Професійна спілка

ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

П Р Е З И Д І Я

П О С Т А Н О В А

м. Київ

23.02.2012 № ПР-7-1

_______________ _______________

Про День соціальної справедливості в Україні:

стан забезпечення принципів соціальної

справедливості у вирішенні соціально-економічних

питань працівників галузі

Президія Профспілки працівників охорони здоров’я України сподівається, що відзначення на державному рівні Всесвітнього дня соціальної справедливості приверне увагу владних інституцій та суспільства до проблем галузі охорони здоров'я та її працівників, адже справедливість – це невід’ємне право кожної людини.

Аналіз стану забезпечення принципів соціальної справедливості у вирішенні соціально-економічних питань працівників галузі переконує, що, незважаючи на позитивну динаміку розвитку економіки, постійне підвищення заробітної плати в бюджетній сфері, об’єктивного покращення в соціально-економічному захисті працівників галузі не відбувається.

Поглибило несправедливість та дискримінацію по відношенню до медичних працівників прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким фактично позбавлено медичних і фармацевтичних працівників України всіх професійних прав та пільг, встановлених статтею 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Профспілка працівників охорони здоров'я України, не погоджуючись з рівнем соціального захисту працівників галузі та порушенням їх трудових прав, неодноразово зверталася до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністра охорони здоров’я України, Уповноваженого ВРУ з прав людини, голови ФПУ, інших інституцій з вимогами вжити відповідних заходів щодо відновлення справедливості, встановлення єдиних підходів для галузей бюджетної сфери в питаннях фінансування галузі охорони здоров’я, оплати праці та соціального захисту медичних працівників, додержання їх трудових прав та інтересів.

Президія Профспілки працівників охорони здоров’я України

П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Взяти до відома Інформацію щодо стану забезпечення принципів соціальної справедливості у вирішенні соціально-економічних питань працівників галузі та направити її Президенту України, Прем’р-міністру України, Голові Верховної Ради України (додаток 1).

2. Доручити Голові Профспілки працівників охорони здоров’я України:

2.1. зустрітися з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром охорони здоров’я України з питань реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

2.2. направити Віце-прем’єр-міністру України – Міністру охорони здоров’я України спільного листа галузевої Профспілки та Громадської ради ДСЕСУ (додаток 2);

2.3. звернутися до Головного Державного санітарного лікаря України щодо шляхів здійснення реформи в системі Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

2.4. продовжити співпрацю з Громадською радою Державної санітарно-епідеміологічної служби України в питаннях соціально-правового захисту працівників ДСЕСУ.

3. Головам Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій Профспілки активно співпрацювати з соціальними партнерами щодо вирішення соціально-економічних питань працівників закладів охорони здоров’я та санітарно-епідеміологічної служби.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Голову Профспілки Коваль В.М. та керівників організацій Профспілки.

Голова Профспілки В.М.Коваль

Додаток 1

Інформація щодо стану забезпечення

принципів соціальної справедливості

у вирішенні соціально-економічних

питань працівників галузі.

На шляху утвердження України як соціальної держави стан забезпечення принципів соціальної справедливості у вирішенні соціально-економічних питань працівників галузі охорони здоров'я залишається незадовільним.

Відзначення в Україні Дня соціальної справедливості відповідно до Указу Президента України від 4 листопада 2011 року № 1021/2011 (щороку 20 лютого – у Всесвітній день соціальної справедливості), в черговий раз дає можливість наголосити на несправедливих підходах держави щодо фінансування галузі охорони здоров'я, оплати праці медичних працівників та їхнього соціального захисту.

Слід зазначити, що в державі відсутній механізм прозорого, доступного та справедливого розподілу суспільних благ, а використання «залишкового принципу» змушує галузь роками балансувати на межі виживання. Низька частка витрат на охорону здоров'я відносно внутрішнього валового продукту коливається в межах 2,9-3,6% ( 2010 рік – 3,7 % ; 2011 р.- 3,0 % ) , щорічне недофінансування сягає майже 40 % від потреби. У 2012 році Державний бюджет України передбачає видатки на охорону здоров'я на рівні 3,3 % від ВВП, що не відповідає вимогам Основ законодавства України про охорону здоров'я та ставить під сумнів виконання програми Президента України В.Ф. Януковича щодо поетапного збільшення обсягів видатків бюджетного фінансування охорони здоров'я до загальноєвропейського рівня (10 % ВВП).

Незважаючи на позитивну динаміку розвитку економіки, постійне підвищення заробітної плати в бюджетній сфері, об’єктивного покращення в соціально-економічному захисті працівників галузі не відбувається.

