Geum.ru

Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Список опублікованих праць за темою дисертації
Ключові слова
Ключевые слова
Подобный материал:
1   2

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукового завдання щодо визначення оптимальних пропорцій регулювання світових товарних ринків в умовах транснаціоналізації.

Проведене дисертаційне дослідження підтвердило зумовленість національної конкурентоспроможності глибиною і параметрами участі в процесах транснаціоналізації та дозволяє зробити такі висновки:

1. На сьогодні формуються ТНК п’ятого покоління, що зорієнтовані на створення адаптивних внутрішньофірмових мереж, які забезпечують інтеграцію НДДКР, матеріально-ресурсної бази, виробництва, розподілу і збуту не лише на регіональному, а й на глобальному рівні. Поряд із цим інтенсифікуються процеси корпоративних консолідацій і утворення холдингів. Це дозволяє корпораціям отримувати стратегічні активи інших фірм, монополізувати ринки, досягати ефекту синергізму, збільшувати розміри і диверсифікувати ризики, розширювати фінансові можливості реалізації особистих інтересів вищого менеджменту тощо.

2. ТНК контролюють більшість світових товарних ринків, зберігаючи майже монопольні позиції на ринках сировини та високотехнологічних послуг. На їхню частку припадає 60% зовнішньої торгівлі (в тому числі третина світового експорту), 4/5 ринку патентів і ліцензій, загальний обсяг їхніх продажів складає майже 6 трлн. дол. При цьому характерними рисами діяльності ТНК на глобальних товарних ринках є: переважно експортна діяльність, міжгалузевий характер діяльності, складні альянсні форми і складність організаційної структури, внутрішня закритість, ефективна збутова політика.

3. Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується як глобальний, що з одного боку зберігає якісно-кількісну динаміку попереднього, а саме: підвищення ролі торгівлі в економічному розвитку країн, значні коливання світових цін, зрушення в товарній структурі експорту, підвищення ролі країн, що розвиваються, а з іншого, набуває нових ключових ознак. Такими ознаками виступають: системний характер регулювання під егідою СОТ; висока технологічність експортно-імпортних операцій; стандартизація й уніфікація торговельних режимів; потенціал міждержавних протиріч, що часто реалізується шляхом торговельних війн; цінова залежність від фінансово-економічної стабільності США.

4. На національному рівні реалізується увесь широкий спектр форм і методів регулювання міжнародної торгівлі, наповнення і цільове спрямування яких залежать від політико-економічного устрою держави, рівня соціально-економічного розвитку та можливостей ринкової самостабілізації, адміністративної практики, орієнтації стратегій розвитку. В глобальних умовах майже всі країни знаходяться у пошуку збалансованих і максимально адаптованих до регламенту СОТ макроекономічних заходів прямого чи опосередкованого регуляторно-стимулюючого впливу на позитивну динаміку зовнішньої торгівлі.

5. В умовах глобалізації перерозподіляються ролі та функції суб’єктів бізнесу і регулятивних інститутів. Відбувається трансформація функціональної специфіки держави, яка все більше втрачає можливість ефективно використовувати традиційні інструменти макроекономічного регулювання. Поряд із цим, національні кордони перестають бути критерієм сегментації ринків, а транснаціоналізовані виробничо-технологічні мережі перетворюються у мета корпоратизації.

6. Конкуренція країн-систем, ТНК, державно-корпоративних альянсів на глобальних товарних ринках характеризується надзвичайною гостротою, іноді переростаючи у збройні конфлікти й одночасно генеруючи масштабні системні кризи. Взаємовиключаюче Економічна безвідповідальність основних суб’єктів бізнесу, дисфункціональність традиційних інструментів регулювання актуалізує кардинальний перегляд сучасної інституційної структури міжнародної торгівлі, де на лідерські позиції будуть претендувати системоутворюючі одиниці глобального бізнесу, принципами дії яких є автономність, гнучкість, варіативність форм утворення, здатність до саморозвитку.

7. Механізм забезпечення ефективного експортоорієнтованого розвитку України повинен формуватися з урахуванням потенційних можливостей економічного зростання. Він має включати підвищення інноваційності і технологічного рівня виробництва, раціоналізацію галузевої структури економіки, комплексну реструктуризацію системи сприяння розвитку товарного експорту. Необхідним є також розширення діапазону та вдосконалення інструментарію фінансового забезпечення розвитку національного товарного експорту. При цьому актуалізується проблема міжвідомчої координації та дієвого контролю за інтересами окремих бізнес-груп.

