Розуміють комплекс операцій або операцію з підтримки справності чи працездатності об'єкта під час його використання за призначенням, простою, зберігання та транспортування. Упершому випадку йдеться про відновлення

Вид материалаДокументы

Содержание


Що вважається ремонтом?
У чому полягають основні засади бухгалтерського обліку ремонтів?
14 та 15 ПБО 7 «Основні засоби»
Як розмежувати суму понесених підприємством ремонтних витрат на суму, що збільшує первісну вартість основних засобів, та суму, щ
Методичних рекомендаціях № 561
Якими первинними документами підтверджується закінчення ремонту основних засобів?
Акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію. До ре
Якими бухгалтерськими проведеннями витрати на ремонт відображаються в бухгалтерському обліку?
Розрахунок ремонтних витрат, що підлягають розподілу між балансовими вартостями груп основних фондів, грн.
За півріччя звітного року
Розподіл суми перевищення (17000 : 320000 х гр. 5)
Бухгалтерський та податковий облік витрат на ремонт
Подобный материал:
Журнал «Вісник податкової служби України»; передплатні індекси – 22599 (укр.), 22600 (рос.);
e-mail: mail@visnuk.com.ua; 
ссылка скрыта; тел.: (044) 501-06-43

Ремонт власних основних засобів

 

Зважаючи на те, що запитання щодо відображення понесених підприємством витрат на ремонти власних основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку досить часто виникають на практиці, про що свідчать листи наших читачів, з цієї тематики підготовлено окрему публікацію. Зазначимо, що ремонти орендованих основних засобів у цій статті не розглядаються.

Що вважається ремонтом?

Відповідно до п. 1.1 ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення» дія його поширюється на технічні системи, програмні засоби, споруди, машини, апаратуру або їх окремі компоненти, тобто майже на весь спектр видів основних засобів. У такому разі терміни та визначення, що містить ДСТУ, обов'язкові для застосування при розгляді запитань, пов'язаних з ремонтом щонайменше перелічених вище різновидів основних засобів.

Згідно з ДСТУ ремонтом вважається комплекс операцій з відновлення справності або працездатності та поновлення ресурсу об'єкта або його складових. Під технічним обслуговуванням розуміють комплекс операцій або операцію з підтримки справності чи працездатності об'єкта під час його використання за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

У першому випадку йдеться про відновлення справності або працездатності, а в другому – про підтримку справності чи працездатності. В цьому й полягає принципова відмінність ремонтів від інших заходів щодо обслуговування об'єктів основних засобів.

На практиці також широко застосовують поняття поточного та капітального ремонтів. Деталізація цих понять звичайно наводиться у технічних нормативних та методичних документах, що регулюють ремонтну специфіку окремих видів основних засобів.

Наприклад, відповідно до п. 1.3 Положення, затвердженого наказом Мінтранспорту України «Про затвердження Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту» від 30.03.98 р. № 102 (зареєстровано в Мін'юсті України 28.04.98 р. за № 268/2708, за текстом – Положення № 102) до поточного ремонту транспортних засобів відносять ремонт, який виконується для забезпечення або поновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин.

Капітальний ремонт транспортних засобів – це ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного поновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

У цьому Положенні деталізуються роботи як з поточного та капітального ремонтів, так і з технічного обслуговування. Порівнявши конкретні роботи з обслуговування транспортних засобів, які проводить кожне підприємство, з переліками робіт, що наведені у Положенні, їх можна класифікувати та віднести до поточного або капітального ремонтів чи до технічного обслуговування.

Аналогічні визначення щодо ремонтів будівель та споруд містить ссылка скрыта.

Поточний ремонт – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання.

Комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає заміну, поновлення та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв'язку з їх фізичним зносом та руйнуванням, покращення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта, відноситься до капітального ремонту.

Зазначимо, що як бухгалтерський, так і податковий облік ремонтів не залежить від його виду – поточного чи капітального. Хіба що для власних внутрішніх управлінських потреб підприємство розмежовуватиме ці види ремонтів у аналітичному обліку.

