Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материалаДокументы
Weighted average cost of capital
Таблиця 3 Вартість групи компаній „АВС” за методом економічної доданої вартості
Подобный материал:
1   2   3   4

V = D + P + E.



Вартість групи на цій основі буде:

NPV

=

NCFt1

+

NCFt2

+

NCFt3

+

NCFtn

, (5)

(1+WACC)1

(1+WACC)2

(1+WACC)3

(1+WACC)n



де NCF – чистий грошовий потік за період (t),

WACC– середньозважена вартість капіталу.


Вартість акціонерного капіталу групи „АВС", визначена за моделлю дисконтованих грошових потоків, становить 82 млн дол.

Традиційно вартість визначалась як сума дисконтованих грошових потоків. Проте зрозуміло, що якщо система оцінювання результатів ґрунтується на дисконтованому грошовому потоці, то вона спирається на прогноз, а не на фактичні результати діяльності. Ідентифікатором вартості, яка створюється групою у певний звітний період, є економічна додана вартість (Economic Value Added, EVA), яка ґрунтується на фактичних показниках. У роботі автором запропоновано оцінювання вартості материнського та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці за методом економічної доданої вартості. У разі застосування цього методу вартість групи еквівалентна сумі розміру інвестованого капіталу і приросту (спадання), який дорівнює теперішній вартості щорічної економічної доданої вартості, яка розраховується впродовж прогнозованого періоду.

Розрахунок вартості групи можна записати так:





На підставі цього методу значення створеної економічної доданої вартості (економічного прибутку) розраховуються за такою формулою:




(7).


Основним принципом, який лежить в основі EVA, є припущення, що обліковий прибуток необхідний, але не достатній для створення додаткової вартості. Щоб отримати додаткову вартість, треба мати економічний прибуток, який безпосередньо впливатиме на підвищення ціни акцій.

Для одного періоду економічна додана вартість підприємства може бути розрахована так:


EVAt = ICt-1 ×(ROICt – WACCt), (8)

де

IC (Invested Capital) – інвестований капітал;

ROIC (Return on Invested Capital) – прибутковість інвестованого капіталу;

WACC ( Weighted average cost of capital) – середньозважена вартість капіталу.


Автором запропоновано алгоритм розрахунку економічної доданої вартості (EVA), який складається з таких кроків:


Крок 1.

Розрахунок інвестованого капіталу (ІC) і операційного прибутку після вирахування податків (NOPAT) для кожного року.

Крок 2.

Розрахунок прибутковості інвестованого капіталу (ROIC) та розриву (спреду) між прибутковістю інвестованого капіталу та середньозваженою вартістю капіталу (ROIC – WACC).

Крок 3.

Розрахунок економічної доданої вартості групи (EVA).



Вартість групи АВС” за методом економічної доданої вартості становить

80,2 млн дол. (табл. 3).

Зміст консолідованих фінансових звітів групи підприємств може змінюватися відповідно до вимог суб’єктів аналізу. Аналіз групи потребує розуміння перспектив сегментів (інколи суттєво локалізованих), у межах яких вона діє, впливу економічних змін на сегменти та конкурентну позицію групи підприємств. Фінансові звіти окремих учасників групи не дають достатньої інформації для такого аналізу. Проте такі звіти допомагають окреслити позиції групи та напрям її діяльності, який формує основу для майбутнього аналізу.

Основним питанням, яке виникає в контексті аналізу консолідованих фінансових звітів групи підприємств, є безперервне оцінювання схильності групи до різноманітних географічних та господарських сегментів. У роботі обґрунтована доцільність оцінювання діяльності через аналіз звітних сегментів групи. Аналіз географічно диверсифікованих груп ґрунтується на розумінні динаміки географічної та господарської кон’юнктури ринків, що складають групу. Для визначення потенційної ціни та зміни ризиків групи, найбільшої прибутковості діючого сегмента і, нарешті, для оцінювання позиції групи та її перспектив значення набуває аналіз географічних сегментів через виробництво та ринки збуту.