8. В умовах міжнародної відкритості масштаби і динаміка українського експорту та імпорту суттєво впливають на національний економічний розвиток. Надмірно лібералізоване державне регулювання зовнішньої торгівлі має спиратися на адаптовані до уніфікованих СОТ правил поведінки на світовому ринку із застосуванням тих інструментів регулювання, що найбільш ефективно використовуються у світогосподарській практиці для стимулювання як несировинного, так і високотехнологічного експорту.

9. У сучасних геоекономічних умовах розвитку Україна повинна сформувати пріоритети транснаціоналізації національного бізнесу; чітко визначати основні напрями взаємодії з іноземними корпораціями; забезпечити правову, інформаційну, фінансову підтримку експансії ТНК з переважно національним капіталом на зарубіжні товарні ринки. При цьому, з одного боку, уможливлюється ефективне співробітництво у визначеному колі обопільних інтересів, а з іншого – чітко фіксуються стратегічні зони пріоритетних інтересів України на глобальних ринках. Оптимальна система державного регулювання процесів транснаціоналізації на мікро- та макрорівні повинна спиратись на ефективний механізм запобігання негативному впливу іноземних компаній на національне економічне зростання, охоплюючи створення дієвого моніторингу функціонування корпорацій в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Статті у наукових фахових виданнях:

1. Михайлина Д.Г. Суперечлива роль ТНК як суб’єкта світового господарства / Д.Г. Михайлина, А.В. Фокшук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. ІІІ. Економічні науки – Чернівці, 2003. – С. 92 - 101. (0,36 д.а., з них особисто автору належить 0,24 д.а. - дослідження значення транснаціональних корпорацій у сучасному світовому господарстві).

2. Михайлина Д.Г. Стратегія інноваційної взаємодії регіону та ТНК / Д.Г.Михайлина, А.В.Фокшук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Лтд, 2004. – Вип.. ІІ. – 497 С. 316 – 328. (0,53 д.а., з низ особисто автору належить 0,38 - аналіз особливостей взаємодії ТНК і регіону у сфері інноваційного розвитку).

3. Михайлина Д.Г. ТНК та людський фактор: глобальний аспект / Д.Г.Михайлина, В.Г.Гуляк // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 191: В 4. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 452 - 460. (0,43 д.а., з них особисто автору належить 0,31 - дослідження ролі людського фактору в транснаціональних господарських структурах у глобальному масштабі).

4. Михайлина Д.Г. Трансформація управлінських моделей в умовах глобалізації і транснаціоналізації / Д.Г.Михайлина, Н.А.Чемісова // Галицький економічний вісник. -2004. -№ 4 - С. 3 – 9. (0,42 д.а., з них особисто автору належить 0,27 д.а. - аналіз трансформації моделей управління транснаціональних господарських структур в глобалізаційних умовах).

5. Михайлина Д.Г. Глобальні вимоги транснаціоналізації людського фактора / Д.Г.Михайлина // Україна: аспекти праці. – 2004. - № 7. – С. 46 – 48. (0,29 д.а.).

6. Михайлина Д.Г. Інноваційний розвиток як основа конкурентних переваг ТНК / Д.Г.Михайлина // Україна: аспекти праці. – 2006. № 2. – С.48-51. (0,44 д.а.).

7. Михайлина Д.Г. Інтернаціоналізація як імперативна складова розвитку сучасного підприємства / Д.Г.Михайлина // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наук. праць. Вип.. 281. Економіка. – Чернівці: Рута, 2006. – С.39 – 42. (0,38 д.а.).

8. Михайлина Д.Г. Держава і транснаціональні корпорації в умовах корпоративного глобалізму / Д.Г.Михайлина // Україна: аспекти праці. – 2006. № 7. – С.46 – 50. (0,53 д.а.).

9. Михайлина Д.Г. Транснаціоналізація і ТНК: взаємозв’язок та значення / Д.Г.Михайлина // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – Вип. І Економічні науки. – С. 183 – 190. (0,43 д.а.).

10. Михайлина Д.Г. Генезис транснаціоналізації як ключової детермінанти світового господарства / Д.Г.Михайлина // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наук. праць. Вип.. 328-329. Економіка. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 49 – 54. (0,39 д.а.).

