Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №10 від 12. 05. 2008
| Вид материала | Документы |
- Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 844.71kb.
- Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 1164.64kb.
- Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 911.1kb.
- Реферати ндр, 469.51kb.
- Методичні рекомендації, 1034.2kb.
- Реферати ндр, 424.61kb.
- Укладачі: О. М. Денисюк,, 526.86kb.
- Проектування технологічного процесу виробництва молока та його економічна оцінка, 4529.53kb.
- Методичні вказівки та тематика курсових робіт, 275.56kb.
- Методичні рекомендації, 448.84kb.
Тема 5. Сутність і техніко-економічний аналіз технологій механічної обробки різанням
та складального виробництва
При вивченні даної теми важливо мати загальне уявлення про сучасний стан і перспективи розвитку галузі машинобудування в Україні взагалі і технології механічної обробки різанням зокрема.
У машинобудуванні важливе значення належить технології виготовлення окремих деталей і складанню їх у вузли, механізми та вироби.
Одним із перших технологічних процесів у машинобудуванні є технології виготовлення окремих деталей.
Основною складовою цього процесу є технологія різання, яка полягає в наданні заготовці певної форми, розмірів і шорсткості поверхні за допомогою спеціальних інструментів.
Розглядаючи технології різання, слід перш за все зупинитися на особливостях основних способів різання (точіння, свердління, фрезування, стругання, протягування, шліфування).
У процесі різання металів близько 95 % механічної роботи, деформації та тертя перетворюються в теплоту, яка розподіляється між стружкою, заготовкою та інструментом. Щоб зменшити температуру в зоні різання, використовують мастильно-охолодні рідини, емульсії, мастильні рідини та гази. Їх використання дає змогу збільшити швидкість різання та зменшити шорсткість обробленої поверхні. Розгляньте види мастильно-охолоджуючих рідин, які застосовують при обробці міцних і крихких сталей.
У сучасному машинобудуванні та інших галузях промисловості широко використовують тверді сталі та надтверді сплави, напівпровідникові матеріали, скло, кварц, рубіни, алмази тощо. Виготовляти вироби (деталі) з цих матеріалів механічним різанням дуже важко, а іноді неможливо внаслідок їх великої твердості та крихкості. Для виготовлення деталей із цих матеріалів використовують хімічний, електричний, ультразвуковий, плазмовий, лазерний та інші способи різання, які ґрунтуються на використанні електричної, хімічної, звукової, світлової та інших видів енергії. У разі застосування цих способів різання інструмент не тисне на заготовку, а це дуже важливо в процесі оброблення крихких матеріалів. Крім того, їх легко автоматизувати. Ці способи використовують у процесі виробництва штампів, прес-форм, лопатей турбін, електронної апаратури, отворів у волокнах тощо. Щоб зрозуміти сучасні процеси різання, більш детально розгляньте та порівняйте нові способи, а саме: електроіскровий, анодно-механічний, хіміко-механічний, електрохімічний, ультразвуковий та інші.
Далі зупиніться на технологічних процесах виробництва продукції машинобудівної промисловості. Як відомо, продукцією машинобудування є вироби. Це різні машини, механізми, агрегати й окремі деталі. Наприклад, продукцією верстатобудівного заводу є верстати.
Один із основних технологічних процесів у виробництві продукції – процес складання, який є завершальним технологічним процесом у виробництві машин. У процесі складання виконують слюсарні, складальні, випробувальні та малярні роботи. Якість складальних робіт значною мірою відбивається на продуктивності, надійності та довговічності машин. Роботи, пов’язані із складанням машин, проводять у складальних, частково механічних цехах, які визначають темп і напрямок роботи всіх оброблювальних і заготівельних цехів заводу, особливо в потоковому і автоматизованому виробництвах.
Технологічний процес складання полягає у з’єднанні деталей у вузли, вузлів і окремих деталей – у механізми, а все разом – у машину. У цьому зв’язку всі роботи складального процесу поділяють на окремі послідовні стадії: складання вузлів, агрегатів, механізмів і загальне складання. На кожній стадії технологічний процес складання поділяють на окремі послідовно виконувані операції. Більш детально зупиніться на процесах складання автомобілів, побутової техніки, верстатів та інших виробів (за вибором студента).
