Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної І практичної підготовки для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

Вид материалаДокументы
Тема 2. Формування цінової політики
Тема 3. Види цін та їх класифікація
Тема 4. Чинники маркетингового ціноутворення
Тема 5. Методичні підходи до ціноутворення в системі маркетингу
Тема 6. Ціна як інструмент маркетингової політики
Тема 7. Особливості дослідження ринкової кон’юнктури у ціноутворенні
Тема 8. Маркетингові стратегії ціноутворення
Тема 9. Оцінка ризику у ціноутворенні
Тема 10. Державне регулювання процесів ціноутворення
Тема 11. Ціноутворення брендів
Тема 12. Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності
2. Тип цінностей, коли корисність блага зумовлено його асоціюванням з певною соціальною групою
3. Яке твердження неправильне?
4. Найбільш поширеними в сучасних умовах є такі організації служби маркетингу
5. Якщо підприємство виробляє продукцію вищого ґатунку, за широкою номенклатурою, а також продукцію нового типу, то воно викорис
6. До сервісних зовнішніх конкурентних переваг підприємства належать
7. В якому з перелічених варіантів вірно зазначена правильна послідовність етапів цільового маркетингу?
8. Критеріями вибору цільових ринків є
9. Стратегія позиціювання, яка полягає у позиціюванні продукту як такого, що має перевагу за якимось показником над товаром-конк
10. Потреба людини перебуває в рефлекторному стані
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 1 Теоретичні аспекти маркетингової цінової політики підприємства


Предмет та структура курсу: суть та основні поняття маркетингового ціноутворення; методи дослідження процесу ціноутворення.

Розвиток теорії ринкового ціноутворення та його сучасна концепція: історичні аспекти теорії ціноутворення; сучасні теоретичні підходи до формування вартості товару;

Ціна як інструмент політики підприємства та її функції: ціна в умовах маркетингової політики підприємства; функції ціни.


Тема 2. Формування цінової політики


Маркетингова цінова політика та її роль в сучасній економіці: зміна ролі цінової політики в сучасній економіці; крива досвіду.

Основні принципи та цілі формування цінової політики підприємства: цінові рішення та їхні наслідки для підприємства; цілі цінової політики; ціноутворення на різних типах ринків.

Ціноутворення за різних видів цінової політики: преміальна та заохочувальна цінова політика; політика виснажливих та проникаючих цін; політика в умовах вертикального та горизонтального розподілу ринку.

Ціноутворення на різних етапах життєвого циклу товару: встановлення ціни на новий продукт;особливості ціноутворення у фазі зростання; етап зрілості та спаду товару у ціновій політиці підприємства.


Тема 3. Види цін та їх класифікація


Основні види цін: механізм формування ціни; класифікація цін за видом господарської діяльності; ціни в міжнародній комерційній діяльності.

Загальні підходи до класифікації цін: оптові ціни та їх види; структура роздрібної ціни.

Ціни зовнішньоторговельного обігу: встановлення цін на експортовані товари; ціни імпорту;особливості використання довідкових цін.


Тема 4. Чинники маркетингового ціноутворення


Класифікація ціноутворюючих чинників: контрольовані ціноутворюючі чинники; неконтрольовані ціноутворюючі чинники; чинники обмежуючого впливу на ціну при її формуванні.

Зовнішні чинники, що впливають на ціноутворення: роль держави в регулюванні цін; інвестиційні процеси і цінова політика.

Вплив поведінки споживачів на процес ціноутворення: чинники цінової чутливості споживача; модель купівельної поведінки споживача; урахування якості продукції в ціні.


Тема 5. Методичні підходи до ціноутворення в системі маркетингу


Особливості маркетингового підходу до ціноутворення: принципи ціноутворення; методи ціноутворення в сучасному маркетингу.

Суть методів прямого ціноутворення: поняття беззбитковості продукції; встановлення цін з орієнтацією на умови конкуренції; ціноутворення в рамках товарної номенклатури, за географічною ознакою та біржове ціноутворення.

Методи непрямого маркетингового ціноутворення: політика торговельного кредитування; маркетингова політика знижок.


Тема 6. Ціна як інструмент маркетингової політики


Психологічне сприйняття ціни: зв’язок ціни і якості товару; цінова лінія товару. Вплив ціни на обсяги продажу. Цінова еластичність попиту; ефект "суб’єктивної ціни".

