Міністерство аграрної політики України Луганський національний аграрний університет Кафедра землевпорядкування І кадастру

Вид материала

Документы

Содержание 1 Камеральні підготовчі роботи 1.2 Виготовлення планової основи 1. 3 Вирахування площ контурів 1.4 Виготовлення креслення контурів 1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель 1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва Масштаб закладень Палеткою ухилів 2° – 3° = коричневий; 10° – 15° = рожевий Характеристика виробничої діяльності господарства

Подобный материал:

• Міністерство аграрної політики та продовольства україни луганський національний аграрний, 1334.63kb.
• Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
• Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет, 1805.76kb.
• Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет, 1256.51kb.
• Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
• Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет, 635.52kb.
• Курс лекцій суми 2003 міністерство аграрної політики україни сумський національний, 959.02kb.
• Міністерство аграрної політики України Херсонський державний аграрний університет Рибогосподарсько-екологічний, 2173.65kb.

1 КАМЕРАЛЬНІ ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

Камеральні підготовчі роботи полягають в наступному:

а) підготовка планово-картографічного материала, уточнення площ і експлікації земельних угідь господорства на момент складання проекта;

б) збирання і аналіз материалів, що характеризують якісний стан і умови використання земель вгосподарстві, розподіл земель по формах власності;

в) збирання, вивчення і систематизація планових, прогнозних, про­граммних, проектних и звітних материалів, що характеризують сучасний стан і перспективи розвитку господарства і використання земель;

г) підготовка программи (плану) польового землевпорядного обстеження території [7].

Зміст завдання

1.1 Отримання і вивчення вихідних матеріалів і документів

1.2 Виготовлення планової основи

1.3 Вирахування площ контурів

1.4 Виготовлення креслення контурів

1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель

1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва


1.1 Отримання і вивчення вихідних матеріалів і документів


Для розробки курсового проекту студенти отримують на кафедрі:

1) завдання на складання курсової роботи;

2) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 (матеріали вирахування площ);

3) копію плану землекористування в масштабі 1:10 000 з рельєфом;

4) карту агровиробничих груп ґрунтів в масштабі 1: 10 000;

5) копію проекту організації території земельних часток (паїв) в масштабі 1: 10 000;

6) виробничий опис господарства з характеристикою природних умов, існуючого стану використання земель, господарської діяльності, системи розселення.

Уважно вивчивши ці матеріали, слід оцінити рішення, прийняті раніше щодо:

— реорганізації КСП і формування нових землеволодінь і землекористувань;

— системи розселення, розташування виробничих центрів, шляхової мережі, розчленованості територій яружно-балковою системою;

— стану господарського викорис­тання земель та інше.


1.2 Виготовлення планової основи


План землекористування (землеволодіння) колишнього КСП є основою для роз­робки проекту землеустрою і складається з до­триманням усіх вимог відповідних інструкцій.

При складанні плану необхідно:

1 уточнити межі новоствореного господарства;

2 визначити координати точок окружної межі землекористування (землеволодіння). При цьому за основу беруться координати окружної межі колишнього КСП, а на тих ділянках, де окружна межа нового господарства не збігається з межею КСП, координа­ти визначити графічно з проекту формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств (додаток А);

3 нанести на планову основу:

а) межі всіх власників земель, які мають правовстановлюючі документи;

б) межі земель по видах угідь спільної та спільної часткової власності громадян;

в) території і площі земель загального користування, у тому числі які належать колишнім співвласникам права колективної власності на землю;

г) земельні ділянки громадських пасовищ та сіножатей;

ґ) межі земель запасу;

д) межі земель резервного фонду;

е) межі інших землеволодінь і землекористувань у межах плану;

є) водогосподарські і меліоративні об’єкти, у тому числі ті, що знаходяться на балансі господарства;

ж) межі земельних ділянок під тваринницькими фермами та комплексами;

з) межі земельних ділянок під лісовими насадженнями, в тому числі захисними, які знаходяться у власності (користуванні) господарства.

