Кабінету Міністрів України Про затвердження Технічного регламент
| Вид материала | Регламент |
- Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 5 Кабінет Міністрів України постановляє, 40.85kb.
- Кабінету Міністрів України Про затвердження Технічного регламент, 102.39kb.
- Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2008 р. №761 „Про затвердження Технічного регламент, 386.01kb.
- Кабінет Міністрів України кабінет міністрів україни постанов авід 14 січня 2009, 355.59kb.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. №536 кабінет міністрів україни, 533.69kb.
- Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року №2263 „Про затвердження Типового, 217.87kb.
- Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності, 229.34kb.
- Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є : Затвердити Технічний регламент, 249.18kb.
- Кабінету Міністрів України від 2011 р. № План заходів із застосування Технічного регламент, 22.53kb.
- Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України постановляє : Внести зміни, 1193.3kb.
АНАЛІЗ
регуляторного впливу
проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Технічного регламенту з поводження з
відходами електронного та електричного обладнання»
1. Опис проблеми, яку планується розв’язати
Цим проектом постанови передбачається розв’язати такі проблеми:
врегулювання відносин у сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання;
необхідність доповнити законодавство України наднаціональними правовими нормами;
використання низькоякісних і екологічно брудних технологій у процесі виробництва електронного та електротехнічного обладнання і під час поводження з електронними та електротехнічними відходами і їх переробки;
відсутність статистики щодо відходів електронного та електричного обладнання.
Широке застосування та розповсюдження електронного та електротехнічного обладнання призводить також до серйозних екологічних проблем, пов'язаних із відсутністю методологічних, нормативно-правових та методичних засад управління поводженням із вказаним обладнанням після закінчення терміну його служби (придатності). Розвиток технологій виробництва, зростання можливостей електронного обладнання підвищує попит споживачів на нове і більш досконале обладнання, що призводить до зростання їх відходів. Як наслідок, електронні відходи – компонент твердих побутових відходів, частка якого швидко збільшується.
На шляху вирішення вказаної проблеми є такі основні перешкоди:
недосконалість нормативно-правової бази щодо регулювання діяльності у сфері поводження з відходами електронного та електротехнічного обладнання у тому числі як вторинною сировиною;
відсутність ефективного контролю виконання вимог законодавства власниками і виробниками, імпортерами щодо відходів електронного та електротехнічного обладнання;
не визначеність мінімальних норм токсичних та інших шкідливих речовин і матеріалів як складників або будь-яких інших компонентів електронного та електричного обладнання з урахуванням їх наявності у викидах, золі чи стічних водах;
відсутність інформації про обіг вживаних мобільних телефонів і мобільних телефонів з терміном експлуатації, що минув, починаючи з моменту їх збирання до відновлення, рекуперації матеріалів і їх рециркуляції.
Проблемним питанням у сфері поводження з відходами як вторинною сировиною є недосконалість ринкових механізмів щодо функціонування системи збирання, заготівлі та утилізації відходів електронного та електротехнічного обладнання, зокрема, вживаних мобільних телефонів і мобільних телефонів з терміном експлуатації, що минув, удосконалення цієї системи дасть змогу запобігти забрудненню довкілля та залучити вживані мобільні телефони у повторний господарський обіг.
Прийняття запропонованого проекту постанови сприятиме впровадженню безпечних і екологічно доцільних технологій збирання, обробки, рециркуляції і видалення електронних та електричних відходів на основі, зокрема, міжнародної співпраці.
2. Визначення цілей державного регулювання
Метою прийняття цієї постанови є адаптація нормативно-правових актів України щодо поводження з відходами електронного та електричного обладнання до вимог нормативно-правових актів держав-членів ЄС.
Зазначеним актом:
удосконалюється система збирання, заготівлі та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини та залучення їх у господарський обіг;
удосконалюється фінансово-економічний механізм у зазначеному напрямі;
посилюється контроль за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання, підприємствами та іншими юридичними і фізичними
особами-суб’єктами підприємницької діяльності усіх видів економічної діяльності, форм власності та господарювання, у процесі діяльності яких утворюються відходи;
затверджується чіткий план заходів із застосування Технічного регламенту щодо «поводження з відходами електронного та електричного обладнання» (далі – Технічний регламент), встановлюються строки та визначаються органи, відповідальні за їх виконання;
Проект постанови розроблено на виконання пункту 9 доручення Кабінету Міністрів України від 18.10.2005 № 54539/1/1-05 стосовно розроблення технічних регламентів щодо поводження з відходами, гармонізованих із міжнародними системами стандартизації; пункту 47 Плану заходів щодо виконання у 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 1196-р.
