Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


ІІІ. Література до вивчення курсу
1.2. Основні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2. Становлення і розвиток географічної освіти
НЕ 1.5. Особливості навчання та виховання учнів.
НЕ 1.6. Навчальний кабінет – творча лабораторія педагога
ДИСЦИПЛІНА «Економіка та географія природокористування»
Головними завданнями курсу є
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
ІІІ. Література до вивчення курсу
1.1.Метою даного курсу
1.2.Головними завданнями курсу є
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2.Предмет та методи географії сільського господарства, її зв'язок з іншими науками.
НЕ 2.3 Соціально-економічні чинники, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва.
ІІІ. Література до вивчення курсу
Дисципліна «суспільно-географічне прогнозування»
У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій
ІІІ. Література до вивчення курсу
1.1. Мета курсу
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

ІІІ. Література до вивчення курсу


1. Антонов А.В. Психология изобретательного творчества. - К.: Вища школа, 1978.

2. Бернал Дж. Наука в истории общества. - М.: Наука, 1966.

3. Бурдин К.С., Веселов П.В. Как оформить научную работу. - М.: Высшая школа, 1973.

4. Быков В.В. Методы науки. - М.: Мысль, 1974.

5. Воблий К.Г. Організація роботи наукового працівника (методика і техніка). - К.: „ Наукова думка”, 1969.

6. Герасимов И.Г. Научное исследование. - М.: Наука, 1972.

7. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. - К.: Вища школа,-1975.

8. Грачев Ю.П. Математические методы планирования экспериментов. - М., 1979.

9. Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований. - К.: «Выща школа», Изд-во при Харьков. ун-те., 1983.

10. Дикий И.А.. Халатов А.А. Основы научных исследований. - К.: «Вища школа», 1985.

11. Добров Г.М. Наука о науке (введение в общее науковедение). - К.: Наукова думка, 1970.

12.Добров Г.М., Коренной А.А. Наука: информация и управление. - М., 1977.

ІЗ. Дуженков В.И. Проблемы организации науки. - М.: Наука, 1978.

14.Жучкова В.К., Раковская З.М. Природная среда - методы исследования. - М.: Мысль, 1982.

15. Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование. - М.: Высшая школа, 1987.

16. Иваньков П.А.. Карта как географическая модель. - М.: Знание, 1974.

17. Исаченко А.Г. Системы основных понятий современного ландшафтоведения // География и современность. - Л., 1982.

18. К. Кілінська. Науково-дослідна робота студентів в Україні.-Чернівці, Вид-во ЧДУ, 1997.

19. К. Кілінська. Основи наукового пізнання. Чернівці, Вид-во „Рута”-2003.

20.Кринецкий Й.Й. Основы научных исследований. - М.: Мысль, 1974.

21.Научное открытие и его восприятие. - М.: Наука, 1971.

22. Научные школы в географии. - М., 1983.

23. 0храна ландшафтов: Толковый словарь. - М.: Прогресс, 1982.

24.0сновы научных исследований. География. - К.: Вища школа, 1988.

25. Попов В.II., Бланк Й.А. Основы НИРС в учебном процессе экономического вуза. – К: 1977.

26.Преображенский В.С. Поиск в географии. - М.: Просвещение, 1986.

27. Приходько П.Т. Тропой науки. - М.: Знание, 1969.

28. Рузавин Г.И. Методы научного исследования. - М.: Наука, 1964.

29. Рузавин Г.И. Научная теория: логико-методологический анализ. - М.: Мысль, 1978.

30. Ситник В.Ф. Основы научных исследований. - К.: Вища школа, 1978.

31. Чкалова О.Н. Основы научных исследований. - М.: Наука, 1978.

ДИСЦИПЛІНА «Методика організації позакласної роботи СШ»

Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: вивчити раціональні методи та прийоми, засоби і форми навчальної діяльності, під час якої відбувається свідоме оволодіння студентами системою знань із шкільного курсу географії та сформувати відповідні вміння і навички застосування цих знань в позакласній роботі.

1.2. Основні завдання курсу: розкриття освітньої та виховної ролі позакласної роботи; розробка ефективних технологій, окремих методів і прийомів; визначення і обґрунтування різних форм організації позакласної роботи в школі; характеристика основних напрямів позакласної роботи; розвиток пізнавальних інтересів учнів засобами географічного краєзнавства; вивчення правил проведення туристичних подорожей з учнівською молоддю; науково-дослідна робота в школі.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: ознайомитись із організацією позакласної роботи з географії; вивчити основні методи і форми, ознайомитись із засобами позакласної роботи з географії; розглянути основні форми туристсько-краєзнавчої роботи; оволодіти методологією дослідної роботи на екскурсіях та в походах.


ЗМ 1. Теоретичні онови методики організації позакласної роботи в школі

НЕ 1.1. Організація позакласної роботи з географії.

Мета позакласної роботи з географії. Цілі та методи. Форми позакласної роботи. Основні напрямки позакласної і позашкільної роботи з географії.[Осн. 4,5; дод. 1,4]

НЕ 1.2. Становлення і розвиток географічної освіти

Значення особистості вчителя в освітній діяльності.Становлення і розвиток географічної освіти. Основні закономірності розвитку географії. [Осн. 1; дод. 8, 13]

НЕ 1.3. Методи позакласної роботи.

Поняття про методи та їх класифікація. Характеристика методів. Вибір методів позакласної роботи з географії. [Осн. 1,5; дод.2, 4]

НЕ 1.4. Засоби позакласної роботи з географії

Поняття про засоби навчання та позакласної роботи. Класифікація засобів. Особливості використання окремих засобів навчання в позакласній роботі. [Осн.1,2,5; дод.1,4]

НЕ 1.5. Особливості навчання та виховання учнів.

Топоніміка, комп’ютерне навчання. Виховання патріотизму, національної свідомості та екологічне виховання під час позакласної роботи з географії. [Осн. 1, 3,5; дод.2, 4]

НЕ 1.6. Навчальний кабінет – творча лабораторія педагога

Навчальний кабінет і його основні завдання. Планування роботи кабінету. Обов’язки завідувача кабінетом. Навчально-м6етодичне забезпечення.[Осн. 2, 5; дод.6, 9, 14]

НЕ 1.7. Основні форми туристсько-краєзнавчої роботи.

Методи досліджень. Прогулянки. Туристські подорожі, зльоти. Організація експедицій. [Осн. 2, 3, 4; дод.2, 3, 9, 13]

НЕ 1.8. Методика і особливості організації навчальних екскурсій.

Методика і особливості організації навчальних екскурсій. Екскурсія по м. Чернівці. [Осн. 4, 5; дод. 2, 4, 7, 14]


ЗМ 2. Дослідна робота на екскурсіях та походах

НЕ 2.1. Дослідна робота на екскурсіях та походах.