На проекті організації земельних часток (паїв) вищезазначені землі виділи-ти певними кольорами:

* землі, що знаходяться в приватній власності – рожевим;

* землі, що знаходяться в комунальній власності – синьо-зеленим;

* землі, що знаходяться в державній власності (підприємства, організації, установи) – коричневим;

* землі лісового фонду – зеленим;

* землі водного фонду – синім;

* землі запасу – жовтим;

* землі резервного фонду – оранжевим.

Для виконання курсової роботи на ІІІ курсі слід виготовити:

1) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 для складання креслення контурів;

2) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 для складання карти агровиробничих груп ґрунтів;

3) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом для складання картограми крутизни схилів;

4) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом для складання креслення землевпорядного обсте-ження.

Для забезпечення проектування на ІV курсі доцільно мати 2 копії плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом.


1. 3 Вирахування площ контурів


Після складання плану землекористування обчислюють загальну площу землекористування за координатами. Площі угідь, які розташовані в межах господарства, визначають такими способами:

1) аналітичним – за лінійними і кутовими величинами, виміряними на місцевості або за їх функціями (координатами);

2) графічним - за лінійними величинами або координатами, виміряни­ми на плані;

3) механічним - за допомогою механічних приладів (планімет­рів) [9,11].

У зв’язку з тим, що при передачі земель у приватну власність і видачі державних актів на право приватної власності на землю виконується наземна геодезична зйомка з закладкою межових знаків довгострокового зберігання та прив’язкою їх до державної геодезичної мережі, то зміна та перерахування площ вже неприпустимі. Площі контурів орних земель визначають як суму площ земельних паїв у відповідному контурі. По видах угідь, на які не видані правоустановчі документи та відсутня наземна геодезична зйомка, проводиться вирахування площ вищезазначеними способами [11].


1.4 Виготовлення креслення контурів


Креслення контурів слід виконати на копії плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 із зазначеними площами контурів.

Нумерацію контурів здійснюють рядами зверху вниз, в рядах – зліва напра-во. Номери контурів та їх площі пишуть арабськими цифрами у вигляді дробу: в чисельнику червоним кольором – номер контуру і дробова риска, в знаменнику – чорним кольором площу з точністю до 0.1 га. Висота цифр площ контурів – 2,0-2.5 мм. Зважаючи на те, що при копіюванні червоний колір не друкується, доцільно номери контурів виписувати теж чорним кольором.

Рамка, яка обмежує робоче поле аркуша , викреслюється з усіх чотирьох сторін з полями шириною 10-20 мм від кромки аркуша в дві лінії, відстань між ними складає 4-5 мм. Товщина зовнішньої лінії – 0,3-0,4 мм, внутрішньої – 0,6 – 1,0 мм. В місцях, де графічне зображення розміщується близько до кромки аркуша, при необхідності, робиться розрив рамки. В правій нижній частині аркуша викреслюється штамп. Якщо ж ця частина аркуша зайнята об’єктом зображення, штамп змі­щується на необхідну відстань вліво або розвертається на 90°.

По межі господарства буквами позначаються суміжні землекористування. Опис суміжних земель розміщується в лівій нижній частині аркуша. При необхід-ності опис може зміщуватись вправо.

Експлікація земель по угіддях, умовні позначення розміщуються в ув’язці з загальним компонуванням графічного матеріалу з урахуванням рівномірного завантаження аркуша [10].


1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель


Одночасно із нумерацією контурів складають контурну відомість по видах угідь та по категоріях земель, зазначаючи форму власності на землю (додаток Б). До особистої приватної власності відносять земельні ділянки, право на які посвідчено державним актом на право власності. В сільськогосподарських підприємствах, заснованих на приватній власності на землю, в особистій приватній власності знаходяться земельні частки (паї) ріллі. Багаторічні насадження, сіножаті, пасовища знаходяться в спільній частковій власності, якщо не поділені, як рілля, на паї. Інші угіддя, які свого часу були передані в колективну власність, віднесені до спільної сумісної власності. Це можуть бути земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами, господарськими шляхами і прогонами, полезахисними лісосмугами та іншими захисними насадженнями, чагарниками, гідротехнічними спорудами, відкриті землі без рослинного покрову. У власності громадян та юридичних осіб можуть знаходитись замкнені природні водойми загальною площею до 3 гектарів, замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств [4]. Цю інформацію отримують, вивчаючи матеріали роздержавлення та паювання земель, проекти землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв), технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (уточнити назву) та технічну документацію щодо передачі земельних часток ( паїв) власникам земельних сертифікатів.

