Geum.ru

Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


2.2. Тематична структура програми семінарських занять
Плани семінарів
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 9. Особливості соціально-політичної думки Західної Європи кінця ХІХ ст.


План заняття:


1. Теорія політики Макса Вебера.

2. Теорія демократії Жареля-Алексіса-Кререля де Токвіля.

3. Теорія еліт і політичного (правлячого) класу Вільфредо Парето та Моска Гаетано.

4. Політичний раціовіталізм Хосе Ортеги і Гасето.


Першоджерела


1. Арон Р. Поколение на стыке веков: Дюркгейм. Парето. Вебер // Полис. — 1993. — № 2.

2. Моска Г. Правящий класс // Социс. — 1994. — № 10, 12.

3. Моска Г. Элементы политической науки // Социс. — 1995. — № 4, 5, 8.

4. Хосе Ортеге-и-Гасет. Восстание масс. В кн. Антология мировой политической мысли. В 5 т. зарубежная политическая мысль. ХХ в. Ред. Науч.

совет: пред. Совета Г. Ю. Семигин и др. Т. 2. — М.: Мысль, 1997. — С. 253—270.

5. Парето В. Коллегиум по общей социологии. — Антология мировой политической мысли. В 5 т. зарубежная политическая мысль. ХХ в. Ред. Науч. совет: пред. Совета Г. Ю. Семигин и др. Т. 2. — М.: Мысль, 1997. — С. 58—80.


Рекомендована література


1. Гайденко П. П., Давыдов Ю. Н. История и рациональность. Социология Макса Вебера и Веберовский ренессанс. — М., 1991.

2. Гудков Л., Левада Ю., Левинсон А., Салов А. Рационально-легальная бюрократия в трактовке Макса Вебера // Мировая экономика и международные отношения. — 1989. — № 7.

3. Давыдов Ю. Н. «Картины мира» и типы рациональности (Новые подходы к изучению социалистического наследия Макса Вебера // Вопросы философии. — 1990. — № 8.

4. Дай Т., Зиглер Л. Демократия для элиты. — М., 1984.

5. История политических и правовых учений ХІХ в. — М., 1993.

6. Ожиганов З. Н. Политическая теория Макса Вебера. — М., 1992.

7. Осипова Е. В. Социологическая система Вильфредо Парето // История буржуазной социологии ХІХ — начала ХХ в. — М., 1979.

8. Лупацкий В. С. Теория элит Вильфредо Парето // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 11.

9. Мигранян А. М. Плебисцитарная теория демократия Макса Вебера и современный политический процесс // Вопросы философии. — 1989. — № 6.

10. Патрушев А. И. Расколдованный мир Макса Вебера. — М., 1992.

11. Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли. — К., 1992.

12. Ручка А. А., Танчер В. В. Система социологии Вильфредо Парето // Философская и социологическая мысль. — 1992.

13. Самсонова Т. Н. Концепция «правящего класса» Г. Моски // Социс. — 1994. — № 10.

14. Шпакова Р. П. Типы лидерства в социологии Макса Вебера // Социологические исследования. — 1988. — № 5.


2.2. ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



Теми семінарських занять
Кількість годин

Тема 1. Північноамериканська політична думка просвітницької доби
2

Тема 2. Політико-просвітницька думка Англії
2

Тема 3. Політичні вчення доби Великої французької революції
2

Тема 4. Німецька класична політична філософія


2

Тема 5. Соціально-політичні утопії ХІХ ст.


2

Тема 6. Класичний (ортодоксальний) марксизм.


2

Тема 7. Критичний соціал-демократичний марксизм


2

Тема 8. Політична концепція анархізму
2

Тема 9. Особливості соціально-політичної думки Західної Європи кінця ХІХ ст.
2

УСЬОГО:
18



ПЛАНИ СЕМІНАРІВ


Тема 1. Північноамериканська політична думка просвітницької доби


План заняття:

1. Демократичний радикалізм Т. Пейна

2. Ліберальний демократизм Т. Джефферсона

3. Теорія федералізму А. Гамільтона


Питання до дискусії


1. Витоки демократичного радикалізму в американському суспільстві ХVІІІ ст.

