Оги до представників суспільства зумовлюють запровадження компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу всіх освітніх ланок, у тому числі І початкової

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
УДК 37 . 036

Карєва Ольга

м. Стаханов


САМОСТІЙНА ХУДОЖНЬО-ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Нові вимоги до представників суспільства зумовлюють запровадження компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу всіх освітніх ланок, у тому числі і початкової. У Державному стандарті початкової загальної освіти, зазначено, що в результаті навчання учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, до переліку яких належить мистецька компетентність – необхідна складова духовно збагаченої творчої особистості молодшого школяра.

Аналіз праць науковців (Н. Бібік, В. Бондар, В. Краєвський, Л. Масол, О. Савченко, А. Хуторський та ін.) надав можливість констатувати, що на сьогодні особливого розгляду потребують засоби формування мистецької компетентності молодшого школяра, до сукупності яких належить самостійна художньо-творча діяльність учнів. Виходячи з ієрархії компетентостей, що подається в Державному стандарті, мистецька компетентність ідентифікується як міжпредметна та є результатом інтеграції сукупності предметних компетентностей особистості в галузі „Мистецтво”, а саме: музичних, образотворчих, хореографічних, театральних, екранних. Отже, мистецька компетентність молодшого школяра є особистісним утворенням. Її формування вимагає особистісних зусиль, що зумовлені стійкими внутрішніми мотивами учня до опанування мистецтвом, до розуміння мистецтва, набуття досвіду діяльності в різних видах мистецтва. Такого результату як найшвидше можна досягти засобом організації самостійної художньо-творчої діяльності учня у процесі оволодіння ним мистецтвом.

Аналіз численних трактувань поняття „самостійна діяльність” (В. Андрєєв, І. Зоренко, І. Лернер та ін.) надав можливість сформулювали власне визначення „самостійної художньо-творчої діяльності молодших школіярів” як навчально-пізнавальної діяльності школярів, що детермінується цілями, усвідомленими учнями, визначеними мотивами й реалізується за допомогою самостійних художньо-творчих дій, які вимагають розумових, вольових та фізичних зусиль і завершуються певним результатом. До форм організації самостійної художньо-творчої діяльності належить самостійна робота учня на уроці та у позашкільний час (позакласна індивідуальна та гурткова робота), самостійна домашня робота, керівниками якої виступають, як вчитель початкових класів, так і батьки молодшого школяра. Сукупність різних видів самостійної роботи учнів зводиться до самостійної діяльності, проте остання не вичерпує тільки виконання завдань, вона охоплює практично весь навчальний процес і здійснюється при різноманітному співвідношенні репродуктивної та пошукової діяльності учнів. Ця діяльність спрямована на формування естетичної культури учнів, актуалізації їх творчого потенціалу, вдосконалення практичних знань, вмінь, навичок у галузі образотворчого мистецтва, музики, хореографії, театру, кіно, стимулювання прагнення до творчої самореалізації у різних видах художньої діяльності.

Література

1. Довженко Н. В. Розвиток творчих здібностей дітей на уроках образотворчого мистецтва / Н. В. Довженко // Обдарована дитина. – 2008. – № 9. – С. 28 – 31. 2. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65 – 69.