За матеріалами конференцій:

11. Михайлина Д.Г. Самоврядування в Україні у контексті європейської інтеграції / Д.Г.Михайлина // Муніципальне управління: досвід, проблеми та перспективи: Матеріали Першої міжвузівської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців. - Чернівці, 2003. – С. 67 - 71. (0,39 д.а.).

12. Михайлина Д.Г. Операції з давальницькою сировиною як альтернативна форма розвитку зовнішньоекономічної діяльності крізь призму проблем промислового розвитку України / Д.Г.Михайлина // Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України: Матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції. Чернівці, 23 квітня 2003 року. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 348 - 351. (0,17 д.а.).

13. Михайлина Д.Г. Глобалізація і транснаціоналізація: взаємозв’язок та особливості розвитку / Д.Г.Михайлина // Генезис інституційної системи сучасної економіки України. Матеріали ХVІІ міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 224 – 225. (0,12 д.а.).

14. Михайлина Д.Г. Ключові напрямки глобальних трансформацій міжнародних торговельних потоків / Д.Г.Михайлина // Генезис інституційної системи транзитивних економік: Матеріали ХХVІІІ міжнародної науково-практичної конференції (7-8 травня 2008 р.). – Чернівці: Рута, 2008. – С. 26-27. (0,12 д.а.).


АНОТАЦІЯ

Михайлина Д.Г. Регулювання міжнародних товарних потоків в умовах транснаціоналізації. – Рукопис.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена аналізу теоретико-прикладних підходів до регулювання товарних потоків в умовах транснаціоналізації. Проаналізовано фактори і суперечливі прояви процесів транснаціоналізації, тенденції та особливості сучасного етапу розвитку товарних ринків.

Досліджено систему регулювання міжнародних товарних ринків з виділенням наднаціонального, національного і корпоративного рівнів. Визначено статус і функціональну специфіку держав, транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій в умовах глобальної реінституціоналізації регулювання світових товарних потоків.

Проаналізовано рівень, характер і глибину транснаціоналізації економіки України та її товарного ринку, зокрема. Діагностовано ефективність використання наявних інструментів регулювання торговельної діяльності на національному рівні. На основі аналізу стану і перспектив розвитку зовнішньоторговельного сектора вітчизняної економіки визначено основні пріоритети національної торговельної політики і запропоновано комплекс заходів щодо активізації та підвищення ефективності регуляторної політики України, що формується і реалізується в межах розробленої стратегії взаємодії з ТНК і фінансово-промисловими групами.

Ключові слова: міжнародні товарні потоки, міжнародний товарний ринок, транснаціоналізація, експорт, країни-системи, регулювання, державно-корпоративна взаємодія, транснаціональний канал, фінансово-промислові групи.


АННОТАЦИЯ

Михайлина Д.Г. Регулирование международных товарных потоков в условиях транснационализации – Рукопись.

Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения – ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена анализу теоретико-прикладных подходов к регулированию товарных потоков в условиях транснационализации. Проанализированы факторы и современные противоречивые проявления процессов транснационализации, тенденции и особенности современного этапа развития мировых товарных рынков.

Исследована возрастающая зависимость динамики мировых товарных рынков от тенденций развития ведущих стран и регионов мира, деятельности ТНК и государственно-корпорационных альянсных форм взаимодействия. Сделан вывод о том, что архаичность некоторых современных тенденций развития международной торговли является последствием неравномерности и регрессивности протекания глобальных экономических трансформаций.

Идентифицировано, что активизация деятельности ТНК в определении территориальной структуры мировых торговых потоков и географии межгосударственной торговли имеет противоречивые последствия для стабильности всей экономической системы глобализма. С одной стороны, возрастает взаимосвязь и взаимозависимость национальных экономик, которые, реализуя преимущества обмена товарами, услугами, факторами производства на мировом рынке, интегрируются в глобальную систему на безальтернативном базисе. С другой стороны, продолжается поляризация международных экономических отношений в процессе конкуренции за мировые рынки, когда ключевыми действующими лицами становятся страны, представленные товарами высоких технологий, услугами престижных обслуживающих отраслей и преимущественно сырьевые регионы с предложением товаров низкой конкурентоспособности.