2. У чому полягають особливості поглядів Т. Пейна на виникнення держави, громадянські права людини, суспільний прогрес?

3. Які причини, на думку А. Гамільтона, породжують суспільний антагонізм, завдяки чому він вбачав можливим подолати його?

4. У чому виявлялась оригінальність поглядів А. Гамільтона на невід’ємні права людини?


Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт


1. Спільні й відмінні ознаки європейської та північноамериканської політичної думки доби Просвітництва.

2. Теоретичні засади американського лібералізму просвітницької

доби.

3. Сутнісні характеристики демократичного радикалізму в американській просвітницькій ідеології.

4. Основні засади американської теорії федералізму ХVІІІ ст.


Завдання для самостійної роботи


1. Зробіть аналіз соціально-економічного і політичного розвитку США у ХVІІІ ст. та з’ясуйте його вплив на формування основних концепцій американської просвітницької ідеології.

2. Опишіть спільне і особливе у концептуальних засадах політичних вчень Т. Пейна, Т. Джефферсона та А. Гамільтона.

3. Проаналізуйте сутність та письмово опишіть основні положення соціальної програми Т. Пейна.

4. Дайте письмову характеристику ролі уряду в забезпеченні прав людини за Т. Джефферсоном.

5. Побудуйте порівняльну таблицю спільних і відмінних ознак європейської та північно-американської суспільно-політичної думки доби Просвітництва.


Питання до модуля


1. Загальна характеристика просвітництва США.

2. Ідеї прямої демократії і волі в американській політичній думці.

3. Проблеми народного суверенітету в Томаса Джефферсона.

4. Сутність теорії федералізму Александра Гамільтона.


Питання до іспиту


1. Демократичний радикалізм Томаса Пейна.

2. Ліберальний демократизм Томаса Джефферсона.

3. Теорія федералізму Александра Гамільтона.

4. Концептуальні засади американського просвітництва.


Першоджерела


1. Американские просветители. Избранные произведения: В 2-х т. — М., 1969.

2. Джефферсон Т. Общий обзор прав Британской Америки // Американские просветители. — М., 1991.

3. Джефферсон Т. Тексты // Американские просветители. Избранные произведения. — Т.2. — М., 1969. Соч. — 2-е изд.

4. Пейн Т. Избранные сочинения. — М., 1959.

5. Пейн Т. Избранные сочинения. — М., 1969.

6. Федералист: Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея / Под общ. ред. Н_____. Яковлева. — М., 1993.


Рекомендована література


1. Гольдберг Н. М. Томас Пейн. — М., 1969.

2. Каленский В. Г. Мэдисон. — М., 1981.

3. Печатнов В. О. Гамильтон и Джефферсон. — М., 1984.

4. Реев Н. Н. Политические взгляды американских федералистов // История политических учений. — М., 1976.

5. Севастьянов Г. Н., Уткин А. И. Томас Джефферсон. — М., 1976.

6. Согрин В. В. Основатели США: исторические портреты. — М., 1983.

7. Хто є хто в європейській та американській політичній науці. — Львів, 1997.

8. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 1990.


Тема 2. Політико-просвітницька думка Англії


План заняття:

1. Економічні засади політичної філософії Адама Сміта.

2. Вікторіанський лібералізм Джона Стюарта Мілля.


Питання до дискусії


1. Які суспільно-політичні процеси спричинили зародження і розвиток

політично-просвітницької думки у Великобританії?

2. Які базові принципи відносин між суспільством, державою та індивідом стали предметом аналізу англійських просвітників?

3. Наскільки обґрунтованими були погляди англійських просвітників на

сутність політики, ролі особи в ній, можливості досягнення людьми політичної свободи?


Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт


1. Політологічні аспекти економічного вчення А. Сміта.

