Ппо вивчали громадську думку педагогічних працівників, учнів та їх батьків щодо виконання Закону України «Про освіту» навчальними закладами Горохівського району

Вид материала

Содержание

Відповіді респондентів на відкриті запитання цитуються без орфографічної та стилістичної правки.

Подобный материал:

Протягом 5 – 8 жовтня 2010 року співробітники соціологічної лабораторії ВІППО вивчали громадську думку педагогічних працівників, учнів та їх батьків щодо виконання Закону України «Про освіту» навчальними закладами Горохівського району. Було опитано 211 педагогів (анкета «Школа, в якій я працюю» – 103 респонденти; анкета «Регіональна система післядипломної педагогічної освіти» – 103 респонденти; анкета щодо потреб у змінах елементів шкільної системи – 103 респонденти; анкета з проблем розвитку сучасної освіти – 108 респондентів), 180 батьків (анкета «Школа, в якій навчаються мої діти» - 101 респондент, анкета з проблем розвитку сучасної освіти для батьків учнів 11 класів – 79 респондентів), 245 учнів 11 класів (анкета «Моя школа» - 141 респондент, анкета «Риси особистості. Цінності. Заняття, яким Ви надаєте перевагу» - 104 респонденти), 212 учнів 10 класів (анкета з проблем розвитку сучасної освіти – 121 респондент, анкета «Мовленнєвий простір сучасного школяра» - 91 респондент).

Відповіді респондентів на відкриті запитання цитуються без орфографічної та стилістичної правки.

Система освіти Горохівського району функціонує за основними принципами, визначеними Законом України «Про освіту».

Педагоги району працюють в комфортному освітньому просторі. Психологічний клімат у своїх колективах як цілком сприятливий оцінюють 62,4% респондентів, як нормальний – 38,7% респондентів. Повністю психологічно адаптовані у колективі 83,5% респондентів, адаптовані, проте зрідка відчувають певний дискомфорт 16,5% респондентів. Активною вважають свою позицію у спілкуванні з адміністрацією школи 56,7% опитаних педагогів, нейтральною – 42,2%, пасивною – 1,1%. Досить часто 26,7% опитаних вчителів вирішують з адміністрацією навчального закладу питання навчального процесу (періодично – 70%), досить часто 26,7% респондентів – питання щодо виховного процесу (періодично 60%), досить часто 22,7% респондентів – питання організації методичної роботи (періодично – 69,3%), досить часто 10,3% респондентів – питання організації науково-дослідної роботи (періодично – 51,3%). 90,1% респондентів констатує, що адміністрації шкіл заохочують педагогів до співпраці, та 95,6% респондентів вказують, що адміністрація підтримує ідеї педагогів та сприяє впровадженню інновацій. В цілому задоволені школами, у яких працюють 93,9% опитаних педагогів.

Перевагами школи, у якій працюють, респонденти вважають: «Професійний колектив однодумців»; «Креативні вчителі, уміють застосовувати свої здібності на заняттях»; «Компетентне керівництво школи»; «Дирекція школи відноситься з розумінням, підтримкою, заохочують до професійного зростання»; «Є можливість проявити свою творчість»; «Можливість впровадження нових освітніх технологій»; «Довірливі і щирі взаємовідносини між учасниками навчально-виховного процесу. Сприятливий мікроклімат у педагогічному колективі»; «Діти хороші, талановиті, мають великі здібності»; «Взаєморозуміння з батьками»; «У школі панує атмосфера довіри, підтримки, взаєморозуміння».

У районі здійснюється психологічний супровід різних напрямів діяльності педагогічних працівників. Районним відділом освіти забезпечено обслуговування практичними психологами та соціальними педагогами базових шкіл освітнього округу навчальних закладів, у яких відсутні ставки практичних психологів. Опитані педагоги вказують на системну допомогу практичних психологів як у роботі зі школярами, так і в організації співпраці з батьками учнів, а за необхідності – надання консультацій у вирішенні особистих проблем вчителя. У відповідях на відкрите запитання «Яку допомогу Ви отримуєте від психолога Вашої школи?» педагоги називають: «У школі діє постійний психолого-педагогічний семінар»; «Проводить психологічний практикум, де ми дізнаємося про необхідне для роботи з учнями»; «Проводяться тренінги, діагностичні дослідження здібностей учнів, що дає змогу індивідуальному підходу, надається відповідна література»; «Консультації з вікової психології. Діагностична робота»; «Надає результати соціологічних опитувань учнів, допомагає зрозуміти вікові особливості учнів та врахувати їх у роботі»; «Психолог допомагає краще зрозуміти учнів, вирішує конфліктні ситуації»; «Психолог регулярно працює з учнями, проводить тренінги, анкетування, тестування, надає консультації і допомогу учням і вчителям»; «Допомогу у соціометричних дослідженнях»; «Вирішення педагогічних проблем».

