травня 2011 р. №227-с

Вид материала

Подобный материал:

Світоч істини часто обпалює руку того, хто його несе, 63.02kb.
Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
Робоча навчальна програма з дисципліни " Фінансова діяльність субєктів господарювання", 601.48kb.
Затвердити Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних, 331.87kb.
Авної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів, 232.26kb.
З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного, 4445.02kb.
Регіональні механізми регулювання зовнішньоекономічної діяльності, 599.24kb.
Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
Одержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, 3827.63kb.
Я населення, із запобіганням виникненню загрози навколишньому природному середовищу,, 42.11kb.

1 2 3 4 5 6 7

Рисунок 1.1 - Структура засобів митно-тарифного регулювання

Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини стимулюють розвиток національної системи господарювання та позитивно впливають на стабілізацію національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва [16].

Від розвитку митно-тарифних відносин залежить поглиблення економічних зв’язків на світовому ринку.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин. На сучасному етапі митні відносини передбачають взаємодія та взаємообумовленість митно-тарифних методів регулювання ЗЕД держав, так як економіки країн світу залежать одна від одної.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;
юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);
фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Митні відносини являються своєрідною послугою міжнародних економічних відносин. Вони представляють собою сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. В свою чергу тарифні відносини виступають як економічні відносини та також мають суспільний характер, які забезпечують рух товарів у сфері економічних відносин.

Використовуючи тарифне регулювання держава :

стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;
створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;
провадить певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічних зв'язків;
спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти кількох цілей.

Економічні цілі досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни.

Регулятивні цілі реалізуються:

1) встановленням ставок експортних та імпортних мит на товари, що переміщуються через митний кордон держави;

2) встановлення заборон і обмежень на ввіз і вивіз товарів;

3) ліцензуванням і видачею дозволів на ввезення і вивезення окремих товарів та іншими заходами.

Правоохоронні цілі полягають в захисті державної безпеки країни, громадського порядку, життя і здоров'я людей, моральності, моральних засад і культурних цінностей суспільства, в охороні тварин, рослин та навколишнього природного середовища, у забезпеченні інтересів російських споживачів; в боротьбі з незаконним обігом через митний кордон наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання і т. д.

У зв’язку з розвитком міжнародних господарських зв'язків нагальною потребою стає створення нових підходів до розробки і прийняття ефективних управлінських рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних зв'язків світовому так і на національному рівні. Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена на задоволення власних економічних інтересів. На базі якої уряд визначає галузеві пріоритети, розробляє стратегію розвитку, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

Перш за все це універсальні інструменти регулювання міжнародних економічних зв'язків незалежно від конкретної форми взаємовідносин. Вони функціонують у різних секторах економіки таких як міжнародна торгівля товарами чи послугами, спільне підприємництво, міжнародна науково-виробнича кооперація та ін..

Більше всього вони використовуються в ринковій моделі господарювання. Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет держави, якщо посилюється іноземна конкуренції на національному ринку.

Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи групою країн.

Митно-тарифні регулятори виступають базою створення адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях.

Гребельник О. П. пропонує розглядати систему митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1.1).

Таблиця 1.1 – Рівні системи митно-тарифного регулювання

Рівень	Основний зміст
Мікрорівень	Рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги.
Мезорівень	Рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин, а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту.
Макрорівень	Рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безумовно, уряд країни та парламент.
Метарівень	Становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів.
Мегарівень	Рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.

Blog