2. Дж. Ст. Мілль про проблеми розвитку суспільства.

3. Концептуальні засади політичної теорії Дж.-Ст. Мілля.

4. Спільне і відмінне в політичних вченнях А. Сміта і Дж.-Ст. Мілля.


Завдання для самостійної роботи


1. Розробіть схему, в якій відобразіть структурно-логічне обґрунтування політичного ідеалу Дж.-Ст. Мілля.

2. Розробіть схему, в якій відобразіть структурно-логічне обґрунтування політичного ідеалу за А. Смітом.

3. Випишіть та проаналізуйте проголошені Дж.-Ст. Міллем базові принципи відносин між суспільством, державою та індивідом.

4. Опишіть сфери, які, за розумінням Дж.-Ст. Мілля, охоплює індивідуальна свобода.


Питання до модуля


1. Історичні, соціально-економічні і політичні передумови англійського просвітництва.

2. Економічні засади політичної філософії А. Сміта.

3. Вікторіанський лібералізм Дж.-Ст. Мілля.

4. Спільне і особливе в політичних поглядах А. Сміта та Дж.-Ст. Мілля.


Питання до іспиту


1. Сутність англійського просвітництва ХVІІІ ст.

2. А. Сміт про природну свободу і доконечну справедливість.

3. А. Сміт про політичний обов’язок і справедливість.

4. Історично-філософська концепція розвитку суспільства за Дж.-Ст. Міллем.

5. Дж.-Ст. Мілль про співвідношення свободи індивіда, держави і суспільства.

6. Дж.-Ст. Мілль про репрезентативну демократію і владу.


Першоджерела


1. Лібералізм. Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Ліосвий. — К.: Смолоскип, 2002.

2. Милль Джон-Стюарт. Представительное правление. — СПб, 1897.

3. Милль Джон-Стюарт. Автобиография. — М., 1896.

4. Милль Джон-Стюарт. — Утилитаризм. О свободе. — СПб, 1882.

5. Милль Джон-Стюарт. Рассуждения и исследования. В 3-х ч. — СПб, 1882.


Рекомендована література


1. Капустин Б. Г. Три рассуждения о либерализме и либерализмах // Полис. — 1994. — № 3.

2. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

3. О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной

мысли. — М., 1995.

4. Шапиро И. Введение в типологию либерализма // Полис. — 1994. — № 3.

5. Енциклопедія політичної думки / За ред. Д. Міллера, Д. Коулмена, В. Конналі, А. Райана. — К., 2002.


Тема 3. Політичні вчення доби Великої французької революції


План заняття:

1. Ліберально-демократичні ідеї Жана-Антуана де Кондорсе.

2. Теорія консерватизму Едмунда Берка.


Питання до дискусії


1. Велика Французька революція була випадковістю чи вона є об’єктивним наслідком історії?

2. У чому виявляється деїзм і сенсуалізм світогляду Ж. А. Кондорсе?

3. Чому Е. Берк не визнавав теорій природного права, суспільного договору, народного суверенітету?


Теми для рефератів, контрольнаих, курсових та кваліфікаційних робіт


1. Вчення Ж. А. Кондорсе про природні права людини та політичні свободи громадян.

2. Співвідношення сутності понять «права людини» і «держава» у Ж. А. Кондорсе.

3. Тлумачення Ж. А. Кондорсе історичного розвитку.

4. Е. Берк про людину, суспільство і державу.

5. Політичний консерватизм Е. Берка.

6. Вплив Великої французької революції на розвиток політичної думки у світі.


Завдання на самостійну роботу


1. Зробіть політичний аналіз розвитку Франції напередодні Великої французької революції.

2. Відберіть та проаналізуйте основні політичні документи періоду Великої французької революції та простежте основні закономірності розвитку політичної думки в цей період.

200

3. Уясніть сутність прояву основних політичних ідеологій періоду Великої французької революції: ліберальної, демократичної та консервативної.

