Релігія як форма культури
Вид материала | Документы |
- Релігія як форма культури сутність І походження релігії, 136.99kb.
- Дискусії щодо змісту терміна “релігія” та визначальних рис релігії, 148.95kb.
- Релігія як суспільне явище, 334.6kb.
- Тематичний план для самостійного вивчення релігійна свідомість І проблеми сучасної, 1071.53kb.
- «Соціальна етика конфуціанства: філософський аспект», 422.16kb.
- Тема Сутність І призначення культури, 46.4kb.
- Народне мистецтво — невід'ємна складова частина матеріально-духовної, художньої культури, 5179.03kb.
- План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
- 2. Культура Давнього Сходу, 90.18kb.
- Перелік екзаменаційних питань з курсу «історія української культури», 26.74kb.
ПЕРЕДМОВА 2
Розділ І 4
ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ. ШКОЛИ, 4
НАПРЯМКИ І ТЕОРІЇ 4
В КУЛЬТУРОЛОГІЇ 4
Розділ II 12
КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 12
Розділ III 18
НАЙДАВНІШІ ЗЕМНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 18
Розділ IV 36
ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА — 36
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ 36
Розділ V 42
СТАНОВЛЕННЯ 42
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ 42
Розділ VI 47
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ 47
КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС 47
Розділ VII 56
ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА 56
Розділ VIII 66
ПОХОДЖЕННЯ МИСТЕЦТВА 66
Розділ IX 71
РЕЛІГІЯ ЯК ФОРМА КУЛЬТУРИ. 71
РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ 71
Розділ X 78
ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) 78
ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ 78
Розділ XI 81
ВЗАЄМОДІЯ КУЛЬТУР І НАЦІОНАЛЬНА 81
САМОБУТНІСТЬ НАРОДІВ 81
Розділ XII 84
НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР, 84
СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ 84
ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ 84
Розділ XIII 89
КУЛЬТУРА ХХ ст. 89
Розділ XIV 96
НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА 96
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ. 96
ЄДНІСТЬ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ 96
СВІТОВОЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУР 96
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ 105
ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 105
МІЖРЕГІОНАЛЬНА
АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Володимир Бокань
КУЛЬТУРОЛОГІЯ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів
3-тє видання, стереотипне
Київ 2004
ББК 71я73
Б78
Рецензенти: С. Д. Безклубенко, д-р філос. наук, проф.
А. I. ІІІІIІІІваницький, д-р мистецтвознавства, проф.
Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління
персоналом (протокол № 5 від 25.05.04)
Гриф наданий Міністерством освіти і науки України
(лист № 2/968 від 14.06.2000)
Бокань, Володимир.
Б78
Культурологія: Навч. посіб. — 3-тє вид., стереотип. — К.:
МАУП, 2004. — 136 с. — Бібліогр.: с. 131–133.
ISBN 966-608-481-3
Пропонований посібник висвітлює основи культурології — науки
про сукупність результатів людської діяльності, засоби передавання
культурної інформації прийдешнім поколінням; дає уявлення про
широкий спектр пам’яток духовної та матеріальної історії та культури,
зв’язків культурних процесів між народами, про життя й побут різних
народів і націй як цілісних соціальних інституцій.
Цілісне опанування культурологічних процесів сприятиме ефек-
тивній діяльності майбутніх управлінців щодо розвитку народного гос-
подарства держави.
Для студентів бакалаврату, магістратури, а також для всіх, хто ціка-
виться проблемами культурології.
ББК 71я73
© В. А. Бокань, 2000
© В. А. Бокань, 2004, стереотип.
© Міжрегіональна Академія
ISBN 966-608-481-3
управління персоналом (МАУП), 2004
ПЕРЕДМОВА
Освіта дає можливість людині отримати фундаментальні загально-
наукові та фахові знання. Мета освіти — сформувати в особистості
високі духовні, художньо-естетичні та моральні якості. З огляду на
вимоги часу й сучасні організаційні та методологічні засади читан-
ня курсів соціально-політологічного та гуманітарного напрямків
необхідно визначити місце, роль і значення культурологічних
знань у системі підготовки кадрів вищої ланки управління.
Вивчення суспільства через культурологічні процеси особливо
важливе сьогодні, адже сприйняття його лише через економічні та
політичні процеси збіднює людство. Практицизм, технократія
знеособлюють індивідуальність, негативно позначаються на ній,
помітно знижуючи рівень культури народів. Культурологічна база
уможливить розуміння важливості та значущості таких феноменів
суспільної свідомості, як мистецтво, література, філософія, а та-
кож найвищого уособлення природи — людини. Аналіз духовних
цінностей, їх проекція на процеси сьогодення допоможуть визна-
чити рівень розвитку, стан суспільства в конкретний історичний
період, оцінити його з морально-якісного боку.
Сприйняття і розуміння культури як суспільного явища допо-
можуть кваліфіковано аналізувати, систематизувати, класифіку-
вати та створювати оптимальні моделі процесів духовного, со-
ціально-політичного та культурно-мистецького життя, на цій базі
впорядковувати й унормовувати розмаїття форм людської діяль-
ності.
Культурологія певною мірою узагальнює, систематизує,
ознайомлює зі специфічними методиками аналізу філософсько-
го, політологічного, соціального розуміння і бачення культуро-
творчих процесів, що відбуваються в соціумі. Ці методики розг-
лядають також як окремий напрямок соціальної філософії або по-
літичної теорії зі спрямуванням культуротворчої діяльності людей.
Кожній соціально-економічній формації відповідає певне ідео-
логічне спрямування освітнього процесу. Визначальними можуть
бути або надмірний дидактизм за однопартійної системи, або де-
мократичний підхід до висвітлення подій і явищ у багато-
партійному суспільстві, що передбачає широкі можливості щодо
вільного вибору й визначення світоглядних позицій — обирати
духовні цінності, активно розвивати творчі можливості особис-
тості в усіх галузях знань і виробничій діяльності. Культурологія
саме допомагає комплексно осмислити мистецькі напрямки, твор-
чий доробок провідних письменників, художників, композиторів,
драматургів, кіномитців, декларовані в їхніх творах гуманістичні
засади, реалізувати ці набутки в життєвій і виробничій практиці.
Посібник призначений насамперед для студентів негуманітар-
ного профілю; у ньому загострюється увага на процесах, що ста-
ли визначальними для розвитку культурно-мистецьких досягнень
в історії народів, які зробили найбільший внесок у розвиток світо-
вої цивілізації.
Культурологічна підготовка має спрямувати молодь на особи-
стісну культуротворчу орієнтацію в сучасному світі, сприятиме
осмисленню сукупності культурних досягнень людства, взаєморо-
зумінню та продуктивній співпраці з народами, які мають як
схожі, так і відмінні риси в культурі, веденню кваліфікованого
діалогу з партнерами іншої культурної домінанти. Ці чинники
сприятимуть ефективному розвитку народного господарства, зо-
крема допоможуть особистості впевненіше почуватися в організації
власної справи.