Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік Довідково-бібліографічне видання Випуск 6 Кам'янець-Подільський 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні праці
Основні праці
Основні праці
Основні праці
Основні праці
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Основні праці:

Літо веселкове : метод. рек. до організації виховної роботи з дітьми у літній період / уклад.: Г. Б. Тришневська, Андрушків П. С. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. пед. ін-т, наук.-вид. від., 1995. – 35 с.; Рейтинговий контроль знань студентів з педагогіки при модульній побудові курсу : метод. рек. / Г. Б. Тришневська та ін. – Кам'янець-Подільський, 1995. – 64 с.; Організація виховного процесу в школі / уклад.: Г. Б.Тришневська, В. П. Вонсович. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т, інформ.-вид. від., 1998. – 60 с.; Основи соціалізації особистості у процесі родинно-шкільного виховання / Г. Тришневська // Зб. наук. праць Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Сер. педагогічна. – Кам'янець-Подільський, 2001. – Вип. 4. – С. 15-19; Загальна педагогіка: модульне навчання : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Е. І. Федорчук, В. П. Вонсович , Г. Б. Тришневська та ін. ; за заг. ред. Е. І. Федорчук. – Кам'янець-Подільський : Абетка, 2003. – 328 с.; Польські школи на Поділлі / Г. Тришневська // Pamietnik Kijowski. Tom Siódmy. Polacy na Podolu / Pod naukowa red. H. Strońskiego. – Kijow, 2004. – S. 360–366; В. О. Сухомлинський про роль казки у родинно-шкільному вихованні / Г. Тришневська, Н. Олійник // Зб. наук. праць Кам'янець-Поділ. держ. ун-ту. Сер. педагогічна. – Кам'янець-Подільський, 2007. – Вип. 13. – С. 115-118; Спадщина В. О. Сухомлинського як концептуальна основа процесу соціалізації особистості школяра / Г. Б. Тришневська, Н. Ю. Олійник // Особистісно орієнтований потенціал педагогіки В. О. Сухомлинського : зб. матеріалів міжвуз. наук.-практ. конф. (30 верес. – 1 жовт. 2008 р.) / упоряд. Е. І. Федорчук. – Кам'янець-Подільський, 2008. – С. 235-239.


Про Г. Б. Тришневську:

Каньоса П. С. Галина Броніславівна Тришневська / П. С. Каньоса // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. – Кам'янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 494 – 498.

Каньоса П. С.


11 березня

60 років від дня народження

Дмитра Дмитровича Совтисіка,

кандидата біологічних наук, професора кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації


Народився 11 березня 1951 р. в с. Глибока Коломийського району Івано-Франківської області в селянській сім'ї. Закінчивши з похвальною грамотою початкову школу, продовжив навчання в середній школі в селищі Отинія, яку закінчив з срібною медаллю. Успішно склавши вступні іспити, був зарахований на перший курс біологічного факультету за спеціальністю “біохімія” Чернівецького університету. Навчання було насиченим і цікавим, навантаження велике – лабораторні, практичні, семінари, лекції вели досвідчені професори й викладачі. Ректором університету і одночасно завідувачем кафедри біохімії був заслужений діяч науки професор К. М. Леутський. У нього була відома на весь світ наукова школа, яка займалася дослідженням вітамінів. Студентів залучали до виконання наукових робіт з першого курсу, керував ними сам К. М. Леутський. Незабутні спогади залишилися про навчальні, виробничі та наукові практики.

1972 року Дмиторо Дмитрович залишився працювати науковим співробітником в науковій лабораторії вітамінів при кафедрі біохімії. Одночасно викладав спецкурс. Розпочав роботу над кандидатською дисертацією. Експерименти тривали з раннього ранку до пізнього вечора на тваринах у різних умовах при недостатності вітаміну А, при дії іонізуючого опромінення і канцерогенезу. Результати були вражаючі. Висновки досліджень засвідчили, що масивні дози вітаміну А в організмі пригнічують до певної міри ріст ракових пухлин. Водночас вітамін А володіє радіопротекторною дією. Висновки, зроблені під час експерименту, в багатьох випадках співпали пізніше зі спостереженнями за наслідками впливу радіоактивного опромінення в результаті Чорнобильської катастрофи.