Вплив витрат на ціни: підходи до класифікації витрат. Закон витрат; методи калькулювання собівартості.

Варіанти цінової політики: вплив ціни на рівень рентабельності підприємства; додаткове замовлення за ціною нижче собівартості; визначення ціни нового виробу.


Тема 7. Особливості дослідження ринкової кон’юнктури у ціноутворенні


Суть та основні поняття дослідження ринкової кон’юнктури: характерні риси та чинники формування ринкової кон’юнктури; підходи до проведення маркетингових досліджень; основні напрямки вивчення ринку.

Показники оцінки ринкової кон’юнктури: показники виробництва та внутрішнього товарообігу в країні; показники зовнішньої торгівлі та кредитно-грошової сфери.

Формування ціни на продукцію з урахуванням кон’юнктурних особливостей ринку: основні етапи процесу прогнозування кон’юнктури ринку; уточнення цін з урахуванням умов реальної ринкової ситуації.


Тема 8. Маркетингові стратегії ціноутворення


Загальна характеристика цінових стратегій: стратегічні пріоритети фірми при встановленні ціни; система подвійного ціноутворення.

Варіанти цінових стратегій: гнучкі цінові стратегії; цінові стратегії для нових товарів; цінова стратегія для гами товарів.

Ціноутворення в міжнародному маркетингу: трансфертні ціни; види цінових стратегій на зовнішньому ринку.

Попередня оцінка цінових стратегій підприємства: основні елементи та етапи процесу розробки цінової стратегії;


Тема 9. Оцінка ризику у ціноутворенні


Суть ризику: основні теорії ризику та їх характеристика; функції ризику та його оцінка.

Методи оцінки ризику в розрахунках цін: нормальний розподіл рівня витрат; застосування принципу раціонального ризику; економіко-математичне моделювання ризику.

Ризик у визначенні цін та страхування цін: оцінка інфляційного очікування; управління ціновими ризиками; особливості управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності.


Тема 10. Державне регулювання процесів ціноутворення


Загальні питання регулювання цін: форми прямого втручання держави в процес ціноутворення; непрямі методи впливу на ціни.

Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні: організаційно-правові засади регулювання цін внутрішнього ринку; регулювання цін експорту та імпорту при членстві України в СОТ.

Регулювання цін у промислово розвинутих країнах: становлення державного регулювання цін в США; особливості цінового регулювання в країнах Європи.


Тема 11. Ціноутворення брендів


Необхідність стратегії управління марочними активами: суть та значення торговельної марки; марочний капітал та управління ним.

Принципи ціноутворення марочних товарів: чинники лояльності до торгівельних марок; цінова премія бренду.


Тема 12. Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності


Інформаційна база ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності: аналіз світових цін; принципи розрахунку світових цін.

Чинники, які потрібно враховувати при визначенні цін зовнішньоекономічної діяльності: залежність цінової політики від ступеня монополізації ринку; митне законодавство та його вплив на ціноутворення.

Особливості ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності: застосування методу аналогій з поправками; техніко-економічні розрахунки при встановленні ціни.


Список рекомендованої літератури


1. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002.- 712 с.

2. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. Навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 2005. – 393 с.

3. Ерухимович И.М. Ценообразование: Учеб-метод. пособие. – К. МАУП, 2003. – 108 с.

4. Корінєв В.Л., Корецький М.Х., Дацій О.І. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 200 с.

5. Котлер Ф., Армстронг Г., Основы маркетинга: Пер с англ. – 9-е изд. – М. СПб., К., Издат. дом "Вильямс", 2003. – 1200 с.

6. Литвиненко Я.В. Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. – К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. – 244 с.

7. Мельник Л.Г., Старченко Л.В., Карінцева О.І. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник. – Суми: ТОВ «ВТД «Університетська книга», 2007. – 240 с.

8. Цены и ценообразование. Учебн. для вузов / Под ред. И.К. Салимжанова. – М.: ЗАО «Финстатинформ»

9. Шевчук Д.А. Ценообразование. Уч. пособ. М. 2008. – 240 с.


Навчальна дисципліна “Маркетинг”

ТЕСТИ

1. Хто вперше використав термін «маркетинг-мікс»?

