Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 8 вересня 1999 року n 204 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
Вид материала | Документы |
Содержание5. Екологічний контроль вантажів |
- Наказ Міністерства економіки України від 14 вересня 2007 року n 302 Зареєстровано, 65.89kb.
- Наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони, 812.72kb.
- В. А. від «02» вересня 2010 р. Положення про програму проведення конкурс, 105.21kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, 7010.01kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року, 3339.59kb.
- Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики, 1434.93kb.
- Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, 671.25kb.
- Про затвердження Типової програми підготовки та підвищення кваліфікації фахівців Наказ, 429.88kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни наказ від 25 листопада 2003 року № 1433 Про організацію, 1186.54kb.
5. ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВАНТАЖІВ
5.1. Основними завданнями екологічного контролю вантажів є:
- виявлення фактів несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення підконтрольних вантажів територією України;
- державний контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки при санкціонованому перевезенні вантажів територією України;
- забезпечення пропуску на територію України належно оформлених, позначених, упакованих та обладнаних небезпечних вантажів.
5.2. Екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:
- перевірка товаросупровідних документів на вантажі, які перетинають кордон;
- безпосередній екологічний контроль вантажів.
5.3. Під час здійснення екологічного контролю вантажів перевірці підлягають документи, наявність яких передбачена відповідними постановами Кабінету Міністрів України та міжнародними угодами для перевезень будь-яким видом транспорту, а саме:
- транспортна накладна для відповідного виду транспорту - міжнародна товаротранспортна накладна (CMR), залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товаротранспортна накладна (ТТН) тощо;
- контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць);
- рахунок фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо);
- дозвіл (ліцензія) на ввезення, вивезення, транзит екологічно-небезпечних вантажів або відходів;
- сертифікат якості (за умови імпорту);
- сертифікат відповідності (за умови імпорту);
- сертифікат екологічного контролю (для металобрухту, що експортується);
- карантинний (фітосанітарний) сертифікат (для деревини та виробів з неї).
Дублікат сертифіката повинен бути завірений в установленому порядку.
5.3.1. До документів, перелічених у пункті 5.3, у разі проведення екологічного контролю у країнах експортерах великих партій вантажів (у відповідності до п. 2.5), у зоні діяльності регіональних митниць і митниць (за умови експорту) та в морських і річкових портах (крім паромних переправ, під час розвантаження суден) оформлюється Екологічна декларація (додаток 6).
5.3.2. У разі переміщення через державний кордон металобрухту (крім експорту), деревини та виробів з неї, будівельних матеріалів та промислової сировини, радіаційно забруднених або тих, які за своїми природними властивостями мають радіоактивність вище допустимих норм, до документів, перелічених у п. 5.3, додається протокол (сертифікат) радіаційного обстеження.
5.3.3. У разі перевезення автомобільним транспортом пестицидів та агрохімікатів, які входять до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.96 N 295, крім вищенаведених документів потрібна наявність "Листа безпеки" даного виду пестициду, який видається фірмою-виготовлювачем.
5.3.4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.96 N 288 "Про затвердження Порядку надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва" для ввезення на територію України пестицидів і агрохімікатів, що не входять до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, потрібна наявність разового дозволу, виданого Укрдержхімкомісією.
5.3.5. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1016 "Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням" установлено, що Мінприроди є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за транскордонним перевезенням відходів.
Положенням про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням, затвердженим цією самою постановою, передбачено, що для імпорту, експорту або транзиту через територію України товарів, що були в ужитку, потрібно мати такі документи:
- дозвіл Мінприроди на імпорт, експорт або транзит;
- довідку про процент зношеності товару (товар допускається до ввезення при зношенні до 30 %);
- довідку про дезінфекцію.
Заповнення повідомлення про транскордонне перевезення відходів і проведення контролю за транскордонним їх перевезенням регламентовано відповідною Інструкцією щодо заповнення повідомлень, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 10.10.97 N 164 і зареєстрованою в Мін'юсті України 27.10.97 за N 502/2309.
5.3.6. Дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів видається Мінприроди згідно з Переліком отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.95 N 440.
5.3.7. Територіальні підрозділи Мінприроди здійснюють екологічний контроль експортних партій брухту чорних, кольорових, інших металів та металокераміки, керуючись Порядком здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.98 N 999.
(пункт 5.3.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.01.2002 р. N 48)
5.3.8. Підставою для провезення через митний кордон України речовин та продукції під кодами, що зазначені у постанові Кабінету Міністрів України від 04.01.99 N 15 "Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 1999 році", є ліцензія, що видається за погодженням з Мінприроди, або лист-роз'яснення, що продукція не містить озоноруйнуючих речовин, відповідно до Порядку видачі погодження на вивезення та ввезення озоноруйнуючих речовин і продукції, що їх містить, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню (затверджений наказом Мінекобезпеки від 04.06.98 р. N 82 і зареєстрований у Мін'юсті України 15.06.98 р. за N 380/2820).
