Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 8 вересня 1999 року n 204 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

Вид материалаДокументы
6. Екологічний контроль об'єктів тваринного та рослинного світу
7. Радіаційний контроль
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

6. ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ОБ'ЄКТІВ ТВАРИННОГО ТА РОСЛИННОГО СВІТУ


6.1. Завданням екологічного контролю щодо об'єктів тваринного та рослинного світу, а також зоологічних, ботанічних і мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв є запобігання їх незаконному переміщенню через митний кордон України, перевірка законності придбання та відповідності кількості, видів та об'єктів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, а також контроль умов утримання живих диких тварин під час їх перевезення.

6.2. Об'єктами тваринного світу є:

- хордові, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому й популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;

- частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

- продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск, тощо);

- залишки викопних тварин, нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інші споруди тварин.

6.3. Об'єктами рослинного світу є:

- дикорослі та інтродуковані несільськогосподарського призначення судинні рослини (дерева, кущі, трави та їх частини - коріння, стебла, плоди, бруньки тощо);

- мохи, мохоподібні та водорості;

- лишайники;

- гриби.

6.4. Переміщення через митний кордон нових для України видів живих диких тварин і рослин без дозволу Мінприроди забороняється.

6.5. Переміщення через митний кордон України сировини з диких тварин і рослин, занесених до додатків 1, 2 і 3 Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС), або Європейського Червоного списку та до Червоної книги України, регулюється чинним законодавством.

6.6. Підставою для переміщення через митний кордон України є:

- об'єктів тваринного і рослинного світу, занесених до додатків 1, 2 і 3 СІТЕС, є оригінал дозволу, що видається відповідним Адміністративним органом СІТЕС;

- об'єктів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, крім видів, зазначених у другому абзаці цього пункту, є оригінал дозволу, виданий Мінприроди на офіційному бланку за підписом посадової особи, засвідчений "мокрою" печаткою.

6.7. Увезення в Україну, вивезення поза її межі та транзитне перевезення зоологічних, ботанічних та мінералогічних колекцій здійснюється за оригіналом дозволу, виданого Мінприроди на офіційному бланку за підписом посадової особи, засвідченим "мокрою" печаткою. Вивезення за межі України зоологічних, ботанічних і мінералогічних колекцій без наявності дозволів спеціально уповноважених органів забороняється.

6.8. Вивезення з України мисливських трофеїв дозволяється за наявності:

- дубліката ліцензії (на відстріл диких копитних тварин і ведмедів), копії протоколу полювання, що видається відповідним мисливським господарством;

- ветеринарного свідоцтва за формою N 2-ВЕТ (видається головним лікарем ветеринарної медицини адміністративного району за місцезнаходженням мисливського господарства), на якому проставлено реєстраційний номер Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінагрополітики України щодо погодження на вивезення продукції полювання за кордон.

(абзац третій пункту 6.8 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.01.2002 р. N 48)

6.9. Забороняється вивезення поза межі України трофеїв або частин диких тварин (м'ясо, роги, шкіра, хутро, пух, волосся, ратиці тощо) в усьому їх видовому розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо) без документів, що підтверджують законність їх здобуття або набуття.

6.10. Дикі тварини й інші об'єкти тваринного та рослинного світу, що ввезені в Україну або вивозяться чи перевозяться у межах її території з порушенням чинних правил і міжнародних угод, підлягають вилученню у встановленому порядку і реалізуються згідно з правилами, встановленими Мінприроди.

6.11. У разі вилучення незаконно добутих (набутих) диких живих тварин та рослин держекоінспектори служби екологічного контролю вживають заходів щодо їх збереження та, при можливості, повернення в природне середовище.

6.12. Вилучені під час здійснення екологічного контролю об'єкти тваринного та рослинного світу до митного оформлення в установленому порядку можуть передаватись на зберігання до складів, що підпорядковані митній службі.

7. РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ


7.1. Радіаційний контроль (РК) здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ).

7.2. РК усіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим. Контроль проводиться безпосередньо на кордоні до митного оформлення. Для експортних вантажів РК може бути здійснено в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

7.3. Основними завданнями радіаційного контролю є:

- виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) у вигляді РР і ЯМ;

- контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

- контроль за забезпеченням радіаційної безпеки (РБ) персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

7.4. РК в пунктах пропуску через державний кордон проводиться стаціонарними та переносними приладами дозиметричного контролю.

