Geum.ru

Самосюк Іван Захарович, Національна медична академія післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Список опублікованих праць за темою дисертації
Ключові слова
Ключевые слова
Подобный материал:
1   2

ВИСНОВКИ

1.  Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, узагальнення досвіду провідних вітчизняних та іноземних фахівців щодо процесу корекції рухової функції в осіб з наслідками дитячого церебрального паралічу дозволяють зробити висновок, що:

•  фізична реабілітація осіб з дитячим церебральним паралічем на пізній резидуальній стадії має ряд істотних відмінностей, по-перше, у зв’язку з тим, що функціональний стан опорно-рухового апарату в обстежуваних підлітків значною мірою відстає від вікової норми в силу характеру патології та низької рухової активності, по-друге, відновлення тієї чи іншої втраченої функції відбувається переважно за рахунок компенсаторно-пристосувальних процесів;

•  на сьогоднішній день розроблено багато програм реабілітації дітей з ДЦП, але більшість з них розраховані на корекцію рухової функції на ранній стадії ДЦП. На пізній резидуальній стадії загальноприйняті реабілітаційні програми недостатньо ефективні. Необхідний мультидисциплінарний підхід до рухового розвитку учнів в умовах спеціалізованого навчального закладу.

2.  При дослідженні рухових можливостей учнів з ДЦП встановлено, що показники пасивної амплітуди рухів у суглобах статистично достовірно відрізнялись від середніх показників здорового представника даної вікової категорії (р<0,05). Найбільші труднощі виникали при спробі виконання наступних пасивних рухів верхніх кінцівок: відведення плеча, розгинання передпліччя, розгинання кисті; нижніх кінцівок: відведення стегна, розгинання стегна та розгинання стопи. При визначенні функціональних показників (результати тепінг-тесту, рівень спастичності м’язів) учнів з наслідками ДЦП було зафіксовано суттєве зниження досліджуваних параметрів. Найнижчі показники за результатами тепінг-тесту спостерігалися в учнів з наслідками гіперкінетичної та геміпаретичної форми ДЦП (р<0,05).

3.  Програма фізичної реабілітації для учнів з ДЦП на пізній резидуальній стадії побудована з урахуванням педагогічних принципів, форм ДЦП і кількісних показників функціонального стану опорно-рухового апарату (пасивної амплітуди рухів у суглобах верхньої та нижньої кінцівки, рівня спастичності, рухових тестів), складається з трьох курсів і передбачає крім фізичних вправ, спрямованих на корекцію контрактур, постави, на розвиток дрібної моторики, точності рухів, рівноваги, сенсорних відчуттів, на збільшення рухливості в суглобах, силових вправ, використання в умовах спеціалізованого навчального закладу альтернативних методів – елементів юмейхо-терапії і тандотерапію.

4.  Ефективність реабілітаційних заходів відображена в поліпшенні маніпулятивних функцій кисті. В основній групі показник тесту «Reavermead motor assessment» збільшився з 8,34 бала (S = 1,81 бала) (після першого обстеження) до 12,18 бала (S = 0,93 бала) (після завершення повного курсу реабілітації) (р<0,05), в контрольній – з 8,05 бала (S = 1,72 бала) (після першого обстеження) до 11,20 бала
(S = 1,68 бала) (після завершення реабілітації) (р<0,05). А показник тесту «Ability of Hand» в учнів основної групи до початку курсу реабілітації в середньому становив
39,5 бала (S = 8,8 бала), після курсу – 73,86 бала (S = 12,8 бала). Відповідно пацієнти контрольної групи до курсу реабілітації мали середній показник 38,46 бала
(S = 7,36 бала), після курсу – 51,9 бала (S = 9,85 бала). Достовірність зміни показників спостерігалася при всіх формах ДЦП (р<0,05).