У дисертаційній роботі розглядається методологія формування і впровадження корпоративних інформаційних систем у групі, що застосовуються з метою отримання оперативної інформації про діяльність материнського та його дочірніх підприємств як єдиної одиниці, узгодження інформації, підготовки консолідованої фінансової звітності та її аналізу для прийняття управлінських рішень.


Таблиця 3

Вартість групи компаній „АВС” за методом економічної доданої вартості

Показник


2005

2006

2007

2008

2009

Дохід від реалізації, тис. грн.


970 000

1 080 000

1 180 000

1 270 000

1 360 000

Прибуток до вирахування процентів, податків і амортизації, тис. грн

107 383

126 344

140 572

154 246

168 801

Амортизація, тис. грн.


(30 477)

(27 168)

(31 819)

(37 819)

(43 869)

Прибуток до процентів та податків, тис. грн

76 906

99 176

108 583

116 427

124 931

Податок на прибуток у грошових коштах, тис. грн

(19226)

(24 794)

(27 146)

(29 107)

(31 233)

Прибуток після оподаткування, тис. грн

57 680

74 382

81 437

87 320

93 698

Інвестований капітал,

Оборотні активи, тис. грн


244 099


269 173


291 974


313 691


334 740

Безпроцентні поточні зобов’язання, тис. грн

(86698)

(96 035)

(104 792)

(112 493)

(120 153)

Основні засоби, тис. грн

263 807

309 057

363 057

418 057

473 057

Інвестований капітал в основну діяльність, тис. грн

421 208

482 195

550 239

619 255

687 644

ROIC, %


13,69

15,42

14,80

14,10

13,63

WACC, %


13,89

14,73

16,26

15,98

15,54

Розрив (спред), %


- 0,20

0,69

- 1,46

- 1,88

- 1,91

Економічна додана вартість (EVA), тис. грн

- 842

3327

- 8033

- 11642

- 13134

Приведена вартість прогнозованого сукупного економічного прибутку, тис. грн.

Вартість групи (ІC + PVEVA), тис. грн.

тис. дол.




- 16 139


405 069

80 213















ВИСНОВКИ


Дисертація місить теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми методології та організації обліку й аналізу діяльності материнського та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Сформульовано висновки концептуально-теоретичного, методичного та науково-практичного характеру відповідно до поставленої мети.
  1. Історичні, економічні, політичні та соціальні фактори розвитку суспільства створили передумови появи та подальшого розвитку групи підприємств у складі юридичної особи (материнського підприємства) та її дочірніх підприємств.