7.5. РК вантажів, багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовних рівні:

- експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке йде від об'єкта, що контролюється, здійснюється за допомогою наявних стаціонарних або переносних дозиметрів;

- детальний контроль - за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання;

- поглиблений контроль затриманих об'єктів - за допомогою обладнання пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії, який проводиться персоналом цієї лабораторії;

- комплексний контроль та ідентифікація затриманих об'єктів, що проводяться за допомогою обладнання Центральної стаціонарної лабораторії.

7.6. У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об'єкта, його проїзд (провезення) через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об'єкт повертається вантажовідправнику.

7.7. У разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного догляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику, до визначення подальших дій з ним згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 207 "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та причетних юридичних осіб у разі виявлення джерел іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".

7.8. Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об'єктів у разі виявлення порушень норм і правил РБ при транспортуванні РР і ЯМ об'єкт до митного догляду не допускається і його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. При ввезенні об'єкта на територію України усунення порушень норм і правил РБ повинно проводитися на території держави-відправника.

7.9. Здійснення РК.

7.9.1. Перший рівень контролю (експрес-контроль) є обов'язковим для всіх об'єктів, що перетинають державний кордон України.

7.9.2. РК вантажів, які ввозяться або вивозяться через морські пункти пропуску, може проводитися перед навантаженням або під час розвантаження суден. У цьому разі, радіаційний контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю.

7.9.3. Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують перевищення природного фону випромінювання, то проведення контролю за наступними рівнями необов'язкове і об'єкт може бути пропущено через державний кордон України.

7.9.4. Якщо приладами дозиметричного контролю зафіксоване перевищення природного фону випромінювання, то здійснення подальшого детальнішого контролю є обов'язковим. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов'язаний поінформувати начальника посту екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про усі наступні дії.

7.9.5. Проведення другого рівня РК здійснюється на спеціально обладнаній окремій площадці на відстані не менше ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску. Площадка повинна бути огородженою і позначеною знаками радіаційної небезпеки, згідно з ГОСТ 17 925-72. Якщо другий рівень РК не підтверджує радіаційну небезпеку та максимальні рівні питомої концентрації РР та потужність еквівалентної дози не перевищують рівнів, наведених у додатку 7, то об'єкт допускається до митного контролю.

7.9.6. У разі підтвердження другим рівнем РК наявності радіаційно небезпечного об'єкта допуск до митного контролю можливий за таких обов'язкових умов:

а) увезення, вивезення або транзит об'єкта по території України є санкціонованим, що підтверджується відповідними супровідними документами;

б) транспортування об'єкта здійснюється без порушень Правил безпеки під час транспортування радіоактивних речовин (ПБТРВ-73).

7.9.7. У разі отримання сигналу від стаціонарної апаратури РК про перевищення природного рівня випромінювання під час контролю пасажирського транспортного засобу, пасажири мають пройти по черзі один за одним через зону дії одного із датчиків апаратури РК. При виявленні конкретної особи, власне випромінювання якої перевищує природний фон, ця особа направляється на проведення РК другого рівня з використанням переносної дозиметричної апаратури для виявлення та вилучення джерела випромінювання.

7.9.8. Пасажирський транспортний засіб підлягає проведенню РК другого рівня, якщо сигнал експрес-контролю показує перевищення фону. Він відводиться на окрему площадку для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону та його вилучення у встановленому порядку.

7.9.9. Якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку щодо радіаційної безпечності об'єкта або про дотримання Правил безпеки (ПБТРВ-73) під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта, то він затримується та переводиться на окрему площадку для проведення третього рівня поглибленого РК, який виконується персоналом регіональної пересувної лабораторії або найближчої стаціонарної радіологічної лабораторії.

Залежно від результатів проведення третього рівня РК приймається рішення про можливість перетинання об'єктом державного кордону.

7.9.10. РК четвертого рівня - це комплексний контроль об'єктів, яких затримано при вивезенні з території України, за допомогою обладнання центральної стаціонарної лабораторії, з метою аналізу виду виявлених РР і ЯМ та їх радіонуклідного (ізотопного) складу.

7.10. Нормативи з обслуговування та контролю функціонування технічних засобів РК.

