Академіка намн україни В. М. Запорожана за 2011 рік Згідно наказу мон україни від 09. 07. 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни дрогобицький державний педагогічний університет, 12.65kb.
- На виконання листа мон україни від 18. 01. 2011, 35.18kb.
- Програма структурована на модуль, змістовні модулі, теми у відповідності до вимог "Рекомендації, 575.36kb.
- Реферат (наукова доповідь з обраної спеціальності), 16.82kb.
- Тематичний план проведення Тижня знань безпеки життєдіяльності населення; Додаток, 116.21kb.
- Ет України», «Про благодійництво та благодійні організації», Бюджетного кодексу України,, 89.74kb.
- Нормативно-правове забезпечення діяльності працівників психологічної служби, 36.25kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов у 2009/10 навчальному році, 198.71kb.
- Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 1991 р. N 1561-xii [В текст внесено, 179.81kb.
- Про затвердження переліку науково-дослідних робіт, які виконуватимуться у 2012 році, 404.68kb.
ДОПОВІДЬ
«Про стан профілактичної та лікувально-оздоровчої роботи зі студентами, впровадження заходів щодо поширення здорового способу життя»
ректора Одеського національного медичного університету,
голови комісії Ради ректорів з фізичного виховання
та медичного забезпечення і оздоровлення студентів
академіка НАМН України В.М. Запорожана за 2011 рік
Згідно наказу МОН України від 09.07.2009 р. №642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента”, наказів МОЗ України від 19.10.2009 за №749 та від 19.10.2009 за №750 зміцнення здоров'я, підвищення фізичних і функціональних можливостей громадян України є найважливішою задачею не тільки держави, а в першу чергу, справою кожного громадянина нашої країни, національною ідеєю на найближче десятиріччя. В даний час, очевидно, що одній з найбільш ефективних форм оздоровлення, формування здорового способу життя, прагнення до рухової активності дітей, підлітків і молоді є регулярні і організовані на високому якісному рівні заняття фізичною культурою і спортом.
Актуальність ефективної постановки фізичного виховання студентської молоді, майбутньої інтелектуальної еліти нашого суспільства, на сучасному етапі його розвитку обумовлено необхідністю забезпечення її фізичної надійності і готовності до активної життєдіяльності і високопродуктивної роботи в складних соціально-економічних умовах ринкових відносин.
У контексті ситуації, що склалася, навколо фізичного виховання в Україні, а саме, нещасні випадки під час уроків фізкультури, ми не можемо залишитися байдужими до цієї проблеми. Відомо, що витоки проблеми пов’язані з досить легковажним відношенням до розподілу дітей та підлітків на медичні групи та до фізичної культури взагалі. Як наслідок ми одержуємо на сьогоднішній момент смертельні випадки на уроках фізкультури в школі, коли нерідко ні батьки, ні вчитель фізкультури не підозрюють про те, що у дитини важкі захворювання, при яких повинен бути індивідуальний підхід до вибору фізичних навантажень, і лише тоді заняття фізкультурою приносять користь.
Спосіб життя студентів в нашій країні також насичений рядком чинників, які погіршують здоров'я. Серед них: нераціональна праця, часто неадекватна фізичним можливостям, що погано поєднується з відпочинком; зниження рухової активності; надлишок інформації; значні учбові і емоційні перенапруження, зв'язані з екзаменаційними стрес-факторами; хронічне недосипання; недостатнє і нерегулярне харчування.
Сучасне медичне забезпечення в системі вищої освіти включає цілий комплекс заходів. Основні з них це планові щорічні огляди студентів за участю необхідних для цього фахівців з метою диференціації занять фізичним вихованням студентів з урахуванням їх стану здоров'я і рівня фізичної підготовленості, а також розподіл на медичні групи і встановлення спостереження за всіма хворими студентами, яким необхідна медична допомога, диспансеризація хворих студентів і їх оздоровлення з використанням всіх сучасних оздоровчих технологій з широким використанням можливостей різноманітних допоміжних кабінетів (ЛФК, масажу і ін.), а також денних стаціонарів поліклінік і санаторіїв-профілакторіїв, обслуговуючих вузи.