Зусилля районного методичного кабінету, дирекцій шкіл спрямовано на формування системи науково-методичної роботи з педагогами, створення умов для самоосвіти педагогічних працівників. Практикуються різні форми методичної роботи, розмаїття яких називають педагоги у відповідях на відкриті запитання, зокрема, майстер-класи, тренінги, проблемні, науково-методичні семінари, круглі столи, педагогічні читання, конференції, участь у конкурсах, виставках методичних напрацювань тощо. Позитивно оцінюється науково-методична робота в освітніх округах, яка збагачує вчителів шкіл округу досвідом роботи педагогів опорних шкіл. Участь у науково-методичних заходах, які проводить районний методичний кабінет, є одним із основних напрямів підвищення професіоналізму для 53,8% опитаних вчителів. 65,1% респондентів високо оцінюють ефективність науково-методичної роботи районного методичного кабінету з педагогами і вважають, що вона не потребує змін. Однак 34,9% респондентів думають, що потрібні зміни різної інтенсивності (26,2% – невеликі, 7,8% – помірні, 0,9% – великі).

Постійну роботу вчителя над собою, розширенням фахових та психолого-педагогічних знань, оволодінням інноваційними технологіями педагоги пояснюють інтересом до роботи (85,4%), довірою, яку виявляють вчителеві діти, батьки, колеги (80,6%), зростаючою відповідальністю (61,8%). Стимулює також процес самоосвіти шкільна методична робота (79,2%), методична робота районного методичного кабінету (71,8%), діяльність районного відділу освіти (70,9%), прагнення дітей до отримання якісних знань (70,9%), запровадження профільного навчання (67,9%).

Результативність роботи педагогічних колективів відслідковується в оцінках опитаних старшокласників. Усі уроки викликають зацікавленість предметами у 23% опитаних, більшість уроків є цікавими для 54% респондентів, ще для 23,8% – лише деякі. Можуть висловити під час уроків власні переконання 79,2% респондентів, свої сумніви – 44,7% (лише на деяких уроках – 36,4%). Школа допомагає респондентам приймати рішення, які стосуються їхнього майбутнього (80,8%).

За оцінками учнів переважаючим методом проведення уроку продовжує залишатись розповідь вчителя (91,3%). Робота учнів в групі займає друге місце – 59,8% опитаних. На третьому місці – робота з використанням комп’ютера (52%) плюс 15% респондентів відзначили використання мультимедійної техніки.

85,6% опитаних випускників вважають, що вони оволоділи навичками практичного використання комп’ютера. 72,8% опитаних десятикласників використовують Інтернет у підготовці до уроків, 66,7% – у підготовці різноманітних класних та шкільних заходів, 63,8% – під час написання творчих робіт, рефератів тощо, 44,7% – у підготовці до олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Чітку життєву мету мають 75% опитаних учнів 10 класу та 60,3% респондентів переконані, що вони зможуть досягти її здійснення. Дуже важливим для опитаних є добре здоров’я (95,8%), бути щасливим у сімейному житті (92,6%), якісна освіта (87,4%), бути успішним в житті (86,6%), мати свою улюблену справу, професію (85,8%), знайти своє місце в житті (78,5%), вміти знаходити вихід з будь-якої конфліктної ситуації (76,5%), можливість розвивати здібності (72,5%).

Старшокласники вважають, що стати успішними молоді люди можуть за умови отримання якісної освіти (95,8%), прагнення до успіху (83,9%), маючи відповідні особистісні якості (62,7%), постійно працюючи над собою (66,1%), завдячуючи статусу сім’ї (41,5%), зв’язкам, знайомствам (40,7%), матеріальному добробуту батьків (32,2%), навчанню за кордоном (22,9%), вдалому одруженню (20,3%).

Насторожують міграційні установки старшокласників. Для 35,3% опитаних дуже важливою є можливість виїхати за кордон на навчання (для 20,2% скоріше важливо, ніж ні), для 18,7% дуже важливою є можливість виїхати за кордон на постійне місце проживання, ще для 18,7% це скоріше важливо, ніж ні. Планують виїхати на тимчасову роботу за кордон 25,7% респондентів, на навчання – 17,4%, в зв’язку з одруженням – 16,5%, на постійне місце проживання – 11,9%.

Дослідження дає змогу констатувати, що в районі здійснюється ефективна координація дій педагогічних колективів, сім’ї та громадськості з питань навчання та виховання дітей (ст.14, п.2 Закону України «Про освіту»). Як сильний характеризують свій вплив на справи школи 14,2% опитаних батьків. (В інших районах області ця оцінка коливається від 5% до 8% відсотків). Частково впливають на життєдіяльність класного та шкільного колективів 74,3% респондентів. І практично лише кожен десятий з опитаних батьків (11,5%) демонструють свою відстороненість від школи.

Характеризуючи рівень освіти, який забезпечує школа, як високий (39,3%) та достатній (60,7%), батьки відзначають також, що рівень організації профільного навчання їх задовольняє (50%) та задовольняє частково (49,6%).

Респонденти розуміють значимість виховання в сім’ї та свою роль у підготовці дітей до самостійного життя (82,1%), однак вплив школи на цей процес є, на їх думку, пріоритетним (85,7%).