Дослідна робота на екскурсіях та походах. Небезпека в подорожі.[Осн. 2, 4, 5;

дод. 2, 3, 11]

НЕ 2.2. Геологічні і гідрологічні дослідження.

Особливості проведення геологічних досліджень. Гідрологічні дослідження.[Осн. 2, 4, 5; дод. 2, 9, 11]

НЕ 2.3. Геоморфологічні і метеорологічні дослідження.

Методика проведення геоморфологічних досліджень. Особливості метеорологічних спостережень. [Осн. 1, 4, 5; дод.1, 2, 4]

НЕ 2.4. Грунтові дослідження та фенологічні спостереження.

Методика проведення грунтових досліджень. Особливості фенологічного спостереження. [Осн. 2, 4, 5; дод.1, 4, 13]

НЕ 2.5. Особливості економіко-географічних досліджень

Економіко-географічні дослідження. Особливості топонімічних досліджень. [Осн. 2, 4, 5; дод.2, 4, 14]

НЕ 2.6. Обробка зібраних матеріалів.

Обробка зібраних матеріалів. Особливості систематизації зібраного матеріалу. Етапи систематизації.[Осн. 2, 3, 5; дод.1, 4]

НЕ 2.7. Розвиток пізнавальних інтересів засобами краєзнавства.

Тематичне планування. Основні методи та прийоми.Розвиток пізнавальних інтересів учнів засобами географічного краєзнавства. [Осн. 3, 4, 5; дод. 4, 8, 9]

НЕ 2.8. Методика проведення групової роботи.

Методика проведення групової роботи. Шкільний краєзнавчий музей. Науково-дослідна робота учнів.[Осн. 3 4; дод. 3, 4, 7 ]

НЕ 2.9. Організація роботи з обдарованими дітьми.

Організація роботи з обдарованими дітьми. Особистісно-орієнтований підхід.[Осн. 2, 4;

дод.2, 3, 7]


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Методика викладання географії в школі / С.Г. Копернік, Р.Р. Коваленко, П.О. Масляк, О.Я. Скуратович; під ред.. С.Е. Коперніка – К.: „Стафед -2”, 2000. – 317 с.
  2. Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів / Кол. Укладачів; За ред.. Д.Г. Омельченко. – К.: ІЗМН, 1996. – 124 с.
  3. Н. Цимбалюк. Методика проведення групової роботи на уроках географії // Географія та основи економіки в школі. – 2005. - №7. – С. 10-11.
  4. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму. – К.: УМК ВО, 1988. – 200 с.
  5. Булава  Л.М.  Організація  і методика науково-дослідницької роботи з географії в середній школі. - Полтава, 1995.

Додаткова література
  1. Про освіту: Закон України .
  2. В. Гетьман. Туризм і збереження довкілля Українських Карпат. // Географія та основи економіки в школі. – 2000. - №3. – С.48-52.
  3. Т. Гілберг. Розвиток пізнавальних інтересів учнів засобами географічного краєзнавства. – Географія та основи економіки в школі. – 2001. - №3. – С.32-37.
  4. Ю. Гончарук, Н. Вергун. Організація роботи з обдарованими дітьми. // Директор школи. – 2006. – № 27-28.- С. 27-32.
  5. З досвіду створення шкільного кабінету географії. // Географія та основи економіки в школі. – 2001. - №1. –С.33-34.
  6. Корнєв В.П. Технології в навчанні географії – Х.:Вид.група „Основа”, 2004. _ 112 с. – (серія „Бібліотека журналу „Географія”; вип..5.)
  7. В. Лаврук. Учитилем школа стоїть. // Директор школи. – 2006.- №9. – С.3-7
  8. А. Мащенко. Краєзнавчий кабінет у школі. // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. - №9. – С. 18.
  9. Організація відпочинку дітей і підлітків у літньому оздоровчому таборі. // Крайова освіта. – 2006. - №21. – С.14.
  10. Правила проведення туристичних подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
  11. Краевединее..Под ред. А.В. Даринского. – М.: Просвещение, 1997. -158 с.
  12. Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України. / Упоряд. Г.О. Мащенко. -Львів: Слово, 1992.
  13. Масляк П. На мембранній ділянці планети // Хрестоматія з географії України. -К.: Генеза, 1994.



Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема лекції (вступні, тематичні, підсумкові).


Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; написання рефератів), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.


ДИСЦИПЛІНА «Економіка та географія природокористування»

Кількість годин (кредитів): 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

Метою даного курсу є дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про предмет, завдання та головні напрямки курсу географії та економіки природокористування;

Головними завданнями курсу є направити до подальшого поглибленого вивчення і практичного втілення наукових відомостей з окремих тем курсу географії та економіки природокористування;

Розглянути методологічні основи визначення збитків від забруднення та економічну ефективність екологічних заходів.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання про сутність економіки та географії природокористування як науки, зв‘язок її з іншими науками, розміщення природних ресурсів по земній кулі, їх використання людством, відтворення та охорона; уміння аналізувати використання різноманітних природних ресурсів людиною в різних географічних регіонах за допомогою картографічних та статистичних матеріалів.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Економіка та географія природокористування як наука.

НЕ 1.1. Економіка та географія природо-користування як наука. Вступ. Економіка природокористування як наука. Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання курсу економіки природокористування і її місце в системі суспільних наук. Основні розділи науки. Огляд та аналіз літератури з навчального курсу.

НЕ 1.2. Природокористування в системі суспільного відтворення. Природокористування в системі суспільного відтворення. Природа та суспільство: взаємовідносини в епоху НТР. Вплив діяльності людини на природу.

НЕ 1.3. Природні ресурси світу та їх місце у виробництві. Класифікація природних ресурсів. Природокористування: поняття і суть. Види природокористування. Пряме природокористування: 1. ресурсовидобуток; 2. ресурсокористування; 3. ланшафтокористування; 4. дослідно-наукове і „відкладне” природокористування. Непряме природокористування як ресурсоспоживання.

НЕ 1.4. Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона. Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона. Водокористування та водоспоживання. Джерела забруднення води. Контроль якості води.

ЗМ 2. Ефективність раціонального використання природних ресурсів світу

НЕ 2.1. Мінеральний потенціал світу та його раціональне використання. Мінеральний потенціал та його раціональне використання. Мінеральні ресурси, їх класифікація та значення. Закономірності розміщення мінеральних ресурсів. Правова охорона надр.

НЕ 2.2. Енергетичні ресурси світу та забезпеченість ними людства. Забезпеченість людства енергетичними ресурсами. Споживання енергоресів. Нафта. Газ. Вугілля. Уранова сировина.