3. Опис альтернатив запропонованому регуляторному акту
Перший альтернативний спосіб. Залишення ситуації без змін. Це призведе лише до поглиблення існуючої проблеми і жодним чином не сприятиме її вирішенню, оскільки об’єктивно стимулюватиме утворювачів відходів електронного та електричного обладнання до нехтування нормами законодавства. Оскільки, на цей час чинними нормативно-правовими актами не врегульовано ряд ключових питань поводження з відходами електронного та електричного обладнання, відсутність відповідного механізму призведе до подальшого погіршення стану довкілля в країні.
Тому цей спосіб є недоцільним.
Другий альтернативний спосіб. Саморегулювання. Цей спосіб передбачає встановлення стандартів поведінки самими учасниками ринку, їх застосування і захист без будь-якого державного втручання. У зв’язку з відсутністю певної галузі або певної професійної групи, яка б узяла на себе взаємні зобов’язання, мала професійний кодекс та механізм забезпечення дотримання такого кодексу, моніторинг учасників та санкції за порушення норм такого кодексу, ефективну систему вирішення спорів.
Тому цей спосіб є також недоцільним.
Запропонований проект постанови є на цей час оптимальним рішенням, спрямованим на безпосереднє виконання вимог вищезазначених статей Закону України «Про відходи» та урядових актів. Удосконалення організаційно-економічних механізмів поводження з відходами, стимулювання заходів щодо їх утилізації та суб’єктів господарської діяльності, які працюють у цій сфері, у тому числі в напрямку збирання, заготівлі та утилізації використаного електронного та електричного обладнання, що сприяє наближенню вітчизняної нормативно-правової бази до законодавства ЄС, зокрема, відповідності вимогам щодо обмеження утворення відходів, заохочення до їх рециклінгу і повторного використання як вторинної сировини, що передбачено Директивою Ради Європейського Співтовариства 75/442/ЄЕС. Відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу RoHS/WEEE всі електронні компоненти повинні виготовлятися з дотриманням жорстких екологічних норм і не містити таких хімічних елементів, як: свинець, ртуть, кадмій та інші небезпечні хімічні елементи для здоров'я людини.
Урегулювання відносин у сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання дасть змогу зменшити вплив відходів на навколишнє природне середовище та скоротити питомі енергоресурсні втрати у сфері виробництва і споживання.
4. Опис механізмів і заходів для розв’язання проблеми
Спеціально уповноваженому органу центральної виконавчої влади у сфері поводження з відходами, разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади за участю виробників електронного та електричного обладнання, операторів мобільного зв'язку, кабельних та супутникових систем, дистриб'юторів, сервісних центрів та ремонтних майстерень слід розглянути можливість створення дієвого фінансового механізму щодо екологічно доцільного поводження з відходами електронного та електричного обладнання.
Координацію та регулювання відновлення та поводження з відходами електронного та електричного обладнання здійснює головна науково-методична установа з питань поводження з небезпечними відходами спеціально уповноваженого органу центральної виконавчої влади у сфері поводження з відходами, а саме:
обліку відновленого обладнання, утворення і руху відходів електронного та електричного обладнання;
прийому заявок на відновлення обладнання, утилізацію та/або видалення відходів електронного та електричного обладнання;
затвердження (щорічного) переліку підприємств, які здійснюють операції щодо поводження з відходами електронного та електричного обладнання;
систематизації інформації в регіональних та національному банках даних «Відновлене обладнання та відходи електронного та електричного обладнання»;
проведення виробничого контролю.
Уповноважені організації – це організації, підприємства, установи будь-якої форми власності, на які покладені функції з координації та реалізації заходів щодо системи переробки та утилізації електронного та електричного обладнання та відходів електронного та електричного обладнання.
Уповноважені організації повинні вживати заходів щодо:
запобігання утворенню відходів електронного та електричного обладнання відповідно до пункту 5 Технічного регламенту.
