Geum.ru

Навчально-методичний комплекс із дисципліни "логіка" для студентів геологічного факультету Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Збірники вправ
Завдання для самостійної роботи до модулю 3
Змістовний модуль 4
Лекція №17 – 2 год.
Завдання для самостійної роботи до модулю 4
Перелік питань для складання заліку
Подобный материал:
1   2   3

ЛІТЕРАТУРА


Підручники:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.74-90, 203-207.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.90-93, 99-108, 121-130.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.18-19, 22-27, 59-60.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.35-36, 43-49, 68-69.


Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2001. – Т.2. – «Логические связки». – С.439-440.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Альтернатива”. – С.17, “Висловлювання”. – С.83, “Диз'юнкція”. – С.155, “Еквіваленція”. – С.186, “Імплікація”. – С.238-239, “Кон'юнкція”. – С.301-302, “Сполучники логічні”. – С.606.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО МОДУЛЮ 3


Конспектування першоджерел:
  1. Фреге Г. О смысле и значении. // Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000. – С.234-246.
  2. Фреге Г. Мысль. Логическое исследование. // Там само. С.326-342.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4


ТЕМА: МІРКУВАННЯ ТА УМОВИВІД

Лекція №16 – 2 год.

Види міркувань.

Поняття про дедуктивне міркування. Характерні ознаки дедуктивних міркувань.

Види дедуктивних міркувань.

Прямі дедуктивні міркування. Суто умовні, умовно-категоричні, розділово-категоричні та умовно-розділові міркування.

Непрямі дедуктивні міркування. Міркування за схемою “доведення від протилежного”, міркування за схемою “зведення до абсурду”.


Лекція №17 – 2 год.

Поняття про правдоподібне міркування. Характерні ознаки недедуктивних міркувань.

Види правдоподібних міркувань: індуктивні міркування та міркування за аналогією.

Повна індукція, її характерні ознаки.

Неповна індукція, її характерні ознаки. Види неповної індукції: популярна індукція та наукова індукція.

Умови правомірності індуктивних міркувань.

Типові помилки індуктивних міркувань: “поспішне узагальнення”; “після цього, отже, з цієї причини”; підміна ймовірності отриманих висновків їх достовірністю.

Поняття про міркування за аналогією. Види міркувань за аналогією: аналогія властивостей та аналогія відношень.


Практикум:

З'ясуйте структуру і вид наведених міркувань:

А) Люди сприяють або протидіють перебігу історії. Ця людина не протидіє перебігу історії.

Б) Якщо б Цезар був забобонним, то він поступився б проханням Кальпурнії не йти до сенату. Якщо б він був обережним, то він прогнав би Брута. Але Цезар не поступився проханням Кальпурнії і не прогнав Брута.

В) Голодна людина зайшла до кав'ярні. Вона з'їла бутерброд – і не наїлася. Потім тістечко – і не наїлася. Потім торт – і наїлася. “Мені потрібно було почати з торта”, - вирішила вона.

Г) “Побачив я, що корисніше мудрість, ніж дурість, як корисніше світло, ніж темрява” (Соломон).

Д) “Той, хто захоплюється практикою без науки, - як керманич, що ступає на корабель без керма чи компасу; він ніколи не впевнений, куди пливе” (Леонардо да Вінчі).

Е) “У будь-якої форми своє щастя і своє нещастя. Від слона до попелиці… й від попелиці до вразливої та живої молекули, джерела всього, – в усій природі немає жодної точки, яка б не страждала і яка б не насолоджувалась” (Дідро).

ЛІТЕРАТУРА


Підручники:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004. – С.215-216, 236-244, 269-280.

Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004. – С.142-150, 156-171.


Збірники вправ:

Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998. – С.78-94, 119-144.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002. – С.89-106, 129-152.


Довідкова література:

Новая философская энциклопедия. – М., 2000. – Т.1. – «Аналогия». – С.103-105, «Дедуктивное умозаключение». – С.603, «Дедукция». – С.604; М., 2001. – Т.2. – «Индуктивная логика». – С.117-118, «Индукция». – С.118; Т.4. – «Умозаключение». – С.134.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – “Аналогія” – С.21-22; “Дедуктивна логіка” – С.143; “Дедукція”. – С.143-144; “Індуктивна логіка”. – С.240; “Індуктивний метод”. – С.241; “Індукція”. – С.241; “Міркування”. – С.386; “Умовивід”. – С.655.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО МОДУЛЮ 4



Конспект першоджерела:

Рассел Б. Искусство делать выводы. // Рассел Б. Искусство мыслить. – М., 1999. – С.34-56.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

