Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

“1720. Жовтень. 10. Виїхав в ім’я Господнє зі Стокгольма в день понеділковий sub auspiciis святих ангелів сторожів і святого Пилипа - патрона мого, іменини якого (festivitas in erastinum) припадають на завтра, тобто на вівторок, 11-го”.

2 “ В понеділок в день tristis recordationis: ніколи за ціле життя невіджалованої страти мого коханого, єдиної потіхи та надії Якоба, який помер у Врославі” (Тут і далі переклад мій, зберігаю правопис та розділові знаки оригіналу. - В.С.).

1 Далі закреслено, над закресленим стоїть 4 крапки, читач легко може здогадатися з подальшого тектсу: тут мало бути слово “kurwą”.

2 Тут також закреслено, але слабо закреслено, легко прочитується слово „kurwiła się”.

3 ”Дві тутешні жінки посварилися між собою, в тій сварці одна другу назвала к..., і говорила, що та мала десь вкрасти єдваб, побігла тоді та посварена до єпископа і просила його, аби видав клятву і публікував на ту, що те чинила, тобто крала і курвилася, отож єпископ згідно з її проханням публікував таку клятву, про яку просила. Великий то є в Греції огром тих клятв, коли за марну річ анафемізують публічно в церкві. А то чинять не тільки єпископи, але й прості попи” (С.146-147).

4 “В понеділок рано дійшла до мене невтішна новина, що один тутешній селянин, перебуваючи в Салоніках, заразився там повітрям, а приїхавши сюди, помер, люди ще розповідають, що його було швидко вивезено за село, щоб інших не заразив. Пане Боже, збережи нас милосердям своїм великим від тієї страшної участі”(С.147).

1 Далі йде пропуск, а має бути, як виникає далі з тексту: “Cloires”.

2 Тут повтор в оригіналі тексту з волі Пилипа Орлика.

3 Треба: ogłoszonej.

1 ”У п’ятницю один жид приїхавши тут із Салоніку, віддав мені фасцикул листів, пересланих від ЇМ капітана дес Клоіреc в котрому знайшов листи моєї дружини наймилішої від мого коханого сина Григорія з Саксонії, два написані, і від ЇМ пана Менніха, також від ЇМ пана Сенсуфорена, англійського посла при віденському дворі, а ті всі листи були відповідями на мої, котрі в минуломо році 19 листопада писав, посилаючи мізерний дарунок жоні моїй наймилішій, сто червоних злотих в руки згаданого ЇМ пана Сенсуфорена до Відня, які дякувати Богу дійшли до рук жони моєї наймилішої, котра про мізерний стан свій, в якому зараз перебуває, жалісно описує, і повідомляє, що дочка моя кохана Анастасія уже хвала Богу взяла шлюб з паном генералом Стенфліком, про що й син мій Григорій також повідомляє, але не знає місця, куди її пан генерал запровадив і де поселив, і мило до нього листи той пише, однак місця перебування не зазначає. Пише також Григорій, що ЇМ пан генерал фельдмаршалок граф Флемінг, відшукавши його, з квартири питав, якщо має охоту зі мною однією компанією відправитися проти Москви, і то в зв’язку з оголошеною там між Портою і Москвою інтригою, в чому, якщо на волю його покладається, казав йому, аби був готовий до тієї дороги до мене і чекав на наказ.

ЇМ пан капітан повідомляє, що того купця, який мав комісію від краківського купця щодо відібрання в мене двох тисяч талярів, позичених у нього від моєї дружини, відправив з моєю облігацією, з якої рад чи нерад, а буде результат, пише також, що турецький кур’єр повернувся від ЇМ царя, але Порта з резолюції Його Царської Мості не була задоволена, тому знову розпочалися між міністрами Порти, з одного боку, а з другого – між французьким послом і міністром московським конференції, які можуть продовжитися, а consequenter і моя тут нещаслива і нудна резиденція піде “коту під хвіст”, особливо ж коли той же ЇМ пан капітан Дес Клоірес повідомляє, має Порта відправити до царського двору свого кур’єра, якого expeltatiwa мене тут утримує і запевняє однак іменем ЇМ пана англійського посла, за наказом його, що при першій аудієнції у візира, яку сподівається ЇМ мати, захоче репрезентувати visis coloribus мій і родини моєї стан тому ж візирові” (C. 149-150).

1 Що в газетах написано про військо моє Запорізьке(з Петербурга, за жовтень), те для пам’яті тут вписую (С.337).