Гідроенергоресурси. Відновлювальні природні ресурси. Ресурси майбутнього: сонячна енергія, геотермальна енергія, енергія морських припливів, енергія морських хвиль, термічна енергія, енергія вітру.

НЕ 2.3. Ресурси Світового океану. Значення Світового океану. Ресурси Світового океану, їх економічне значення та проблеми використання. Класифікація ресурсів Світового океану. Біологічні ресурси Світового океану. Географічні основи освоєння біоресурсів світового океану. Хімічні ресурси та забруднення морської води.

НЕ 2.4. Використання ресурси Світового океану. Використання айсбергів для одержання питної води. Геологічні ресурси Світового океану. Економічні основи освоєння ресурсів Світового океану. Вплив господарської діяльності людини на Світовий океан

НЕ 2.5. Вторинні ресурси. Поняття,склад і структура вторинних ресурсів. Економічне значення використання вторинних ресурсів. Класифікація вторинних ресурсів. Відходи хімічних виробництв, нафтохімії та нафтопереробки. Відходи металургійної промисловості, енергетики та машинобудування. Відходи видобутку і збагачення корисних копалин. Відходи житлово-комунального господарства. Заготівля вторинної сировини у населення. Максимальне залучення у господарський оборот вторинних ресурсів – важлива національна проблема розвинутих країн світу.

НЕ 2.6. Ефективність планування та управління економікою природокористування. Ефективність планування та управління економікою природокористування. Екологізація економіки. Безвідходне споживання. Взаємодія країн у справі збереження та відновлення довкілля.

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Бурнинский Б.В., Ковальова Н.Г. Экономические проблемы природопользования.-К., 1995.
  2. Волос С.О. Географія і екологічні проблеми. Економічна та соціальна географія.-.: Либідь, 1995.- Вип. 45.- с. 110-113.
  3. Гентрук С.А., Нижник М.С., Міщенко В.О. Еколого-економічний аспект природокористування. – К. : Наук. Думка, 1982. – 176с.
  4. Руснак П.П. Економіка природокористування. – К., 1992.
  5. Черевко Г.В.Економіка природокористування. – Львів, 1995.
  6. Топчиев А.Г. Геоэкология. – Одесса, Астропринт, 1996. – 326 с.
  7. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. – К.: “Просвіта”, 2000. – 431 с.

Цикл дисциплін вільного вибору студентів

ДИСЦИПЛІНА «Військова підготовка»

Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)

Форма контролю: залік


ДИСЦИПЛІНА «географія сільського господарства»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1.Метою даного курсу - дати студентам поглиблені теоретико-методологічних питань з географії сільського господарства, сучасного світового стану та перспектив розвитку; питань територіальної організації процесу агропромислової інтеграції.

1.2.Головними завданнями курсу є направити студентів до подальшого поглибленого вивчення і практичного втілення наукових відомостей з окремих тем географії сільського господарства.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання із загального стану сільського господарства світу; основні методи економіко-географічного дослідження сільського господарства; теоретичні основи щодо сучасної територіальної, галузевої та функціональної структури аграрно-територіальних комплексів; основні умови і чинники раціонального розміщення і спеціалізації різноманітних видів рослинницької і тваринницької продукції сільського господарства ; основні проблеми та перспективи розвитку світового сільськогосподарського виробництва; уміння аналізувати на основі тематичних карт стан сільськогосподарського виробництва в різних регіонах світу; враховувати природні умови і ресурси , а також соціально-економічні чинники при прогнозуванні подальшого розвитку сільського господарства.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретико-методологічні основи науки «Географія сільського господарства»

НЕ1.1.Сільське господарство як галузь матеріального виробництва

Вступ. Сільськогосподарське виробництво – одна із найважливіших і життєво необхідних галузей господарства. Головні завдання сільського господарства на сучасному етапі. Проблема продовольства – глобальна проблема людства.

НЕ 1.2.Предмет та методи географії сільського господарства, її зв'язок з іншими науками. Предмет та об’єкт географії сільського господарства. Зв'язок науки із суміжними дисциплінами. Методи наукового економіко-географічного аналізу сільського господарства. Метод економіко-географічного картографування, порівняльно-географічний метод, сільськогосподарський районування, історичний, статистичний, літературний та експедиційний методи. Системний підхід, структурний аналіз, виробниче економіко-математичне моделювання, прогнозування, виборно-територіальна типізація сільськогосподарських підприємств – нові методи дослідження сільського господарства. Структура курсу. Огляд літератури картографічних та статистичних джерел.

НЕ1.3.Розвиток рослинництва світу. Нанесіть на контурну карту країни, що є основними виробниками та експортерами продукції рослинництва: зернових культур (пшениці, кукурудзи, рису); технічних культур (бавовни, льону-довгунцю, цукрової тростини, цукрових буряків). Простежте на карті та опишіть експортні вантажопотоки цих культур.

НЕ 1.4. Аграрно-територіальний комплекс (АТК) як основна форма територіальної організації сільського господарства. Поняття про АТК. Зональні АТК, локальні АТК, елементарні АТК. Сучасні методи оптимізації виробничо-територіальної структури сільськогосподарських підприємств.

НЕ 1.5 Функціональна структура АТК та її аспекти. Метод енерговиробничих циклів М.М. Коловського – один з основних методів економіко-географічного аналізу сільського господарства. Виробнича спеціалізація сільського господарства як один з найважливіших аспектів функціонування структури АТК. Географічні основи виробничої спеціалізації сільського господарства. Форми спеціалізації.

НЕ 1.6. Розвиток тваринництва світу. Нанесіть на контурну карту країни, що є основними виробниками та експортерами продукції тваринництва: скотарства, свинарства, вівчарства, і козівництва, птахівництва. Простежте на карті та опишіть експортні вантажопотоки тваринництва.

НЕ 1.7 Територіальна структура АТ та її елементи. Модель територіальної структури умови і чинники територіальної сільського господарства Й.Тюнена. Умови і чинники територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва. Виробничо-територіальна типізація сільського господарства. Критерії виділення виробничо-територіальних типів господарства.

НЕ 1.8. Проблеми і перспективи розвитку сільського господарства світу. Що спільного і що відмінного в сільському господарстві країн з різним рівнем соціально-економічного розвитку, а саме високорозвинених, середньо розвинених, і країнах що розвиваються. Наведіть приклади та опшіть наступні типи сільського господарства країн: Високотоварного інтенсивного тваринницького господарства; Високотоварного інтенсивного рослинницько-тваринницького господарства; Високотоварного екстенсивного тваринницького господарства; Високотоварного екстенсивного зернового господарства; В основному споживчого низько товарного полікультурного господарства.

ЗМ 2. Способи врахування природних та соціально-економічних чинників у практичному розміщені сільськогосподарського виробництва.