Теоретичні питання

  1. Визначення логіки як науки.
  2. Історичні етапи розвитку логічного знання.
  3. Традиційна логіка: характерні ознаки.
  4. Сучасна логіка: характерні ознаки.
  5. Міркування та його структура.
  6. Правильні та неправильні міркування.
  7. Поняття про логічну помилку. Види логічних помилок.
  8. Правильність та істинність міркування.
  9. Логічна форма міркування.
  10. Формалізована мова. Метод формалізації.
  11. Поняття про знак. Види знаків.
  12. Семіотика як наука про знаки.
  13. Структура значення знака.
  14. Знаковий процес та його структура.
  15. Виміри знакового процесу.
  16. Рівні знакового процесу.
  17. Логічна семіотика та її розділи.
  18. Поняття про семантичну категорію.
  19. Ім'я як семантична категорія. Структура значення імені.
  20. Ім'я і поняття. Логічна структура поняття.
  21. Види понять.
  22. Порівнянні і непорівнянні поняття.
  23. Сумісні і несумісні поняття.
  24. Типи відношень між сумісними поняттями.
  25. Типи відношень між несумісними поняттями.
  26. Загальна характеристика логічних операцій над поняттями.
  27. Узагальнення і обмеження понять.
  28. Загальна характеристика поділу. Структура поділу.
  29. Види поділу.
  30. Правила поділу. Типові помилки.
  31. Класифікація та її види.
  32. Загальна характеристика визначення понять. Структура визначення.
  33. Явні визначення та їх види.
  34. Неявні визначення та їх види.
  35. Правила визначень. Типові помилки.
  36. Прийоми, що подібні до визначення.
  37. Висловлювання як семантична категорія. Речення, висловлювання, судження.
  38. Види висловлювань.
  39. Загальна характеристика логічних сполучників.
  40. Кон'юнкція та її умови істинності.
  41. Диз'юнкція та її умови істинності.
  42. Імплікація та її умови істинності.
  43. Еквіваленція та її умови істинності.
  44. Дедуктивні міркування: загальна характеристика.
  45. Недедуктивні міркування: загальна характеристика.
  46. Міркування за схемою “повна індукція”.
  47. Міркування за схемою “неповна індукція”.
  48. Типові помилки в індуктивних міркуваннях.
  49. Міркування за аналогією, їх види.
  50. Умови правомірності міркувань за аналогією.


Практичні питання
  1. Проаналізуйте міркування: знайдіть його засновки і висновок, запишіть його логічну форму.
  2. Проаналізуйте знаковий процес: з'ясуйте його складники, визначіть виміри і рівні.
  3. Визначіть предметне і смислове значення мовних висловів.
  4. Проаналізуйте мовний вислів: з'ясуйте семантичні категорії його складників.
  5. Визначіть логічну структуру наведених понять.
  6. Дайте логічну характеристику наведених понять.
  7. З'ясуйте типи відношень між поняттями і зобразіть їх за допомогою колових схем.
  8. Знайдіть поняття, що відповідають наведеним коловим схемам.
  9. Узгальніть й обмежіть поняття.
  10. Дайте логічний аналіз поділу: визначіть його структуру, вид, правильність.
  11. Дайте логічний аналіз визначенню: визначіть його структуру, вид, правильність.
  12. З'ясуйте структуру та вид міркування.



ЛІТЕРАТУРА


Підручники й посібники:
  1. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики. – М., 1994.
  2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М., 1998.
  3. Зегет В. Элементарная логика. – М., 1985.
  4. Ивин А.А. Логика. – М., 1999.
  5. Ивлев Ю.В. Логика. – М., 1994.
  6. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.
  7. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1995.
  8. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.
  9. Логика. – Минск, 1997.
  10. Светлов В.А. Практическая логика. – СПб., 1995.
  11. Формальная логика. – Л., 1977.
  12. Хоменко І.В. Логіка. – К., 2004.
  13. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К., 2001.
  14. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997, 1998.
  15. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.
  16. Уемов А.И. Основы практической логики. – Одесса, 1997.


Збірники вправ:
  1. Мельников В.Н. Логические задачи. – Киев – Одесса, 1990.
  2. Сборник упражнений по логике. – Минск, 1990.
  3. Упражнения по логике. – М., 1993.
  4. Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К., 1998.
  5. Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002.


Довідкова література:
  1. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. – М., 1991.
  2. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М., 1998.
  3. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М., 1975.
  4. Новая философская энциклопедия. – М., 2001.
  5. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  6. Философский энциклопедический словарь. – М., 1997.


