Пакти й конституції законів та вольностей війська запорозького. 27

Вид материалаЗакон

Содержание


Глава 10. Оборона країни та правопорядок
Глава 11. Надзвичайний та воєнний стан
Глава 12. Екологічна та радіаційна безпека
Подобный материал:
1   ...   73   74   75   76   77   78   79   80   81

Глава 10. Оборона країни та правопорядок


Стаття 77. 1. Вищим державним органом колективного керівництва питаннями оборони та безпеки України є Рада Національної оборони, яку утворює Верховна Рада України. 2. Збройні сили .України є гарантом державного суверенітету і призначені для збройного захисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканості України. Вони будуються за принципом оборонної достатності і не можуть використовуватися для інших цілей, крім оборони країни. 3. Кількість і повноваження Збройних Сил України визначаються Парламентом.

Стаття 78. 1. Забезпечення недоторканості державного кордо­ну України на суші, морі, річках, озерах та інших водо­ймах України, а також охорона економічної зони України покладається на прикордонні війська України. 2. Захист митої території і митного кордону України які збігаються з державними кордонами, покладається на державні митні органи України. 3. Діяльність прикордонних військ та митних органів спрямовується Урядом Республіки і здійснюється на підставі закону.

Стаття 79. 1. Забезпечення державної безпеки України здійснює спеціальний державний правоохоронний орган - Служ­ба Безпеки України, яка захищає державний суверенітет, конституційний лад, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, законні інтереси держави та права громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій. груп та осіб...

Стаття 80. 1. Забезпечення особистої безпеки громадян, за­хист їх життя, здоров’я, прав, свободі законних інтересів, охорона власності, навколишнього середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних пося­гань покладається на органи внутрішніх справ (міліцію) України, які є державним озброєним органом виконавчої влади...

Стаття 81. Розробка і здійснення державної правової політики покладається на органи юстиції України, які відповідальні за забезпечення населення правовою інформацією, правовим обслуговуванням та правовою освітою.

Стаття 82. 1. Сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства (іноземців), юридичних осіб, а також надавати їм іншу юридичну допомогу покликана адвокатура, яка є професійним добровільним громадсь­ким об'єднанням юристів. 2. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демо­кратизму, гуманізму і конфіденційності (адвокатської таємниці). Втручання в адвокатську діяльність будь-кого забороняється...

Глава 11. Надзвичайний та воєнний стан


Стаття 83. 1. Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться тільки за умов: а) стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і єпізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей; б) посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує змінами Ті кордону; в) спроби захоплення державної влади чи зміни її конституційного устрою шляхом насильства; г) масового порушення прав і свобод громадян шляхом насильства.

Стаття 84. 1. Воєнний стан як особливий правовий режим запроваджується на всій території України чи в окремих її місцевостях в разі збройного нападу або його загрози (агресії), оголошення стану війни. 2. Під час воєнного стану функції у сфері оборони виконує Рада Національної Оборони, яка діє виключно в межах, передбачених Конституцією і законами України про правовий режим воєнного стану. ...4. Воєнний стан не може запроваджуватися для розв'язання внутрішніх конфліктів на території України або за її межами.

Стаття 85. 1. В умовах воєнного стану не можуть бути змінені Конституція України, виборчі закони, не проводяться вибори та референдуми. 2. Під час воєнного стану не може бути припинена діяльність Парламенту, органів виконавчої та судової влади...

Стаття 86. 1. В разі будь-якого обмеження праві свобод людини підчас воєнного стану Парламент України зобов'язаний не пізніше як через три дні повідомити в ООН. 2. Розробка та здійснення заходів щодо захисту населення в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на Цивільну оборону України, керівництво якою здійснює Уряд України.

Глава 12. Екологічна та радіаційна безпека


Стаття 87. 1. Забезпечення екологічної та радіаційної безпеки населення та навколишнього середовища покладається на державу та її органи. 2. Держава здійснює цілеспрямовану екологічну політику шляхом впровадження екологічних програм, екологічних стандартів та правил, здійснення екологічного моніторингу та експертизи. 3. Безпосередню відповідальність за стан екологічної безпеки, санітарно-епідемічного благополуччя та радіаційного захисту населення України, а також забез­печення генетичного фонду живої природи покладається на органи державної виконавчої влади.