НЕ 2.1.Способи врахування природних умов і ресурсів. Зональні особливості природних умов і ресурсів. Родючість ґрунту. Природна та економічна родючість, чинники, що їх визначають. Оцінка агрокліматичних ресурсів. Оцінка запасів вологи. Кількість річних і ефективних опадів (продуктивна волога). Оцінка рельєфу. Нахил поверхні (кривизна схилу)

НЕ 2.2 Сільське господарство як галузь матеріального виробництва. Предмет географії сільського господарства. Його зв’язки з суміжними науками. Наукові проблеми і практичні завдання географії сільського господарства. Розвиток сільськогосподарського виробництва в світі з кінця ХІХ до початку ХХІ століття.

НЕ 2.3 Соціально-економічні чинники, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва. Поняття про систему соціально-економічних чинників, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарське населення, його чисельність і густота. Рівень розвитку, структура і характер розміщення промисловості. Форми впливу промисловості на розвиток, розміщення і спеціалізацію сільського господарства. Рівень розвитку транспорту і транспорто-географічне положення. Забезпеченість сільського господарства транспортними засобами та її показники.

НЕ 2.4.Теоретичні основи функціонування АТК. Суть АТК. Функціонально-компонентна структура АТК. Функціонально-територіальна та управлінська структури АТК. Функціональні зв’язки АТК. Теорія розміщення сільського господарства Й Тюнера.

НЕ 2.5 Сучасна галузева структура рослинництва світу. Зернове господарство – провідна галузь рослинництва світу. Географія виробництва окремих зернових культур. Виробництво технічних культур. Картоплярство: особливості і чинники раціонального розміщення виробництва картоплі. Овочівництво та баштанництво: значення, рівень виробництва, умови і чинники раціонального розміщення. Плодівництво та виноградарство. Значення галузей, умови і фактори раціонального розміщення.

НЕ 2.6. Природні умови і ресурси територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва. Значення природних умов і ресурсів для розвитку сільськогосподарського виробництва, рівень його інтенсивності та ефективності розміщення спеціалізації. Способи врахування якості землі для функціонування сільськогосподарського виробництва. Способи врахування агрокліматичних ресурсів для функціонування сільськогосподарського виробництва.

НЕ 2.7 Кормовиробництво. Значення галузі для розвитку тваринництва . Сучасна географія кормо виробництва. Види кормо виробництва.

НЕ 2.8. Соціально-економічні чинники функціонування сільськогосподарського виробництва. Система соціально-економічних чинників, що обумовлюють територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва. Оцінка економічних чинників розвитку сільського господарства. Оцінка соціальних чинників розвитку сільського господарства.

НЕ 2.9. Сучасна галузева структура тваринництва. Тваринництво – друга галузь сільського господарства світу. Скотарство. Значення, умови і чинники раціонального розміщення і спеціалізації скотарства. Свинарство – друга важлива галузь продуктивного тваринництва у світі. Вівчарство і козівництво. Птахівництво. Значення, особливості, умови і фактори раціонально розміщення і розвитку птахівництва. Бджільництво, кролівництво, ставкове рибництво і звіроводство.

НЕ 2.10.Сільське господарство світу . Загальна характеристика сільського господарства світу. Значення рослинництва, його галузі. Місце рослинництва в структурі сільського господарства світу. Значення тваринництва, його галузі. Місце тваринництва в структурі сільського господарства світу. Основні проблеми та перспективи розвитку світового сільськогосподарського виробництва.

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Агропромисловий комплекс Української РСР: Посібник для вчителя/ За ред. М.М.Паламарчука. К.: 1980. – 175с.
  2. Вольф Б.М., Дмитриевскй Ю.Д. География мирового сельского хозяйства. – М.: Мысль, 1981. -328 с.
  3. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Проводар Н.І. Географія агропромислових комплексів. – К.: Либідь, 1997. – 200 с.
  4. Пістун М.Д., Колесник Г.О. Географія сільського господарства СРСР. К., 1983. – 301 с.
  5. Ракитников А.Н. География сельского хозяйства (проблемы и методы исследования). М., 1970. – 342 с.
  6. Розміщення і зональна спеціалізація сільського господарства Української РСР. 2-ге вид. / За ред. П.Дубінова, І.Жадана, М.Щура. К., 1979. – 292 с.
  7. Территориальная организация сельськохозяйственного производства. К. 1981. – 303 с.

ДИСЦИПЛІНА «СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ»

Кількість годин (кредитів): 351 (10)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

Мета викладання дисципліни: розглянути суспільно-географічне прогнозування як напрям наукових досліджень, ознайомитись із методологічною базою і принципами суспільно-географічного прогнозування.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: Розглянути становлення і розвиток суспільно-географічної прогностики; Вивчити її поняттєво-термінологічний апарат; Ознайомитись із об’єктами суспільно-географічного прогнозування; Розглянути сучасні напрями суспільно-географічних досліджень; Оволодіти методологією суспільно-географічного прогнозування; Познайомитись із принципами суспільно-географічного; оволодіти методичними засадами прогнозування зміни навколишнього середовища; навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Суспільно-географічне прогнозування як напрям наукових досліджень

НЕ 1.1. Становлення і розвиток суспільно-географічної прогностики. Співвідношення понять суспільно-географічний прогноз, прогнозування та прогностика. Основні етапи розвитку суспільно-географічної прогностики.

НЕ 1.2. Характеристика основних етапів суспільно-географічної прогностики. Етап становлення. Етап формування теоретичних основ. Сучасний етап.

НЕ 1.3.; 1.4. Поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічної прогностики. Зв’язки суспільно-географічної прогностики з іншими науковими дисциплінами. Види та засоби передбачення. Структура процесу прогнозування. Класифікація видів суспільно-географічного прогнозування.

НЕ 1.5. Об’єкти суспільно-географічного прогнозування. Основні підходи до визначення об’єктів суспільної географії. Геосферний підхід. Геокомплексний та геосистемний підходи.

НЕ 1.6. Еволюція об’єктів суспільно-географічного прогнозування. Період класичної науки. Неокласична наука. Період постнеокласичної науки.

НЕ 1.7. Сучасні напрями суспільно-географічних досліджень. Англо-американські дослідження. Теоретичні дослідження російських вчених. Теоретико-методичні надбання чеських, польських та естонських вчених.

ЗМ 2. Методологічна база суспільно-географічного прогнозування

НЕ 2.1. Методологія суспільно-географічного прогнозування. Філософська методологія. Загально-наукова методологія. Суспільно-географічна методологія.

НЕ 2.2. Філософська методологія прогнозування. Філософська методологія прогнозування. Філософські концепції постіндустріального суспільства.