4. Розтлумачте зміст таких положень із праць К. Маркса та Ф. Енгельса: «... французька революція породила ідеї, які виходять за межі ідей усього старого світового порядку. Революційний рух, який розпочався 1789 р. У Франції, що на середині свого шляху мав своїми головними представниками Леклерка та Руї, нарешті зазнав тимчасово поразку разом зі змовою Бабефа, — рух цей породив комуністичну ідею, яка після революції 1830 р. знову була введена у Франції другом Бабефа, Буанаротті. Ця ідея, при послідовній її розробці, є ідеєю нового світового порядку».

«Бабувісти були грубими, нерозвинутими матеріалістами, але й розвинутий комунізм походить безпосередньо від французького матеріалізму.

«Французька революція поклала початок демократії в Європі. Демократія, в кінцевому результаті, як і будь-яка інша форма правління, є... протиріччя в собі самій, брехня, не що інше як лицемірство... Політична свобода є уявною свободою, найгірший вид рабства; вона лише видимість свободи і тому насправді — рабство. Те ж і з політичною рівністю; демократія, як і будь-яка інша форма правління, повинна в кінцевому результаті розпастися: лицемірство не може бути довговічним, приховане в ньому протиріччя неминуче вийде назовні; або справжнє рабство, це є неприхований деспотизм, або дійсна свобода та дійсна рівність, це є комунізм».


Питання до модуля


1. Загальна характеристика історичних, економічних, соціальних та політичних передумов Великої французької революції.

2. Ліберально-демократичні ідеї Ж. А. Кондорсе.

3. Теорія консерватизму Е. Берка.


Питання до іспиту


1. Сутність та проблемність політичного розвитку в період Великої Французької революції.

2. Концептуальні засади політичного вчення Ж. А. де Кондорсе.

3. Концептуальні засади теорії консерватизму Е. Берка.

4. Спільне і відмінне у політичних ідеологіях періоду Великої французької революції.


Першоджерела


1. Берк Э. Размышления о революции во Франции. — М., 1993.

2. Местр Жозеф де. Рассуждения о Франции. — М., 1997.

3. Кондорсе Жан А. Эскиз исторической картины прогресс человеческого разума. — М., 1995.


Рекомендована література


1. Галкин А. А, Рахмшир П. Ю. Консерватизм в прошлом и настоящем: О социальных корнях консервативной волны. — М., 1987.

2. Гарбузов В. Н. консерватизм: понятие и типология (историографический образ) // Полис. — 1995. — № 4.

3. Голубуцький О., Кулик В. Консерватизм — ідеологія порядку, стабільності і добробуту. — К. 1995.

4. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К., 2003.

5. Консерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развития (материалы «круглого стола») // Полис. — 1995. — № 7.

6. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под. ред. Сиротикна В. Г. — М., 1990.


Тема 4. Німецька класична політична філософія


План заняття:

1. Іммануїл Кант: мораль, право, політика.

2. Політична філософія Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля.


Питання до дискусії


1. У чому полягає об’єктивність появи німецької класичної політичної філософії?

2. Які категорії політичної науки були ґрунтовно наповнені новим змістом і набули подальшого розвитку в німецькій класичній філософії? В чому суть цієї новизни?

3. До якої політичної ідеології слід віднести вчення І. Канта і Г.В.Ф. Гегеля?

4. У чому суть думки І. Канта про суспільний та народний суверенітет як «регулятивні ідеї»?


Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт


1. Політична сутність категоричного імперативу І. Канта.

2. Проблеми взаємодії держави і права в політичній спадщині І. Канта.

3. Теорія громадянського суспільства за І. Кантом.

4. Теоретичні засади політичної науки за Г.В.Ф. Гегелем.

5. Г.-В.-Ф. Гегель про державу, владу і право.

6. Природа громадянського суспільства в політичній теорії Г.В.Ф. Гегеля.


