Geum.ru

Велика вітчизняна війна (1941—1945 р р.)

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941—1945 р. р.)


Велика Вітчизняна війна 1941—1945 рр. — визвольна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників (Угорщини, Італії, Румунії, Фінляндії); найважливіша частина Другої світової війни. Безпосередню підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р. (план «Барбаросса»). Разом з європейськими союзниками Німеччина зосередила для нападу на СРСР 191,5 дивізії; сили супротивника нараховували 5,5 млн. чоловік, близько 4,3 тис. танків і штурмових гармат, 47,2 тис. гармат і мінометів, близько 5 тис. бойових літаків, 192 кораблі. Німеччина планувала проти СРСР «блискавичну війну» («бліцкриг»). Зусилля СРСР у 30'ті роки щодо створення системи колективної безпеки не мали успіху. Пакт про ненапад, укладений з Німеччиною (серпень 1939 р.), дозволив відтягнути початок війни, однак підписані при цьому (а також при укладанні у вересні 1939 р. договору про дружбу й кордон з Німеччиною) секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни, перетворювали СРСР на пособника гітлерівської Німеччини. Обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною політикою, що проводилася тоталітарним режимом, масовими репресіями, що охопили й військові кадри, а також великими прорахунками у військовому будівництві, у визначенні ймовірних термінів початку війни, головна відповідальність за що лягає на Й. В. Сталіна і його найближче оточення. До червня 1941 р. Червона армія мала 187 дивізій; у її складі було близько 3 млн. чоловік, більше 38 тис. гармат і мінометів, 13,1 тис. танків, 8,7 тис. бойових літаків; у Північному, Балтійськом і Чорноморському флотах нараховувалося 182 кораблі й 1,4 тис. бойових літаків. Радянські війська не були повністю укомплектовані особовим складом, танками, літаками, зенітними гарматами, автомобілями, інженерною технікою; війська й командний склад мали низький рівень підготовки. 22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на СРСР. Створивши на напрямку головних ударів значну перевагу, аг ресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу й панування в повітрі. Прикордонні бої і початковий період війни (до середини липня) у цілому призвели до поразки Червоної Армії. Вона втратила убитими і пораненими 850 тис. чоловік, 9,5 тис. гармат, понад 6 тис. танків, близько 3,5 тис. літаків; у полон потрапило близько 1 млн. чоловік. Ворог окупував значну частину країни, просунувся вглиб до 300—600 км, утративши при цьому 100 тис. чоловік убитими, майже 40 % танків і 950 літаків.