На базі Університетської клініки медичного університету, міської поліклініки № 12, Одеської міської студентської поліклініки № 21 обов’язково щорічно з 1 вересня усі студенти повинні проходити медичний огляд з подальшим розподілом на медичні групи: основна, підготовча, спеціальна „А”, спеціальна група Б (ЛФК) (рис.1). Заняття в спеціальній групі А повинні проходити окремо від основної групи, за затвердженою учбовою програмою. Заняття в спеціальній групі Б повинні проводиться інструкторами ЛФК, що пройшли спеціальну підготовку. Різні вузи вирішують проблему занять з такими студентами по-різному. Рідко буває, коли студент займається в групі ЛФК у вузі або в поліклініці. Найчастіше ці студенти займаються із спеціальною групою А, виконуючи не завжди показані їм вправи, “відсиджують” час заняття або “відробляють” його написанням рефератів. Дані способи не сприяють підвищенню рівня здоров'я хворого студента, а тільки сприяють негативному відношенню до предмету. Адже заняття фізичною культурою дозволяють ефективно боротися з психоемоційною напругою, з якою стикається організм підлітка під час вступу до вищого учбового закладу. Здача тестів у спеціальній медичній групі проводиться окремо від основної та підготовчої груп, відповідно до самопочуття студентів.
Рисунок 1
Медичне забеспечення студентів ВНЗів м. Одеси
У середньому медичний огляд, який проходив в жовтні-листопаді 2011 року, пройшло 92,3% всіх студентів. Ця ситуація є не цілком адекватною, оскільки заняття з фізичного виховання починаються з 1 вересня, тому вкрай необхідно або не проводити прийом контрольних нормативів з фізичного виховання до повного проходження усіма студентами медичних оглядів, або намагатися організувати медичні огляди протягом вересня кожного року.
За даними медичного огляду у 2011 році кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до основної групи знизилася на 2,8 %, до підготовчої групи - збільшилася на 1,6%, спеціальна група «А» збільшилася на 0,4%, спеціальна група «Б» (ЛФК) збільшилася на 0,4%. (табл. 1).
Таблиця 1
ПОРІВНЯЛЬНІ ПОКАЗНИКИ РОЗПОДІЛУ СТУДЕНТІВ І КУРСУ НА МЕДИЧНІ ГРУПИ ЗА ПІДСУМКАМИ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ (2010-2011 р.р.)
| ВНЗ | Доглянуто (осіб) | Основна (осіб) / % | Підготовча (осіб)/ % | Спец. А (осіб)/ % | Спец. Б (ЛФК) (осіб)/ % | Тимчасово звільнені від занять (осіб)/ % |
| ОНУ | 1262 осіб | 838 66,4 % | 110 8,7% | 270 21,4% | 30 2,4% | 14 1,1 % |
| ОНЕУ | 468 осіб | 327 69,9 % | 44 9,5% | 86 18,3% | 6 1,2% | 5 1,1 % |
| ОНАЗ | 455 осіб | 358 78,7 % | 15 3,3% | 75 16,4% | 5 1,1% | 2 0,5 % |
| ОДАХ | 145осіб | 105 72,4 % | 5 3,5% | 33 22,7% | - | 2 1,4 % |