Популярна література:
  1. Бирюков Б.В. Жар холодных чисел и пафос бесстрастной логики: формализация мышления от античности до эпохи кибернетики. – М., 1985.
  2. Гжегорчик А.А. Популярная логика. – М., 1979.
  3. Жоль К.К. Логика в лицах и символах. – К., 1993.
  4. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.
  5. Ивин А.А. По законам логики. – М., 1983.
  6. Ивин А.А. Строгий мир логики. – М., 1988.
  7. Меськов В.С., Карпинская О.Ю., Ляшенко О.В., Шрамко Я.В. Логика: наука и искусство. – М., 1993.
  8. Никифоров А.Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этой науки профессором философии. – М., 1995.
  9. Петров Ю.А. Азбука логического мышления. – М., 1990.
  10. Хаваш К. Так – логично! – М., 1985.


Цікава логіка:
  1. Айзенк Г. Узнай свой собственный коэффициент интеллекта. – Новгород, 1994.
  2. Байиф Н.К. Логические задачи. – М., 1983.
  3. Бизам Д., Герцег Я. Многоцветная логика. – М., 1978.
  4. Гарднер М. А ну-ка догадайся! – М., 1984.
  5. Кэррол Л. История с узелками. – М., 1985.
  6. Керрол Л. Логическая игра. – М., 1991.
  7. Конфорович А.Г. Добрий день, Архімеде! – К., 1998.
  8. Смаллиан Р.М. Как же называется эта книга? – М., 1981.
  9. Смаллиан Р.М. Принцесса или тигр? – М., 1985.



Додаткова література до змістовного модулю 1:
  1. Аристотель. Вторая аналитика. // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т.1. – М., 1978.
  2. Аристотель. Первая аналитика. // Там же.
  3. Арно А., Николь П. Логика или искусство мыслить. – М., 1997.
  4. Арутюнова Н.Д. От образа к знаку // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект. – М., 1983. – С.147-161.
  5. Бажанов В.А. Прерванный полет. История «университетской» философии и логики в России. – М., 1995.
  6. Бочаров В.А. Аристотель и традиционная логика. – М., 1984.
  7. Бочаров В.А., Войшвилло Е.К., Ивлев Ю.В. Предмет и структура современной логики // Предмет и структура общественных наук. – М., 1984. – С.97-111.
  8. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук. // Бэкон Ф. Сочинения. – М., 1971. – Т.1.
  9. Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч.1. – М., 1994.
  10. Вригт Г.Х. фон. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. - № 8. – 1992. С. 80-91.
  11. Грифцова И.Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики. – М., 1998.
  12. Ишмуратов А.Т. Математизация и логико-философский анализ // Гносеологический анализ математизации науки. – К., 1985. – С.78-90.
  13. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия. – К., 1990.
  14. Маковельский А.О. История логики. – М., 1967.
  15. Мирошниченко П.Н. Готлоб Фреге и логико-философская мысль ХІХ – начала ХХ века. – Запорожье, 2003.
  16. Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. – М., 2001.
  17. Никифоров А.Л. От формальной логики к истории науки. – М., 1983.
  18. Павиленис Р. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка. – М., 1983.
  19. Пирс Ч.С. Логические основания теории знаков. – СПб., 2000.
  20. Попов П.С. История логики Нового времени. – М., 1960.
  21. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей в эпоху Возрождения. – М., 1983.
  22. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от античности до эпохи Возрождения. – М., 1974.
  23. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. – К., 1979.
  24. Попович М.В. Философские проблемы семантики. – К., 1975.
  25. Почепцов Г.Г. Коммуникативные аспекты семантики. – К., 1987.
  26. Рациональность и семиотика поведения. – К., 1988.
  27. Сааринен Э. О метатеории и методологии семантики // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып.18. – С.121-138.
  28. Семиотика. – М., 2001.
  29. Семиотика и проблемы коммуникации. – Ереван, 1981.
  30. Семиотика. Коммуникация. Стиль. – М., 1983.
  31. Смирнов В.А., Таванец П.В. О взаимоотношении символической логики и философии // Философия в современном мире. Философия и логика. – М., 1974. – С.5-34.
  32. Смирнова Е.Д. Логика и философия. – М., 1996.
  33. Смирнова Е.Д. Логическая семантика и философские основания логики. – М., 1986.
  34. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики. – М., 1990.
  35. Смирнова Е.Д. Формализованные языки и проблемы логической семантики. – М., 1982.
  36. Смирнова Е.Д., Таванец П.В. Семантика в логике // Логическая семантика и модальная логика. – М., 1967. – С.3-53.
  37. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. – М., 1985.
  38. Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1973.
  39. Стяжкин Н.И. Становление идей математической логики. –М., 1964.
  40. Субботин А.Л. Традиционная и современная формальные логики. – М., 1969.
  41. Тарский А. Семантическая концепция истины и основания семантики // Аналитическая философия: Становление и развитие. – М., 1998. – С. 90-129.
  42. Титов В.Д. Логическое знание в его социально-исторической детерминации. – Харьков, 2004.
  43. Тондл Л. Проблемы семантики. – М., 1975.
  44. Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.
  45. Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000.
  46. Хабаров И.А. Философские проблемы семиотики. – М., 1978.
  47. Хоменко І.В. Що таке логіка? // Барви творчості. – К., 1995. – С.83-95.