Стаття 88. 1. Держава здійснює відповідні заходи по ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи на радіаційне за­бруднених територіях для соціального захисту населен­ня, яке постраждало внаслідок чорнобильської катаст­рофи, та населення на інших територіях, які визнаються зонами екологічного лиха та надзвичайного екологічного стану, вживає заходи щодо надання потерпілим необхідної допомоги та відшкодування збитків. 3. Приховування інформації про стан забруднення навколишнього середовища та шкідливого його впливу на здоров'я вважається злочинним і карається законом.

Стаття 89. 1. 3 метою забезпечення екологічної безпеки насе­лення та навколишнього середовища в Україні здійснюються спостереження за станом забруднення навколишнього середовища, екологічна експертиза проектів та іншої господарської діяльності, опитування і обов'язкове врахування громадської думки при будівництві екологічно шкідливих об'єктів, забезпечується державний контроль за якістю навко­лишнього середовища, продуктів харчування та предметів побуту. 2. Державні органи мають право заборонити будівництво чи припинити діяльність будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці населення та довкілля, санітарно-епідемічного стану та радіаційного захисту. 3. В Україні діє Національна комісія екологічного та радіаційного захисту населення.

РОЗДІЛ XI. Державні символи та відзнаки

Стаття 90. Символами державності України є державний герб, державний прапор, державний гімн.

Стаття 91. Державним гербом України є вільно летячий орел (беркут) з розпростертими крилами, на синьому фоні, освітленому променем сонця і обрамленому колоссям пшениці з написом на червоній стрічці: внизу вінка "Україна", на лівому витку "Народна", на правому витку "Республіка". У верхній частині герба розміщується тризуб, який може відігравати роль малого герба України. (Остаточно державний герб визначається всеукраїнським референдумом)

Стаття 92. Державним прапором України є прямокутне полот­нище, яке складається з трьох рівношироких горизон­тальних смуг: верхньої - синього (блакитного) кольору, середньої - червоного (бордового) кольору, нижньої - жовтого кольору. (Остаточний державний прапор визначається всеукраїнським референдумом.)

Стаття 93. Державним гімном України є текст "Живи, Україно, широка і вільна", музика написана групою композиторів під керівництвом А.Д.Лебедиця.

Стаття 94. Державною мовою України є українська мова. Поряд з державною мовою може вживатись в державних орга­нах і установах як офіційна російська та інші мови, прийнятні для більшості жителів даного населеного пункту.

Стаття 95. 1. Національним святом України є День Незалежності України - 1 грудня (24 серпня) кожного року. 2. Державним святом України є День Конституції який є днем прийняття цієї Конституції,

Стаття 96. Столицею України є Київ, статус якого визначається окремим законом...


РОЗДІЛ XII. Порядок прийняття Конституції, внесення поправок та забезпечення її верховенства

Стаття 98. 1. Порядок розробки і прийняття Конституції України встановлюється спеціальними законами. 2. Конституція України приймається всенародним голосуванням (референдумом) за процедурою, визна­ченою Законом України про всеукраїнський та місцеві референдуми. 3. На всенародне обговорення (референдум) можуть також виноситися окремі статті, глави, розділи.

Стаття 99. 1. Поправки (зміни та доповнення) до Конституції повинні вноситися у вигляді Конституційних законів, які приймаються всеукраїнським референдумом, а в окре­мих випадках Парламентом Республіки не менш ніж двома третинами голосів з наступним винесенням у тримісячний строк на всеукраїнський референдум. 2. Поправки до Конституції можуть вноситися в по­рядку народної ініціативи, підтриманої підписами не менше ста тисяч громадян України, або за ініціативою народних депутатів України не менше однієї третини загального складу Парламенту...