Породженням соціальної несправедливості стало таке ганебне явище як бідність серед працюючих. Для України одним із характерних аспектів впливу бідності на здоров'я нації є бідність медичних працівників, які стоять на його сторожі. Лікарі, які ще на початку трансформаційного періоду економіки мали середні доходи, сьогодні в більшості опинились серед «нових бідних» ( якщо співвідношення середньої заробітної плати лікаря до прожиткового мінімуму у 1990 р. складало 5,95 , то у 2011р. - 2,8).

У 2011 році мінімальна заробітна плата зросла з 922 грн. ( грудень 2010 р.) до 1004 грн.( грудень 2011 р.) на 82 грн., тарифна ставка працівника І розряду ЄТС відповідно з 600 грн. до 704 грн. на 104 грн., розмір середньої зарплати в охороні здоров'я (за даними Держкомстату України) у 2010 році становив 1633 грн., у 2011р. - 1780 грн., підвищення заробітної плати склало 147грн., в той час, як у промисловості зарплата зросла на 539 грн. ( з 2584 грн. до 3123 грн.)

На вимогу Профспілки у 2011 році було прийнято постанову КМУ від 11.05.11 № 524 якою:

- запроваджено дострокове збільшення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду з липня 2011 року до 635 грн., з 1 вересня до 641 грн. , з 1 жовтня до 660 грн., з грудня до 704 грн., що дало можливість зменшити грошовий розрив між розміром мінімальної заробітної плати та тарифною ставкою працівника І розряду ЄТС з 350 грн. до 300 грн.;

- забезпечено з 1 липня 2011 року міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці працівників 1-7 тарифних розрядів;

- передбачено збереження середньої зарплати для медичних і фармацевтичних працівників закладів охорони здоров'я на час навчання для підвищення кваліфікації; виплату допомоги на оздоровлення; «підйомні» випускникам-медикам.

Згідно з постановою КМУ від 16.02.11 №123 медичним працівникам , які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз з 1 липня 2011 року підвищено посадові оклади на 30-60% та запроваджено надбавку за тривалість безперервної роботи на 40-60% посадового окладу. Але навіть з огляду на усі ці досягнення у 2011 році збільшилося відставання рівня середньої заробітної плати працівників галузі від працівників промисловості з 1,58 до 1,75.

Зважаючи на те, що у 2012 році всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП України посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду ЄТС становитиме з 1 січня - 773 грн., з 1 квітня – 794 грн., з 1 липня – 802 грн., з 1 вересня - 807, з 1 жовтня - 823 грн., з 1 грудня – 839 грн. , що на 300-295 грн. менше мінімальної заробітної плати ( з 1 січня – 1073 грн., з 1 квітня – 1094 грн., з 1 липня – 1102 грн., з 1 жовтня – 1118 грн., з 1 грудня – 1134 грн. ) втрати заробітку медпрацівників складуть на рік наприклад, лікаря - хірурга понад 8,6 тис. грн., лікаря-терапевта дільничного -7,6 тис. грн., сестри медичної дільничної - 6,5 тис.грн.

Крім того, соціальні стандарти, зафіксовані у бюджеті 2012 року, не відповідають реаліям сьогоднішнього життя. Уряд і наділі продовжує практику штучного заниження як прожиткового мінімуму, так і мінімальної заробітної плати. Порівняймо, у липні 2011 року фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1180 грн. На 2012 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб (як і мінімальну зарплату) встановлено у розмірах: з 1 січня-1073грн., з 1 грудня - 1134 грн. Таким чином, на той прожитковий мінімум і мінімальну зарплату, що встановлені на поточний рік, нереально було прожити вже у липні 2011 року.

Вкрай поглибило несправедливість та дискримінацію по відношенню до медичних працівників прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким фактично позбавлено медичних і фармацевтичних працівників України всіх професійних прав та пільг, встановлених статтею 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону установлено, що у 2012 році норми і положення статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного Фонду України на 2012 рік.

Профспілка вважає, що надання права Кабінету Міністрів України у 2012 році визначати обсяг та зміст професійних прав та пільг медичних та фармацевтичних працівників, гарантованих законом, а саме: починаючи із заняття медичною і фармацевтичною діяльністю, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, гарантій в оплаті праці, безоплатного користування житлом з освітленням і опаленням, створення наукових медичних товариств, професійних спілок, судовий захист, до додаткової відпустки працівникам первинної ланки та швидкої і невідкладної допомоги тощо, суперечить статтям 22, 36, 43, 45, 46, 55, 64, 92 Конституції України.