Дані наукових досліджень Д. Д. Совтисіка публікувалися у виданнях “Доклады АН СССР”, “Вопросы питания”, “Вопросы онкологии”, “Радіобіологія”, “Український біохімічний журнал”, у матеріалах з'їздів та конференцій. За цикл цих робіт Дмитро Дмитрович нагороджений Міжнародною премією “Дружба”.

1978 року на запрошення завідувача кафедри Кам'янець-Подільського педінституту Н. Г. Литовченко, сім'я Совтисіків переїжджає до Кам'янця.

1982 року при Харківському держуніверситеті Д. Д. Совтисік захистив кандидатську дисертацію “Деякі сторони обміну ретинолу в організмі в умовах різного забезпечення вітаміном А, при іонізуючому опроміненні і пухлинному рості”, через три місяці ВАК присвоїла йому вчений ступінь кандидата наук, а через 5 років – вчене звання доцента. І надалі Дмитро Дмитрович у постійному творчому пошуку, активно займається науковою роботою.

З 1988 року Д. Д. Совтисік – завідувач кафедри. Під його керівництвом проведено реорганізацію кафедри, поповнюється матеріально-технічна база, укомплектовується обладнанням, навчальною літературою, відкрита нова спеціальність”Фізична реабілітація”, нові кабінети.

Поряд з викладацькою роботою завідувач кафедри анатомії і фізіології людини та валеології проводить дослідження функціонального стану школярів та студентів при різних фізичних навантаженнях. Результати наукових досліджень публікуються в періодичних наукових виданнях та матеріалах наукових з'їздів, конференцій, конгресів.

З нагоди 85-річчя створення Кам'янець-Подільського державного університету портрет Д. Д. Совтисіка розміщено в галереї трудових звершень “Працею звеличені”.


Основні праці:

Фізичне виховання школярів: теоретична підготовка (в питаннях і відповідях) : довідковий посіб. для учнів загальноосвіт. навч. закл. / С. М. Сінгаєвський, Д. Д. Совтисік. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т, 1999. – 120 с.; Фізичне виховання школярів: теоретична підготовка (в питаннях і відповідях) : довідковий посіб. для учнів загальноосвіт. навч. закл. / С. М. Сінгаєвський, Д. Д. Совтисік, М. С. Солопчук та ін. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т, 2002. – 126 с.; Загальна та біологічна хімія. Практикум / Д. Д. Совтисік. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. ун-т, 2003. – 124 с.; Основи теоретичних знань з фізичної культури і біології ( в питаннях і відповідях) : довідковий посіб. для учнів загальноосвіт. навч. закл. / уклад.: Г. В. Бесарабчук, Д. Д. Совтисік, М. С. Солопчук та ін. ; за ред проф. М. С. Солопчука. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. ун -т, ред.-вид. від., 2007. – 116 с.; Минуле і сьогодення кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації / Д. Д. Совтисік // 100 років спорту на Поділлі: історичні витоки, сучасний стан та перспективи розвитку : зб матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам'янець-Подільський, 2009. – С. 133-142.


Про Д. Д. Совтисіка:

Солопчук М. С. Дмитро Дмитрович Совтисік / М. С. Солопчук // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. – Кам'янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 473-478; Науковець, керівник, людина : [про Д. Д. Совтисіка] // Студентський меридіан. –2006. – 22 берез.; Солопчук М. С. Совтисік Дмитро Дмитрович / М. С. Солопчук // Факультет фізичної культури в особах / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам'янець-Подільський, 2009. – С. 209-214.

Солопчук М. С.


15 березня

60 років від дня народження

Людмили Володимирівни Третяк,

старшого викладача кафедри історії української літератури та компаративістики


Народилася 15 березня 1951 р. в с. Увисла Гусятинського району на Тернопільщині. Закінчила Хлопівську восьмирічну школу з похвальною грамотою. Чотири роки навчаласья в Чортківському педучилищі. Після закінчення Кам'янець- Подільського державного педагогічного інституту отримала призначення в місцеву СШ № 8.

1977 року на запрошення тодішнього завідувача кафедри української літератури М. А. Скорського повернулася у рідні стіни спочатку лаборантом і погодинником, а згодом – асистентом. У цьому закладі пройшло понад тридцять років її життя: студентського і викладацького. Доручали різні дисципліни, читала лекції, вела практичні та лабораторні заняття. Свій науковий рівень підвищувала в аспірантурі Київського національного педагогічного університету.