Стаття 100. 1. Конституція України, поправки до неї у вигляді Конституційних законів поряд із законами та іншими рішеннями, прийнятими всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу в порівнянні з іншими зако­нодавчими та правовими актами, а також міжнародними договорами та угодами...



 Чернетка з виправленнями та уклиненням інших текстів.

 Закреслено: Областное казачество. 11 — пропущено.

 Написано одне слово і закреслено.

 Текст під номерами 1-15 перекреслено.

 Области, на которыя должна быть разделена Россійская имперія, сообразно совокуп­ности географическихъ, экономическихъ и этногоафическихъ условій, могуть быть пред­положены приблизительно следующія:

— Северная: губерніи Архангельская и Вологодская.

— Озерная: губ. Оловецкая, С. Петербургская, Псковская, Новгородская и Тверская.

— Балтійская: губ. Эстляндская, Лифляндская, латышскіе уезды (Люцынскій, Речицкій и Динабургскій) Витебской губерніи и Курляндская.

— Литовская: губ. Ковенская, Сувалкская къ северу отъ г. Сувалокъ, сев. зап. половина Виленской губерніи.

— Польская: губерніи царства Польскаго кроме литовской части Сувалкской и восточныхъ частей Седлецкой и Люблинской (бывшая уніатская Холмская эпархія) и западная части уездовъ Гродненскаго и Белостоцкаго, Гродн. губ.

— Белорусская: губ. Витебская (кроме латышскихъ уеэдовъ), западная половина Смоленской губ., Могилевская губ.. Минская, кроме Пинскаго и Мозырскаго уеэдовъ в губ. Гродненская, кроме южныхъ уездовъ (Бельскаго, Пружанскаго, Брестскаго и Кобринскаго).

— Полесская: восточныя части Седлецкой и Люблинской губ., южные уезды Гродненской, Пинскій и Мозырскій уезды Минской губ. и Волынская губ., кроме юговосточной части (уездовъ Житомірскаго и Новградъ-Волынскаго по р. Случъ).

— Кіевская: юговосточная часть Волынской губ., Кіевская губернія, Черниговская и Полтавская безъ юговосточной части (уездовъ Констинтиноградскаго, Полтавскаго, Кобеляцкаго и в половины Кременчугскаго).

— Одесская: губ. Подольская, Бессарабская, Херсонская, западная часть Екатеринославской (по р. Днепръ) и Таврическая губ. кроме уездовъ Мелитопольскаго и Бердянскаго.

— Харьковская: Мелитопольскій и Бердянскій уезды Таврической губ., юговосточные уезды Полтавской губ., Харьковская губ. и южные, Слободско-украинскіе, уезды Курской и Воронежской.

— Московская: северные уезды Курской губ., губ. Орловская, Тульская, Калужская, Смоленская (кроме Белорусскихъ уездовъ), Московская и Рязанская.

— Нижегородская: губ. Ярославская, Костромская, Владимирская и Нижегородская.

— Казанская: губ. Вятская, Казанская, Симбирская и Самарская, кроме южных уездовъ (Николаевскаго и Новоузенскаго).

— Пріуральская: губ. Пермская, Уфимская и Оренбургская.

— Саратовская: северовост. уезды Воронежской губ., губ. Тамбовская, Пензенская, Николаевски и Новоузенскій у. Сам. губ. и Астраханская губ.

— Кавказская: Закавказье съ Ставропольской губ. (временно).

— Западная Сибирь.

— Восточная Сибирь.

— Земли казачьи (Донская, Кубанская, Тверская и Уральская) должны оставаться, как особыя области вплоть до преобразованія казачьей военной службы и всего строя этихъ земель на началахъ всесословности, после чего Земля уральскихъ казаковъ примкнетъ, вероятно, къ области Саратовской, а первыя три составятъ съ губерніей Ставропольской одну область, съ сохраненіемъ местныхъ отличій.

— Области Среднеазіатскія, какъ слишкомъ разнообразный по своему населенно и недавно еще присоединенныя, должны быть управляемы на особомъ положеніи съ возможнымъ применениемъ началъ самоуправленія.

