Методичні рекомендації щодо організації методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх навчальних закладах
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх, 123.07kb.
- Методичні рекомендації щодо організації методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх, 174.55kb.
- Методичні рекомендації з організації харчування, 3469.71kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення та обладнання навчальних кабінетів іноземних, 20.11kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмету „Фізична культура в загальноосвітніх, 102.66kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмету „Фізична культура в загальноосвітніх, 95.93kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних, 233.76kb.
- Т. В. Селецька, методист нмц, 407.73kb.
- Методичні рекомендації виконані з метою поліпшення організації та проведення навчально-виховної, 1596.44kb.
| В.М.Гусак, методист лабораторії позакласної та позашкільної виховної роботи ЖОІППО Методичні рекомендації щодо організації методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх навчальних закладах Відомо, що основною організаційною формою колективної методичної роботи у системі післядипломної педагогічної освіти в міжкурсовий період є методичні об’єднання, головна функція яких: ознайомлення педагогів із сучасним етапом і перспективами розвитку процесу виховання в системі освіти, досягненнями вітчизняної та зарубіжної педагогічної та психологічної науки, перспективним педагогічним досвідом; оновлення і поглиблення знань класних керівників; постійне підвищення їх загальнокультурного рівня. Аналіз діяльності методоб’єднань класних керівників показує, що в ряді шкіл формально підходять до організації даного питання. Ключовим аспектом подолання негараздів має стати якісне планування, тобто усунення ряду принципових недоліків, а саме: розмитість цілей та завдань методичних об’єднань класних керівників, відсутність будь-якого зв’язку з попереднім планом; недостатність вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду; надмірна кількість різнопланових заходів без достатнього обґрунтування і об’єктивного оцінювання рівня вихованості учнів. Слід більше уваги приділяти вивченню нормативно-правової бази освіти, а також виробленню пропозицій щодо реалізації теоретичних питань, які розглядаються на засіданнях. З метою удосконалення діяльності методоб’єднань класних керівників пропонуємо рекомендації щодо планування роботи. План методичного об’єднання складається на поточний навчальний рік і має спрямування на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів. Схема орієнтовного плану методичного об’єднання класних керівників І. Вступ. Аналіз роботи методоб’єднань за минулий рік на основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогічних кадрів та їх потреб, рівня вихованості учнів, ефективності методичної роботи, її вплив на підвищення результативності виховного процесу в порівнянні з минулим роком. Визначення досягнень у роботі, недоліків, їх причин, завдань на наступний рік з урахуванням проблемної теми. Вказати роль кожного члена методоб’єднання у реалізації колективно-методичної теми за схемою:
ІІ. Графік і тематика засідань
ІІІ. Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду. ІV. Робота з молодими класними керівниками. V. Вивчення рівня вихованості учнів та результативності виховної роботи. Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови). Критерії оцінювання: - гуманність виховних відносин; - ступінь залучення учнів до життєдіяльності класного колективу; - рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин; - рівень розвитку самоврядування в класі; - наявність соціальних зв’язків у класній спільноті; - ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів. Документація методичного об’єднання класних керівників. 1. Річний план роботи методичного об’єднання. 2. Пропозиції засідань методичного об’єднання. 3. Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів. 4. Плани роботи та матеріали структурних методичних одиниць, які працюють в рамках методичного об’єднання. 5. Картотека передового педагогічного досвіду. Додатки Рекомендована тематика засідпань методичного об’єднання класних керівників 1. Теоретико-методологічні основи процесу національного виховання в сучасних умовах. 2. Методи і форми педагогічної діагностики та прогнозування виховного процесу, рівня вихованості учнів, учнівського колективу. 3. Розвиток духовності школярів на основі засвоєння соціокультурних досягнень вітчизняної та світової культури. 4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій в учнівському середовищі. 5. Індивідуальна виховна робота з учнями різних вікових груп. 6. Самовиховання учнів, саморозвиток їх суспільно цінних якостей та створення умов для самореалізації як неповторної індивідуальності. 7. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах. 8. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої особистості. 9. Методи позитивного впливу на дитину та управління дитячим колективом. 10. Система профілактики правопорушень дітей та підлітків на основі гуманізації сучасної школи. 11. Особливості методики підготовки та проведення позакласних заходів на засадах народної педагогіки. 12. Екологічне виховання як фактор формування екологічної культури особистості. 13. Нові моделі управління виховним процесом. 14. Особистісна культура вихователя як основна умова ефективності навчально-виховного процесу. 15. Роль сім’ї у профілактиці відхилень у поведінці дитини. 16. Проблема забезпечення єдності виховання, перевиховання і самовиховання у процесі педагогічної профілактики. 17. Трудове виховання як засіб попередження і подолання відхилень у поведінці учнів. 18. Формування здорового способу життя у сучасних умовах. Орієнтовний план засідань методичних об’єднань класних керівників Засідання 1. Тема: Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості. 1. Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема. 2. Форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості (доповідь). 3. Обмін досвідом між класними керівниками: · виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей; · системна робота з національного виховання; · виховання в контексті життєтворчості особистості; · шляхи формування національної свідомості; · виховання поваги до державних символів. 4. Відвідування виховної години класного керівника. 5. Обговорення заходу, висновки та пропозиції. 6. Обговорення плану методичного об’єднання класних керівників. 7. Знайомлення з новинками методичної літератури. Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з національно-громадянського виховання. Засідання 2. Тема: “Удосконалення родинного виховання учнів”. 1. Спільна робота громадськості, школи і сім’ї у становленні особистості школяра. 