А для податкового обліку важливим є розподіл усіх виконаних робіт з обслуговування об'єктів основних фондів на власне технічне обслуговування та ремонти (чи інші поліпшення), тому що відображення вартості цих видів робіт у податковому обліку суттєво відрізняється.

У чому полягають основні засади бухгалтерського обліку ремонтів?

Бухгалтерський облік ремонтів регулюється ссылка скрыта (зареєстровано в Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509, за текстом – ПБО 7 «Основні засоби») та залежить від впливу проведених ремонтних заходів на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання відремонтованого об'єкта, у разі якщо:

очікується вплив на об'єкт основних засобів проведеного ремонту таким чином, що майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання об'єкта, збільшаться, на суму понесених ремонтних витрат збільшуємо первісну вартість відремонтованого об'єкта основних засобів. У такому випадку згідно з п. 25 ПБО 7 «Основні засоби» термін корисного використання (експлуатації) відремонтованого об'єкта підлягає перегляду;

витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Зазначимо, що в цьому випадку йдеться не лише про ремонтні витрати, а й про витрати на технічне обслуговування основних засобів.

Подібний порядок передбачено, відповідно, пунктами  14 та 15 ПБО 7 «Основні засоби».

Таким чином, для правильного відображення витрат на ремонт в бухгалтерському обліку підприємства слід знати, яким чином проведений ремонт впливає на величину економічних вигід, очікуваних від використання відремонтованого об'єкта основних засобів.

Як розмежувати суму понесених підприємством ремонтних витрат на суму, що збільшує первісну вартість основних засобів, та суму, що включається до складу витрат?

Це запитання детальніше, ніж у ПБО 7 «Основні засоби», розглянуто у пунктах 28–33 розділу 6 «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09.2003 р. № 561. 

Згідно з п. 29 Методичних рекомендацій № 561 рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізацію, модифікацію, добудову, реконструкцію) об'єкта, що призведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Фактично розмежовувати витрати повинен керівник підприємства своїм розпорядчим документом – наказом чи розпорядженням. Та, звичайно, що це рішення він приймає не на підставі випадкових аргументів, а з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

У Методичних рекомендаціях № 561 наведено також приклади, які допомагають проаналізувати існуючу ситуацію.

Зазначимо, що за загальним правилом витрати на проведення всіх видів ремонту визнаються витратами звітного періоду, тобто списуються на витрати того звітного періоду, в якому вони виникають. Підтверджується це правило пунктами 30 та 32 Методичних рекомендацій № 561, в яких зазначено, що витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду, а також що витрати, здійснені для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Розглянемо деякі винятки з цього правила.

Перше. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Друге. Внаслідок виконаних робіт з поліпшення об'єктів основних засобів зріс очікуваний термін корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Наприклад, проведено модифікацію, модернізацію об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; замінено окремі частини устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); впроваджено ефективніший технологічний процес, що дасть змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати; добудовано (надбудовано) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

До речі, заміну окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображено як заміну об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями в придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта.

Зазначимо, що в другому винятку з загального правила йдеться не про власне ремонт, а про інші поліпшення основних засобів – модернізацію, модифікацію, добудову, реконструкцію.

Якщо відповідно до загального правила витрати на усі види ремонту відносяться до витрат, то чи є сенс витрачати час на проведення додаткового аналізу на предмет можливості капіталізації ремонтних витрат? Чи не простіше усі витрати автоматично, без додаткового аналізу, включати до складу витрат? Для чого потрібна капіталізація ремонтних витрат?

При капіталізації витрат на ремонт збільшиться остаточна вартість об'єктів основних засобів у Балансі підприємства (форми № 1 та № 1-м), відповідно, витрати на ремонт зменшуватимуть фінансові результати підприємства поступово, через суми нарахованого зносу, протягом терміну корисного використання об'єкта.