1Меморіал у шкільній справі появився в Росії друком тільки сього місяця, з приміт­кою, що підписів є вже п'ятсот і збираються дальші. Меморіал має бути предложений конституанті, коли потрапимо її діждати...

2 Великороси становлять метну половину людності Росії. Але всі інші народності тіль­ки разом з українцями становлять більшість; приналежність українців до союзу меншостей, отже з сього погляду дуже цінна для нього. Головний речник національних меншостей на з'їзді всі заяви їх зачинав такими словами: "Мы представители угнетенного большинства населення Росснийского государства" думаємо так і так...

3 Дальші слова, до а linea, прийняті на жадання жидів, що домагалися також осібного сойму, але перевели тільки сю точку, що має запевнити їм можливість своїх культурно-національних інституцій.

4 Розуміються краї з дуже ріжнородною людністю, яку тяжко розмежувати на національні території, як Кавказ, балтійські губернії.

5 Дальші, кінцеві слова додано до резолюції національних меншостей при дискусії.

6 Оголошенню резолюцій цензура починає робити трудності, і виривки з резолюцій з'їзду письменників і журналістів тільки недавно, і то більш-менш припадково, прохопи­лися в ріжних органах. В опублікованих резолюціях з'їзду земських відпоручників бачимо тільки загальну згадку про можливість обласних сеймів, нічого більше.

7 Закінчився 24 цвітня.

8 Тепер, при останніх виборах до парламенту в Галичині се представительство меншо­стей уже переведене в життя. Хоч заведене не з мотивів об’єктивної справедливості, а в інтересах привілегійованої польської меншості, воно все-таки матиме ту користь, що дасть можливість випробовувати сей принцип на практиці.

9 В деталі сеї системи не входжу, бо не маю певності, щоб сі поправки мали шанси до переведення в Росії, коли взагалі хапаються найпростіших форм представительства, аби лише допняти конституційних форм. Сі поправки тому можуть здатися утрудненням справи. Але будувати відразу легше, як потім перебудовувати, а трудності не так великі і легко можуть бути поборені.

 У тексті не виправлено

 Стаття 85 закреслена.

 VІІ – ІХ розділи залишилися без змін, але статті в цих розділах не закреслені.

 Дивись виноску до § 88.


 Для сконструювання найвищого органу Виконавчої Влади Федерально-Державної Організації, з практичних міркувань часу, прийняли ми в цьому проекті за основну форму— форму Президіяльну. Така форма в існуючих республіках, як простих, так і федеральних, домінує уже півтораста років. Таке поширене явище має свої історичні пояснення і реальне коріння. З другого боку, як пищу форму, що льогично, строго послідовна з погляду демократично-державного принціпу, а також не порушує вимоги державної стійкости (устойчівості) та стильності, все ж пришлось би визнати форму Директоріяльну. Прикладом останньої і до сього часу незмінно являється Швейцарська Союзна (Федеральна) Рада. За ради цієї теоретичної повноти її додаткові до цього розділу (Ф.-Д. Голова), сконструйованого по «Президідіяльній» системі, дається варіянт (в кінці) для конструкції зверхнього органу Виконавчої влади Ф.-Д. Організації У.Н.Р. по «Директоріяліній» сістемі. —О.Е.

Артикули, в котрих, при варіанті в конструкції зверхнього органу Виконавчої влади по директоріяльній системі, треба буде зробити заміну виразу «Ф.-Д. Голова» на вираз «Ф.-Д. Управа», або инші невеличкі редакційні зміни, будуть відзначені одною зіркою, а ті артикули, які будуть замінені цілком, — двома зірками. §§ з літерним покажчиком степені, що стоятимуть в дужках наприкінці артикулу, означають, то при варіанті по директоріяльній системі в цьому місці треба вставити новий артикул.

 В оригіналі пункт 13 випущений.

 В оригіналі пункт 33 випущений

 Варіант однопалатних Національних Зборів див. у додатку.