Кравчук Андрій Андрійович аспірантка Дмитренко Наталія Віталіївна Погоджено з науково-методичною комісією 2009р. Вступ методичні рекомендації
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації Методичні рекомендації щодо проведення Європейського тижня місцевої, 116kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 554.62kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 564.14kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 623.07kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 627.82kb.
- Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 554.68kb.
- Методичні рекомендації з написання студентських науково-пошукових робіт Чернівці Методичні, 420.11kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 259.48kb.
- Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
- Методичні рекомендації Схвалено науково-методичною обговорено на засіданні радою Херсонського, 1052.27kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
кафедра філософії та методології науки
Укладач: доц. Кравчук А.А.
Філософія
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів геологічного факультету
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № __
від „__"________2009р.
Зав. кафедри
_____ Добронравова І.С.
Декан факультету
_____ Конверський А.Є.
КИЇВ-2009
Робоча навчальна програма з дисципліни «Філософія»
Укладач: доцент, кандидат філософських наук, Кравчук Андрій Андрійович
Лектор: доц., канд. філос. наук, Кравчук Андрій Андрійович
Викладач: доц., канд. філос. наук, Кравчук Андрій Андрійович
аспірантка Дмитренко Наталія Віталіївна
Погоджено
з науково-методичною комісією «__» _______2009р.
____________
Вступ.
Методичні рекомендації по вивченню дисципліни
Дисципліна «Філософія» є базовою нормативною дисципліною для студентів геологічного факультету, що читається в ІІ семестрі в обсязі 3,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЄСТS), а саме 128 години, з яких 68 години аудиторних занять, з них 34 години лекцій, 34 години семінарські заняття і 58 годин самостійної роботи і підсумовується іспитом в ІІ семестрі.
Мета і завдання навчальної дисципліни.
Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм і плюралізм філософського мислення; створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.
Головним завданням курсу «Філософія» є формування вміння студентів системно і історично аналізувати основні етапи розвитку філософської думки, досліджувати особливості формування філософських концепцій враховуючи соціальні, економічні, культурні, політичні чинники, навчання роботі з науковою літературою і комплексом джерел з історії філософії. Програма курсу орієнтована на вивчення зарубіжної і вітчизняної філософії в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.
У курсі передбачається забезпечити три рівні знання: актуальний, семантичний (зміст факту), прагматичний (оцінка історико-філософська і власне студента).
Предмет навчальної дисципліни.
Філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, сучасні філософські концепції, основні філософські проблеми, система філософського знання.
Курс філософія включає вивчення сукупності подій, явищ, фактів (ретроспективу філософії), що сприяє формуванню науково обґрунтованих уявлень про головні тенденції становлення та розвитку філософії як науки, філософії як окремої дисципліни. При цьому основна увага приділяється вивченню філософських традицій, формуванню культури філософського мислення, впливу наукової думки на філософське осягнення дійсності.
Вимоги до знань та вмінь
У результаті засвоєння дисципліни студенти повинні:
Студент повинен знати основний зміст тем усіх розділів програми; визначення основних філософських категорій і понять, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст, зокрема орієнтуватися в традиціях філософського мислення сформованих в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.
Студент повинен вміти вільно володіти матеріалом з курсу філософії, розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять, не лише викладати засвоєний матеріал, а й здійснювати його аналіз, обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми як зарубіжної, так і вітчизняної філософії, працювати з першоджерелами, застосовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання, формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Нормативна навчальна дисципліна «Філософія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Система контролю знань та умови складання іспиту.
Навчальна дисципліна «Філософія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів: до першого входять 1 – 3 теми, до другого 4 – 8 теми, до третього 9-13 теми.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Філософія».
Кожний змістовний модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати) і підсумковий контроль (підсумковий іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали. Написання конспекту першоджерела – 5 балів.
Завдання поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовному модулі.
Загальна сума балів – 100 балів (із них поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).
Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи (по 5 балів кожна).
Шкала оцінювання та формула і порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та підсумкової комплексної роботи (іспиту).
Шкала оцінювання:
| За шкалою Університету (100-бальною системою) | Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету | Оцінка за шкалою ECTS | ||
| 90-100 | відмінно | 5 | А | відмінно |
| 85-89 | добре | 4 | В | добре (дуже добре) |
| 75-84 | С | добре | ||
| 65-74 | задовільно | 3 | D | задовільно |
| 60-64 | Е | задовільно (достатньо) | ||
| 35-59 | незадовільно | 2 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання |
| 1-34 | незадовільно | 2 | F | незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни |
Порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та комплексної підсумкової роботи (за накопичувальною системою):
ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + КПМ.
| | Змістовний модуль 1 | Змістовний модуль 2 | Змістовний модуль 3 | Комплексний підсумковий модуль | Підсумкова оцінка |
| Maкс. кількість балів | 20 | 25 | 15 | 40 | 100 20+25+15+40 |