Україна у період загост­рення кризи радянської системи (1965-1985 pp.)

Вид материала

Документы

Содержание Криза в економіці Політико-ідеологічна криза радянської системи Криза в соціальних відносинах Криза в культурі

Подобный материал:

• План Необхідність суспільних перетворень. М. Горбачов. Початок «перебудови», її особливості, 215.43kb.
• Реферат на тему: "Етапи розвитку валютної системи", 22.07kb.
• Реферат на тему: "Етапи розвитку валютної системи", 618.47kb.
• Іністративної реформи важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського, 747.78kb.
• “Бойчук Михайло, 122.85kb.
• Реферат на тему: Бойчук Михайло, 123.4kb.
• Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009, 84.91kb.
• Зпроголошенням політичної І економічної незалежності України встало питання про створення, 428.11kb.
• Спільна заява спільна єс-україна міжнародна конференція щодо модернізації газотранзитної, 61.23kb.
• Суставова Анна (м. Костопіль, Рівненська обл.), 152.41kb.

УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТ­РЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1985 pp.)


Термін «радянська система» означає сукупність основних елементів радянської держави і суспіль­ства, особливостей, притаманних соціалізму.

Структура радянської системи

• КПРС і підконтрольні їй органи державної влади і управління
  
• Соціалістична економіка
  
• Соціальна структура (класи і соціальні групи)
  
• Комуністична ідеологія
  

Характерні риси соціалізму (що проявилися в СРСР)

• Державна власність на засоби виробництва
  
• Відсутність ринкових механізмів в економіці
  
• Жорстка централізована влада
  
• Однопартійна політична система
  
• Однорідна (без експлуататорських класів і верств) соціальна структура (робітники, селяни, інтелігенція)
  
• Відсутність реальної демократії
  

Радянська система склалася і зміцніла в 20-30-ті_роки. В 1965-1985 pp. вона зазнала гострої кризи, з якої були два виходи: або радикальні реформи', або часткові зміни, що не чіпали засад системи, допомагали пом'якшити наслідки кризи, але не ліквідували її (кризи) причини повністю.

Керівництво СРСР (і України) обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадця­тип'ятиріччя' повільного, хворобливого, болісного для суспільства самознищення радянської систе­ми, що не змогла подолати кризу


Криза в економіці

Кризові явища	Основні заходи керівництва країни
• Зниження приросту промислового виробництва • Неефективне використання виробничих фондів*.	• Ліквідовано раднаргоспи, підприємства підпорядковано союзним і союзно-республіканським міністерствам.
• Значна собівартість** товарів, погіршення якості продукції. • Технічне відставання від розвинутих країн, низька продуктивність праці***. • Падіння виробництва в сільському господарстві, масовий від'їзд сільського населення в міста, що загострило дефіцит робочої сили в сільському господарстві • Відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства; прогресуюче вироблення земель.	• Підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових відносин*****. • Створено спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників і службовців. Введено гарантовану заробітну платню колгоспникам. • Підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Держава визначає тверді плани закупівель на кілька років. • Передбачалось зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів.
• Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства та послуг • Безгосподарність, розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і грошових коштів. • Поява і розростання тіньової економіки****. • Недбале ставлення до праці, державної власності, пияцтво на виробництві, масовий випуск бракованої продукції.	• Прийнято Продовольчу програму (1982-1990 pp.). її виконання повинно було забезпечити продовольством країну у пов­ному обсязі. • Проголошується боротьба з тіньовою економікою і розкраданням матеріальних коштів за допомогою правоохоронних органів і громадськості. • Посилюється виховна робота в трудових колективах. Впроваджу-ється матеріальне і моральне заохочення сумлінної праці, покарання поганої праці. Поліпшується контроль за якістю продукції.

Як видно з наведеної вище таблиці, керівництво країни намагалося здолати кризу в економіці. Але очікуваних наслідків вжиті заходи не дали. Більш того, незабаром відбулось повернення до адмініст­ративних заходів. Численні керівники різних рівней вперто не бажали відмовлятися від існуючого стану речей, демонстрували консерватизм і не бачили нових явищ в технології, науці, світовому досвіді. Не вдалося приборкати тіньову економіку, побороти безгосподарність. Не виконувалась Продовольча програма. Технічно відсталою, енерговитратною, неконкурентоспроможною лишала­ся промисловість, низькими — дисципліна і якість праці.