Поряд з навчально-педагогічною діяльністю Л. В. Третяк постійну увагу приділяє науковій роботі. В її наукових публікаціях знайшли відображення деякі питання літературного процесу в Україні 70-80-х рр. ХХ ст. Предметом наукового зацікавлення Людмили Володимирівни останнього десятиліття стало літературне краєзнавство. Спочатку був спецсемінар, згодом – спецкурс, тепер – окрема навчальна дисципліна. В результаті копіткої праці викладача і зорганізованих нею студентів з'явилась лабораторія літературного краєзнавства. Сьогодні про лабораторію знають не тільки у вузі, місті, області, але й за її межами.

Людмила Володимирівна активно пропагує творчість письменників-подолян серед учнівської молоді. Тривалий час читала спецкурс “Література рідного краю” для учнів Кам'янець-Подільського педагогічного ліцею, виступає з доповідями у школах міста та області, здійснює керівництво науковими учнівськими роботами, окремі з яких займають призові місця на міських та обласних конкурсах. Лабораторія стала просвітницьким центром із названих проблем для багатьох школярів. Для них проводяться екскурсії, а вчителі завжди можуть отримати матеріали для проведення уроків та позаурочних заходів. На базі лабораторії щорічно проводиться обласна науково-практична конференція”Проблеми вивчення літератури рідного краю в школі”.

Проводиться літературно-краєзнавча практика, матеріали якої опрацьовуються. Створений банк літературно-краєзнавчих публікацій, відповідно оформлена бібліографія. Постійно поповнюється бібліотека лабораторії. Практикуються зустрічі студентів з письменниками-земляками В. В. Нечитайлом, С. Пантюком, М. Магерою, В. Гончаруком, П. Батогом та іншими, а також з родичами письменників М. Годованця, М. Тищука, Г. Костюка. Активісти лабораторії листуються з творчими особистостями краю – В. Кравчуком, М. Федунцем, розшукують матеріали для поповнення фондів у літературних музеях Києва, Хмельницького, в музеях М. Годованця, С. Руданського, Л. Глібова, М. Бажана, вивчають досвід роботи шкільних музеїв області.

Людмила Володимирівна знаходить час і для громадської діяльності. Серед доручень одним з найбільш почесних і відповідальних вважає наставництво в академгрупах. Як куратор завжди виступає вмілим організатором різноманітних виховних, культурно-освітніх заходів, постійно цікавиться питаннями навчання студентів, їх дозвіллям, побутовими умовами.

Кілька років Л. В. Третяк сумлінно виконувала обов'язки депутата Кам'янець-Подільської міської ради. Тривалий час була головою профбюро факультету, членом профкому університету. 2005 року їй довірили очолити профспілковий комітет викладачів університету.

З нагоди 85-річчя створення Кам'янець-Подільського державного університету портрет Л. В. Третяк розміщено в галереї трудових звершень “Працею звеличені”.


Основні праці:

Пейзаж і антураж Поділля в поезії М. Драй-Хмари / Л. В. Третяк // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля : наук. зб. – Кам'янець-Подільський, 1992. – С. 104-105; Українське село у міжріччі революцій 1917 року (за книгою Г. Костюка “Зустрічі і прощання”) / Л. В. Третяк // Духовні витоки Поділля: творці історії краю : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 9-11 верес. 1994 р., м. Кам'янець-Подільський. – Хмельницький, 1994. – Ч. 1. – С. 375-378; Їх поєднав Кам'янець [ Сава Божко і Терень Масенко ] / Л. Третяк // Зб. наук. праць Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Сер. філологічна. – Кам'янець-Подільський, 1998. – Вип. 2. – С. 235-238; Аспекти інноваційних технологій у практиці підготовки майбутніх педагогів / Т. І. Конькова, Л. В. Третяк // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Філол. науки. – Вип. 11, у 2 т. – Кам'янець-Подільський, 2006. – Т. 2. – С. 318-324; До проблеми некласичних засад творчості Юрія Клена / Л. В. Третяк // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка : зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл., докторантів і асп., присвяч. 90-річчю ун-ту, 12-13 березня 2008 р. : вип. 7, у 5 т. – Кам'янець-Подільський, 2008. – Т. 2. – С. 74-76; Профком – виразник інтересів всіх працівників // Студентський меридіан. – 2008. – 10 груд.