У нинішніх ринкових умовах важливе значення мають процеси автоматизації виробництва. Зупиніться на розгляді рівнів автоматизації технологічних процесів.
Для фахівців економічної спрямованості в машинобудуванні важливо вміти економічно обґрунтовано вибрати раціональні способи
виготовлення деталей машин, які можна зробити на підставі техніко-економічних розрахунків шляхом порівняння різних варіантів технологічних процесів. Тому, вивчаючи дану тему, зупиніться на розгляді
основних принципів техніко-економічної оцінки ефективності різних технологічних процесів шляхом порівняння найбільш загальних показників, таких як: коефіцієнт використання матеріалів, питома втрата матеріалів (кг) на одиницю продукції, собівартість виробу (деталей) тощо.
Термінологічний словник
Автоматична лінія – це система автоматично діючих станків, пов’язаних транспортними засобами, що мають єдиний управляючий пристрій.
Верстати – машини, призначені для оброблення різанням заготовок, виготовлених із конструкційних матеріалів, з метою надання їм певної форми, розмірів і шорсткості поверхні.
Вузол – складова частину виробу, який отримують з’єднуванням деталей.
Деталь – виріб, виготовлений без застосування складальних операцій.
Допуск – відхилення кількісної характеристики будь-якого параметра (наприклад, розмірів деталей машин і механізмів, фізико-хімічних властивостей матеріалів), що допускаються від його номінального (розрахункового) значення відповідно до заданого квалітету точності. У машинобудуванні допуски забезпечують взаємозамінність деталей і вузлів.
Машина – механізм або поєднання механізмів, які здійснюють певні рухи для перетворення одного виду енергії в інший, або виконання певного технологічного процесу (операції).
Машинобудівний комплекс – сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для потреб народного господарства.
Промисловий робот – це автоматично-функціонуюча машина (автомат), призначена для відтворення деяких рухових і розумових функцій людини при виконанні основних і допоміжних виробничих операцій без безпосередньої участі людини.
Протягування – спосіб оброблення зовнішніх і внутрішніх поверхонь заготовки за допомогою протяжки. Головним рухом є поздовжнє переміщення інструмента, а рух подачі відсутній.
Стійкість інструмента – час його роботи від загострення до загострення при певному режимі різання.
Стругання – спосіб оброблення плоских поверхонь заготовки за допомогою різця. Головним рухом у разі цього способу є зворотно-поступальне переміщення інструмента або заготовки.
Фрезування – спосіб оброблення плоских і криволінійних поверхонь заготовки за допомогою фрези. Головним рухом є обертання інструмента, а рухом подання – поступальне переміщення заготовки.
Шорсткість – сукупність почергових виступів (гребенів) і западин на поверхнях виробів.
Шліфування – спосіб оброблення поверхонь заготовки за допомогою шліфувальних кругів з метою досягнення точніших розмірів і зменшення шорсткості поверхні. Головним рухом у ході шліфування є обертання інструмента.
Питання для самоконтролю
Дайте визначення машинобудівного комплексу.
- Який вплив має машинобудування на розвиток інших галузей
народного господарства?
- Обґрунтуйте основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування України.
- У чому полягає технологія різання?
- Назвіть основні способи різання.
- У чому полягає сутність процесів точіння, свердління, фрезування, стругання, протягування та шліфування?
- Основні елементи режиму різання.
- Мастильно-охолодні рідини, технологія їх застосування.
- Нові способи різання: хімічні, електричні, ультразвуковий, плазмовий, лазерний. Їх сутність.
- Продукція машинобудівної промисловості, її види.
- Дайте визначення машини та зробіть класифікацію машин залежно від основних функцій робочого процесу.
- Назвіть технічні фактори, які визначають досконалість способів формоутворення заготовок, деталей.
- Які економічні показники визначають досконалість технологічних процесів при виробництві заготовок?
- Який показник характеризує ефективність використання матеріалів при формоутворенні заготовок.
- Назвіть основні рекомендації, які доцільно використовувати, вибираючи спосіб виготовлення заготовок залежно від будови матеріалів та складності форми заготовки.
Література: 2, 4, 7, 10, 13, 14, 20.