План: Вступ Мова. Ієрогліфи. Живопис. Музична культура. Архітектура

Вид материалаДокументы

Содержание


Частина папірусу Ані
Живопис Були і інші види мистецтв, як наприклад живопис
Єгипетські малюнки в поховальній камері невідомої особи. 1500 рр. до Хр.
Ступінчата піраміда Джосера
Червона піраміда Снофру
Червону піраміду
Велика піраміда Хеопса
Використанi сайти
Подобный материал:
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА



Кафедра гуманітарних дисциплін


ЗАЛІКОВА РОБОТА


Тема:  Культура Стародавнього Єгипту


   Виконали:  студенти II курсу
група Д-24

Седельнікова Катерина

Мяка Альона


Київ-2011


План:

Вступ
  1. Мова.
  2. Ієрогліфи.
  3. Живопис.
  4. Музична культура.
  5. Архітектура.
  6. Піраміди.
  7. Використані сайти.

Висновок


ВСТУП

Єгипет – стародавня рабовласницка держава, що за короткий час досягла такого рівня розвитку, якого не мала жодна держава того часу. Єгипет розташувався на пн.Сході Африки. Виникла ця держава в період палеоліту. Наявність родючих грунтів, будівельних матеріалів сприяла розвиткові землеробства, будівництва а також ремесел та торгівлі, що допомагало збагачувати державу та розвивати науки. Уявіть собі державу, яка вміє будувати греблі, системи штучного зрошування, зводити будівлі висотою 146,6 метрів (піраміда Хеопса) та підкорювати інші держави, мати власну писемність користуватися сонячними та водяними годинниками. Древні египтяни використовували знання математики фізики, астрономії в будівництві, живописі та в архітектурі. Дивовижні прикраси з золота, срібла, скульптури і сьогодні вражають своєю вишуканістю. В наш час цими технологіями володіє кожна велика держава у світі, а ви уявіть, що така цивілізація існувала кілька тисяч років тому.

Єгипетська нація складалась з 40 невеликих держав. У другій половині 4-го тис. д.н.е. ці держави утворили два царства: на півночі – Нижній Єгипет, на півдні – Верхній Єгипет. На цих теріторіях почалася так звана династична єпоха (До 343 років. д. н. е. Правило близько 30 династій).Суспільний розвиток вимагав з‘єднаннаня двох держав в єдине ціле та встановлення монархії.


Мова


В єгиптян вона належить до семіто-хамітських мов. Найдавніші пам‘ятки єгипецькою мовою датуються 3-м тисячоліттям до н.е. Характерною рисою єгипецької літератури, як і багатьох інших народів того часу, є анонімність. З ціеї причини ніхто не знае точно, хто являється авторами стародавніх літературних творів. Основними жанрами єгипецької літератури були казки, міфи, оповіді, гімни й молитви, епічні твори, любовна лірика тощо. Єгипецькі казки сповнені симпатії до людини та впевненості в перемозі добра над злом, що є найголовнішим. Всі тексти написані або на папірусі, або вибиті на камені. Єгипецьке письмо також одна з найдавніших систем письма. Вона існувала в трьох різновидах: ієрогліфічне, ієритичне й демотичне.


Ієрогліфи

Вони являють собою здебішого схематичні зображення тварин або предметів, які з часом могли перетворитися на фонетичні знаки. На цей час відомо усього бл. 5 тис. єгипецьких ієрогліфів. Загалом ієрогліфи це людські почуття, емоції, які висловлюються умовними позначеннями. Ці позначення не мають нічого спільного з речами та їх властивостями.



Частина ссылка скрыта, записана курсивним ієрогліфічним письмом

Ієрогліфи існували приблизно з 30 по 18 століття до н.є. Після чого писемність перейшла до більш простих позначень – ієратичного писма. (13 - 2 ст. до н.є.). Потім єгипецке письмо стало ще більш удосконаленим – демотичним. Кожний з символів щось означає. Наприклад овал та три дерева над ним означає повінь, видозмінене зображення хижака означає якусь небезпеку.