забезпечення створення баз даних про електронне та електричне обладнання та відходи електронного та електричного обладнання. Ці бази даних мають ґрунтуватися на об'єктивних відомостях територіальних структур уповноважених організацій.
Підприємства з рекуперації матеріалів і рециркуляції електронного та електричного обладнання повинні бути сертифіковані в рамках незалежних систем екологічно доцільного регулювання, таких як серії ISO 14000 або їх аналогів.
Підприємства з відновлення та утилізації повинні дотримуватися всіх чинних нормативних документів щодо захисту навколишнього природного середовища, охорони здоров'я і техніки безпеки.
Спеціалізовані підприємства зобов'язані проводити зовнішній екологічний аудит протягом року після початку відповідних робіт, а також раз на три роки після проведення першого аудиту.
Керівний склад та фахівці спеціалізованих підприємств повинні мати відповідну професійну підготовку та кваліфікацію, що здійснюється в освітянських установах спеціально уповноваженого органу центральної виконавчої влади.
Спеціалізовані підприємства повинні мати відповідний план закриття і подальших заходів, який би забезпечував наявність фінансових коштів на випадок такого закриття. Підприємства з утилізації та видалення (рекуперації матеріалів і рециркуляції) повинні розробити відповідні програми моніторингу, обліку і звітності.
Підприємства зі збирання відходів і їх попередньої переробки повинні докладати зусиль, щоб упевнитися в тому, що підприємства з подальшого оброблення і переробки діють відповідно до вимог безпечного поводження з небезпечними відходами.
Уповноважені організації повинні вжити необхідних заходів для забезпечення створення систем, які передбачають виконання завдань, установлених Технічним регламентом:
а) повернення та(або) збирання використаного електронного та електричного обладнання та(або) відходів електронного та електричного обладнання, іншого кінцевого користувача чи з потоку відходів з метою спрямування його в найбільш відповідні альтернативні напрями діяльності з перероблення та утилізації відходів;
б) вторинне використання, включаючи вторинне перероблення електронного та електричного обладнання та(або) зібраних відходів електронного та електричного обладнання.
Ці системи повинні бути відкриті для участі економічних операторів, а також застосовуються до імпортованих продуктів на умовах недискримінації, включаючи детальні домовленості та будь-які тарифи, що встановлюються для доступу до систем та розробляються, щоб запобігти бар'єрам для торгівлі, порушенням конкуренції.
Пункти збирання вживаного електронного та електричного обладнання повинні мати зручне розташування. Крім того, послуги системи збирання повинні бути безкоштовними для користувачів.
Для сприяння збиранню, сортуванню, транспортуванню, вторинному використанню та відновленню, що включає вторинне перероблення, на електронному та електричному обладнанні з метою його ідентифікації та класифікації повинно бути зазначено: відповідна галузь промисловості, тип обладнання, наявність небезпечних компонентів (речовин) та комплектуючих .
5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття регуляторного акта дасть змогу:
організувати впровадження системи збирання, заготівлі, утилізації відходів електронного та електричного обладнання як вторинної сировини;
створити дієвої прозорий фінансовий механізм щодо екологічно доцільного поводження з відходами електронного та електричного обладнання;
збільшити обсяги перероблення та утилізації відходів як вторинної сировини;
зменшити обсяги електронних відходів, які потрапляють на полігони твердих побутових відходів.
На досягнення цілей у разі прийняття цього регуляторного акта можуть вплинути такі позитивні чинники:
забезпечення виконання вимог до рівня концентрації важких металів, наявних у електронному та електричному обладнанні встановлених пунктом 12 цього Технічного Регламенту;
удосконалення системи адміністративних санкцій за порушення природоохоронного законодавства, що призводе до відповідальності суб’єктів господарської діяльності;
мінімізація впливу на довкілля відходів електронного та електричного обладнання;
забезпечення виконання вимог щодо операцій з відновлення та вторинного перероблення відходів електронного та електричного обладнання, встановлених пунктом 30 Технічного Регламенту;
створення системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини і твердих побутових відходів дасть змогу оперативно вирішувати питання поводження з неякісною та небезпечною продукцією;
проведення кампаній з інформування та підвищення обізнаності споживачів, а саме, про:
системи повернення, збирання та відновлення, що їм доступні;
їх роль та внесок у вторинне використання, відновлення та перероблення електронного та електричного обладнання і відходів електронного та електричного обладнання;
значення маркування на електронному та електричному обладнанні, що присутнє на ринку.