Визнавши витрати на ремонт у тому звітному періоді, коли вони були понесені, фінансові результати підприємства будуть значно зменшені у порівнянні з варіантом, коли витрати капіталізуються.

Тому вибраний варіант відображення ремонтних витрат впливає на фінансові показники підприємства, що відображаються у фінансовій звітності.

Щоб зазначені показники достовірно відображали фінансовий стан підприємства, слід в обов'язковому порядку проводити додатковий аналіз понесених ремонтних витрат на предмет можливості їх капіталізації.

Відповідно, капіталізація в такому разі потрібна для того, щоб фінансовий стан підприємства було достовірно відображено у фінансовій звітності.

Якими первинними документами підтверджується закінчення ремонту основних засобів?

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформляється Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № ОЗ-2). Форму цього Акта затверджено наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.

Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, Акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

До речі, Акт застосовують для оформлення приймання закінчених робіт як з капітального, так і поточного ремонту.

Рішення керівника про подальшу долю ремонтних витрат доцільно зазначати безпосередньо в Акті, тоді окремий наказ (розпорядження) не оформляється.

В технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення.

А от при проведенні як підрядним, так і господарським способом капітального та поточного ремонту будівель і споруд ссылка скрыта передбачено складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3). При виконанні робіт з поточного ремонту господарським способом складання зазначеної форми не є обов'язковим.

Якщо роботи з капітального ремонту будівель і споруд підрядним чи господарським способом виконуються з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, разом зі складанням Довідки складається Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в). При виконанні робіт з поточного ремонту господарським способом складання зазначеної форми також не є обов'язковим.

Якими бухгалтерськими проведеннями витрати на ремонт відображаються в бухгалтерському обліку?

Витрати на поліпшення об'єктів, щодо яких прийнято рішення про капіталізацію, відображаються у складі капітальних інвестицій, тобто накопичуються на одному з субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції», і лише після закінчення ремонтних робіт списуються з кредиту рахунку 15 у дебет рахунку 10 «Основні засоби» на збільшення вартості об'єкта основних засобів.

Витрати на ремонт, які здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані, й отримання первісно визначеної суми економічних вигод від його використання відображаються за дебетом рахунку 23 «Виробництво» або рахунків 9 класу «Витрати діяльності» залежно від функціонального призначення основних засобів.

У чому полягають особливості відображення витрат на ремонти основних фондів у податковому обліку?

Відповідно до підпунктів 8.1.2 та 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів підлягають амортизації. Водночас не підлягають амортизації та здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Однак згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Приклад. 

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів платника податків станом на початок 2006 звітного року становить 150 тис. грн. Платник податків має право віднести на валові витрати у звітному році витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів у сумі 15 тис. грн. (150 х 10 %). 



Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп або окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

У I кварталі звітного року платником податку понесено витрати на ремонт у сумі 20 тис. грн., що на 5 тис. грн.

(20 – 15) перевищує 10 %-й ліміт на ремонтні витрати, що відносяться до складу валових витрат. За півріччя звітного року наростаючим підсумком з початку року витрати на ремонт становили 32 тис. грн., що на 17 тис. грн. (32 – 15) перевищують ліміт.

Суми фактично понесених витрат на ремонт за кожною з груп 2, 3, 4 основних фондів і окремими об'єктами групи 1 та розрахунок ремонтних витрат, що підлягають розподілу між балансовими вартостями цих груп, наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунок ремонтних витрат, що підлягають розподілу між балансовими вартостями груп основних фондів, грн.