Кризовим був стан і в інших сферах життя.

Політико-ідеологічна криза радянської системи

Кризові явища	Заходи щодо усунення кризових явищ
• Керівництво КПРС змушено відмовитись від тези про побудову комунізму до 1980 р.	• Ідеологами КПРС висувається тео­рія, що констатує побудову в СРСР розвинутого соціалізму — перехідно­го етапу до комунізму.
• Падає авторитет КПРС, керівників партійного апарату всіх ланок.	• Конституційно закріплюється керівна роль КПРС в радянському суспільс­тві (стаття 6 Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 p.).
• В суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її за­сад (світоглядних, економічних, політик-них то­що) з боку дисидентів, правозихисників, діячів культури.	• Керівництво КПРС вимагає поліпши­ти ідеологічну роботу, здійснюються репресії проти «інакомислячих».
• Відбувається боротьба в керівництві країною і парті­єю; до влади приходять прибічники неосталінізму*.	• В засобах масової інформації пропагуються переваги і успіхи соціалізму, піддаються критиці вади капіталізму.

Криза в соціальних відносинах

Кризові явища	Заходи щодо усунення кризових явищ
• Зросло соціальне напруження, зумовлене погіршенням матеріального становища значної частини населення, виникненням стійкої нестачі («дефіциту») товарів, житла, послуг.	• Кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але глибокий аналіз їх причин блокувався.
• В умовах дефіциту товарів, житла, послуг гостро ставилися проблеми «чесного» (тобто рівного у відповідності з комуністичною ідеологією) розподілу. Розподіл благ стає дестабілізуючим соціальним фактором.	• Партія і уряд, органи державної влади обіцяли зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері.
• Зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції, народу і номенклатури*, представників тіньової економіки.	• Привілеї номенклатури приховувались; якщо інформація про них і попадала в засоби масової інформації, то не в повному обсязі.
• Номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликала ненависть основної маси населення.	• Здійснювались намагання відрегулювати розподіл дефіцит-них товарів через спеціальні черги («за записом», розподіляти на підприємствах з урахуванням думки трудових колективів тощо).
• Замість обіцяного суспільства рівності керівництво краї­ни і партії створило суспільство з яскраво вираженою нерівністю; засадами успіху особи в ньому були не наполеглива праця або яскравий талант, а приналежність до привілейованої групи населення.	• Періодично підвищувалась заробітна платня всім категоріям працюючих.

Криза в культурі

	Кризові явища	Основні заходи щодо подолання кризи
	• Погіршення якості навчання і виховання у школах, ПТУ, вузах. Падає престиж знань, освіченості, культури.	• Органи управління освітою посилюють і роблять більш жорстким контроль, встановлюють формальні критерії роботи навчальних закладів (врахування кількісних показників).
	• Прискорюється русифікація.	• В народногосподарські плани було включено тезу про те, що радянський народ перетворився в «най­більш освічений народ світу».
	• В науці, незважаючи на певні успіхи, спостерігається неспорий-нятність нового, кар'єризм; збільшувалась кількість наукових співробників без поліпшення якості роботи.	• Згідно Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 р. середня освіта ставала загальною і обов’язковою. • Зростала кількість студентів.
	• В літературі і мистецтві відбувалося витискування чесних, талановитих письменників посередніми, чия творчість відповідала вимогам керівництва партії і країни.	• Посилюється контроль за розробкою і впровадженням наукових досягнень, зростає фінансування науки.
	• Порушується принцип свободи творчості, діячів культури піддаються репресіям за свої переконання.	• Діяльність спілок письменників, художників, композиторів спрямову-валась на підтримку офіційної ідеології, оспівування успіхів соціалістичного будівництва.
	• В суспільстві поширюється аморальність, пияцтво, стрімко знижується рівень культу­ри і освіченості.	• Посилюється виховна робота серед населення.