| ПНПУ | 558 осіб | 406 72,8 % | 40 7,1% | 89 15,9% | 12 2,2 % | 11 2,0 % |
| ОДАБА | 607 осіб | 447 73,7 % | 58 9,4% | 90 14,9% | 7 1,2% | 5 0,8% |
| ОНМА | 101 осіб | 74 73,3 % | 6 5,9% | 16 15,8% | 3 3,0% | 2 2,0% |
| ОДЕКУ | 279 осіб | 230 82,5 % | 7 2,5% | 36 12,8% | 3 1,1 % | 3 1,1 % |
| ОНМедУ | 597 осіб | 431 72,2% | 45 7,5% | 101 16,9% | 20 3,3% | - |
| ОНПУ | 1021 осіб | 752 73,7% | 110 10,7% | 129 12,6% | 30 3,0% | - |
| ОНАХТ | 691 осіб | 447 64,6% | 132 19,1% | 109 15,8% | 3 0,5% | - |
| ОДАУ | 423 осіб | 243 57,5% | 90 21,3% | 68 16,0% | 22 5,2% | - |
| ОІФ | 201 осіб | 117 58,1% | 39 19,4% | 34 17,0% | 11 5,5% | - |
| ОНМУ | 364 осіб | 234 64,3% | 97 26,6% | 25 6,9% | 8 2,2% | - |
| ОДАТРЯ | 127 осіб | 96 75,3% | 13 10,2% | 16 13,0% | 2 1,5% | - |
| ЕУ | 50 | 33 66,0% | 10 20,2% | 5 10,0% | 2 4,0% | - |
| НУОЮА | 1418 | 891 62,8% | 296 20,9% | 119 8,3% | 73 5,1% | 39 2,7% |
| Всього 2011 р. усі ВНЗ | 8767 осіб | 6030 68,8% | 1117 12,7% | 1301 14,8% | 237 2,7% | 83 1,0% |
| Всього 2010 р. усі ВНЗ | 9880 осіб | 7073 71,6% | 1094 11,1% | 1428 14,4% | 224 2,3% | 61 0,6% |
| Динаміка 2010-2011 | | -2,8% | + 1,6 | + 0,4% | + 0,4% | + 0,4 |
Рисунок 2
Тренд зміни кількості студентів, які за станом здоров’я відносяться до основної і спеціальної груп
Але необхідно підкреслити, що за підсумками медичного огляду у 2011 році кількість уперше виявленої патології серед студентів Одеського регіону знизилась на 12,2 %, на 3,2 % знизилась кількість студентів І курсу взятих на диспансерний облік (табл. 2,3).
Таблиця 2
ПОРІВНЯЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ВИЯВЛЕНОЇ ПАТОЛОГІЇ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ЗА ПІДСУМКАМИ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ (2010-2011 р.р.)
| ВНЗ | 2010 р. | 2011 р. | ||
| Кількість патології | Вперше виявлено | Кількість патології | Вперше виявлено | |
| ОНУ | 1334 | 629 | 1256 | 682 |
| ОНЕУ | 560 | 244 | 571 | 282 |
| ОНАЗ | 370 | 158 | 352 | 147 |
| ОДАХ | 283 | 117 | 213 | 84 |
| ПНПУ | 691 | 332 | 539 | 270 |
| ОДАБА | 389 | 138 | 524 | 125 |
| ОНМА | 196 | 117 | 176 | 101 |
| ОДЕКУ | 303 | 114 | 235 | 89 |
| ОНМУ | 991 | 546 | 766 | 411 |
| ОНПУ | 1274 | 945 | 842 | 268 |
| ОНАХТ | 899 | 433 | 1093 | 348 |
| ОДАУ | 505 | 362 | 754 | 277 |
| ОІФ | 394 | 245 | 298 | 149 |
| ОДАТРЯ | 109 | 51 | 125 | 73 |
| ЄУ | 33 | 22 | 10 | 5 |
| ОНМедУ | 700 | 320 | 275 | 50 |
| НУОЮА | | | 527 | 243 |
| Всього: | 8831 | 4773 | 8556 | 3604 |
Таблиця 3
ПОРІВНЯЛЬНІ ПОКАЗНИКИ КІЛЬКОСТІ СТУДЕНТІВ І КУРСУ, ВЗЯТИХ НА ДИСПАНСЕРНИЙ ОБЛІК ЗА ПІДСУМКАМИ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ (2010-2011 р.р.)