2. Індивідуальна робота класного керівника з батьками (з досвіду роботи). 3. Проблемний стіл за участю батьків на тему “Умови успішного виховання дітей у родині”: · родина – міцний і дружний колектив; · здоровий родинний мікроклімат і його вплив на формування особистості дитини; · довір’я у вихованні; · ставлення до найстарших членів сім’ї, родини; · єдність вимог батьків та вчителів у ставленні до дітей. 4. Відвідування заняття психолога з учнями. Проведення анкетування. 5. Родинний захід (педагогічний всеобуч батьків). 6. Підсумок туристсько-краєзнавчих експедицій в рамках Всеукраїнського руху “Моя земля – земля моїх батьків”. Домашнє завдання: Підготувати матеріал на правову тематику до проведення виховного заходу. Засідання 3. Тема: “Методи превентивного виховання”. 1. Соціально-економічні тенденції розвитку суспільства і проблеми профілактичної виховної роботи з неповнолітніми (лекція). 2. Обговорення статті (назва). 3. Методичний фестиваль класних керівників: · напрямки правовиховної роботи; · система заходів з правовиховної роботи; · система профілактики правопорушень; · система роботи з попередження правопорушень; · орієнтовна тематика з морально-правового виховання; · роль ради профілактики; · вивчення особистості важковиховуваних школярів. 4. Відвідування уроку правознавства. 5. Фрагмент засідання ради профілактики. 6. Виховний захід на правову тематику. 7. Обговорення відвіданих заходів, висновки та пропозиції. Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з вивчення розвитку особистості. Засідання 4. Тема: Сутність і особливості розвитку особистості. 1. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах (доповідь). 2. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості (з досвіду роботи). 3. Засідання ради (комітету і т.п.) учнівського самоврядування. 4. Проведення анкетування з вивчення розвитку особистості. 5. Творчий портрет класного керівника. 6. Огляд методичної літератури з виховної роботи. 7. Проведення підсумків роботи методичного об’єднання класних керівників. Проблеми, їх вирішення, пропозиції. Орієнтовна тематика семінарів для класних керівників. 1. Розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй діяльності. 2. Формування потреби в правовій культурі, виховання поваги до законів і норм співжиття у суспільстві. 3. Формування основ естетичної культури, розвиток естетичного досвіду особистості, її художніх здібностей. 4. Фізичне вдосконалення, розвиток потреб у здоровому способі життя, вироблення відповідного ставлення до свого здоров’я. 5. Розробка програм вивчення особистості учнів, індивідуальних психолого-педагогічних карток учнів. 6. Створення банку діагностичних методик вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх пізнавальних можливостей і здібностей. 7. Психолого-педагогічне проектування рівнів інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів у класному колективі. 8. Як створити для дітей максимальні умови для повноцінного їх розвитку й саморозвитку? 9. Роль класного керівника у розвитку внутрішньої свободи учнів, їх здатності до об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки, до морального самовдосконалення. 10. Формування навичок самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності школярів. 11. Допомога учням у визначенні сенсу життя в умовах соціально-економічних змін, нових форм господарювання, вироблені ціннісного ставлення до власного життя. 12. Розвиток самостійного творчого мислення та пізнавального інтересу учнів до ідейно- моральної спадщини, культурно-історичних традицій українського народу. 13. Прищеплення учням культури поведінки та спілкування, навчання способам розв’язання конфліктів у колективі та суспільстві. 14. Створення необхідних умов для вільного розвитку особистості учня, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності. 15. Формування “Я”-концепції учня-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності. 16. Проведення діагностики вихованості учнів, використання її результатів для корекції поведінки вихованців та вдосконалення процесу. Орієнтовний перелік тем щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи класного керівника. – Форми й методи художньо-творчого розвитку школяра. – Духовна культура учня: особливості становлення. – Формування пізнавальних інтересів школярів. – Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії. – Клуби у виховній діяльності класного керівника. – Педагогічні проблеми діагностики і прогнозування виховного процесу. – Педагогічна діагностика сімейного виховання і організація роботи з батьками на її основі. – Класний керівник і батьки: відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування. – Методика розкриття творчого потенціалу школярів через проведення творчих справ. – Організація повноцінної життєдіяльності дітей за законами співтворчості і співпраці. – Формування батьківського активу і організація роботи з ним. – Виховання лідерів через різні форми учнівського самоврядування. – Інноваційна культура класного керівника. – Програма життєтворчості особистості школяра. – Зміст гуманних взаємин. Шляхи та методи їх формування. – Система роботи класного керівника щодо створення умов для самореалізації особистості учня. – Організація життєдіяльності учнів як основа виховного процесу. – Аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному і груповому рівнях. Програма вивчення та складання педагогічної характеристики учня за М.Ю.Красовицьким Прізвище, ім’я, по батькові. Дата народження. Загальний фізичний розвиток. Стан здоров’я. Сімейні умови, характеристика батьків, склад сім’ї, місце роботи батьків, їх культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою. 1. Загальний розвиток: · особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв’язків, здійснення висновків тощо); · спрямованість, інтереси, потреби, схильності; · особливості характеру, індивідуальні реакції на події; · особливості пам’яті та процесу запам’ятовування; · типи інтелекту та професійні можливості; · вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль. 2. Ставлення до навчання, праці: · успішність (які оцінки переважають, з якого предмету вчиться найкраще); · організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно; · інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів); · ставлення до елементів праці в школі ( лабораторні роботи, чергування, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір’ї). 3. Дисциплінованість та навички культури поведінки: · загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи не контролює свої емоції); · виконання шкільного режиму (дотримується Правил поведінки, порушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дисципліни); · виконання вимог і розпоряджень вчителів (виконує за першою вимогою, з бажанням чи примусово); · чемність у спілкуванні з вчителями, будь-якими дорослими; · володіння навичками культури поведінки (ставлення до старих людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з повагою ставиться до дівчат тощо). 