На кожне угіддя відведені дві графи. В графи з непарними номерами контурної відомості слід виписувати номери контурів, в графи з парними номерами – їх площі. Порядок запису угідь в контурній відомості повинен відповідати діючій класифікації угідь [8]. Після занесення всіх номерів і площ контурів в контурну відомість треба зробити підсумок по кожній графі. Контроль: сума підсумків усіх граф дорівнює загальній площі землекористування (землеволодіння).

В експлікації земель по угіддях обов’язково дотримувати порядок запису угідь відповідно форми 6-зем [8]. Експлікація складається на підставі контурної відомості. Зразок експлікації наведений в додатку В.

1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва


Вивчення природних умов

Природні умови мають великий вплив на сільськогоспо­дарське виробництво, спеціалізацію господарства, склад земельних угідь, розвиток ерозійних процесів, урожайність сільськогосподарсь­ких культур тощо. При вивченні природних умов використовуються виробничий опис господарства, дані агрокліматичних довідників.

Ретельно вивчаються дані про температурний режим, кількість і періодичність опадів, направленість і повторюваність річних, сухо­війних вітрів та інше. Інформацію про клімат, якої бракує у виробни­чому описі господарства, можна отримати із агрокліматичних довід­ників. На плані землекористування викреслити рози суховійних і річних віт­рів.


Вивчення землекористування (землеволодіння)

При виконанні цього завдання збираються відомості про площу земельних угідь господарства, кількість власників землі, які передали земельні паї в оренду або увійшли з ними до господарства, середній розмір земельного паю, його грошову оцінку; вивчається розміщення меж землекористу­вання, його виробничих підрозділів, склад і співвідношення угідь; дається характеристика земель запасу і резервного фонду, переданих господарству у користування; характеризується рельєф, ґрунтовий і рослинний покрив, джерела водопостачання, використання земель, зокрема, меліоративних тощо.

Рельєф впливає на характер організації виробництва, на розміщення масивів сівозмін, полів, інших ділянок; з рельєфом пов’язаний характер поверхневих стоків, які провокують розвиток ерозійних процесів. Тому для оптимального використання земель необхідно мати характеристику рельєфа місцевості.

Найбільшу уяву про рельєф дає ухил місцевості. Визначення характеристики земельних угідь за ухилом місцевості передбачає складання креслення крутизни схилів, обчислення площ ділянок з однаковим ухилом в розрізі контурів, складання зведеної відомості характеристики угідь за ухилами.

Креслення крутизни схилів виготовляють на планово-картографічному матеріалі із зображенням рельєфу. На ньому визначають межі ділянок з однаковим ухилом у відповідності з діючою градацією:

до 0° 1° – 2° 2° – 3° 3° – 5° 5° – 7° 7° – 10° 10° – 15° більше 15°

Цю роботу виконують за допомогою масштабу закладень, палетки ухилів, номограми крутизни схилів або таблиці горизонтальних проложень.

Масштаб закладень використовують таким чином: вимірником визначають відстань між горизонталями за напрямком нахилу. Прикладають одну ніжку вимірника до горизонтальної прямої масштабу закладень і переміщають вимірник до співпадання другої ніжки з кривою, що відповідає висоті перетину рельєфа. Кут нахилу читають на горизонтальній прямій , де вказані градуси. При цьому розхилі вимірник переміщають на плані далі між горизонталями. Місце на плані, де відстань більше або менше розхилу вимірника і є межа наступної градації. Її відмічають олівцем, продовжують робити наступні виміри.

Палеткою ухилів користуються у випадку, коли відстані між горизонталями на ділянці приблизно однакові. Підраховують кількість горизонталей, визначивши вимірником відстань між крайніми, прикладають одну ніжку до центру , іншу до променя, який відповідає кількості горизонталей. Положення другої ніжки вкаже ухил ділянки в градусах.