5.  Характеризуючи розвиток рухової функції у представників різних статей, можна відзначити, що дівчата мали перевагу над юнаками за показниками рухових тестів («Rivermead motor assessment», «Ability of Hand»), що пояснюється більш швидкими темпами розвитку жіночого організму в пубертатному періоді і індивідуальними руховими можливостями. Так, у юнаків показник тесту «Rivermead motor assessment» до реабілітаційних заходів становив 7,77 бала, після курсу фізичної реабілітації – 11,24 бала (р<0,05). У дівчат аналогічний показник збільшився з 8,77 бала до 12,27 бала (р<0,05). А за результатами тесту «Ability of Hand» середній показник маніпулятивних функцій кисті юнаків до реабілітаційних заходів становив 36,4 бала, після курсу фізичної реабілітації – 60,23 бала (р<0,05). Відповідно у дівчат 42,27 бала до курсу реабілітації і 66,44 бала після реабілітаційних заходів (р<0,05).

6.  Про ефективність розробленої програми свідчить позитивна динаміка показників тепінг-тесту, що характеризує рухливість нервових процесів. Дослідженням встановлено, що в основній групі в учнів з формою ДЦП спастична диплегія відбулося достовірне підвищення кількісних показників тепінг-тесту (33,75; 30; 23,13; 18,81 рухів за 10 с при першому обстеженні, 40,19; 38, 5; 35,56; 31,31 рухів за 10 с під час останнього обстеження) (р<0,05).

7.  Оцінка рівня спастичності м’язів за модифікованою шкалою спастичності Ашворт свідчить про те, що під впливом розробленої комплексної програми фізичної реабілітації спастичність м’язів знизилася у представників всіх форм ДЦП основної групи, але достовірною різниця була лише при спастичній диплегії – 1,75 бала
(S = 0, 58 бала) до реабілітаційних заходів, 1,00 бал (S = 0,37 бала) після закінчення дослідження (р <0,05).

8.  Аналіз нейрофізіологічних показників функціонального стану мозку осіб на пізній резидуальній стадії дитячого церебрального паралічу показав, що комплексна програма фізичної реабілітації, доповнена альтернативними засобами фізичної реабілітації (юмейхо і тандотерапією), має опосередкований нормалізуючий вплив. Так, в осіб основної групи мала місце достовірно виражена тенденція до нормалізації електроенцефалографічних показників у порівнянні з особами контрольної групи. Реабілітаційні заходи, які застосовували в основній групі, дозволили знизити показник амплітуди α-ритму на 21,12 мкВ (р<0,05), а в контрольній групі – на 5,19 мкВ (р<0,05).