На досягнення цілей у разі прийняття цього регуляторного акта можуть вплинути такі негативні чинники:
недосконалість нормативно-правової бази;
використання низькоякісних і екологічно брудних технологій у процесі виробництва електронного та електротехнічного обладнання під час поводження з електронними та електротехнічними відходами і їх переробки;
відсутність статистики щодо відходів електронного та електричного обладнання;
відсутність в Україні банків даних «Відновлене обладнання та відходи електронного та електричного обладнання»;
чинні штрафні санкції за забруднення довкілля відходами, які не стимулюють технологічні зміни, інновації та впровадження ресурсозберігаючих технологій.
6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта
Удосконалення системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини і твердих побутових відходів якісно покращить умови реалізації головної мети законодавства України про відходи — їх мінімізації для запобігання втратам матеріально-енергетичних ресурсів та негативних впливів на довкілля і здоров’я людини з одночасним покращенням конкурентоспроможності вітчизняних виробництв і послуг з огляду на вступ України до СОТ та спонукатиме виробників відходів і органи місцевої влади до послідовної реалізації необхідних для цього інноваційно-інвестиційних заходів. Водночас це безпосередньо сприятиме реалізації в Україні ряду основних положень Директив ЄС, зокрема щодо планування поводження з відходами та запровадження інтегрованого попередження і контролю забруднень, та
стимулюватиме залучення до вітчизняного виробництва і сфері послуг кращих доступних технологій (ВАТ).
| | Витрати | Вигоди |
| Держава | Не передбачаються | Реалізація вимог державної політики у сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання. Створення системи збирання, заготівлі та утилізації окремих видів відходів як вторинної сировини та залучення їх у господарський облік. Удосконалення фінансово-економічного механізму у цьому напрямі та посилення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері поводження з відходами. |
| Суб’єкти господарювання | Зменшення: загального обсягу оподаткування за рахунок введення стимулювання з боку держави заходів щодо утилізації відходів; штрафних санкцій, пов’язаних з порушенням природоохоронного законодавства. | Після запровадження цієї системи суб’єкт господарювання зможе самостійно забезпечити виконання вимог цього Технічного Регламенту, контролювати та прораховувати як найбільш вигідно розпоряджатися потоками відходів, які утворюються на підприємстві. |
| Населення | Не передбачаються | Користування більш якісною та безпечною продукцією, проведення кампаній з інформування та підвищення обізнаності споживачів, а саме про: збирання та відновлення, що їм доступні; їх роль та внесок у вторинне використання, відновлення та перероблення електронного та електричного обладнання та відходів електронного та електричного обладнання; значення маркування на електронному та електричному обладнанні, що присутнє на ринку. |
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта
Строк дії регуляторного акта не обмежений. У разі внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання у сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання, можливе внесення змін до цього регуляторного акта.
8. Показники результативності регуляторного акта
Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта:
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – додаткові надходження не передбачаються. Адміністративні штрафи за порушення природоохоронного законодавства залишаються на нинішньому рівні;
кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія акта – суб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються відходи електронного та електричного обладнання;
кошти і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта – додаткові витрати від вимог, передбачених зазначеним регуляторним актом, не передбачаються, оскільки штрафні санкції за недотримання природоохоронного законодавства залишаються на попередньому рівні.
рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – середній. Проект регуляторного акта був розміщений на офіційному веб-сайті Мінприроди;
кількість пунктів збору відходів електронного та електричного обладнання по кожній області, містах Києву та Севастополю (одиниць).
9. Відстеження результативності регуляторного акта
Мінприроди здійснюватиме відстеження результативності цього регуляторного акта за показниками результативності:
базове – до набрання чинності цим регуляторним актом шляхом аналізу статистичних даних;
повторне – через рік із дня набрання чинності шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з базовим відстеженням;
періодичні – раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення проведення заходів із повторного відстеження результативності цього акта.
| Міністр | М.В. Злочевський |