Интернационализация сегодня приобретает новые современные модификации, выступая как предпосылкой, так и следствием транснационализации. При этом отмечено, что помимо транснационального ядра система транснациональных потоков формирует также транснациональную периферию, представленную рядом развивающихся стран и стран с транзитивными экономиками, которые под воздействием законов глобализации все более отдаляются от центра. С другой стороны, формирование и развитие транснациональных каналов характеризуется высокой динамичностью и гибкостью, в результате чего их экономические границы определяются преимущественно коммерческим кругом интересов, которые соответствуют именно частным предпринимательским структурам или транснациональным корпорациям.

Потоки транснациональных корпораций и банков являются ключевыми элементами глобальной системы и отображают сугубо экономические формы транснационализации, доминируя по количественным критериям и силой влияния на мировое экономическое развитие. Эти потоки в силу перманентного характера развития, формируют целостную внутреннюю составляющую транснационального канала, который условно можно назвать транснациональным корпоративным каналом. Он охарактеризован как ряд международных экономических потоков (внутрифирменный обмен товарами (материалами, запасными частями, полуфабрикатами, конечными продуктами), услугами (технологией, управленческим опытом, торговыми марками, патентами) и капиталом (собственным или привлеченным), очерченных рамками коммерческих интересов и регулирующих сил на корпоративном уровне.

При этом ключевыми управленческими методиками на товарных рынках является приоритетное использование методов индивидуального доминирования (экспансии) на мировых рынках, а также – индивидуальная и групповая ограничительная деловая практика, в результате которого происходит: передел рынков, согласование цен, блокировка на торгах, коллективные подрывные действия против аутсайдеров (включая коллективные ценовые войны, бойкоты и т.д.), усиление вертикального контроля ТНК над международным движением товарных масс в системе “производство – транспортировка – сбыт - распределение”, что в первую очередь касается сырьевой сферы.

Определен статус и функциональная специфика государств, транснациональных корпораций, международных организаций в условиях глобальной реинституционализации регулирования мировых товарных потоков. Показана система регулирования международных товарных рынков с выделением наднационального, национального и корпоративного уровней. При этом установлено, что наднациональный уровень является базовым уровнем регулирования товарных потоков и создает условия для формирования определенной структуры и темпов развития мировой торговли, то есть определяет характер торгово-экономических отношений между странами.

Выделены уровень, характер и глубина транснационализации экономики Украины и ее товарного рынка, в частности. Диагностирована эффективность использования имеющихся инструментов регулирования торговой деятельности в Украине. На основе анализа состояния и перспектив развития внешнеторгового сектора экономики Украины определены основные приоритеты национальной торговой политики и предложен комплекс мер по активизации и повышению эффективности регуляторной политики Украины, который формируется и реализуется в рамках разработанной стратегии взаимодействия с ТНК и финансово-промышленными группами.

Ключевые слова: международные товарные потоки, международный товарный рынок, транснационализация, экспорт, страны-системы, регулирование, реструктуризация, государственно-корпоративное взаимодействие, транснациональный канал, финансово-промышленные группы.


SUMMARY

Mykhaylyna D.G. The international commodity flows regulation in conditions of transnationalization – Manuscript.

The thesis for a Candidate in Economics in speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations – SHEE “Vadym Hetman Kyiv National Economic University”, Kyiv, 2009.

The dissertation research is aimed to examine the theoretical and practical approaches to commodity flows regulation in transnationalization terms. Factors and controversial expressions of transnationalization processes, trends and specific features of commodity markets development modern stage were analyzed.

The regulation system of international commodity flows is shown together with detecting international, national and corporate levels. The status and functional role of states, transnational corporations, international organizations in conditions of global regulation reinstitutionalization of international commodity markets are defined.

The level, character and profundity of Ukrainian economy transnationalization including its commodity market were shown. The effectiveness of trade regulation instruments application in Ukraine was diagnosed. On the grounds of state and prospects analysis of external trade activity sector development of Ukrainian economy the key priorities of national trade policy were defined. The complex of measures to activate and to upgrade the Ukrainian regulatory policy effectiveness in a framework of elaborated strategy of state-TNC-financial and industrial groups interrelation were proposed.

Key words: international commodity flows, international commodity market, transnationalization, export, states-systems, regulation, state-corporate interrelation, transnational channel, financial and industrial groups.