При користуванні таблицею відстань між горизонталями вимірюють лінійкою і з’ясовують, якому ухилу вона відповідає (таблиця 1.1).


Таблиця 1.1 Розміри горизонтальних проложень для визначення ухилу (мм)

Кут нахилу, градуси	Масштаб 1:10 000			Масштаб 1: 25 000
	Перетин горизонталей ,м			Перетин горизонталей ,м
	1,0	2,5	5,0	2,5	5,0	10,0
1	5,73	14,32	28,65	5,73	11,46	22,92
2	2,86	7,16	14,32	2,86	5,73	11,46
3	1,91	4,77	9,54	1,91	3,82	7,64
4	1,43	3,57	7,15	1,43	3,86	5,72
5	1,14	2,85	5,70	1,14	2,28	4,56
7		2,04	4,09
10		1,43	2,86
15		0,95	1,91

Межі ділянок з однаковим ухилом виділяють на кресленні крутизни схилів суцільною червоною лінією. В середині контуру вздовж схилу виписують червоною тушшю величину ухилу в градусах (висота цифр залежить від розміру ділянки: для малих контурів – 0,3 см, для великих – 0,6 см). Ділянки з однаковим ухилом фарбують певними кольорами:

до 0° = жовтий; 5° – 7° = зелений;

1° – 2° = помаранчевий; 7° – 10° = синій;

2° – 3° = коричневий; 10° – 15° = рожевий;

3° – 5° = фіолетовий; більше 15°= червоний.

Обчислення площ земель з однаковим ухилом ведеться в межах контурів з ув’язкою до площі контуру (додаток Г).

На кресленні з рельєфом визначаються межі технологічних груп орних земель:

І група — землі з крутизною схилів: 0 –1 °; 1–3°;

ІІ група — З–5° ; 5–7° ;

ІІІ група — понад 7°.

Межі технологічних груп викреслити синьою лінією товщиною 0,8 мм, номери груп вписати римськими цифрами в центрі відповідних масивів. Висоту цифр прийняти в залежності від розміру ділянки: для малих контурів – 0,4 см, для великих – 0,6- 0,8 см.

Користуючись матеріалами обстеження ґрунтів, визначаються площі незмитих та еродованих земель. Зразок наведений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Характеристика орних земель за еродованістю

Угіддя	Площі угідь, га	З них
		незмиті	слабо-змиті	середньо-змиті	сильно-змиті
Всього земель	6820,0
В тому числі:
орні землі	5970,0	3300,0	1100,0	980,0	590,0
з них І група	3450,0	3300,0	150,0
ІІ група	2000,0		950,0	850,0	200,0
ІІІ група	520,0			130,0	390,0

Характеристика виробничої діяльності господарства

При вивченні виробничої діяльності господарства використову­ється виробничий опис, який видається на кафедрі, а також матеріали з формування територіальних утво­рень в процесі реструктуризації КСП (розподіл земель, поголів'я худоби, об'єктів нерухомості між новоствореними господарствами). Студенти заочного факультету, які розробляють кур­совий проект на реальних виробничих об'єктах, використовують матеріали проектно-вишукувальних робіт, що виконуються на виробницт­ві.

Слід звернути увагу на відповідність спеціалізації господарства складу сільськогосподарських угідь, проаналізувати стан розвитку рос­линництва, тваринництва та інших галузей, врожайність сільськогос­подарських культур, продуктивність сільськогосподарських тварин, вихід продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, режим використання земель за­пасу і резервного фонду, міжгосподарські економічні зв'язки, контра­кти щодо виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, умови використан­ня земельних паїв членів колективу, в тому числі пенсіонерів тощо.

Крім того, треба дати характеристику розселення працездатного населення, розміщення і рівня благоус­трою населених пунктів і виробничих центрів господарства.

В окремих випадках поголів'я тварин у даному господарстві на час складання проекту можна визначити як частку від загальної їх кількості в КСП до реструктуризації в залежності від питомої ваги в них сільськогосподарських угідь або кількості земельних паїв, пере­даних господарству в оренду.