Через відсутність єдиних підходів держави у забезпеченні соціальних гарантій працівників бюджетних галузей, на яких неодноразово наголошувала Профспілка, медичним та фармацевтичним працівникам:

- не вирішується питання виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків; виплати допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які отримують педагогічні працівники, працівники культури, архівів, спортивних шкіл тощо.

- не передбачено встановлення надбавки за престижність праці у розмірі 20% посадового окладу, як для педагогічних працівників (постанова КМУ від 23.03.11№ 373).

- не виконуються норми щодо гарантій при наданні пільг з житлово-комунальних послуг, а саме безплатного користування житлом з освітленням та опаленням, крім того, ігноруються рішення Конституційного Суду України та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.05.2011 № К-35876/10 ( якою визнано незаконним та нечинним п.14 постанови КМУ від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

Також залишається невиконаним п.п.5.6.6. Національного плану дій на 2011 рік, затверджений Указом Президента України № 504/2011 щодо встановлення надбавки у розмірі до 50% посадового окладу медичним працівникам закладів охорони здоров'я у сільській місцевості.

На сьогодні загостренню соціально-економічної ситуації в галузі сприяє реформа системи охорони здоров'я, яка запроваджується владою без відповідного фінансового та правового забезпечення та належних заходів соціального захисту працівників охорони здоров'я. Вважаємо, що масштабне реформування охорони здоров’я в Україні можливе лише при отриманні позитивних результатів упровадження Закону України № 3612-VI від 07.06.2011 року.

Без погодження з Профспілкою та медичною спільнотою Урядом прийнято постанову від 14.11.2011 № 1184 щодо реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби, яка передбачає у 2012 році скорочення 24 тисяч працівників СЕС, фактично позбавляючи їх можливості продовжувати медичну діяльність у лікувальних закладах галузі та порушуючи їх конституційне право заробляти своєю працею на життя згідно з обраним фахом, та суттєво змінює істотні умови праці в бік погіршення 29996 тисяч тих працівників, які залишаться працювати в Державній санітарно-епідеміологічній службі. З цих питань представники Профспілки брали активну участь у нарадах МОЗ України, проводили консультації з представники Громадської ради Державної санітарно-епідеміологічній служби України, Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України, зустрічалися з Віце-прем’єр-міністром України – Міністром соціальної політики України С.Л.Тігіпком.

Профспілка працівників охорони здоров'я України, не погоджуючись з таким станом справ у галузі та рівнем соціального захисту спілчан, неодноразово спрямовувала звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого ВРУ з прав людини, інших інституцій з вимогами вжити відповідних заходів щодо забезпечення справедливої зарплати, зайнятості, соціального захисту працівників охорони здоров'я та додержання їхніх трудових, соціально-економічних прав та інтересів.

Переконані, що запорукою розвитку в Україні суспільства соціальної справедливості має стати державна політика, яка буде впроваджуватися в життя на принципах соціальної справедливості та верховенства права.

Боротьба за відродження соціальної справедливості для медичних працівників повинна стати головним завданням Профспілки, кожної профспілкової організації, кожного спілчанина, адже, як сказав Ж.Ж.Руссо -«Бачити несправедливість і мовчати – це значить самому брати участь в ній».

Управління

правової та соціально-економічної роботи

виконавчого апарату Профспілки

Додаток 2

ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ ДЕРЖАВНІЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ	ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Віце-прем’єр-міністру України – Міністру охорони здоров’я України

Богатирьовій Р.В.

Шановна Раїсо Василівно!

Засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося як до дійсного патріота Держави, досвідченого керівника, ефективного політика, науковця, професійна діяльність якого направлене на збереження здоров’я нації.

На жаль, сьогодні Україна займає 76 місце з 186 в рейтингу оцінки країн за рівнем розвитку населення, опустившись на 7 позицій порівняно з 2010 роком. Наша країна знаходиться на останньому місці за тривалістю життя, має найвищу смертність у Європі, найбільші темпи росту захворювань на СНІД та туберкульоз, високі показники вживання алкоголю, наркотиків, паління. За даними штаб-квартири ООН – Україна знаходяться у списку 45 країн, які щороку несуть колосальні демографічні втрати.

Загальновідомо, що однією із важливих складових детермінант здоров'я є вплив на людину факторів навколишнього середовища (20-25%), умов проживання та життєдіяльності (50-55%). Відповідно до діючого законодавства саме на Державну санітарно-епідеміологічну службу (далі ДСЕС) України покладено функції нагляду та контролю за цими факторами, оскільки тільки лікарі-гігієністи можуть професійно визначити вплив на здоров’я людини продуктів харчування, питної води та інших факторів.