5.3.9. Працівники служби екологічного контролю під час переміщення вантажів, що підлягають екологічному контролю, перевіряють комплект потрібних товарно-транспортних документів, які надає власник вантажу, вантажовідправник, вантажоперевізник, вантажоодержувач, експедитор транспортно-експедиційної організації. Порядок здійснення екологічного контролю, залежно від місцевих умов, визначається технологічною схемою (процесом) пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що узгоджується керівниками митного органу, транспортної організації та контрольних служб.
5.4. Безпосередній екологічний контроль вантажу включає три види контролю:
- оглядовий;
- радіаційний;
- хіміко-аналітичний (при потребі).
5.4.1. Оглядовий контроль під час здійснення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється у разі виникнення підозри на невідповідність вантажу товарно-супровідним документам. У зоні діяльності внутрішніх регіональних митниць оглядовий контроль є обов'язковим. При цьому перевіряються фізичний стан речовини (рідина, порошок, кристалічна чи гранульна форма, у вигляді брил чи суцільної маси та інше), її забарвлення, запах, термін придатності тощо. Особливу увагу слід звернути на відповідність пакувальних матеріалів, ємкостей та тари сертифікаційним вимогам.
5.4.2. Здійснення радіаційного контролю наведено в розділі 7.
5.4.3. Проведення хіміко-аналітичного контролю наведено у розділі 8.
5.5. При здійсненні екологічного контролю вантажів, що можуть становити загрозу або небезпеку для навколишнього природного середовища, слід керуватися Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка", ГОСТ 26319 "Грузы опасные. Упаковка", Положенням про порядок підготовки та подання інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення, затвердженого наказом Мінтрансу від 14.12.98 N 497 і зареєстрованого в Мін'юсті 30.12.98 за N 848/3288, та умовами (технічними умовами, правилами, стандартами) безпечного перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дотримання яких забезпечує повне запобігання будь-якій втраті вмісту вантажу (просочуванню, висипанню або випаровуванню) на весь період його транспортування чи зберігання.
Пакувальні матеріали, які перебувають у безпосередньому контакті з речовинами, що транспортуються, повинні бути інертними до останніх, стійкими до хімічного та механічного впливу.
5.5.1. Тара з небезпечним вантажем повинна мати маркування, що характеризує небезпеку вантажу відповідно до ГОСТ 19433-88. Маркування упаковки або транспортного пакета повинно мати знаки небезпеки, транспортне найменування вантажу, серійний номер за класифікацією ООН, класифікаційний шифр.
5.5.2. У разі перевезення залізничним транспортом тара, упаковка і маркування небезпечних вантажів повинні відповідати вимогам "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)" та "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам".
5.5.3. Транспортування небезпечних вантажів на морських і річкових суднах, паромах та інших плавучих засобах повинно відповідати вимогам Правил морського перевезення небезпечних вантажів (МОПОГ).
5.6. Перевірка вантажів на морських та річкових суднах.
5.6.1. Вантаж на судні перевіряється з метою з'ясування його відповідності товаросупровідним документам та виданим дозволам. Він може бути перевірений також під час вантажно-розвантажувальних робіт.
5.6.2. На нафтових танкерах, суднах-хімовозах та комбінованих вантажних суднах, якщо вони перевозять як вантаж нафтопродукти наливом, держекоінспектор перевіряє відповідність документів щодо характеру і об'єму (кількості) вантажу - до інформації, викладеної у екологічній декларації. У разі потреби може бути перевірено забрудненість атмосферного повітря на судні або поблизу нього.
5.6.3. На суднах-суховантажах, які перевозять підконтрольні вантажі насипом, перевіряється наявність дозволів на їх увезення/вивезення (якщо це передбачено чинним законодавством), відповідність сертифікатам та заповненій екологічній декларації, відповідність зовнішньому вигляду тощо. У разі потреби може бути перевірена забрудненість атмосферного повітря на судні чи поблизу нього.
5.6.4. На суднах, які перевозять генеральні вантажі в упаковці, у вантажних контейнерах, змінних танках, в автодорожніх або залізничних вагонах (цистернах) перевіряється наявність дозволу на ввезення/вивезення цього вантажу (якщо це передбачено чинним законодавством), його відповідність сертифікатам та заповненій екологічній декларації, технічний стан тари й упаковки, їх відповідність документам, схваленим Морським Регістром або іншою класифікаційною організацією. При наявності специфічного (відмінного від навколишнього фонового) запаху в спеціально обладнаних місцях на території порту може бути здійснено розкриття упаковки (контейнера) для виявлення джерела забруднення атмосферного повітря та прийняття рішення.