Завдяки вірі єгиптян в життя після смерті, в них розвивалося образотворче мистецтво. Єгиптяни вірили що окрім тілесної оболонки та душі, кожна людина мае “КА”. Нам невідомо точно що це за КА, але люди вважають що КА - це можливо, життєва енергія, або свідомість людини, або і те і інше. Щоб це не було, але КА повинно було повернутися в тіло і розпочати нове життя. Але як може КА після довгої мандрівки знайти свою тілесну оболонку? Єгиптяни вирішили цю проблему. Біля гробниць ставили статуетки або скульптури с зображенням людини, яка померла. Ці образи повинні якнайбільше бути схожими на померлого,бо інакше КА не знайде своє тіло.

Живопис

Були і інші види мистецтв, як наприклад живопис. Найчастійше малювали на стінах гробниць та храмів. Також малювали на глиняних посудинах, горщиках тощо. Найчастіше на давньоєгипецьких зображеннях ми бачимо фараонів – верховних правителів країни. За давньоєгипецькими віруваннями фараона вважали сином бога сонця РА, земним втіленням бога Гора та спадкоемцем Осіріса. Тому самоправство фараона ніким не осуджувалося. Найбілшь великого розвитку єгитптяни досягли в створенні портретних скульптур з з каменю і дерева.



Єгипетські малюнки в поховальній камері невідомої особи. 1500 рр. до Хр.

Музична культура

В єгипті налічує понад 5 тисячоліть. Але записи єгипецької музики не були виявлені. Джерелом свідчень про неї є археологічні пам‘ятки, а саме: були знайдені дугоподібна арфа, повздовжня флейта, систр (металеве брязкальце). Найчастійше музика була одноголосною, синкретичною, тісно пов‘язаною з танцем, пантомімою, драматичними виставами тощо. Згодом виникли три напрями в музиці Єгипту. Релігійно-культова, придворна та народна музика. Удосконалювались форми виконання. Утворювались ансамблі та зародилася так звана хейрономія – рання форма керування хором за допомогою жестів та міміки. В процесі подальшого розвитку виникла ліра, кутова арфа, подвійний гобой, дерев‘яні і бронзові сурми, різноманітні барабани, та що дуже важливо – пневматичний та гідравлічний органи. Це одні з кращих винхаходів Єгиптян. Після завоювання Єгипту Римом, знання і технологія поширились в Римській імперії. Зокрема єгипетський орган став попередником європейського органу. Також розвивалися примітивні форми багатоголосся, створювались невеликі хори.

Після встановлення монархії держава зміцніла та мала змогу здійснити ряд походів: на півдні до Нубії, на заході проти Лівійців. Після таких походів, війскові полонені а також цивільне населення перетворювали на рабів. Вони працювали на будівництві пірамід, гробниць, храмів, та цивільних поселень.

Архітектура


Архітектура Єгипту у своєму розвитку пройшла кілька етапів. У 5-4 тис. до н.е. споруджувалися прямокутні в плані будівлі з дерева та сирцевої цегли. В період Раннього царства значне місце належало архітектурі, пов’язаній з культом померлих. Для поховання знаті й фараонів будували труни з масштаби – прямокутні в плані наземні гробниці. В період Стародавнього царства для поховання фараонів споруджували грандіозні піраміди. Складалися типи храмів з прямокутними залами, стелі яких опиралися на масивні 4-гранні стовпи, та ін. Храми, присвячені богу сонця Ра, прямокутні в плані, з відкритим подвір’ям із святилищем та обеліском.

В епоху Середньовічного царства архітектура втратила колишню грандіозність. Піраміди вже мали тільки кам’яний каркасів стін, проміжки між якими заповнювалися цеглою, піском, уламками каменю. Масштаби поступилися місцевим скельним гробницям, вхід до яких оформлювали у вигляді портика з 2 або 4 колонами. Останні широко використовувались при будівництві поминальних храмів, які часто відокремлювалися від гробниці. Розширилося будівництво іригаційних споруд, зростали й розвивалися міста (Кахун та ін.). В період Нового царства створювалися грандіозні храмові комплекси. Тогочасний храм складався із святилища, гіпостильного (колонного) залу й замкненого подвір’я, оточеного колонадою та двома масивними пілонами з одним входом посередині.

В період правління фараона Аменхотепа IV (Ехнатона) було збудовано нову столицю Єгипту – Ахетатон (кін. 15 ст. до н.е.). Традиції епохи Аменхотепа продовжували його наступники. В 2-й Пол. 14 ст. до н.е. розширилось храмове будівництво; знову запанував скельний тип храму (Великий храм Рамсеса ІІ в Абу-Сімбелі). В Пізній період та в елліністичному Єгипті споруджено ряд своєрідних храмів. Після завоювання Єгипту арабами в його архітектурі формуються риси арабської культури.