Додаткова література до змістовного модулю 2:
  1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. – М., 1989.
  2. Горский Д.П. Обобщение и познание. – М., 1985.
  3. Горский Д.П. Определение. – М., 1984.
  4. Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959.
  5. Попа К. Теория определения. – М., 1976.
  6. Смирнова Е.Д. Логика и философия. – М., 1996.
  7. Фреге Г. О смысле и значении. // Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000.


Додаткова література до змістовного модулю 3:
  1. Аллен Дж.Ф., Перро Ф. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании // Новое в зарубежной лингвистике. – 1986. – Вып.17. – С.322-362.
  2. Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М., 1981.
  3. Блинов А.Л., Петров В.В. Элементы логики действий. – М., 1991.
  4. Бродский И.Н. Отрицательные высказывания. – Л., 1973.
  5. Войшвилло Е.К. Символическая логика: классическая и релевантная. – М., 1989.
  6. Вригт Г.Х. фон. Логико-философские исследования. – М., 1986.
  7. Ивин А.А. Логика норм. – М., 1973.
  8. Ивин А.А. Основания логики оценок. – М., 1970.
  9. Ивлев Ю.В. Модальная логика. – М., 1991.
  10. Ишмуратов А.Т. Логические теории временных контекстов (временная логика). – К., 1981.
  11. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений. – К., 1987.
  12. Караваев Э.Ф. Основания временной логики. – Л., 1983.
  13. Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959.
  14. Костюк В.Н. Элементы модальной логики. – К., 1978.
  15. Ленерт У. Проблемы вопросно-ответного диалога. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.ХХШ. – М., 1988. – С.238-280.
  16. Омельянчик В.Й. Возможность, структура, действие. – К., 1991.
  17. Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.17. – М., 1986. – С.22-129.
  18. Серль Дж. Природа интенциональных состояний // Философия. Логика. Язык. – М., 1987. – С.96-126.
  19. Слинин Я.А. Современная модальная логика. – Л., 1976.
  20. Смирнов В.А. Теория логического вывода. – М., 1999.
  21. Тард Г. Социальная логика. – М., 1996.
  22. Фейс Р. Модальная логика. – М., 1974.
  23. Философия. Логика. Язык. – М., 1987.
  24. Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000.
  25. Хинтикка Я. Вопрос о вопросах // Философия в современном мире. Философия и логика. – М., 1974. – С.303-362.
  26. Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. – М., 1980.
  27. Хинтикка Я., Хинтикка М. Шерлок Холмс против современной логики: к теории поиска информации с помощью вопросов // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. – С.265-281.
  28. Язык и интеллект. – М., 1995.
  29. Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.


Додаткова література до змістовного модулю 4:
  1. Бессонов А.В. Теория объектов в логике. – Новосибирск, 1987.
  2. Брюшинкин В.Н. Логика, мышление, информация. – Л., 1988.
  3. Войшвилло Е.К. Символическая логика (классическая и релевантная). – М., 1989.
  4. Гильберт Д., Аккерман В. Основы теоретической логики. – М., 1947.
  5. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. – М., 1978.
  6. Клини С. Математическая логика. – М., 1973.
  7. Математическая логика. – Минск, 1991.
  8. Мендельсон Э. Введение в математическую логику. – М., 1984.
  9. Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. – Екатеринбург, Бишкек, 1997.
  10. Новиков П.С. Элементы математической логики. – М., 1973.
  11. Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения. – М., 1957.
  12. Рассел Б. Искусство мыслить. – М., 1999.
  13. Семантика модальных и интенсиональних логик. – М., 1981.
  14. Серебрянников О.Ф., Бродский И.Н. Дедуктивные умозаключения. – Л., 1969.
  15. Смирнов В.А. Теория логического вывода. – М., 1999.
  16. Смирнова Е.Д. Логика и философия. – М., 1996.
  17. Столл Р. Множества. Логика. Аксиоматические теории. – М.,1968.
  18. Стяжкин Н.И. Становление идей математической логики. – М., 1964.
  19. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных наук. – М., 1948.
  20. Философские вопросы современной формальной логики. – М., 1962.
  21. Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. – М., 1980.
  22. Черч А. Введение в математическую логику. – М., 1960. – Т.1.