1) Ф.Котлер;

2) Д.Каллітон;

3) Н.Борден;

4) Є.Голубков.

2. Тип цінностей, коли корисність блага зумовлено його асоціюванням з певною соціальною групою:

1) соціальні;

2) умовні;

3) епістемічні;

4) емоційні.

3. Яке твердження неправильне?

1) метою комунікативної політики є розповсюдження інформації про переваги свого товару чи послуги і переконання споживачів їх придбати;

2) розподільча політика здійснюється через політику поставок складування і зберігання продукції;

3) ефективна комунікативна політика спрямована на забезпечення стабільної ефективної діяльності, формування попиту, і здійснюється через рекламу, стимулювання збуту, пропаганду, особистий продаж, зв’язки з громадськістю;

4) всі твердження вірні.

4. Найбільш поширеними в сучасних умовах є такі організації служби маркетингу:

1) концептуальна;

2) функціональна;

3) інтеграційна;

4) інформаційна.

5. Якщо підприємство виробляє продукцію вищого ґатунку, за широкою номенклатурою, а також продукцію нового типу, то воно використовує такий тип конкурентної стратегії:

1) орієнтація на витрати;

2) унікальність та лідерство за якістю;

3) наголос на витрати;

4) вибіркова спеціалізація.

6. До сервісних зовнішніх конкурентних переваг підприємства належать:

1) загальні уявлення споживачів про підприємство і його товари;

2) рівень і якість послуг, що надаються підприємством;

3) рівень і якість продукції за оцінками споживачів;

4) портфель замовлень.

7. В якому з перелічених варіантів вірно зазначена правильна послідовність етапів цільового маркетингу?

1) аналіз характерних особливостей – аналіз позицій конкурентів – позиціювання товару – визначення сегментів ринку – оцінка і вибір сегментів;

2) визначення сегментів ринку – аналіз позицій конкурентів – аналіз характерних особливостей – позиціювання виробу – оцінка і вибір сегментів;

3) аналіз позицій конкурентів – аналіз характерних особливостей – оцінка і вибір сегментів – визначення сегментів ринку – позиціювання товару;

4) правильна відповідь не наведена.

8. Критеріями вибору цільових ринків є:

1) поточний і очікуваний розмір;

2) потенційна конкуренція;

3) здатність конкурувати;

4) всі відповіді вірні.

9. Стратегія позиціювання, яка полягає у позиціюванні продукту як такого, що має перевагу за якимось показником над товаром-конкурента:

1) позиціювання за споживанням;

2) позиціювання за конкурентом;

3) позиціювання за перевагою;

4) позиціювання за співвідношенням ціна-якість.

10. Потреба людини перебуває в рефлекторному стані:

1) коли жоден стимул не сприяє її виникненню;

2) коли потреба пасивна, але може бути спровокована зовнішніми чинниками;

3) коли потреба повністю визначає поведінку людини;

4) коли потреба усвідомлена людиною.

11. Фундаментальне право на здоров’я і безпеку означає:

1) споживач має бути захищений від зловживань виробників (продавців);

2) споживач має право на негайне відшкодування моральної і матеріальної шкоди від неякісних товарів і послуг;

3) товари і послуги мають бути безпечними за нормальних умов їх використання;

4) право на доступ до широкої різноманітності товарів і послуг.

12. Який різновид реклами має велике значення для просування вже відомих товарів (наприклад, реклама Coca-Cola)?

1) інформативна реклама;

2) переконлива реклама;

3) реклама, що нагадує;

4) просвітницька реклама.

13. Торгові представники – це посередники, які:

1) діють від свого імені і на ризик довірителів;

2) володіють власною системою складів і несуть витрати по зберіганню товару;

3) є незалежними у правовому відношенні підприємцями;

4) є штатними працівниками підприємства-виробника і здійснюють торговельну діяльність відповідно до своїх посадових обов’язків.

14. Що не є перевагою продажу товарів через автомати:

1) незначні витрати на обслуговування торгових автоматів;

2) цілодобовий продаж товарів;

3) можливість повного самообслуговування;

4) продаж доволі широкого асортименту товарів.

15. Аукціон, за якого встановлюють високу початкову ціну і далі послідовно знижують до першої згоди покупця, який стає власником товару називають:

1) голландським;

2) англійським;

3) американським;

4) європейським.