У міжнародній практиці можна виділити такі найбільш розповсюджені організаційні форми об’єднання підприємств: злиття та поглинання (придбання акцій або чистих активів). У економічних джерелах розрізняють різновиди цих організаційних форм об’єднання. З облікової точки зору, існують два методи обліку об’єднання підприємств (бізнесу) – придбання та об’єднання інтересів (злиття). З’ясовано, що з позиції економічної сутності та облікового підходу, шляхи об’єднання підприємств – придбання, поглинання, злиття не є адекватними методам обліку придбання та об’єднання інтересів (злиття).
  1. Дослідження теоретичних та економіко-правових засад об’єднання підприємств дало змогу сформулювати концепції групи, консолідації фінансових звітів, які створюють умови для ідентифікації типу об’єднання, визначення об’єктів та методів бухгалтерського обліку, консолідації фінансової звітності. Визначено, що підставою складання консолідованих фінансових звітів у міжнародній практиці є наявність контролю.
  2. Аналіз законодавства Європейського Союзу і МСФЗ з питань консолідації фінансової звітності свідчить про те, що у державах − членах ЄС для складання консолідованої звітності застосовуються МСФЗ, але продовжують застосовуватися положення Директиви ЄС про консолідовану звітність від 13 червня 1983 р. 83/349/ЄЕС щодо консолідованої звітності товариств, акції яких не котируються на фондовій біржі. Виявлені відмінності у положеннях МСФЗ і в Директивах ЄС сприятимуть адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
  3. В Україні законодавчі акти визначають та регулюють порядок створення і функціонування об’єднань підприємств. Порядок складання консолідованої фінансової звітності групи підприємств визначений у П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність”. Обґрунтування економічних і правових засад об’єднання підприємств та консолідації фінансових звітів в Україні, аналіз нормативних документів з обліку та складання фінансової звітності об’єднань і нормативно-правових актів, що регулюють порядок утворення об’єднань підприємств та здійснення ними діяльності, свідчать про розбіжності в тлумаченні термінів, що потребує негайного усунення. З огляду на це нагальним стає питання застосування принципу превалювання сутності над формою.
  4. Відповідно до П(с)БО, фінансові інвестиції в дочірні підприємства на дату балансу відображаються за вартістю, яка визначена за методом участі в капіталі. Запропоновані підходи до оцінювання й обліку інвестицій у дочірні підприємства за справедливою вартістю та історичною собівартістю та відмова від методу участі в капіталі уможливлять спрощення обліку і процесу консолідації фінансових звітів.
  5. Для об’єднань, які мають місце після 31 березня 2004 року, за МСФЗ передбачено застосовувати виключно один метод обліку об’єднання, а саме  метод обліку придбання. В національних П(с)БО можна застосовувати як метод обліку придбання, так і метод обліку об’єднання інтересів (злиття). Уточнення й обґрунтування методологічних засад обліку придбання та злиття для об’єднаних підприємств дадуть змогу ідентифікувати об’єкти бухгалтерського обліку, порядок їх відображення в обліку, а також основні відмінності між ними.
  6. Об’єднання підприємств (бізнесу) може здійснюватися за допомогою однієї обмінної операції чи кількох обмінних операцій, коли, наприклад, здійснюється подальше придбання акцій на фондовій біржі. У такому разі йдеться про поетапне об’єднання бізнесу. Запропоновані методологічні підходи до консолідації фінансових звітів групи підприємств у випадку поетапного об’єднання дають змогу врахувати особливі умови об’єднання підприємств, ідентифікувати їх в обліку та забезпечити раціональну організацію обліку і процесу складання консолідованої фінансової звітності.
  7. У випадку, якщо власники підприємства, що купується за умови об’єднання бізнесу, здобувають контроль над покупцем, вважається, що здійснено зворотне придбання. Облік зворотного придбання має певні особливості. Запропоновані методологічні підходи до консолідації фінансових звітів групи підприємств як єдиної економічної одиниці у випадку зворотного придбання дають можливість враховувати особливі умови об’єднання, ідентифікувати їх в обліку та забезпечити процес консолідації фінансової звітності.
  8. Оскільки структури груп дуже різноманітні (дочірнє підприємство, що перебуває під прямим контролем; дочірнє підприємство, що перебуває під непрямим контролем; змішана група), то запропонована методологія визначення прямої та непрямої частки меншості у разі послідовного та непослідовного придбання дає змогу ідентифікувати такі об’єкти й відображати їх у процесі консолідації фінансових звітів.
  9. Під час обліку операцій материнського підприємства та його дочірніх підприємств виникають проблеми, пов’язані з внутрішньогруповими операціями, внутрішньогруповими сальдо, нереалізованими прибутками (збитками). Такі об’єкти потребують урахування податкового впливу в процесі консолідації. У роботі запропонована методика врахування та коригування внутрішньогрупових операцій, яка сприятиме врахуванню всіх типів внутрішньогрупових операцій під час консолідації фінансових звітів.
  10. Положення П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність” визначають загальний порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації у консолідованій фінансовій звітності. Питання методики консолідації фінансової звітності в Україні, процесу консолідації не врегульовані законодавчо. Розглянуті методичні та організаційні підходи до складання консолідованого балансу та звіту про фінансові результати групи дали змогу запропонувати методику консолідації фінансових звітів за допомогою робочої таблиці.