Про Л. В. Третяк:

Суровий А. Ф. Людмила Володимирівна Третяк / А. Ф. Суровий // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. – Кам'янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 486-493.

Суровий А. Ф.


16 березня

75 років від дня народження

Олексія Федоровича Головка,

кандидата медичних наук, професора кафедри анатомії, фізіології та валеології


Народився 16 березня 1936 року на Сумщині в с. Бацмани Талалаївського (нині – Роменського) району в селянській сім'ї. Статус дитини війни засвідчує – нелегке воєнне і повоєнне дитинство, юність, непросту життєву дорогу, яку пройшов і Олексій Федорович. На фронті загинув батько, тому він розділяв усі мамині побутові турботи. Впродовж 1954-1960 рр. здобував кваліфікацію в Харківському медичному інституті на педіатричному факультеті.

Працював райпедіатром Войнилівської райлікарні Івано-Франківської області, головним лікарем тублікарні цього ж району, першим заступником головного лікаря Калуської центральної районної лікарні, з 1980 р. – головним лікарем обласного онкологічного диспансеру Івано-Франківської області.

1971-1975 рр. заочно навчався в аспірантурі на кафедрі фтізіатрії Івано-Франківського медичного інституту. 1975 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Львівського медичного інституту захистив кандидатську дисертацію на тему: “Резервуар ендогенної туберкульозної інфекції і ступінь ризику захворювання населення туберкульозом”. 1989 року йому присвоєно вчене звання доцента.

1982 року переїхав до м. Кам'янця-Подільського і був зарахований на посаду старшого викладача кафедри цивільної оборони і медичної підготовки, 1983-го – переведений на посаду завідуючого кафедрою, з 1987 року – доцент кафедри основ медичних знань і цивільної оборони.

1990 року Олексій Федорович був призначений головним лікарем міської дитячої лікарні, за сумісництвом продовжував викладацьку роботу. 2003 року переобраний доцентом кафедри анатомії і фізіології та валеології. У навчальному закладі відбулося його становлення як висококваліфікованого викладача вищої школи. Цьому сприяли великий практичний досвід, набутий упродовж багаторічної роботи в медичних закладах, постійне ознайомлення з найновішими досягненнями медичної науки, навчання на курсах підвищення кваліфікації, плідна науково-дослідна робота.

Олексій Федорович багато уваги приділяє удосконаленню навчальному процесу. Викладаючи навчальні дисципліни вікова фізіологія і валеологія, основи медичних знань, творчо підходить до усіх форм навчання студентів. Його постійною турботою є самостійна та індивідуальна робота молоді.

В університеті (та й за його межами) Олексій Головко відомий як плідний науковець. Галузі його дослідження – пульмонологія, фтізіатрія, дерматологія, педіатрія, управління і організація охорони здоров'я і управління епідеміологіі, виявлення, лікування та профілактика туберкульозу, а також ранні виявлення і організація лікування хвороб, що передаються статевим шляхом. Вчений – автор 75 наукових праць, зокрема 45 друкованих (30 рукописних) та 3-х раціоналізаторських пропозицій. У травні 2008 р. на засіданні вченої ради університету обраний професором кафедри анатомії, фізіології та валеології (природничий факультет).

Олексій Федорович активний в громадському житті, був депутатом селищної, міської Рад у Калуші та Кам'янці-Подільському, головою РК профспілки медичних працівників Войнилівської райлікарні на Івано-Франківщині, брав активну участь у діяльності місцевих організацій Товариства Червоного Хреста України, Радянського Фонду Миру. Неодноразово обирався на з'їзди фтізіатрів, виступав на науково-теоретичних конференціях, інших наукових, медичних форумах.

За довголітню і сумлінну працю нагороджений багатьма грамотами різних рівнів, знаками “Відмінник охорони здоров'я”, “Відмінник санітарної оборони СРСР”, “Активіст Радянського Фонду Миру”, медалями “За доблесний труд”, “Ветеран праці”.