23 червня була створена Ставка головного командування (з 8 серпня — Ставка Верховного Головнокомандування). Уся повнота влади була зосереджена у створеному 30 червня Державному комітеті оборони (ДКО). З 8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокомандувачем. Основними військовими подіями літньо-осінньої кампанії 1941 р. були Смоленський бій, оборона Ленінграда і початок його блокади, військова катастрофа радянських військ в Україні, оборона Одеси, початок оборони Севастополя, втрата Донбасу, оборонний період Московської битви. Червона армія відступила на 850—1200 км, однак «бліцкриг» був зірваний, ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою й Ростовом і перейшов до оборони. Зимова кампанія 1941—1942 рр. почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямку. У ході її здійснений контрнаступ під Москвою, Любанська, Ржевсько-В’яземська, Барвінківсько-Лозовська й десантна Керченсько-Феодосійська операції. Радянські війська зняли загрозу захоплення Москви й Північного Кавказу, полегшили становище Ленінграда, цілком або частково звільнили територію 10 областей, а також більше 60 міст. Було розгромлено близько 50 ворожих дивізій. Під час літньо-осінньої кампанії 1942 р. радянські війська мали нереальну задачу: цілком розгромити супротивника та звільнити всю територію країни. Основні військові події розгорнулися на південно-західному напрямку: поразка Кримського фронту, військова катастрофа радянських військ у Харківській операції, Воронезько-Ворошиловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції, бій на Північному Кавказі. На північно-західному напрямку Червона армія провела Дем’янську і Ржевсько-Сичевську наступальні операції. Супротивник просунувся на 500—650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. Була окупована територія, де до війни проживало 42 % населення, вироблялося 1/3 валової продукції, знаходилося більше 45% посівних площ. Економіка переводилася на військові рейки. У східні райони країни була перебазована велика кількість підприємств (тільки в другому півріччі 1941 р.— 2593, у т. ч. 1523 великі), вивезено 2,3 млн. голів худоби. У першому півріччі 1942 р. було випущено 10 тис. літаків, 11 тис. танків, близько 54 тис. гармат. У другому півріччі їхній випуск збільшився більше ніж у 1,5 разу. Радянсько-англійська угода від 12 липня 1941 р., Московська конференція представників СРСР, США і Великобританії (29 вересня — 1 жовтня 1941 р.), Декларація 26 держав від 1 січня 1942 р. про військовий союз країн, що боролися проти фашизму, радянсько-американська угода від 11 червня 1942 р. сформували ядро антигітлерівської коаліції. Під час зимової кампанії 1942—1943 рр. основними військовими подіями були Сталінградська й Північнокавказька наступальні операції, прорив блокади Ленінграда. Червона армія просунулася на захід на 600—700 км, звільнивши територію понад 480 км2, розгромила 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько-німецькому фронті). Були створені сприятливі умови для завершення наступу союзників у Північній Африці, Сицилії і Південній Італії. Під час літньо-осінньої кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва. Важливу роль відіграли партизани (операція «Рейкова війна»). У ході битви за Дніпро було звільнено 38 тис. населених пунктів, у тому числі 160 міст; із захопленням стратегічних плацдармів на Дніпрі створені умови для наступу на Білорусію. У битві за Дніпро партизани провели операцію «Концерт» щодо руйнування комунікацій ворога. На інших напрямках здійснені Смоленська й Брянська наступальні операції. Червона Армія пройшла з боями до 500—1300 км, розгромила 218 дивізій. Важливим етапом у розвитку міжнародних і міжсоюзницьких відносин стала Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.). Під час зимової кампанії 1943—1944 рр. Червона армія провела наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об’єднаних спільним задумом), завершила розгром групи армій «Південь», вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її територію. Майже одночасно розгорнулася Ленінградсько-Новгородська наступальна операція; Ленінград було остаточно деблоковано. У результаті Кримської операції звільнено Крим. Радянські війська просунулися на захід на 250—450 км, вони звільнили близько 300 тис. км2 території, вийшли на державний кордон з Чехословаччиною.

У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово-політичне становище Німеччини. За літньо-осінньої кампанії 1944 р. радянські війська провели Білоруську, Львівсько-Сандомирську, Східнокарпатську, Яссько-Кишинівську, Прибалтійську, Дебреценську, Білгородську, частково Будапештську і Петсамо-Киркенеську наступальні операції. Було остаточно звільнено Білорусію, Україну та Прибалтику (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччину, були змушені капітулювати й вступити у війну проти Німеччини Румунія й Угорщина, звільнені від окупантів Радянське Заполяр’я й північні області Норвегії. 4—11 лютого 1945 р. в Ялті відбулася Кримська конференція керівників СРСР, Великобританії і США. Кампанія 1945 р. у Європі включала Східнопруську, Вісло-Одерську, завершення Будапештської, Східнопомеранську, Нижньосілезьку, Верхньосілезьку, Західнокарпатську, Віденську й Берлінську операції, що завершилися беззастережною капітуляцією фашистської Німеччини. Після Берлінської операції радянські війська спільно з 2'ю армією Війська Польського, 1'ю і 4'ю румунськими арміями і 1'м чехословацьким корпусом провели Празьку операцію. 24 червня в Москві відбувся Парад Перемоги. На Берлінській конференції керівників трьох великих держав, що відбулася в липні— серпні, була досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою світу в Європі. 9 серпня 1945 р. СРСР, виконуючи союзницькі зобов’язання, почав воєнні дії проти Японії. У ході Маньчжурської операції радянські війська розгромили Квантунську армію, звільнили Південний Сахалін і Курильські острови. 2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію. На радянсько-німецькому фронті були розгромлені й полонені 607 дивізій супротивника, знищено 75 % його військової техніки. За різними даними, втрати вермахту склали від 6 млн. до 13,7 млн. чоловік. СРСР утратив близько 27 млн. чоловік, у тому числі 11,3 млн. чоловік на фронті, 4—5 млн. партизан, багато людей загинуло на окупованій території й у тилу країни. У фашистському полоні опинилося близько 6 млн. чоловік. Матеріальний збиток склав 679 млрд. карбованців. У важкій кровопролитній війні радянський народ зробив вирішальний внесок у звільнення народів Європи від фашистського ярма. День перемоги (9 Травня) відзначається щорічно як всенародне свято й день пам’яті про загиблих.