Упродовж майже століття ДСЕС попри всі економічні, соціально-політичні, екологічні складнощі підтвердила свою дієвість, компетентність, ефективність та надійність. Це підтверджується стабільними показниками рівня захворюваності населення, відсутністю поширення інфекційних захворювань, ефективним попередженням, розслідуванням та ліквідацією спалахів харчових отруєнь. Успішна робота кожного фахівця санепідслужби є запорукою безпеки нашої держави.

ДСЕС сьогодні проходить докорінне реформування. На жаль, крім скорочення працівників та установ, відсутня прозора стратегія реформування, що викликає справедливе обурення членів галузевої Профспілки та громади. На нашу думку, впровадження в дію Постанови Кабінету Міністрів України №1184 від 14.11.11р. «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади» не можливе без перегляду принципів державного нагляду, бо скорочення працівників майже вдвічі, може повністю нівелювати проведення заходів, направлених на профілактику інфекційних, неінфекційних хвороб, професійних захворювань, недопущення виникнення харчових отруєнь та радіаційних уражень. Окремі функції ДСЕС, в частині реалізації державної політики в сфері безпечності харчових продуктів, взагалі віднесено до повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Звичайно, фахівцям ДСЕС важко буде здійснювати профілактику та розслідування спалахів ГКІ, токсикоінфекцій, харчових отруєнь на належному рівні, при виключенні із єдиного ланцюга епідемічного процесу такої важливої ланки, як контроль за якістю харчових продуктів.

Не спрогнозувавши результатів й наслідків реформи ДСЕС, можна знищити систему, яка надійно працювала роками, а це, в свою чергу, призведе до непередбачених наслідків та втрати стабільності в санітарно - епідемічному стані держави, який є складовою національної безпеки.

Не враховані прогнозовані ризики та кошти, які потрібні на проведення зазначеної реформи. Не визначена доля майбутнього працевлаштування близько 3000 студентів, які сьогодні навчаються на медико-профілактичних факультетах державних навчальних закладів. Відсутній механізм перенавчання, працевлаштування та збереження кваліфікаційних категорій вивільнених працівників, які будуть змушені перейти на інші посади, грошова компенсація відповідних заходів.

Неминуче скорочення в 2012 році працівників закладів (не менше ніж 6 тис. щокварталу) на виконання п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 №1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади", не призведе до бажаної економії державних коштів, так як при скороченні, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, необхідно виплатити кожному працівнику вихідну допомогу та допомогу по безробіттю, а це більш ніж 100 млн. грн.

Реформована ДСЕС буде неспроможна самостійно здійснювати і втілювати в життя державну політику у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, її діяльність стане малоефективною та нерезультативною. Структуру ДСЕС не адаптовано до сучасних проблем - використання зброї масового знищення, ліквідації отрутохімікатів, вимог Євросоюзу, в тому числі безпеки харчових продуктів.

Крім того, реформування здійснюється з грубим порушенням статей 43 і 49 Конституції України, статті 16 Закону України від 07.07.2011 №3611-VI "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги", частини 6 статті 31, статті 36 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994р., частини 2 статті 49-4 Кодексу законів про працю України, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2000р. №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».

Відповідно до норм ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та пунктів 4.2.5-4.2.6 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України та ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України на 2007 - 2011 роки (чинна), Профспілку не було попереджено за три місяці про заплановану реорганізацію, не було проведено жодних узгоджувальних консультацій та процедур щодо скорочення майже 25 тисяч працівників, які фактично позбавляються можливості продовжувати медичну діяльність у лікувальних закладах галузі, та значного погіршення умов праці близько 30 тисяч тих працівників, які залишаться працювати в Державній санітарно-епідеміологічній службі, не виконано і норм законодавства України про працю щодо персонального попередження працівників за два місяці про вивільнення або зміну умов праці.

Підтримуючи позицію Президента України та Кабінету Міністрів України щодо здійснення адміністративної реформи, направленої на уникнення дублювання функцій та скорочення наглядових органів, розуміючи, що реорганізація ДСЕС України вкрай необхідна, з метою упередження загострення соціальної напруги в трудових колективах, просимо Вас, шановна Раїсо Василівно, виважено підійти до питання реорганізації, а не ліквідації ДСЕС і вжити заходів з тимчасового призупинення впровадження зазначеної реформи до внесення необхідних змін у нормативно-правову базу.

Реформа ДСЕС потребує проведення серйозної дискусії за участю керівників зацікавлених органів центральної виконавчої влади, провідних фахівців, науковців, громадськості та експертів, наслідком якої має стати вироблення та проведення консолідованої позиції щодо принципів і шляхів здійснення реформ в системі забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя та зняття суспільної напруги, що виникла останнім часом навколо реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Blog

Професійна спілка

Содержание

ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА

ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