Опитані батьки поціновують роботу класних керівників, намагаються вирішувати з ними питання, що виникають у дітей, та проблеми щодо навчання та виховання дітей (77,9%). В ході батьківських зборів, які систематично проводяться в школах району, батьки отримують вичерпну інформацію про своїх дітей (84,8%) та різноманітні відомості про шкільне життя, здобутки та проблеми школи (33,6%).

Найбільш ефективними формами співпраці батьківської громадськості та школи респонденти називають спільні заходи за участю дітей, батьків та вчителів (60,7%), роботу класних батьківських комітетів (42,7%), планову індивідуальну роботу педагогів з батьками (39,3%), роботу шкільного батьківського комітету (32,1%), тематичні батьківські збори (25%), відвідування педагогами батьків учнів (17,9%) та педагогічний лекторій для батьків (14,3%).

Схвально ставляться до організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання і вважають його ефективним методом оцінювання навчальних досягнень школярів 71,4% опитаних батьків. 64,3% респондентів вважають, що ЗНО забезпечує рівний доступ випускників до отримання вищої освіти.

Підвищенню ефективності якості освіти, на думку опитаних батьків, сприятиме поліпшення матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу (71,4%), удосконалення механізму фінансування освітньої галузі (42,9%), залучення громадськості до співпраці та контролю за ефективністю роботи шкіл (28,6%), участь України у міжнародних заходах, спрямованих на оцінювання результативності та якості освітньої системи нашої держави (28,6%).

Відповіді на відкрите запитання «Що б Ви хотіли змінити у своїй школі?» демонструють очікування опитаних педагогів, батьків та учнів на поліпшення матеріально-технічної бази, розширення фінансування навчальних закладів, адже «матеріально-технічне оснащення школи не відповідає сучасним вимогам». Педагоги сподіваються на «Покращення матеріального забезпечення навчальних кабінетів»; «Забезпечення навчально-методичною літературою, фаховими журналами», «Кожному вчителю персональний комп’ютер у кабінеті. Мультимедійна дошка у класи. Нові підручники»; «Безперешкодний доступ до Інтернету».

Опитані школярі хочуть «покращити естетичний вигляд школи, щоб у кожному класі стояв ноутбук з проектором, щоб була хороша їжа в їдальні»; «змінити комп’ютери, купити електронну дошку”; «розширити бібліотеку і комп’ютерний клас»; «проводити додаткові заняття з деяких предметів після уроків, ввести нові гуртки»; «придбати нову апаратуру для вечорів»; «я б хотіла змінити у школі спортзал і щоб був шкільний автобус»; «провести Інтернет, який був би доступний кожному учневі, купити нове спортивне обладнання і ще кілька комп’ютерів», «проводити побільше дискотек».

В свою чергу опитані батьки перспективи школи вбачають в таких заходах: «У школі потрібен психолог, який би працював у школі, щоб діти могли звертатись, коли є якісь проблеми»; «Потрібно забезпечити школу комп’ютерами. Провести заходи по енергозбереженню, щоб було взимку тепло і затишно»; «Добудувати актовий зал, дуже необхідні внутрішні туалети, хоча б на зимовий період»; «Було б дуже добре аби наші вчителі мали гідну зарплату і менше займалися землеробством. Вчитель – це в першу чергу вчитель»; «Щоб були профільні класи»; «Змінити навантаження на учнів»; «Щоб достатньо забезпечувалися учні підручниками»; «Щоб діти відвідували більше різних гуртків»; «Хочу, щоб школа була схожа на школу В.Сухомлинського».

В анкеті батьків ми запропонували: «Якщо Ви хочете ще щось додати, то просимо зробити це тут!». Респонденти відгукнулись такими побажаннями: «Хотілося б, щоб держава виділяла більше коштів на факультативні заняття за інтересами. Ми колись могли вивчати радіотехніку, фотосправу, а наші діти – ні»; «Оновити комп’ютерний клас і зробити все, щоб був кращий доступ до Інтернету»; «Забезпечити школу підручниками для 10 класу»; «Щоб область допомогла з автобусом шкільним»; «Просимо, щоб оздоровити наших дітей у санаторіях», «Щоб держава більше допомагала шкільним закладам», «Підвищити зарплату учителям і всім працівникам школи», «Хотілося б більшого фінансування з боку держави, а не спонсорування батьків у потребах школи», «Хочеться, щоб у школі проводилось більше шкільних вечорів, зустрічей з цікавими людьми».

Батьки звертаються до педагогів «Хочеться подякувати педагогічному колективу за працю, розуміння, терпіння і побажати подальших успіхів та зростання матеріальної винагороди за роботу»; «Велика вдячність педколективу за знання моєї дитини, за виховання та усі позанавчальні заходи».

Аналіз матеріалів соціологічного дослідження свідчить про необхідність:

розширення обсягів навчання педагогів району за програмою INTEL «Навчання для майбутнього»;
наповнення навчальних кабінетів сучасним обладнанням, комп’ютерною технікою, дидактичними матеріалами;
розширення тематики факультативних курсів допрофільної та профільної підготовки.

Анкета учня 10 класу