7.10.1. Під час експлуатації технічних засобів РК обов'язковими роботами, що регламентуються, є такі:

- щоденна перевірка працездатності стаціонарної та пересувної вимірювальної апаратури методом вимірювання фонових показників випромінювання;

- щоденна (на початку зміни) перевірка функціонування засобів зв'язку;

- щотижнева перевірка працездатності апаратури РК пересувних радіометричних лабораторій за допомогою стандартних джерел іонізуючого випромінювання;

- щотижнева протипилова профілактика переносних (індивідуальних) дозиметрів, які застосовуються на постах екологічного контролю, та всієї апаратури пересувних лабораторій відповідно до правил їх експлуатації;

- щомісячна перевірка працездатності апаратури РК (стаціонарної та переносної), яка проводиться персоналом пересувних лабораторій за допомогою стандартних джерел іонізуючого випромінювання;

- щорічна перевірка технічних засобів постів екологічного контролю, пересувних лабораторій та центральної стаціонарної лабораторії проводиться особами, які мають право на проведення відповідних метрологічних робіт.

7.11. Правила радіаційної безпеки (РБ) при роботі персоналу постів екологічного контролю, пересувних лабораторій та центральної стаціонарної радіометричної лабораторії визначаються чинними нормами радіаційної безпеки НРБ-76/87 або НРБУ-97 та основними санітарними правилами при роботах з джерелами випромінювання ОСП-72/87, а саме:

7.11.1. У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта всі особи, крім персоналу поста екологічного контролю, який безпосередньо проводить контроль, повинні бути переміщені на безпечну відстань.

7.11.2. У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта, провезення якого через державний кордон є несанкціонованим або санкціонованим, але з порушенням правил безпечного транспортування, подальша робота з об'єктом у разі потреби (третій та четвертий рівень РК) проводиться тільки за нарядом-допуском, що регламентує конкретний характер, місце проведення та тривалість робіт - з урахуванням потужності експозиційної дози на визначеній відстані.

7.11.3. Транспортні об'єкти з радіоактивними вантажами, на поверхні яких потужність випромінювання не перевищує 0,03 мР/год (0,30 мкЗв/год.) та питома активність речовин не перевищує 0,002 мкКі/грам, можуть перевозитись усіма видами транспорту на умовах радіаційно безпечних.

7.11.4. Транспортування природних радіоактивних речовин, гранично допустима або питома активність яких менша від показників, установлених ПБТРВ-73 (0,002 мкКі/грам), дозволяється здійснювати всіма видами транспорту й поштовим зв'язком на умовах транспортування вантажів, радіаційно безпечних. Проте, у всіх випадках ці речовини поміщаються в тару для продукції виробничо-технічного призначення, що унеможливлює їх розсіювання. При цьому потужність дози випромінювання на поверхні упаковок не повинна перевищувати 0,3 мБер/год. На внутрішню поверхню кришки таких упаковок має наноситись знак радіаційної небезпеки.

7.12. Вимоги до пакування радіаційно небезпечних вантажів.

7.12.1. Радіаційні упаковки в спеціальному чи універсальному контейнері повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання в усякій точці зовнішньої поверхні контейнера не перевищувала 200 мБер/год. (2 мЗв/год.) та на відстані 2 м від цих поверхонь - 10 мБер/год. (0,1 мЗв/год.).

7.12.2. Радіаційні упаковки повинні бути розміщені (або екрановані) таким чином, щоб потужність еквівалентної дози випромінювання в усякій точці зовнішньої поверхні транспортного засобу та в межах відведених на суднах місць не перевищувала 200 мБер/год. (2 мЗв/год.), на відстані 2 м від цих поверхонь 10 мБер/год. (0,10 мЗв/год.), у місці розташування водія - 2 мБер/год. (0,02 мЗв/год.).

7.12.3. При перевезенні радіаційних упаковок пасажирськими та вантажними літаками потужність дози випромінювання від радіаційних упаковок у місцях розташування екіпажу літака та пасажирів (на рівні підлоги) не повинна перевищувати 2 мБер/год. (0,02 мЗв/год.).

7.12.4. Дрібні партії радіаційних упаковок можуть бути прийняті до перевезення у багажних вагонах пасажирського поїзда (вантажобагажем). Потужність дози випромінювання у місцях постійного перебування людей у багажному вагоні не повинна перевищувати 1 мБер/год. або 0,01 мЗв/год. (гранично допустима доза опромінення осіб - 0,5 Бер/рік).