9.  Розроблена комплексна програма фізичної реабілітації (з елементами юмейхо- і тандотерапіі), що базується на нетрадиційному підході до технології корекції рухової функції, враховує форму захворювання, ступінь тяжкості рухових порушень, особливості фізичного розвитку, вторинні відхилення, сприяє підвищенню рівня фізичних можливостей і поліпшенню якості життя учнів з наслідками ДЦП на пізній резидуальній стадії в рамках професійної освіти.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням можливостей використання інших альтернативних методів і засобів у комплексній програмі фізичної реабілітації для корекції рухової функції учнів з наслідками дитячого церебрального паралічу в спеціалізованих навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  1. Бардашевський Ю. В. Фізичне виховання студентів з обмеженими можливостями в рамках спеціальних груп в умовах ВНЗ / Ю. В. Бардашевський // Особа з функціональними обмеженнями в колі проблем : здоров’я – навчання – працевлаштування : [монографія] / за наук. ред. О. М. Дікової-Фаворської. – Житомир: Полісся, 2009. – С. 196–210.
  2. Бардашевський Юрій. Використання тандотерапії для покращення маніпулятивних функцій кисті у осіб з ДЦП / Юрій Бардашевський // Молода спортивна наука України. – 2006. – Вип. 10. – С. 222.
  3. Бардашевський Юрій. Методи фізичної реабілітації як засіб зниження судомної готовності в осіб з дитячим церебральним паралічем, які навчаються у спеціалізованих навчальних закладах / Юрій Бардашевський // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2008. – № 2. – С. 33–36.
  4. Баннікова Р. О. Корекція м’язового тонусу засобами нетрадиційної медицини в пізній резидуальній стадії дитячого церебрального паралічу /
    Р. О. Баннікова, Ю. В. Бардашевський // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2006. – № 3. – С. 21–24. Особистий внесок автора полягає у визначенні ефективності вдосконаленої програми фізичної реабілітації методикою юмейхо-терапії для осіб з наслідками ДЦП.
  5. Баннікова Р. О. Використання юмейхо-терапії в комплексній програмі фізичної реабілітації на пізній резидуальній стадії дитячого церебрального паралічу / Р. О. Баннікова, Ю. В. Бардашевський // Молода спортивна наука України. – 2007. – Вип. 11. – С. 66–67. Особистий внесок автора полягає в отриманні показників рівня спастичності м’язів і показників тепінг-теста.
  6. Банникова Р. О. Методы альтернативной медицины в коррекции нарушений двигательной сферы у учащихся специализированных учебных заведений / Р. О. Банникова, Ю. В. Бардашевский // Современный олимпийский и параолимпийский спорт и спорт для всех: материалы ХІІ Междунар. науч. конгресса. – М. : РГУФКСТ, 2008. – Т. 2. – С. 47–48. Особистий внесок автора полягає в аналізі технологій корекції рухової функцій осіб з наслідками ДЦП.
  7. Бардашевський Ю. В. Використання кореґуючої гімнастики для покращення маніпулятивних функцій кисті в осіб з ДЦП / Ю. В. Бардашевський // Матеріали IX Міжнар. наук. конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К., 2005. – С. 56–57.
  8. Бардашевський Ю. В. Психологічні аспекти реабілітації дітей з дитячим церебральним паралічем / Ю. В. Бардашевський // Матеріали V відкритої наук.-практ. конф. «Молодь в умовах нової соціальної перспективи». – Житомир, 2003. – С. 307–309.
  9. Бардашевський Ю. В. Використання юмейхо-терапії для зниження спастики м’язів при дитячих церебральних паралічах / Ю. В. Бардашевський // Матеріали VІІІ відкритої наук.-практ. конф. «Молодь в умовах нової соціальної перспективи». – Житомир, 2007. – С. 76–77.
  10. Бардашевський Ю. В. Використання фізичної реабілітації для зниження судомної готовності в осіб з дитячим церебральним паралічем /
    Ю. В. Бардашевський // Матеріали IV наук.-практ. конф. «Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти». – Полтава, 2008. – С. 66–67.
  11. Бардашевський Ю. В. Індивідуальна програма фізичної реабілітації для осіб з дитячим церебральним паралічем на пізній резидуальній стадії /
    Ю. В. Бардашевський // Фаховий зб. наук. статей «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами». – К., 2008. – С. 147–150.
  12. Бардашевський Ю. В. Обстеження маніпулятивних функцій верхніх кінцівок у осіб з дитячим церебральним паралічем на пізній резидуальній стадії /
    Ю. В. Бардашевський // Освіта і здоров’я: формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. – С. 12–15.
  13. Бардашевський Ю. В. Клініко-фізіологічне обґрунтування використання засобів фізичної реабілітації при дитячому церебральному паралічі / Ю. В. Бардашевський // Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. «Молодь в умовах нової соціальної перспективи». – Житомир, 2008. – Ч. І. – С. 147–150.
  14. Бардашевський Ю. В. Юмейхо-терапія як метод профілактики та лікування різних систем організму / Ю. В. Бардашевський // Матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Молодь в умовах нової соціальної перспективи». – Житомир, 2009. – Ч. І. – С. 212–215.
  15. Баннікова Р. О. Використання юмейхо-терапії для підвищення психофізичних функцій осіб з дитячим церебральним паралічем на пізній резидуальній стадії / Р. О. Баннікова, Ю. В. Бардашевський // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : тези доповідей. – К. : Університет «Україна», 2007. – С. 347–348. Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичних відомостей.
  16. Баннікова Р. О. Фізична реабілітація та соціальна адаптація осіб з дитячим церебральним паралічем на пізній резидуальній стадії / Р. О. Баннікова,
    Ю. В. Бардашевський // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : зб. наук. праць. – К. : Університет «Україна», 2007. – № 4 (6). – С. 280–289. Особистий внесок автора полягає в аналізі різних засобів і методів фізичної реабілітації для корекції рухової функції осіб з наслідками ДЦП.