Навчальна дисципліна “Маркетингові дослідження”


ТЕСТИ

1. Яке з трьох тверджень є хибним:

1) двома основними об’єктами маркетингових досліджень є навколишнє бізнес-середовище та сукупність споживачів, що купують вироблений фірмою товар;

2) предметом маркетингових досліджень є актуальна маркетингова проблема;

3) одним з важливих завдань маркетингових досліджень є прогнозування розвитку товарних ринків;

4) усі попередні твердження правильні.

2. Яке з трьох тверджень є хибним:

1) маркетингова розвідка – це постійна діяльність зі збору конфіденційної та напівконфіденційної поточної інформації про зміни у навколишному бізнес-середовищі;

2) фокус-групи – це невимушене особисте спілкування 6–10 осіб за участі спеціально підготованого ведучого у спеціально обладнаній аудиторії;

3) панельні дослідження – це фізична реєстрація дій об’єкта дослідження задля визначення його реакції на продукт чи рекламний матеріал, поведінки у процесі купівлі продукту тошо;

4) усі попередні твердження правильні.

3. Яке з трьох тверджень стосовно остаточного маркетингового дослідження є хибним:

1) вибірка велика і репрезентативна;

2) кількісний аналіз первинних даних;

3) результати використовують як вихідні дані для ухвалення управлінських рішень;

4) усі попередні твердження правильні.

4. Яке з трьох тверджень є правильним:

1) помилка неспостереження є різновидом помилки інтерв’юера;

2) помилка небажання є різновидом помилки спостереження;

3) помилка запитання є різновидом помилки неспостереження;

4) усі попередні твердження правильні.

5. Який з трьох переліків є неповним:

1) помилка заміни інформації, помилка вимірювання, помилка визначення генеральної сукупності; помилка моделі вибірки;

2) помилка дослідника, помилка інтерв’юера, помилка респондента;

3) помилка вибору респондента, помилка запитання, помилка запису, помилка обману;

4) усі три переліки є вичерпними.

6. Яке з трьох тверджень щодо якісних досліджень є хибним:

1) неструктурований метод дослідження;

2) базуються на малому обсязі вибірки;

3) спрямовані на краще розуміння проблеми маркетингового дослідження;

4) усі попередні твердження правильні.

7. До недоліків фокус-груп як методу якісного дослідження відносять:

1) можливість хибного тлумачення отриманих даних як остаточних, а не пошукових;

2) схильність учасників погоджуватися з думкою більшості;

3) потенційну чутливість до думки дослідника;

4) усі попередні твердження правильні.

8. Який з трьох переліків методів опитування є неповним:

1) опитування по телефону: традиційне і за допомогою комп’ютера;

2) особисте опитування: вдома і за допомогою комп’ютера;

3) опитування поштою: традиційне і поштові панелі;

4) усі попередні переліки вичерпні.

9. Яке з трьох тверджень стосовно спостереження з використанням технічних засобів є хибним:

1) реєстратори руху використовують для виявлення основних маршрутів покупців у супермаркетах;

2) аудіометр підключається до телевізора і фіксує, який канал включено;

3) турнікет реєструє кількість людей, що входять у приміщення і виходять з нього;

4) усі попередні твердження правильні.

10. Яке з трьох тверджень стосовно моделей експерименту є хибним:

1) різновидами моделей псевдоексперименту є часові ряди та множинні часові ряди;

2) моделі справжнього експерименту передбачають використання методів випадкового відбору;

3) найпоширенішим різновидом моделей попереднього експерименту є остаточне дослідження з використанням контрольної групи;

4) усі попередні твердження правильні.

11. Яке з чотирьох тверджень є хибним:

1) за інтервальної шкали точка відліку вибирається довільно;

2) порядкова шкала не дає змоги визначати величину відмінностей між об’єктами;

3) за номінальної шкали числа позначають і класифікують об’єкти;

4) усі попередні твердження правильні.

12. Яке з трьох тверджень щодо методів порівнювального шкалювання є хибним:

1) за попарного порівняння респондент обирає з-поміж двох об’єктів за деяким критерієм;

2) попарне порівняння особливо зручне за великої кількості торгових марок;

3) впорядковане шкалювання, порівняно з попарним, точніше відображає середовище покупців;

4) усі попередні твердження правильні.