2 C.338. ”У вівторок послав Кароля до ЇМ пана французького консула, просячи його про паспорт для Валентина Ярновського, одного подоляка, який 30 років залишався на галері, звільнився звідти із-за старості і слабості свого здоров’я, і мав тут у мене reclinatorium упродовж кількох місяців, а тепер з караваном відправляється через Белград до своєї батьківщини. Мав тоді пан консул доброту дати йому той паспорт” (переклад мій.- В.С.).

1 Пан Малакі у мене на обіді розповів мені про короля ЇМ Станіслава, що мій лист, на його честь написаний, прийняв. ЇМ королівська хворий був і на ліжку лежав, був поінформований через пана Малакі, і співчував моєму нелегкому життю. В його інтересіх говорив йому писати до свого резидента при французькому дворі, аби його першому міністрові ЇМ кардиналові презентував. Над вечір послав ксьондз Суперіора по Кароля, який, повернувшись, повідомив мені, що Суперіор радить мені, аби я вранці на похорон пані Еспенетової не ходив, оскільки французькі купці влаштували свою нараду у свого пана консула і постановили нікого з чужих на той похорон не просити і хочуть самі своєю нацією бути представлені, а то вчинили для пана Онести, консула голандського, щоб йому в костелі місця як консулові не дати (С.408).

2 C. 795. 10 січня в суботу переписав цілу експедицію, яку маю послати до Константинополя на руки ЇМ панові консулові фрнцузькому. Далі дописано припис: Цей рукопис на кожній сторінці підписаний, можна друкувати.....У Варшаві, дня 8 липня 1830 року. Радник стану
Й.К. Шанявський”.

1 Bokszański Zbigniew. Obrazy innych etnicznych a tożsamość narodowa// Biografia a tożsamość narodowa. Praca zbiorowa pod redakcją Marka Czyżewskiego, Andrzeja Piotrowskiego, Alicji Rokuszewskiej-Pawełek.- Łódź 1996.- S.54.

2 Там само. - С.54.

1 Kłoskowska A. Kultura narodowa i narodowa identyfikacja // Oblicza polskości. Red. A.Kłoskowska.- Warszawa, 1990.- S.5. Kłoskowska A. Tożsamość i identyfikacja narodowa w perspektywie historycznej i psychologicznej // Kultura i Społeczeństwo.- 1992.-nr 1; Kłoskowska A. Konwersja narodowa i narodowe kultury studium przypadku // Kultura i Społeczeństwo.- 1992.-nr 4. Batowski Aleksander Konstanty. Diariusz wypadków 1848 roku, Wrocław 1974; Дивись також: Pamiętniki i relacje w zbiorach rękopiśmiennych Biblioteki Narodowej, Warszawa 1998, 575 s.

2 Bokszański Zbigniew. Obrazy innych etnicznych a tożsamość narodowa// Biografia a tożsamość narodowa. Praca zbiorowa pod redakcją Marka Czyżewskiego, Andrzeja Piotrowskiego, Alicji Rokuszewskiej-Pawełek.- Łódź 1996.- S.55-56.

1 Milecki Aleksander. Opowiadanie w dzienniku jako analeptyczna forma narracji, na przykładzie Symfonii pastoralnej A. Gide’a // Europejska proza diariuszowa. Pod redakcją Haliny Ludorowskiej.- Lublin 1995. - S.83.

2 Його автор – один із досі не створеного українського біографічного альбому “Заслужених українців та українок вісімнадцятого століття”, який бачиться не менш змістовним, аніж, наприклад, “Album biograficzne Zasłużonych Polaków i Polek wirku XIX”? wydane staraniem i nakładem Maryi Chełmowskiej, tom persy z przedową Stanisława Krzemińskiego, Warszawa 1901, 496 stron; tom drugi, Warszawa 1903, 538 stron.

1 Piotrowski. Wstęp // Biografia a tożsamość narodowa. Praca zbiorowa pod redakcją Marka Czyżewskiego, Andrzeja Piotrowskiego, Alicji Rokuszewskiej-Pawełek.- Łódź 1996. - S.9.

2 Там само.- С. 9-10.

3 Та само. - С. 10.

4 Павличко Соломія. Дискурс модернізму в українській літературі. - К., 1999. - С. 21.

* Я воскресла (лат.)

* Переклад Миколи Зерова.

1 Яременко Василь. Панорама української літератури ХХ століття // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – Київ: Аконіт, 2001. – Кн. перша. - С.18.

1 Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – Київ: Аконіт, 2001. – Кн. перша. - С. 22-23.

1 Ільницький М. На перехрестях віку // A hundred years of youth.
A bilingual antology of 20 th century ukrainian poety - Сто років юності. Антологія української поезії ХХ ст. в англомовних перекладах / Упорядники Ольга Лучук і Михайло Найдан. – Львів, 2000. - С. 45-57.