АНОТАЦІЇ

Бардашевський Ю. В. Корекція рухової функції учнів з наслідками дитячого церебрального паралічу засобами фізичної реабілітації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 – Фізична реабілітація. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2011.

У роботі висвітлено й науково обґрунтовано програму корекції рухових дисфункцій в учнів з наслідками ДЦП на пізній резидуальній стадії нетрадиційними засобами фізичної реабілітації в умовах спеціалізованих навчальних закладів, спрямовану на підвищення фізичних можливостей та покращення якості життя.

Уперше розроблено програму фізичної реабілітації, що відрізняється комплексним підходом і включає засоби, підібрані з урахуванням виявлених рухових порушень, спрямовані на корекцію м’язового тонусу та маніпулятивних функцій верхніх кінцівок.

Розширено теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів і методів фізичної реабілітації на рухову функцію учнів з наслідками ДЦП на основі оцінки їх ефективності.

Отримано дані, що характеризують особливості рухових порушень і функціонального стану осіб із ДЦП на пізній резидуальній стадії.

Ключові слова: фізична реабілітація, дитячий церебральний параліч, рухова функція, комплексна програма реабілітації.


Бардашевский Ю. В. Коррекция двигательной функции учащихся с последствиями детского церебрального паралича средствами физической реабилитации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.03 – Физическая реабилитация. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена вопросам физической реабилитации учащихся с ДЦП, обучающихся в специализированном учебном заведении. В ходе предварительного исследования установлен ряд факторов, снижающих качество жизни лиц с ДЦП на поздней резидуальной стадии: наличие контрактур, повышенный уровень спастичности мышц, дистрофические процессы в мышцах, связочном аппарате, суставных хрящах, низкий уровень манипулятивных функций кисти.

Тестирование с использованием модифицированной шкалы Ашворта позволило выявить повышенный средний начальный показатель спастичности мышц у учащихся с ДЦП, который составил 2,88 балла (S = 0,84 балла), что существенно усложняло двигательную активность. Средние показатели проведенного тестирования по тестам «Ривермид (задание для руки)» и «Ability of hand» составили 8,2 балла (S = 1,81 балла) и 38,98 балла (S = 8,8 балла) соответственно. А по результатам теппинг-теста учащиеся с последствиями ДЦП до курса физической реабилитации имели следующие средние показатели: 28,5; 24,0; 17,72; 13,43 движений за 10 с. Выявленные нарушения неблагоприятно сказываются на уровне социально-бытовой функции подростков.

На основании полученных результатов была разработана программа физической реабилитации, усовершенствованная нетрадиционными методами восстановления, которая предусматривала: обследование, составление реабилитационного прогноза, постановку задач, подбор методов реабилитационного вмешательства индивидуально для каждого учащегося с последствиями ДЦП и проведение текущего контроля.

Программа основной группы включала следующие средства физической реабилитации: лечебную физкультуру (проведение индивидуально подобранного комплекса физических упражнений с учетом формы детского церебрального паралича, возраста, пола, уровня двигательных возможностей, степени имеющихся осложнений, сопутствующих заболеваний и др.); элементы юмейхо-терапии, состоящие из массажных приёмов, специально подобранных приемов биодинамической коррекции звеньев опорно-двигательного аппарата и пассивных упражнений, направленных на растяжение спастических групп мышц; тандотерапию, направленную на улучшение манипулятивных функций кисти; физиотерапию, из арсенала которой использовали соллюкс, парафино-озокеритовые аппликации, электросон; музыкотерапию (классическая музыка, звуки природы) и ароматерапию. Программа контрольной группы предусматривала использование лечебной физической культуры, лечебного массажа, физиотерапии.