НЕ 2.3., 2.4 Загальнонаукова методологія прогнозування регіонального розвитку. Системно-структурний підхід. Біхевіоріс-тичний підхід. Синергети-чний підхід.

НЕ 2.5., 2.6 Суспільно-географічна методологія прогнозування регіонального розвитку. Концепція комплексного регіонального розвитку. Концепція збалансованого регіонального розвитку. Концепція сталого регіонального розвитку. Концепція поляризованого регіонального розвитку.

НЕ 2.7. Принципи суспільно-географічного прогнозування. Світоглядно-філософські принципи прогнозування. Загально-наукові принципи прогнозування. Суспільно-географічні принципи.

зм 1. Принципи, функції та методи прогнозування

НЕ 1.1. Загальні наукові методи дослідження. Метод економічного і соціального прогнозування як наукової дисципліни. загальні наукові методи дослідження. специфічні підходи і методи економічного прогнозу.

НЕ 1.2. Моделювання та прогнозування соціально-екологічних процесів. Становлення і розвиток прогнозування. наукові основи прогнозування і типологія прогнозів поняття прогнозування і його основні напрямки.

НЕ 1.3. 1.4. Система і принципи прогнозування. Прогнози природних ресурсів. науково-технічні прогнози. прогнози соціального розвитку та демографічні. Завдання галузевого прогнозу і принципи його розробки. Географічне прогнозування і його прогностичні принципи.

НЕ 1.5. Функції і моделі суспільного прогнозування. Соціальне передбачення: види, типи, методи. функції прогнозування. Моделі соціально-економічного прогнозування.

НЕ 1.6./1.7. Методи прогнозування та їх організація. Класифікація методів прогнозування. методи колективної експертної оцінки. Методи прогнозної екстраполяції. поняття про методи регулювання і моделі прогнозування..

НЕ 1.8. Методи суспільно-географічного прогнозування. Специфічні підходи і методи економічного прогнозу. Прогностичні функції законів всесвіту, загальних і специфічних.

ЗМ. 2 Теоретико-методологічні підходи до вивчення питань суспільно-географічного прогнозування

НЕ 2.1. Теоретико-методологічні підходи до вивчення питання географічного прогнозування. Загальні особливості прогнозного аналізу природничого осередку. Геоінформаційний прогноз як метод сучасної оцінки природних умов.

НЕ 2.2. Економічне прогнозування і планування в системі управління виробництвом. Класифікація прогнозів і планів та їх коротка характеристика. функції управління. Процес прийняття рішень. Прогнозування в системі планування виробництвом. Прогнозування і економчний аналіз.

НЕ 2.3. \ 2.4. Використання результатів прогнозування. Поняття верифікації та поняття якості прогнозу. Планування в системі держвного регулювання.

НЕ 2.5. Економічне прогнозування: перспективи світової економіки. Прогнозування криз. Методи, підходи й закони соціально-економічного прогнозування: А) приклади сучасних катастроф, криз Б) моделі світової системи. В) криза міжнародної системи. Г) Модель стійкості системи.

НЕ 2.6. Теорії передбачення прогнозування. Глобальні проблеми сучасності. Основні мегатенденції світового розвитку. Теорії індустріального суспільства.

НЕ 2.7. Система суспільного прогнозування в контексті глобалзації. Система суспільного прогнозування. Економічне прогнозування. Значення і використання сіспільно-географічних прогнозів в господарській діяльності людини.

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р., Палій П.Б., Шмандій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології: підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
  2. Воронкова В.Г. Соціально-економічне прогнозування: Навч. посіб.– К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 288 с.
  3. Кілінська К.Й. Основи географічного прогнозування. Навч –метод. Посібник. Чернівці: „Рута”, 2003.
  4. Мезенцев К.В. „Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. – 253 с.
  5. Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів- К.: Кондор, 2009. – 194 с

Дисципліна „СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА”

Кількість годин (кредитів): 189 год. (5,5 кредити)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: оволодіння студентами основними методами статистичного дослідження: статистичне спостереження, зведення та групування матеріалів статистичного спостереження, статистичний аналіз показників, що дає змогу створити умови для підвищення ефективності управління на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку і оцінки результатів функціонування ринкових відносин.

1.2. Основні завдання курсу: оволодіння основними методами статистичних досліджень; вироблення у студентів практичних навичок розв’язання статистичних задач; розробка програми статистичних спостережень; зведення та групування масових явищ і процесів суспільного життя; використання системи національних рахунків у ході визначення статистичних показників та їх аналізу; оцінка тенденцій розвитку і взаємозв’язку секторів ринкової економіки; оцінка життєвого рівня населення, його зміни під впливом окремих факторів та прогнозування соціально-економічного розвитку країни.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студенти повинні знати можливості статистичних методів спостереження, зведення та групування статистичних даних, економічну суть статистичних показників; методи аналізу конкретних явищ і процесів суспільного життя. Студенти повинні вміти проводити статистичну обробку даних із побудовою статистичних таблиць і графіків, рядів розподілу, аналізувати результати і робити науково-обгрунтовані висновки.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ.

НЕ 1.1. Поняття про статистику. Предмет, метод та основні завдання статистики. Поняття про статистику як науку. Статистичні методи в економічній і соціальній географії.Предмет, метод і основні завдання статистики. Організація статистичного обліку в Україні. Суть статистичного показника, його властивості та види. Статистична сукупність, основні статистичні категорії.

НЕ 1.2. Статистичне спостереження. Суть і організаційні форми статистичного спостереження. Програмно-методологічне та організаційне забезпечення статистичного спостереження. План і програма статистичного спостереження. Види і способи статистичного спостереження. Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.

НЕ 1.3. Зведення та групування статистичного матеріалу. Суть статичного зведення та групування. Класифікація а економічній практиці. Основні завдання і види групування. Основні питання методології статистичних групувань. Ряди розподілу. Статистичні таблиці та порядок їх складання. Статистичні графіки та їх види.

НЕ 1.4. Абсолютні та відносні величини в статистиці. Абсолютні величини та їх значення. Відносні величини, їх види. Взаємозв’язок абсолютних і відносних величин.

НЕ 1.5. Середні величини та показники варіації. Статистична середня, її суть і властивості.Види середніх величин та способи їх обчислення. Використання абсолютних, відносних і середніх величин в економіко-географічних характеристиках. Основні показники варіації та їх значення в статистиці.

НЕ 1.6. Вибіркове спостереження. Поняття вибіркового спостереження. Способи формування вибіркових спостережень. Помилки вибіркового спостереження та визначення необхідної чисельності вибірки. Способи поширення характеристик вибіркового спостереження на генеральну сукупність.Роль вибіркового спостереження в соціально-економіко-географічних спостереженнях.