Архітектура значною мірою живилася релігійними уявленнями, особливо культом померлих. Цим зумовлена міфологічна тематика рельєфних і живописних композицій, що вкривають сіни й стелі храмів та гробниць, а також скульптури.

Фараон Тутмос ІІІ будував в Карнаці більше за своїх попередників. Найвизначніша його споруда – архітектурний комплекс у східній частині храмового ансамблю. Комплекс складається з великої зали для свят і численних допоміжних приміщень навколо неї. Сама зала розділена на п’ять проходів – нефів. Це перший в історії приклад планування соборного типу: дах головного нефа спирається на підвищені опори й тому підноситься над стелею інших нефів – кораблів. Світло проникає до зали через розміщені в головному нефі вікна. Висока стеля пофарбована в синій колір і прикрашена золотими зірками. Інші, вужчі нефи, відмежовані один від одного чотиригранними стовпами, вкритими барельєфами.

За наказом фараонів Сеті І та Рамсеса ІІ споруджена величезна (її розміри 102 х 53 м) прекрасна колонна зала, яка вважається одним із наймонументальніших інтер’єрів архітектури Стародавнього Єгипту. Повздовж осі зали здіймається подвійна колонна галерея Аменхотепа ІІІ. Висота колон (усього їх 134) сягає 23 м. Стеля, підтримувана колонами, підноситься над сусідніми прогонами на 10 м. Звідси світло проникає всередину споруди через вікна з кам’яними гратами. На капітелі колон у формі розкритих квітів папірусу падав могутній потік сонячного світла. Капітелі інших колон, які „ховалися” в напівтемряві, мали форму нерозкритих бутонів. Колони, як і стіни зали, вкриті кольоровими барельєфами ззовні.

Культура Стародавнього Єгипту значною мірою вплинула на історичний і культурний розвиток народів Передньої Азії, античної Греції та Стародавнього Риму. Ремесла Єгипту (ткацтво, гончарство, металообробка, суднобудування, виготовлення скла), елементи наукових знань, що сформувалися тут, стали основою подальшого розвитку світової культури.

Від єгиптян європейці отримали назви 12 зодіакальних сузір’їв, сонячний календар (основа так званого Юліанського календаря), навчилися визначати площу кола, об’єм зрізаної піраміди, площу поверхні півкулі, взяли немало рецептів лікувальних засобів, дізналися про цілющі властивості рослин і мінералів, особливості діяльності людського організму. Згідно з античною традицію багато видатних греків побудували в Єгипті й перейнялися його мудрістю.

Стебло папірусу, бутон його квітки та сама квітка стають популярними мотивами і в архітектурі Стародавнього Єгипту. Квітка папірусу, як і священна змія, була символом Нижнього Єгипту. Форма колон у храмах нагадувала в’язанку стебел папірусу, капітелі колон мали форму розкритої квітки або закритого бутона квітки папірусу, крони пальми, голови божества.

Єгипетська монументальна архітектура, оригінальна скульптура, витончений живопис, міфологія, релігія, релігійно-філософська та світська поезія і проза як довершене втілення людського духу прикрашають скарбницю світової культури.


Піраміди


Єгипетські піраміди — найбільший архітектурний пам'ятник Стародавнього Єгипту, одне з семи чудес світу. Піраміди — це величезні кам'яні споруди пірамідальної, ступінчатої чи баштоподібної форми, збудовані як гробниці для фараонів Давнього Єгипту. Всього в Єгипті знайдено 118 пірамід (на 2008 рік). При згадці єгипетських пірамід, як правило, мають на увазі розташовані в Гізі, неподалік від Каїру Великі Піраміди. Проте, вони не були єдиними пірамідами Єгипту.

Попередниками пірамід були так звані «мастаби», поховальні будинки, що скаладались із підземної поховальної камери і прямокутної кам'яної споруди над поверхнею землі.

Ступінчата піраміда Джосера

ссылка скрыта

Великі піраміди в Гізі




Перша піраміда — ступінчата піраміда Джосера, побудована приблизно в 2670 року до нашої ери, нагадує кілька поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Швидше за все, саме таким був задум архітектора цієї піраміди, Імхотепа. Імхотеп розробив спосіб кладки з тесаного каменю. Згодом, єгиптяни глибоко шанували зодчого першої піраміди, і навіть обожествили його. Він вважався сином бога Птаха, покровителя мистецтв і ремесел. Сама піраміда Джосера розташована в Саккарі, неподалік від древнього Мемфіса. Її висота становить 62 метри.