| ВНЗ | 2010 | 2011 |
| ОНУ | 383 | 394 |
| ОНЕУ | 173 | 188 |
| ОНАЗ | 80 | 73 |
| ОДАХ | 108 | 92 |
| ПНПУ | 185 | 176 |
| ОДАБА | 145 | 101 |
| ОНМА | 52 | 49 |
| ОДЕКУ | 97 | 107 |
| ОНМедУ | 719 | 166 |
| ОНПУ | 346 | 366 |
| ОНАХТ | 372 | 280 |
| ОДАУ | 175 | 193 |
| ОІФ | 139 | 144 |
| ЄУ | 22 | 3 |
| ОНМУ | 200 | 194 |
| ОДАТРЯ | 36 | 64 |
| НУОЮА | | 527 |
| Всього: | 3232 | 3117 |
Відносно структури виявленої патології у студентів 1 курсу за даними сьогорічного медичного огляду необхідно підкреслити, що найбільш розповсюдженою виявилася патологія терапевтичного профілю, друге місце посідає захворювання органу зору, третя за розповсюдженістю – хірургічна та неврологічна патологія (рис.3).
Рисунок 3
Структура виявленої патології у студентів 1 курсу ВНЗів за 2011 р., %
Аналіз успішності виконання тестових завдань студентами ВНЗів показав, що високим залишається відсоток студентської молоді, що не виконали нормативи. Це означає, що рівень фізичної підготовленості характеризується як середній та низький. При аналізі результатів тестування фізичної підготовленості студентів важчим видам випробувань для більшості є виконання тестів на витривалість та спритність (біг на 2000 і 3000 м, стрибки в довжину з місця, біг на 100 м).
Істотна увага приділяється також організації реабілітації студентів в групах лікувальної фізичної культури і у вузівських санаторіях-профілакторіях, своєчасній медичній допомозі, обслуговуванню спортивно-масових заходів. Разом з тим в більшості випадків медичне забезпечення здоров'я студентів, на жаль, недостатньо ефективно, оскільки характеризується тими ж недоліками в методологічних підходах, що і сучасна медицина в цілому.
Останнім часом функціонування в структурі вищих навчальних закладів фізкультурно-оздоровчих таборів та санаторіїв-профілакторіїв майже відсутньо, що не дає можливості удосконалити систему оздоровлення та реабілітації студентської молоді. Не можна допускати продаж та перепрофілювання студентських оздоровчо-спортивних таборів.
За даними звітів поліклінік в 2011 році найбільшу увагу оздоровленню студентів було приділено у наступних ВНЗах: Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеський національний політехнічний університет, Одеська національно академія харчових технологій, Одеський національний медичний університет.
Медичне забезпечення студентів повинне дотримуватися нової концепції профілактичної медицини, направленої на оздоровлення здорових і охорону здоров'я в процесі учбової і майбутньої професійної діяльності. Відповідно до концепції профілактичної медицини, яка все більше одержує визнання в світі, об'єктом медичного забезпечення студентів стає не хвороба, а здоров'я, не відновлення, а управління здоров'ям, підвищення резервних можливостей організму, що створюють для нього міцну фізіологічну базу.
Для цього вкрай необхідно вирішення наступних завдань: виявлення причин захворюваності студентів і здійснення комплексу дієвих заходів по їх попередженню і усуненню; створення системи контролю за дотриманням температурного режиму, норм освітленості, шуму, вентиляції в аудиторіях, лабораторіях, кабінетах, спортивних залах, коридорах, місцях суспільного користування, станом учбових корпусів, гуртожитків, їдалень, буфетів і др.; обладнання спортивних кімнат у кожному гуртожитку вищих навчальних закладів; первинна профілактика професійно обумовлених хвороб студентів; контроль за раціональною організацією праці і відпочинку студентів; забезпечення розвитку секційної форми організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах, передбачивши відповідними пунктами у контрактах відповідальність за це керівників, контроль за створенням у вузі умов, необхідних для здорового способу життя і навчання студентів.