НЕ 1.7. Види вибірки. Статистичні методи аналізу кореляційних зв'язків. Проста вибіркова вибірка. Механічна вибірка.Районована вибірка. Серійна та ступенева вибірка. Поняття про метод моментних спостережень.Види зв'язку між ознаками явищ. Регресійний аналіз. Кореляційний аналіз. Аналіз зв'язку між атрибутивними ознаками.

НЕ 1.8. Ряди динаміки. Поняття про ряди динаміки. Види рядів динаміки.Аналітичні показники рядів динаміки. Середні показники ряду динаміки. Методи обробки динамічних рядів. Вимірювання сезонних коливань у рядах динаміки. Використання рядів динаміки при соціально-економіко-географічних характеристиках.

НЕ 1.9. Статистичні індекси та їх використання в соціально-економічних дослідженняхю. Поняття про індекси та їх значення в економічному аналізі. Види індексів. Класифікація індексів. Індивідуальні індекси. Найважливіші статистичні індекси та їх економічний зміст.

ЗМ 2. Географія галузей промисловості та її структура

НЕ 2.1. Методологічні основи економічної та соціальної статистики. Мета, завдання і предмет економічної та соціальної статистики і система їх показників. Категорії економічної статистики. Основні класифікації в економічній статистиці. Сучасний стан та перспективи розвитку соціально-економічної статистики в Україні.

НЕ 2.2. Система національних рахунків. Виникнення системи національних рахунків і порівняння з іншими економічними моделями. Загальні принципи побудови СНР та її класифікація.Основні макроекономічні показники СНР.

НЕ 2.3. Статистика національного багатства. Поняття національного багатства та його класифікація у СНР. Статистика основного капіталу. Класифікація основного капіталу та методи його вимірювання. Баланс основного капіталу.Показники руху, стану та використання основних засобів. Індексний аналіз ефективності використання основних засобів.

НЕ 2.4. Статистика обігових коштів. Класифікація і структура оборотних коштів. Показники ефективності використання оборотних коштів. Індексний метод аналізу використання матеріальних ресурсів.Джерела інформації про основні й оборотні кошти.

НЕ 2.5. Статистика продукції. Види, типи та форми продукції. Методи вимірювання та показники продукції промислових підприємств. Статистика продукції сільського господарства. Статистика продукції інших галузей. Джерела інформації про промислову і сільськогосподарську продукцію

НЕ 2.6. Статистика ринку та цін. Статистичне вивчення ринку, методи його аналізу та показники. Статистчиний аналіз товарообороту на ринку. Статистика цін та тарифів. Види цін і тарифів. Вимірювання динаміки цін індексним методом. Джерела інформації про товарооборот та ціни на споживчому ринку.

НЕ 2.7. Статистика населення. Категорії населення та їх характеристики. Статистичні показники природного та механічного руху населення.Статистика зайнятості та безробіття. Джерела інформації про населення, його чисельність та зайнятість

НЕ 2.7. Статистика витрат виробництва, доходів та рентабельності. Завдання статистики витрат виробництва та фінансових результатів господарської діяльності. Класифікація витрат на продукцію. Собівартість продукції та її обчислення. Показники фінансових результатів господарської дільності.

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Про державну статистику: Закон України // Голос України.-1992.-21 жовтня 1992.
  2. Бек В.Л. Теорія статистики: Навч. посібник .- К.: ТОВ „Центр навчальної літератури”, 2002.-288с.
  3. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч.посібник.-К.: ТОВ „Центр навчальної літератури”, 2004.-148с.
  4. Лугінін О.Є.Статистика. Економічна та соціальна статистика: Курс лекцій.-Херсон: МУБіП, 2003.-99с.
  5. Статистичний щорічник України за 2008 рік.
  6. Удотова Л.С. Соціальна статистика: Підручник.-К.:КНЕУ, 2002.-376с.
  7. Алексенко Л.М., Олексієнко В.М., Юркевич А.І. Економічний словник.-К.: Вид. Будинок „Максимум”, Тернопіль: Економічна думка, 2000.-592с.
  8. Головач А.В., Єріна А.М. Козирєв О.В. Статистика: підручник.-К.: Вища школа, 1993.-464с.
  9. Економічна статистика: Методична розробка / Укл. В.С.Федорченко.-К.:МАУП, 1998.-84с.
  10. Єріна А.М., Кальян З.О. Теорія статистики: практикум.-К.: Товариство „Знання”, КОО, 1997.-325с.
  11. Ковтун Н.В., Столяров І.С. Загальна теорія статистики: курс лекцій.-К.:Четверта хвиля, 1996.-144с.
  12. Лугінін О.Є., Білоусова С. В. Статистика: Підручник. К.:Центр навчальної літератури, 2005.-580с.
  13. Овчарик Р.Ю. Теорія статистики.-К.: Видавництво Європейського університету, 2003.-104с.
  14. Статистика: Навч.-метод. Посібник для сам.вивч.дисципліни / А.М.Єріна, Р.М. Моторін, А.В. Головач та ін.-К.: КНЕУ, 2002.-448с.

Дисицпліна „ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: розглянути закономірності розвитку і розміщення галузей промисловості, вивчити її галузеву структуру. Ознайомитись із галузевими центрами промислового розвитку. Проаналізувати формування і особливості розміщення промислових комплексів.

1.2. Основні завдання курсу: розглянути теоретичні основи розміщення промислового виробництва; ознайомитись із методичними засадами галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів; провести дослідження промислових підприємств і вузлів; вивчити технології виробництва; розглянути географію промисловості світу та України.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студенти повинні вивчити теоретичні основи розміщення промислового виробництва, структуру промисловості, та географію її розміщення.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні заняття, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання. В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; виконання практичних завдань; написання рефератів), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні основи розміщення промислового виробництва.

НЕ 1.1./1.2. Теоретичні основи розміщення промислового виробництва. . Сутність територіальної організації промисловості. Закономірності і принципи територіальної організації промислових комплексів. Промисловий комплекс - ефективна форма розміщення промислового виробництва. Наукові підходи до класифікації і типології промислових комплексів.

НЕ 1.3./1.4. Методичні засади галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів. Класифікація галузей промислових комплексів. Методи економічного обґрунтування розміщення промислових підприємств. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів. Методичні засади структурного аналізу промислових комплексів економічних регіонів.

НЕ 1.5. Районування промисловості. Принципи виділення промислових районів. Методологічні і методичні питання комплексного аналізу промислових вузлів.

НЕ 1.6./1.7. Дослідження промислових підприємств і вузлів. Підприємство та його ознаки. Співвідношення великих і малих підприємств. Організаційно-правові форми підприємств. Головні показники економічної діяльності підприємства.

НЕ 1.8. Програма обстеження підприємства. Паспортна характеристика підприємства. Програма обстеження підприємства. Аналіз місця і ролі промислового підприємства в господарському комплексі.