13. Що відносять до основних завдань анкети:

1) трансформацію запитань, які цікавлять дослідника, у конкретні запитання анкети;

2) мотивування респондента до співпраці;

3) зведення до мінімуму помилки спостереження;

4) правильні твердження 1, 2 і 3.

14. Яке з трьох тверджень щодо квотної вибірки є хибним:

1) різновид стратифікованої вибірки;

2) перший етап її формування передбачає створення квот з елементів сукупності;

3) другий етап передбачає вибір елементів дослідником;

4) усі попередні твердження правильні.

15. Яке з трьох тверджень щодо контактних аудиторій є хибним:

1) контактна аудиторія – це будь-яка група людей, що проявляє інтерес до компанії чи впливає на досягнення компанією своїх цілей;

2) внутрішню контактну аудиторію компанії становлять її працівники та менеджери різного рівня;

3) фінансові контактні аудиторії представляють банки, інвестиційні компанії та акціонери;

4) усі попередні твердження правильні.


Навчальна дисципліна “Маркетинг промислового підприємства”

ТЕСТИ

1. Об’єктом курсу «маркетинг промислових підприємств» є:

1) ринок державних установ і державні організації;

2) промисловий ринок і його суб’єкти;

3) проміжний ринок та посередники;

4) всі відповіді вірні.

2. Функція управління та контролю промислового маркетингу включає:

1) вивчення ринку;

2) організацію виробництва товарів ринкової новизни;

3) проведення цілеспрямованої товарної політики;

4) організацію стратегічного та оперативного планування на підприємстві.

3. Організаціями-споживачами на ринку товарів промислового призначення виступають:

1) підприємства роздрібної торгівлі;

2) некомерційні організації;

3) урядові організації;

4) всі відповіді вірні.

4. У просуванні товарів промислового призначення основний акцент робиться на:

1) на рекламу;

2) на стимулювання збуту;

3) на особистий продаж;

4) на PR.

5. Попит на товари промислового призначення залежить від:

1) загальної динаміки економічної діяльності;

2) економічної активності у суміжних галузях;

3) політичної стабільності;

4) всі відповіді вірні.

6. Процес прийняття рішення про придбання ТПП складається із:

1) 4-х етапів;

2) 5-и етапів;

3) 8-ми етапів;

4) 12-ти етапів.

7. Переважними методами маркетингових досліджень в промисловості до 1910 року були:

1) анкетування;

2) регресійні методи;

3) аналіз варіації;

4) правильна відповідь не наведена.

8. До галузевих ознак сегментування промислових ринків можна віднести:

1) платоспроможність;

2) інтенсивність споживання;

3) характер діяльності;

4) тип ринку.

9. До географічних ознак сегментування промислових ринків можна віднести:

1) кліматично-експлуатаційні вимоги;

2) пошук переваг;

3) закупівельна діяльність;

4) характер діяльності.

10. До технічних нововведень відносяться:

1) стандарти;

2) створення асоціацій;

3) нові матеріали та енергія;

4) правильна відповідь не наведена.

11. Ціна, за якої покупець повністю оплачує всі транспортні витрати:

1) «франко-склад постачальника»;

2) «франко-станція відправлення»;

3) «франко-порт відправлення»;

4) «франко вздовж борту судна».

12. Середньострокова оренда терміном від 1 року до 2-3 років називається:

1) рейтинг;

2) хай ринг;

3) лізинг;

4) мерчандайзинг.

13. Необхідність у підготовчому запасі матеріалів виникає при здійсненні таких операцій:

1) сортування;

2) правка;

3) ферментація;

4) всі відповіді вірні.

14. Переваги газет як носія реклами промислових підприємств наступні:

1) оперативність;

2) добре охоплен­ня місцевого ринку;

3) своєчасність;

4) всі відповіді вірні.

15. Типові критерії оцінки ефективності маркетингової діяльності промислового підприємства є:

1) порівняння результатів діяльності з діяльністю конкурентів на подібних ділянках;

2) обсяг продажу з кожного виду продукції щодо передбаченого;

3) кількість нових замовників у порівнянні з минулим періодом;

4) всі відповіді вірні.