з/п 

Показники 

За I квартал звітного року 

За півріччя звітного року 

Понесені витрати на ремонт 

Розподіл суми перевищення (5000 : 20000 х гр. 3) 

Понесені витрати на ремонт 

Розподіл суми перевищення (17000 : 320000 х гр. 5) 

Сума перевищення, що підлягає розподілу в II кварталі (гр. 6 гр. 4) 

















Об'єкт А групи 1 ОФ 

6000 

1500 

12000 

6375 

4875 



Об'єкт Б групи 1 ОФ 

3000 

750 

6000 

3188 

2438 



Група 2 ОФ 

5000 

1250 

6000 

3187 

1937 



Група 3 ОФ 

4000 

1000 

5000 

2656 

1656 



Група 4 ОФ 

2000 

500 

3000 

1594 

1094 



ВСЬОГО 

20000 

5000 

32000 

17000 

12000 



За даними табл. 1 балансова вартість груп на початок II кварталу збільшиться на суму витрат, зазначених у графі 4, а на початок III кварталу – на суму витрат, зазначених у графі 7.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта групи 1 у зв'язку з його ремонтом чи іншим поліпшенням балансову вартість такого об'єкта прирівнюють до нуля, нарахування амортизації припиняють.

Зворотне введення такого об'єкта до складу основних фондів відбувається за сумою балансової вартості, збільшеної на вартість понесених на ремонт витрат.

А при виведенні з експлуатації окремих фондів груп 2, 3, 4 у зв'язку з ремонтом балансова вартість таких груп не змінюється.

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи провадиться на підставі наказу керівника платника податку. Здійснення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності зазначених вище документів не є свідченням виведення таких основних фондів з експлуатації (пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР).

Окремо слід зазначити про оплату праці працівників, які були зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів. Відповідно до спеціального «зарплатного» пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону № 334/94-ВР зазначені витрати у повній сумі відносяться до складу валових витрат, якщо інше не передбачено п. 5.3 цього Закону, та не беруть участі у розрахунку розподілу суми фактично понесених витрат на ремонти для розподілу між балансовими вартостями відповідних груп та подальшій амортизації. 

Оскільки витрати на ремонт основних фондів у більшості випадків пов'язано з господарською діяльністю підприємства, ПДВ, що сплачується постачальникам товарів, робіт, послуг, використаних на проведення ремонту, відноситься до складу податкового кредиту з ПДВ, крім ремонту невиробничих фондів.

Витрати на утримання та експлуатацію, у тому числі на технічне обслуговування об'єктів основних фондів, відносяться до складу валових витрат підприємства на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Наведемо умовний приклад, що ілюструє відображення витрат на ремонт у бухгалтерському та податковому обліку.

У бухгалтерському та податковому обліку зазначені операції відобразяться таким чином:

Приклад. 

Початкові дані – з попереднього прикладу. Окрім того, у тому самому звітному періоді підприємство підрядним способом здійснило роботи з поліпшення міжцехових доріг та майданчиків (ремонт асфальтового покриття), вартість яких становила 7,2 тис. грн. (ПДВ – 1,2 тис. грн.). Керівником підприємства прийнято рішення про визнання зазначених витрат у повній сумі витратами звітного періоду без їх капіталізації. 



Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік витрат на ремонт

з/п 

Зміст господарської операції 

Бухгалтерський 
облік 

Податковий облік 

Дт 

Кт 

Сума 

Вд 

Вв 



На підставі Акта та Довідки (типові форми № КБ-2в та № КБ-3) витрати на капітальний ремонт покрівлі відображено у складі капітальних інвестицій 

151 

631 

20000 

– 

150001 



Податковий кредит з ПДВ 

641 

631 

4000 

– 

– 



Збільшено балансову вартість будівлі 

103 

151 

20000 

– 

– 



На підставі Акта та Довідки (типові форми № КБ-2в та № КБ-3) витрати на поліпшення міжцехових доріг та майданчиків списано на витрати 

91 

631 

6000 

– 

1 



Податковий кредит з ПДВ 

641 

631 

1200 

– 






(1 На суму перевищення 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року (15000 грн.), що становить 11000 грн. (20000 + 6000 – 15000), збільшується балансова вартість відповідного об'єкта групи 1 з наступною амортизацією цих сум.) 





 

«Вісник податкової служби України», травень 2006 р., № 19 (398), с. 30 (ссылка скрыта)

Дата підготовки 16.05.2006
Журнал «Вісник податкової служби України»