципліни Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10. Модульний контроль Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю Залік Шкала відповідності Тематичний план навчальної дисципліни Назва лекції Доба давніх релігій. християні­зація русі. Православна церква у хiii– хviii ст. Змістовий модуль 1 Лекція 3. Християнізація Русі. Змістовий модуль 2 Запитання на залік

Подобный материал:

• Національна академія наук україни київський університет права, 359.59kb.
• Київський Національний Університет культури І мистецтв Кафедра історії реферат, 424.42kb.
• Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
• Київського національний економічний університет імені Вадима Гетьмана кафедра політичної, 199.21kb.
• «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 277kb.
• «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 436.12kb.
• Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана кафедра політичної, 607.75kb.
• 2010 Методичний посібник з курсу «Зовнішня політика країн Східної Європи після Другої, 641.92kb.
• «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 361.22kb.
• Розмежування вказаних процесiв належала I досі належить до найвагомiших проблем української, 332.79kb.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ: проф. В. Мордвінцев





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ


для студентів спеціальності 6.030300 - Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від 2009 р.

Зав. кафедри історії Росії


Підпис В.Мордвінцев


Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник


КИЇВ - 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.»

Укладач: доктор історичних наук, професор В’ячеслав Михайлович Мордвінцев


Лектор: доктор історичних наук, професор В. Мордвінцев


Погоджено

з науково-методичною комісією

«___»__________2009 р.


Вступ

Дана дисципліна «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» є спеціальним курсом. Викладається на II курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год., самостійна робота 38 год., форма підсумкового контролю — підсумковий модульний контроль.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Східна Європа — багатонаціональна та багатоконфесійна. Тут справді зустрівся й зімкнувся не лише православний Схід і католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичному вимірі.

Даний спецкурс дає можливість прослідкувати роль православної Церкви у суспільно-політичному, культурному традиційному житті народів Східної Європи.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія Православної церкви та її вплив політичне, суспільне, побутове життя.

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Історія Росії”, „Всесвітня історія”, «Історія України».

Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

Вивчення дисципліни «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.

Дана дисципліни є важливою в загальній схемі підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи - реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів - 100 (із них: поточний модульний контроль - 40, підсумковий -60 балів).

Змістовий модуль 1. Таємні товариства і секти		Змістовий модуль 2. Політичні таємні товариства		Підсумковий модульний контроль
20 залікових балів.		20 залікових балів.		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

тема розкрита неповно - 5-6 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;

реферат не зарахований - 0 балів

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;

в) поверхова відповідь - 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;

є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.

Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:


ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

вільне висвітлення питань з незначними помилками

- 7-8 балів

наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу – 4-6 балів

у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб - 1 -3 бали

відсутня відповідь - 0 балів


Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Росія і Кавказ: історія і сучасність» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів,

здійснення порівняння - 20 балів

• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів

• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу

- 9-13 балів

• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або

використання неправильних понять - 5-8 бали

• неповна поверхова відповідь -1-4 бали

• відмова від відповіді - 0 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.


Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 -100	Зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
35-59	не зараховано
1-34

Тематичний план навчальної дисципліни:

№ теми	Назва лекції	Кількість годин
		лекції	самост. робота
Змістовий модуль 1 ДОБА ДАВНІХ РЕЛІГІЙ. ХРИСТИЯНІ­ЗАЦІЯ РУСІ.
1.1	Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Література та джерела	2	2
1.2	Християнство у східних слов’ян до середини ХІ ст.	2	4
1.3	Християнізація Русі.	2	4
1.4	Самобутність влаштування церкви в Київській Русі.	2	2
1.5	Формування та розвиток церковно-адміністративної структури та управління на Русі.	2	2
1.6	Православна Церква і сімейно-родинні відносини.	3	4
Модульна контрольна робота		1
Змістовий модуль 2 ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА У ХIII– ХVIII СТ.
2.1	Церква в умовах татарської навали. Православна церква та Золота Орда.	2	3
2.2	Православ'я часів польсько-литовського панування. Флорентійська унія (1439 р.) та її наслідки для православного життя в Східній Європі.	2	2
2.3	Поділ Київської митрополії. Автокефалія руської церкви.	2	2
2.4	Держава і Церква в середині та другій половині ХVI ст. Берестейська унія та її наслідки.	2	3
2.5	Держава і Церква в Росії в другій половині ХVII ст. Виникнення та розвиток старообрядництва.	4	4
2.6	Підпорядкування Київської митрополії Московський патріархії.	2	2
2.7	Секуляризаційні реформи у ХVIII ст. та їх вплив на подальшу долю православ’я.	5	4
Модульна контрольна робота		1
	ВСЬОГО	34	38

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Доба давніх релігій. Християні­зація Русі.