Для вирішення завдання практичної реалізації профілактики захворювань студентів, необхідно проводити скринінг здоров'я і резервних можливостей кожного студента; розробку індивідуальних програм зміцнення здоров'я студентів, обов’язкове ведення „Паспорта здоров'я студента вузу”, направлених на підвищення функціонування найуразливіших в умовах навчання і студентського побуту органів і систем організму; організацію в студентській поліклініці, спорткомплексі, студентських гуртожитках консультацій з питань індивідуальної профілактики захворювань, зміцнення здоров'я і самооздоровлення студентів; регулярно та в повному обсязі виділяти кошти для забезпечення медпунктів вищих навчальних закладів медикаментами.
Впровадження і розвиток профілактичного медичного забезпечення студентської молоді не повинні обідняти і тим більше відміняти застосування технологій відновної медицини, що склалися в студентських поліклініках, оскільки проблема відновлення здоров'я студентів все ще виключно актуальна. Навпаки, в сучасних умовах необхідно істотно підвищити ефективність роботи із студентами, що мають значні патологічні відхилення в стані здоров'я. Для цього повинні застосовуватися найефективніші методи відновлення здоров'я і, перш за все – фізичній реабілітації. До якнайкращих результатів, як показує практика, приводить застосування цих методів в рамках фізичного виховання, що здійснюється у вузах як обов'язкова дисципліна. У зв'язку з цим у вузах нашої країни не повинно бути студентів, звільнених за станом здоров'я від фізичного виховання.
У нормативних документах щодо організації навчального процесу з фізичного виховання вказано, що обов'язкові практичні заняття по фізичному вихованню у вищих учбових закладах повинні проводитися протягом всього періоду навчання в обсязі не менше 4-х годин в кожному тижневому циклі і включатися в розклад занять додатково до встановленого загального обсягу аудиторних учбових годин. У медичних та фармацевтичних вузах України кількість учбових годин з фізичного виховання на І курсі складає 160 годин на весь навчальний рік, на ІІ курсі – 160 годин на весь навчальний рік та додатково – 40 годин курс за вибором.
Кафедрою фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології Одеського національного медичного університету перероблені і впроваджені в навчальний процес нові методики занять з фізичного виховання студентів з вимогами Європейської кредитно-модульної системи (ECTS): диференційний підхід до розвитку фізичних якостей залежно від рівня соматичного здоров’я, у студентів спеціального навчального відділення в залежності від патології, його-терапія, спеціальні заняття фізичними вправами з використанням степ-платформ, застосування у студентів спеціальної медичної групи фітболів, профілактору Євмінова та ін. У інших медичних відділеннях заняття проводяться по сучасним фітнес-системам та ігровим видам спорту, згідно навчальному плану Міністерства охорони здоров'я з послідуючим прийняттям поточних тестів для оцінювання студентів.
Таким чином, однієї з найважливіших задач, що стоять перед вищою освітою, є створення системи навчання, яка забезпечила б майбутнім фахівцям воєдино з практичною і теоретичною підготовкою за фахом, міцне здоров'я і високу працездатність. Відомо, що здоров'я студентів обумовлено цілим рядом чинників. До числа основних, від яких немало залежить стан, зміцнення і збереження здоров'я студентської молоді, відносяться: генетичний родинний чинник, стан навколишнього середовища, медичне забезпечення та спосіб життя. Вплив цих чинників на здоров'я не фатальний: він в значній мірі піддається регулюванню. Найбільшою мірою поточний стан здоров'я студентів залежить від способу життя (приблизно на 50-55%). Разом з тим цей чинник в значно більшому ступені, ніж інші, може бути задіяний на користь зміцнення і збереження здоров'я студентської молоді. А найважливішим і надійнішим засобом профілактики захворювань є регулярна фізична активність, яка при раціональному застосуванні в змозі сприяти вирішенню актуальних питань зміцнення здоров'я і високої працездатності студентської молоді.
Така оновлена система медичного забезпечення буде ефективніше сприяти зміцненню і збереженню здоров'я всього контингенту студентської молоді країни.
Голова комісії Ради ректорів
з фізичного виховання та медичного
забезпечення і оздоровлення студентів,
академік НАМН України В.М. Запорожан