ЗМ 2. Географія галузей промисловості та її структура

НЕ 2.1./2.2. Структура промисловості. Світова паливно-енергетична система світу

Структура промисловості. Характеристика світової паливно-енергетичної системи. Географія вугільної промисловості. Географія нафтової промисловості. Географія газової промисловості. Електроенергетика світу.

НЕ 2.3. Чорна і кольорова металургія, основні райони розвитку і розміщення цих галузей. Охарактеризувати особливості чорної та кольорової металургії. Характеристика чорної металургії світу. Структура кольорової металургії світу.

НЕ 2.4. Машинобудування, його структура і географія основних галузей. Структура галузей машинобудування. Географія галузі. Значення та галузева структура машинобудування.

НЕ 2.5. Характеристика хімічної промисловості світу. Географія хімічної промисловості.

НЕ 2.6. /2.7. Інші галузі промисловості світу. Характеристика лісової промисловості.Ттекстильна промисловість світу. Основні проблеми промисловості та шляхи їх вирішення.

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.: „ Академія ” , 2003. – 688с.
  2. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки. – К.: Заповіт, 1997. – 334 с.
  3. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. Проф.. Шаблія О.І. Вид. Друге, перероб. і допов. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.
  4. Географічна енциклопедія України: В.3 т. К.: 1989 – 1993.
  5. Голиков А., Олійник Я., Степаненко А. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
  6. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. К.: ВД К.-М. Академія - Чернівці : Зелена Буковина, 1999. – 568 с.
  7. Топчієв О.Г. Терміни і поняття в економічній географії. – К.: Рад. Школа, 1982.
  8. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики, Одеса: „ Астропринт ”. – 2005, - 631 с.
  9. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії : Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1996. – 172 с.

Блок Б

Дисципліна «Краєзнавство»

Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю залік

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Метою викладання краєзнавства виступає виявлення об’єкту і предмету вивчення краєзнавства, його структури та таксономічних одиниць дослідження, простеження географічних закономірностей формування та освоєння території України.

1.2 Завдання вивчення дисципліни.
  • вивчити основні особливості заселення і господарського освоєння території України;
  • простежити динаміку адміністративно-територіального устрою України;
  • провести краєзнавчу характеристику за історико-географічними краями.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення курсу “Краєзнавство” студент повинен:
  • знати основні поняття, теоретичні положення, історію розвитку національного краєзнавства;
  • розуміти та вміти проаналізувати історико-географічні особливості заселення етнічної території українців;
  • розуміти і вміти аналізувати географо-краєзнавчі особливості історико-географічних країв.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ. 1 Краєзнавство – структурний елемент географічної науки. Географічні особливості заселення і освоєння території України від палеоліту до наших днів.

НЕ1.1 Краєзнавство у структурі географічної науки. об’єкт і предмет вивчення краєзнавства. таксономічні одиниці вивчення краєзнавства. Об’єкт та предмет вивчення. Структура національного краєзнавства. Питання таксономічних одиниць та їхніх меж

НЕ 1.1.1.Українська етнічна територія та її межі. Основні етапи формування етнічної території українців. Межі етнічної території українців.

НЕ.1.1.2 Історико-географічний поділ України та суцільної української території. Історико-географічні землі. Історико-географічні краї. Історико-етнографічні області

НЕ1.2 Географічні особливості заселення і освоєння території України протягом палеолітичної, мезолітичної, неолітичної доби. Україна на карті Європи і світу, походження назви “України”, заселення території України протягом палеолітичної, мезолітичної, неолітичної доби.

НЕ 1.2.1 Господарська спеціалізація українців у палеоліті, мезоліті і неоліті. Територіальні особливості господарства та людності українців у палеолітичну, мезолітичну та неолітичну доби.

НЕ1.3. Географічні особливості заселення і освоєння території України від бронзової дати і до наших днів. Освоєння території України протягом енеоліту, бронзової та залізної доби, у І-VІ ст.н.е., протягом феодальних часів. Українська етнічна територія у XVII-XVIII, ХІХ-ХХ ст.

НЕ 1.3.1.Господарська спеціалізація та державні утворення на українській етнічній території від бронзової доби і до наших днів. Господарська спеціалізація українців протягом енеолітичної, бронзової та залізної діб, у І-VІ ст.н.е., за часів феодалізму. Формування та розвиток давньоруських державних утворень, Козацько-гетьманської держави.

НЕ1.3.2 Загальна характеристика населення ІГК. Людність історико-географічних країв. Густота людності історико-географічних країв.

ЗМ 2. Географо-краєзнавча характеристика історико-географічних країв Правобережної України

НЕ2.1 Географо-краєзнавча характеристика Північної Буковини і Північної Бессарабії. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства

НЕ 2.1.1. Румуни і молдовани на території України . Історична ретроспектива румунського етносу на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення румунів в Україні.

НЕ 2.2 Географо-краєзнавча характеристика Закарпаття. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 2.2.1. Чехи і словаки на території України. Історична ретроспектива чеського та словацького етносу на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення чехів і словаків в Україні

НЕ 2.2.2 Загальна характеристика населених пунктів ІГК. Міські поселення ІГК. Сільські поселення ІГК.

НЕ2.3 Географо-краєзнавча характеристика Галичини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства

НЕ 2.3.1 Поляки на території України. Історична ретроспектива польського етносу на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення поляків в Україні.

НЕ 2.4 Географо-краєзнавча характеристика Волині. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства

НЕ 2.4.1 Німці на території України. Історична ретроспектива німецького етносу на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення німців в Україні.

НЕ 2.4.2 Статева структура людності ІГК (за даними на 1989 і 2001 рр.). Статева структура міської людності країв. Статева структура сільської людності країв.

НЕ 2.5 Географо-краєзнавча характеристика Поділля. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 2.6 Географо-краєзнавча характеристика Київщини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 2.6.1 Характеристика міської і сільської людності ІГК. Демографічні характеристики міської людності. Демографічні характеристики сільської людності.

НЕ2.7 Географо-краєзнавча характеристика Запоріжжя. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ2.8 Географо-краєзнавча характеристика Одещини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 2.8.1 Краєзнавча характеристика міської людності ІГК. Краєзнавча характеристика міст. Краєзнавча характеристика містечок.

НЕ2.1.6 Географо-краєзнавча характеристика Херсонщини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

ЗМ 3. Географо-краєзнавча характеристика історико-географічних країв Лівобережної України

НЕ3.1 Географо-краєзнавча характеристика Чернігово-Сіверщини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 3.1.1. Характеристика населення ІГК за географо-краєзнавчим профілем.. Аналіз територіального поширення міської та сільської людності по профілю.