Лекція 1. Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Література та джерела

Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

1. Історія Православної Церкви на сторінках інтернетвидань.
   
2. Сучасна періодизація історії Православної Церкви.
   

Основна література до теми 1:

1. Борисов Н.С. Русская церковь в политической борьбе ХIV-ХV веков. – М.: МГУ, 1986.
   
2. Борисов Н.С. Церковные деятели средневековой Руси ХIII-ХVII вв. – М.:МГУ, 1988.
   
3. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.
   
4. Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1. -4.1.
   
5. Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.
   
6. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – Кн. 3. Кінець ХVI – середина ХIХ століття. – К.: “Либідь”, 1994.
   
7. Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.
   
8. Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.
   
9. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева. Географія релігій. – К.: “АртЕк”, 1998.
   
10. Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.
    
11. Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).
    
12. Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.
    
13. Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.
    
14. Флоря Б.Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных словян. – М., 1992.
    
15. Харишин М.В., Мордвінцев В.М. Російське самодержавство та Київська митрополича кафедра, або ЯК УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПОЗБУЛАСЯ АВТОКЕФАЛІЇ. К., 1999.
    
16. Християнські церкви і релігійні організації в Україні. Довідник. – К.: ViP, 2001. – 94 с.
    
17. Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.
    
18. Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні. — Рим; Нью-Йорк, 1965.—Т.1.
    
19. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.
    

Лекція 2. Християнство у східних слов’ян до середини ХІ ст.

Демоністичні вірування праслов’ян. Упирі, берегині, домовики. Рожаниці, род, диви. Східнослов'янський політеїзм. Образи богів-духів. Сварог — бог неба і ковальства. Володимирові боги. Християнство у східних слов’ян до середини IХ ст. Перше (Аскольдове) Хрещення Русі. Боротьба між християнством та язичництвом протягом Х ст.


Теми рефератів до теми 2:

1. Поганство давніх слов’ян.
   
2. Українське поганство.
   
3. Діяльність Костянтина і Мефодія.
   
4. Християнство на Русі в 882-912 рр.
   
5. Християнство і мусульманство на Русі в перші десятиріччя Х ст.
   
6. Християнство на Русі за княжіння Ольги і Святослава.
   

Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Східнослов'янський політеїзм.
   
2. Боротьба між християнством та язичництвом протягом Х ст.
   

Основна література до теми 2:

1. Аверинцев С.С. Философия VIII—XII вв. // Культура Византии. Вторая половина VII—XII в. — М., 1989.
   
2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К.,1988.
   
3. Введение христианства на Руси.– М.: Мысль, 1987.
   
4. Войнович Валерий. Українська міфологія. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2005. – 664 с; іл..
   
5. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.
   
6. Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1.
   
7. Запровадження християнства на Русі. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 1988.
   
8. Історія релігії в Україні. — К., 1996. — Том 1: Дохристи­янські вірування. Прийняття християнства.
   
9. Как была крещена Русь.– М.: Политиздат, 1988.
   
10. Крамар Є. Від апостола Андрія до князя Володимира. — Івано-Франківськ, 1992.
    
11. Крисаченко В.С. Україна на сторінках Святого письма та витяг з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від Апостола Андрія до князя Володимира. – К.: Наукова думка, 200. – 486 с.
    
12. Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.
    
13. Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.
    
14. Пам’ятки: археографічний щорічник. – Т. 3. Архів Української Церкви. – Вип. 1. Документи до істрорії унії на Волині і Київщині кінця ХVI – першої половини ХVII ст. – К., 2001.
    
15. Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.
    
16. Повість врем'яних літ. — К., 1990.
    
17. Приселков М. Д. О болгарских истоках христианства на Руси // "Крещение Руси" в трудах русских й советских историков. – М., 1988.
    
18. Прозоров Л. Боги и касты языческой Руси. Тайны Киевского Пятибожия. – М.: Яуза, Эксмо, 2006. – 320 с. – (Загадки и коды Древней Руси).
    
19. Рапов О.М. Русская церковь в IХ – первой трети ХII в. Принятие христианства.М.: Высшая школа, 1988.
    
20. Русское православие. Вехи истории. – М.: Политиздат, 1989.
    
21. Софром Мудрий. Нарис Історії Церкви в Україні. — Рим; Львів, 1995.
    
22. Таевский Д.А. Христианские ереси и секты I–ХХI веков. Словарь. – М.: Intrada, 2003.
    
23. Томашівський C. Історія України. Старинні віки і середні віки. — Мюнхен, 1948.
    
24. Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.
    
25. Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.
    
26. Флоря Б.Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных словян. – М., 1992.