Под воздействием компонентов разработанной комплексной программы физической реабилитации у учащихся основной группы со спастической диплегией зарегистрированы позитивные количественные изменения со стороны показателей уровня спастичности мышц. Так после предварительного обследования данный показатель составлял 1,75 балла (S = 1,81 балла), а по окончании 3-х курсов программы физической реабилитации 1,00 (S = 0,37 балла) (p<0,05).

По полученным результатам теппинг-теста пациенты основной группы до курса физической реабилитации имели следующие средние показатели: 28,5; 24,0; 17,72; 13,43 движений за 10 с, после курса – 34,5; 32,6; 29,7; 25,84 движений за 10 с (р<0,05). Соответственно пациенты контрольной группы до курса реабилитации имели средние показатели 28,49; 25,73; 21,73; 17,51 движений за 10 с, а после проведенного курса – 31,49; 27,0; 23,51; 19,51 движений за 10 с. Сравнение результатов теппинг-теста учащихся с разными формами ДЦП позволяет сделать заключение о том, что достоверную разницу показателей (р<0,05) наблюдали при всех формах ДЦП в основной группе.

Использование в процедуре лечебной гимнастики упражнений, направленных на улучшение манипулятивных функций кисти, способствовало увеличению соответствующих показателей. Так, в основной группе показатель теста Reavermead увеличился с 8,34 балла (S=1,81 балла) (после первого обследования) до 12,18 балла (S=0,93 балла) (после завершения реабилитационных курсов) (р <0,05), а в контрольной – с 8,05 балла (S=1,72 балла) (после первого обследования) до 11,20 балла (S=1,68 балла) (после завершения реабилитационных курсов) (р<0,05). А показатели теста Ability of hand у учащихся основной группы до начала курса реабилитации в среднем составляли 39,5 балла (S = 8,8 балла), после курса – 73,86 балла (S = 12,8 балла). Соответственно пациенты контрольной группы до курса реабилитации имели средний показатель 38,46 балла (S = 7,36 балла), после курса – 51,9 балла (S=9,85 балла). Достоверность изменения показателей наблюдалась при всех формах ДЦП (р<0,05). Полученные результаты свидетельствуют об эффективности предложенной комплексной программы физической реабилитации, базирующейся на нетрадиционном подходе к технологии коррекции двигательных функций, учитывающей форму заболевания, степень тяжести двигательных нарушений, особенности физического развития, вторичные отклонения.

Ключевые слова: физическая реабилитация, детский церебральный паралич, двигательные функции, комплексная программа реабилитации.

Bardashevskyy Y. V. Correction of motion function of students with the consequences of cerebral palsy by means of physical rehabilitation. – Manuscript.

Dissertation work for gaining a scientific degree of Candidate of Science in speciality 24.00.03 – Physical Rehabilitation. – National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2011.

The dissertation describes a scientific program for the correction of motor disorders of students with cerebral palsy consequences in late residual stage by means of unconventional programs of physical rehabilitation in specialized institutions, aimed at improving the physical abilities and the quality of life.

For the first time, the comprehensive program of physical rehabilitation, which includes the methods chosen on the basis of the detected movement disorders aimed at correction of muscle tone and manipulative functions of the upper limbs.

Theoretical understanding of the impact of the proposed means and methods of physical rehabilitation is extended for combining field-based evaluation of their effectiveness.

The data of the physical characteristics and functional condition of pupils with cerebral palsy in the late residual stage is received.

Key words: physical rehabilitation, cerebral palsy, motion functions, complex rehabilitation program.


____________________________________________

Підписано до друку 10.01.2011 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 27.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 414.

200-87-13, 200-87-15, 050-525-88-77