НЕ3.2 Географо-краєзнавча характеристика Полтавщини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 3.2.1 Географо-краєзнавча характеристика столиць України. Історико-географічні передумови становлення столиць. Географічне, політичне та історичне значення українських столиць.

НЕ 3.3 Географо-краєзнавча характеристика Слобожанщини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 3.3.1 Росіяни на території України. Історична ретроспектива німецького етносу на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення німців в Україні.

НЕ 3.4 Географо-краєзнавча характеристика Донеччини. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 3.4.1 Вірмени та греки на території України. Історична ретроспектива вірменського та грецького етносів на території України. Сучасний стан географічні особливості поширення вірменського та грецького етносів в Україні.

НЕ3.5 Географо-краєзнавча характеристика Таврії. Географічне положення, склад та межі території. Головні риси природи ІГК. Особливості історичного розвитку. Краєзнавчі особливості населення та господарства.

НЕ 3.5.1 Кримські татари, кримчаки і караїми на території України). Історична ретроспектива кримських етносів. Сучасний стан географічні особливості поширення кримських етносів.

НЕ 3.5.2. Болгари, албанці і цигани на території України. Історична ретроспектива етносів. Сучасний стан географічні особливості поширення етносів.

ІІІ. Література до дисципліни
  1. Круль В.П. Краєзнавство: історична географія. Конспект лекцій /За ред. Я.І. Жупанського. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – 107 с.
  2. Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України: Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 382 с.
  3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Сяйво при Політграфкнизі, 1990
  4. Географічна енциклопедія України: в 3 т. - К.: Укр. рад. енциклопед., 1989-1990. - Тт. 1,2.
  5. Географія українських і суміжних земель. - Краків-Львів: Українське видавництво, 1943.
  6. Соціально-економічна географія України (за ред. проф.О.Шаблія).- Львів: Світ, 1994. - 608 с.
  7. Українська народність: нариси соціально-економічної і етно-політичної історії. - К., 1990.
  8. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. - К.: Либідь, 1992. - 376 с
  9. Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України: Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 382 с.
  10. Бойківщина: історико-географічне дослідження. - К.: Наук. думка, 1983.
  11. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. - К.: Рад. школа, 1966.
  12. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР. - К.: Вища школа, 1970.
  13. Гуцульщина: історико-географічне дослідження. - К.: Наукова думка, 1987.
  14. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. - Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1955-1984. - ТТ. 1-10.
  15. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. - Львів: Світ, 1993. - 176 с.
  16. Історія Волині: З найдавніших часів до наших днів. - Львів: ЛДУ, 1988.
  17. Історія міст і сіл Укр. РСР. Вінницька область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1970.
  18. Історія міст і сіл Укр. РСР. Волинська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1970.
  19. Історія міст і сіл Укр. РСР. Житомирська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1972.
  20. Історія міст і сіл Укр. РСР. Закарпатська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1965.
  21. Історія міст і сіл Укр. РСР. Івано-Франківська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
  22. Історія міст і сіл Укр. РСР. Кіровоградська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1972.
  23. Історія міст і сіл Укр. РСР. Київська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1969.
  24. Історія міст і сіл Укр. РСР. Львівська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1968.
  25. Історія міст і сіл Укр. РСР. Ровенська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1973.
  26. Історія міст і сіл Укр. РСР. Тернопільська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1968.
  27. Історія міст і сіл Укр. РСР. Черкаська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1972.
  28. Історія міст і сіл Укр. РСР. Чернівецька область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1969.
  29. Круль В. Краєзнавство: матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання /За ред. Я. Жупанського. – Чернівці: Рута, 1998. – 158 с.
  30. Круль В.П. Краєзнавство: регіональний огляд. Конспект лекцій. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2001. – 88 с.
  31. Круль В.П. Краєзнавство: регіональний огляд. Конспект лекцій. Частина 2. – Чернівці: Рута, 2002. – 88 с.
  32. Круль В.П. Краєзнавство: регіональний огляд. Конспект лекцій. Частина 3. – Чернівці: Рута, 2003. – 88 с.
  33. Культура і побут населення України. - К., 1991.
  34. Наулко В.И., Миронов В.В. Культура и быт украинского народа: Учеб. Пособ. - К.: Изд-во КГУ, 1977.
  35. Петров В. Походження українського народу. - К.: МП “Фенікс”, 1992. - 192 с.
  36. Природа Волинської області. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1975.
  37. Природа Закарпатської області. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1981.
  38. Природа Івано-Франківської області. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1973.
  39. Природа Львівської області. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1972.
  40. Природа Чернівецької області. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1978.
  41. . Географічна енциклопедія України: в 3 т. - К.: Укр. рад. енциклопед., 1989-1990. - Тт. 1,2.
  42. Географія українських і суміжних земель. - Краків-Львів: Українське видавництво, 1943.
  43. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. - Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1955-1984. - ТТ. 1-10.
  44. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. - Львів: Світ, 1993. - 176 с.
  45. Історія міст і сіл Укр. РСР. Луганська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1968.
  46. Історія міст і сіл Укр. РСР. Чернігівська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1970.
  47. Історія міст і сіл Укр. РСР. Донецька область. - К.: Гол. Ред. УРЕ АН УРСР, 1970

Дисципліна «Спецпрактикум»

Частина І. Ландшафтознавче картографування»

1.1 Мета викладання дисципліни.

Виявлення обєкту і предмету дослідження, структури спецпрактикуму та його завдань, історії розвитку і становлення. Простеження особливостей ландшафтознавчого картографування загалом і в Україні, зокрема. Характеристика принципів, методів, способів складання та оцінки ландшафтних карт.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати науково-методологічну організацію курсу;

– виявити особливості розвитку ландшафтознавчого картографування та встановити характерні риси його етапів;

– здійснити аналіз особливостей проектування ландшафтних карт;

– дати характеристику виробничої оцінки ландшафтних карт.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення спецпрактикуму студент повинен:

– знати і розуміти основні поняття ландшафтознавчого картографування, особливості, завдання, функції, структуру, методи, особливості розвитку;

– розуміти й аналізувати природно-історичний процес, його чинники і складові;

–знати і уміти основні особливості складання, аналізу й оцінки ландшафтних карт.

ЗМ1. Парадигма ландшафтознавства

НЕ 1.1 (семінар) Вступ до курсу. Об`єкт, предмет, завдання та методи досліджень ландшафтознавства. Місце ландшафтознавства в системі географічних наук. Ландшафтознавче картографування як метод дослідження.

НЕ 1.2 (семінар) Історія розвитку ландшафтознавчого картографування. Обґрунтування загальних уявлень про ландшафт. Розробка вчення про морфологію ландшафту. Становлення ландшафтного картографування.

ЗМ 2. Основи теорії та методики ландшафтного картографування