Основні праці:

Невідкладна само- і взаємодопомога при загрозливих для життя станах : навч.-метод. посіб. / О. Ф. Головко, П. Д. Плахтій, В. О. Головко. – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Поділ. держ. ун-т, інформ.-вид. від, 2004. – 75 с.; Основи медичних знань : навч. посіб. / О. Ф. Головко, П. Д. Плахтій, В. О. Головко ; за заг. ред. О. Ф. Головка. – Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2006. – 292 с.; Основи медичних знань щодо профілактики, діагностики та надання невідкладної допомоги при загрозливих для життя станах : навч. посіб. / О. Ф. Головко. – Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2006. – Ч. 1. – 360 с.; Ч. 2. – 340 с.; Ч. 3. – 140 с.; Медицина Поділля. Кінець ХУІІІ – початок ХХ ст. / О. Ф. Головко. – Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2007. – 236 с.; Вікова фізіологія, шкільна гігієна і валеологія : метод. рек. до написання модульної контрольної роботи / О. Ф. Головко, І. В. Сущева, О. І. Циганівська та ін. ; за ред. П. Д. Плахтія. – Кам'янець-Подільський : Буйницький О. А., 2008. – 108 с.; Основи педіатрії : навч. посіб. / О. Ф. Головко, П. Д. Плахтій, В. О. Головко ; за заг. ред. О. Ф. Головка. – Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. – 740 с.


Про О. Ф. Головка:

Гаврищук А. П. Олексій Федорович Головко / А. П. Гаврищук // Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. – Кам'янець-Подільський, 2008. – Т. 3. – С. 67-77; Гаврищук А. Наш добрий і мудрий лікар : [про О. Ф. Головка] // Студентський меридіан. – 2006. – 22 берез.

Плахтій П. Д.


20 березня

70 років від дня народження

Сидора Івановича Бацея,

кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри математики і природознавства з методикою викладання


Народився 20 березня 1941 р. в с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області в селянській сім'ї. 1955 року закінчив сім класів Лужанської середньої школи і вступив до Кіцманського сільськогосподарського технікуму, де одержавфах агронома. З 1959 по 1961 роки працював бригадиром і агрономом колгоспу ім. Суворова с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області. З 1961 по 1965 роки служив в армії.

1965-1970 рр. навчався на агрономічному факультеті Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, отримав кваліфікацію “вчений агроном”. За період навчання в інституті активно займався громадською роботою, обирався членом партбюро та профоргом курсу.

З першого курсу при кафедрі плодоовочівництва проводив дослідження з питань елементів технології вирощування овочевих культур, опрацював необхідну наукову та методичну літературу з даних питань, постійно виступав на засіданнях студентського наукового гуртка і на звітних студентських наукових конференціях за результатами наукових досліджень інституту і інших вищих навчальних закладів. Виконав дипломну роботу під керівництвом професора Г. Є. Усика на тему ”Ефективність локального внесення органо-мінеральних добрив під томати в умовах Хмельницької області”.

Після закінчення інституту вступив до аспірантури при кафедрі плодоовочівництва Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, де 1973 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Агротехнічні заходи підвищення врожайності цибулі-ріпки в умовах Середнього Придністров'я УРСР”.

З 1973 по 1981 роки працював на Сімферопольській овочево-баштанній дослідній станції інституту овочівництва і баштанництва Академії аграрних наук України на посаді старшого наукового співробітника та заступника директора станції з наукової роботи.

З 1981 по 2004 рік – доцент Подільської державної аграрно-технічної академії, а з 2004 року – доцент кафедри математики і природознавства з методикою викладання педагогічного факультету Кам'янець-Подільського державного університету, де і працює по даний час.

Бацей С. І. є автором 58 наукових праць з питань технології вирощування овочевих і плодових культур, біології їх росту і розвитку, захисту рослин.

Під час навчання, виробничої діяльності Сидір Іванович брав активну участь у різних ділянках громадської роботи, добросовісно виконував свої службові обов'язки, виявляючи творчий підхід та ініціативи, за що неодноразово одержував подяки, нагороди в колективах, де він працював. Зокрема, у Кам'янець-Подільському державному університеті, а нині- національному університеті відзначався Почесною грамотою та медаллю “Ветеран праці”.