За відсутності положення (стандарту) щодо порядку складання консолідованого звіту про рух грошових коштів обґрунтовано методологічні основи та розроблено методику складання консолідованого звіту про рух грошових коштів групи підприємств.
  1. Аналіз методів переведення фінансових звітів, складених в іноземній валюті, які застосовуються в міжнародній практиці, свідчить про те, що найбільшого поширення набули часовий метод та метод поточного курсу. З врахуванням методологічних засад, які покладені в основу кожного з методів, запропоновано методику консолідації фінансових звітів у іноземній валюті.
  2. Для складання консолідованих фінансових звітів групи, до складу якої входять дочірні підприємства з різними видами діяльності, обґрунтовано методологічні основи та розглянуто методичні підходи до складання та подання консолідованих звітів групи підприємств в умовах диверсифікації діяльності, а саме: складання комплекту консолідованих фінансових звітів, показники яких включають усі види діяльності учасників групи; переведення статей фінансових звітів дочірнього підприємства, діяльність якого відмінна від діяльності інших учасників групи, у статті фінансових звітів материнського підприємства та наступна консолідація узгоджених фінансових звітів учасників групи.
  3. Консолідована фінансова звітність забезпечує найбільш повне уявлення про фінансовий стан і результати діяльності групи. Проте консолідованій фінансовій звітності властиві певні недоліки (підприємства – учасники групи, які мають незадовільний фінансовий стан, можуть бути об’єднані з тими підприємствами, фінансовий стан яких задовільний; консолідація підприємств, які мають різний фінансовий стан, може викривити значення багатьох коефіцієнтів та взаємозв’язки тощо). Запропоновано новий підхід до аналізу консолідованих фінансових звітів на основі моделей оцінювання вартості групи підприємств з метою формування інформації про майбутній фінансовий стан, вартість капіталу юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці, що дасть змогу здійснювати об’єктивніший аналіз діяльності материнського підприємства та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
  4. Материнське підприємство та його дочірні підприємства як єдина економічна одиниця, розрізняються за характером своїх операцій, ринками та активами, що є в їх розпорядженні від інших підприємств та груп. Визначено доцільність застосування трьох основних підходів до оцінювання вартості групи: а) затратного підходу, який ґрунтується на методах скоригованої балансової вартості (чистих активів) та методі ліквідаційної вартості; б) ринкових порівнянь, який ґрунтується на методі порівнянь з підприємством-аналогом; в) доходного підходу, який передбачає використання методу капіталізації та дисконтування. Вибір конкретного підходу в кожному окремому випадку залежить від сильних та слабких сторін кожної методології; характеру кожної конкретної оцінки; обставин, що склались безпосередньо в оцінюваній групі й галузі, в якій здійснюють діяльність підприємства групи.
  5. На підставі доходного підходу розроблено методики оцінювання вартості групи підприємств за методами аналізу коефіцієнтів прибутковості та дисконтування грошових потоків з метою формування інформації про вартість групи підприємств на майбутній прогнозований період та методику оцінювання вартості групи підприємств методом економічної доданої вартості, що дасть змогу розрахувати вартість капіталу групи підприємств з урахуванням витрат на залучення капіталу й оцінити розвиток материнського підприємства та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
  6. Визначення потенційної вартості групи підприємств формується на основі характеристик цієї групи. Основним питанням, що постає в контексті аналізу консолідованих фінансових звітів групи підприємств, є безперервне оцінювання схильності групи до різноманітних географічних та господарських ринків. Запропонований аналіз звітних сегментів групи підприємств у контексті консолідованих фінансових звітів на підставі застосування коефіцієнтів прибутковості для аналізу географічних та господарських сегментів дасть можливість оцінити найприбутковіші сегменти та тенденції цих сегментів у динаміці, групи щодо існуючих та потенційних ринків збуту продукції, локалізації виробництва та видів бізнесу.

18. Розвиток групи підприємств ґрунтується на комплексній інформаційній

системі управління. Для запровадження корпоративних інформаційних систем в групі підприємств обґрунтовано методологію їх формування і впровадження, що дасть змогу оперативно формувати інформацію для прийняття управлінських рішень в межах групи підприємств як єдиної економічної одиниці.