4. Громадська спрямованість та активність: · ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байдужий, ставиться негативно); · інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні за кордоном); · чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропозиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку; · активний чи байдужий в громадсько-корисній діяльності. 5. Взаємостосунки з товаришами: · становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом серед товаришів по класу, чим обумовлені відносини, що склалися); · чи задоволений своїм становищем у колективі і яке б становище хотів зайняти; · ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти їх причини); · яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторонній спостерігач). 6. Моральні цінності: · відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного прапору і Гімну; · відданість демократичним цінностям – повазі до людини та її прав, свободі вибору; · усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства; · повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їх культур; · відданість цінностям сім’ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності; · дотримання у взаєминах з людьми таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра, Відповідальність; · відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо; · політична культура та толерантність. Головні вимоги до користування цією схемою: Схема є основою для спостережень за учнями. Протягом навчального року наслідки спостережень бажано фіксувати письмово, відповідно до запровадженої схеми. При складанні характеристики бажано орієнтуватися на розкриття кожного пункту схеми, але не обов’язково в послідовності зазначеній у схемі. Під час підготовки матеріалу була використана література: 1. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.– К.: ІЗМН, 1998. 2. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом.: Навч.- метод. посібник. - К., 2002. 3. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.- метод. посібник: У 2ч. /Ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. – К.: ІЗМН, 1997. 4. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти. Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки України// “Освіта України” №54 9 липня 2002 року 5. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. // “Директор школи” №3,4’2003 | | ||||||||||||||||||||||||
| | |
Положення
про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
(з урахуванням змін до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ МОН України від 29.06.2006 року № 489)
Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 р. за № 659/4880
І. Загальні положення
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі – класний керівник).
1.2. Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої та професійно-технічної освіти, затверджених Постановою кабінету міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” та Постановою кабінету міністрів від 17.08.2002 року № 1135 “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти”, спрямованих на:
– виховання громадянина України;
– формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
– виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
– виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
– реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;
– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);
– формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи.
ІІ. Організація діяльності класного керівника
2.1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту, або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.
2.2. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.
Функціональні обов’язки класного керівника розробляються відповідно цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навально-виробничого процесу і затверджуються директором навчального закладу.
2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу:
– сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їхніх здібностей;
– створює умови для організації змістовного дозвілля; у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходів з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення) профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи;
– сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
– проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
– співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологами, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконанням завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців);
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого навчання навчальної групи:
– систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу;
– створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творче відношення до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів;
– проводить тематичні класні години, що спрямованні на виховання моральних цінностей, зацікавленості у питанні належності до обраної професії;
– забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни;
– проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи;
– здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл;
– заохочує учнів до занять в гуртках художньої та технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях;
– залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних предметів.
2.5. Класний керівник має право на:
– відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні та фізичні особи;
– внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);
– ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);
– внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
– відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди;
– вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
– вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
– захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
– матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.
2.6. Класний керівник зобов’язаний:
– вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
– здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
– інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
– дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
– пропагувати здоровий спосіб життя;
– постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
– вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
– регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше двох разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.
2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.