Завдання для самостійної роботи


1. Уважно прочитайте рекомендовані першоджерела з цієї теми. Випишіть із них основні поняття політичної науки та наповніть їх зміст тлумаченнями класиків, твори яких ви опрацювали.

2. Зробіть порівняльну характеристику обґрунтування політичного ідеалу в науковій політологічній спадщині І. Канта та Г.В.Ф. Гегеля.


Питання до модулю


1. Соціально політичні та економічні чинники виникнення німецької класичної філософії.

2. Політична теорія І. Канта.

3. Політична теорія Г.В.Ф. Гегеля.


Питання до іспиту


1. Об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення німецької класичної політичної філософії.

2. Політичний зміст категоричного імперативу І. Канта.

3. І. Кант про взаємодію держави і права.

4. Теорія громадянського суспільства І. Канта.

5. Політичний аспект вчення Г.В.Ф. Гегеля про абсолютну ідею та абсолютний дух.

6. Особливість гегелівського вчення про право та громадянське суспільство.

7. Спільне та особливе в політичних поглядах І. Канта та Г.В.Ф. Гегеля.


Першоджерела


1. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. — М., 1990.

2. Гегель Георг-Вильгельм-Фридрих. Политические произведения. — М., 1978.

3. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения в 6-ти т. — Т. 6. — М., 1965.

4. Кант И. К вечному миру // Кант И. Сочинения в 6-ти т. — Т.6. — М., 1965.

5. Кант И. Метафизические начала учения о праве // Кант И. Сочинения в 6-ти т. — Т. 4. — Ч. 2. — М., 1965.


Рекомендована література


1. Гулыга А. В. Кант сегодня // Кант И. Трактаты и письма. — М., 1980.

2. Гулыга А. В. Кант. — М., 1994.

3. Гулыга А. В. Учение Канта о вечном мире // Философия Канта и современность. — М., 1974.

4. Гулыга А. В. Гегель. — М., 1970.

5. Дробницкий О. Г. Теоретические основы этики Канта // Философия Канта и современность. — М., 1974.

6. Історія філософії / За ред. В. І. Ярошовця. — К.: Видавець Парапан, 2002.

7. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

8. Нерсесянц В. С. Гегелевская философия права: история и современность. — М., 1974.

9. Нерсесянц В. С. Гегель. — М., 1979.

10. Пионтковский А. А. Теория права и государства Канта // Философия Канта и современность. — М., — 1974.

11. Семенов В. Г., Шульженко Ф. П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії ХVІІ — ХVІІІ століть. — К., 1995.

12. Соловьев Э. Ю. Теория «общественного договора» и кантовское моральное обоснование права // Философия Канта и современность. — М., — 1974.

13. Философия права Гегеля и современность. — М., 1977.

14. Хейде Л. осуществление свободы: Введение в гегелевскую философию права. — М., 1995.

15. Хрестоматия по новой истории, 1640—1870 / Под ред. Сироткина В. Г. — М., — 1990.


Тема 5. Соціально-політичні утопії ХІХ ст.


План заняття:

1. Політичний технократизм і сцієнтизм Клода Анрі де Рувруа Сен-Сімона.

2. Соціально-психологічний і політичний прагматизм Франсуа Марі Шарля Фур’є.

3. Комуно-реформізм Роберта Оуена.

4. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.

4.1. Романтичний комунізм Етьєна Кабе.

4.2. Соціальна утопія Теодора Дезамі.

4.3. Революційна утопія Луї-Огюста Бланкі.

4.4. Робітничий комунізм Вільгельма Вейтлінга.


Питання до дискусії


1. Чи є соціально-політичні утопії ХІХ ст. самостійними інтелектуальними рухами?

2. Інтереси яких верств населення виражали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?

3. Які політичні ідеології переслідували і розвивали представники соціально-політичних утопій ХІХ ст.?

4. Чи є соціалісти-утопісти одними із засновників сучасних суспільно-технократичних теорії?


Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт


1. Соціальний утопізм політичної концепції К.-А.-Р. Сен-Сімона.

