Розвиток сільського господа р ства й зе м е льна рефор м а
Вид материала | Документы |
- Меморандум погодження між Міністерством сільського господарства, лісів та сільського, 69.71kb.
- Первичная обработка льна, 236.73kb.
- Національній економіці зумовлюється винятковою значущістю та незамінністю вироблюваної, 87.97kb.
- Підприємницькі засади розвитку сільського туризму 08. 00. 04 – економіка та управління, 663.51kb.
- Розвиток сільського туризму як джерела отримання додаткових доходів особистих селянських, 236.98kb.
- Разработка ресурсосберегающей технологии и технических средств для производства и комплексного, 618.89kb.
- • губи розтягнуті в посмішку, 659.43kb.
- Лауреат Премії Автономної Республіки Крим, вручаються диплом, 68.74kb.
- Програми підвищення рівня життя сільського населення в Україні Л. О. Швецова, 214.01kb.
- Рефор м а системи освіти, 329.45kb.
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Й ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА
Проблеми
Україна за природно-ресурсним та аграрним потенціалом посідає провідне місце у світі. Однак цей потенціал використовується вкрай неефективно, а агропромисловий комплекс України за рівнем розвитку значно відстає від передових країн світу і ЄС. Основні проблеми полягають у:
– низькій конкурентоспроможності продукції та її невідповідності міжнародним стандартам якості й безпеки;
– низькому рівні інвестицій і зростанні залежності від державного фінансування (з
3,3 млрд грн у 2004 р. до 11,2 млрд грн у 2008 р.);
– низькій економічній ефективності сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими країнами16, використанні застарілих технологій;
– домінуванні в структурі експорту продукції з низьким рівнем переробки;
– катастрофічному падінні родючості ґрунтів і зростанні їх ерозії.
Основною причиною такої ситуації є низька інвестиційна привабливість сектору через:
– непередбачуваність адміністративного регулювання цін і обмежень експорту;
– неефективні механізми державної підтримки сільгоспвиробництва, що включають захист внутрішнього ринку від імпорту низькоякісної продукції, систему стандартизації, а також санітарних і фітосанітарних заходів, систему субсидування та інших фінансових інструментів підтримки;
– відсутність ринку землі сільськогосподарського призначення.
Цілі та завдання
Проведення системних реформ в агропромисловому комплексі має забезпечити технологічне переоснащення галузі й перетворення її на ефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому й зовнішньому ринках сектор економіки.
Для цього необхідно створити умови для залучення інвестицій, які дозволять підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. Зокрема слід вирішити такі завдання:
– забезпечення передбачуваності регуляторної політики держави;
– удосконалення земельних відносин;
– удосконалення механізмів державної підтримки сільгоспвиробників;
– підвищення ефективності державного управління галуззю.
Необхідні кроки
Передбачуваність регуляторної політики можливо досягнути шляхом:
– відмови від адміністративного втручання в ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, використання антимонопольного законодавства у випадку різкого коливання цін на сільгосппродукцію;
– відмови від будь-яких обмежень експорту сільськогосподарської продукції.
Для удосконалення земельних відносин необхідно:
– створення передумов для функціонування ринку землі, зокрема шляхом проведення інвентаризації земельних ресурсів, завершення видачі державних актів на право власності на землю, виділення меж земельних ділянок в натурі (на
–
місцевості);
удосконалення методичних підходів до грошової оцінки земель різних категорій з
метою визначення їх реальної ринкової вартості;
– створення електронного загальнодержавного кадастру землі й відповідної земельно-інформаційної бази даних;
– створення дієвої інфраструктури ринку землі;
– розробка механізмів регулювання ринку землі та ефективного обороту земель сільськогосподарського призначення;
– спрощення механізму виділення земельних ділянок під будівництво (див. розділ
«Дерегуляція й розвиток підприємництва»).
Удосконалення механізмів державної підтримки шляхом:
– удосконалення системи субсидування для підвищення конкурентоспроможності сектору відповідно до угоди просільське господарство у рамках СОТ (переорієнтація субсидування на напрями, що відповідають «зеленому ящику» за методологією СОТ);
– гармонізація системи стандартизації сільгосппродукції з нормами ЄС;
– захист українських товаровиробників від імпорту низькоякісної сільгосппродукції за рахунок використання технічного регулювання, дозволеного СОТ;
– розвиток кредитно-фінансових механізмів підтримки сільгоспвиробників, у т.ч.
лізингу сільськогосподарської техніки.
Підвищення ефективності державного управління агропромисловим комплексом і ролі місцевих органів виконавчої влади має відбуватися шляхом перерозподілу на користь місцевих органів влади повноважень і коштів, необхідних для реалізації проектів комплексного розвитку сільських територій.
Етапи реформи
І етап (до кінця 2010 р.):
– забезпечити передбачуваність державної політики, оголосивши про гарантію невтручання держави в регулювання цін на сільгосппродукцію і про відсутність обмежень на експорт;
– погодити з СОТ і впровадити технічне регулювання імпорту для обмеження ввезення низькосортної продукції та продукції низької якості;
– удосконалити систему субсидування відповідно до вимог СОТ.
ІІ етап (до кінця 2012р.):
– створити прозорий ринок земель сільськогосподарського призначення на основі єдиної системи земельного кадастру;
– створити ефективні професійні державні служби, які б відповідали за ведення кадастру та реєстрацію прав власності на землю;
– гармонізувати систему стандартів і технічного регулювання сільськогосподарської продукції згідно з нормами ЄС.
Індикатори успіху:
– підвищення рівня продуктивності праці в сільському господарстві щонайменше на
20 % до кінця 2014 року;
– функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення.