Ткаченко Людмили Миколаївни
| Вид материала | Документы |
- Новакової Людмили Опанасівни, яка діє на підставі Статуту, з іншого боку, керуючись, 26.77kb.
- 14 января вдова погибшего в авиакатастрофе в сентябре прошлого года капитана "Локомотива", 1805.2kb.
- Реферат циклу наукових праць, 109.77kb.
- Ревізійна комісія у складі голови ревізійної комісії Черкасова М.Є., членів комісії, 39.48kb.
- Список наукових та навчально-методичних праць дегтеренко анастасії миколаївни, 183.55kb.
- Новакової Людмили Опанасівни, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, керуючись, 53.88kb.
- Список наукових праць доцента, кандидата хімічних наук Тарас Тетяни Миколаївни станом, 50.35kb.
- Україна лановецька районна державна адміністрація тернопільської області, 37.25kb.
- Андрієць Марини Миколаївни з теми Використання інтерактивних технологій на урок, 29.97kb.
- Ліцензійний договір, 548.04kb.
| Портфоліо |
| Ткаченко Людмили Миколаївни вчителя географії Лиманської загальноосвітньої школи 2011 рік |
 |
Зміст
Мета створення портфолі……………………………………………………3
Педагогічне кредо. Педагогічне
есе…………………………………………………………………………………3
Анкетні дані……………………………………………………………………..6
Опис досвіду роботи………………………………………………….................7
Результати педагогічної діяльності…………………………………………13
Науково-методична діяльність………………………………………………15
Позаурочна робота…………………………………………………………….19
Гурткова робота………………………………………………………………21
Кабінет географії………………………………………………………………24
Оцінка професійної діяльності………………………………………………30
Інформаційні джерела………………………………………………………..31
Мета створення портфоліо
- Систематизувати власні наробітки
- Презентація досвіду роботи вчителя для адміністрації закладу, колег
- Розширення меж самоосвіти, власного кругозору
- Аналіз динаміки професійного зростання
Педагогічне кредо
Педагогічне есе
Як кожна дитина, я в дитинстві мріяла бути то агрономом , то вихователем, то вчителем. Але коли у шостому класі ми почали вивчати географію, моя доля була вирішена. Саме завдяки вчителю я полюбила цей предмет. Вчитель показав, що урок може бути цікавим, на ньому можна пограти, торкнутися різного каміння. Вже тоді, це вже я зараз розумію, моя вчителька могла використовувати різні методичні прийоми.
Будучи вже вчителем, я свої уроки намагаюся проводити так, щоб хоча б один з фрагментів уроку врізався у пам’ять учнів і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік, і змогли розповісти це своїм дітям. Все це спонукає мене до пошуку цікавих фактів, ілюстрацій, нових форм і прийомів роботи на уроках. Як і кожен вчитель, який працює творчо, з натхненням, мені приємно бачити на уроці допитливі очі учнів, їхні підняти руки на проблемне питання, гору питань після уроку, коли після дзвоника вони не поспішають з класу.
Вчитель повинен постійно самовдосконалюватися. Особливо в наш час. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. При цьому він економить час на підготовку до уроку, сили і засоби. І це не є примхою моди, це вже є потребою. Сучасний учень отримує великий обсяг наукової інформації поза школою, поза уроками. В той же час він, стає більш вимогливіший до подачі матеріалу. Крім того, використання інформаційних технологій стимулює інтерес та допитливість учнів. З огляду на це, розширились і складові навчального процесу – до традиційних (вчитель, підручник, дошка) додався комп’ютер.
Для себе, як для вчителя географії, у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням ІКТ, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. Спілкуючись зі своїми колегами, ми дійшли висновку, що на уроці з використанням ІКТ за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал. Нажаль проводити такі уроки поки що регулярно неможливо, оскільки наша школа ще не забезпечена обладнанням та комп’ютерами в достатній кількості. Але рухаючись в ногу з часом, вчитель повинен по мірі можливості вміти застосовувати на практиці ІКТ.
Працюючи вже стільки років у школі, я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому потрібно поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття. Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так, щоб він відчув себе значущою частинкою уроку. А з цього починається становлення Людини, коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. В цьому вся робота вчителя.
Анкетні дані
1. Дата народження 1959
2. Освіта: вища
- Навчальний заклад Луганський педагогічний інстиут
імені Тараса Шевченка
- Рік закінчення 1983
- Диплом КВ 696030
- Спеціальність
за дипломом: вчитель географії середньої школи
3. Кваліфіційна категорія І
4. Атестація 2007 – 2008 навчальний рік
5. Стаж роботи: 36 років
7. Підвищення кваліфікації
| № п/п | Назва курсів | К-ть годин | Термін | Номер, серія свідоцтва |
| 1 | Вчителів природничих дисциплін. | 108 | з 06.10.08 по 18.10.08р. | СПК №3045 |
| 2 | Географія. | 100 | з 09.06.08 по 27.06.08 р. | 12СПК464455 |
| 3. | «Intel»Навчання для майбутнього. | 46 | 6 квітня 2007р | 13/120 РТ Луг. |
Опис досвіду роботи
Проблема над якою працюю: «Активні методи навчання, як шлях до підвищення мотивації навчальної діяльності учнів на уроці та формування комунікативних навичок .»
Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, і будь благодатним ґрунтом для розвитку людських почуттів; сій знання не лише в пам’яті й свідомості твоїх учнів, а передусім у їхніх душах і серцях.
Ш. Амонашвілі
Актуальність досвіду Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.
Компетентнісний підхід до вивчення географії розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у середовищі.
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення географії є застосування інтерактивних методів навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.
Теоретична база
Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження компетентісно - орієнтованого підходу в навчальний процес тощо.
Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності було виявлено, що вона розглядається як: комунікативні знання (Л. Е. Орбан-Лембрик, Л. А. Петровська, А. П. Панфілова, О. Г. Коваленко), комунікативні здібності (Ю. М. Ємельянов, А. П. Панфілова, С. С. Макаренко, B. R. Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н. М. Мельникова, В. П. Черевко, Т. Д. Щербан, О. І. Гринчук, А. М. Сухов, А. О. Деркач). Узагальнюючи проаналізовані дані визначимо, що комунікативна компетентність має динамічний характер, представляє собою сукупність знань, які дозволяють розвивати здібності, орієнтуватися в комунікативних ситуаціях і формувати сталі комунікативні характеристики.
Інтерес до технології інтерактивного навчання як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих педагогів О.Пометун, І.Родигіної, Л.Пироженко, Т.Ремех, О.Мокрогуза, І.Якиманської, М.Махмутова тощо.
Технологічне підґрунтя досвіду
Реалізувати стратегічну мету досвіду, створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості неможливо без урахування наступних умов: знання вікових особливостей та рівня комунікативної компетенції учнів; ознайомлення їх з особливостями інтерактивних методів; поступового введення інтерактивних прийомів у процес навчання; постійної роботи щодо розвитку навичок групової взаємодії.
Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою здібностей, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:
- умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;
-
вести діалог;- брати участь у дискусіях;
- вести переговори;
- уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.
Моделювання проблемних ситуації, постійна організація пізнавальної діяльності учнів забезпечує на уроці інтерактивне спілкування, що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, умінням критично і творчо мислити.
Сутність досвіду
Досвід роботи дозволяє оцінити потенціал новітніх технології навчання з позиції її адекватності завданню формування комунікативної компетентності школярів.
Об’єктом досвіду виступає процес формування компетентної особистості учня та підвищення мотивації в навчанні.
Предмет досвіду - інтерактивні методи навчання та застосування інших новітніх технологій.
Методи дослідження проблеми:
- спостереження, аналіз;
- розробка науково-методичних матеріалів з проблеми;
- впровадження інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
- запровадження елементів аналізу діяльності роботи під час уроку, самоаналізу, взаємоаналізу;
- розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань;
- моніторинг якості навчальних досягнень учнів;
- узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;
- презентація досвіду роботи на рівні школи.
Завдання досвіду:
- Виявити можливості активних методів у формуванні комунікативної компетентності учнів під час викладання географії та природознавства.
- Обґрунтувати та експериментально підтвердити ефективність використання активних методів навчання як складову процесу формування компетентної особистості.
Гіпотеза досвіду
Якщо систематично використовувати на уроках активні методи навчання, то можна очікувати якісного формування комунікативної компетентності в учнів, що в свою чергу сприятиме:
- продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
- збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
- підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.
Що має зробити вчитель і який результат з позиції діяльнісного підходу буде свідчити про формування комунікативної компетентності?
Діяльність учителя:
Використовує різноманітні методи. Організовує дискусії. Спонукає висловлювати власну думку. Стимулює надання аргументованих відповідей. Вчить правильно ставити запитання та відповідати на них, Пропонує письмові роботи (звіт про мандрівку, опис досліду). Створює проблемні ситуації, практикує захист творчих робіт та проектів.
Діяльність учнів:
Висловлюють власну думку. Вміють аргументовано її довести. Роблять доповіді. Вміють писати тези, план, реферат. Проводять захист рефератів, проектів, роблять презентації. Ставлять запитання до учнів та вчителя. Відповідають на запитання учнів чи вчителя. Вміє визначити свої помилки, додержується культури спілкування.
Тому основними формами навчання є групова та індивідуальна. Значне місце у формуванні комунікативної компетентності посідають проблемні ситуації, , комунікативні творчі завдання, асоціативні кола, розробка проектів, широко використовую технології колективно-групового навчання, методи «Карусель», «Коло ідей», «Мікрофон», «Мозковий штурм», та інші.
Орієнтовна структура уроку
із застосуванням інтерактивних технологій
Сфокусувати увагу дітей на проблемі та викликати інтерес до теми
- коротка розповідь
- бесіда
- Мозковий штурм
- Мікрофон
- Криголам
- за допомогою проблемних питань визначити тему, завдання
- нагадати про оцінювання
Забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності під час заняття
Дати інформацію для опрацювання за короткий час
- міні-лекція
- читання тексту підручника
- робота з додатковим матеріалом (наочності, презентації, картки)
-
Засвоєння навчального матеріалу
- інструктування учнів щодо правил дії та часу
- об’єднання в групи
- виконання завдання
- презентація роботи
-
- індивідуальна робота/ в парах/
в групах
- усна розповідь
- письмовий звіт
- колективне обговорення
Усвідомлення отриманих результатів
Підбиття підсумків засвоєних знань, пошук проблеми, планування перспективи та корекції
- описовий коментар зробленого
- знайти причини прогалин
- розробити перспективні завдання щодо їх подолання
Складові ефективності й успішності уроку:
Глибокі теоретичні + ретельне планування + творчий підхід
знання та підготовка уроку учителя
Труднощі щодо впровадження досвіду
- діагностика початкових знань та вмінь із предмету;
- навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
- визначення рівня досвідченості школярів;
Практична реалізація досвіду
Практичне значення досвіду полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані вчителями географії при плануванні та здійсненні навчально-виховного процесу з предмету, в організації роботи з обдарованими учнями, в діяльності творчих груп тощо.
Висновки та результативність
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.
Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.
Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.
Результати педагогічної діяльності.
Динаміка якості навчальних досягнень учнів з географії
в 2010-2011р.