2. Історична та соціально-політична обмеженість політичних поглядів Р.Оуена.

3. Соціально-утопічна спрямованість психологічно-політичного проекту Ш.Фур’є.

4. Сутність революційно-комуністичних утопій 30—50 років ХІХ ст.


Завдання для самостійної роботи


1. Розкрийте зміст понять «соціалізм», «комунізм».

2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження про те, що Сен-Сімон і Фур’є не передбачали ліквідації приватної власності.

3. Прокоментуйте такі судження Сен-Сімона та Фур’є: «Промисловець — це людина, яка працює для виробництва або доставки різним членам суспільства одного або декількох матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; відповідно, землероб, який сіє зерно або розводить домашніх птахів і тварин, є промисловцем; каретник, коваль, слюсар, столяр — промисловці. Усі промисловці разом трудяться для виробництва або для доставки всім членам суспільства всіх матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; вони складають три великі класи, які називаються землеробами, фабрикантами і торговцями» (Сен-Сімон).

«Помітив добре цю властивість, характерну для соцієтарного механізму, — задовольнити всі класи, всі партії; саме за цими переконаннями успіх у даному випадку буде здаватися таким легким, і невеликий дослід, проведений на семистах особах, зразу вирішить загальне перетворення, тому що тут здійсненні всі благоденства, про які філософія тільки мріє; справжню свободу, єдність дій, царювання правди та справедливості, що стали шляхами до багатства; при устрої ж цивілізації, де правда та справедливість не ведуть до багатства, неможливо, щоб їм віддавали перевагу, — тому видно як шахрайство та несправедливість панує в усьому законодавстві устрою цивілізації і збільшується в міру успіхів виробництва та наук» (Фур’є).

4. Розробіть порівняльну таблицю політичних ідеологій, які розвивалися різними представниками соціально-політичних утопій ХІХ ст.


Питання до модуля


1. Історичні, соціально-економічні та політичні передумови виникнення і розвитку соціально-політичних утопій ХІХ ст.

2. Критично-утопічний соціалізм Сен-Сімона.

3. Критично-утопічний соціалізм Ш. Фур’є.

4. Критично-утопічний комунізм Р. Оуена.

5. Революційно-комуністичні утопії 30—50-х років ХІХ ст.


Питання до іспиту


1. Сутність політичного технократизму і соцієнтизму К.А.Р. Сен-Сімона.

2. Соціально-психологічний політичний прагматизм Ф.М.Ш. Фур’є.

3. Комуно-реформізм Р. Оуена.

4. Утопічно-революційний комунізм 30—50-х років ХІХ ст.


Першоджерела


1. Бланки О. Избранные произведения. — М., 1952.

2. Дезами Т. Кодекс общности. — М., 1956.

3. Кабе Е. Путешествие в Икарию. — М., 1958.

4. Оуэн Р. Избранные сочинения. — Т. 1—2. — М. — Л., 1950 — Т. 2.

5. Сен-Симон. Избранные произведения. — Т. 1—2. — М. — Л.,

1948. — Т. 2.

6. Фурье Ш. Избранные сочинения. В 4-х т. — Т. 3.


Рекомендована література


1. Волгин В. П. Очерки истории социалистических идей первой половины ХІХ в. — М., 1976.

2. Застенкер Н. Е. Роберт Оуэн как мыслитель // Очерки истории социалистической мысли. — М., 1985.

3. Зильберфарб И. И. Социальная философия Ш. Фурье. — М., 1964.

4. Изложение учения Сен-Симона. — М., 1947. Лекции 1—8.

5. Кирилюк Ф. М., Ковш А. Г. Западно-европейские социально-политические учения ХІХ в. — К., 1991.

6. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби. — К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

7. Кучеренко Г. С. Сенсимонизм в общественной мысли ХІХ в. — М., 1975.

8. Плеханов Г. В. Утопический социализм ХІХ в. Избр. филос. произв.: В 5-и т. — М., 1957. — Т. 3.