Червона піраміда Снофру

ссылка скрыта

Фараон Снофру, батько Хеопса, побудував першу піраміду з рівними стінами — Червону піраміду.Великими пірамідами називають розташовані в Гізі піраміди фараонів Хеопса (Хуфу), Хефрена і Мікерина. На відміну від піраміди Джосера, ці піраміди мають не ступеневу, а суворо геометричну, пірамідальну форму. Ці піраміди належать до періоду IV династії.


Велика піраміда Хеопса


ссылка скрыта

Найбільшою є піраміда Хеопса. Спочатку її висота становила 147 метрів, проте, через те, що нині відсутнє облицювання піраміди, її висота натепер зменшилася на 7,5 метрів. Довжина сторони піраміди — 230 метрів. Піраміда була побудована XXVII столітті до н. е. Припускають, що будівництво тривало 23 роки.

Піраміда складена з 2,3 мільйонів кам'яних блоків, які були підігнані один до одного з неперевершеною точністю. При цьому не використовувався цемент чи інші сполучні речовини. Кожен блок важить 2 тонни. Піраміда є практично монолітним спорудженням — за винятком поховальної камери і провідних до неї коридорів, в піраміді практично немає внутрішнього простору.

На думку Геродота, який першим докладно описав піраміди, на будівництві піраміди Хеопса було зайнято сто тисяч рабів, проте останні дані дозволяють поставити це під сумнів.

Швидше за все, піраміди зводили селяни, вільні під час розливів Нілу від польових робіт. Спорудження пірамід було, певне, свого виду трудовою повиною.

За останні двадцять років археологами було відкопано поселення, в якому жили будівельники піраміди. Воно було відокремлена від сакральної частини плато, де розташовані великі піраміди, стіною. У селі було дві хлібопекарні, сушильня для риби і навіть броварня.

Зі знайдених в поселенні будівельників написів і малюнків, можна припустити, що робітники працювали в командах, між якими навіть проводилося щось на кшталт «соціалістичного змагання». Кожною командою керував «виконроб».

Знайдені на цвинтарі цього поселення рештки померлих будівельників свідчать про те, що за життя вони займалися важкою фізичною працею.

Попри ці дані, сам спосіб будівництва піраміди досьогодні лишається загадкою. Точно не відомо, наприклад, яким чином піднімалися на піраміду кам'яні блоки. У ході розкопок було виявлено стіни, що можуть бути підпорою для похилої площини, якою на піраміду піднімалися блоки, але оскільки розкопки на цьому місці все ще не завершено, поки що рано робити висновки.

З кінцем IV династії будівництво пірамід єгипетськими царями не припинилося. Піраміди царів V—VI династій зберегли для нас древній звід поховальних текстів — так звані Тексти пірамід. Піраміди також будували царі і перехідного періоду (наприклад, Мерикара) і XII династії (найвідоміша — Аменемхета III).

Пізніше традиція будівництва пірамід була перейнята правителями стародавнього Судану.


ВИКОРИСТАНI САЙТИ
  1. ссылка скрыта
  2. ссылка скрыта.
  3. ссылка скрыта

ВИСНОВOК

Дивовижні пам'ятки архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва зберегли до наших днів історію цивілізації у долині Нілу. Вони і сьогодні вражають досконалістю форм і конструкцій, реалістичною достовірністю, високим рівнем художньої майстерності.

Мистецтво Стародавнього Єгипту було надзвичайно залежним від релігії, і це значною мірою уповільнювало його розвиток. Культові догмати вимагали канонізації художніх образів, суворого наслідування усталеним зразкам. Та попри все протягом тривалого періоду єгипетська художня культура розвивалась, відбиваючи і нові вимоги часу, і боротьбу різних соціальних верств.

Провідним видом мистецтва Стародавнього Єгипту була архітектура, а всі інші види певним чином залежали від неї. У Єгипті вже на початку III тисячоліття до н.е. складається монументальна архітектура. Причому майже не збереглося громадських будівель, проте безліч – поховальних споруд і храмів.