Основні праці:

Вплив гербіцидів і боронування на урожай і якість цибулі-ріпки при вирощуванні із сіянки / С. І. Бацей // Вісник: сільськогосподарські науки. – 1984. – № 2. – С. 35-41; Рекомендации по применению гербицидов на овощных, плодово-ягодных культурах в Хмельницкой области / С. И Бацей, Г. Е. Усик, В. Г. Тонкочеев и др. – Хмельницкий, 1983. – С. 1-30; Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з овочівництва для студентів агрономічного факультету / С. І. Бацей, В. І. Овчарук, І. Д. Ломовський. – Кам'янець-Подільський, 2001. – С. 1-30; Завдання і методичні вказівки для курсового проекту з овочівництва закритого грунту / С. І. Бацей, В. І. Овчарук. – Кам'янець-Подільський, 2001. – С. 1-20; Методичні вказівки виконання сільськогосподарської практики для студентів педагогічного факультету / С. І. Бацей. – Кам'янець-Подільський, 2005. – С. 1-12; С. Ф. Русова і теорія дошкільного виховання в Україні на початку ХХ століття / С. І. Бацей, М. С. Гордійчук // Просвітницька діяльність Софії Русової : зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. держ. ун-ту. Сер. соц.-педагогічна. – Вип. 5, у 2 т. – Кам'янець-Подільський, 2007. – Т. 2. – С. 296-302; Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни “ Людина і світ з методикою викладання” / С. І. Бацей. – Кам'янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2009. – 41 с.

Каньоса П. С.


22 березня

90 років від дня народження

Володимира Георгійовича Кулаєва

(1921–1980)


Народився 22 березня 1921 року у м. Кам'янці-Подільському в сім'ї робітників. Навчався в середній школі № 2, яку закінчив 1940 року. Тоді ж був призваний на дійсну військову службу, яку проходив у танкових військах в Білорусії, де його й застала війна. Брав участь в боях на Південно-Західному фронті, отримав важке поранення і був відправлений на лікування до евакогоспіталю (м. Іркутськ). 25 жовтня 1942 р. медична комісія госпіталю визнала його непридатним для подальшого перебування на військовій службі і він був звільнений з армії.

Протягом року перебував у Киргизії, працюючи ковалем. 1943 року прибув у Харків. Після завершення Великої Вітчизняної війни Володимир Кулаєв повернувся в Кам'янець-Подільський. Певний час працював завідуючим Кадиєвецьким заготівельним пунктом Кам'янець-Подільського плодоконсервного заводу. Закінчив місцеві курси бухгалтерів промислового обліку.

1949 року 28-річний Володимир Кулаєв став студентом історичного факультету Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. У роки навчання виявив наполегливість і сумління у вивченні історичних дисциплін. Найбільшу схильність мав до оволодіння суспільними науками. Його – відмінника навчання (інститут закінчив з відзнакою 1952 року), активіста у громадській роботі, залишили у рідному інституті на викладацькій роботі – на кафедрі марксизму-ленінізму. У той час таке призначення було досить престижним.

У вересні 1952 року Володимир Кулаєв був направлений на навчання на річні курси підготовки викладачів основ марксизму-ленінізму, політичної економії та філософії (м. Київ). Після закінчення навчання розпочав в інституті викладацьку роботу, яку продовжував тут до останніх днів життя. Спочатку викладав курс основ марксизму-ленінізму, а згодом – історію КПРС, обіймаючи посади асистента, старшого викладача, доцента. У службових характеристиках відзначалося, що лекції і семінарські заняття викладач проводив на високому ідейно-теоретичному і методичному рівнях. Відзначалися дипломами студентські дослідження, підготовлені під керівництвом В. Г. Кулаєва на Всесоюзні конкурси студентських наукових робіт з суспільних наук, міжнародного молодіжного руху.

Цілеспрямовано працював у науковій ділянці. Обравши тему кандидатської дисертації “Боротьба КП(б)України за зміцнення місцевих Рад і посилення їх діяльності у відбудовний період (1921–1925 рр.)”, здійснив низку публікацій, що стосувалися згаданої проблеми. 1974 року відбувся захист кандидатської дисертації.

Володимир Кулаєв активно і зацікавлено виконував обов'язки прикріпленого викладача до академічних груп. Брав участь у проведенні виховних заходів в інституті, розповідав студентській молоді про героїчну боротьбу народу в роки Великої Вітчизняної війни. Участь Володимира Георгійовича у бойових діях у війні відзначена медалями. За сумлінну працю, активну громадську роботу в інституті, місті і області нагороджувався грамотами Міністерства освіти України, ректорату інституту.

Ветеран війни і праці помер 18 березня 1980 року, не доживши до свого 60-річчя всього рік.