| Клас, предмет | К-ть учнів | семестр | Високий рівень К- ть % | Достатній рівень К- ть % | Середній рівень К- ть % | Низький рівень К- ть % | Сере дній бал | Рівень навченості % | ||||
| 10 клас | 17 | І | 4 | 18,2% | 6 | 27,3% | 12 | 54,5% | - | - | 6,7 | 55,27% |
| | | ІІ | 7 | 31.8% | 5 | 22.7% | 10 | 45.5% | - | - | 7.1 | 62.7% |
| 9 клас | 12 | І | - | - | 7 | 58,3% | 5 | 41,7% | - | - | 6,9 | 52,3% |
| | | ІІ | - | - | 5 | 41.7% | 7 | 58.3% | - | - | 6.2 | 47.6% |
| 8 географія | 21 | | | | | | | | | | | |
| І | 7 | 33,3% | 8 | 38,1% | 6 | 28.6% | - | - | 8,2 | 75,5% | ||
| ІІ | 5 | 21.7% | 10 | 47.6% | 6 | 28.6% | - | - | 7.5 | 64.6% | ||
| 7 географія | 23 | | | | | | | | | | | |
| ІІ | 4 | 17.4% | 12 | 52,2% | 7 | 30,4% | - | - | 7.8 | 61,73% | ||
| ІІ | 6 | 26.% | 12 | 52.2 | 5 | 21.8% | - | - | 7.2 | 68.8% | ||
| 6-б географія | 17\16 | | | | | | | | | | | |
| І | 4 | 23,5% | 3 | 17,6% | 10 | 58,9% | - | - | 7 | 56% | ||
| ІІ | 3 | 18.8% | 4 | 25% | 9 | 56.2% | - | - | 6.7 | 55% | ||
| 6-б прир. | 17 | І | 6 | 35,3% | 1 | 5,8% | 10 | 58,9% | - | - | 7.2 | 60.23% |
| | | ІІ | 3 | 18.8% | 2 | 12.5% | 11 | 68.7% | - | - | 6.7 | 52.5% |
| 6-а гегр. | | І | 6 | 28,6% | 10 | 47.6% | 5 | 23.8% | - | - | 7,8 | 67,6% |
| | | ІІ | 6 | 28.6% | 10 | 47.6% | 5 | 23.8% | - | - | 7.9 | 67.6% |
Результати опитування учнів щодо рівня викладання предмету
| Кількість опитаних учнів | Пропоновані категорії | ||
| Цікавий предмет | Улюблений предмет | Нудний предмет | |
| 51 | 45 | 6 | 0 |
І (шкільний) етап Всеукраїнської олімпіади з географії
Мета: - Формувати естетичний смак учнів
- Розвивати здібності до творчої діяльності
- Виховувати почуття дружби , взаємопідтримки, взаємодопомоги.
Результати участі учнів у олімпіадах 2008-2011н.р.
| Рік праведення | Рівень | Назва (предмет) олімпіади, конкурсу | Клас | Кількість | Заняте місце |
| 2008 | Районний | Олімпіада з географії | 7 - 10 | 5 | 3,6,6,8,8. |
| 2009 | Районний | Олімпіада з географії | 7 - 10 | 2 | 4, 12. |
| 2010 | Районний | Олімпіада з географії,екології | 7 - 11 | 3 | Географія-4,7. Екологія - 1 |
| 2011 | Районний | Олімпіада з географії | 7 - 8 | 2 | 2,4. |
Результати підсумкової атестації з географії у 9 класі
за 2008-2010 роки
| Рік | Кількість учнів | Високий рівень | Достатній рівень | Середній рівень | Початковий рівень |
| 2008-2009 | 14 | 8 | 5 | 1 | - |
| 2009-2010/9б | 17 | 3 | 6 | 8 | - |
| 2010-2011 | 11 | 1 | 4 | 5 | 1 |
Науково-методична робота
Самоосвіта вчителя
| 2007-2008 н. р. | 2008-2009 н. р. | 2009-2010 н. р. | 2010-2011 н. р |
| «Перевірка і оцінювання знань, умінь і навичок як фактор забезпечення ефективності навчання шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.» | « Використання інформаційних та комп’ютерних технологій на уроках географії, як засіб активізації навчальної діяльності учнів» | «Критичне мислення, як засіб підвищення мотивації навчання на уроках географії» «Методика модульної системи як засіб сприяння засвоєння нової інформації, та формуванню вмінь і навичок з обробки інформації.» | ТВОРЧІ ТА ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ, ЯК ЗАСІБ УМІЛОГО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ НАБУТИХ ЗНАННЬТА САМОСТІЙНОГО ОТРИМАННЯ ЗНАНЬ.» |