Geum.ru

Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій в якості свідків, експертів або спеціалістів

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


2. Правові підстави залучення судово-слідчими органами аудиторів як свідків
Забезпечення захисту законних інтересів осіб у разі залучення їх до процесуальних дій як свідків
4. Правові підстави залучення аудиторів до процесуальних дій в якості експертів
5. Правові підстави залучення аудиторів до процесуальних дій в якості спеціалістів
Подобный материал:

ПРОЕКТ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій
в якості свідків, експертів або спеціалістів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    1. Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій в якості свідків, експертів або спеціалістів (далі - Рекомендації) розроблено у відповідності з Конституцією України, на підставі Кримінально-процесуального кодексу України (далі –КПК), Цивільного процесуального кодексу України (далі –ЦПК), Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК), Кодексу адміністративного судочинства України ( далі – КАСУ), Закону України "Про аудиторську діяльність", Закону України "Про судову експертизу" та інших нормативно-правових актів.
    2. Рекомендації окреслюють правила поведінки аудиторів у випадку залучення їх до процесуальних дій як свідків, експертів або спеціалістів.
    3. Терміни, що їх ужито в цих Рекомендаціях, мають такі значення:

свідок - особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи (ст.68 КПК);

експерт - особа, яка має необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України „Про судову експертизу” (ст. 10 Закону України „Про судову експертизу”);

спеціаліст - особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ст. 54 ЦПК);

справа, що перебуває у провадженні - справа, по якій за наявності встановлених законом приводів і підстав орган дізнання, слідчий або прокурор винесли постанову про порушення кримінальної справи (ст. 94 КПК), а суд - ухвалу про відкриття провадження по справі (ст. 98 КПК, ст. 122 ЦПК, ст. 64 ГПК, ст. 107 КАСУ);

допит - слідча або судова дія, передбачена Кримінально-процесуальним та Цивільним процесуальним кодексом України, метою якої є одержання показань свідків про відомі їм факти, які мають значення для прийняття рішення у справі;

аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів (ст. 3 Закону України „Про аудиторську діяльність);

аудитор - фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України (ст. 4 Закону України „Про аудиторську діяльність).
    1. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають у їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому чинним законодавством, будь-яких осіб як свідків для допиту або експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні у справі фактичні дані. Виконання цих вимог у межах чинного законодавства є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.
    2. Аудитори при виконанні вимог, перелічених у пункті 1.4 Рекомендацій, повинні враховувати положення Закону України „Про аудиторську діяльність” та дотримуватись вимог статті 17, відповідно до якої „документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника” та статті 19, відповідно до якої аудитори зобов’язані „зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб”.

2. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ СУДОВО-СЛІДЧИМИ ОРГАНАМИ АУДИТОРІВ ЯК СВІДКІВ
    1. Як свідок може бути викликана будь-яка особа, в тому числі аудитор, про якого є дані, що йому відомі обставини, які мають відношення до справи.
    2. Аудитор зобов'язаний з'явитися за викликом органу дізнання, слідчого, прокурора або судді.
    3. У випадку, якщо питання допиту аудитора стосуються інформації, отриманої при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, йому доцільно повідомити відповідних осіб у письмовій формі про те, що:
  • аудитори і аудиторські фірми відповідно до ст. 19 Закону України „Про аудиторську діяльність” зобов'язані зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, а також не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
  • документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника (ст. 17 Закону України „Про аудиторську діяльність”);
  • аудиторська перевірка суб'єкта господарювання, яким зацікавлені слідчі або судові органи, здійснена на підставі договору і результати аудиторської перевірки передані замовнику та з результатами аудиторської перевірки можна ознайомитись у замовника.
    1. У разі виклику аудиторів як свідків до суду у цивільній справі, аудитори повинні повідомити письмово суд про те, що відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність”, вони не підлягають допиту як свідки стосовно відомостей, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем (ч.1 ст. 51 ЦПК).
    2. Свідок викликається до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду повісткою. Про неможливість з'явитися в призначений строк для допиту особа, що отримала повістку, має по можливості письмово сповістити про це ініціатора допиту (шляхом поставлення відповідного запису в розписці, направлення телеграми, факсограми чи листа).
    3. Якщо свідок не з'явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід через органи внутрішніх справ, за умови наявності підтвердження факту вручення свідку повістки (ст. 70 КПК, ст. 94 ЦПК). Привід здійснюється органами внутрішніх справ за мотивованою постановою або ухвалою суду, яка оголошується свідкові перед її виконанням. У випадку неявки свідка без поважних причин суд вправі накласти на свідка грошове стягнення (ст. 70 КПК). За злісне ухилення від явки до суду свідок несе відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), а за злісне ухилення свідка від явки до органів досудового слідства або дізнання – відповідно до ст. 185-4 КпАП (ст. 71 КПК).
    4. Права свідка у кримінально-процесуальному провадженні при допиті (ст. 691КПК):
  • давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
  • заявляти відвід перекладачу;
  • знати у зв'язку з чим і у якій справі він допитується;
  • власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;
  • користуватися нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;
  • відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів;
  • знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
  • подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого;
  • одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань;
  • право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом і в порядку, передбаченому статтями 521 - 525 КПК. 
    1. Свідок попереджається про відповідальність на всіх стадіях кримінального процесу, у якому він безпосередньо бере участь, за відмову від дачі та за дачу завідомо неправдивих показань, за що він несе кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
    2. Порядок допиту свідка визначений статтями 167, 170 КПК та статтями 180-183 ЦПК.
    3. Примушення давати показання при допиті або підписувати протокол допиту шляхом незаконних дій (погрозами, насильством, обманом) з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, переслідується відповідно до ст.ст. 373 та 365 Кримінального кодексу України.


  1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСІБ У РАЗІ ЗАЛУЧЕННЯ ЇХ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ ЯК СВІДКІВ
    1. Виходячи з положень статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, особі, що викликається на допит як свідок, рекомендується:
  • обов'язково повідомити про виклик на допит керівництво або будь-яку іншу довірену особу, якщо він працює на підприємстві, із поданням копії повістки, телеграми, факсограми чи службової записки;
  • встановити телефон особи, яка викликає на допит, і, по можливості, шляхом телефонної розмови з нею з'ясувати, стосовно якої справи і яких обставин його викликано на допит;
  • повідомити про виклик на допит дорослого члена сім'ї, зазначивши куди і до кого він викликається, день і час явки, телефон ініціатора допиту;
  • до того, як з'явитися на допит як свідок, проконсультуватися у юриста;
  • підготувати для подання особі, яка проводить дізнання, слідчому, прокурору чи судді заяву про те, що він не може давати показання стосовно інформації, отриманої при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг відповідно до ст.19 Закону України „Про аудиторську діяльність”;
  • за умови наявності в ході допиту завідомо протиправних посягань на права і свободи свідка, зокрема безпідставного затягування допиту, запам'ятовувати або занотовувати всі обставини допиту, що можуть бути використані надалі як докази таких протиправних дій (особливості приміщення, хто, з чим і о якій годині заходив у приміщення, де проводився допит, телефонні розмови і т.д.)
    1. При відсутності свідка, викликаного на допит поза місцем роботи, значно довший час, ніж це випливає з його обставин, керівнику аудиторської фірми або довіреній особі (в робочий час), члену сім'ї (в неробочий час) доцільно зателефонувати особі, яка проводить дізнання, слідчому, прокурору чи судді стосовно місцезнаходження аудитора.
    2. При наявності відомостей про протиправні посягання на права і свободи аудитора, який є свідком, керівнику аудиторської фірми (довіреній особі) або члену сім'ї доцільно звернутися за захистом прав і свобод свідка до Служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (телефон довіри 8 (044) 256-16-75), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (тел. 8 (044) 253-22-03, 253-78-89), до вищестоящого органу або до суду.
    3. У разі наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну свідок має право на забезпечення безпеки. Реалізація цього права проводиться шляхом подачі до органу дізнання, слідчому, прокурору або суду заяви чи повідомлення про загрозу безпеки особі.
    4. Відповідно до чинного законодавства (ст. 92 КПК, ст. 71 ЦПК, ст. 275 КпАП) за свідками зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв'язку з викликом та явкою до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, судді або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення. Крім того, особам, які викликаються як свідки, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, з коштів, передбачених кошторисом органу, що зробив виклик, мають відшкодовуватися вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з наймом житлового приміщення, та добові.

4. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ АУДИТОРІВ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ В ЯКОСТІ ЕКСПЕРТІВ
    1. Відповідно до чинного законодавства, особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом може бути викликана в якості експерта будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для надання висновку з питань, що досліджуються (ст. 66, 75 КПК, ст. 53 ЦПК України, ст. 31 ГПК, ст. 66 КАСУ), за виключенням особи, яка знаходиться в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, відповідача.
    2. З урахуванням вимог КПК, Закону України "Про судову експертизу" та інших нормативно-правових актів, аудитори можуть проводити судову експертизу лише у випадку, якщо вони отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.
    3. У разі виклику аудитора в якості експерта, якому не присвоєна кваліфікація судового експерта з певної спеціальності та який не внесений до державного Реєстру атестованих судових експертів, він зобов’язаний повідомити про це відповідні органи суду, досудового слідства або дізнання. Додатково аудитор повідомляє, що відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність” інші аудиторські послуги, в тому числі експертиза, можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
    4. Чинним процесуальним законодавством України визначено, що експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. По цій причині аудитор, що залучається в якості експерта, не може використовувати при оформленні висновку будь-які фірмові бланки аудитора (аудиторської фірми) та робити посилання на сертифікат аудитора або Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
    5. За злісне ухилення від явки до суду, органів досудового слідства або дізнання експерт несе відповідальність відповідно до частини 2 статті 185-3 або статтею 185-4 КпАП, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - відповідно до статей 384 чи 385 Кримінального кодексу України.

5. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ АУДИТОРІВ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ В ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ
    1. Право викликати фахівців для проведення слідчих дій як спеціалістів надано особі, що проводить дізнання, слідчому, прокурору чи судді в справах, які перебувають у їх провадженні (ст.ст. 128-1 КПК, 54 ЦПК, 67 КАСУ).
    2. Виклик спеціаліста здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором чи суддею шляхом направлення листа (повістки, ухвали) без винесення постанови на адресу юридичної (що має виділити спеціаліста) або фізичної особи.
    3. У разі залучення аудитора до слідчих дій як спеціаліста, необхідно враховувати специфіку професійної роботи аудиторів, передбачену Законом України „Про аудиторську діяльність” та Міжнародними стандартами аудиту, а саме: при направленні працівника до правоохоронного органу як спеціаліста, потрібно уточнити у нього, чи не відомі йому обставини, що унеможливлюють його участь у справі. Відповідно до чинного законодавства України, спеціаліст при наявності відомих йому обставин, що виключають його участь у справі, зобов'язаний заявити самовідвід.
    4. Роль спеціаліста у слідчих діях полягає у сприянні особі, що проводить дізнання, слідчому або прокурору у виявленні, закріпленні і вилученні доказів. Приймаючи участь у слідчих діях, спеціаліст, зокрема, має право: застосовувати науково-технічні засоби і прийоми для виявлення, закріплення і вилучення доказів; проводити спостереження, вимірювання, досліди; консультувати слідчого з спеціальних питань, допомагати йому правильно викласти в протоколі виявлені дані; формулювати питання, а з дозволу слідчого - і задавати їх учасникам слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів; знайомитися з протоколом, робити свої зауваження відносно його змісту; підписувати протокол. Самостійно спеціаліст жодних документів за результатами слідчих дій не складає. Результатом участі спеціаліста в слідчих діях згідно статті 128-1 КПК є пояснення, а не акт документальної перевірки, висновок і т.д., в яких недоречно робити посилання на сертифікат аудитора, Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
    5. У зв'язку з тим, що у випадку відмови або ухилення спеціаліста від виконання в ході слідчих дій певних своїх обов'язків слідчий має право повідомити про це адміністрацію підприємства, установи чи організації, що направила спеціаліста. У зв'язку з цим особі, що залучається як спеціаліст, рекомендується за результатами своєї участі в слідчих діях надавати керівництву службову записку про свою участь у слідчих діях.
    6. Відшкодування витрат спеціалісту по виклику і явці його до особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора чи судді проводиться аналогічно виклику свідків і експертів.